Днестр – вторая по величине река Украины, в пределах которой ее длина составляет 705 км. Она рождается на Львовщине в предгорье Карпат на высоте почти 900 м возле границы с Польшей. Река имеет 386 притоков, впадает в Днестровский лиман, соединенный с Черным морем.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Название реки Днестр происходит от древнеиранских слов и означает «Стремительная (быстрая) река», однако существует версия, что от сочетания скифо-сарматских слов и означает «Пограничная вода» или «Большая река (вода)». Древние греки называли реку Тирис, затем Тирас; у римлян она известна под названием Данастрис, Данаструс; у турков – Турла. В верховьях Днестр имеет типичный горный характер, - долина узкая, берега крутые, обрывистые, русло изобилует перекатами и порогами, течение стремительное. санаторий Алмаз

Долина Днестра, особенно в среднем течении, являет собой нагромождение живописных ландшафтов, которые с калейдоскопической скоростью изменяют друг друга почти за каждой следующей излучиной русла. Фантастической красоты пейзажи не только радуют глаз, поражают воображение и вынуждают затаить дыхание, но и в состоянии удовлетворить самые прихотливые вкусы любознательных. Санатории Трускавца, в

Горные породы, образующие стремительные берега реки, высота которых иногда достигает 150 м, тщательным образом хранят летопись этого края за последние более чем полмиллиарда лет. Один из многих геологических эталонных разрезов палеозоя расположен возле села Нагоряны, что на Винничине.Санаторий Весна Трускавец

Усього за вісімнадцять кілометрів від Києва можна сміливо вирушити на сто років назад у часі, і потрапити в давнє закарпатське село. Атмосфера в цьому місці така, що відкриває наші серця для сприйняття історії, традиції, культури наших славних предків. Що ж, ступимо разом в цей дивовижний світ українського села! санаторий Алмаз

       Українське село - це етнографічний центр народної культури неподалік від Києва, а саме поблизу села Бузова. Цей затишний і зачаровуючий реалістичністю відтворенної історії куточок був створений у 2008 році з ініціативи мецената Володимира Бондаренка. Санаторий Весна Трускавец

       Ця людина закохана здавна в українське село, особливо виділяючи при цьому закарпатські села. Історик за освітою, він зібрав свою невеличку колекцію справжніх будинків з усім старовинним начинням. Кожна хата, перевезена частинами і відтворена повністю такою, яка була, радує око своєю особливістю, індивідуальною начинкою з предметів домашнього вжитку. З кожним із них пов'язана своя історія, своя невелика таємниця, народжена в глибинах людського серця, скріплена реаліями повсякденності і побуту. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

       Серцем цього чудового місця є храм святого великомученика Дмитра Солунського, якийзустрічає відвідувачів прямо біля входу в комплекс. Незвичайна для України архітектура храму, що має форму восьмикутника. Хоч на вигляд церква і невелика, але вміщує близько ста п'ятдесяти чоловік. Унікальний іконостас церкви виконаний у стилі українського бароко Федором Воропаєм. Образи писані творчою майстернею «Триптих» (Львів), під керівництвом Володимира Олещука, дзвони відлиті на Волині. Під час служби виразно відчувається ефект присутності - в якому б місці не стояв би слухач, буде здаватися, що хор розташований прямо над ним. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

       На церковному дворі розміщені дитячий майданчик, криниця, церковно-приходська школа. Ця школа відкрила свої двері в 2009 році. У ній викладається Закон Божий, основи етики та естетики, працює відділення традиційних українських ремесел: гончарства, ковальства, вишивки, плетіння лозою і ялиновим корінням, різьбленням подереву. санаторий Шахтер

       Грот Богородиці Живоносного джерела вражає всіх своєю красою, декорований золотими мозаїками, виконання яких належить українським майстрам, що без сумніву викликає гордість. Освячену воду з нього п'ють, вмиваються, набирають з собою. Вода ця освячена молитвою і до її складу входять мінерали стародавніх видів - кримські бентоніти, західно-українські селевіти. Це робить тутешнє місце особливо радісним для душі і корисним для тіла.санаторий Женева

       За особливі заслуги перед церквою та українським народом Володимир Дмитрович Бондаренко удостоївся від патріарха високої церковної нагороди - ордена святого князя Володимира другого ступеня. санаторий Шале Грааль

       На території етнографічного музейного комплексу представлена Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Полісся, Поділля, Карпати і Південна Україна. Начиння і предмети домашнього використання тут - суцільно оригінали, деякі після реставрації. Над проектом комплексу працюють історики, етнографи і безліч інших фахівців. санаторий Шахтер,

       Працює тут і колиба, в якій можна покуштувати традиційних страв, хліба приготованого в печі за старовинними рецептами, страви закарпатської кухні, що відрізняється своєю унікальною та колоритною красою. Чого тільки варті стародавні українські частування, такі як мамалига, верещака, книдлі. Важко не піддатися спокусі спробувати ці не повсякденні страви, які потішать апетит будь-якого гурмана. Санаторий Весна Трускавец

       Для любителів ж власноруч приготувати щось на вогні, у розпорядженні українського села є нові мангальні комплекси. Вони як найкраще підходять для відпочинку на природі, серед облаштованого соснового лісу. В

Неподалік від залізничної станції Воловець (десь близько 10км), що в Межигірському районі Закарпатської області, знаходиться популярний серед туристів водоспад Шипіт.

        Щорічно тут відзначається свято Івана Купала, а з 1993 року тут проходить щорічний фестиваль, на який з'їжджаються хіппі та представники інших неформальних субкультур. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

        Загальна висота водоспаду 14 метрів, і його блискучі каскади зачаровують всіх, хто його відвідав.

        Звичайно ж, це місце не може залишитися без легенд, які так і маряться нам в шепоті води. І ось одна з них ...

        Десь і колись жив на світі хлопець і звали його Шипіт. Він був мандрівним музикантом і знав багато-багато казок, переказів і легенд. Він ходив від міста до міста, співав свої пісні і не було для нього ні перешкод ні кордонів. Скрізь раді були йому, скрізь приймали й любили слухати його розповіді. Подорожуючи по світу, Шипіт збирав історії інших людей, і це було однією з самих його великих радостей в подорожах. Санатории Трускавца,

        Одного разу, сидів музикант на пагорбі, відпочивав. День хилився до вечора, сутінки були ще прозорими і свіжими. Він грав на лютні одну зі своїх пісень, грав не для когось, а просто так. Він співав про гори і моря, річки та озера, про різних людей, про все те, що коли небудь бачив у своїх мандрах. Догравши,санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) він відклав лютню, і тихо зітхнув. Він пошкодував тільки про те, що не знає ще більше пісень, ще більше казок.санаторий Женева І тут в легкому сутінковому повітрі сколихнувся вітер, розпатлав музикантові волосся, торкнувся його обличчя, і Шипіт в тому вітрі почув голос. Безтілесний, цей голос привітав хлопця і сказав, що у нього є безліч історій, але тільки заради них йому доведеться виконати далекий-далекий шлях. Це, звичайно, зовсім не злякало мандрівника, і запитавши про напрям, він вирушив у дорогу.санаторий Алмаз Вітер то вщухав, то налітав з новою силою, але здається, це був вже вітер без голосу, він не бажав говорити з Шипотом. Тому музика йшов і йшов туди куди було вказано вітром. Він йшов без утоми, і холод дошкуляв йому, він не знав куди він йшов, але то були гори і там було холодно. Але будь-які сили вичерпуються, і Шипіт, не витримавши такої довгої дороги сів під дерево щоб відпочити. У цю хвилину з темряви перед ним постав старець в накидці, що ховала його обличчя. Старець сказав Шипоту, що шлях його майже підійшов до мети.санаторий Шале Грааль, Шипіт зрозумів, що голос вітру і голос старого дуже схожі і пішов за ним до печери всередині гір. Навколо було темно і в печері був грот, над водою якого було легке світіння. І занурившись у пітьму печери, Шипіт запитав дідуся, чому той приховує своє обличчя. Той відповів, що на все свій час, і всього обличчя напевно ніхто не зможе побачити. Музикант не був здивований, тому що місця для подиву у його душі вже не було. І він сів біля води і став слухати оповіді і легенди, нечувані досі пісні. Все це змішалося в круговерть,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) але він запам'ятовував кожну з почутих пісень та історій. Старий відкрив ліву частину накидки, що ховала його обличчя, і Шипіт побачив сяйво Місяця. Минув час, і старий закрив своє місячние око капюшоном, відкривши праве око, тоді засяяло сонце. Музикант зрозумів, що осліп, адже дивитися на світила так близько - згубно для простих людських очей. Шипіт зрозумів, що за все приходить плата, і втрата зору була платою за всі почуті від старця історії, і тому не нарікав на відлюдника, а продовжував слухати його розповіді. І день змінював ніч, і ніч змінювала день. Закінчивши розповідати свої історії, старий сказав, що багато слухали його, але тільки втративши зір відразу озлоблювалися і починали проклинати старого. Шипіт же, прийшов за знаннями і отримав їх від початку і до кінця, не висловивши жодних скарг і не наславши жодного прокляття. Всі хто побували раніше у пустельника, в результаті йшли ні з чим. Пара історій, та горе на все життя - сліпота. Старий сказав, що Сонце і Місяць - його очі. Але є ще й третє око, воно витає над гладдю води з грота. І за істинне бажанням

Львів, як відомо, є одним з найдавніших міст України. Його архітектурні пам'ятники вже давно ваблять людей з усього світу, охочих зануритися в глибини історії і власними очима побачити вікові будівлі цього чудового місця.санаторий Женева

     Але не тільки міськими пам'ятками багата Львівщина. Однією з рис її завжди були замки, відомі своєю величністю і унікальною історією. Львівська область налічує не одну таку будівлю, але деякі з них заслуговують особливої уваги. санаторий Шахтер

      Таким, наприклад, є Підгорецький замок, перші згадки про який, відносяться ще до 1445 році.

