Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, санаторий Алмазутворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні. санаторий Алмаз
Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас). Санатории Трускавца
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика.Миротель Трускавец Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою,санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення.санаторий Шахтер Трускавец Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) - духовного споріднення та взаємодопомоги.санаторий АлмазЦей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував допомогу в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу. Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

оздоровитися і бути у відмінній формі Окрім відпочинку в гармонії з природою , сині Карпатські гори додадуть Вам здоров ’я . Мінеральними водами ,санаторий Алмаз яких тільки на Закарпатті налічується 400 джерел , здавна славиться весь Карпатський край . Відомий бальнеологічний курорт – Трускавець , що на Прикарпатті , пропонує своїм відвідувачам унікальну воду "Нафтуся ", лікувальні властивості якої визначають органічні речовини ; мінеральні води курортів Моршин і Східниця допоможуть позбутися багатьох хвороб .
Відпочинок в унікальній місцевості посеред вапнякових гір Подільські Товтри плюс ефективне , але недороге лікування пропонують Медобори ,Трускавец санатории що на Тернопільщині . Цілющі джерела цієї землі згадуються у літописах ще з 13 століття . Як у казці , у місцевих бальнеологічних оздоровницях лікують живою і мертвою водою . Відновити нервову і опорно - рухову систему допоможуть лікувальна верхова їзда , спелеотерапія , ароматерапія . Окрім того , Медобори – просто рай для шанувальників пива , нефільтрованим різновидом якого тут лікують цілий “ букет ” різних захворювань .Санатории Трускавца
Медобри знамениті ще й тим , що тут знаходиться християнська святиня – Зарваниця , яка має силу зцілювати хворих . Впродовж року до собору Зарваницької Матері Божої , в якому встановлено Чудотворну ікону , приходить близько мільйона прочан.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Українці — найдавніша хліборобська нація на землі. Все життя українців і пранародів, що жили у різні часи, було пов’язане з обрядами та ритуалами сонячного хліборобського року. Тому вінок як символ завершеного сонячного року, присутній у багатьох обрядах та ритуалах.
Хліборобський рік наставав навесні, й, за віруваннями древніх українців, бог Ярило у вінку із первоцвітів і барвінку приїжджав на землю на білосніжному коні, щоб будити землю і все суще від сну. Наставав час відродження та розквіту.
Перед святом Юрія (5 травня) богиня Леля, за українськими віруваннями, у вінку із квітучої калини та рути-м’яти,санаторий Шахтер,  приходила на землю калиновим містком і небесними ключами відмикала росу.
На Зелені свята українці вінками із м’яти, любистку, кануперу та полину і гілками священних дерев (липи, ясеня) прикрашають свої оселі і подвір’я. Освячені вінки зберігають упродовж цілого року і використовують при лікуванні різних хвороб у вигляді чаїв чи обкурюють зіллям із вінка «від нечистої сили».
Неймовірної краси є вінки із польових квітів, зеленого жита, що їх «русалки собі для краси плетуть». санаторий Шахтер Жертовні вінки плетуть сільські дівчата, розвішуючи на березах на втіху русалкам та мавкам.
На Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство «завивання вінків», котре в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших — після неї. Вони гуртом йшли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, що їх мали зберігати аж до Санатории Трускавца понеділка, коли влаштовували проводи русалок. Перший після русального тижня понеділок був днем проводів русалок. На Поліссі — в регіоні, де найповніше збереглися ці реліктові обряди, ще наприкінці ХІХ століття звичай проводів русалок був в активному вжитку (Етнокультурна спадщина рівненського Полісся. Рівне: Волинські обереги, 2001, стор. 76–92). Дівчата плели віночки, вибирали з-поміж себе найгарнішу і найстрункішу, прикрашали її квітами та стрічками. Тільки-но сходив місяць, у білих сорочках та намистах, взявшись за руки, виходили вони за село, а попереду йшла обрана ними «русалка». Всі дівчата мали розплетене волосся і вінок на голові. Хода дівчат нагадувала хоровод — перша пара зводила вгору руки, утворюючи своєрідні «ворота», через які попарно проходили інші учасниці. Дійство супроводжувалося русальними піснями, розпалюванням багаття, через яке дівчата стрибали. Цены Трускавец До них долучались і хлопці. Це нагадує купальські забави, але з тією відмінністю, що свої віночки дівчата кидали на парубків і розбігалися геть. Натомість «русалка» намагалася упіймати котрусь із подруг і полоскотати. Трускавец санатории Опівночі всі поверталися в село, вважаючи, що тепер русалки перебуватимуть у своїх угіддях до наступного Нявського Великодня.
Щоб задобрити русалок та потерчат, селяни приносили їм дари і при цьому говорили заклинання: «Русалоньки-нявоньки, красні дівоньки. Потерчата бідненькі, дітоньки маленьки, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте. По межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть — просимо вас, схиляємось з книшем та квітами! Усе зле, усе лихе, громовая тучо, великая зливо — нас минай, нашої нивки,санаторий Карпаты,  худібки не займай! Русалоньки-мавоньки наші, русу косу чешіть, росу пийте, у рясці купайтесь, квітами величайтесь, на вітах гойдайтесь, на межах-суловках грайте, наших хлопців-дівчат не чіпайте, жита не ламайте — живіть собі!»
У купальських обрядях також використовують розкішні вінки із цілющих трав та польових квітів. До них обов’язково вплітають полин (захист від нечистої сили), м’яту, любисток (приворотне зілля), василик, пижмо (допомагає очищати душу) та маки, волошки, ромашки.
У купальську ніч польові та лісові трави набирають виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної сили. Іще не скоро сонце з’явиться на небі, ще триває Купальська ніч, а жінки крадькома, щоб їх не побачили, йдуть до лісу збирати зілля.
Вранці, тільки-но розвидниться, дівчата йшли гуртом до лісу та в поле збирати квіти для вінків. Найголовніше для вінків — барвінок. З лісових квітів ще збирали ромен-зілля, боркун-зілля, материнку, Отдых в

Не знаю з чого й почати. А хочу написати про те, як необхідна, нічого не вимагаюча взамін, любов до рідної пісні, мови, народних звичаїв, до культури й історії, шана до землі-годувальниці і, звичайно, любов до матері, батька.Що ми залишаємо в серцях своїх дітей, своїх вихованців?
Спитайте матір, | Санатории Трускавца яка співає колискову своєму маляті; спитайте дітей, які вирушають у похід із своєю улюбленою туристською піснею; спитайте солдатів, які проходять святковою площею на чолі з чудовим духовим оркестром; спитайте дітей, які танцюють на дискотеці в школі, - спитайте їх, чим вони займаються. Ви не почуєте у відповідь: «Ми займаємося музикою, мистецтвом…». Мати скаже: «Я заколисую дитину», діти – «Ми йдемо в похід», солдати – «Ми маршируємо», школярі – «Ми зібралися повеселитися й потанцювати».
Виявляється, що без музики не можна ні дитину заколисати, ні в похід піти, ні потанцювати. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) І входить вона в наше життя так глибоко, так тісно з ним зливається, що ми навіть перестаємо помічати, що це - мистецтво, і сприймаємо все це як невід’ємну частку самого життя.
Діти і музика. Школа і музика. Музика і урок. Ці питання турбують вже не одне покоління музикантів-педагогів.
Дітей у певному розумінні можна порівняти з мандрівниками, які збираються в далеку дорогу. А яка дорога може бути серйознішою і складнішою за життєву дорогу, до якої готуються наші діти? І в цю дорогу їм треба взяти з собою солідний багаж – багаж знань, умінь і навиків, багаж принципів санаторий Шахтер, і переконань, смаків і поглядів. Без цього багажу їм буде важко. Естетична культура – важлива частина цього духовного багажу, без якого не зможе людина повноцінно прожити своє життя.
Так хто ж, як не ми, люди мистецтва, в тому числі і музиканти, композитори, повинні допомогти нашій дітворі розумно і вміло зібратися в далеку життєву дорогу.
Якщо ж наші діти навчаться розуміти музику, полюблять її, якщо потяг до неї стане їхньою життєвою потребою, вони все життя любовно будуть оберігати скарби музичного мистецтва, шанувати і берегти народну пісню як вищий прояв музичного генія народу. Справа виховання дитини доброї, чемної, культурної, що повинна стати гідним і сумлінним громадянином – чи не найважливіша на сьогоднішній день.ЗАСТАВНИЙ Є.В. «ЖИТТЯ БЕЗ МУЗИКИ – УБОГЕ»

