Рівненська обл., Гощанський район Санатории Трускавца

пів на 10 суботнього ранку 8 вересня 2007р. Негламурна Анна біля гламурної перлини Волині
історія
Нині велике видовжене вздовж дороги село, а колись місто, Дорогобуж має дуже старовинне минуле, коріння якого виходить аж з 1084р., саме до цього року відноситься згадка в литописі. В ХІ-ХІІст Дорогобуж був столицею удільного Дорогобузбкого князівства. Князював в ньому онук Ярослава Мудрого - Давид Ігорович, щол і було записано в литописі:санаторий Шахтер, "В се же лето...Всеволод же посла по Давида и приведе его к себе і вдасть ему Дорогобуж"

В 1230р Дорогобуж входить до складу Луцького князівства, з 1371р це власність роду князів Острозьких. Тоді Острозький засновує тут на місці старого монастиря новий. Потім від Острозьких Дорогобуж переходить до Заславських, потім перебувало в руках Сангушків, Конєцпольських, Валевських, Завішів, Джодків, Раковичів.

замок санаторий Женева
Рівненська обл., Гощанський район

Стара стара фотографія замку в Дорогобужі
Ага? Здивувалися? Як вам цей красень? Потужний правда?
А тепер що? А тепер нічого лише городище. санаторий Шахтер,

От місце де був замок одразу вгадується, якщо дивитися з пагорбу Успенської церкви. Проглядаються давні вали. Від замку лишилася кругла вежа з міцними контрфорсами та готичними вікнами, яка ще на початок минулого століття існувала, як стверджує Мечислав Орлович у своєму "Путівнику по Волині" (1929р). Навіть зараз можна оцінити наскільки було вдале розташування замку. санаторий Женева Дуже шкода , що час, люди та обставини не донесли до нас цю споруду, рівно як і "новий двір". Думаю, що навіть і підземель вже не зберіглося. В двох километрах над Горинем в місцевості Рясникі був і палац Лазневських с парком в 12 десятин.

Про замок в Дорогобужі скупі відомості можна знайти лише в Мечислава Орловича. Можливо я погано шукала, але, наприклад, Рапопорт у "Военное зодчество Западноукраинских земель XIV" пише тільки про городище. Цитую: "план городища складної неправильної форми. Східна частина - давньоруський дитинець розміром 70х100, захищене валом. Зі сходу до дитинця прилягає другий майданчик - напевно, окольне місто, розташоване нижче за рельєфом, розміром в 100 на 100м" санаторий Шахтер,

гламурне відкриття Успенська церква

Трохи ближче...
історія
Не дивуйтесь фото на початку цієї сторінки - з вашими очима все в порядку - старовинний храм, єдина споруда, що зберіглася від Пречистенського монастиря , заснованого в XІ ст., дійсно пофарбований в рожевий колір. Змінивши блакитний, храм вирішив ще помолодшати, що, відповідно жіночій логиці, свідчит, про тещл відносити церкву до 1577р - хибно. Вона ЗНАЧНО старша. Хоча храму на вигляд не дасти і 100 років. Ладно досить гламурних міркувань, давайте зануримося в архітектурні та історичні особливості.

Дві дати 1577 та 1582 вважаються дійсно лише датами перебудови добудови чи відновлення храму ХІст. В інерєрі церкви голосники на внутрішній поверхні склепіння та лихтарики свідчать про давньоруські будівельні традиції. Це, а також мурування з якісно випаленої плінфоподібної цегли на вапняному розчині типу цем'янки, все це вказує на користь того, що Успенська церква таки була дійсно перебудована з давньоруського храму.

У 1786р споруду настільки було перебудовано, що класифікувати її за архітектурним стилем важко.

