остроена в бывшем с. Горячий Урбан, впоследствии вошедшем в городскую зону. Подверглась позднейшим перестройкам.Трускавец санатории
Деревянная, западный и центральный срубы обшиты досками, восточный - оштукатурен. Представляет классический образец «хатнего» типа, трехсрубная с пятигранной в плане апсидой и квадратными одной ширины бабинцем и центром. Высокая покрытая гонтом скатная крыша увенчана декоративной главкой, скрывает перекрытия срубов. Вынос крыши поддерживают ступенчатые кронштейны - выпуски бревен верхних венцов срубов.трускавец цены
Бабинец перекрыт четырехгранным срезанным пирамидальным верхом, центр - восьмигранным верхом, который несут две пары опорных столбов, поставленных по оси боковых стен апсиды. Переход к нему осуществляется с помощью плоских угловых парусов и невысокого восьмигранного барабана. Апсида перекрыта низким восьмигранным верхом. В интерьере срубы объединяются арками-вырезами.Санатории Трускавца
Небольшая деревянная колокольня поставлена к юго-востоку от церкви. Двухъярусная, каркасная, обшита тесом, с открытыми проемами верхнего яруса, завершена невысоким шатром. Ансамбль является интересным памятником украинского деревянного зодчества
Пам’ятка архітектури республіканського значення, охор. № 1735
(Чернівці, вул. Бориспільська, 13)Санатории Трускавца
Стоїть на околиці міста, на цвинтарі колишнього села Гарячий Урбан, у мальовничій місцевості, серед ярів та пагорбів.
Маленька, дерев’яна, один із найцікавіших зразків культових споруд хатнього типу, поширеного на Буковині в XV - XVIII століттях. Три пірамідальні верхи її, що покривають квадратні бабинець і центральний зруб та гранчастий вівтар, сховані під високим чотирисхилим дахом. Стіни вівтарної частини потиньковано й побілено.
Дзвіниця - двохярусний четверик каркасної конструкції.Трускавец санатории
Вилучена з користування релігійної громади у 1980-х роках, передана на баланс новоствореного місцевого музею народної архітектури, який через брак коштів та віддаленість не в змозі загосподарити її. Постійно зачинена, бездоглядна, руйнується: протікає дах, деформуються зруби, без провітрювання основні конструкції уражені грибком.
Площа - 60 квадратних метрів. Після реставрації доцільно передати її місцевій релігійній громаді.трускавец цены

Один з найбільш ранніх дерев’яних храмів на території області, в ньому втілено найголовніші ознаки буковинської архітектурно-будівельної школи.Трускавец санатории
За переказами, як пише Г.Логвин, за часів турецького влодарювання церква була єпископською і знаходилася в центрі міста, а згодом була перенесена на теперішнє місце, де при її "збірці" була збільшена довжина бабинця. Щоб уявити її первісний вигляд, слід подумки вкоротити
Фото Анастасії Удовіченко, квітень 2008 р.трускавец цены
бабинець на 2,5 м, тоді пропорції споруди зміняться, і вона не буде здаватися такою довгастою і приземкуватою. Архітектурні особливості церкви детально описані в численних літературних джерелах, деякі з них наведені нижче. Цікаво, що в кін. 1960-х, як пише П.Г.Юрченко (нижче наведено повний текст і порівняно фото), зруби церкви були побілені, і споруда на перший погляд справляла враження мурованої.санаторий Шахтер Трускавец
На жаль, ту церкву, яку ми бачимо сьогодні, не зовсім "та", яку бачимо на старих фото. 1992 року пожежа (кажуть, результат навмисного підпалу) на дві третини знищила її. 1996 року пам'ятку відновили. Нині - діючий храм УПЦ КП.
Церковна брама, вигляд з вулиці Сагайдачного
Санатории Трускавца
Інтер'єр церкви
Переделана в XVIII в. Реставрирована в 1954 г. Памятник является образцом характерного для Буковины архаичного «хатнего» типа.
Деревянный, трехсрубный с квадратным более широким центральным срубом и пятигранными апсидой и бабинцем.Трускавец санатории Накрыт высокой, крутой, гонтовой, скатной крышей, под которой скрыты низкие пирамидальные верхи срубов: западный - четырехгранный, восточный - восьмигранный и центральный - восьмигранный с заломом. Переход сруба в восьмерик перекрытия осуществляется при помощи плоских парусов. Высотно раскрытое внутреннее пространство объединяется фигурными арками-вырезами. Характерной особенностью подобных памятников является сильный вынос крыши и вход с южной стороны. На стене бабинца четко прослеживается стык старых бревен с позднейшей достройкой. Компактная композиция и нерасчлененность объемов придают сооружению монументальность при сравнительно небольших размерах.
Памятник - старейший из дошедших до нас, один из лучших образцов деревянной архитектуры Буковины.
трускавец цены
Деревянная Николаевская церковь (1607) в плане трехчастная, с квадратными бабинцем (4,5 х 4,5 м), нефом (7 х 7 м) и граненым пятистенным алтарем (4 х 4,5 м). Бабинец перекрыт четырехгранным пирамидальным очень низким верхом, неф - восьмигранным верхом с одним заломом, алтарь - восьмигранным верхом, также очень низеньким, переход к которому в прямоугольной части алтаря осуществлен при помощи парусов. Все три верха покрыты одной высокой скатной крышей. Срубы алтаря и бабинца соединяются с нефом фигурными арками-вырезами. Высота среднего верха 6 м. В XIX в. бабинец был расширен. Внешний облик церкви производит монументальное впечатление неподвижностью нерасчлененного массива, но интерьер отличается гармонией и уютом. Церковь является древнейшим произведением буковинской школы деревянной архитектуры.Санатории Сходница

Серед місцевих різновидів тризрубних церков XVII ст. особливо виділяються деякі дерев’яні храми Бойківщини і Буковини. Типовим зразком буковинської церкви можна вважати церкву Миколи у Чернівцях (1607 р.).
Вона складається з трьох великих зрубів (середній більший за інші), складених з дубових брусів. Кути рублені без залишку, високих кронштейнів теж немає, будинок зовні побілений, і складається враження, що це не дерев’яна, а кам’яна будівля. Особливо цікавим є те, що наметове восьмикутне перекриття над нефом не розвинуте вгору. Зовні його не видно, бо воно закрите високим дахом, який має великі виноси стріхи та закруглені кути. В цілому буковинські церкви зі своїми великими дахами й простими окресленнями стін нагадують відомі молдавські кам’яні храми XV-XVI ст. у Сучаві, Радавці. санаторий АлмазІсторична доля Буковини довгий час була тісно пов’язана з життям Молдавії, що й зумовило виникнення тут подібних дерев’яних будов. Заборона в свій час турецькими загарбниками будувати високі храми призвела до того, що почали зменшувати висоту традиційного намету над нефом і ховати його під дахом.

Церква на фотографіях кін. 1960-х і 2008 р.

Згідно з літературними джерелам, церкву

Влітку 2005 року ми знайшли седнівську церкву в дещо дивному стані. Основний зруб стояв у риштуваннях, всередині і ззовні, з табличкою "Пам'ятка архітектури перебуває в аварійному стані, ходити заборонено". Зате просто до цього основного об'єму щойно були прибудовані вежі-слупи, які теж стояли в риштуваннях і ще пахли свіжим деревом.Трускавец санатории Поруч із церквою, під навісом, були складені старі конструктивні елементи: зрубини із "зубом" чи навпаки, з пазами, шматки лат із гонтом, різні облямування вікон і дверей. Оскільки розпитати не було кого, висновки довелося робити методом дедукції. Скоріше за все, церкву, яка довший час знаходилася в катастрофічному стані, позбавлена верху, взялися таки реставрувати. Припускаю, що увагу до неї могли привернути митці, що приїздять відпочивати у місцевий Будинок творчості Союзу художників. Та чи інакше, церкву відбудовують, причому у такому вигляді, який вона мала до перебудови 1852, коли розібрали вежі-слупи. Напевно, реставратори взяли за основу давні креслення або малюнки, але які саме - поки що ми не з'ясували.трускавец цены
Вежі-слупи в дерев'яному храмовому будівництві Наддніпрянщини зустрічаються дуже рідко, але вони відомі в мурованому будівництві князівських часів (Спаський собор у Чернігові) та XVII ст. (Троїцький собор у Чернігові), поширені високі вежі на західних фасадах кам'яних і дерев'яних костелів Волині та Білорусі.
У 1930-х роках було знищено унікальний в світовому масштабі шедевр дерев'яного зодчества - Вознесенську церкву (1759-1761) у селищі Березна Менського р-ну. Свого часу її докладно дослідив Степан Таранушенко. Вознесенська церква, 35 метрів заввишки, якраз мала вежі-слупи.
Тепер церква у Седневі - єдина, що має подібну рідкісну конструкцію, хоч і свіжозбудовану.
Санатории Сходница
Конструктор "Лего" та й годі. Це складені під навісом старі деталі від церкви. Вочевидь, церкву довелося частково розібрати, пронумерувавши, як годиться, всі деталі, а потім замінити вітхі або зогнилі елементи на нові "дублікати". Фото зроблене у червні 2005 р.
Ця тридільна, прикрашена різьбленням церква, побудована у XVIII ст., вважається одним з кращих творів української народної архітектури. Вона стоїть на найстарішому седнівському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами до ярів та річки.Санатории Трускавца Назва - Георгіївська або Юр'єва, - вказує на велику давність існування церков на цьому місці, оскільки зазвичай освячення храмів у такі суто грецькі імена сягає ще доординських часів. Спадковість тут непорушна, а сам Георгій (Юрій) Змієборець завжди символізував звитягу захисників рідної землі. Недаремно найпочесніша військова відзнака в старі часи - Георгіївський хрест, або відзнака Військового ордена, мав оранжево-чорну стрічку (полум'я і порох), яка перейшла у спадок радянському солдатському ордену Слави та медалі "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.". [...] Отож і в Юр'євій церкві висвячувало зброю перед військовими походами козацтво Седнівської сотні Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях.
Трускавец санатории
На іншому краю тієї самої гори знаходиться дерев'яна Георгіївська (Юріївська) церква, побудована в 40-х рр. XVIII ст. (рис.21). Старих дерев'яних храмів, яких колись було по декілька в кожному селі, зараз залишилось зовсім мало. Ця церква має індивідуальні особливості, що роблять її високооригінальним, майже унікальним, твором української архітектури.
Середній об'єм цього тридільного храму, восьмикутний у плані, має стіни, влаштовані зі значним нахилом до середини. Завершує його єдина струнка баня з двома заломами. Висота храму майже втричі перевищує його ширину. До бабинця прибудовані маленькі зрубики сходів на хори, а до вівтаря - ризниця та паламарня. Дуже гарний інтер'єр храму - просторий і світлий, розкритий догори.трускавец цены
Церква дивом збереглася до нашого часу, адже добре відомо, як легко розібрати або спалити дерев'яну будівлю. У 1975 р. в храмі починали робити реставрацію: розібрали прибудований у ХІХ ст.санаторий Женева великий бабинець із дзвіницею, замінили деякі спорохнявілі бруси стін, але роботи не закінчили через відсутність коштів (а потрібно було лише 7 тис. крб.). І зараз церква в катастрофічному стані: без вікон і дверей, без покриття над бабинцем. Стіни обшили дошками тільки з боку вівтаря (таке можна бачити на фотографіях 1982 р., так і зараз), і тепер з північного боку майже всі бруси стін