Педагоги багатьох країн сперечаються про те, чи слід учити музиці всіх дітей, санаторий Карпаты чи тільки особливо обдарованих. За свою 45-річну педагогічну діяльність я зробив висновок, що музиці, як професії, слід, звичайно, вчити дітей, які мають чудові музичні здібності та особливий потяг до музики (у цьому розумінні музика нічим не відрізняється від будь-якої іншої професії), але загальне музичне виховання повинно поширюватися на всіх дітей.
Якось, привівши до вчительки музики свою 7-річну дочку, її мати спитала: «Чи варто вчити дівчинку музики? Чи є в неї для цього достатні здібності?». Замість відповіді вчителька поставила запитання: «А ви не питали у викладачів фізики, географії, історії, чи є у вашої доньки здібності до фізики, географії, історії? Адже вас не дивує, що вона вчитиме в школі всі ці предмети, хоча, може й не стане ні істориком, ні географом, ні фізиком?!
Чому ж музикою, цим чудесним витвором людського генія, без якого не може прожити своє життя ні фізик, ні географ, ні історик, повинні займатися тільки обдаровані,особливо обдаровані діти?! Яка мудра вчителька! Як просто і як точно вирішує вона проблему, навколо якої схрещуються шпаги часом дуже маститих педагогів.
За багато років педагогічної роботи мені пощастило зустріти учнів неабиякої обдарованості. Ми часто навіть не запідозрюємо, на що здатна дитина, якщо в неї проявиться справжній інтерес до музики. Тому давно вже в основі моєї педагогічної роботи лежить віра в безмежні сили, приховані в дитині. Є різні вияви обдарованості. Одні люблять музику, тягнуться до неї, люблять слухати, співати, але не мають природного музичного слуху, чуття ритму, музичної пам’яті. Інші наділені всіма цими якостями, але не дуже реагують на музику – таких треба зуміти зацікавити.
Існує думка, що всі діти народжуються з однаковим звуковисотним слухом, тільки в одних він «прорізується» завдяки сприятливому середовищу, в інших залишається нерозкритим. Досвід музичного виховання дітей показує, що починати заняття з дітьми треба якомога раніше – в три, чотири, п’ять років.Пам’ять дитинства – найдорогоцінніша пам’ять: те, про що довідався в дитинстві, залишається на все життя.

В «Житії святих» розповідається про народження великомучениці Параскеви. ЇЇ батьки, багаті християни Іконії, довго не мали дітей і щиро молилися, щоб Господь послав їм цю благодать. Окрім того, вони постилися по п’ятницях, сподіваючись на Божу поміч. Господь почув їх молитву, санаторий Шахтер і саме у п’ятницю у них народилася дівчинка. Батьки і назвали її П’ятниця, що грецькою звучить як Параскева. З ранньої юності дівчина була відданою християнкою, займалася доброчинністю. Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец Коли батьки померли, їй залишився великий спадок. Правитель області, де жила Параскева, запропонував їй стати його дружиною за умови, що вона відречеться від Христа. Параскева відмовилась від такої пропозиції прийняла обітницю безшлюбності, роздала усе своє багатство бідним і надалі проповідувала християнство в Іконії. Ці події відбувалися за правління імператора Діоклетіана (257–304 рр.).
За утвердження християнської віри діву Параскеву кинули до в’язниці, де вона і прийняла мученицьку смерть. Дівчину піддавали страшним тортурам, аби вона відреклася від своєї віри, та сила її духу була незламною. І сталося диво: перед нею з’явився ангел, який приніс хрест страстей Христових, і рани на тілі Параскеви загоїлися. Всі ідоли порозсипалися на порох, коли її ввели до язичеського капища. Дівчину хотіли обпалити свічками, а полум’я відвернулося від неї, обпаливши її мучителів. Діоклетіан побачив, що серед народу наростає смута, бо про всі чудеса одразу ставало відомо поза мурами в’язниці, і наказав відтяти святій діві голову.
Її зовнішній вигляд відрізнявся Санатории Трускавца від прийнятих канонізованих святих жінок. Параскева була гарною високою, стрункою дівчиною з розпущеним довгим золотим волоссям. Часто Параскеву П’ятницю уявляли суворою, грізною, а іноді й мстивою. Саме з цією святою наші предки пов’язували багато вірувань, звичаїв та обрядів.
НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ТРАДИЦІЇ
В народі культ Параскеви П’ятниці злився із шануванням слов’янських богинь Рожаниць, Лечение в Трускавце на честь яких здійснювали численні жертвоприношення та справляли трапези. Саме Рожаниці були покровительками жінок, жіночих ремесел і землеробства.
З ранніх християнських часів Параскева теж входила до числа покровительок. Дівчата молились про вдале заміжжя, заміжні жінки зверталися до святої в найважчі періоди свого сімейного життя, перед пологами, а також і при безплідді. Фактично не було такого моменту, щоб жінка не просила заступництва у Параскеви П’ятниці. З П’ятницею були пов’язані певні звичаї: в п’ятницю не можна було прясти, в’язати, шити. Хто в п’ятницю багато сміється, той в неділю плакатиме. Рекомендовано також вживати скоромну (пісну) їжу.
До Параскеви звертались із особливими молитвами і служили їй особливу службу Божу. В церкву для освячення приносили різні плоди, а також пасмо нового льону, яке потім зберігалося вдома до наступного року як святиня.
З великою любов’ю прикрашали ікони святої Параскеви, як в цервах, Трускавец санатории так і в оселях — стрічками, намистом, квітами, духмяним зіллям та пасмами льону. З такими ж іконами відбувалися хресні ходи. Дівчата цього дня ходили з розпущеним волоссям, вважаючи, що це сприятиме хорошому врожаю льону майбутнього року. Цей звичай дав іншу назву святу Параскеви — Льонянниця.
Окрім того, Параскева зцілювала від лихоманки, зубного і головного болю. Селяни вважали, що свята захищає людей від нечистої сили. Квіти, трави, якими прикрашали її ікони, мали велику силу і використовувалися при потребі: під час хвороб з них готували відвари і лікувальні чаї.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
Свята Параскева П’ятниця вважалася покровителькою торгівлі в Древній Русі. На торжищах ставилися її ікони, а з давніх-давен торги, базари, ярмарки проводять саме у п’ятницю.
Взагалі культ Параскеви П’ятниці був широким на Русі, щиро виконувалися усі приписи і церковні, і народні. В році є дванадцять п’ятниць, які були і є в особливій пошані у жінок:
-         п’ятниця перед Благовіщенням;
-         десята п’ятниця після Великодня;

