Волхви — давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та ін. Сприяли розвиткові торгівлі, ремесел, налагодженню дипломатичних стосунків давніх українців з сусідніми народами.
Дбали про духовний рівень давніх українців, про будівництво капищ та дотримання язичницького календаря, про охорону священних лісів,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)  гаїв, рік. Першофілософи цивілізованого світу.Санатории Трускавца  Створили вчення про Деміурга — Першотворця землі і всього довколишнього світу—пришельця з далеких галактик (див. Око).
Творці стародавнього українського письма, кількох давньоукраїнських докирилівських абеток (трипільська, «Іванове письмо», «буквиця» та ін.). Автори «Велесової книги», Аскольдового літопису.
Ще за трипільської доби (IV тисячоліття до Р. X.) волхви створили демографічну концепцію, Трускавец санатории котра не дозволяла перенаселяти наддніпрянські регіони, де мешкали багатодітні племена й родини. Внаслідок цього щотрироки влаштовували жеребкування, за допомогою якого формувалися молоді общини переселенців «на нові землі». Так під проводом волхвів давньоукраїнські племена й общини заселяли Індію, Месопотамію, Малу Азію, Палестину, Єгипет, Північну Італію, о. Кріт, Західну Європу. Волхви сприяли повній колонізації Балкан.
Володіли секретом довголіття та лікування травами, що оберігало давніх українців до 988 р. від епідемій і хвороб.
Створили астрологічну медицину (лікування людини з врахуванням планет і зірок тощо), знання з якої були втрачені після 988 р.
Волхви повсякчас і суворо дбали про дотримання законів Віча.
Про волхвів вперше згадує Біблія (Новий Завіт).
З 988 р. волхви зазнають фізичного знищення, всілякого гоніння й переслідувань.
Очолювали  антифеодальні  народні  виступи  з  метою обмежити монархічну владу князів, відродити владу віча та язичницьку віру. Повстання волхвів жорстоко придушувалися (Суздальське повстання 1024 р., Київське повстання 1068—69 рр. та ін.).
З винищенням волхвів були втрачені наукові знання українців з національної історії, культури, космології, міфології, філософії, народної медицини, екології, технології ряду ремесел тощо. 988 рік став початком екологічної та демографічної кризи на Україні. (За Л. Силенком та П. Трощиним).

14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.
За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно церковних джерел, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині і дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.трускавец цены
І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю»,Трускавец санатории але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.
Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування — давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси й його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості та таким зберігся й до-сьогодні.Трускавец санатории Далі читайте, як перший день Нового року приходив в оселі українців.
Українське святкування Нового року
«... Ще тільки починає, було, розвиднятися, а тато вже будять мене:
— Вставай, сину, годі спати — пора посівати йти!
Я схоплююся з ліжка, швиденько одягаюся, умиваюся та — за рукавицю дідову, а в ній повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху — всього по пригорщі і змішане разом. Це я собі ще звечора приготував, щоб було чим по¬сівати.
— Спочатку вдома посівай, — каже батько, — а потім і до людей підеш!
Я став перед образами, набрав жменю зерна з рукавиці, посівав і приказував: «На щастя, на здоров'я та на Новий Рік, щоб родило краще, як торік — жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!»
— Спасибі тобі, сину, що ти нас обсипав щастям. На ось тобі грош та будь завжди хорош!трускавец цены
Взяв я від батька гріш — перший «дохід» за посівання, поплював на нього і сховав у кишеню — на щастя.
— А тепер можна і до людей, — каже батько, — людям посівати!
І я пішов... Пішов до дядька через дорогу. В двері не стукаю, бож знаю: в цю ніч не замикаються — люди посівальників ждуть. Заходжу до хати, скидаю шапку і відразу ж, з порога:
На Лівобережжі:
Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную,
Де замахне — жито росте,Санатории Трускавца
Роди, Боже, жито, пшеницю,
Всяку пашницю;
У полі ядро, а в домі добро,
Дай, Боже!

— Спасибі, племіннику, — каже дядько, — гарно примовляєш. На ось тобі трохи грошей на книжку — та вчися, щоб дурнем не був!
За це я дядькові руку поцілував: такий у нас був звичай. Як я хотів уже йти з хати, то дядина — до мене:
— Чого ж ти, Свириде, вже ідеш? ... Сідай на лаві, хай у нашій хаті все добро сідає: кури, гуси, качки, рої та... старости, бож маємо до¬рослу дівку!
Я сів, а щоб мені сидіти недурно, то дядина медяника дали...»
санаторий Шахтер Так згадує своє перше посівання добродій Свирид Галушка.
Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться.
На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували».
Зерно після посівальника збирають і віддають курям — «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом — «щоб великі росли».
Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого Вечора аж до Нового Року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий Рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу —

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. Це — залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались,Санатории Трускавца і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.
Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.
У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан — напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це — «Голодна кутя», Богоявленне надвечір'я.Санатории Сходница
В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами — символом щедрости, багатства!
«Ввечорі, як зоря засяє, мати, було, запалять свічку перед образами, обкурять ладаном хату і поставлять череп'яну миску з пирогами на стіл. Тато сядуть на покутті і голову прихилять — ховаються за пирогами. А ми, діти, вдаємо, що не бачимо їх:
— Мамо, а де наші тато?
— А хіба ж ви мене не бачите, діти?
— Не бачимо, тату!трускавец цены
— Дай, Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!
Оце так, було, батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» — «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»
Тільки посідали за стіл, а під вікном уже й щедрують:
Щедрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару,
Твого товару, всякого статку,
Молім Бога за отця, за матку.
Добрий вечір!»
Отак згадує про Щедрий Вечір добродій Свирид Галушка з Київщини.Трускавец санатории
Щодо страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів — вареники чи, як вони кажуть, «пироги».
Обряд "Водіння Кози"
«Як було мені років дванадцять, — продовжує Свирид Галушка, — водили ми козу. Зібралося нас аж восьмеро козоводів! Ми що дві-три хати мінялися, бож кожному цікаво бути козою . . .
— Як же ви робили козу?
— Та як — оце вистружемо обруча з білолозу. На грубшому кінці розколина — роги. Тоншого — вставляємо в розколину і в'яжемо мотузком. Роги обмотуємо лепехою, щоб кращі були. Біля рогів з обох боків дерев'яні ложки — вуха. На протилежному кінці обруча — ломачка з віхтиком: це хвіст.Миротель Трускавец
Кому припаде бути козою, одягає обруч — щоб ріжки приходились на голову, а хвіст — за спину. Накидають кожуха — вовною догори. Спереду запинають, щоб тільки роги, вуха та «морду» видко було. Рукави звисають донизу — це ніби передні ноги кози. Однією рукою коза тримається за ломачку і трясе віхтиком — «крутить хвостом».Трускавец санатории
Крім «кози», є в компанії ще «кіт» з торбою на сало — це найменший з хлопців перебраний за кота з довгими вусами. Він нявчить — просить сала.
Як добре смеркне, починаємо водити «козу». Завидна з «козою» не ходять.Санатории Трускавца

Приходимо до хати, один біжить під вікно і гукає:
— Дядьку, пустіть козу до хати, бо змерзла! А дядько ніби відмовляється — так належиться по звичаю:
— Немає де тій козі розгулятися — ТІСНО в хаті!
— Та пустіть, бо змерзла!Аренда квартир в Трускавце посуточно
І так до трьох разів козовод проситься, а дядько відмовляє. Нарешті каже:
— Та я вже пустив би, але ... що дядина скаже?
Козовод — до дядини:
— Будьте ласкаві, дядино, пустіть, бо й козенята померзнуть!
— Навіщо ви нам здалися? Уже пізно, діти спати збираються, налякаєте їх!
— Та

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.
Трускавец санатории Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Різдвяна легенда
Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.трускавец цены
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.Санатории Сходница
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.Санатории Трускавца
На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.санаторий Алмаз Трускавец
Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.
Історія свята
Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".Трускавец санатории
У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві.трускавец цены Зокрема - сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.Санатории Сходница

Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола.Сходница На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і

В давній українській традиції для належного святкування різдвяно-новорічних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка.Санатории Трускавца Обов`язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового Дідуха, в який встромляли стебла різних злакових культур (жита, пшениці, вівса та ін.) та відбирали м`яке пахуче сіно. До свят по господарству завершували практично всю важливу роботу від впорядкування в хаті, дворі та господарських будівлях до ремонту робочого реманенту (навіть літнього: вози, коси і т.п.) та ткання полотна й вичинки шкір.
За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов`язково намагалися справити обновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі - і малі і старі.Трускавец санатории
За древньою традицією, і біблійною, і церковною, різдвяне святкування починається ще з вечора напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Надвечір'ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн - і східного, і західного обрядів - та одне з найважливіших родинних свят - магічний день, коли кожна сім'я створює у своїй оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. У яких сподіваннях та клопотах проводили цей день наші прадіди та як відбувалося усе обрядове дійство - про це читайте далі.
Святий вечір йде Україною!
Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом.трускавец цены Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця.
Ранок. Над кожною хатою стовпом в'ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота...
Сьогодні особливий день!
З давніх-давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.Санатории Сходница
Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступила до праці. Першою магічною дією було добування нового вогню. Господиня дістала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами. Вона перехрестилася тричі і, ставши обличчям до схід-сонця, викресала «новий огонь». Цим вогнем вона розпалила в печі дванадцять полін, що їх припасала та сушила дванадцять днів останнього місяця.Санатории Трускавца
Господиня пов'язалася хусткою, засукала рукави і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти, а найбільше — старша дочка.
В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
В той час, коли господиня поралася біля печі, господар напоїв худобу, підстелив свіжою соломою та дав їй свіжого пахучого сіна. Потім він поодкидав сніг від хати, розчистив стежки і уважно оглянув усе господарство. Все живе і мертве, що є в господарстві, повинно зустріти урочисту хвилину Свят-Вечора на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках — позичене чи десь забуте.Трускавец санатории
Всі члени родини теж повинні бути вдома. «Боже сохрани, — кажуть люди, — десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі». Боронь, Боже, і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Та не завжди господиня знає своїх ворогів, а, щоб не помилитися чи когось не забути, вона заворожує всіх разом. Для цього вона затикає клоччям усі дірки в лавках та ослонах і заклинає:трускавец цены «Не дірки затикаю, а роти моїм ворогам, щоб їх напасті не зловили мене через увесь рік».
Та цього ще мало. Завзята