Вважається що у XVIст засновником монастиря був К.-В. К. Острозький. З 1644р по 1834 храм був василіянським. В цей період до храму було прибудовано два корпуси келій. Зрозуміло , що в 1834р монастир стає православним. На кінець цього ж століття келії були розібрані. А ще через півстоліття у 40-х роках до храму прибудували деревяну дзвіницю. На мій погляд цедодало певної унікальності будівлі - якесь несумісне виявилося на реалію цікавим і привабливим. Лише дуже шкода, що під час прибудови триярусної дзвіниці знищили барокове оздоблення храму, хоча залишки помітні між другим та третім ярусом дзвіниці.

Храм за розмірами не можна вважати великим - 20,5 на 12м, але однонавова буділя укріплена позаду моцними контрфорсами, все це надає масивності та якогось відчуття середньовічності, навіть незважаючи на колір :)
як дістатися
З одного боку в Дорогобуж дістатися дуже просто, навіть занадто просто, а з іншого... Тож розказую: через

Монастир-фортеця заснований в середині XV Василем Федоровичем Острозьким, що зафіксовано в пом'янику монастиря.

Розташований на вершині невеликого пагорба і захищений з півдня ставком, а з заходу болотистим лугом, монастир займав доволі непогане стратегічне місце. З півночі та сходу був глибокий рів, який в разі потреби наповнювався водою зі ставка. Через рів до монастиря вів дерев'яний міст, зараз тут земляний насип. Кам'яний мур оточував по периметру монастир, санаторий Женева мури первісно завершували зубці, з внутрішнього боку була дерев'яна галерея. Зараз збереглися окремі ділянки муру: північна частина та південна, по 60 та 50 м відповідно, висотою 3-4м, товщина 1,5м. Вхід до монастиря був через п'ятиярусну браму-дзвіницю. Перший ярус мав вигляд прямокутника 14х10,4м., у четвертому поверсі містилося 14 стрільниць, п'ятий поверх був надбудований значно пізніше у 1840-х рр, і там розміщалися дзвони. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) На XV ст. висота чотириярусної башти сягала 18м. На подвір'ї монастиря розмістилися також Троїцька церква (її опис подано після історії монастиря), корпус келій, криниця, а господарчі споруди виникли лише у XIX ст

Історія
В 1499р Констянтин, онук князя Василя, подарував монастирю рукописну книгу повчань, а через вісім років рукописне Євангеліє, срібний позолочений потир, хрест з мощами, церковну одежу. санаторий Шахтер,

В 1575-1576 році управителем монастиря був Іван Федоров. У 1602р К.К. Острозький заснував школу при монастирі, в цьому році було засновано і друкарню, керівником якої був брат Северина Наливайка - Дем'ян Наливайко. З заснуванням друкарні монастир став одним з осередків книгодрукування та освіти. Більшість видань було надруковано літературною українською мовою. Але друкарня проіснувала недовго всього три роки, потім її було закрито і друкарське устаткування було повернуте до Острога.

В період 1627-1631 настоятелем монастиря був вихованець острозької академії , син її ректора, Мелентій Смотрицький - архієпископ Полоцький. З 1712р настоятелем став греко-католик Януарій Огурцевич, монастир став уніатським і пробув таким до 1795р., коли Волинь у разі розподілу Польщі опинилася під владою Росії. У 1828р монастир був пошкоджений пожежею. Так згорів іконостас XVII ст., новий був облаштований лише у 1850-их рр. Він був дерев'яний різьблений, на блакитному фоні з позолотою. На жаль і цей іконостас не зберігся. На той час в церкві були три портрети Петра І та двох настоятелів - єпископів Смотрицького та Володковича. санаторий Шахтер,

В монастирі була велика бібліотека, де зберігалися не тільки церковні книги, були і рукописні, і стародруки слов'янською, російською, польською, латинською, грецькою, німецькою мовами.Санатории Трускавца

Як місто Гоща набуло статус в 16ст. Володіли Гощою родини Кирдеїв-Гойських.Санатории Трускавца Ще на початку ХХ ст в північній частині міста прослідковувалися вали та були рештки старого замку. Тут в школі в 1600 навчався Дмитро Самозванец. В 17ст Гоща належала воєводі «миротворцю» Адаму Киселю. Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі вантажки наводили на мешканців, особливу іудеїв страх. В 1775р володіли Ланевичі, а в 19 ст власникиами були Валевські. Валевські в Гощі мало одну з найбільших овчарень на Волині (близько 3тис овець) а також стайні на 300 коней. санаторий Шахтер

Не знаю чи лишився в Гощі старий млин 18ст одноповерховий з мансандровим дахом та стара синагога.