     Відомо, що замок зводився за рахунок фінансування Станіславом Конецпольським, який викупив його і прилеглі села у Януша Підгорецького. Самі ж два поверхи палацу спорудив італієць Дель Аква, знаменитий на той час архітектор. І, нарешті, оборонні системи були зведені лише у 1635-1640 роках руками інженера Боплана. За роки свого існування замок встиг побувати у володінні багатьох людей. Від Станіслава він був переданий королевичу Якубу Собеському, який віддав його Костянтину Собеському, молодшому синові Яна III. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

    У 1720-тому володіли магнати Жевуські, які збудували тут костел Святого Йосифа, що донині стоїть біля входу в замок. І, пізніше, останніми власниками його довелося стати родині Сангушко. санаторий Алмаз

    На жаль, у радянські часи замок був розграбований, а в 1956 через велику пожежу згорів палац, від якого залишилися лише стіни. Будівлю було частково відреставровано в 1960 роках, після чого, через деякий час, тут було відкрито санаторій. санаторий Женева

     З 1997 року, після передачі замку у відання Львівської галереї мистецтв, тут постійно ведуться роботи з реставрації.

   Якщо Ви якось побачите цей замок, він може здатися Вам знайомим. Це й не дивно, оскільки саме тут проводилися зйомки славнозвісного фільму "Три мушкетери", улюбленого багатьма поколіннями любителів кіно.

   Наступним в низці знаменитих замків Львівщини йде Золочівська твердиня. Це місце відоме з 1442 року і, очевидно, знаходиться воно там, де колись височіла ще більш древня фортеця, спалена під час татарських набігів. Розташований замок в місті Золочів, що знаходиться на місці, де свого часу пролягав торговий шлях між Заходом, Сходом і Півднем Європи. санаторий Алмаз,

   До 17 століття це місце славилося своїм комфортом і сучасністю. Тут знаходилося кілька ватерклозетів, побудованих за самою новою на той час технікою, системи прослуховування, які використовувалися для підслуховування розмов прислуги, а також потаємні ходи. Санаторий Весна Трускавец

  До 1802 року замок був пристосований під житлові приміщення, а в 1840 році австрійський уряд організував тут казарми.

   Ще одною пам'ятною будовою з плеяди замків Львівщини є замок в Жовкві. У 1594 році гетьман Станіслав Жолкевський задумав перетворити відомі з 1242 Винники на місто-фортецю. А з 1603 року польський король Зигмунд III дав місту назву "Жовква". санаторий Шале Грааль

  У той час в Європі під впливом книги Томаса Мора "Утопія" було дуже модним будівництво "ідеальних міст". Відомі львівські архітектори Павло Щасливий, Павло Римлянин та Амврозій Прихильний за проектом італійського архітектора Морандо доклали зусиль до будівництва Жовкви. Звісно ж, головну увагу приділили спорудженому в 1594-1606 роках замку. Санатории Трускавца

  Цей замок в різний час приймав Петра I, знаменитих свого часу діячів Михайла Радзивіла, Артура Гладовського та інших.

  У 2003 році була проведена реєставрація цього місця, завдяки чому сьогодні він виглядає так само, як колись, у період свого розквіту.

     Зрештою, кожен замок Львівщини унікальний по-своєму. І лише побувавши в ньому, побачивши все на власні очі, можна по-справжньому відчути красу і шарм цих величних будівель. Санаторий Весна Трускавец

Наш наступний пункт призначення на заході України. Це місце, де свіжі росяні зорі перетворюються у приємні теплі дні, а повітря наповнене запахом лісових трав. Саме тут, в Національному природному заповіднику Закарпатської області, де найбільше гірських озер в Україні знаходиться видатне озеро Синевір. санаторий Алмаз

Озеро Синевір знаходиться в долині, на висоті 989 метрів над рівнем моря. Якщо ви шукаєте незайману природу – це місце для вас. Зазвичай саме там організовують лісові походи, катання на гірських велосипедах, конях, човнах та каное.

Озеро знаходиться далеко від основних доріг і громадського транспорту та вважається ще не достатньо розвиненим туристичним маршрутом. Найпростіший спосіб добратись туди - це взяти на прокат автомобіль або мотоцикл. санаторий Шахтер

Місцеві жителі Синевірської Поляни, найближчого до озера села, кажуть, що приблизно 2 роки тому в цих місцях було дуже мало туристів. Кажуть «Ми жили тут дуже, дуже погано, поки близько двох років тому, озеро було визнано одним із природних чудес України. Деякі цікаві туристи з різних куточків України почали приїжджати сюди, а в цьому році ми також вітали деяких європейців. Почали будувати більше приватних дерев'яних будинків для туристів».Санаторий Весна Трускавец

Затишна кімната в невеликому 2-х поверховому дерев'яному котеджі коштує близько 200 грн на добу. Аналогічний номер у великому, тільки що побудованому готелі коштує близько 300 гривень на добу.

Вздовж озера або вглиб лісу організовуються пішохідні одноденні та багатоденні походи. Стежка веде уздовж свіжого гірського струмка, через дерева пробиваються промені сонця, співають птахи, і ви можете легко зустріти зайця, білку або борсука. Також є багато вовків, лисиць, оленів, рисей але їх не просто побачити, в літній час. санаторий Женева

Місцевий житель говорить, "Кожен з нас має пістолет. Це обов'язково, якщо ви хочете відчувати себе в безпеці, особливо в зимовий час, коли лисиці і вовки спускаються з гір у село в пошуках їжі. Цієї зими один житель села встрелив п'ять лисиць і декількох вовків ". Трофейні шкури тепер прикрашають інтер'єр місцевої колиби, традиційні дерев'яні кафе. Санатории Трускавца

Синевірське озеро займає площу 5 гектарів і досягає 22 метрів у глибину. Вчені з'ясували, що Синевір утворився в післяльодовиковий період, приблизно 10 000 років тому. У середині озера знаходиться невеличкий острівець всього кілька метрів в діаметрі, тому місцеві жителі іноді називають озеро "Морське око". санаторий Шале Грааль,

Вода в гірських озерах з сильним відтінком синьо-зеленого кольору, а також відрізняється незвичайним смаком. Вода дуже холодна, навіть у літню спеку тільки верхівка 1 або 2 метри води нагрівається від сонячних променів, решта води залишається на рівні близько 6 градусів за Цельсієм. Саме тому купання в озері Синевір заборонено.

Хоча місцеві жителі без проблем купаються в озері, вони знають місця і вже мають необхідну адаптацію до особливостей Синевіру. Але попереджають, що багато приїжджих сміливців, незвиклих до температури води, потонули, через судоми, які зводять ноги, та невидимих вирів. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Ці складні водяні вири, можливо и дали свою назву озеру. Також існує надзвичайно красива легенда походження назви озера, яка пов'язана з ім'ям доньки місцевого графа та її коханого. 13-метрова скульптура була споруджена на березі для двох закоханих у 1984 році скульпторами Іваном Бородіним та Михайлом Саничем, пам'ятник є популярним місцем для відвідування закоханими. Санатории Трускавца,

Риболовля офіційно заборонена на Озері Синевір, але ви можете спробувати смачні страви з форелі в місцевих кафе. У довколишніх річках повно форелі.

Найбільш привабливий вид на озеро відкривається з прилеглої гори Озерна (1496). З 500 метрової висоти воно дійсно здається прозорим синім оком з зіницею-островом в обрамленні густих вій-ялин. санаторий Шахтер

Неподалік від озера, знаходиться унікальний музей лісу і сплаву. На території музею розміщена колиба, стайня, майстерня, жолоби, по яких спускали по схилах гір деревину, та багато іншого. Ви з легкістю поринете в атмосферу 18 століття.  На жаль, повені 1998 і 2000 року завдали музею

Озеро Світязь знаходиться у Волинській області, що межує з Польщею і Білорусією на північному-заході України. Це, найбільше з більш ніж 30 озер, відомих як Шацькі озера, й розташоване на території національного природничого заповідника. Світязь площею близько 26 кв. км., а його максимальна глибина сягає 58 метрів. Санатории Трускавца,

Берегова лінія озера усіяна багатьма готелями, санаторіями. Вартість номера від 90 грн на добу. Багато з цих закладів є залишками старої радянської інфраструктури при дослідницьких інститутах та інших державних установах. Можливо, вам доведеться ділити ванну кімнату і душ на поверсі з іншими відпочиваючими, і не чекайте обслуговування в номерах. Місцеві жителі в селі Шацьк також  здають в оренду приміщення. Якість коливається в широких межах, але більшість пропозицій розраховано на туристів з невеликим бюджетом. Санаторий Весна Трускавец

Це популярне місце відпочинку для жителів Західній Україні, оскільки це всього три-чотири години їзди від Львова. З Києва можна доїхати нічним поїздом в Ковель, а потім маршруткою до села Шацьк.