-         п’ятниця перед Зеленими святами;
-         п’ятниця перед Успінням;
-        

Карпатські гори , що на заході України ,Трускавец санатории з їх могутніми смерековими та буковими лісами , стрімкими ріками , іскристими водоспадами , прозорими озерами , мальовничими полонинами зачаровують своїх гостей .Трускавец санатории Старовинні міста краю Львів , Чернівці , Івано -Франківськ , Ужгород – кожен зі своїм неповторним обличчям , багатими історичними традиціями , можуть стати відмінними відправними пунктами для гірської подорожі . Серед перлин Карпат - найбільше озеро регіону , казковий Синевір . За народними переказами , ті , хто освідчився у цьому місці - не розлучаться ніколи . Подарує Вам свою вроду Долина нарцисів , що біля міста Хуст . Це - єдиний в Європі заповідник вузьколистих нарцисів . А якщо Ви цікавитеся печерами , то відвідайте унікальний природний лабіринт печери Попелюшка , яка наздоганяє найдовшу в світі Мамонтову печеру . Відмінною забавою може стати дляСанатории ТрускавцаВас рафтинг /трекінг по стрімкій річці Прут . У містечку Косів можна придбати автентичні гуцульські сувеніри , в Яремчі – скуштувати у колибі (стародавньому трактирі ) страви справжніх горян . А ще , Карпати - це сходження на гірські вершини , верхова їзда , парапланеризм , польоти на легкомоторних літаках , полювання і рибальство , а взимку - лижний спорт і катання на санах . Карпати радо зустрінуть Вас у будь -яку пору року !Санатории Трускавца

http://sanatoriitruskavca.com

Туризм в Україні може перевернути ваші уявлення про відпочинок ! Залежно від ваших схильностей та вподобань лише за одну поїздку до України Ви зможете охопити низку туристичних та оздоровчих напрямків .Санатории Трускавца
Духовність та релігія . Від часів язичницьких капищ минулого до сьогодення християнських , буддистських та мусульманських храмів Україна була та лишається рідною домівкою для багатьох релігій та освячених вірою та часом святинь . Софія Київська , Києво - Печерська Лавра – видатні , проте далеко не єдині історико - архітектурні пам ’ ятки віри та духовності .
санаторий Алмаз
Історія та архітектура . Архітектурні пам ’ ятки України можуть розповісти вам сиву історію античних міст - держав , повідати про боротьбу із кочовими племенами , про прийняття християнства , показати козацьке бароко та витвори сучасних зодчих . Музеї під відкритим небом перенесуть вас у минуле на декілька століть , особливо , якщо ви навідаєтесь у час народних гулянь – вир радості та безтурботності дозволить вам на цілий день забути про ХХІ століття .санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Оздоровлення та відпочинок на природі . Чорне та Азовське моря пропонують вам на вибір чисту глибоку прохолоду та спокійне безпечне тепло , і як бонус – піщані та галькові пляжі на будь - який смак . санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)Кримські гори подарують вам середземноморський субтропічний клімат та незабутні краєвиди з гори святого Петра – Ай - Петрі . Засніжені вершини Карпат у поєднанні з улюбленими Вами лижами принесуть справжню насолоду швидкості .Трускавец санатории Кришталеві озера та ріки лісової смуги подарують вам спокій , силу та впевненість у собі . Якщо ж ви любитель екстремального відпочинку – всюди знайдеться ризик та небезпека на ваш смак , достатньо лише відважитись і поринути з головою у вир пригод !
Лікувальні ресурси .санаторий АлмазЩо б ви не обрали для себе , завжди можна поєднати свій відпочинок із вживанням чудових мінеральних вод , свіжих фруктів та соків на їх основі українського виробництва . Природні оздоровчі комплекси запропонують вам глибоко дихати у сольових шахтах Прикарпаття або ж розслабитись у мінералізованих грязевих ваннах Слобожанщини .
Традиційна українська кухня та чудові українські вина супроводжуватимуть вас впродовж всієї подорожі Україною .Санатории Сходница

http://sanatoriitruskavca.com

Календарна обрядовість поділяється на чотири основних цикли: зимовий, весняний, літній та осінній. Кожний цикл обрядовості приурочувався, з одного боку, до природних явищ, і з іншого – до відповідних їм видів сільськогосподарської діяльності.
санаторий Весна
Зимовий цикл народної календарної обрядовості українців починається з Коляди, що відзначається напередодні Різдва (7 січня) і закінчується Водохрещею (19 січня). Загалом зимовий цикл включає такі свята: Коляду (або Свят-вечір); Свято народження сонця (або Різдво Христове); Старий Новий рік (Маланки або св. Василія Великого), Водохрещу (або Богоявлення), Стрітення та Обрітення.
Вечір напередодні Різдва (Коляда, Свят-вечір) називався ще багатою кутею. До нього ретельно готувалися: розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, пекли й варили 12 ритуальних страв, головні з яких – різдвяна кутя (страва з пшениці, меду, маку та горіхів) та узвар (компот із сухофруктів). Під вечір до хати вносили дідуха – обжинкового снопа.Санатории Трускавца Вважалося, що він, як і всі інші хатні речі, набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю. По вечері дітей виряджали до родичів і близьких з дарунками й кутею, аби поминути душі померлих.
Починаючи від Свят-вечора і аж до Водохрещі колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Весняний цикл календарних свят та обрядів у середовищі українців мав особливе значення, бо пов'язувався з найважливішою життєвою справою – закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуально-магічних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Цей період — іще й пробудження природи та людських почуттів.Трускавец санатории Тому весняна обрядовість спрямовувалася на розваги молоді, ворожіння, оберегові дії. Своєрідною емблемою весняної обрядовості в Україні були високопоетичні народні співи — веснянки, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.
Головним весняним святом у народі завжди вважався Великдень – свято, котре пізніше християнська церква встановила як Воскресіння Христове.Санатории Сходница Воно досить органічно поєднувало давні язичницькі ритуали та церковні обряди. Великдень – це цілий обрядовий цикл, який включає такі основні компоненти: Страсний тиждень, що у свою чергу поділявся на Вербну неділю і Чистий четвер;Трускавец санатории Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входили радуниця (шанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок. У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім шмагали домочадців та худобу. На Великдень освячуються заздалегідь приготовані паски (святковий хліб) та писанки (великодні яйця).
Найрізноманітнішим є літній обрядовий цикл, котрий тривав від русалій (кінець травня) аж до Головосіки (початок вересня). санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Він включає такі свята: русалії, Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла), Маковія, Іллів день, Пантелеймона Цілителя, Спаса, а також нині призабуті свята – богів Лада, Ярила, Громові свята та ін.
Ключовими в літньому обрядовому циклі були два поняття: вода і рослини. Особливою поетичністю та чарівністю визначаються купальські свята.санаторий Шахтер Трускавец Існувало повір'я: хто встигне зірвати квітку папороті (а вона розквітає опівночі, загорається вогнем і тут же осипається), тому відкриваються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання. Тому в ніч на Купала сміливі шукали в лісі квіт папороті, дівчата ворожили на вінках, молодь над водою запалювала вогні і стрибала через них: купальські вогні та купальська вода мали цілющу та очищувальну силу.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Осінній цикл календарних свят не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди. Їх загальний характер визначався станом засинання природи та підготовкою до зими. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.
Розпочинається осінній цикл із свята Семена, котре колись збігалося з новим церковним роком, і включає такі свята та обряди:санаторий Весна Семена, Покрови, св. Димитрія, Кузьми