Враження від нашого візиту у 17 червня 2000 року.Трускавец санатории Незважаючи на свіжу синю фарбу, якою було помальовано стіни церкви, її поважний вік одразу ж кидався в очі. Храми такого віку і такої архітектури, як у Новому Білоусі, зазвичай називають козацькими. А прибудовані у ХІХ ст. портики з "іграшковими" колонадами не псують враження, а лише викликають посмішку - настільки наївно-провінційно вони виглядають.трускавец цены
Місцевий мешканець, якого ми зустріли біля церкви, виявився надзвичайно привітним - запросив сфотографуватися разом з ним та його улюбленцями - коником та песиком (тримає у лівій руці).
На сайті подано наступний коментар: "Церква була збудована у 1646.
У 1739 поруч з церквою була збудована дзвіниця.
У ХІХ ст. до первісного тридільного об'єму церкви з півночі, півдня і заходу зроблені прямокутні прируби із входами, оформленими портиками. Так само портиком оформили вхід до дзвіниці."
На світлині справа добре видно цікаві конструктивні елементи, що "стягують" грані заломів. Якщо подивитися на фото у більшому масштабі, видно, що вони різьблені. Ці деталі називаються "пов'язи", або "ригелі".
Санатории Сходница
У селі Новий Білоус, що на північ від Чернігова, на правому березі річки Білоуса збереглась пам'ятка храмової архітектури першої половини ХVIII ст. - Троїцька церква з окремо розташованою невисокою дзвіницею. Це своєрідний архітектурно-просторовий ансамбль дерев'яного монументального зодчества, де дуже яскраво прослідковуються народні традиції. Усередині церкви в оновленому іконостасі вкомпоновані фрагменти старовинного іконостаса, а над ним і над головами віруючих здіймається вгору вишукана восьмигранна баня, що завершує внутрішній простір за методом заломів з використанням у конструкції різьблених пов'язів, які є органічною окрасою інтер'єру.
Перестроена, вероятно, в XIX в. К первоначальному трехчастному объему с северной, южной и западной сторон сделаны прямоугольные прирубы со входами, оформленными в виде провинциально решенных портиков с треугольными фронтонами и спаренными колоннами.Трускавец санаторииИмеет стилевые признаки барокко. Срублена из сосновых тесаных бревен, ошалевана горизонтально. Центральный сруб - четверик - доминирует над остальными, с запада к нему примыкает квадратный объем, а с востока - шестигранный, имеющий небольшие прирубы с севера и юга. Верх с тремя заломами, широкие грани которых стянуты резными связями. Боковые ветви перекрыты плоскими деревянными потолками и трехскатной крышей с металлической кровлей.трускавец цены Памятник является произведением чернигово-северской школы деревянной монументальной архитектуры.
Колокольня деревянная, прямоугольная в плане, двухъярусная с шатровым завершением, увенчанным глухим фонарем с главкой, ошалеванная. Ярус звонов имеет четыре шестиугольных проема, ориентированных по сторонам света.Санатории Сходница

Фотографії та інформацію, що її дістав від своєї матері Антоніни Михайлівни Радченко, надіслав нам уроженець села Сильченкове Юрій Миколайович Писаренко. Він пише:санаторий Алмаз Трускавец
"До революції це село називалось Талалаївка, потім його назву взяли для сусіднього села і зробили з нього райцентр, а нову назву утворили від прізвища революціонера Сильченка, який "запроваджував" тут радянську владу. В різні часи село належало до Полтавської губернії, потім, зовсім недавно - Сумської області, і зараз нарешті Чернігівської. Тут минули дитячі роки видатного українського скульптора, режисера і драматурга Івана Петровича Кавалерідзе (1887-1978), про що свідчить недавно встановлена меморіальна дошка на місцевій школі.Санатории Трускавца
За інформацією, яку розшукав місцевий священик в архівах м. Прилуки у 2008 р. (є ксерокопія відповідного записку), церква побудована у 1775 році братами Мазараками. Хоча в реєстрі В.Слободяна і у виданні [Чернігівщина. - К., 1990] зазначено датування кінцем ХІХ-поч. ХХ ст. і вказано майстра - І.Будовського чи Бузовського.
Інтер'єр церкви
Церква розташована на горбі, біля ставка. 8-купольна, вівтар орієнтований на схід, дзвіниця знаходиться в одному з верхів.Санатории Трускавца Збереглися іконостас і настінні малювання. Огорожа навколо церкви і брама - металеві.
Церква унікальна тим, що служба в ній не припинялася з давніх часів. Зі слів старожилів, під час війни в ній зберігали зерно, щоб запобігти її знищенню. За радянських часів це була єдина постійно діюча церква в радіусі близько 50 км. Нині належить УПЦ МП.
Іконостас і розписи церкви добре збереглися
Наразі стан церкви далеко не найкращий. Серйозної реставрації там, мабуть, ніколи не проводилось. Весь ремонт зводився до фарбування даху і куполів. Останній раз це було влітку 2008 р.Трускавец санатории Парафіяни пишуть листи до різних інстанцій (рай- і облдержадміністрацію, різні фонди, комітети, народним депутатам і т.п.), але назбирати коштів на відновлення церкви поки що не вдається.
Настоятель церкви - протоієрей о. Феодосій (Юрцун Феодосій Миколайович), проводить службу тут вже близько 20 років. Дом. тел. +38(04634)24148."
[Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. А.В. Кудрицького - К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990. - С. 824]:
Успенська церква в с. Сильченковому Талалаївського району зведена в кінці XIX - на початку XX ст. майстром Бузовським. Це дерев'яна, дев'ятидільна споруда з притвором із заходу і аркадою понад входом, до якого ведуть сходи. Обабіч - дві восьмигранні башти (у південній частині - дзвіниця і сходи, що ведуть на хори).трускавец цены Храм увінчаний п'ятьма наметовими верхами на восьмериках і трьома невеликими наметами над баштами й головним входом. В інтер'єрі хори у вигляді балкона на кованих кронштейнах розміщено вздовж західних, південних і північних стін майже впритул до лінії іконостаса, який встановлено в 1941-1943 рр. Збереглися ікони ХVШ-ХІХ ст., олійні розписи початку XX ст., дзвони, серед яких один зроблений на заводі братів Усачових на Валдаї. В оздобленні інтер'єру і фасадів використано художнє різьблення по дереву, металу.
Санатории Сходница Успенська церква в с. Сильченковому - визначна пам'ятка дерев'яного культового будівництва кінця XIX - початку XX ст.
Цікаву інформацію надіслав Сергій Козлов, якого хрестили, як і його батьків та численних предків, в Успенській церкві. Діяльність його прапрадіда та прадіда була пов'язана з церквою, а село назване "Сильченкове" на честь його прапрадіда, про що можна прочитати нижче:
В "Атласе Речи Посполитой XVI-XVII веков на Земли Русские. Издан 1899-1904" у селі Талалаївка позначено церкву.Трускавец санатории
У 1771 році Андрій Мазаракі згадує про місце під нову церкву: "1771 года, февраля 14, родный племенник мой, Григорий Иванович Мазаракий, полковой прилуцкий асаул, волею Божею заболел в 1770 году, декабря последних числ, а умре вышеписанных года и числа в день понеделковый, которого тело погребено обычаем христианским, в дубовом склепу, при месту обранном на ново строящую церковь, в селе Талалаевке." А у 1783 році Андрій Мазаракі говорить про церкву, як про діючу: "Любезный внук мой, Степан Семенович Мазаракий, 1783 года, июля 27 дня, преставился, а Марфа Семеновна Мазаракиевна 1787 года, генваря 17 дня, преставилася, коих тела погребены в притворе церковном, с правом стороны, в склепах дубовых." Гробівець і надгробки Мазаракі й досі знаходяться біля церкви.