До 17 вересня 1939р місто належало повіту ровенському воєводства волинського. Тут розміщався охоронний прикордонний батальон «Гоща» Гоща набула статус смт в 1959р санаторий Женева

Палац Валевських 

В гарному затишному парку дожив до наших днів палац Валевських, спотворений зовнішній вигляд у суто радянському стилі. Після втручання один фасад просто перетворює палац на сучасну будівлю, вартує подивитися іншу сторону, хоча знаходиться вона доволі в поганому стані.

Михайлівська церква

Дзвінниця 1632рСходница
Заснований був смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською в 1639р. При чому навіть в книгах луцького замку був запис для кого саме цей монастир призначався – “для іноків та приємників грецького віросповідання, які не знаходяться у єднанні з римською церквою, а підлягають під послушання св.Отця Константинопольського патриарха”. Монастирю засновниця подарувала село Курозван та його маєтності. При монастирі одразу була заснована школа. Опікувався школою сам Петро Могила – митрополит київський і галицький. Ректором школи був на той час Інокентій Гізель, згодом він став ректором Києво-Могилянської колегії та архімандритом Києво-Печерської Лаври.санаторий Шахтер, У 18ст монастир стає уніатським. Тоді первісний вигляд храму монастиря було змінено. А виглядала церква Архістратига Михаїла так. Храм був тридільним та тиверхим зі склепом під навою та апсидою. Структура була гармонійною та простою Саме в простоті і була довершеність. Кожен з трьох обємів в інтерєрі мав вигляд невеликого купольного залу, проте сприймався цілком споріднено завдяки високим подвійним аркам. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди. санаторий Женева

Але зі зміною церковних господарей храм зазнає перебудов щоб вигляд нагадував католицькі храми. Так стіни бабнцю та апсиди були надбудовані до одного рівню. Обєми перекрили двосхилими дахами. Кути обємів та східний фасад апсиди були прикрашені пілястрами.

Повернення храму до православного у другій половині ХІХст не відтворило його, а навпаки погіршило вигляд. Над центральною півсферичною банею, яка перекриває наву, збільшили висоту парапету і над ним звели незгарбний фальшивий деревяний верх. санаторий Шахтер

В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. На аркуші паперу, який тримає жінка в старовинному головному уборі і темній одежі, написано “Prawo na klasztor i skoly w Hoszcy. Roku 1639”. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видані в Почаївській лаврі.Санатории Трускавца, в

Рівненська обл.

Живописний острів та його будівлі в осяяні ранкового сонця 9 вересня 2007р.
історія
Ранок, коли ще сонце не встало, біля залізничного вокзалу я чекаю на автобуси, що довезе мене в село з дуже давньою історією. Колись на острові утвореному рікою Устею був замок, обнесений земляними валами з дерев'яними частоколами, оборонними вежами, підвісним мостом. Цю фортецю 1240 р. зруйнували монголо-татари. В добу Галицько-Волинської держави, Городок було відбудовано. Першими зафіксованими власниками є князья Збаразькі. Князь не Султан, але Солтан був власником Городка та найближчих земель і вперше згадується в Акті аж в 1463р. Після смерті Солтана маєтками володіє його брат. Наступною влсницею Городка була княгиня Анастасія Гольшанська.Санаторий Весна Трускавец Та сама жінка яка виступила меценатом на друк "Пересопницького Євангілія". У 1556 році, після смерті свого чоловіка Кузьми Івановича Заславського із роду князів Острозьких, вона йде в монашество під імям Парасковія, стає ігуменею Свято-Троїцького монастиря в Ізаславлі. Пересопницьке Євангіліє було розпочато в 1956р. в Двірці, а закінчено у Пересопницькому монастирі, вартує окремої сторінки, але хочеться додати, що на цій Книзі, вагою в 9 кг, приймають присягу Президенти України.