Родильні обряди, що супроводжували народження дитини, ретельно обставлялися магічними діями та обереговими знаками, бо таїнство появи на світ належало до особливо делікатних сфер.Санатории Трускавца Приймаючи роди, повивальна бабка намагалася прищепити дитині необхідні риси характеру. Аби дитина росла здоровою, під час купання використовували освячені трави та квіти (свячене зілля); у купіль дівчинки додавали меду, а іноді й молока («щоб гарною була»), хлопчикам клали корінь дивосилу («щоб сильними були») або сокиру («щоб уміли майструвати»). Кожен, хто приходив до хати під час ритуалу, мав кинути у купіль монету «на щастя».Миротель Трускавец
Весілля в середовищі українців було справжньім драматичним дійством, що супроводжувалася музикою, співами, танцями, іграми, набуваючи характеру народного свята. Все починалося зі сватання, коли представники родів молодого й молодої домовлялися про весілля.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец Бували випадки, коли дівчина не давала згоди на одруження. Тоді вона повертала старостам принесений ними хліб, а молодому «дарувала» гарбуза чи макогона.
Невдовзі після цього влаштовували заручини, які починалися з церемонії посаду – у висловленні молодими взаємної згоди на шлюб та в його освяченні двома родами. Символами єднання були рушник та хліб.санаторий Алмаз Трускавец Молодих виводили на посад, старший староста накривав рушником хліб, що лежав на столі, клав на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця і перев'язував їх рушником. Після цього молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками.
Між заручинами та весіллям відбувалася підготовка до торжества, обставлена низкою обрядів. Основними тут були дівич-вечір (або барвінкові обряди),санаторий Алмаз бгання короваю та запросини. Дівич-вечір влаштовували напередодні весілля як символ прощання з самотнім життям і робили це окремо в оселях молодої та молодого.
Поки молодий та молода збирали свої дружини, коровайниці – заміжні й добропорядні жінки – готували коровай та весільне печиво (теремок, шишки, калачики, полюбовники). Головним весільним хлібом в українському весіллі був коровай.Санатории Трускавца
Найдраматичнішим моментом весілля був обряд покривання, що символізував перехід молодої до громади жінок та під владу чоловіка – після цього розпочиналися загальні веселощі. Архаїчний обряд покривання на Гуцульщині. Там під кінець вечері молоду кликали до комори, при цьому музики грали сумну мелодію. Як тільки молодий чув звуки скрипки,
санаторий Алмаз
він забігав до комори і зубами перекушував мотузочок, який тримав металеві прикраси в косах молодої; тоді й розсипався весь пишний головний убір гуцульської княгині. Відтепер вона мала заплітати дві коси, закручувати їх у кружок на голові, вдягати очіпок, а зверху вив'язувати перемітку чи хустку.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Важливою складовою весільної обрядовості досі залишається вінчання – церковне освячення шлюбу.
Поховально-поминальні ритуали спрямовувалися як на забезпечення незворотного переходу душі небіжчика у світ предків, так і на охорону живих від шкідливого впливу духу померлого. Ці обряди складалися з похорону та поминок.
трускавец цены
Коли вмирала людина, про це оповіщали всіх родичів та односельців. З цією метою на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки або перемітки. Серед верховинців було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище та сурмити у трембіти.
Особливо делікатно ставилися до душі померлого: заборонялося пити воду в хаті небіжчика, адже її могла пити душа; коли хтось хотів сісти на лаву, мусив подмухати на неї, аби не розчавити душу покійного.
Особливою магічністю позначалося винесення труни з небіжчиком, оскільки це пов'язувалося з захистом родини санаторий Шахтер Трускавецта господарства від його шкідливого впливу. Намагаючись перешкодити померлому відшукати дорогу додому, його виносили ногами вперед переважно через задні двері, тричі постукавши труною об поріг хати, щоб покійник попрощався з пращурами і більше не повертався.

Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.
До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: Щоб повна була завжди, як вареник. У цих випадках вареники символізували продовження роду.санаторий Шахтер,
ПРИГОТУВАННЯ ТІСТА ДЛЯ ВАРЕНИКІВ:

Тісто для вареників приготовляють з пшеничного борошна, води, яєць і солі. Причому воду слід брати холодну, а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні, вареників добре злипається. Тісто ж повинно бути середньої густоти, бо густе тісто важко розкачувати, а також важко ліпити з нього вареники.Щоб зліпити вареник напівокруглої форми, з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на середину начинку і зліплюють напівкруглі краї вареника.
Зліплені вареники кладуть у таку кількість підсоленої киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 хвилин варіння спливуть на поверх­ню води. Після цього шумівкою виби­рають їх у друшляк, дають стекти воді, .Путевка в Трускавец.Цены Трускавец а потім перекладають у сотейник або каструлю, поливають розігрітим вершко­вим маслом і злегка струшують, щоб ва­реники покрились жиром і не прилипа­ли один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають цукром або окремо подають сметану
Для   виготовлення   тіста   для   вареників   на 3  склянки пшеничного борошна — 0.75 склян­ки води, 1 яйце,  0.5 чайної ложки солі.
ВАРЕНИКИ З СИРОМ

Сир для вареників беруть найсвіжіший, пропускають його крізь м'ясорубку або протирають крізь сито, додають сирі яй­ця, цукор, сіль, все добре змішують, після чого роблять вареники. Готові вареники кладуть гарячими на та­рілку, поливають маслом і, коли потріб­но, щоб були солодкими, посипають цук­ром, змішаним з товченою корицею, і окремо подають збиту сметану.

ВАРЕНИКИ З М'ЯСОМ

М'ясо відокремлюють від кісток, нарізу­ють дрібними шматочками і тушкують до готовності з невеликою кількістю во­ди (на 1 кг м'яса—1 склянку води). Готове м'ясо пропускають крізь м'ясо­рубку, змішують з дрібно посіченою ци­булею, сіллю і меленим чорним перцем. Після цього м'ясо вдруге пропускають крізь м'ясорубку, добре вимішують і роблять вареники.
Готові вареники подають гарячими і по­ливають розігрітим, вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками.

ВАРЕНИКИ З ПЕЧІНКОЮ І САЛОМ

Печінку обчищають від плівок, відварю­ють, пропускають через м'ясорубку ра­зом з вареним свинячим салом, додають дрібно посічену підсмажену цибулю, пе­рець, сіль, добре перемішують і роблять вареники.
При подачі на стіл гарячі вареники по­ливають розігрітим вершковим маслом.

ВАРЕНИКИ З ЛІВЕРОМ

Серце і легені добре промивають, нарі­зують невеликими шматками, кладуть у каструлю, додають сіль, вливають воду (на 1 кг ліверу — 1 склянку води), за­кривають посудину покришкою і туш­кують до готовності. Після цього лівер пропускають через м'ясорубку, змішу­ють із злегка підсмаженою дрібно по­січеною цибулею і роблять вареники. При подачі на стіл поливають вершко­вим маслом.

санаторий Шале Грааль,

ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ

. Обчищену й промиту картоплю відварю­ють, протирають,

Сало дістають із свиней. Припускають, що саме свиня
врятувала наш народ у часи татаро-монгольської навали - адже свинина
була єдиним продуктом, на який не зазіхав завойовник. санаторий Карпаты

З нього роблять смалець, шкварки, виготовляють шпик, ну і звичайно,
його їдять. Багато українців люблять його їсти під чарочку горілки. Але
то смачно - словами не передати.

Ще колись як їли сало мало хто знав і зараз напевно також, що сало дуже корисне для організму людини.
Це калорійний продукт, що дуже важливо взимку. Воно забезпечує відчуття
ситості, додає енергії,санаторий Жемчужина Прикарпатья  тонізує. Один-два шматочки сала медики
рекомендують з'їдати щодня.

Найбільша його цінність не лише у вітамінах (А, Е), а й у
ненасичених жирних кислотах. У ста грамах сала міститься 96 грамів
таких кислот. Важливо також, що сало має жовчогінну дію. Тому його
рекомендують вживати для стимуляції жовчовивідних шляхів, щоби не
застоювалась жовч.