Новий Рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. І не тільки тому, що воно пов’язане з атмосферою казки, очікуванням дива, нових успіхів та щастя, але ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції це, мабуть, єдина знаменна подія, що протягом століть і щорічно відзначається людьми у всіх країнах і на всіх континентах. Санатории Трускавца Це свято, яке знають, люблять і якого з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях, релігійних переконаннях, історичних і сучасних культурних перевагах, для кого він завжди несе із собою надію на здійснення особистих бажань і планів, а в цілому - на майбутній розвиток людства до наступного нового року і далі. Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої власні традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.
Історія святкування Нового Року сягає глибокої давнини, коли наші предки пов’язували й пристосовували його до різних знаменних подій свого життя, позначаючи тим самим настання нового часу,Трускавец санатории періоду, циклу життєдіяльності. В Україні ж традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й то тепер 2 рази. Трішки детальніше про перипетії новорічних святкувань українців читайте далі.
Коли українці святкували Новий Рік?трускавец цены
Спочатку Новий рік для наших предків був суто весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни, як багато землеробських народів Європи, початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже настав новий рік. Точно сказати, як святкували новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід - «тризну» - на честь померлих родичів.
Санатории Сходница Під час тризни наші предки оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало, що символізувало зв'язок навколишньої природи з життям людини. В Україні така тризна відбувається і досі, і теж на весні, але не завжди в березні, бо цей звичай пов'язаний у нас з Великодніми святами.
Березневе святкування нового року підтверджують і назви місяців, які по сьогодні збереглися в романських та деяких слов’янських мовах.Санатории Трускавца Так, деякі місяці успадкували свої латинські назви з порядку свого слідування: наприклад, «September» (вересень) у перекладі означає сьомий, «October» (жовтень, від лат. octo) — восьмий, «November» (листопад, від лат. novem) — дев’ятий, «Decеmber» (грудень, від лат. decem) - десятий. Російська мова також відображає десятимісячний річний цикл, запозичивши латинські назви місяців. Такі назви збереглися тому, що у Стародавньому Римі, рік мав 304 дні і поділявся лише на десять місяців, першим з яких був березень. Згодом імператор Нума Помпілій додав ще два місяці – «Ianuarius» (січень) на честь бога світла Януса та «Februarius» (лютий) на честь бога сонця Феба,Трускавец санатории а Юлій Цезар ввів новий календар (нині він називається юліанським), за яким датою зустрічі Нового року стає перший день січня - місяця, названого на честь дволикого Януса, одна частина обличчя якого була ніби звернена назад до минулого року, інша - уперед до нового.
У Древньому Римі бере свій початок і традиція новорічних привітань та віра у те, що перший день нового року віщує новий початок, яка міцно вкорінилася в культурі західних народів, а Пертом I була принесена на наші землі. Перший новорічний день римляни вважали дуже важливим, тому починали у ньому нові великі справи. Цього ж дня було прийнято вітати одне одного та робити подарунки. Спочатку дарували овочі та фрукти, обклеєні позолотою, фініками і виноградом, потім - мідними монетами і навіть цінними подарунками!трускавец цены (Можна собі уявити римську капусту, обклеєну грішми. За однією з легенд, Юлій Цезар у новорічний вечір звільнив одного зі своїх рабів за те, що той побажав йому пожити в новому році довше, ніж у старому. “Це найкурйозніше

Усі діти, з великим нетерпінням чекають 19 грудня. На передодні свята Миколая діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову Санатории Трускавцаскриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка?Санатории Сходница Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. . .
В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. А якщо разом з подарунком дитина отримує маленьку сріблу різочку – це попереджувальний знак, дитині варто задуматись над своєю поведінкою, щоб наступного року не залишитись зовсім без подарунку від Святого Миколая.
В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.Санатории Трускавца Цьогоріч уже вкотре проходить акція "Миколай про тебе не забуде", завданням якої є зібрати та роздати подарунки (солодощі, книжки, фарби, олівці, зошити) для тих дітей , які могли би залишитися без уваги в день Св. Миколая 19 грудня. Ці подарунки стають символічним даром, свідченням нашої уваги та щирої любові до ближніх.
А взагалі це свято є давнім, про святого Миколая складено багато пісень та віршів. Для прикаду дуже гарний дитячий віршик:
****санаторий Женева Трускавец
Забілів снігами гай
Їде Святий Миколай
Коло нього на крилятасанаторий Шахтер Трускавец
Хоч на дворі зимній час
Не забув Святий про нас,
В кожнім мешканні дитинці
Гарні він дає гостинці
Просим ми Тебе, Владико!Трускавец санатории
Втіху нам зроби велику.
Радість нам найбільшу дай
Звесели наш pідний край.трускавец цены
Також в українському фольклорі відома пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить».
В цей день часто влаштовують невеличкі театральні сценки - Сценарій до свята Миколая Оксани Куриш.
Також Вам можливо знадобляться привітання до дня Святого Миколая.
Санатории Сходница