Купання у воді озера, яке повне корисних мінералів – не для слабаків. Верхні води озера можуть розігрітися до більш ніж 20 градусів за Цельсієм, у той час як глибокі води залишаються на рівні 9 градусів за Цельсієм. До того ж враховуючи розміри озера, ви не захочете плисти дуже далеко. санаторий Алмаз

Ви зможете без проблем взяти на прокат човен в селі всього за 30 грн на годину, або навіть невелику яхту з досвідченим яхтсменом, які проживають тут протягом десятиліть. Поїздка буде коштувати 200 грн на годину, а яхта може прийняти на борт шість чоловік.

На човні ви матимете можливість дістатися до 7га острова посеред озера, де знаходиться всього один будинок в оточенні сосен, плакучих верб і дубів. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Світязь користується популярністю у рибалок за вугра - яких ви не знайдете більш ніде в Україні, а також щука та сом. Риболовля тут офіційно обмежена, оскільки це національний парк, але місцеві жителі продають багато риби - сирої, копченої та в’яленої. Вугор тут на диво смачний, але й дорогий, десь 80 гривень за штуку. Але воно того варте!

Деякі місцеві жителі, заробляють собі на життя рибною ловлею. Вони рибалять щодня від зорі до зорі, їх дружини продають рибу на базарі, приблизно по 10-15 вугрів на добу. Взимку в селі дуже мало роботи тому вони намагаються заробити якомога більше в літній час.Санатории Трускавца

Озеро Світязь знаходиться у Волинській області, що межує з Польщею і Білорусією на північному-заході України. Це, найбільше з більш ніж 30 озер, відомих як Шацькі озера, й розташоване на території національного природничого заповідника. Світязь площею близько 26 кв. км., а його максимальна глибина сягає 58 метрів. Санатории Трускавца,

Берегова лінія озера усіяна багатьма готелями, санаторіями. Вартість номера від 90 грн на добу. Багато з цих закладів є залишками старої радянської інфраструктури при дослідницьких інститутах та інших державних установах. Можливо, вам доведеться ділити ванну кімнату і душ на поверсі з іншими відпочиваючими, і не чекайте обслуговування в номерах. Місцеві жителі в селі Шацьк також  здають в оренду приміщення. Якість коливається в широких межах, але більшість пропозицій розраховано на туристів з невеликим бюджетом. Санаторий Весна Трускавец

Це популярне місце відпочинку для жителів Західній Україні, оскільки це всього три-чотири години їзди від Львова. З Києва можна доїхати нічним поїздом в Ковель, а потім маршруткою до села Шацьк.

Купання у воді озера, яке повне корисних мінералів – не для слабаків. Верхні води озера можуть розігрітися до більш ніж 20 градусів за Цельсієм, у той час як глибокі води залишаються на рівні 9 градусів за Цельсієм. До того ж враховуючи розміри озера, ви не захочете плисти дуже далеко. санаторий Алмаз

Ви зможете без проблем взяти на прокат човен в селі всього за 30 грн на годину, або навіть невелику яхту з досвідченим яхтсменом, які проживають тут протягом десятиліть. Поїздка буде коштувати 200 грн на годину, а яхта може прийняти на борт шість чоловік.

На човні ви матимете можливість дістатися до 7га острова посеред озера, де знаходиться всього один будинок в оточенні сосен, плакучих верб і дубів. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Світязь користується популярністю у рибалок за вугра - яких ви не знайдете більш ніде в Україні, а також щука та сом. Риболовля тут офіційно обмежена, оскільки це національний парк, але місцеві жителі продають багато риби - сирої, копченої та в’яленої. Вугор тут на диво смачний, але й дорогий, десь 80 гривень за штуку. Але воно того варте!

Деякі місцеві жителі, заробляють собі на життя рибною ловлею. Вони рибалять щодня від зорі до зорі, їх дружини продають рибу на базарі, приблизно по 10-15 вугрів на добу. Взимку в селі дуже мало роботи тому вони намагаються заробити якомога більше в літній час.Санатории Трускавца

Біла Церква - місто у Київській області на річці Рось. Районний центр. Населення - понад 200 тисяч мешканців. Значний центр хімічної промисловості. Місто було засноване у 1032 році князем Ярославом Мудрим.

Колонада "Луна" у дендропарку "Олександрія"
Початок ХІ століття позначився безнастанними набігами печенігів на південні окраїни Київської держави. В результаті кордони Русі були відсунуті на північ - до берегів Стугни. В 1017 році київський князь Ярослав Мудрий завдав поразки печенігам і відтіснив їх на південь. Для зміцнення південних рубежів держави вздовж Росі у 1032 році було розпочато будівництво оборонної лінії - системи сторожових фортець, сполучених між собою величезними насипами та ровами. санаторий Алмаз

Сучасний герб Білої Церкви

Герб радянського періоду
Саме у 1032 році з'явились Корсунь, Богуслав, Стеблів, Володарка (літописний Володарев) та інші населені пункти Поросся. І саме у той рік на скелястому лівому березі Росі з'явився військово-феодальний замок, що отримав назву Юр'їв (на честь християнського імені Ярослава Мудрого - Юрій). Замок згодом "обріс" містечком, яке в кінці ХІ століття стало кафедральним центром Пороської єпархії. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Серцем міста була гора з розміщеним на ній дитинцем (замком). Також на горі стояв білокам'яний собор - обов'язковий атрибут єпархіального центру.

Юр'їв жив у постійній напрузі. Набіги печенігів змінились натиском половців, а згодом - монголо-татар. Місто було кочівникам "як кістка у горлі", постійно заважаючи їх походам на північ. Не раз його руйнували вщерть. В останнє Юр'їв пав у руїнах в ХІІІ столітті. Пав для того, щоб відродитись з новою назвою - Біла Церква. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Князь Ярослав Мудрий -
засновник Білої Церкви
Спалений кочівниками Юр'їв залишив по собі лише високий напівзруйнований єпископський собор. Ця споруда, збудована з білого каменю, довгий час служила переселенцям орієнтиром серед густих і диких лісів, що вкривали у той час долину Росі. Саме тому місце, де стояв собор, а згодом і місто, що постало з руїн князівського Юр'їва на скелястому березі, отримало назву Біла Церква. санаторий Шахтер,

Собор, якому місто завдячує своєю назвою зник в урагані історичних подій, зараз ніхто, здається, не скаже, ким і коли його було зруйновано. Під час археологічних розкопок, проведених вже у ХХ столітті, на Замковій горі було знайдено залишки цієї споруди.

У 1362 році Біла Церква разом з Київським князівством була приєднана до Литви, а після Люблінської унії (1569 року) увійшла до складу Речі Посполитої. Містечко стало центром староства (адміністративна одиниця в Польщі) та набуло значення найважливішого стратегічного пункту на півдні держави. санаторий Шале Грааль

В середині XVI століття для захисту держави від татар у Білій Церкві було побудовано замок, в якому знаходився постійний польський гарнізон, що налічував до 2 тисяч солдат і офіцерів. Замок збудував Сімеон Глібович, князь Пронський. Він стояв на Чорному татарському шляху і був головним форпостом на півдні Речі Посполитої. Під стінами Білоцерківського замку в подальші століття пролилося стільки крові, що мабуть можна було б всю Рось, на скелястому березі якої він стояв, забарвити у червоне. Гора, на якій колись був розміщений замок називається Замковою.

Нині на Замковій горі височіє костьол Іоанна Хрестителясанаторий Алмаз
Кінець ХVІ століття вперше зробив Білу Церкву знаменитим містом на всю Річ Посполиту. Цьому посприяло повстання міщан, розгніваних відміною старостою, Янушем Острозьким, Магдебурзького права у місті. В 1589 році вони захопили замок зі зброєю та боєприпасами і майже рік утримували місто в своїх руках.

Не пройшло і двох років з часу придушення повстання міщан, як у місті відбулися події, які в майбутньому сколихнули не лише Україну та Польщу, але, можливо, вплинули на розвиток історії всієї Східної Європи. В 1591 році саме захопленням білоцерківського замку почалося селянсько-козацьке повстання, яке започаткувало період постійних війн між Україною та Польщею. На чолі повстання став Христофор (Криштоф) Косинський. Цей визначний виступ був придушений зусиллями князя Василя-Костянтина Острозького.

Кшиштоф (Хритофор)Вилла Grand Сходница

Місто Золочів - районний центр у Львівській області. Розташований на автотрасі Львів-Тернопіль-Умань (70 км від Львова). Є залізнична станція. Населення - 24 тис. мешканців. Площа - 1173 га. Перша письмова згадка - 1423 рік. Пам'ятки архітектури - Золочівський замок, XVІІ ст. (зараз музей-заповідник); Золочівський двір, XV ст. (боярський двір, боярське зібрання); церква Святого Миколая, XVІ ст.; церква Воскресіння Господнього, XVІІ ст.; костел Успіння Пресвятої Богородиці, XVІІІ ст. Крім того, в Золочеві розташовано Василіанський монастир греко-католицького обряду (заснований у 1569 році).

Замок - головна пам'ятка Золочева санаторий Шахтер,

В перший тиждень нашого перебування на Львівщині йшов дощ. В той час як у Києві стояла спека. Регулярно з дня у день галицькі поля і городи небо поливало водою. І лише у Золочеві з-за хмари визирнуло сонечко. Ненадовго правда, але цього часу виявилося достатньо, щоб на горизонті золотом заблищали бані якоїсь великої церкви. Церкву ту ми побачили від автостанції на вулиці Степана Бандери (саме там нас висадила буська "маршрутка"). Церква була на віддалі кількох кілометрів, але мені відразу закортіло попрямувати до неї. "Мабуть то і є Золочівський замок, - думав я тоді. - Як в Острозі - замок на горі, а в замку церква. Та ще й відповідно до назви міста вкрита золотом". Згодом з'ясувалося, що замок в іншій стороні, а золотоверха церква є зовсім новою і навіть недобудованою.