Але, цей продукт має і протипоказні властивості. Від сала треба
відмовитися хворим на панкрит, холецистит, хворобу Крона. Також воно
протипоказане при гастритах, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)колітах та хворобах кишківника, а шкварки
та копчене сало - узагалі важкий продукт для травлення. Тому вони
можуть зашкодити людям із хворою підшлунковою залозою, печінкою й тим,
хто потерпає від виразкової хвороби. 

Але, то все фіг*я. Почитав десь, що сало - це українська віагра.
Воно має славу стимулятора чоловічої потенції. Учені пов'язують це з
вмістом у цьому продукті "молодильного селену" – рідкісного Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец
мікроелемента, який посилює репродуктивну систему функцію, зміцнює, а
також підтримує здоров'я печінки. А ще кажуть, що коли болить зуб, то
варто кусок сала прикласти до нього і біль зникне.

Салом салом, але дуже файно коли ти береш участь у різанні свині.
Трохи треба намучитися, але потім супер. Було в мене, що одного разу
був у районі і різали у той день свиню. Потім після всього їли свіже
сало під чарочку. Ясно, що воно не таке смачне як потім, коли поставиш
у холодильник чи засолиш, але нічого - пішло.

Ну, і насамкінець своєї розповіді розкажу анекдот: санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Летить українець в літаку і їсть сало. Підходить до нього естонець:
- Що це таке?
- Це сало, але ви його їсти не будете.
- А чому це?!
- Бо я не дам.

Наша любов до цього продукту загальновідома не тільки на рідних просторах, але й за їхніми межами. І ми абсолютно праві!

Сало при помірному вживанні  не тільки не шкідливе, але й дуже корисне. санаторий Карпаты Воно висококалорійне: 770 ккал на 100 р. Але це "довга калорійність", тобто  годиться для туриста, спортсмена й героя-коханця.

У наших улюблених ласощах є арахідонова кислота, що є  поліненасиченою жирною кислотою (Омега 6) і бере участь у холестериновому обміні, клітинній і гормональній активності. Вона міститься у тканині серця, мозку, нирок, і просто необхідна для їхньої гарної роботи.

Сало має антиракові властивості, тому що більшість канцерогенних речовин можуть розчинитися в жирах. Воно здатне виводити токсини з організму й очищати судини від холестерину, Для цього його найкраще  вживати з часником.Часник, до того ж, містить селен, як і сало, тому ми, одержуючи подвійну порцію цього мікроелемента, зміцнюємо імунітет. У ньому також містяться насичені жирні кислоти, які нам життєво необхідні.

При легеневих захворюваннях натуральне сало - річ незамінна.санаторий Шахтер
Салом можна лікувати печінку, тому що воно має жовчогінні властивості.

Цей продукт не накопичує радіонуклеїди, і в ньому не живуть гельмінти.

Якщо з'їдати пари шматочків сала натщесерце, то можна швидко отримати відчуття ситості. Це вбереже тебе від переїдання, і ти зможеш  зберегти гарну фігуру. Розроблені навіть дієти для схуднення, засновані на помірному споживанні сала.

Всі властивості сала проявляються краще, якщо вживати його в розумних кількостях, тоді й атеросклерозу можна не побоюватися. Корисні властивості сала Санатории Трускавца обмежені лише непомірною кількістю й медичними протипоказаннями.

У 100 г сала втримується: ккалории - 640, білки - близько 6 %, жир - 67%. У ньому також є  вітаміни - А, Е, групи В, РР, селен.

Купуючи цю смакоту, запитай ветеринарне свідчення. Інакше разом із салом ти ризикуєш роздобути ціп'як або трихінельоз. Переконайся в наявності клейма ветнадзора. Ну й, звичайно, не варто купувати його на стихійних ринках. До того ж у сала має бути нормальний (не інтенсивно-рожевий, жовтуватий або блакитнуватий) колір і легкий характерний запах.

Якщо сало відварювати годинки три (зі спеціями й сіллю), це знижує ймовірність підчепити гидоту. Потім можна нашпигувати його часником, краще доки гаряче, покласти в морозилку й за кілька днів можна насолоджуватися відчуттями. Таке сало добре зберігається, воно смачне й запашне.

Дуже швидко поїдається й заморожене сало. Дуже смачний варіант - підмаринувати шматочки сала в оцті, розведеному водою (1:1). При цьому не забудь про нарізану кільцями ріпчасту цибулю. І взагалі, сало можна варити,Трускавец санатории  запікати, смажити й навіть тушкувати з ним овочі.

Тож ми по праву можемо пишатися тим, що всією країною небайдужі до такого смачного й корисного продукту.

Сало — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770-870 ккал на 100 гр.), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють; виготовляють шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.

санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою у тому сенсі, що більшість народів вживає смалець, а українці їдять його великими і малими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.

Українське сало і любов українців до нього є предметом великої кількості жартів та фольклорних історій.

Сало здавна користувалося в нашому народі особливою популярністю. Йому віддавали перевагу, санаторий Шахтер навіть не підозрюючи, що воно містить багато корисних речовин, таких необхідних для людського організму. І, насамперед, — арахідонову кислоту, яка належить до ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні.

Медична дія сала
Сало в залежності від відгодівлі містить 88—94 відсотки чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб'ячим жирами. Трускавец санаторииБіологічна активність сала в п'ять разів вище, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10 відсотків) с виняче сало переважає вершкове масло. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами попередить розвиток атеросклерозу.

Доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук і Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат державних премій України Валентин Рибалко зазначає:

Хочу заперечити тим фахівцям, які особливо в останні роки стверджують, що сало свиней не має попиту, оскільки містить у собі багато холестерину, який відкладається в організмі людини. Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м'яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб'ячого жиру — 5700. Санатории Трускавца Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою. санаторий Шахтер, Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, о собливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.

Варто сказати, що свиняче сало у наших предків вважалося незамінним при лікуванні багатьох захворювань, зокрема зубного болю, болях у п'ятковій шпорі при лікуванні болів у суглобах

Дві гірські системи – Карпатська і Кримська – наче кам'яне намисто, прикрашають західну і південну територію України.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Найвищі гори країни – Українські Карпати – казковий край. Це і гірські лабіринти, й урвисті крутосхили, і осяяні сонцем долини, і стрімкі гомінкі річки, і замріяні очі голубих озер, і темнохвойні бори, і заквітчані полонини, і мовчазні, оповиті хмарами, вершини гір. Це тут, серед неприступних скель, ховається гуцульська «шовкова косиця» – едельвейс.санаторий Весна Трускавец
Закоханий у карпатський край, Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків» так описував Карпати: «Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ. Вже синіми хмарами підпирали край: неба буковинські верхи... колола небо гострим шпилем Говерла,) і Чорногора важким своїм тілом давила землю».санаторий Алмаз
Карпати – гірська система, розташована в центрі Європи, і Вона простягається випуклою на північний схід дугою на 1500 км від р. Морави в Чехії до ущелини Залізні Ворота, що на Дунаї. У межах України лежить лише частина цієї гірської системи – Східні, або Українські, Карпати. Їх ще називають Лісистими. Ширина Українських Карпат становить понад 100 км, а довжина вздовж північно-східного краю досягає 280 км. Гори складаються з кількох паралельних асиметричних хребтів і міжгірних улоговин. Уздовж східного краю Карпат тягнеться Передкарпатська підвищена рівнина (600-900 м над рівнем моря).санаторий Весна Вона непомітно переходить у Зовнішні Карпати, що утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів. Вершини головних хребтів перевищують 1600-1800 м. Тут виділяються три виразні частини: Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати.
Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, але представлені переважно низькогірними (до 900 м) хребтами, між якими виділяються Ясинська і Ворохтянська улоговини.санаторий Алмаз
Найбільше підняття в Українських Карпатах – Полонинсько-Чорногірський хребет, який простягається від верхів'їв р. Уж на заході до верхів'їв р. Сучави на сході. Найвищий район хребта і Карпатських гір – Чорногора з вершинами Говерла (2061 м, див. Мал. 13), Петрос (2020 м), Піп Іван (1936 м) (див. додаток 2).
Санатории Трускавца Гірський масив Чорногора (доступно при скачуванні повної версії підручника)
На південь від річок Біла Тиса і Черемош розташований давній кристалічний масив, представлений Чивчинськими горами і Рахівським масивом.Санатории Трускавца
На південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет, а на південний захід від нього – широка Закарпатська низовина.
Поверхня Українських Карпат розчленована густою сіткою річок, що належать до басейнів Балтійського і Чорного морів.
Українські Карпати – молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами (середня висота хребтів – від 700 до 1500 м), що не досягають снігової лінії. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Хребти Карпат мають зручні перевали – Ужоцький (889 м), Верецький (839 м), Яблунецький (931 м), через які автошляхами та залізничними коліями Передкарпаття з'єднується із Закарпаттям.
В Українських Карпатах на схилах крутизною 6-10° виникають зсуви і селі – потоки із щебнисто-глинястих мас, що зміщуються по схилу під дією атмосферних опадів. Іноді такі зсуви катастрофічні, завдають великої шкоди природі і народному господарству. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
http://sanatoriitruskavca.com