День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки санаторий Алмаз Трускавец у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Санатории Трускавца Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили....
Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і, навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер.Трускавец санатории Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.
Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. трускавец ценыПочиналося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися, і їм збитки зробити для годиться. У цей вечір, що б хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує".Санатории Сходница
Чого тільки хлопці не вигадували, щоб дівчатам збитки зробити: біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються; ставлять опудала (середину гарбуза вичищають, „очі" й „рот" прорізують і в гарбуз свічку засвічену вставляють). Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб бать­ки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли, - і це було найсмішніше. В хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч...
Санатории Трускавца
ЯК ДІВЧАТА ВОРОЖИЛИ:
1. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти виготовляли самі дівчата осінньо-зимовими довгими вечорами із різнокольорового паперута прикрашали ними ікони та портрети в кімнатах), - і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи­вали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.санаторий Алмаз Трускавец Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.санаторий Шахтер Трускавец
Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.
2. Дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений шукатиме. Трускавец санатории
3. Вибігали дівчата на подвір'я, ставали біля плоту та рахували кілки, промовляючи: „Молодець, старець". Останній кілок обов'язково оглядали. Якщо кілок тонень­кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то такий

В народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”. трускавец цены І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим.Санатории Трускавца З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період Трускавец санаториинайважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний з відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.трускавец цены
Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.Санатории Сходница

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його Трускавец санаториисмерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку. трускавец цены
Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:
"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"
Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.
Традиції Великодня Санатории Сходница
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:санаторий Алмаз Трускавец
— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом.Санатории Трускавца
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.Трускавец санатории
У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.
Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця.трускавец цены Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.
Прикмети на Великдень
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.Санатории Сходница

За народнім віруванням великодня ніч — це ніч чарівна, чудодійна...Санатории Трускавца Як і в різдвяну ніч та купальську, у великодню ніч не можна спати. А якщо й спати, то дене-будь притулившись, бо розстелювати ліжка не годиться — санаторий Алмаз Трускавец «щоб нечиста сила не приснилась». Лихі сили шугають по селах, хатах, полях, лісах, луках та над водою. По-перше, лихі сили можуть заподіяти якесь зло (хоч за іншим віруванням лихі сили в цю ніч безсилі). По-друге, в цю ніч усі відьми, чародії, вовкулаки, мольфари різних мастей — збираються біля церкви, щоб під час першого співу Христос Воскрес, вхопитися за ризи священика, чи доторкнутися до них. Трускавец санатории
Вогнем у цю ніч очищають землю, село, луки, ліси, ріки, гори й доли, води й поля, — від злого очиститься усе, куди лише досягне сяйво від цих вогнів. Де горять і світять весняні-великодні вогні — не підступить туди лиха сила та дідьки.
В глибоку давнину на весні, був цільний ряд весняних свят, але найголовніше свято на думку істориків-етнографів — це „свято весняного сонця", яке з приходом християнства „християнізувалось" і злилось з святом Великодня - Воскресення Христа. Інші свята та звичаї або забуті, або злилися з святами великоднього та жильного тижнів і виявляються у звичаях тих днів. трускавец цены
У давнину біля цих священних весняних вогнів на честь сонця та богині, весни й кохання Лади — провадились грища, співи, водили веснянок-гаївок, чаклували і словом, і рухами — сонце, весну та богиню Ладу: Санатории Сходница
"Ой, Лада, Лада, всім на світі рада..."
Довший час ці вогні вважали „поганськими", як і купальські. Християнська церква оголосила їм рішучу боротьбу. .. Але те, що творилось і установлювалось віками та тисячоліттями — тяжко було віддразу заборонити.Санатории ТрускавцаТому православна церква дозволила „Весняні вогні" тільки біля церкви й лише у велику суботу, але без співів та ігрищ. Вогні прийняли назву „Великодні", а замість очисні — надано їм інше значення: вогні на спогад тих, що сторожа клала при розп'ятому Христі на Голгофі.
У великодню суботу, коли лише починало смеркати, сходились з усіх сторін парубки на великодні вогні. Вогонь розпалювали десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі або в леваді сухий дуб чи суху вербу — «бо в сухому дереві нечиста сила ховається».санаторий Алмаз Трускавец
На Київщині звичай велів украсти в жида-шинкаря стару бочку, діжу або колесо від старого воза — «щоб було чим розпалити вогнище». На Поділлі парубки випрошували або теж крали якусь дерев'яну річ, але не в жида, а в попа — «бо то святий вогонь».Трускавец санатории
В давнину був звичай, який де-не-де затримався до початку XX ст., обгортати соломою колеса та, запаливши їх, пускати на весняний вогонь (також пізніше й на купальський). Коли колесо вцілить у середину вогнища — це добра ознака і для весни й для літа: ознака здоров'я, врожаю, приплоду худоби, — бо колесо це символізувало сонце — воно, сонце, вцілить у поля, луки, ліси та ріки.
трускавец цены
В хатах перед Великоднем мусів усю ніч горіти вогонь — лямпадка, чи свічка; це, звичайно, пізніше, а в давнину — вогонь палав у челюстах печі, чи в кутку курної хати на „вогнищі-очагу".
Ось таке значення та символіка весняних — великодніх вогнів. На жаль, цей звичай почав відмирати ще з кінця XIX ст.; в останні часи ці вогні запалювали лише в поодиноких селах, а раніше по всіх українських землях.Санатории Сходница