Гольшанська дарує Городок Києво-Печерському монастирю. Так було засновано православний монастир. На протязі 16ст Городок виступає резиденцією єпископів, митрополітів та архімандрітів. Відпочинкова резиденція київських владик на острові в Городку була місцем частих зустрічей митрополитів Київських з іншими владиками. З 1730р городок стає власністю уніатського мітрополіта Афанасія Шептицького. У 1740 р. він вибудував на острові митрополичу резиденцію і при ній домову муровану церкву св. Миколая в стилі українського бароко. Після другого розподілу Польщі, Городок відходить до Росії. Екатерина ІІ дарує ці землі графові Естергазі.санаторий Шахтер, В 1870р власником містечка стає барон Рудольф Штейнгель. Але найбільшої благочинності набув його син, який стає власником цих земель у 1894р - Федір.

Барон був не тільки депутатом першої державної Думи, діпломатом, а ще і великим меценатом, великодушною доброю людиною. Він був доволі активним в політиці, долучився до української фракії, був ідеологом національно-територіальної автономі України. Також він очолює київське товариство взаємного кредиту, до мецената часто звертаються політики та літератори.санаторий Женева Після громадянської війні, він покидає Київ, і остаточно оселяється на Волині. Тоді він великую увагу приділяє розвитку Городка, хоча він завжди опікувався містечоком. Він побудував лікарні, школи, де вивчалися школярами не тільки українська, а й польська німецька та російська мови. Барон приділяв увагу розвитку агропромисловості. У Федора Штейнгеля було ще одне захоплення - археологія. Разом з Біляшевським вони проводять розкопки, збираються стародруки, портрети, роблять описи мінералів, збирають етнику Волині - від народних пісень до одягу та речей побуту. Він створює музей. Ця будівля знаходиться на території сучасного монастиря. Експозиція музею налічувала тисячи експонатів. Нажаль музей проіснував до 1914. Велика частка експонатів зникла назавжди в небуття. Ось що про музей написав Климчук Андрій Миколаєвич (інформацію взято з сайту Музеї України)

З музеєм співпрацювали відомі тоді діячі історичної науки: М. Ф. Біляшівський, І. А. Абрамов, Я. В. Яроцький, О. М. Лазаревський. Неоднаразово його співробітники виїздили у різні містечка Волині з метою вивчення народніх обрядів і звичаїв, запису пісень, дослідження селянського життя. Такі експедиції проводилися в перший період діяльності музею. (1896 - 1904).Санатории Трускавца, Під час першої експедиції (влітку 1899р.) було обстежено населені пункти Рівненського (Білів, Городище, Деражню, Клевань, Коростів, Кричильськ, Новий Жуків, Степань) та Луцького (Бережницю, Берестя, Великі Цапцевичі, Висоцьк, Дубровицю, Малинськ, Орв"яницю, Селець, Удрицьк). За час цієї екпедиції (15 днів) було здійснено розкопки 15 курганів., відкрито стоянки періоду неоліту на лівобережжі Горині поблизу Висоцька і Корості. Дослідники проілюстрували свою роботу 75ма фотографіями, серед яких зображення пам"ятників старовини, види місцевостей, народні одіжі.В Державному архіві Рівненської облвасті (ДАРО) відклалися деякі із звітів етнографічних екседицій: "Етнографічні матеріали 1897-1899 років, зібрані в с. В. Цапцевичі, Антонівка і Чаква" (Ф. 366, оп. 1, од. зб. 76), "Пісні, зібрані бароном Ф. Штейнгелем для музею".

той самий музей санаторий

Великі Межирічі колись називалися просто Межирічі, але не плутайте – його тезка, зараз просто Межирічі (колись Межирічі Острозькі), знаходиться на Острожчині. Поляки це село й досі згадують за старою назвою – Межирічі Корецькі (Miedzyrzec Korecki). З 1965 р. воно отримало назву Великі Межирічі. Назва виправдана – село і справді величезне, тягнеться вздовж дороги, має центр, декілька заводів, як то: цегельний, плодово-овочевий, комбікормовий.