1 місце
ОЗЕРО СИНЕВИР
Найбільше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить до складу Національного природного парку "Синевир". Площа озера 0,7 га.
2 місце
ДОЛИНА НАРЦИСІВ
Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Навесні ця місцевість отримує надзвичайно ошатний вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. Дикі нарциси на вид дуже схожі на садові. І запах у них такий же приємний. Тільки дикі нарциси вище, а квітка крупніше, ніж у садових, і досягає в діаметрі іноді 10 сантиметрів. Миротель Трускавец
Проте, Долина нарцисів завдячує своєю славою не лише нарцисам. Тут зустрічаються також інші види рослин, які занесені до Червоної книги України. Це, наприклад, астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Colchikum autumnale), шафран осінній (Crocus banaticus), кандик собачий зуб (Erethronium dens-canis), підсніжник (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum) та цілий ряд орхідей. Тут живуть такі рідкісні види тварин, як тритон звичайний (Triturus vulgaris) та озерна жаба (Rana ridibunda).
3 місце
ГОРА ГОВЕРЛА
Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у масиві Чорногора. Перебуває у межах охоронної зони Карпатського заповідника.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
4 місце
СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ ТА ОЗЕРА СОЛОТВИНА
Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений саме в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
5 місце
НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ В Європі
Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста Ужгород, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності.
санаторий Алмаз
6 місце
ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР ЄВРОПИ
Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII. Санатории Трускавца
7 місце
МІНЕРАЛЬНА ЗОНА "ПОЛЯНА"
На базі джерела "Поляна Купіль" була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом.
Сім архітектурних чудес Закарпаття
ЗАМКИ ЗАКАРПАТТЯ
1 місцетрускавец цены
МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці.
2 місце
УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ ст.ст. тут будується кам’яна фортеця.Санатории Сходница У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Одначе тут є і ґотичні риси з признаками ренесансу. В палаці, який був перетворений на музей, нараховується понад 40 приміщень.
Санатории Сходница
Дочка графа, побачивши його, відразу ж закохалась. Шляхтич від неї дізнався про всі таємниці оборони фортеці. Та граф дізнався про зраду улюбленої дочки і у гніві наказав живцем замурувати її в стіни замку. Наказ був виконаний. З того часу, як розповідає легенда, опівночі починає ходити по замкові привид в образі дівчини, яка шукає свого коханого…
трускавец цены
Сьогодні Ужгородський замок – історична перлина Карпат. Замок проіснував більше тисячоліття, його стіни, його історія можуть розказати багато цікавого: про долю визначних людей та цілих народів, про десятки боїв та облог, про кохання та смерть.
Трускавец санатории
3 місце
УЖГОРОДСЬКИЙ ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Його почав будувати ужгородський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене,санаторий Шахтер Трускавец але цьому перешкодила війна між Трансільванією та Австрією. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої

  Остання чверть. XV - кінець XVIII ст - останній період життя Мангупа. Після захвату фортеці турками (1475 р.) християнське населення швидко скорочується, повністю зникаючи до середини XVII ст. Невелика іудейська караїмська община з'являється тут ще в середині XV ст, значне зростання її доводиться на наступне століття. Вона забудовує обширний пустир довкола руїн великої базіліки і верхів'я ущелини Табана-дере, де будується синагога. У другій половині XVII ст, в місті залишається переважно караїмське населення. У 1791-92 рр. воно покидає Мангуп, частиною перебравшись в Чуфут-Кале. Тут поряд з кенасой місцевої общини була побудована нова, для прибульців.  Як показали розкопки, споруди садиб XVI - XVIII вв. були зведені з бутового необробленого і тесаного каменя, узятого з раніших зруйнованих будівель, у тому числі і базіліки. Зазвичай будинки були двокамерними. У приміщеннях і в дворах під навісами знаходилися тандири, купольні печі для випічки хліба і обігріву; вони типові для традиційного гірничо-кримського житла, добре відомого за етнографічними даними.  У верхів'ї Табана-Дере санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)розположене обширне караїмське кладовище, де збереглося більше тисячі надгробків, на багатьох з яких ще видно написи, виконані на староєврейській мові, що використовувалась караїмами для молитов і епітафій, розмовною ж служила мова близька до кримсько-татарської.
ОКОЛИЦІ
  Біля підніжжя Мангупа, під водою штучного озера, знаходяться руїни середньовічного поселення і великого християнського храму, базіліки, виявлені при ритті котловану і, на жаль, так і не доследженні археологами. Коли в кінці літа рівень води знижується, залишки храму знов являються на світ божий, щоб нагадати людям про своє існування, а потім навесні знов зникають в пучині. Скільки ще часу продовжиться цей сумний цикл? Свого часу частина каменів з базіліки була знята і перенесена на піднесене місце на околиці села з метою відтворення храму на незатоплюваному місці. Там вони лежать безладною купою і понині. санаторий Шахтер До честі місцевих жителів слід зазначити, що, не дивлячись на нужду в будівельному матеріалі, жоден камінь не був узятий звідси.

  Від озера відкривається прекрасна панорама північного фасаду Мангупа з виступаючими вперед обривистими мисами. Напроти нього, зліва, на крутому укосі, покритому осипами, височіє вертикальний обрив масиву Чардакли-Баїр, що становить в цьому районі корінну частину Внутрішньої Гряди, санаторий Шале Грааль до якої прив'язані всі печерні міста Криму. Колись, декілька десятків мільйонів років назад, Мангупськоє плато і цей масив складали єдине ціле, але потім тектонічними і ерозійними процесами вони були розведені обширною крізною долиною, яка іменується або Джан-Дере, або по розташованому в ній селу Ходжасалінською. Так Мангуп перетворився на великий, складений мшанковими вапняками останець, або гору-свідока, з висотою без малого на 600 м над рівнем моря.
МАНГУП - ПЕЧЕРНА ЦЕРКВА НА ГАЛЯВИНІ КІЛЬСЕ-ТУБЮ

  Якщо ви знаходитеся поряд з Дівочим озером, то ви можете оглянути церкву в Кільсе-Дере. Це маленький храм, висічений в уламці скелі. Щоб пройти до нього, необхідно пройти через т/с МАНГУП до підніжжя Чардакли-Баїр. Потім по стежці, що йде по схилу Чардакли-Баїр в північному напрямі, піднятися на схил вищезазначеної гори. Приблизно через хвилин 5-10 ви і побачите в уламці скелі висічений храм. У вівтарній частині храму можна побачити ледве помітні залишки фрескового розпису.
   Церква розташована на схилі балки Корув-Дере (Загороджений яр), або Кільсе-Дере (Церковний яр), що прорізає південний схил куести Чардакли-Баїр напроти мису Чамну-Бурун Мангупського плато. Храм вирубаний в Трускавец санатории окремо стоячому уламці скелі, що відірвався від корінного масиву. Наос має прямокутну в плані форму. У північній стіні прорубано велике квадратне вікно, а в західній - сильно зруйнований дверний отвір зі слідами пазів для дерев'яної дверної коробки. Фреска в апсиді до сьогодення збереглася дуже погано. За свідченням М.Репникова, що бачив її в 30-і рр., тут був ізбражен Деісус на синьому фоні. У складі композиції були: Христос, що сидить на престолі. Богородиця і Іоан Предтеча, що стоять в повний зріст. Дослідник по зовнішніх ознаках датував розпис кінцем XIV або початком XV ст.