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».Санатории Сходница
Крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.
Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають тут на увазі 12 апостолів і Спаситель).Санатории Трускавца Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя.Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».
Раніше випускали з яйця всю рідину, порожнє фарбували і вішали коло ікон. Тепер цей звичай майже забувся, бо хтось сказав, що тоді, коли гримить грім , "той що під греблею сидить" (нечистий), ховається в порожніх крашанках.
Особливо клопітно жінкам у страсну суботу.Трускавец санатории Адже потрібно напекти пасок,приготувати смажене й варене їство, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві. Звечора біля храмів розпалювали вогнища, щоб ті, хто прийшов на всюношну, змогли зігрітися, почути цікаві казки і перекази. З цим вогнем пов'язана біблейська історія, згідно з якою, коли помирав розіп'ятий Христос, довкіл ватри разом з охороною сидів і Святий Петро.трускавец цены
Вважалося за велику честь для тих, хто прийшов на всюношну, не заснути.
: якщо в цей час спить господар, то виляже пшениця, а коли господиня — льон; дітей заохочували в такий спосіб: якщо не проспиш всюношну, то неодмінно знайдеш кубло дикої качки...
Отже в суботу люди жили передчуттям великої радості — довгожданним очікуванням Великодня.Санатории Сходница

Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці.Санатории Трускавца Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.Трускавец санатории
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня.трускавец цены Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.Санатории Сходница
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.Трускавец санатории
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту.трускавец цены "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині".
До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий деньСанатории Трускавца

На Київщині, Поділлі та на Лівобережжі Чистий четвер — це «Навський Великдень». За стародавнім народнім віруванням Бог тричі на рік відпускає мерців з «того світу»: перший раз у Чистий четвер, другий раз, коли квітують жита, і третій раз на Спаса.санаторий Алмаз Трускавец
На Навський Великдень мерці відправляють своє Богослуження і каються в гріхах. У цей день вони не бояться ні хреста, ні молитви, а як побачать живого чоловіка, то душать до смерти. А щоб мерці не задушили, то треба обливатися водою: «мерці мокрого бояться».
санаторий Алмаз Трускавец
В Чистий четвер мерці встають опівночі з своїх гробів і приходять під церкву на звук дзвонів, що б'ють тільки три рази. Зібравшись, вони стають перед церквою. Виходить священик, теж мрець, і голосно проказує якусь молитву, що від неї самі двері в церкві відчиняються. Мерці входять до церкви, і священик починає Богослуження. Перед вівтарем стоять діти і тримають у руках крашанки, наповнені клоччям. Як Богослуження скінчиться, всі мерці христосуються, а потім виходять з церкви і стають перед її дверима. Після того, як священик знову прочитає якусь молитву, двері церкви самі замикаються, а мерці йдуть на цвинтар і лягають у свої могили.санаторий Шахтер Трускавец
Оповідають, що один чоловік мав дві дочки. Молодша померла перед Великоднем,а старша дуже тужила за нею і вирішила побачити її на Навський Великдень. Діждалася вона цього свята і пішла на цвинтар о 12-тій годині ночі;Санатории Трускавца там вона побачила двох хлопців, що стояли і трубили в труби, скликаючи мерців. Мерці встали з могил і пішли до церкви. Дівчина пішла за ними; а коли вони входили до церкви, вона зупинилася біля паперті. Останньою ввійшла в церкву її покійна сестра. Побачивши свою живу сестру, вона сказала: «Біжи додому, а то мерці тебе задушать!» Жива сестра побігла додому. Мерці погналися за нею, але не догнали. Прибігши до хати, дівчина розповіла все, що бачила, і відразу ж померла.
Трускавец санатории
На Херсонщині «Мертвецький Великдень» припадає не на Чистий четвер, а на Жиловий понеділок. Там розповідають таку бувальщину:
Були собі чоловік та жінка та була у них стара баба.трускавец цены Одного разу баба почала оповідати, що як заговіти на Великий піст супроти Жилавого понеділка і сховати за губу шматок сира з вареника, то відьма сама прийде до хати і розкаже, де і в кого вона корови доїла. Чоловік послухав це, взяв собі в тямки і каже: «Як діжду пущення, то небезпремінно зроблю так, як баба каже».
Надійшло пущення. Чоловік як напився горілки та наївся вареників, то аж закуняв над макітрою, але про відьму не забув: піввареника за губою лишив для неї. Десь опівночі загули дзвони. Чоловік подумав, що то вже по утрені дзвонять. Одягнув шапку та й пішов до церкви.Санатории Сходница Ввійшов він в ограду, дивиться — аж там мерців повно: дітей, дівок, парубків, та й старих досить . .. Дивиться він далі: церква відчинена. Ввійшов він — і там повно мерців, а всі такі нужденні і страшні. І причепилися вони до нього:
— Дай, дядьку, вареника! Дай. дядьку, вареника!Санатории Трускавца
— Та відчепіться, — каже він, — люди добрі, де я вам стільки вареників візьму!
А вони ще дужче до нього взялися, на цвинтар затягли та як поначіплялися: комашня! . . .
— Давай, — кричать, — вареника, а то на шматки розірвемо!
Трускавец санатории
Воно, щоправда, народ легкий — звісно, мертвяки: тільки кості і де-не-де шкіра теліпається. Але чоловік злякався. Ще б пак! Піввареника має, а їх сила-силенна: як тут обділити?!
Він хреститься, він молиться — а вони не бояться. Що ти, Господи, Боже мій, тут вдієш?! Коли це півень: кукуріку! І все те не знати, де поділося!
трускавец цены
Чоловік ковтнув половину того вареника, обтерся рукавом та й пішов додому. «Хай йому, — каже, — біс та лиха година, таке чоловікові скоїлося!»
Прийшов він додому, а люди кажуть йому, що в Жиловий понеділок зажди Мертвецький Великдень. «А я, — каже, — й не знав».
То його баба так підвела, певно відьомою була.Санатории Сходница