Покровська церква у Сосниці була збудована у 1724 році на місці старенької, струхнявілої церкви-попередниці. І хоч у середині ХІХ ст. храм повністю перебудували, у ньому збереглися риси козацьких церков XVIII ст. - традиційне п'ятидільне планування, криволінійні барокові звершення зрубів.
Санатории Сходница Взагалі, споруда мала дуже архаїчний вигляд, і завдяки загальним "кремезним" пропорціям, і завдяки нахилу і кривизні стін, що їх часто зустрічаємо у більш давніх пам'яток. Покровська - єдина з численних церков Сосниці, що збереглася до нашого часу. Найдревніший храм Вознесіння (1657-59) у передмісті В'юнищі розібрали у 1935 р., Троїцький собор у стилі українського барокко підірвали у 1950-х, муровану Воскресенську церкву (1756 р.) розібрали у 1930-ті. Не збереглися дерев'яні Митрофанівська (1841 р.) та Михайлівська церкви.трускавец цены
У 2010 році Покровську церкву було ПО-ВАРВАРСЬКОМУ ЗНИЩЕНО під маркою розібрання з метою реставрації. Знищено останній давній храм Сосниці, що пам'ятав, зокрема, і малого Сашка, у майбутньому - генія світового кінематографа Олександра Довженка.
Нижче наведено фотодокази скоєного, зйомка зроблена у листопаді 2010 року:
Від храму лишилася тільки псевдоросійська дзвіниця, а власне церква розібрана до грунту. Вже зроблено новий фундамент. Місцеві мешканці розповідають, що старовинний храм розвалити було дуже тяжко, що рвалися троси, коли стіни розтягували важкими гусеничними тракторами (!!!). Це "розбирання з метою реставрації"???Трускавец санатории
Ще навесні я зверталася із "сигналами" щодо намірів сосничан до своїх колег у Чернігові, вони дзвонили до Сосниці, і їм відповідали: "Ні-ні, ніхто нічого не розбиратиме!" Але це був порожній звук. Тепер вони написали до Сосницької райдержадміністрації офіційний запит від приватної особи щодо ситуації з церквою, і ось що їм відписали (повний текст нижче).трускавец цены Виявляється, виключно благі наміри стали причиною того, що старовинну церкву розібрали до грунту "з метою її подальшої реконструкції", щоб "капітально відремонтувати Свято-Покровську церкву, починаючи з фундаменту до куполів". Тож за відсутності будь-яких фахівців-реставраторів розламувати споруду, розтягати її зруби тракторами - це тепер формулюється "На сьогодні вже розпочато проведення реставраційних робіт" (!!!!) Зате вся громадськість району доклалася, і архієпископ власноруч освятив хрест на місці будівництва (читай "на місці знищеної пам'ятки, що їй понад півтори сотні років") й заклав капсулу у фундамент.Трускавец санатории
Слід зауважити, що пам'ятку знищили НЕ незаконно, тому працівникам райдержадміністрації Сосницького району вистачило лінощів і невігластва, щоб не подати АНІ ОДИН об'єкт свого району, в тому числі і сосницьку церкву, до списку на отримання статусу "пам'ятка архітектури", коли 1991 року по всіх районах області збиралися відповідні документи. Сосницький район їх не надав взагалі.
Тому нарікати на нелегальне знесення не можна, а от на вандалізм і неосвіченість, коли людям незрозуміла різниця між збереженням історико-архітектурної спадщини і її підміною новозбудованими копіями - цілком.
Повний текст відповіді з Сосницької РДА див. внизу сторінки після фотографій.Санатории Трускавца
Єдина церква в Сосниці, що збереглась до нашого часу, - Покровська (рис.49). Вона дерев'яна, споруджена на заміну спорохнявілої в 1724 р., а в 1847 р. повністю перебудована.
Церква має традиційну п'ятидільну структуру "козацького" храму із завершеннями зрубів криволінійними бароковими фронтонами. Центральний четверик храму увінчаний гранчастою банею на восьмерику. Всередині широкі стрункі прямокутні прорізи, що з'єднують західний та східний зруби (притвор та вівтар) із центральним четвериком, фланковані стрункими круглими колонами з дерева. На стінах зберігся олійний живопис, що ілюструє біблійні сюжети, він має мистецьку цінність. Санатории Трускавца
Покровську церкву, так само, як й інші, закрили в другій половині 1930-х рр. Під час німецької окупації богослужіння в цій церкві відновилось. Другий раз цю єдину в місті церкву закрили на початку 1960-х рр. У приміщенні храму організували автошколу. Для того, щоб сюди заїжджали автомашини, у стіні випиляли великий проріз. Потім тут був склад. У часи перебудови церкву повернули громаді віруючих, які своїми силами зуміли привести її до ладу, і 24 лютого 1989 р. в храмі відновлено службу Божу.

На північ від [Успенського] собору, на окремому виступі давнього санаторий Алмаз ТрускавецПередграддя, де так зручно й приємно було будь-якому перехожому відпочити на крутосхилому пагорбі край дороги, здавна стояло древньослов'янське божество. Після прийняття християнства замість ідола споруджено муровану церкву (1086 р.), а на її післяординських руїнах, згодом, - дерев'яну на честь святого Миколи (1720 р.) - покровителя всіх мандрівників, мореплавців та торговців. Вершина та вимагала виключно висотно скерованої будівлі, отож і поставили новгород-сіверські теслі найбільш виразну для такого місця споруду - хрещату однобанний багатоярусний храм.санаторий Женева Трускавец Його пірамідальний силует логічно довершує обриси пагорба. М'які форми критих гонтом дахів і заломів, прямовисне шалювання площин надають Миколаївській церкві одночасно з урочистою піднесеністю рис людяності. Впадає в око характерна для українського народного зодчества деталь - скошені кути одвірків.
Інтер'єр церкви. Фото Олени Крушинської, червень 2009 р.
Ще одне порівняння: фото "до" (2007 р., Володимир Новгородов) та
"після" (2009 р., Олена Крушинська)
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 116-118]:
Із цих храмів зараз крім [Успенського] собору існує тільки церква Миколая Угодника (Миколаївська, Микільська), побудована в 1764 р. (рис.25). Вона дерев'яна, хрещата в плані, одноверха.Санатории Трускавца Гілки планувального хреста в ній для того, щоб підкреслити висоту середнього зрубу, зроблені низькими, приміщення в них перекриті підшивними стелями на різьблених сволоках. Напівтемрява в цих приміщеннях створює ефект контрасту яскраво освітленому приміщенню, куди виходять вікна, зроблені в трьох ярусах високого восьмерика завершення.Трускавец санатории
Храм збудований на місці церкви ХІ ст. - на горі, що височить поряд із горою, на якій споруджено Успенський собор. В описі 1767 р. про нього написано: "...Заміський у 65 сажнях від фортеці на місці ледь доступному... при храмі школа та богадільня" [Историко-статистическое описание Черниговской епархии: в 7 кн. - Чернигов: Зем. тип., 1873-1874. Кн.6, с.19]. Церкву Миколая Угодника можна вважати однією з найкращих дерев'яних барокових храмових споруд Сіверщини, що збереглася у лихоліттях ХХ ст. і дійшла до нас у цілісному стані. трускавец цены
Знавець української архітектури Г.Н.Логвин у захопленні пише про неї [далі йде довга цитата з книги "Чернигов. Новгород-Северский. Глухов. Путивль", яку нижче ми наводимо в оригіналі]
У ХІХ ст. церква Миколая набула рис ампірної споруди завдяки прибудованим портикам та окремо розташованій двоярусній дзвіниці. Проте храм зберіг притаманну саме йому первинну композицію основного об'єму, що завершується стрункою банею із заломами, увінчаною хрестом.Санатории Сходница
У 1955-1957 рр. аварійний стан храму, що стався через довготривалий період запустіння, вдалося ліквідувати (ще раніше розібрали прибудови-портики, західний притвор та дзвіницю ХІХ ст.). У 1970-х рр. церкву відреставрували і в 1980 р. відкрили оригінальну виставку Новгород-Сіверського філіалу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Зараз Миколаївська (Микільська) церква - видатний твір народного теслярського мистецтва чернігівської архітектурної школи XVIII ст., незамінна окраса Новгорода-Сіверського - є діючим храмом.санаторий Шахтер Трускавец
[ПГА, т.4, с.315]: Сооружение деревянное, ошалеванное, пятисрубное, крестовое в плане, одноверхое. Центральный сруб перекрыт восьмигранным верхом с двумя заломами, южный и северный срубы - восьмигранными шатрами, западный и восточный - плоским перекрытием на балках, украшенных резьбой.
Кровля на всех срубах, кроме центрального - скатная, с небольшими фронтончиками. Дверные проемы с трапециевидным верхом характерны для украинской архитектуры XVII-XVIII вв. Наличники окон, дверей и карнизов украшены резьбой. Трускавец санатории
В интерьере высотно раскрытое пространство центрального сруба подчеркнуто низкими перекрытиями боковых ветвей. Конструктивной особенностью завершения среднего сруба является переход от квадратного основания к восьмерику через плоские паруса, расположенные на разной высоте, поэтому восьмерик верха асимметричен.