На території міста і району знаходиться  Державний історико – культурний заповідник, який підпорядкований управлінню культури Рівненської обласної державної адміністрації. В складі заповідника працюють: краєзнавчий музей, музей книги та друкарства, постійно діюча нумізматична виставка, музей письменника М.Островського. До складу заповідника входять  пам’ятки оборонної  і храмової архітектури XIV- XVIст. Санатории Трускавца

Краєзнавчий музей  розташований в приміщенні пам’ятки XIV ст. Вежі експозиції історичного і художнього відділів . В тому числі твори іконопису XVI – XVII  ст.., портретного живопису, портретна галерея Князів Острозьких.

     Музей книги та друкарства знаходиться в пам’ятці архітектури XVI ст.. Луцькій надбрамній вежі. Експозиція музею розміщена на трьох поверхах. Тут розповідається про історію створення книги та виникнення друкарства, діяльність Івана Федорова. Серед рідкісних експонатів найдавніша друкована книга “Декреталій” папи Григорія IX (Париж 1511р.) , глаголичне видання Бревіарія Хорвацького (Венеція 1561р.), Санатории Трускавца Острозька Біблія Івана Федорова (1581). В основу експозиції  музею покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 1909/1912 рр. Братством імені князів Острозьких.

Сьогодні книжкова колекція нараховує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські і кириличні стародруки ХVI/XVII ст. Експозиція першого поверху
розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу ХVI/XVIIІ ст. і про діяльність Івана Федорова у Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Кременецьку друкарні ХVI/XVIIІ ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

Музей нумізматики  розташований в пам’ятці місцевого значення кінця XIX ст.
Нумізматична виставка заповідника розпочала діяти у грудні 1997 р. Колекція     нараховує понад 11 тис. одиниць зберігання. Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії.
Експозиція виставки розпочинається колекцією монет часів Петра І, який у 1704 р. провів грошову реформу. Увагу відвідувачів привертають насамперед золоті монети Петра І та Катерини ІІ, державні нагороди Російської імперії, посадові та ювілейні полкові відзнаки.
Особливе місце в санаторий Шале Грааль експозиції займає історія розвитку українських грошей ХХ ст. Серед найбільш цікавих експонатів — підбірка паперових грошей міст Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду національно/визвольних змагань 1917/1921 рр. В експозиції представлені монетні та монетно/речові скарби ХVІІ ст., а також скарб, який (1904 _ 1936) належав Острозькій єврейській родині.
Чільне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Української Православної церкви. Музей сьогодні єдиний серед подібного роду закладів, який комплектує колекцію відомчих відзнак.

     Музей письменника Миколи Островського розміщений в будинку, де народився письменник М.Островський (1904 – 1936р.р.).  Двері цього музею завжди гостинно відчинені для відвідувачів. Завітавши сюди , є хороша нагода познайомитись з експозиціями , що представляють не лише життєвий і літературний шлях письменника, а й історичний плин життя  села Вілії. Трускавец санатории Крім цього, можна здійснити цікаві екскурсії сільською місцевістю, помилуватись мальовничими  краєвидами, відвідати пам’ятку архітектури – церкву Святої Параскеви, а також капличку, споруджену в честь  чудесної появи ікони Богоматері, пам’ятку борошномельної промисловості краю – водяний млин 19 ст. Повірте, враження будуть незабутніми.

    Волинськими Афінами називали сучасники старовинний Острог, славу якому примножувала Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні. Заснував її у 1576 р. найбільш впливовий політичний діяч того часу, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь-Костянтин Острозький. Значні кошти на розбудову академії надала племінниця князя — Гальшка Острозька, ім'я якої овіяне численними легендами, а про сумну долю написано багато художніх творів. За прикладом княжни вже інша Гальшка — знатна київська шляхтянка Гулевичівна — заклала основи Києво - Могилянської академії.

    Розвитку Острозької академії сприяла та особлива духовна атмосфера, яка панувала в місті наприкінці ХVІ ст. В основу діяльності цього навчального закладу було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук (філософії, богослов'я, медицини). санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Спудеї Острозької академії протягом навчання мали опанувати п'ять мов: слов'янську, польську, латинську, давньоєврейську і грецьку.

   Унікальність та оригінальність цього навчального закладу в тому, що тут уперше вдалося поєднати два типи культур: візантійську і західноєвропейську.
    В острозькому культурному осередку разом з академією виникло найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов'янський „Буквар" — перший український підручник (1578), Новий Завіт (1580), „Хронологія" Андрія Римші — перший в Україні друкований поетичний твір, перша повна слов'яномовна „Острозька Біблія" (1581), полемічні праці Герасима Смотрицького, Христофора Філалета.

    Вихованець Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську „Граматику" (1619), яку Михайло Ломоносов назвав „вратами ученості".санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
    Викладачами академії були літератор Дем'ян Наливайко (брат ватажка козацько-селянського повстання 1593/1596 рр. Северина Наливайка), грецький учений і релігійний діяч Кирило Лука рис (деякий час ректор академії, згодом Олександрійський патріарх, а пізніше — Константинопольський) та ін.

    Першим ректором Острозької академії був видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький...

   Острозька академія припинила своє існування у 1636 р., проте результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.
Будинки Острозької академії і друкарні не збереглися  до наших днів. На місці їх розташування — у сквері біля замку, сьогодні можемо побачити лише пам'ятний знак у вигляді розгорнутої книги.

  Істотні зрушення в розвитку району відбулися з проголошенням незалежності України. У 1994 році в Острозі відкрито вищий навчальний заклад – Острозький вищий колегіум, санаторий Шахтер який у 1996 році отримав новий статус – Острозька академія. А згодом її було перейменовано у Національний університет “Острозька академія”. Нині він гідно продовжує  старі традиції, готуючи нову інтелектуальну еліту.

   При університеті діє церква – музей в базиліці XVIII ст. Зведена в 1750-1778 рр. видатним італійським архітектором Павлом Антонієм Фонтаною для братів менших капуцинів, до 1832 р. вона фунціонувала як костел, названий іменем Святої Трійці. Після закриття костелу, споруду почали використовувати як військовий склад. Згодом храм пережив відродження у вигляді Кирило-Мефодіївської церкви та новий занепад в ХХ ст.
Керівництвом Академії було переглянуто всі можливі варіанти    відродження діючого храму та повернення приміщенню його важливих функцій. У підсумку після довгих переговорів було вирішено створити студентсько-викладацький університетський храм імені Св. князя санаторий Шале Грааль Федора Острозького під юрисдикцією Української церкви Київського патріархату, але при цьому, щоб храм мав

Місто Острог має давню і гучну історію. Не кожний обласний, а тим більше районний центр України може порівнятись до величної історії Острога. Місту Острогу належить визначне місце в історії українського народу і його багатовікової культури. Майже три століття місто було резиденцією і "домоначальним градом" князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, та визначних національних провідників. Знахідки, санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) виявлені при археологічних дослідженнях, засвідчують, що територія теперішнього міста була заселена ще в епоху енеоліту (4-3 тисячоліття до н.е.). Сама назва міста Острог (інша назва Остріг) має чимало легенд. Оповиті легендами події, які відбувалися в місті Острозі.