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною",санаторий Весна Трускавец "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.санаторий Алмаз Трускавец
У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".
Також був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю.санаторий Алмаз Трускавец Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до "колегіюму".
Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або - якщо було близько - то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Не я б'ю - верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!
Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б'ючись, примовляли:
Будь великий, як верба,санаторий Шахтер Трускавец
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині примовляли так:
Шутка б'є - не я б'ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!санаторий Шахтер Трускавец
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - "щоб град зупинився".
Санатории Трускавца
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим' варивом хвору людину чи тварину - у повній надії, що "поможе". Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворувань.Трускавец санатории
Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу - один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: "за це її черви точать". Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: "Закохався, як чорт у суху вербу!" Козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі "базоки" або "котики".
трускавец цены
Чудодійні властивості верби:
Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;Санатории Сходница
Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько,

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив,Санатории Сходница
що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.
Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят.трускавец цены Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну. На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. Санатории Трускавца«Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.Трускавец санатории
Народні прикмети на Благовіщення:
Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
Який цей день - такий і кінець місяця.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.Санатории Сходница
Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.трускавец цены
Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.
Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.Трускавец санатории
Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
На Благовіщення гарна погода -гарний врожай.
Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
Якщо на Благовіщення летить сніг -літо неврожайне.
Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.05) віл напасеться.Санатории Трускавца

Великодній понеділок ще називають -«Волочільне».

В цей день селяни ходять один Санатории Трускавца о одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, прино-сячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок.)

«... це властиво було, може, найбільш людське, гуманне, соціальне свято цілого річного КРУГУ — це обопільне обдарування „дорою" (сей грецький термін досі живе місцями), зв'язане з виявами зичливости і всяких добрих почувань до „всього миру".»)

«Діти (до дванадцяти років) носять пироги до батька хрищеного, до матері, до баби на другий день Великодня. Хрищений батько дарує дітей, дає 3 копійки або 5 грошей, батькова дружина насипле Трускавец санатории остинців у хустку, дасть крашанок зо дві. Мати хрищена грошей не дає, а дає гостинці. Як дитина приходить до хрищеного батька з пирогами на Великдень, то каже: „Христос Воскрес, будьте здорові з празником!" Хто є в хаті, каже: „Спасибі, также і вас поздоровляємо, хай великий (чи велика) ростеш!" — і погладить по голівці.
«Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрищена мати садовить дитину за стіл, почастує її. Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерків, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: „Іди, дитинко, з Богом"».
«Принісши гостинці додому, дитина віддає матері, мати ж висипає їх у решето (так зсипає гостинці всіх дітей), а після обіду ділить їх дітям».')Трускавец санатории
На Гуцульщині волочільний понеділок — «це днина, в яку парубки мають нагоду придивитись обстановам домашнім та наобзорити дівки на сватання (обзорини). Ґаздині справляють у велике пущення у себе вечорниці, на які сходяться парубки і дівки танцювати; кождий парубок, що з якоюсь дівкою танцював, має від неї у великодні свята дістати писанку. За тими писанками ходять-волочаться парубки від хати до хати, відки і сей день називається во-лочільний понеділок. Писанками тими обмінюються парубки між собою, як стрічаються на дорозі, при чім один промовляє до другого: „Поможи нам, Господи, абих сі виділи так на тім світі, як і сі тут видимо". У хаті звичайно уго-щують їх, а коли їх та дівчат набирається більше, гуляють при скрипці».
На Слобожанщині другий день Великодня називається днем Богородиці; існує звичай роздавати в цей день милостиню «нижчій братії»