Праворуч майдану, тех за річечкою, виглядають три бані з дещо непропорційними великими главками. Це - Покровська церква (1775 р.), теж тридільний дерев'яний храм у стилі українського барокко.Санатории Сходница В його конструкції є риси, що, безумовно, були взяті за взірець від сусідньої городищенської Миколаївської церкви, дещо більшої, правда. Так само, як в Городищі, тут пізніше з'явилися прируби з трьох боків, проте невеличкі, і основний об'єм будівлі залишився чітко виявленим у просторі.
В інтер'єрі Покровської церкви, розкритому в усю висоту й щедро прикрашеному відповідним розписом, привертажє увагу розкішне бронзове панікадило - багатоярусна ажурна й урочиста церковна люстра.
Сусіднє подвір'я займає Синявська середня школа - акуратна й практична будівля з цегли, зведена, судячи з модерністського порталу, на початку 1900-х років. Теж ознака доби.трускавец цены
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Синявка того ж району теж відома із XVII ст. За Деулінським перемиррям 1618 р. село віддане до Польщі, а з 1654 р. воно належало Лівобережній Україні. У кінці ХІХ ст. тут мешкало 2688 жителів, які відвідували три церкви - Троїцьку (1875 р.), Миколаївську (1748 р.) та Покровську (1775 р.) Перші два храми знищені в 1930-х рр. Покровська церква, що збереглась, як взірець народної архітектури описана в розділі "Храмове будівництво Сіверщини".Трускавец санатории
[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 30]: Особливість національної української архітектури - це створення величних, небачених розмірів, просторих храмів (як кам'яних, так і дерев'яних). До останніх належить й одна з найстаріших (1706 р.) Покровська церква в с. Синявка Менського району Чернігівської області.
Санатории Трускавца
Вона побудована у формах, традиційних для народної архітектури Лівобережжя України XVII-XVIIІ ст. періоду бароко. Зрублена з соснових брусків, триверха, шальована. Бабинець у плані прямокутний; центральний восьмигранний зруб домінує в композиції, східний зруб - шестикутний. ПОздовжні осі їх у напрямку захід-схід не співпадають, що свідчить про різний час розбивки їхніх планів. Бабинець перекритий верхом із заломом, світловий ліхтар - плоским плафоном. Форми маківок - барокові. Значну роль у композиції відіграють віконні прорізи різноманітної форми.
Церква належить до рідкісних зразків дерев'яних будов початку XVIІI ст., що збереглися у первісному вигляді.
трускавец цены
[ПГА, т.4, с.313]: В объемах сохранилась, в основном, в первоначальном виде (широкие прирубы с юга, севера и запада - позднего происхождения). В интерьере имеются некоторые перемены: зашит световой фонарь центрального сруба, в бабинце возведены хоры, зашита значительная часть проема между бабинцем и центральным срубом. Сооружение в формах, традиционных для народной деревянной архитектуры Левобережья Украины XVII-XVIII вв. периода барокко. Срублено из сосновых брусьев, трехверхое, ошалевано.
Бабинец в плане прямоугольный, центральный сруб восьмигранный, восточный - шестиугольный. Продольные оси срубов, идущие в направлении запад-восток, не совмещаются, что свидетельствует о разновременной разбивке их планов.
Доминирующее место в композиции сооружения занимает центральный сруб. Его восьмерик имеет своеобразные пропорции (поперечная ось относится к продольной как 3:2), перекрыт восьмигранным верхом с двумя заломами, верхний залом зашит плоским плафоном.
Триверха церква Покрови за типом плану належить до групи поширених на Лівобережжі тризрубних пам’яток, що складаються з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря. Первісний план пам’ятка зберегла без змін. Принципи композиції мас у зовнішньому вигляді пам’ятка зберегла добре. Зруби стін мають первісний вигляд. Можливо, що й оформлення верхів зовні в якійсь мірі зберегло первісні форми, хоч ремонти сильно огрубили їх. Пізніше добудовано південний і північний приділи та тамбур перед вхідними дверима бабинця. Цілком зберігся внутрішній вигляд пам’ятки.
Санатории Трускавца Дахи їхніх заломів - масивні за формою - різко звужують об’єми дільниць і переводять їх в світлові ліхтарі; за розмірами вони близькі до ліхтаря центрального верху. Стрімко зведені грані заломів кожної дільниці посилюють енергійне розгортання об’ємів вгору по вертикалі.
У церквах Покрови в Синявці і Миколи в Городищі один тип плану, обидві тризрубні, триверхі, у обох особлива конструкція першого залому та восьмерика

Церква в Дяговій, збудована в стилі історизму, виглядає заважкою і завеликою. трускавец цены З нею пов'язаний епізод під час подорожі Чернігівщиною мистецтвознавця, академіка Григорія Логвіна, про який можна прочитати у спогадах Віктора Вечерського. Тільки от, на відміну від пам'ятки в сусідньому Городищі, церква в Дяговій викликала у Логвина зовсім протилежні почуття... Втім, не наважуся цитувати його відверті слова на цій сторінці. Читайте вищезгадану статтю.
Зате цілком гармонійними є поширені в селі "малі форми" дерев'яного зодчества, а саме колодязі, оформлені неабиякою фантазією.Санатории Трускавца
Фото Тетяни Турейської, березень 2009 р.
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), 2009 р.
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Село Дягова Менського району вперше згадується під 1671 р. Наприкінці ХІХ ст. тут мешкали 2058 жителів, і для них руками невідомих будівничих була споруджена дерев'яна одноверха Покровська церква. Вона є пам'яткою архітектури і діючим храмом. Це хрещата у плані одноверха церква з традиційною для ХІХ ст. дзвіницею в три яруси, що увінчується високим шатровим верхом.санаторий Шахтер Трускавец
[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 44]: У 1896 р. в с.Дягова Менського району Чернігівської області була зрублена з сосни Покровська церква в стилі історизму, врубки - "ластівчин хвіст". Вона обшита дошками, хрестова у плані, з прирубами між гілками основних об'ємів. Фасади північної та південної гілок завершуються шпилями. Церква одноверха, двозаломна, з куполом на восьмигранному барабані, перекритому плоским плафоном. Фасади декоровані трикутними сандриками, розвиненими зубчастими та ламаного обрису карнизами. Трускавец санаторииВ інтер'єрі всі зруби з'єднуються між собою шестикутними прорізами, тому церква сприймається водночас і як хрестова, і як тринавна. На стінах притвору зберігся монументальний масляний живопис.
[ПГА, т.4, с.312]: Сооружение в формах "историзма".
Срублена из сосны, врубки - "в ласточкин хвост", обшита досками, крестовая в плане, с прирубами между ветвями основных объемов. Фасады южной и северной ветвей завершаются щипцами.
Сооружение одноверхое, двухзаломное, с куполом на восьмигранном барабане, перекрытом плоским плафоном. В остальных объемах перекрытия плоские, в прирубах сделаны арочные перекрытия.
Декор фасадов составляют треугольные сандрики, развитые зубчатые и ломаного очертания карнизы. трускавец цены
В интерьере все срубы сообщаются между собой при помощи больших шестиугольных прорезей, поэтому сооружение воспринимается одновременно и как крестовое, и как трехнефное. На стенах притвора сохранилась монументальная масляная живопись. Памятник представляет интересное сочетание украинских народных традиций и профессиональных приемов конца XIX в., отразивших направление поисков "русского стиля".Санатории Сходница

Храм в селі Городище - безперечно, один з наймальовничніших на Чернігівщині, та й в Україні взагалі. Під час нашого візиту у 2001 р. храм стояв з риштуваннями та підпірками всередині. Сьогодні все так само, тільки ще гірше: церква повністю у підпірках всередині, підлога зогнила, вікна вибиті. трускавец цены
З храмом пов'язаний цікавий епізод з біографії мистецтвознавця-"патріарха", академіка Григорія Логвіна, про який читаємо у спогадах Віктора Вечерського:
"Десь 1985 року Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури в м. Києві (у цьому інституті Г.Логвин пропрацював майже 50 років) організував автомобільну експедицію по Лівобережній Україні для вивчення і фіксації пам'яток архітектури. Заїхали в село Городище Менського району, до Миколаївської церкви 1763 року.Трускавец санатории З великими труднощами добились, щоб нам відкрили храм, у якому тоді був склад комбікорму... Ходимо, дивимось, фотографуємо (у Логвина - чудовий німецький фотоапарат "Лінгоф", який всі сприймають за кінокамеру, і який коштує більше, ніж наш автомобіль). Раптом Сергій Верговський каже: "Дивись, як дід труситься!" І справді, наш "Никонович" продовжує фотографувати, і при цьому весь аж тремтить від емоційного збудження і внутрішньої напруги. Коли процес фотографування завершився, він, нарешті, заговорив. І стала зрозумілою причина його нервового збудження. Він сказав, що перед нами - досі незнаний шедевр архітектури світового рівня. Пояснивши дуже образно поетику архітектурних форм і архітектурного простору, він справді довів нам, що ми маємо справу з пам'яткою рівня афінського Парфенону. Я спіймав себе на думці про те, що і я бачив те ж саме, що і "Никонович", але зовсім не так поетично й емоційно наснажено, як він (у свої 75 років!). Санатории Сходница
Після того упродовж понад 10 років мало не в кожній своїй статті, у кожному своєму виступі Г.Логвин співав натхненний дифірамб Миколаївській церкві в селі Городищі як пам'ятці світового значення, не менше!"
Над вікном дивом збереглися рештки стінопису
В церкві оселилися сови - одну навіть вдалося зазнімкувати "на місці злочину"
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), травень 2008 р.санаторий Шахтер Трускавец
Центральна сільська вулиця - давній шлях, що веде на північ, до сусіднього села Синявка.Санатории Трускавца
[ПГА, т.4, с.312]: Перестраивалась в 1888 г.: первоначально трехсрубное сооружение расширено за счет прирубов с юга, севера и запада с крыльцами под навесами на стойках. Изменено оформление верхов, прорезана западная стена бабинца, утрачены западные двери, ведшие в бабинец. Основы первоначальной композиции сохранены, они наследуют традиции деревянной архитектуры Левобережья Украины XVII-XVIII вв.
Сооружение деревянное. Три основных объема расположены по оси запад-восток. Шестигранный восточный сруб и западный четверик имеют верх с двумя заломами, перекрытый плоским плафоном с глухой восьмигранной главкой. Восьмерик центрального сруба также с двухзаломным верхом, увенчан световым барабаном с куполом. Первоначальные проемы; тройное окно в восточной грани алтаря, спаренные окна на северной и южной стенах бабинца и алтаря, по четыре окна - в барабанах.Санатории Сходница В интерьере кроме украшенных резьбой ригелей, стягивающих широкие грани восьмериков (расположенные поперек их узких граней), и связей-ригелей, заложенных в сруб основных объемов на уровне оконных проемов, для усиления жесткости применен редко встречающийся прием, при помощи которого образуется четверик внутри нижнего залома центрального сруба. Памятник принадлежит к немногочисленным сохранившимся сооружениям Левобережной Украины, типичным для XVII-XVIII вв. Конструктивные приемы иллюстрируют развитие строительной мысли на Левобережье в XVIII в. (имеет аналог в с. Синявка).
[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. - К. : 1976 р., с. 177-180]:
Церква соснова. В 1888 р. вона була капітально відремонтована. Південний і північний рукави прибудовано в 1888 р.
За типом плану церква тризрубна, триверха, складається з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря і належить до поширеного на Лівобережжі типу пам’яток [до цього типу належать церкви: Преображенська в Межирічі, Покровська в Синявці, Покровська в Новгороді-Сіверському, церкви в Хмелеві, Груні та ін]. трускавец ценыСучасне зовнішнє оформлення її верхів (заломів, бань, ліхтарів) відбиває смаки єпархіальних