Найстаріша будівля Золочева Боярський двір (XV століття) санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

До готелю "Україна", в якому ми прожили наступні шість днів, шлях пролягав через центр Золочева. Тому перші враження про це стародавнє місто ми отримали із рюкзаками за плечима. Центр виявився мереживом вузеньких затишних вуличок, головна з яких носила ім'я Маркіяна Шашкевича (цей поет та просвітитель народився на Золочівщині, в селі Підлисся) і була виключно пішохідною. З обох боків вулиці рясніли вивіски магазинів та кав'ярень, а від перехрестя з вулицею Рєпіна проглядався величний барочний костьол з годинником на дзвіниці. На розі вулиць Шашкевича та Валової, поряд з міською ратушею, стояв пам'ятник В'ячеславу Чорноволу, а на самій Валовій розміщувався наш готель.

Перше ж знайомство із Золочевим підтвердило, що він вартий уваги та поваги, а майбутнє наше майже тижневе перебування в цьому місті дозволило значно ближче познайомитись з місцевими пам'ятками. санаторий Алмаз

Золочівський Василіанський монастир

Трохи історії

Попередником сучасного Золочева можна вважати давньоруське місто Радече, яке в історичних джерелах згадується під 1180 роком. Радече зруйнували татаро-монголи у ХІІІ столітті, а на його місці виник Золочів. Відомо, що в XIV-XV століттях в межах сучасного міста існувала дерев'яна фортеця, яку спалили кримські татари, але перша письмова згадка про Золочів датується 1423 роком, коли він перейшов від відомого у Галичині роду Кердеїв у володіння до Яна Менжика. А вже у 1427 році Золочів належав боярському роду Щечонів, які навіть судилися між собою за право володіння містом. Від тих часів в центрі міста стоїть боярський двір. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Бояри відігравали провідну роль у розвитку Золочева й зробили його дуже багатим. Про багатство це свідчить той факт, що навіть король Владислав ІІІ Варненчик, власник значної частини земель навколо міста, заборгував боярам 300 гривень (на той час це була величезна сума). Віддавати борги Варненчик вирішив золочівськими землями, чим спровокував ситуацію, коли власниками міста почали вважати себе відразу декілька заможних родин. Довгий час після того вони сперечалися за право володіти Золочевим (зрозуміло, що суперечки ці були не завжди джентльменськими). Закінчилося все тим, що в другій половині XV століття володарями міста стали Сінинські. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Ці польські магнати зміцнили Золочів оборонним валом та дерев'яно-земляним укріпленням, що стояло на місці сучасного замку. Особливу роль в історії міста зіграв Станіслав Сінинський, що був його власником на початку XVІ століття. Саме він у 1523 році здобув для Золочева Магдебурзьке право. Крім того Станіслав Сінинський прославився своїми любовними пригодами, за які його відлучили від церкви.

Вознесенська церква Василіанського монастиря (1840 - 1860) Отель Respect Сходница

У 1532 році

Впродовж наступних десятиліть часи на Русі змінюються, і далебі не на краще. Чи відали нащадки Рюриковичів – київські Ольговичі та чернігівські Святославичі, що своєї невгамовною гризнею за верховенство своїх міст на Русі вони випускають на волю лихих демонів міжусобиці – війни усіх проти всіх? Кожен удільний князь тепер не вважав за необхідне коритися сюзеренові. Навпаки, прагнув загарбати якомога більше сусідських земель, не обираючи засобів... Спроби найбільш розважливих державців тодішньої Русі примирити ворогуючих, відновити єдність країни, успіху не мали. санаторий Алмаз

Внаслідок безперервних війн XI-XII сторіч Чернігів став столицею найбільшої держави Русі. Навіть Київ напередодні монгольського нашестя став-таки володінням чернігівських князів (лише формально: насправді там стояла залога найсильнішого на той час із руських володарів -  Данила Галицького). Але втіхи чернігівцям від тієї “величі” не було: життя міста перетворилося на суцільні спустошливі облоги, штурми, розграбування ватагами різних князів (вигадливі галичани короля Данила навіть розбомбили Чернігівський дитинець з катапульт).

Гармати на валу

Та звісно, найстрашнішим став день 19 жовтня 1239 року. Під стіни вже й так знекровленого Чернігова підступили незліченні полчища хана Менгу – кузена “імператора” Орди Батия, онука грізного Чінгісхана.

Чернігів, ще донедавна неприступна твердиня, тримав оборону сім днів, але сили були надто нерівні. Місто було не просто спустошене - практично знищене: лише за чотириста років Чернігів виріс до території, яку займав перед навалою загарбників. Монголи повністю зруйнували місто, а мешканців майже до ноги вирізали. Княгиня Домнікія, щоб уникнути полону, кинулася з вежі Спаського собору..Санаторий Весна Трускавец.

Розграбоване місто лежало в руїнах. Останній визначний князь Чернігова Михайло Другий після монгольського погрому, як і інші князі, змушений був їхати на уклін до Орди - по ярлик на князювання. Здебільшого хани були цілком байдужими до релігійних питань, але гордий та набожний князь Михайло цим зачепив Батия, і той, згідно з літописом, звелів йому плюнути на Біблію й розп’яття, ще й вклонитися статуї Чінгісхана. Князь – знаючи, звісно, що прирікає себе на смерть лютую, - відмовився, ще й додав, що негоже християнину якомусь ідолу вклонятися. За це Михайла Другого разом із його відданим воєводою, боярином Федором люто закатували. Згодом Православна церква причислила обох за їхній подвиг до лику святих.

Чернігів остаточно занепав – це помітно й по тому, що згадки про місто майже повністю зникли зі сторінок літописів. Іноді лиш з’являються глухі звістки про якихось нічим не відомих князів – а більше про голод, пожежі, два руйнівних землетруси та люту трирічну моровицю. Впродовж XIII-XVI сторіч в місті не було зведено жодної кам’яної споруди. Коли під стіни Чернігова в середині чотирнадцятого сторіччя підступили поляки, готуючись до запеклого бою, виявилося, що неприступну колись другу столицю Русі просто нікому було обороняти...

Доки за місто гризуться різні князьки та Орда, а згодом до них приєднуються молода та войовнича Литва, Польща, міжнародний зарізяка Свидригайло, міцніюча Московія, навіть Лжедмитрій... -відволічемося від сумних подій пізнього чернігівського середньовіччя, -щоб здійснити чарівну прогулянку найдавнішою (і найкрасивішою) частиною Чернігова.

ВАЛ, АБО ФОРТЕЦЯ, ЩО СТОМИЛАСЯ санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Походження назви Вал, звісно, цілком прозоре: саме тут, на високому правому березі Десни, при злитті її з річкою Стрижень, було колись закладено Дитинець – міську цитадель. А вже згодом нижче  виріс Окольний град – вулиці купців та ремісників, торговельні лабази, майстерні – у заможному Чернігові ця частина міста була дуже великою, а ще виросло обнесене ровом і валами передграддя.

Екскурсію давнім Дитинцем (нині це територія Парку культури та відпочинку імені М.Коцюбинського) напівжартома називають прогулянкою “від гармати до гармати”. З 1911 року Вал – там, де колись були головні укріплення Чернігівської цитаделі, прикрасили дванадцять чавунних гармат на декоративних лафетах. Причому гармати за ті лафети багато старші – за місцевою легендою, їх подарував Чернігову Петро Перший за мужність чернігівських козаків у війні зі шведами. Щоправда, йдеться, мабуть, просто про іще один вигадливий місцевий апокриф. Іще 1799 року тутешню фортецю ліквідували – у цих краях, дякувати Богові, тепер ні з ким було воювати. Пішли в минуле часи минулих століть,  коли грізна Чернігівська фортеця налічувала троє воріт – Водяні, Прогорілі та Київські, та аж тридцять чотири вежі з гарматами. Укріплення зрили, а на їхньому

Сегодня на повестке дня всесоюзная здравница-лечебница - город Трускавец.
Дадим слово Википедии:
Происхождение названия города «Трускавец» до конца неизвестно. Одни считают, что «Трускавец» — это видоизмененная форма польского слова truskawka — клубника. Но клубника появилась в Европе только после 1712 года, а название города впервые встречается уже в XV ст. Другие ученые считают, что на название города повлиял литовский язык. санаторий Шахтер По-литовски druska — это соль, а Прикарпатье (в частности соседний Дрогобыч) — известный центр солеварения. С этим промыслом связаны названия многих населенных пунктов Львовщины, например: Старая Соль, Ясеница Сольная, Солец, Солонсько. В пользу этого варианту свидетельствуют тесные межгосударственные отношения Галицко-Волынского княжества и Великого Княжества Литовского в XII—XV ст. огласно третьей версии название «Трускавец» происходит от славянского имени Трушко или Трусько, а со временем — Труськович, Трускавец.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Как бы оффтоп, но мне самому стало интересно - откуда в некоторых славянских языках взялись такие странные слова для обозначения заморской ягоды, причём разные: клубника, полуниця, трускавка. При том, что в чешском, сербском, болгарском и др. всё понятно - ягода она и есть "ягода":)

Трускавец — это уютная и экологически чистая зона. Город удивляет разнообразием земных и подземных минеральных вод с четырнадцатью источниками: «Нафтуся», «Юзя», «Мария», «София», «Бронислава»санаторий Шахтер, и другие; залежами «горного воска» — озокерита, единственное месторождение в мире находится в четырёх километрах от курорта в городе Бориславе.
Хм..., про озокерит не знал:)
Датой официального учреждения бальнеологического курорта считается 1827 г., когда здесь были сооружены помещения для первых 8 ванн. Хотя лечебные свойства трускавецких вод были известны давно, впервые их описал королевский врач Войцех Очко в 1578 году.
Войцех Очко в 1578 году - это конечно хорошо, но что же сейчас, спросите вы.
Википедия знает ответ и на этот вопрос:)
В городе есть два бювета минеральной воды, две бальнеоозокеритолечебницы, две курортные поликлиники, общекурортный диагностический центр на базе Центральной курортной поликлиники, 20 санаториев, 21 пансионат и отели (всего свыше 14 тысяч мест).