ЦЕРКВА В ФУТЛЯРІСанатории Сходница
Невеличка церква на Спаській вулиці у Полтаві на перший погляд зовсім не здається дивною. Дещо приземкувата баня, цегляні потиньковані стіни... Насправді ж, Спаська церква - це пам'ятка будівництва... дерев'яного, крім того - єдина, що збереглася на Полтавщині з XVIII ст. Щоб зрозуміти, в чому ж тут секрет, треба звернутися до багатої подіями історії церкви.
Дерев'яну, з міцних дубових брусів, Спаську церкву поставили у 1705-1706 роках у середмісті Полтави поблизу Курилівської брами.трускавец цены Будівництво ініціював настоятель церкви-попередниці, що згоріла за рік до того, а допомагав у спорудженні церкви полтавський полковник Іскра. За кілька років храмові довелося стати свідком героїчної оборони полтавської фортеці. 21 червня 1709 року її захисники біля стін Спаської церкви присягнули стояти насмерть і не здати місто ворогу. Й присяги своєї дотрималися - відомо, чим закінчилася для шведів Полтавська битва (втім, добре це чи погано було для України, ще й досі не вирішили історики). Згодом, за легендою,Трускавец санаторииПетро І слухав у Спаській церкві подячний молебень за перемогу. Та й відпочивав після бою він неподалік - про це нагадує пам'ятник, що за кількадесят метрів від церкви. Дев'ятиметрову піраміду із барельєфом сплячого лева, увінчану шоломом і обладунками, встановили у 1849 році, до 140-річчя Полтавської битви.
На цих фото видно "коридор" між внутрішніми дерев'яними і зовнішніми цегляними стінами, що оперізує всю споруду по периметру. Зовнішні стіни оберігали історичну пам'ятку, як футляр, а заодно і створювали ефект "термоса" в холодну погоду. Санатории Трускавца
Йшли роки, дерев'яна церква почала руйнуватися, її навіть частково розібрали через вітхість - вцілів лише бічний приділ. Але, на щастя, завдяки історичним заслугам пам'ятку було врятовано. У 1837 р. царевич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II) пожертвував кошти на збереження пам'ятки. За проектом відомого архітектора А.Тона над дерев'яною спорудою 1845 року звели мурований "футляр" у вигляді однобаневого храму (до нього ще добудували дзвіницю, але її розібрали у 1930-х роках).Санатории Сходница Між внутрішніми та зовнішніми стінами по периметру церкви залишили прохід. Тепер його частково займають ризниця та інші допоміжні приміщення, решта ж являє собою коридорчик. Взимку у церкві, напевно, тепло - подвійні стіни виконують роль термоса.
Ідея "церкви в футлярі" не тільки дозволила зберегти історичну пам'ятку, але й подарувала нам унікальну "споруду в споруді".
трускавец цены
Часть бывшей Преображенской церкви Крестовоздвиженского монастыря, разобранной за ветхостью в 1811 г. Боковой придел, в котором, по преданию, Петр 1 торжественно отмечал победу в Полтавской битве, решили сохранить и в память об этом историческом событии в 1837-1845 гг. над ним соорудили каменный футляр по проекту архит. А. Тона. Трускавец санатории
Сооружение деревянное, трехсрубное, с притвором с запада, одноглавое. Квадрат центрального сруба при помощи парусов переходит в восьмигранник завершения. Бабинец соединен с центральной частью полукруглой аркой-вырезом. Деревянная часть заключена в кирпичный оштукатуренный футляр, накрытый большим приземистым куполом. Вокруг деревянных стен оставлен проход.
Здание - единственный образец деревянного зодчества XVIII в. на Полтавщине.Санатории Трускавца

Дерев’яну Спаську церкву зведено 1706 р. в історичному середмісті Полтави поблизу Курилівської брами настоятелем згорілої в 1704 р. Спасо-Преображенської церкви І.Світайлом. Допомогав у спорудженні церкви полтавський полковник І.Іскра. санаторий Женева
Після сумнозвісної Полтавської битви влітку 1709 р. у цій церкві слухав подячний молебень російський цар Петро І, а біля церкви поховано загиблих захисників Полтавської фортеці.
У 1837 р. царевич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II) пожертвував кошти на збереження пам’ятки. 1845 р. за проектом харківського архітектора А.Тона навколо дерев’яної церкви з відступом від її стін змуровано “футляр” у вигляді однобаневого храму, а 1847 р. з заходу до нього добудовано муровану дзвіницю. У 1890 р. територію обведено мурованою огорожею.санаторий Перлина