Наступна зупинка - придорожнє село Волосківці, де можна оглянути дерев'яну Успенську церкву (1765 р.) - хрещату, однобанну, типову для архітектури Лівобережжя XVII-XVIII століть. Від первісного об'ємно-просторового рішення добре зберігся п'ятикамерний зруб з досить високим центральним восьмериком, увінчаним барокковою банею з заломом та главкою, характерні двері із зрізаними верхніми кутами.трускавец цены Решта ж деталей - результат прибудови минулого століття: дещо грубувата дзвіниця з рисами провінційного класицизму, сполучена, за відомою традицією, з бабинцем, а також тридільні величезні вікна, ганки з колонками й фронтончиками тощо.
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), 2009 р.
Трускавец санатории
[ПГА, т.4, с.311-312]: Перестраивалась и достраивалась в XIX в,-в результате появились колокольня с крытым переходом с западной стороны, невысокие пристройки-тамбуры с северной и южной сторон с крыльцами под двускатной крышей, поддерживаемой двумя колонками. Перестройки повлекли за собой и некоторые конструктивные изменения в интерьере. Решена в формах, характерных для деревянной архитектуры Левобережья Украины периода барокко. Сооружение из дерева, обшито горизонтально досками, крестовое в плане. Ветви прямоугольные, за исключением восточной - пятигранной. трускавец ценыОдноглавое с одним заломом. Восьмигранный барабан перекрыт сомкнутым усеченным сводом и увенчан главой с глухим фонарем и барочным по форме небольшим куполом. Перекрытия ветвей плоские деревянные под трехскатной металлической кровлей. В западной ветви устроены хоры. В интерьере два кирпичных столба подпирают места сопряжения венцов западного сруба с северным и южным (результаты перестроек). Бабинец соединен со средним срубом двухъярусным вырезом. Внутреннее пространство высотно раскрыто. На лобовых гранях срубов - трехчастные окна. Дверные проемы с характерным для Украины трапециевидным завершением и карнизы фасадов украшены резьбой с использованием традиционных народных мотивов (веревочка и др.).
Памятник отражает типичное для Левобережья Украины XVII-XVIII вв. объемно-пространственное решение пятикамерного сооружения, воплощенного в дереве.
Санатории Сходница
Фото Миколи Жарких, 1993 р.
Ця світлина була представлена на фотовиставці Миколи Жарких "Застигла музика століть" з наступним коментарем:
Церква дуже виразно представляє хрещатий тип храму. На перетині чотирьох високих бічних зрубів-рукавів поставлено восьмигранний верх. Зверніть увагу, що сіни рукавів мають виразний нахил до центру споруди. У такий спосіб наші майстри підсилювали перспективу і створювали ілюзію більш високої споруди.санаторий Шахтер Трускавец

Релікт, яких в усій Україні збереглися одиниці (якщо збереглися взагалі) - пам'ятка дерев'янної садибної архітектури періоду бароко, дійшла до нас з XVIII ст. Ансамбль включає дерев'яні потиньковані головний будинок і флігель, а також муровану комору.Санатории Сходница
Фото Олени Крушинської, травень 2005 р.
Про цю садибу я писала у своїй статті "Життя як диво" ("Міжнародний туризм", 2005, №6(66), с.92-96) про славнозвісне містечко Козелець і його околиці. Наводжу цей фрагмент:
"ПОКОРЩИНА" І ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
З перехрестя в центрі Козельця звертаємо за дороговказом на Данівку. Вулиця веде нас на східну околицю Козельця, де, праворуч від дороги, розташована садиба "Покорщина", що походить з XVIII ст.трускавец цены Поширене досить сумнівне, хоча і романтичне, трактування цієї назви - ніби то це нагадування про те, як цариця Єлизавета "покорилася" Олексі Розуму. Садиба належала його сестрі, Вірі Григорівні, яка, теж завдяки щасливому випадкові, з простих козачок стала дружиною полковника Дарагана.
Знайде садибу лише той, хто знає, що саме і де шукати. Непоганий орієнтир - обеліск. Через дорогу від нього - невиразна брама, за якою ледь-ледь проглядають крізь дерева "підозрілі" споруди в глибині старого парку. Садибний будиночок виглядає наївно і зворушливо зі своєю іграшковою колонадою - так, тосканського ордеру, але ж зроблену...Трускавец санатории з обтесаних липових стовбурів. Дерев'яний, в один поверх, будинок навіть на той час був досить скромною оселею, хоча й гарно оздобленою розписом, шпалерами, гарними меблями та кахляними печами. Наличники вікон прикрашені, за місцевою традицією, колами-сонечками і ромбами. Ці начебто простенькі і суто декоративні елементи насправді - забуті язичницькі символи, покликані охороняти оселю від злих духів. З духами "сонечка", може, і впоралися, але з руйнівною силою часу - не зовсім. Дивом простояв будинок більше двох століть, але, на жаль, ще більшим дивом не валиться він зараз. Будівля настільки обвітшала, що навіть на ганок ставати небезпечно.санаторий Шахтер Трускавец
Чомусь набагато грунтовніше підійшли колись господарі до побудови скарбниці, зробивши її такою собі маленькою приземкуватою фортечкою з грубезними мурованими стінами. Може, то проявилася риса національного характеру - дбати про добро більше, ніж про самих себе? Як там не було, але скарбниця, на півстоліття старша за панський будинок, досі не піддалася суттєвій руйнації й виглядає бадьоро. Застосувавши певні акробатичні вміння та навички, можна відвідати другий поверх споруди, дослідити графітті кінця ХХ - початку ХХІ ст. і визирнути через невеличкі загратовані віконця.Санатории Сходница
[ПГА, т.4, с.303-304]: УСАДЬБА, вторая половина XVIII в. (ул. Свердлова, 41). Возникла на территории бывшего с. Покорщина, которая включена в мастоящее время в границы пгт Козельца. Находится на окраине поселка.
Со времени основания комплекс претерпел изменения. Санатории Трускавца
Композиция усадьбы включала элементы ландшафтной и регулярной планировки. Парадный двор и обособленный хозяйственный двор находятся на одной продольной оси. Центральноосевая планировка главного участка усадьбы подчеркнута аллеей, ведущей от ворот к дому. Главный дом, замыкающий перспективу со стороны въезда, и вынесенные вперед симметрично расположенные отдельно стоящие объемы флигелей (один сохранился) образуют парадный двор.трускавец цены
Вблизи главного дома с восточной стороны находится каменная кладовая («комора»), с западной стороны дома парк с ландшафтной планировкой.
Ансамбль - один из немногих сохранившихся памятников деревянной усадебной архитектуры периода барокко и является редким памятником такого рода на Украине.
Главный дом, вторая половина XVIII в. Здание сохранилось до наших дней с некоторыми утратами и достройками. Ампирные портики главного и восточного фасадов относятся к началу XIX в.Трускавец санатории так же, как и оформление наличников на окнах и ставни. Деревянное, оштукатуренное с каменным подвалом, прямоугольное в плане, одноэтажное. Композиция здания рассчитана на восприятие главного южного фасада, акцентированного портиком с четырьмя круглыми деревянными колоннами. Северный фасад, по центру которого располагалась веранда, решен более интимно, у восточного фасада, обращенного в сторону кладовой (каменицы), - крыльцо с небольшим двухколонным портиком.