Один из упомняутых бюветов. Вид снаружи...санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Сочетание сенсорной панели и типичного совкового кафеля забавно смотрится.

Источники трускавецкой минеральной воды (о которых было выше) находятся в таких милых домиках:

А курортный парк полон памятников разной степени абстрактности:

Вода в Трускавце минеральная, а архитектура - деревянная=) санаторий Женева

Кроме засилия деревянных зданий, в глаза бросается обилие цветов:)

Пока я гулял по Трускавцу, дождь всё собирался, собирался...

И наконец пошёл! Да рясный... санаторий Алмаз,

Мне пришлось забежать в первое попавшееся здание, коим оказался Музей Михайла Биласа.

Ну что могу сказать... Если бы не дождь, я бы в этот музей не попал.
И многое потерял бы. Действительно, ОЧЕНЬ классно!
Смотрите сами, фотографии конечно не передают всей прелести, но тем не менее:)Санатории Трускавца

Значитсо, продолжим вспоминать жаркое лето 2008:)Санатории Трускавца
Железнодорожная кассирша в Трускавце сказала мне, что 2 билета - до Дрогобыча, а потом до Львова, покупать необязательно; достаточно купить квыток до Львова, а в Дрогобыче можно выйти, погулять и отправиться дальше в любое время. Раньше на Укрзализныце я с такими правилами не сталкивался, но не преминул воспользоваться.
Итак, следующий пункт назначения:.. санаторий Женева

А вы, кстати, знаете, кто такой Юрий Дрогобыч?

Впрочем, в куда большем почёте у дрогобыччан (или как это сказать по-русски?;) другой земляк.
Судя по количеству объектов с ликом Ивана Яковлевича (речь идёт не о 20-гривенных купюрах), в городе царит культ Франко:

Городская ратуша. Как и положено - видна почти отовсюду. Санатории Трускавца,

Вот так прогуливался я и фотографируя всё, что хорошо стоит.
После того, как несколько раз в разных местах города, я буквально лоб-в-лоб столкнулся с пареньком, вооружённым такой же как у меня картой Дрогобыча, я почуял - человек был не левый. Это был кто-то из наших (с);) И действительно, паренёк оказался пражским бэкпэкером, путешествующим по Западной Украине. Это именно его фраза What do you think about Sambir? чуть не ввела меня в искушение заблуждение:)))
Чувака больше всего интересовал дом Бруно Шульца. Мы его искали, искали, так и не нашли. Местные жители о такой достопримечательности своего города, похоже, и не знают...санаторий Шахтер,
В городе много подразрушенных зданий, сохранивших следы былой красоты... Или отреставрированных. Почти всех цветов радуги:)

Вплоть до Второй мировой войны большинство жителей Дрогобыча составляли евреи.
Хоральная синагога. При СССР - склад соли.

До самых известных дрогобычских деревянных церквей я из-за врождённого топографического кретинизма так и не добрался, так что показываю храмы попроще:) санаторий Алмаз,

Костёл святого апостола Варфоломея. На фотографии справа - памятник Иоанну Павлу II, установленный всего за год до моего визита в Дрогобыч.

А это - один из самых красивых храмов, которые я когда-либо видел. Без шуток.
Монастырь отцов Василиян, церковь святых верховных апостолов Петра и Павла.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Тернополь - очень красивый и тихий город. Много зелени и чудный пруд на реке Серет. Мы попали в город ранним утром и смогли насладиться тишиной и практически безлюдными улицами. Был канун 9го мая, но нигде предпраздничной активности не наблюдалось. Оно и понятно..санаторий Алмаз.Видели старичка в форме УПА, который с интересом разглядывал плакаты на афишной тумбе. Достопримечательности в городе расположены достаточно компактно. На осмотр хватило нескольких часов.

Фактически город был построен на месте, которое называли Сопильче или Топильче в 1540 году, в то время находилось во владениях генерала и князя Яна Тарнавского. На берегу речки Серет был возведен замок, в центре которого размещалась большая площадь, на которой проводились собрания, ярмарки. В XV-XVI веках город был полностью защищен высокими неприступными стенами, вымощенными большими каменными глыбами. Санатории Трускавца

С 1540 года до 1934 город известен как Тарнополь. С 1772 года в составе Австрии, с 1919 Польши, с 1939 года - Украинской Советской Социалистической Республики, с 1991 года в составе Украины.

Доминиканский костел. Построен в 1749-1779 гг. по проекту архит. А. Мошинского, принадлежит к сооружениям поздне-барочной архитектуры в Украине. Сильно пострадал во время Второй мировой войны. Реставрирован в 1953г. Сейчас действующий греко-католический Кафедральный Собор Непорочного Зачатия Пресвятой Богородицы санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

ЗАМОК, 1540 г. Наиболее древнее сооружение города, является произведением подольской школы оборонной архитектуры. Со времени основания неоднократно разрушался и отстраивался.В начале XIX в. замок перестроен во дворец, в связи с чем были полностью разобраны все его оборонные сооружения. В 1954 г. произведен капитальный ремонт

Вид на противоположный от замка берег

"Остров любви" на Тернопольском озер санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

ВОЗДВИЖЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ, конец XVI в.
В 1627 г. к западному фасаду пристроена трехъярусная оборонная башня-колокольня, о чем свидетельствует резная надпись над порталом. Сооружение из песчаника, трехчастное, состоит из прямоугольного в плане нефа, квадратного и равноширокого с нефом притвора с двумя ярусами башни над ним и полукруглой апсиды. санаторий Женева Неф перекрыт полуциркульным с распалубками сводом, притвор — крестовым, апсида — чет-вертьсферическим сводом. В 1959г. реставрирована. Памятник отличается от культовых оборонных сооружений Подолья наличием полукруглой апсиды, восходит к древнерусским традициям.санаторий Шахтер,
Получила название "Церкви над прудом".
РОЖДЕСТВА ХРИСТОВА ЦЕРКОВЬ,1602— 1608 гг.Сооружена возле городского вала у Каменец-Подольских ворот мастером Леонтием. Современный вид сооружение приобрело в результате перестроек. Первоначально было трехчастным, трехконховым с оборонной башней над притвором. Позднее здание по всему объему было разделено перекрытием на нижнюю и верхнюю церкви.Санаторий Весна Трускавец В 1709 г. к притвору пристроены две боковые полукруглые башни, через которые осуществлялся вход на верхний ярус, в XIX в. к западному фасаду — дополнительный объем, перекрытый восьмигранным в основе сомкнутым сводом на восьмигранном световом барабане. Три главы, венчающие сооружение, две из которых декоративные, выполнены в соответствии с традиционной схемой украинских трехверхих храмов. В интерьере объемы пространственно объединены высокими полуциркульными проемами, неф выделен большей высотой, перекрыт так же, как и бабииец, крестовым сводом. Апсида перекрыта четвертьсферическим сводом с распалубками. Памятник принадлежит к лучшим произведениям подольской архитектурной школы XVII в.санаторий Алмаз

Ніжин після Чернігова найкрупніше місто Чернігівської області. Тут мешкає 76 тисяч осіб, це промисловий та культурний центр.

Ніжинський вокзал та водонапырна башта біля нього санаторий Алмаз

Перша письмова згадка про Ніжин датується 1078 роком. Тоді поселення називалося Нежатин. В пізніших руських документах його називають Уненіж.

Відомо, що в домонгольські часи Ніжин був укріпленим населеним пунктом. У 1239 році його зруйнував хан Менгу дорогою на Чернігів. Відродилося місто у XIV столітті вже у Великому князівстві Литовському. На початку XVI століття після литовсько-московської війни Ніжин у складі Чернігово-Сіверського князівства відійшов до Московії. А в 1618 році, згідно із Деулінською угодою, вся Сіверщина разом із Черніговом та Ніжином опинилася у складі Київського воєводства Речі Посполитої. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У 1625 році Ніжину було надано Магдебурзьке право та герб із зображенням Юрія Змієборця. В місті почало формуватись самоврядування на чолі із війтом. Тоді ж Ніжин став центром староства.

Церква Івана Богослова (1752 р.)

В першій половині XVIІ століття на основі залишків укріплення часів Київської Русі на лівому березі річки Остер поляки збудували дерев’яно-земляну фортецю з 11 вежами. Пізніше, вже за російської влади, фортецю укріпили бастіонами, а всередині збудували земляну цитадель увінчану високим частоколом. На баштах цитаделі (замку) було встановлено 10 гармат. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Існувала Ніжинська фортеця до початку ХІХ століття. Тоді вона втратила своє фортифікаційне значення й була скасована. Територію замку віддали під ринок. Зараз ще простежуються вали замку біля річки Остер.