Про Волицю ми писали у путівнику "Два береги Збруча": Санатории Трускавца
З Красного наш шлях іде далі через село ВОЛИЦЯ. Ще років двадцять тому тут неодмінно вартувало оглянути дерев'яну церковцю св. Анни, датовану ХVІ ст., як і в Козині - пам'ятку національного значення, і теж - архаїчного "хатнього" типу. Але ця чудова церква фактично загинула як пам'ятка. Нам достеменно невідомо яким чином, але споруда з дерев'яної перетворилася на... муровану. Очевидно, її обмурували зовні, згодом розібравши дерев'яні стіни зсередини. На згадку про старовину лишився тільки гонтовий дах. Трускавец санатории Проста, квадратна у плані дзвіниця з шатровим дахом теж вкрита гонтом, а її дерев'яні стіни пофарбовані в ядучо-синій колір.
На дзвіниці - великий дзвін з написом: "Жертвою емігрантів в Америці з Волиці (йде перелік прізвищ), 1926 р." Зветься дзвін "Володимир Великий". Кажуть, німецькі окупанти в 1941-1944 роках вимагали від кожної церкви по одному дзвону як кольоровий металобрухт. Те саме робили у 1920-х роках більшовики. Люди часто закопували "голоси церкви", зберігали для кращих часів.
Трускавец санатории
Деревянная, трехчастная, относится к хатнему типу. Состоит из прямоугольного нефа, четырехстенных трапециевидных бабинца и апсиды. Апсида короче бабинца, ее боковые грани сходятся к продольной оси сооружения под более острым углом, чем боковые грани бабинца. Восточная сторона бабинца и западная сторона апсиды равны ширине нефа. Срубы имеют одинаковую высоту, не превышающую 3 м, накрыты общей скатной крышей с гонтовым покрытием. Бабинец без окон, перекрыт так же, как и апсида, плоско. В интерьере три стены нефа, исключая восточную, переходят в залом, зашитый потолком. Памятник является самобытным произведением подольской школы народной архитектурыСанатории Трускавца

з Товстого, повернувши праворуч у напрямку Бучача, можна потрапити до села Кошилівці. Тут, у закруті річки Джурин в урочищі Обоз, виявлене трипільське поселення - всесвітньовідома пам'ятка археології. Назва села походить від прізвища Кошіль. Поселення відоме з 1469 року, у 1579-1640 роках воно було містечком Санатории Сходница
Тепер церква виглядає отак страхітливо. Фото Миколи Амброзяка, жовтень 2008 р.
Оборонна церква у Кошилівцях відноситься до рідкісного нині типу "комбінованих" пам'яток, вона, як кентавр, складається з двох дуже різних частин. Нижній ярус церкви - мурований. Потужні мури і контрфорси одразу виказують середньовічну оборонну споруду. Але якщо перевести погляд вище, то бачимо типову українську триверху дерев'яну церкву.Санатории Трускавца Справа у тім, що первісно храм мав кам'яні склепіння, а над бабинцем було влаштовано оборонну вежу. Замість них (можливо, зруйнованих?) у XVIII ст. з'явилися дерев'яні гонтові верхи.
Надбрамна дзвіниця із наскрізним проходом у першому, мурованому ярусі, виконувала роль в'їзної брами. Дзвіниця увінчана шатровим гонтовим верхом із мініатюрною дерев'яною аркадою-галереєю, характерними для українського народного будівництва.трускавец цены
На фасаді дзвіниці зберігся різьблений напис з датою «1564», що і дає підстави для датування оборонного ансамблю XVI століттям.
Давні кам'яні хрести в мурованій огорожі церкви (XVIІІ ст.):
В інтер'єрі у нижній частині храму і по віконних прорізах добре видно товщину потужних мурів. Якщо ж подивитися вгору - бачимо типовий інтер'єр української дерев'яної церкви.
санаторий Алмаз Трускавец
Інтер'єр храму
У Кошилівцях варто оглянути церкву Успіння Пресвятої Діви Марії (XVI ст., відновлена 1849). Також привертають увагу давні кам'яні хрести в мурі церкви (XVIІІ ст.) та дзвіниця з гербом і датою "1564 рік".Санатории Сходница
Каменная, трехчастная. Прямоугольные в плане неф и бабинец ориентированы длинной стороной поперек продольной оси сооружения, трехстенная апсида имеет дугоподобное начертание боковых граней. Западный фасад бабинца укреплен двумя контрфорсами. Первоначально над бабинцем была оборонная башня, а церковь имела каменные своды. В современном состоянии три объема увенчаны деревянными верхами с гонтовой обшивкой (XVIII в.). Санатории Трускавца
В интерьере высотно раскрыт только неф, его стены повышены четвериком сруба, который переходит при помощи плоских парусов в восьмерик, поддерживающий срезанный сомкнутый срубный свод. В апсиде потолок подшит, бабинец перекрыт плоско по сволокам. Вход расположен на южном фасаде бабинца. Небольшая пристройка к апсиде - позднего (XIX в.) происхождения.
Колокольня надвратная, расположена к северо-западу от церкви. Кубический объем первого яруса со сквозным проходом в нем - каменный, верхний ярус - миниатюрная деревянная открытая аркада.трускавец ценыЧетырехскатная крыша крутого подъема над нижним ярусом имеет вид срезанной пирамиды или залома и в сочетании с четвериком аркады, накрывающим его шатром и гонтовой обшивкой создает характерную для украинского народного зодчества композицию верха.
На внешнем фасаде колокольни сохранилась доска с резной надписью и цифрой «1564», дающей основание для предварительной датировки ансамбля XVI в.
Памятник относится к произведениямТрускавец санатории культово-оборонной архитектуры Подолья XVI в.