А перша згадка про село датується 1544 роком, коли воно перебувало у власності князів Корецьких. Саме вони наприкінці XV – на початку XVI ст. звели оборонний замок з кам'яними мурами.санаторий Шахтер В 1648 та 1660 рр. фортецю не раз оточували та завойовували козацькі війська. Маґдебурзьке право містечко отримало в 1605 р. (М. Орлович подає іншу дату – 1590 р.). В різні часи власниками були родини Острозьких, Корецьких, Лєщінських, з 1706 р. – Любомирських. Потім містечко належало Яблонським, доки в кінці XVIII ст. власник не програв його у карти (разом з околицями) волинському хорунжому Стецькому. Останній у 1789 р. звів на руїнах старого замку палац. 1831 року царська Росія конфіскувала в Стецьких і маєток, і містечко.
Палац Вилла Grand Сходница

Палацовий комплекс у Великих Межирічах зведений за проектом архітектора Домініка Мерліні. Архітектор – поляк італійського походження – відомий, перш за все, своїми будівлями Варшавських Лазенок (поміж інших і палацу), а також реставраціями Уяздівського замку та бібліотеки Королівського замку, реконструкцією палацу Красинського у Варшаві, іншими проектами палаців.

При будуванні Межиріцького палацу Домінік Мерліні не відхилився від свого основного стилю – класицизму.

Палац у Великих Межерычах (Межерычах Корецьких). Наполеон Орда

У центрі комплексу палац. Симетрично до нього з обох боків прибудовані галереї-переходи. (Я була дуже здивована, коли, відкривши двері в одній з галерей, потрапила у внутрішній двір, а не всередину палацу). Галереї – дугоподібні і ззовні створюють враження форпосту, а не палацу. санаторий Шахтер Вони з'єднують палац і флігелі. З внутрішнього боку галереї прикрашені колонами тосканського ордеру. В основі першого поверху лежить каміння від замку Корецького. Велична будова має два фасади. Парадний вхід прикрашає портик іонічного ордеру, колони його поставлені в два ряди – шість у внутрішньому й чотири в зовнішньому. Коли прямуватимете алеєю до палацу, побачите його другий, садовий, фасад, прикрашений шестиколонним портиком і балконом на другому поверсі. Алея дерев зі спиляними верхівками – нова, раніше до будівлі вела дуже широка алея. Ставочки у вигляді окулярів з вимощеним дубовими дошками дном... Лавочки вздовж ставків... Широко розгалужені доріжки для прогулянок... Альтанки... За часів сина Яна Стецького Юзефа було засновано ботанічний сад. Діяла музична капела.

Палац має французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходиться на другому поверсі; на сходах стіни розмальовані видами руїн старого замку, а стелю прикрашає зображення нового палацу. Головна зала – в бароковому стилі; тут збереглася ліпнина й архітектурні деталі. Санатории Трускавца,

Зараз у приміщенні палацу знаходиться школа-інтернат. Усюди бігають дітлахи й підлітки. Але не соромтесь, проходьте і розглядайте цей взірець садибної архітектури XVIII ст.

Костел

Костел Св. Антонія будували майже 25 років, починаючи з 1702 р., коштом власника Межирічів Єжі Любомирського за проектом архітектора Ленартовича.

Снижение цен на вилле Grand

З „Історичної довідки села Великі Межирічі” (Рівне, 2004, с. 5) дізнаємося, що костел збудований на місці старого дерев'яного храму, який було зведено ще Костянтином Острозьким і який згорів у 1601 р.