У 1648 році Ніжин став одним із найбільш значних осередків козацтва на Лівобережжі. Він став центром великого козацького полку (10 тисяч козаків) і брав активну участь у Визвольній війні. санаторий Женева

Пам'ятник Миколі Гологю (скульптор Пармен Забелло)

Благовіщенський собор (1702-1716 рр.)

В період Руїни Ніжин продовжував відігравати одну з провідних ролей у козацькому житті Лівобережжя. Тут відбулося кілька антимосковських повстань (одне з них жорстоко придушив московський воєвода Ромоданівський спаливши потім місто).

У 1663 році у Ніжині відбулася подія, яка мала важливе історичне значення для всієї України – Чорна рада.санаторий Шахтер Це була загальна козацька рада в якій право участі й голосу крім козаків надавалося «черні» - селянам та міщанам. Такі ради відбувалися дуже рідко й лише у виключних випадках – коли між старшинами був розбрат. Ніжинська Чорна рада була найбільш відомою з усіх. Її перебіг прекрасно висвітив у своєму романі Пантелеймон Куліш.

Під час Чорної ради відбувалося обрання гетьмана Лівобережної України. Санатории Трускавца, Кандидатами були наказний гетьман Яким Сомко та запорізький отаман Іван Брюховецький. Останнього активно підтримувала Москва, «зміцнивши» цю підтримку присутністю на раді 8-тисячного війська. Підтримала Брюховецького і «чернь», піддавшись на його улесливі обіцянки підняти загальний рівень життя. Після ради Яким Сомко був звинувачений у зв’язках із полякам, заарештований і страчений. Брюховецький же не виправдав сподівань народу, він зрікся Переяславських угод й вірно служив не Україні, а Москві, значно посиливши її вплив навіть у повсякденних українських питаннях. Народ зненавидів Брюховецького і в 1668 році його було вбито власними військами. Після Брюховецького гетьманом всієї України став Петро Дорошенко.

Миколаївський собор (50-ті роки XVII ст.)

У другій половині XVII та у XVIII ст. провідну роль у житті Ніжина почали відігравати греки, яких запросив у місто на поселення ще у 1657 році Богдан Хмельницький. У 1675 році греки заснували у Ніжині свою колонію. Вони створили власні: магістрат, суд, церкву, школу. А у 1696 році було засноване Грецьке торгове братство.

Греки визначили торговий розвиток Ніжина. Майже на століття місто стало головним торговим полісом Лівобережжя. Тут організовувались великі ярмарки, які тривали по кілька тижнів. На ярмарках торгували найрізноманітнішими товарами, але особливим попитом користувалися знамениті ніжинські огірки.

Ніжинські огірки – це огірки особливого сорту, насіння яких було завезене греками. Вихідці з Еллади розводили цей овоч в околицях Ніжина й засолювали за особливим рецептом. Згодом насіння та рецепт приготування ніжинських огірків

Конотоп – це районний центр у Сумській області з населенням у 90 тисяч осіб. Про існування міста із такою назвою радянські громадяни довідались у 80-ті роки минулого століття, після виходу на екрани дитячого фільму «Гостья із будущего». санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Пам’ятаєте, як герой цього фільму Коля Гєрасімов замовляв квитки до Конотопа? На думку автора сценарію цього епохального фільму, класика радянської фантастики Кіра Буличова, у Конотопі у 21 столітті повинні збудувати космодром та шахту до центру Землі. Вже пройшло 10 років у 21 столітті – ні космодрому ані шахти. Що поробиш – це нездійсненна фантазія письменника, який можливо у Конотопі ніколи не бував. Але є у Конотопі те що видається фантастикою, але є реальністю. санаторий Женева Це конотопський трамвай. Цілих 3 номери.
Пам'ятник конотопському трамваю

Колії у приватному секторі

Місцеві мешканці кажуть, що колись Конотоп хотіли зробити обласним центром, тому й вирішили збудувати трамвай. З центром області не склалося, а трамвай залишився. Він вперше став на колії у 1949 році. Довжина лінії тоді становила 3,5 км. Перші два трамвайні вагончики приїхали до Конотопа із Москви, а туди вони потрапили у вигляді військової контрибуції із Німеччини.

Нині трамвай є символом Конотопу. Йому навіть встановили пам’ятник. Згідно техпаспорту конотопський трамвай вміщує 224 пасажири (восьмеро душ на один квадратний метр). Деякі вулиці, якими прокладено трамвайні колії не мають твердого покриття. Цікаво це виглядає у приватному секторі, ніби трамвай іде по сільській бруківці, в яку десь там пірнула колія. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

У Конотопі є райони із старою і досить колоритною забудовою. Дуже багато дерев’яних будинків із рідкісними для Наддніпрянщини віконницями та «рєзнимі палісадамі». В одному з таких районів збереглася старовинна садиба, яку звів у 19столітті почесний мешканець Конотопа, відомий російський воєначальник, київський військовий губернатор, а також прототип Івана Сірка у славнозвісних «Запорожцях» Рєпіна – Михайло Драгомиров. Довгий одноповерховий садибний будинок, кілька флігелів та господарських приміщень, садибний парк – з усього цього в радянські часи зробили… так-так туберкульозний диспансер. Нині в садибі збираються облаштувати музей.

Садиба генерала Драгомирова та пам'ятник санаторий Шахтер,

Конотоп – це типовий пострадянський райцентр. Він нібито й не примітний чимось особливим, але про це місто знають майже всі. На всю Україну прославив його Григорій Квітка-Основ’яненко у своїй сатиричній повісті «Конотопська відьма».

За мірками Східної України Конотоп – старе місто. Йому 370 років. Тривалий час воно було козацьким осередком – «славним сотенним містечком». В радянські часи Конотоп став другим за кількістю мешканців містом Сумської області. В ті часи Конотоп просяк радянською атрибутикою та архітектурою. Деякі будівлі радянської епохи, зведені у 20-ті роки минулого століття можна сміливо вважати пам’ятками архітектури.

Сучасний Конотоп санаторий Шахтер,

У 17 столітті Конотоп міг відіграти доленосну роль в історії України. Після Конотопської битви. Але не вийшло. Сталося це у 1659 році…

Після смерті Богдана Хмельницького на гетьмана обрали його сина – Юрія. Але безвольний і безхарактерний Юрась довго не втримав булаву. Вже через рік, на козацькій раді у Корсуні, на його місце обрали колишнього генерального писаря, Івана Виговського. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Виговський був відвертим противником союзу з Москвою, тому, зважаючи на сильне втручання московитян у внутрішні українські справи, розірвав Переяславську угоду і заключив договір із Польщею. За умовами цього договору утворювалося Велике князівство Руське (звичайно у складі Речі Посполитої). У відповідь на це московський цар відправив в Україну велике військо під керівництвом князя Трубецького. 21 квітня 1659 року це військо взяло в облогу Конотоп.

Конотопська битва

Облога Конотопа тривала 70 днів. Оборону міста тримав чотирьохтисячний козацький полк під керівництвом полковника Гуляницького. Зупинка московської армії під Конотопом дозволила Виговському зібрати досить значне військо козаків (25 тисяч), набрати більше трьох тисяч сербських і молдавських найманців, та заключити союз із кримчаками, від яких на допомогу прийшло 30-тисячне військо на

Столиця Прикарпаття має багато назв. Для когось він просто Франківськ, для когось – Франек, Станіслав, Станіславів, а для когось – Сталінськ-Прикарпатський. Особисто для мене Івано-Франківськ – біла ворона, яка відрізняється від більшості міст Галичини. Основна відмінність: перевага духу сучасності над атмосферою типової галицької провінційності. Наприклад, ніщо в житті ніколи не примусить полюбити мене центральну вулицю – Незалежності, де відсоток конструктивізму над модерном перевищує аналогічний відсоток в центрі Харкова чи Дніпропетровська.
Але, я люблю Франківськ по-своєму і третій рік поспіль тут із задоволенням буваю. санаторий Женева
Сьогодні буду намагатися розповісти про ті об’єкти Франківська, які викликають у мене захоплення. Перший з них – комплекс культових споруд у мікрорайоні Майзлі: костьол Йосипа і Троїцька церква (церква Царя Христа) з дзвіницею. Потрапити сюди просто – перейти залізничний міст по вулиці Незалежності. Але, все одно, туристи не дуже балують цей район своїм відвідуванням.

Іншій район – Пасічна трохи віддаленіше за Софіївку: на виїзді у бік Галича і Рогатина.
Тут ліворуч від дороги (вул. Нечуй-Левицького, 6) розташована дерев’яна церква Святого Дмитра. Храм не надто старий – 1902 рік. Церква карпатського типу, хрещата в плані. Належить греко-католицькій громаді. Санатории Трускавца, в

Перемістимося до серця міста, традиційної для всіх європейських міст ринкової площі:

Трикутна конструктивістська ратуша – вже п’ята у Івано-Франківську (перша збудована у 1666 році). З’явилася вона у 1928 році за проектом інженера Трелі. санаторий Шахтер

Однієї з домінант центру є колишній Єзуїтський костел. Первісно його фундамент було закладено у 1720 році, а будівництво костелу закінчено у 1729-му. Але вже у 1753 році споруду було розібрано через допущені інженерні помилки.
Упродовж 1753 - 1763 років під керівництвом інженера-фортифікатора С.Потоцького зведено новий храм у стилі бароко. Храм двічі реставрували: в 1885 і в 1955 роках. Сьогодні це - Вознесенський Катедральний собор Греко-католицької церкви.