Храм построен в 1758 году стараниями мещан г. Шаргорода и жителей окрестных сёл. До революции храм Рождества Богородицы был знаменит своим 2-ярусным иконостасом с иконами греческого письма. В 1860 году священником о. Петром Янковским при храме была открыта церковно-приходская школа. Тяжёлые испытания 30-х годов ХХ века не миновали священства и прихожан храма. Трускавец санатории Последним священником перед тем, как храм был закрыт властями, здесь служил о. Антоний Сорочинский. 2 декабря 1937 года решением тройки НКВД осуждён на 10 лет лагерей. В 1964 году о. Антоний был посмертно реабилитирован.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.104-105]:  А от прежних времен кроме столпа осталась еще деревянная церковь Рождества Богородицы, построенная на средства прихожан в 1750 году.Трускавец санатории
Это сооружение, несмотря на сравнительно позднее время возведения, можно отнести к наиболее раннему типу подольских деревянных храмов. Оно представляет традиционную украинскую схему поставленных по оси восток — запад трех квадратных срубов.
Стены среднего сруба, именуемого нава, наклоненные, как и все другие стены, несколько внутрь — для придания большей устойчивости и одновременно для создания впечатления большей высоты, — поднимаясь над свесом кровли нижнего яруса алтаря и притвора-бабинца, за счет наклонно срезанных углов переходят в восьмерик верхнего яруса. Суровым плоскостям, отвесно зашелеванным досками с нащельниками нижнего яруса монументальных квадратных срубов, Трускавец санаторий Шахтер противопоставлен плавно убывающий по высоте за счет заломов восьмерик, увенчанный барочным куполом-баней с фонариком и главкой, словно вырастающий из массива постройки. С запада к притвору пристроена колокольня, завершенная аналогичного рисунка куполом. Такой прием — церковь и колокольня в одном объеме — принесен сюда много позднее и не является характерным для Подолья.
Пути развития деревянного культового зодчества в крае прослеживаются в соседних с Шаргородом селах, где сохранилось несколько таких построек. Несмотря на единый инженерно-конструктивный принцип, церкви эти отличаются и порой весьма существенно в объемно-пространственном и образном выражении.

Церковь Рождества богородицы, 1750 г. Перестроена и поднята на каменный фундамент в 1877 г. Деревянная, трехсрубная, одноглавая, с позднее пристроенными помещениями и двухъярусной колокольней. Основные срубы - квадратные в плане; прямоугольный сруб колокольни по ширине равен бабинцу. Центральный сруб перекрыт восьмигранной шатровой главой, увенчанной изящной главкой на высоком восьмерике с двумя заломами. Колокольня (вытянутый восьмерик на четверике) перекрыта главой такого же абриса. В композиции масс господствуют вытянутые вверх пропорции основного сруба и восьмериков. Цены Трускавец Внутреннее пространство динамично раскрыто ввысь, иллюзорно повышено ритмом светотеневой игры заломов и сужающимися кверху восьмериками. Высокая фигурная арка-вырез объединяет центральное пространство с бабинцем. В интерьере настенная масляная живопись XIX в. Памятник относится к оригинальным образцам подольской школы народной деревянной архитектуры.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.106-108]: Это все тот же тип подольской деревянной церкви, что и в Слободе-Шаргородской. Трускавец санатории Однако здесь уже над каждым из трех квадратных срубов поставлен невысокий восьмерик, увенчанный осадистым шлемовидным куполом, мягко и незаметно перепоясанным понизу. Восьмерики поставлены плотно, создавая единый, пластично проработанный объем. Венчают сооружение луковки главок на точеных фонариках. По периметру всех трех срубов, средний из которых по обычаю шире крайних, устроен широко свешивающийся пояс (опасанье), опирающийся на кронштейны. Его назначение — отвести дождевую воду дальше от фундамента.
Одним из любимых, повсеместно почитаемых святых на Украине считался Микола (Николай), хранящий от пожаров, помогающий странствующим и путешествующим, покровительствующий морякам и плотникам. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На фронтоне более позднего притвора с гранеными стеклянными фонарями по углам изображен масляными красками в полный рост Микола, слева от него — крошечная церковка, трехъярусная, привычных для Украины очертаний, а справа — аллегорический корабль спасения — парусник, лихо мчащийся по волнам «житейского моря». Для усиления эффекта сельский живописец «плеснул» волнами прямо к ногам святого.
Деревянная трехъярусная колокольня стоит отдельно, с восточной стороны церковного подворья, что хотя и является некоторым отступлением от традиции, но вполне объяснимо самим расположением церкви, обращенной канонически главным фасадом и входом на запад, а здесь — в поле; подходы к храму из села — с противоположной стороны, где и поставлена колокольня.

По преданию перевезена из Шаргорода. Интерьер церкви перестроен в 1796 г. В 1862 г. к восточной части пристроено с севера прямоугольное в плане помещение. Деревянная, трехсрубная, трехглавая, Цены Трускавец путевка с поддашием на приставных кронштейнах. Основные срубы одной высоты, перекрыты шатровыми главами с перехватами на высоких восьмериках с одним заломом и завершены маковками. В компоновке масс подчеркнута приземистость храма, усиленная горизонтальным ярусным членением. В интерьере высотное пространство всех объемов открыто до основания главок. Бабинец отделен от центрального сруба арочным вырезом. На восток от церкви расположена деревянная квадратная в плане, трехъярусная (четверик на четверике), завершенная восьмигранным шатром с перехватом, увенчанным фонариком, колокольня. Оба сооружения, окруженные низкой деревянной и частично каменной оградой, образуют ансамбль памятника подольской школы народной архитектуры.

[Зінченко А.Л. Акти візитації монастирів і костьолів 18 - 1 п.19 ст. як історичне джерело. - "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с.211]: Стосовно іншої лозовської церкви в честь Миколи Мірлікійського візита вказує на дату благословення єпископа А.Шептицького - 1733 р. Є.Сіцинський пише про те, що церква ця була збудована коштом княгині Любомирської 1752 р.

Дмитро Малаков пише: "В селе Лозовая, живописно раскинувшемся на берегах запруженной одноименной речки, стоят в обрамлении старых акаций две деревянные церкви.
Одна из них, скрытая от глаз сельской застройкой и зеленью, находится недалеко от плотины с водяной мельницей в конце сельской улицы, поднимающейся в гору. Там, уже в поле, за стеной кукурузы и подсолнухов и стоит Николаевская церковь (1752), Санатории Трускавца перевезенная, как говорят старожилы, из Шаргорода, когда село Лозовая разрослось в эту сторону" [Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.105].
Старша з двох церков Лозової, Покровська, розташована в самому центрі села.
        

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.108-109]: Полностью соблюдены все условия традиции в другой деревянной церкви, находящейся в самом центре села Лозовая. Покровская церковь поставлена на полвека раньше двух описанных выше церквей (1700—1702) и, несомненно, типологически восходит к трехчастным трехглавым подольским храмам XVII века, а то и более ранним. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Разросшиеся сейчас насаждения плотно окутывают сооружение и, превосходя его по высоте, способствуют восприятию храма, будто бы находящегося в некоем интерьере. Прежде, когда Покровская церковь монопольно высилась среди хат и садочков с низенькими вишнями, выглядела она куда величественнее. Но и сейчас, предоставляя возможность осматривать себя только вблизи, Покровская церковь поражает зрителя тонким вкусом неизвестного мастера, подобно скульптору, изваявшему дивное творение. Безупречно соразмерное соотношение объемов, их взаимная подчиненность и величественность всего образа в целом создают то впечатление, которое у самого неискушенного зрителя вызывает чувство восхищения.
Кроме второго яруса — восьмерики, поставленные на три квадратных сруба, — возносится и третий ярус - восьмерики меньшего за счет залома размера, чем достигается и без того безупречный эффект всефасадной монументальности. Впечатление приподнятости, некоего парения здания над землей усиливается широченным опасаньем, резко оттеняющим основание сооружения. Опасанье опирается на специально выпущенные ряды колод сруба, выпиленных ступенькой. Конечно, ґонтовая кровля, позже замененная обычным кровельным железом, более пластично обрисовывала форму куполов-бань и опасанья. Отводя дождевую воду от фундамента, свес кровли опасанья давал уютное укрытие в непогоду. Тут обыкновенно стояли нищие и калеки, стеснявшиеся войти в храм; здесь же устраивали скромные трапезы богомольцы, пришедшие издалека. Создавая глубокую тень, опасанье одновременно усиливает художественно-эстетическое восприятие сооружения.
Небольшие изящные главки увенчаны коваными крестами, традиционно декорированными цветками и волнистыми линиями — «змейками».
Легкий, законченный силуэт замечательного памятника чуть перегружен пристроенным, как гласит надпись на одвірку — дверном косяке, в 1838 году притвором.
Против западного фасада — здесь уже по традиции — строго по оси церкви поставлена массивная трехъярусная колокольня со сквозной калиткой — проходом в нижнем ярусе, ведущим на прежде огороженное стеной церковное подворье. Здесь тоже заметно убывание по высоте чуть наклоненных внутрь стен четвериков, и опасанье опирается на выпущенные по углам и подрезанные фигурным кронштейном ряды брусьев. В верхнем ярусе устроены небольшие проемы-окна, по одному на фасад. Колокольня (дзвіниця) получила в украинском языке свое название от звонкого слова дзвін, означающего одновременно и собственно колокол и колокольный звон. Сооружение это выполняло обычно несколько важных функций: служило кладовой для хранения церковного имущества, старых икон, меда с церковной пасеки; являлось воротной башней на церковном подворье; наконец, широко разносило звон подвешенных в верхнем ярусе колоколов — «уст церкви».
На подворье Покровской церкви сохранился каменный обелиск с крестом, прежде ярко раскрашенный. Это — памятник отмены крепостного права, воздвигнутый в 1865 году.