Цегляний тринавний костел Св. Антонія має дві квадратні у плані вежі-дзвіниці. Храм і дотепер вражає своєю масивністю, але, на жаль, стоїть пусткою, поступово руйнуючись. Внутрішня велич костелу підкреслюється лише великим об'ємом – фрески, на жаль, майже не збереглися. Перед головним входом є сходи, вони ведуть до підземелля. Спалахом від фотоапарату добивало до цегляної стінки - замуровано. Ззовні ходи теж ведуть до підземель, але навіть і не сподівайтеся, що я туди спустилася. Мені вистачило вдосталь Кремінцю та Язлівця, тим більше, що в межиріцькому костелі я була сама. Подивившись світлині на сайті Петра Власенка, небіжчиків я не побачила, але зрозуміла, що нічого й не втратила. Про архітектурні особливості костелу ніхто краще та мудріше за ПМБ не напише:

„Снаружи стены здания расчленены

Чи бували у вас сльози від споглядання на руїни. В мене вони тікли з очей наче річка від споглядання на цю спотворену руїну... Так соромно за свій народ мені ще не було, так боляче за знущання над своїми цінностями і історичним багатством... А колись...

Колись це були володіння найвідомішого і найбагатшого ордену - тамплієрів. І тут був побудований замок-башта в романському стилі, а це було ой як давно - аж в 12 ст. Санаторий Весна Трускавец Але вже в 14 ст. замок відійшов у володіння ордену св. Павла. Як вже зазначалося орден тамплієрів був найбагатшим орденом, і його скарбниця перевершувала навіть французьку королівську казну. Заздрість не давала спокою королю Франції Пилипу IV "Красивому" і він вирішив покінчити з Орденом на території своєї держави. 13 жовтня 1307 року Великий магістр Жак де Моле і вищі сановники Ордену були обвинувачені в єресі й арештовані. Суд інквізиції присудив в'язнів до спалення заживо. Орден було ліквідовано, його майно та володіння конфісковано. Пам'ятаєте це описано у Моема в його серії книжок "Прокляті Королі".

Пізніше на протязі цілого століття точилася безкомпромісна боротьба за володіння цим замком між могутніми кланами феодалів Другетів та Палочі, що завершилась на користь останніх.санаторий Алмаз, Але невдовзі (у 1526 р.) загинув останній представник роду Палочі по чоловічій лінії і замок перейшов у володіння дворянського роду Добо, які відремонтували та зміцніли замок. На протязі XVII-XVIII століть Середнянський замок неодноразово змінює своїх господарів у вирі нескінченних австро-турецьких та австро-угорських війн і поступово руйнується. Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбургського руху угорських дворян під керівництвом Ференца II Ракоці у 1703-1711 роках, після чого замок більше не відбудовувався.

За Д.Поп, І.Поп
Середнянський замок утворить всього тільки одна чотирикутна могутня кам'яна вежа-донжон (18,6Х16,5м) - головна і найбільш характерна ланка романської середньовічної фортеці, прообразом якої були давньоримські прикордонні сторожові вежі на Рейну і Дунаї . Спочатку донджон Середняцького замка був триярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Санатории Трускавца, в Кладка стін вежі бутова. Для більшої міцності роги вежі з зовнішньої сторони викладені кам'яними квадрами, а стіни з двох сторін акуратно облицьовані каменями, що не тільки підсилює міцність стін вежі, але і значно зм'якшує строгість будівлі. Висота вежі досягла 20м., а товщина стін-2,6м. Вхід у вежу-донжон з метою безпеки був розміщений на рівні другого ярусу по центрі східної стіни. До нього вели з вулиці дерев'яні сходинки, які у випадку небезпеки можна було легко забрати чи спалити. Другий ярус створювали три приміщення. В одному з цих приміщень були сходинки, які вели на третій ярус.Сходница Перекриття між другим і третім ярусом плоске на дерев'яних балках. Стіни третього ярусу збереглися фрагментарно. З другого поверху ще одні білокамінні гвинтові кручені сходинки, фрагменти яких виявлені під час недавніх археологічних робіт, вели на перший ярус. Перший ярус створювало два приміщення - "східне" та "західне ", розміри яких 11,2Х6 м. Посередині поділяючої стіни, товщина якої 1,3м, є проріз для дверей шириною 80 см. Недалеко від дверей у підлозі "східного" приміщення видно яму (закидану каменями). Напевно це був колодязь. Напроти ями зберігся квадратної форми фундамент, який прилягає до східної стіни вежі. На фундаменті стояло циліндричної форми невелике спорудження, від якого збереглася частина стіни, складена з каменю плиткової форми невеликих розмірів.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Зараз уже важко визначити призначення цього спорудження. Як правило, перший поверх романської вежі був слабко освітлений, тому тут розміщалися комори, арсенал зброї та в'язниця.