З правого боку від катедри – площа митрополита Андрея Шептицького, яка за своєю красою і розташованими пам’ятками не поступається площі, де знаходиться ратуша. санаторий Алмаз

Домінанта площі – костел Діви Марії із дзвіницею (1672 – 1703). Храм збудовано в стильових формах пізнього європейського бароко за проектом Ф.Корассіні та К.Беное. У 1877 р. художник Е.Фабіянський виконав монументальні малювання в інтер’єрі, У XIX ст. ззовні прибудовано контрфорси. У 1882 р. костел відремонтовано після пожежі. Під костелом у крипті містилася родова усипальня Потоцьких. Сьогодні в колишньому костелі розташований художній музей.

Третім храмом середмістя є колишній вірменський костел, зведений протягом 1742-1762 у бароковому стилі на місці старого дерев’яного, що стояв тут з 1665 року. В 1760-х роках Ян Солецький виконав фресковий розпис костелу. Протягом свого існування храм неодноразово перебудовувався і реставрувався, внаслідок чого значно змінив свій зовнішній вигляд: дві круглі башти стали нижче, зникла башта, яка увінчувала дах, змінилася конфігурація фронтону.
В 70-ті роки минулого століття в храмі розмістили музей історії релігії та атеїзму, а на початку 90-х передали автокефальній православній громаді.

Реформістська синагога "Темпель" побудована у 1899 році. Ідея зведення темпля у Станіславові виникла 1887 року серед членів «Спілки прогресу». Незабаром Олександр Віттель та Еліас Фішер разом з іншими членами спілки, організовують комітет з будівництва синагоги прогресистів. 1888 спілка отримує ділянку землі. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
20 червня 1895 р. рабин Ісак Горовиць урочисто закладає перший камінь майбутньої синагоги. Будівництво продовжувалося до 1899. Автором проекту був віденський архітектор Вільгельм Штрясни. 4 вересня 1899 за присутністю міської влади та віруючих відбулося урочисте відкриття синагоги.
Будівля постраждала під час Першої Світової війни, невдовзі було відреставрована. У 1927-1929 в інтер’єрі виконано новий розпис, замінено дах. Під час 2 світової війни синагога була у значній мірі зруйнована, потім знову відремонтована.
У 1990-ті роки частину приміщень синагоги було передано місцевій іудейській общині. Частину приміщень займає меблевий магазин.
У стіну будівлі за часів нової влади була вмурована пам’ятна плита на честь ОУН-УПА. У 1943 році біля стін синагоги гестапівцями було розстріляно 27 членів Організації українських націоналістів.

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України.
В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження.

Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. У Х столітті галицькі землі входять до складу Київської Русі, але після Любецького з'їзду князів у 1097 році Галицьке князівство становиться самостійним. В 1141 році Галич становиться столицею князівства і зберігає цей титул до перенесення Данилом Галицьким столиці до Холму у 40-х роках ХІІІ століття. санаторий Алмаз

Розквіт Галича та Галицького князівства припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (1153-1187 роки). Наприкінці ХІІ століття Галич стає столицею об’єднаного Галицько-Волинського князівства. У XIV столітті Галичем по черзі володіють Потоцькі, литовські князі, угорський король Людовік Анжуйський аж поки місто не увійшло до Речі Посполитої зусиллями короля Ягайла у 1387 році, попередньо отримавши Магдебурзьке право (1367 рік).

Говорячи про давній Галич, ми маємо, насамперед княжий град поблизу сучасного села Крилос. На місті ж сучасного Галича знаходилася пристань на невелике торгово-ремісниче поселення. Саме тут, на високому пагорбі над Дністром у 1367 році розпочалося спорудження замку – головної твердині Галицького староства. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

За іншими літературними даними замок зведений в 1350-1352 рр. волинським воєводою Любартом. Спочатку це було дерев'яна споруда, яку оточували земляні вали. У другій половині XVI в. замок ще був дерев'яним. З 1590 по 1633 рр. на місто було здійснено 29 татарських нападів, найбільш руйнівні з яких були в 1594, 1612, 1624 роках. У 1621 році татари зруйнували замок, який незабаром був відбудований.

За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких підносилися п'ять оборонних башт, і мав три в'їзні брами. Тут же наголошується про необхідність його ремонту. У 1658 році замок реставрувався. Будівельними роботами керував інженер-фортификатор Ф. Корассині. У 1676 р. на Галич напали турецько-татарські війська, замок був зданий і зруйнований (залишилися лише стіни).

З середини XVIII століття замок знаходився в напівзруйнованому стані. Крім того, зірвалася частина гори, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)на якій він стояв. У 1796 році замок був частково розібраний під керівництвом інженера А. де Хегерштейна. Їм же в 1795 році були виконані обмірні креслення. У квітні 1858 року звалилася східна частина стін, що залишилися.
Трикутний в плані замок складався з двох частин, розміщених на терасах (одна над іншою). Замок був обведений глибоким ровом. Від верхньої частини залишилися руїни п'ятигранної в плані башти, що піднімається над ровом з півдня (збереглися дві стіни до рівня другого ярусу), і залишки стін з бійницями. Протягом І десятиліття башта відновлена і не найкращим чином відштукатурена. Відновлена і частина мурів: санаторий Женева

На південь від п'ятигранної башти знаходилася квадратна, а між ними (посередині стіни) - Екатерінінськая каплиця.
Замок споруджений з вапняку, мергеля і цеглини. Має численні підвали. Стіни зберігають сліди поспішних різночасних ремонтів. У стінах пам'ятника збереглися закладені цеглиною бійниці. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

З замкової гори відкривається чудова панорама середмістя:
Спустимося з замкової гори, щоб оглянути центр міста. Він розташувався у підніжжя замкової гори в межах однієї, центральною площі: маленький, але милий і симпатичний.

На центральній площі 22 вересня 1998 року – у день святкування 1100-літнього ювілею Галича, відкрито пам’ятник королю Данилу Галицькому. Автори монументу - скульптор О. Пилєв та архітектор О. Чамара зі Львова. Поява пам’ятника саме на цьому місці не випадкова, адже історики вважають, що саме князь Данило сприяв появі площі на довколишніх купецьких кварталах.
Пам’ятник вдало виглядає з усіх боків: санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Центральним елементом архітектурного ансамблю міста є церква Різдва Христова, перша документальна згадка про яку датується 1550 роком. Проте очевидно, що храм набагато

Сокаль - найпівнічніше місто Львівщині. Територіально - майже Волинь. Та все ж таки Сокаль - справжнісінька Галичина у кращому розумінні цього слова. В місті багато цікавих архітектурних пам'яток, а навколо міста пам'ятки ще цікавіше. Сокаль і Сокальщина - це, передусім, гарно збережений комплекс Бернардинського монастиря у присілку Жвирка. Саме він манить на північну околицю Галичини туристів. Але ми залишимо кляштор "на потім", а сьогодні прогуляємося центром міста у пошуках місцевих цікавинок. санаторий Шахтер

Сокаль відомий з письмових джерел з 1377 року. Та вчені дотримуються думки, що місто було засновано ще у XI столітті і зруйноване татаро-монгольською навалою у 20-х роках ХІІІ століття. Назва міста асоціюється з птахом соколом і, напевне, не дарма. У XIV столітті князь Земовит видав грамоту, якою заборонив в околицях міст полювати на соколів.

Місто розташовувалося на лівому березі Західного Бугу, а на правому березі, де сьогодні знаходиться Міський парк, стояв замок, де й проживав Земовит - князь мазовецький і принц руський, який був одружений з сестрою польського короля Ягайла Олександрою.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Саме Земовит надав Сокалю Магдебурзьке право у 1424 році.Санатории Трускавца,  На той час Сокаль був повітовим центром Белзького князівства, а в середині XV століття перейшов до Польщі.

Протягом декількох століть спокій місту тільки снився. Особливо діставалося Сокалю від татар. Лише протягом 1499 - 1523 років син Кримського хана Манглі-Гірея нападав і грабував місто дев'ять разів! У 1519 році на місці спаленого міста з 40-тисячною татарською ордою воював князь Костянтин Острозький зі своїм 10-тисячним військом. За наказом польського короля у 1571 році на правому березі Західного Бугу, де раніше стояв спалений татарами замок, збудували нові міські укріплення, які повністю розібрали у ХІХ столітті. У 1648 році місцеві мешканці з радістю допомогли козацьким загонам полковника Кудрі захопити Сокаль. санаторий Шале Грааль,

Найстарішим храмом міста вважається церква Св. Миколая, збудована в першій половині XVI століття. Сьогодні вона знаходиться на території Міського парку на березі Західного Бугу. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Саме в Миколаївському храмі у 1594 році відбулася нарада православних українських священиків в присутності перемишльського єпископа Михайла Копистинського щодо можливості об'єднання з римо-католицькою церквою.