Острог знаходиться на Козячих і Крем’янецьких відрогах Баратинських гір поблизу впадання річки Вілії (стародавня Велія ) з її притоками у річку Горинь (стародавня Оар). Припускають, що назву місто одержало від давньоруського  слова  “острог”, що означало укріплення, обнесене тином. Санатории Трускавца Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину, і зайняте племенами Остророгів (існує легенда про золотий ріг цього племені, який ніби захований на Замковій горі і про існування самого племені.
Острог - місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком, коли він був відданий за рішенням Ветичівського з’їзду Давиду Ігоровичу внуку Ярослава Мудрого взамін Володимерецького князівства за осліплення Василька, разом з городищем Більмаж. Розвиток феодальних відносин, вигідне фізико-географічне положення, зручне для оборони місце розташування сприяли зростанню Острога, який перетворюється на місто ранньофеодального типу, стає адміністративно політичним центром округи, ремісничо-торговельним осередком. Його жителі займалися ковальством, ливарством, гончарством, будівельною справою. У грамоті 1322 року надання сіл соборній церкві в Луцьку, Климентія було названо владикою луцьким і острозьким, а “богоспасаемый город Острог” князь Любарт вважає своїм володінням. У середині 14-го століття Острог отримав племінник короля Данила Романовича, князь Данило, зачинатель славетного роду санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) князів Острозьких. Його син Федір отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя Вітовта. Острозькі вже в 14-ому столітті збудували в місті замок, Богоявленську церкву. Перша згадка про замок датована 1386 роком. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення-мури з вежами, оточені ровом і валом.
Поблизу Острога знаходились оборонні городища:  Кураж, Милятин, Могиляки, Бродів, Монастирьок, Межиріч, Новомалин, Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок Вілії і Горині. Друга оборонна лінія проходила по городищах Дорогобуж, Тайкури, Дермань. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони.
У 1450 році на місці деревинної церкви звели кам’яний собор, ще раз перебудований князем Острозьким у 1521 році. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь Костянтин розбив велика татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. У 16-ому  столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ’я в Україні, вогнищем освіти і культури. Костянтин Острозький 1576 року заснував тут славну Острозьку академію, зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу - Г.Смотрицький, Й.Борецький, Д.Наливайко та багато інших.  В академії навчалися гетьман П.Сагайдачний, вчений і письменник М.Смотрицький та багато інших.
Трускавец санатории.Путевка в Трускавец В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусії, Криму, Литви, Росії та ін. Жваві економічні зв’язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п’ятим за величиною містом на Україні, поступаючись тільки Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю.
У 1585 році  місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові К.Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та

Закарпаття має цікаву і багатогранну історію духовного і культурного розвитку. В основі її лежить багато чинників, серед яких один з важливих, безумовно,- це географічне розташування краю. Як стверджують вчені, тут уже в Х-ХII столітті були відомі численні пам'ятки давньоруської писемності, які проникли сюди різними шляхами- через торгівлю, ремісничі стосунки, мандрівників ченців та ін.
До наших днів дійшли уривки "Остромирового євангелія" 1056-1057 рр.", Мукачівських та Імстичівських Міней ХII ст., написані давньоруською мовою. В кінці XI - на початку XII століття в церквах і монастирях Закарпаття, а також у світському вжитку починає утверджуватись і латинська писемність, котра на той час була офіційною мовою угорського королівства, до складу якого входило Закарпаття. Незважаючи на значне поширення письма, історія поки що немає фактів про існування значних книгозбірень у краї до ХУII століття. санаторий Шахтер Найбільшу і найціннішу бібліотеку у ті часи мав Мукачівський монастир, значні зібрання книг- Грушівська, Тячівська та Углянська обителі.
Одна з найдавніших бібліотек краю - бібліотека Мукачівського монастиря заснована у ХУII столітті (за деякими джерелами - ХIV ст.). Історично склалося так, що ця бібліотека відіграла неабияку роль не тільки в духовному розвитку краю, але й у збереженні історичної пам'яті та національної свідомості корінного населення в часи панування Австро-Угорщини. В ній збереглися і дійшли до наших часів деякі сторінки давньої історії Закарпаття, а також рідкісні пам'ятки писемності, в тому числі "Євангеліє", написане у 1401 році в Королівському замку на Виноградівщині, "Біблія" Івана Федорова, видана в Острозі у 1581 році. Історія книгозбірні Мукачівського монастиря нерозривно пов'язана з іменами таких відомих просвітителів та культурних діячів краю, як Арсеній Коцак, Анатолій Кралицький, Андрій Бачинський та інші. Як свідчать історичні джерела, у ХУ- ХУII ст. чималі бібліотеки були і в інших монастирях та церквах, при яких відкривались і школи, санаторий Карпаты де готували служителів католицької церкви та управителів домініального господарства. З початку ХУ століття в Ужгороді діяла і перша міська школа, при якій була і невелика книгозбірня. Оскільки до середини ХУIII ст. більшість історичних джерел написані латинською мовою, значна частина їх дотепер лишається не вивченою і тому багато відомостей про бібліотеки тих часів поки що не введені в науковий обіг. Крім того, хоча слов'янська писемність розповсюдилась на Закарпатті досить рано (як вважають історики- у II половині IX ст.) учнями Кирила і Мефодія, майже тисячу років ішла латинізація та мадяризація краю. Проте основна маса населення продовжувала користуватися слов'янською писемністю для релігійних та світських потреб.
Протягом ХУІІІ - ХІХ століть бібліотеки в краї були, як правило, власністю монастирів,духовних, світських та навчальних закладів, а також окремих представників інтелігенції, духовенства. Помітний слід в історії культури краю залишила бібліотека, створена єпископом Мукачівської єпархії А.Ф. Бачинським (1732-1809 рр.). За свідченням сучасників, вона була доступна широкому загалу читачів. У 1804 р. А. Бачинський видав п'ятитомну "Біблію", сприяв публікації творів вчених і письменників Закарпат- тя. Книговидавничу та просвітницьку діяльність А. Бачинського високо оцінював І. Франко. Значну роль у розповсюдженні книги кириличним шрифтом відіграла утворена О. Духновичем та його соратниками у Пряшеві літературна спілка (1850-1856) та засноване у 1864 р. "Общество святого Василія Вели- кого", яке з перемінним успіхом проіснувало до 1902 р., видаючи місяцеслови, календарі, шкільні підручники. Трускавец санатории. Ці видання, осідаючи в основному у приватних книгозбірнях та невеликих бібліотеках навчальних зак- ладів, зіграли певну просвітницьку роль у збереженні національної свідомості "руського", як тоді писали насе- лення краю.
Після розвалу Австро-Угорщини та входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки поча- лася активізація громадського та культурного життя краю, видання різномовної періодики. В 1921 р. Націона- льними зборами Чехословацької Ресубліки прийнято Закон про обов'язкове запровадження общинних бібліо- тек. Для підтримки бібліотек вводився спеціальний податок. В 1927 р. в краї нараховувалось 271 бібліотека з книжковим фондом 42.106 примірників, якими користувались 7 264 читачі. У 20-ті роки у багатьох містах і се- лах Закарпаття виникли осередки товариства "Просвіта" та товариства ім. О. Духновича, при яких починали діяти бібліотеки та громадські читальні. У вдячній пам'яті жителів