[ПГА, т.2, с.40]: :

В 1838 г. сделаны пристройки. Деревянная, трехсрубная, трехглавая, с поддашием на фигурных выразительного рисунка кронштейнах-выпусках венцов срубов. Основные срубы одной высоты, перекрыты барочными верхами на восьмериках с двумя заломами, увенчаны главками. Компоновка масс динамична, ритмика членений развивается вверх и выявляет стройный силуэт компактно объединенных объемов с развитыми восьмериками. Бабинец отделен от центрального пространства трапециевидным вырезом. В интерьере высотное пространство всех срубов открыто до основания главок. На запад от церкви размещена деревянная, квадратная в плане,

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.115-117]: Чтобы повидать еще один прекрасный образец трехчастной деревянной церкви, стоит пройти полевыми дорогами, наслаждаясь уже самим походом этим меж хлебов и подсолнухов, в соседнее село Конатковцы. Здесь, в пяти километрах от Лозовой (дорога идет от Николаевской церкви),Путевки в Трускавец околица села начинается с ярких фасадов добротнейших домов, большущих клунь и нарядных ворот, расписанных яркими красками.
...
И вот внизу, «в долині», показывается стройный, как трехмачтовый парусник, силуэт церкви.
Широченное опасанье обнимает срубы и подчеркивает устремленный ввысь изящный силуэт. Оттененный ярким южным солнцем, нижний ярус с концами толстенных брусьев сруба, выпущенных лесенкой под опасаньем, но не подпиленных мелкими ступеньками, как в Лозовой, а пущенных полным сечением, создает резкий контраст с убывающими объемами, зашелеванными отвесно и разделенными по горизонтали заломами. За нижними четвериками следуют два яруса восьмериков, за ними — купола, а там — главки, кажущиеся крошечными. Пластичность мягких обтекаемых форм, собранных в компактный объем, создает законченный, выразительныый образ.
Конатковецкая церковь повторяет тип Покровской церкви из Лозовой далеко не полностью. Учитывая низинное расположение объекта, мастер постарался поднять повыше каждый ярус, не стал дробить концы массивных колод-выпусков, Трускавец санатории мягче обрисовал формы куполов. Все три сруба-башни получились легкими и стройными, словно вырастающими прямо на глазах, и это впечатление усиливается вертикальной шелевкой, подчеркивается раскраской граней срубов, отчетливо читаемой на фоне побеленных плоскостей здания.
Интерьер повторяет торжественность внешнего образа — раскрытый в высоту, тонированный в спокойный серый цвет, с разбросанными по стенам зелеными, синими, коричневыми крестиками. Санатории Трускавца Объем бабинца сообщается с навой при помощи фигурной арки-выреза в срубе. Как заведено, по периметру дверного косяка идет резная надпись: "Сооружися храм сей Воздвижения креста господня року божия 1775 месяца июня 1 дня..."

Церква знаходиться у фантастичному місці, без перебільшення - в одному з найгарніших в Україні. Заросле травою плато на високій горі понад Південним Бугом з давніх-давен вподобали люди. На стратегічно вигідному місці колись було велике городище. А десь у товщі скелястої гори заховані входи до древніх печер-сховищ, які й дали назву містечку. Трускавец санаторий Шахтер На цьому ж плато, зовсім поруч з місцем, де стоїть тепер церква, у 1682-1685 рр. побудував свій замок молдавський господар Дука. Після перевороту в Молдавії Дука втік, а його наступник Юрій Хмельницький, призначений турками, переніс резиденцію до Немирова. Покинутий Дукою мурований замок швидко занепав, і у 1764 році камінь з нього пішов на фундаменти і
огорожу церкви Різдва Богородиці, а століттям пізніше із залишків збудували дзвіницю. Тому недивно, що до реставрації дзвіниця без верху нагадувала вона не культову споруду, а, скоріше, оборонну вежу. Такою ми ще застали її, відвідавши Печеру у серпні 2002.

Церква і руїни дзвіниці в Печері. Рисунок Анатолія Крушинського, 2001 рік

Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.
На пізніших фото, які нам довелося бачити, видно, що дзвіницю добудували, накрили бляхою і потинькували. На жаль, втрачено неповторний колорит чепурної церкви поруч з "дикою", масивною дзвіницею-вежею.
Під час нашого візиту над створенням цілком нових розписів всередині церкви якраз працював художник, з яким ми із задоволенням поспілкувалися.

Кам'яний хрест (1786), про який пише Малаков

Краєвид гори з церквою з боку Південного Бугу

Побудована у ХІХ ст. із залишків замку Дуки, дзвіниця до реставрації нагадувала оборонну вежу. 2002 рік

Краєвид усіяного валунами Південного Бугу з гори, де знаходиться церква

Ще один печерський краєвид

Фото Дмитра Антонюка, серпень 2008 р.

[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.120-122] :
Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.Трускавец санаторий Карпаты 
Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками - в духе времени (1838).
Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра.
Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.
Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.
Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий...», а на обороте - «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь.

Наведений вище опис Печери належить Дмитру Васильовичу Малакову. Він ще з дитинства неодноразово відвідував Немирів і сусідню Печеру, часом - із старшим братом Георгієм. Заслужений художник України Георгій Васильович Малаков (1928-1979) залишив чимало акварелей і рисунків мальовничого Поділля, зокрема, і Печери, де малював скелі, пороги на Південному Бузі, дерев'яну церкву, мавзолей Потоцьких роботи архітектора Городецького в колишньому панському маєтку.
Малюнки публікуються на нашому сайті з дозволу Д.В.Малакова.

Річка Південний Буг біля села Печера. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

Печера. Церква Різдва Богородиці 1764 року. Акварель Георгія Малакова, 1955 рік

Цены Трускавец путевка В одному з листів з Немирова 1957 року Георгій Малаков пише: "Було свято

Останній візит до Немії, здійснений у вересні 2007 року, нас не втішив. Парафіяни виявили прихильність до сучасної  кольорової гами, яка була б доречна десь на фасаді котеджа, але ж не старовинної подільської церкви! Отже, порівняйте самі, чи "зелено-зелена" церква виглядає краще, ніж раніше - у більш традиційних кольорах. А тепер ще й маківки храму обгорнули жовтою бляхою "під золото"...

Фотографії, зроблені не раніше 2003 р., але не пізніше 2007 р., знайшлися на сайті Могильова-Подільського http://www.mogpod.com. Церква і дзвіниця ще не "позеленіли":Санатории Трускавца

Перший наш візит відбувся під час автоподорожі Вінничиною у 2002 р.
Церква знаходиться в селі Немія, яке фактично стало частиною Могильова-Подільського. Принаймні, бодай якоїсь межі між ними ми не помітили. Орієнтир - залізничний міст неподалік.
Церква з дзвіницею тоді виглядали доглянутими і поновленими - трохи занадто, але ж не до такої міри, як тепер.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.139-140]:
Въехав в Могилев — автобусом ли, машиной или поездом, — нужно спросить близ железнодорожного вокзала улицу Демьяна Бедного, бывшую Параскиевскую в бывшем селе, сросшемся с городом, — Немии, где стоит замечательный памятник народного деревянного зодчества, церковь Параскевы, часто именуемая в обиходе Немийская. Немия — старинное поселение при впадении речки Немии в Днестр. Идя по узкой, немощеной улице мимо живописных усадеб и садов, вдруг замечаешь маленькие яркие главки, показывающиеся на мгновение и вновь исчезающие за деревьями и домами, чтобы затем явиться так же вдруг, но уже вблизи, во всей сказочной красоте.

Немийская церковь конструктивно представляет пятисрубный трехчастный трехверхий украинский храм, однако с некоторыми отличиями от уже виденных на Шаргородщине. Возможно, прообразом немийской церкви служила деревянная же Вознесенская церковь в селе Ярышев, Трускавец санатории которую во дни ее существования очень высоко ценил известный искусствовед и художник И. Э. Грабарь, считая единственным пятиглавым храмом во всем Подолье: пять башен ярышевской церкви с шлемовидными верхами не имели себе равных по чистоте рисунка и величавости. В Немии же пять срубов получены за счет развития на север и юг навы. Однако эти дополнительные срубы не имеют значительного вылета, отчего и перекрыты не куполами, а простой двускатной кровлей и на торец смотрят треугольными фронтонами.
Яркая раскраска (главки — охряные, купола-бани — голубые, крыши — зеленые, стены — бело-голубые) не первична (деревянные храмы никогда не окрашивались) и создает праздничный, прянично-лубочный образ маленькой, словно игрушечной церковки. На косяке широкой, со скошенными по-украински верхними углами двери, устроенной в южной стене бабинца, идет по периметру традиционная надпись, удостоверяющая, что «сей храм господень сооружися року божия 1775», то есть одновременно с уже виденной нами конатковецкой церковью, более архаично-чистой по своей архитектуре.Цены Трускавец
Вероятно, маленькие окошечки плохо освещали интерьер, раскрытый на всю высоту, и позже окна в торцах трансепта вдвое расширили, отчего они оказались не посредине фасада. С северной стороны выровненного, поросшего, как всегда, необычайно густой травой церковного подворья стоит отдельно изящная деревянная колокольня с поднятым высоко над землей аркадным ярусом. Ее конструкция — деревянный каркас, обитый досками. Само расположение этой высотной доминанты ансамбля указывает на ее освященное давней традицией оборонительное назначение — с угла двора просматривалась, а если понадобится, то и простреливалась вся прилегающая территория, как из крепостной башни.