Поруч з церквою св. Миколая стояла більш давня дерев'яна церква Пресвятої Богородиці, яка згоріла у 1821 році. Обидві храми були об'єднані спільним муром і утворювали монастирський комплекс.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Миколаївська церква відновлювалося після пожеж 1613 та 1671 років і була відреставрована у 1694 році, про що свідчить надпис над хорами. У 1752-1756 інтер'єр храму був розписаний (ймовірно, відомим живописцем С. Строїнським), а в 1890-ті роки до північної стіни добудували каплицю. Первісний вигляд церкві повернули під час реставрації 1971 - 1975 років за проектом архітекторів Ігоря Старосольського та Валентини Пашиної. У 1989 році святиню повернули віруючим.

З першого погляду на храм стає зрозумілим, що перед нами - споруда оборонного типу. Товщина стін твердині сягає 2,4 метри. Про оборонні функції нагадують і невеликі вікна, перероблені з амбразур, і могутні контрфорси. Миколаївську церкву можна вважати унікальним для Галичини твором української архітектури епохи Ренесансу.

Спустившись від церкви до берегу Західного Бугу, побачимо гарну панораму з Бернардинським кляштором на протилежному березі річки.

Неподалік від Миколаївської церкви в Міському парку стоїть руїною одна з найстаріших у Галичині синагог. Сокальську божницю збудовано в середині XVII століття. На сьогодні стан синагоги - жахливий. Інтер'єр являє собою суцільний смітник. А на стінах ще можна розглядіти залишки старих розписів і ліпнини. санаторий Женева

  Поруч із синагогою - Народний дім (колишній будинок товариства "Сокіл", ХІХ ст.):

На колишньому Ринку (сьогодні - площа Січових Стрільців) - багато цікавих будівель. Як атрибут галицького міста і місцевого самоврядування в центрі міста збереглася ратуша. "Завдяки" нещодавно натягнутій на її вежу брунатній металочерепиці споруда столітньою не виглядає. Сьогодні ратуша використовується за своїм прямим призначенням: тут розташована міська рада.

         Краткая история дворца.
        Хан-Сарай – бывший ханский дворец в Бахчисарае – является выдающейся достопримечательностью Крыма. Ежегодно сюда приезжают тысячи туристов, чтобы своими глазами увидеть эту жемчужину восточной архитектуры.Санатории Трускавца
        Ханский дворец – ровесник Бахчисарая, поскольку город начал строиться одновременно с резиденцией правителей Крымского ханства. Точное время установить трудно, ученые утверждают, что строительство было начато в конце XV - начале XVI века, в правление хана Менгли-Гирея I (1468-1515). На протяжении последующих веков существования Крымского ханства дворец постоянно строился и перестраивался, значительные восстановительные работы потребовались после сильнейшего пожара 1736 года – Хан-Сарай был практически возведен заново. санаторий Женева
        Архитектурный стиль дворцового комплекса наследует традиции османского зодчества XVI-XVII веков. Резиденции восточных правителей значительно отличаются от пышных и монументальных дворцов Европы. В них иная эстетика: в легких, напоминающих беседки дворцовых постройках, окруженных садами, с множеством фонтанов и цветников, с обилием растительного орнамента на стенах, воплощено мусульманское представление о том, как выглядит райский сад. Именно эта идея – олицетворение рая на земле – была главной для архитекторов и строителей Бахчисарайского дворца.
        После присоединения Крыма к России дворец перешел в ведение Министерства внутренних дел Российской империи и подвергся многочисленным ремонтам и переделкам, что нанесло дворцу существенный урон: было не только нарушено единство стиля, искажен облик зданий, но и попросту исчезли многие вещи из внутреннего убранства помещений.
        В 1908 году было принято решение о создании музея при Ханском дворце, его открыли для посещения научных работников и многочисленных гостей, в том числе различных высокопоставленных персон: например, в 1912 году в Бахчисарае побывал император Николай II с семьей.
        После Октябрьской революции на базе дворца был организован музей истории и культуры крымских татар. В 1961-1964 годах киевскими научно-реставрационными мастерскими была проведена научная реставрация, в результате которой восстановлен ряд архитектурных деталей и росписей Хан-Сарая.
        Территория музея в наши дни составляет 4,3 гектара, а при Гиреях дворцовый комплекс занимал гораздо более обширные площади.
        «Екатеринская миля».
        В мае 1787 года императрица Екатерина II, сопровождаемая австрийским императором Иосифом II, послами Австрии, Франции и Англии, а также многочисленными сановниками, прибыла в Крым. Это путешествие рассматривалось русским правительством как дипломатический акт, который должен был узаконить присоединение Крымского ханства к Российской империи. На путешествие императрицы было истрачено 15 миллионов рублей (для сравнения стоит заметить, что дойная корова в то время стоила 8 рублей).
        По пути следования императрицы по распоряжению Григория Потемкина через каждые десять миль возводились так называемые «екатерининские мили». Одна из них и находится у каменного моста через реку Чурук-Су, напротив дворцовых ворот. «Миля» представляет собой колонну, установленную на кубовидном постаменте; верхняя часть ее окаймлена шестигранником. Колонна сложена из хорошо обработанного известняка на известковом растворе. В 1818 году на двух гранях была сделана надпись на русском и татарском языках: «Благородной памяти Императрица Екатерина 11-я изволила быть въ Бакчисараъ въ 1787 году Маія 14».
        Мост через реку Чурук-Су.
        Вход во дворец начинается у моста через речку Чурук-Су.
        Название этой реки в переводе означает «гнилая вода». Чурук-Су делит город на две неравные части: на правом берегу расположены главные улицы Бахчисарая; Ханский дворец же находится на левом берегу реки. Первоначально резиденция Гиреев располагалась неподалеку - в шести километрах от современного Бахчисарая - в долине Ашлама-Дере. Вокруг дворца появился городок Салачик. Однако со временем долина стала тесной для ханского двора, войска, челяди. Поэтому резиденция правителя была перенесена из ущелья на открытый берег реки Чурук-Су. Началось строительство дворца, и постепенно вокруг него вырос новый город - Бахчисарай.

        По пути из Бахчисарая к Симферополю, у села Новопавловка возле дороги стоит каменная колонна на мощном основании. Это т. н. «Екатерининская миля». Такие колонны, украшенные орлом, устанавливались через каждые 10 вёрст специально к прибытию Екатерины II. В настоящее время их сохранилось всего несколько в Крыму. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
        В 1787 г. императрица посетила свои новые владения в Крыму. Грандиозное путешествие обошлось казне в 15 млн. руб. Организовал его Г.А. Потёмкин, тогдашний губернатор Новороссии. Екатерину сопровождали многие знатные особы. Императрица прибыла в Крым в мае и находилась здесь около 10 дней. «Путешествие это должно было превратиться в торжество Екатерины и вообще России в глазах Европы, в демонстрацию перед Оттоманской Портой и ее союзниками, оно должно было внушить страх недоброжелателям России...», – писал граф Сегюр, участник путешествия. И, надо сказать, Екатерине II и Потемкину это блестяще удалось. Все поняли, что Россия закрепилась в Крыму всерьёз и надолго.
        В самом селе надо повернуть направо от трассы. Это дорога к селу Скалистое и поселку Научный проложена по долине реки Бодрак.
        В пределах с. Скалистое пройдем мимо карьера Альминского завода строительных материалов, где выпиливают известняковые блоки. (Из них, между прочим, построено большинство крымских пятиэтажек). И наконец, попадем в «пещерный город» Бакла – самый северный «пещерный город» в Крыму.
        Городище основано, вероятно, скифо-сарматами в III–IV вв. и служило убежищем от набегов кочевников. Позднее были построены оборонительные сооружения – цитадель, примыкавшая к краю обрыва, и стены, её окружавшие. Вне стен крепости находилось поселение: церковь, вырубленная в скале, зерновые ямы, виноградодавильни-тарапаны, жилые дома и около сотни пещерных помещений.
        В 1299 г., во время набега на Крым золотоордынского темника Ногая, Бакла была разгромлена. Глядя на пустынное ныне городище, невольно вспоминаешь слова А.К. Толстого:санаторий Женева  «Давно безлюдные жилища, обломки, камни, пыль и прах...»
        У села Прохладное находятся базы учебных геологических практик известных вузов. Расположены они здесь не случайно. Долина реки Бодрак признана комплексом геологических обнажений мирового значения. Все они очень наглядны и познавательны.
        Кстати, в Прохладном можно отдохнуть и порыбачить на «Постоялом дворе» Андрея Дегтярева. Он расположен в красивом месте на берегу небольшого озера под горой. К вашим услугам – лодки, катамараны, место для пикника и палаток, бар и радушие хозяина.
        В поселке Научный расположена Крымская астрофизическая обсерватория (КрАО) – самое большое астрономическое учреждение в Украине. Место это выбрано не случайно – здесь очень редки туманы и велико количество солнечных дней.
        Важнейшие направления работы КрАО связаны с изучением физических процессов на Солнце и звёздах, ведутся исследования туманностей и звёздных систем. Для этого используют рефлектор с диаметром зеркала 2,6 м – один из крупнейших в Европе, менисковый телескоп с зеркалом диаметром 50 см и другие приборы. Исследования Солнца ведутся с помощью башенного телескопа и внезатменного коронографа. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
        Астрофизиками обсерватории открыто немало новых малых планет. Среди них планеты с крымскими топонимами: Таврида, Скифия, Симеиз, Севастополь, Балаклава...
        Но самое главное – в обсерваторию организуются экскурсии. Вашему вниманию предложат посещение и осмотр телескопов, демонстрацию Луны, разных планет, звезд. Захватывающе и очень интересно понаблюдать за жизнью звезд, удаленных от нас на многие миллионы световых лет...