[ПГА, т.2, с.12]: Параскевская церковь, 1775 г. (ул. Д. Бедного, 16). Построена на месте более старой, также деревянной. Церковь деревянная, крестовая в плане с короткими боковыми ветвями креста, трехглавая, с пристройками начала XX в. Вокруг сооружения - поддашье на фигурных кронштейнах - выпусках венцов. Срубы перекрыты барочными верхами на высоких восьмериках с двумя заломами. В памятнике прослеживается крайне редкое явление для истории народной архитектуры - соединение трехсрубного и крестового типов. В интерьере доминирует стремительно раскрытое вверх высотное пространство, иллюзорно усиленное заломами и наклоном стен срубов внутрь. На стенах масляная живопись начала XX в. Центральный сруб отделен от бабинца лучковой аркой. Трускавец санаторий Шахтер

Колокольня расположена на северо-запад от храма. Квадратная в плане, четырехъярусная, первый ярус кирпичный, что

Деревянная эта церковь - уже знакомый по Виннице типичный украинский трехчастный храм. Народное творчество не знает повторений. По-своему неповторима и ганщинская церковь, очень живописно стоящая на склоне широкого холма, среди зеленого села, соразмеренная с окружением. Она несколько меньше винницкой, проще. Галерея опасання отсутствует, вместо нее - навес на кронштейнах, образно именуемый здесь капелюшем (то есть шляпой или полями шляпы), отводящим дождевую воду от фундамента сооружения. Санатории Трускавца Гонтовая кровля давно заменена бляхой, совсем иначе обрисовывающей плавные шлемовидные очертания верхов, перехваченных легким пояском. Кованые кресты над западной и средней главками повторяют декор винницких крестов церкви Николая - стилизованные цветочные бутоны, а крест над восточной украшен раскрытыми цветками; причем, кузнец применил те же детали, только по-иному скомпоновал их.
Небольшие размеры храма в плане, отсутствие прямых углов, выверенный пропорциональный строй его - все это создает ощущение покоя и уюта в интерьере, раскрытом на всю высоту. Широкий проем из притвора-бабинца с хорами, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) увешанный «дарчими» иконами в рушниках, открывает вид на иконостас, очевидно, современный храму. На сером поле иконостаса резко выделяются проемы барочных очертаний с потемневшими от времени ликами святых. Строгой каноничности и монотонности фона противопоставлены затейливые переплетения позолоченных завитков, украшающих пространства между иконами, а также легкие колонки иконостаса и словно олицетворяющих радость жизни. Сияние золота максимально сконцентрировано в резных царских вратах, выполненных с большим вкусом и мастерством. Линии акантовых разводов легко струятся, переплетаются завитками листьев, обрамляя шесть традиционных свальных медальонов с евангелистами, которые изображены в торжественно-вдохновенных позах, ярко, в хорошей реалистической манере.
Мотив переплетающихся листьев аканта еще виртуознее применен в сквозных, круглого сечения колонках, обрамляющих большую икону «Снятие со креста», выполненную в технике гризайля. Неизвестный мастер просто и тонко передал в динамике поз персонажей их душевное состояние.
Среди многих традиционных церковных сюжетов, воспроизведенных в росписях ганщинской церкви, наиболее удачен, пожалуй, образ Саваофа, украшающий плафон над алтарем. Здесь же, у горнего места, установлен деревянный резной портал из вороновицкой церкви Рождества Богородицы, составленный из тесно сгруппированных пилястр и колонн, с примитивными позолоченными каннелюрами.
Обращает внимание обилие «дарчих» икон, переданных вместе с рушником после похорон в церковь. Пестрота традиционных рушников придает интерьеру народный колорит, уют и своеобразие, вызывает желание всмотреться, сравнить технику исполнения вышивок - этого древнейшего украинского искусства. Чаще можно увидеть вышитые гладью цветы - по образцам из альбомов. Но вот и старинные полотняные рушники с поперечным геометрическим орнаментом красных и черных ниток, вышитых крестом."Червоне - то любов, а чорне - то журба!" - вспоминаются слова песни. Ведь рушник проходит через всю жизнь украинца: на нем он рождается, крестится, венчается, сходит в могилу; рушником украшают иконы, семейные портреты и фотографии, на нем подносят хлеб-соль... И вышивка гладью обращается к излюбленному народом мотиву "вазон". Именно он, уже лишенный давнего наивно-условного, схематичного трактования извечного рисунка - на плоском изображении поданы рельефные цветы, - воспроизведен на большом рушнике, помещенном под образом "Снятие с креста". Этот же сюжет, стилизованный и упрощенный техникой исполнения, можно увидеть и на железобетонных столбиках ворот усадьбы Михайловской церкви. Вазон, расцвеченный яркими красками, удачно "втиснут" глубоким контррельефом в узенькую поверхность столбика. Внизу оттиснута формой дата: "1969". Традиция живет!

[ПГА, т.2, с.16]: Михайловская церковь 1752 г. (ул. Коцюбинского, 15).

Трускавец санатории  Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане, перекрыты барочными верхами с перехватом на высоких восьмериках с одним заломом. К бабинцу примыкает пристроенный позднее тамбур. Низко расположенное поддашие подчеркивает высокие пропорции срубов. В интерьере доминирует высотно раскрытое пространство. Трускавец путевка Центральный сруб отделен от бабинца фигурной двухъярусной аркой-вырезом. На стенах - масляная живопись XIX в.

За матеріалами колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

ВИШИВКА козацької старшини- це унікальне явище в історії українського мистецтва. Майже півтора століття вона займала високі мистецькі позиції, спонукаючи виконавців до розвитку орнаментики та технічних прийомів виконання.

Значна виборна старшина по закінченні Визвольної війни 1648-1654 років почала нагромаджувати у своїх руках величезні багатства. Торгівельні та політичні зв'язки Гетьманщини із Західною Європою та країнами Сходу сприяли народженню нової культури, яка почала проникати і в козацько-старшинські хороми та кам'яниці. Вони наповнювалися гарними різьбленими меблями, килимами, дорогими дзеркалами, коштовними тканинами, які прикрашалися новими, до того небаченими, орнаментами. Картину тогочасного побуту козацької старшини, стосунків між людьми розкривають такі документи, як вінові розписи та реєстри майна. У них перераховується безліч предметів побуту, серед яких і вишиті тканини. Найяскравіші свідчення дає "Книга пожиткам бывшего черниговского полковника Павла Полуботка"1. У ній перелічено шиті золотом, сріблом, шовком, червоною заполоччю ("бумагою красною"): "верхи, что пришиваются к кибалкам" - 39, "подушечные застенки" (накидки - В.З.) - 16, санаторий Шахтер рушники - 56 та ще 18 труб, у яких була невідома нам кількість рушників, сорочки жіночі - 123, сорочки чоловічі - 34, "платки" - 24, скатерки - 65 та ще 25 труб, простирадла — 13, наволоки - 59, пологи до ліжок - 2. Санатории Трускавца Така велика кількість вишитих речей та наявність у переліку матеріалів для вишивання шовкових ниток, золота "цевашного", срібла "цевашного" вказують на наявність у маєтках цієї заможної родини вишивальних майстерень. Безумовно, такі майстерні мали й інші старшинські родини.

Виконавцями вишивки були як представниці знаті, так і посполиті жінки та дівчата, що працювали в панських "світлицях". Проте, немає сумніву, що козацька верхівка користувалася й привозними готовими, тобто, вже вишитими речами, які ставали зразками для розробки місцевих узорів, а також для освоєння деяких технік виконання. Адже в XVII—XVIII ст. рослинна орнаментика, яку ми бачимо на місцевих зразках, була поширена як на Заході, так і на Сході. Свідченням цього є схожість українських орнаментів з вишивками Греції, Угорщини, Австрії, Німеччині, Польщі2. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

1. Окрайка. Середина XVIII ст. Художня гладь, однобічна гладь, стебловий шов, ретязь, гаптування у прикріп.
1.12 mb
Значними осередками вишивки та гаптування були монастирські майстерні, в яких виготовлялися не тільки літургійні речі, але, вірогідно, виконувалися і світські замовлення. Такі майстерні були в Чернігівському П'ятницькому, Макошинському Покровському, Глухівському Преображенському, Гамаліївському Харлампіївському, Шуморівському Покровському, Кам'янському Успенському, Ладинському Покровському, Ніжинському Введенському, Козелецькому Богословському монастирях3. Твори цих майстерень дають уявлення про техніки гаптування та, інколи, вишивання шовками.

Наявність схожих між собою орнаментів у збірці вишивки козацької старшини Чернігівського історичного музею ім.В.В.Тарновського (далі - ЧІМ) свідчить про те, що вони часто мали спільний зразок. Він міг бути запропонованим вишивальницям монастирських майстерень і з деякими змінами виконуватися декілька разів, а міг перезніматися й майстринями-селянками із зразків, які брали одна в одної панії та панянки.

2. Скатерка (фрагмент) гетьмана Івана Скоропадського. 1715 - 1722 р.р. Хрестик, ретязь.
600 kb
Яскравою ознакою вишивки є майже виключно рослинний характер орнаментів. На початку XVIII століття вони укладалися з площинно вирішених мотивів граната, винограду, довгого зубчастого листя, круглої квітки, утвореної з прямого та косого хреста, які пересікаються і площини між їх кінцями зашиті. Ближче до середини століття орнаменти почали здрібнюватися, набувати динаміки, поліхромії, урізноманітнюватися новими мотивами, букетами. Ця вишивка потребувала вільної техніки виконання і вона набувала широкого розвитку.

Хоч реєстрів майна козацької старшини збереглося багато, та, на жаль, в них немає жодної згадки про техніку виконання вишивки. Вона характеризується загальними визначеннями - "вишиваний, зашиваний, шитий, гаптований". Тільки такі характеристики як "белошитое", або "шитое с бьллю" дають уявлення про техніки. Бо відомо, що вишивка біллю, тобто, білими лляними чи бавовняними суканими нитками (заполоччю) виконувалася лічильною гладдю, набируванням, виколюванням, вирізуванням, мережкою та ін.