Замок захищався двома оборонними лініями. Перша оборонна лінія була дерев'яної , так названий "паланок". санаторий Женева За нею проходило подвійне кільце валів і ровів, заповнених водою. Біля останнього вала піднімалася кам'яна стіна товщиною 1 м. з чотирма кутовими вежами, яка оточувала на відстані 17 м. від донжона замковий двір. У тихий замковий дворик можна було потрапити через прохід, який знаходився в південно-західній частині фортечної стіни. Частина дороги, яка вела безпосередньо до фортечного двору, добре проглядалася з вікон південної та західної стін замку, тому ворогові нелегко було потрапити до фортечного двору непоміченим . Головна роль у системі оборони Середняцького замка приділялася західній та південній

історія
Розташований у Мармароській котловині, при впадінні Ріки до Тиси. Місто засноване в 11 ст. В 1329р. Хуст отримав право коронного міста. В 1511 передано угорським королем в оренду Перені. У 16 -- 17 вв. за Xуст і його замок часто воювали Габсбурґи і семигородські кн., а також; на нього нападали турки і татари.У січні 1919 відбувся Всезакарпатський з'їзд, який висловився за воз'єднання з Україною.Сходница З листопада 1938- столиця Карпатської України. В березні 1939 тут працював уряд Волошина, проголошено самостійність Карпатської України.

Легенди...
Легенда про назву міста

"... Колись дуже давно чорти на своїх плечах переношували гори з одного місця на друге. Так один чорт взяв на плечі гору, на якій зараз лежать розвалини Хустського замку, і хотів перенести цю гору на інше місце. Гора була дуже важка і чорт вирішив покласти її на землю, щоб відпочити.
Якраз у цей час ішов інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула чортові хвіст. Почав той кричати зі всієї сили: "Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст!" Почули це інші чорти, побігли туди і витягли хвіст з-під гори.санаторий Женева Чорт дуже зрадів і пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв тепер її знову на плечі і поніс на те місце, де вона зараз лежить.
Так від того часу і по сьогоднішній день залишилася назва цього міста - Хуст

Легенда про назву Скелі Червоної

"...Це було давно, дуже давно, ще в ті часи, коли воєвода Хуста безпечно жив у збудованому ним високому замку зі своїми численними слугами і воїнами. Сім'я у нього була невелика - дружина і двоє дітей. В обох дітей, хлопчика і дівчинки, були на правім плечі однакові родимки.
Якось поїхав воєвода з великою своєю свитою на лови далеко в гори, залишивши в замку невеличку охорону. І в той час сталося велике лихо: у край вдерлися не знані доти нікому дикі татари і захопили замок.
Татари багато людей повбивали, багато забрали в неволю.санаторий Шахтер Вони забрали також молоду дружину воєводи і маленького сина Андрійка. Тільки дочка його врятувалася, заховавшись в один із закапелків замку.
Коли воєвода повернувся з ловів, у спустошеному замку він знайшов лише свою перелякану маленьку дочку. Воєвода почав усюди шукати дружину і сина, але дарма - ніде їх не було. І в своєму невтішному горі дав клятву карати на горло кожного татарина, який потрапить йому до рук.

Ішли роки... Воєвода постарів, а дочка його виросла і стала дівчиною-красунею. Про долю дружини і сина йому нічого не було відомо. Тим часом син його ріс при ханському дворі і став гарним юнаком. На нього звернув увагу і сам хан і взяв його в свою гвардію охоронцем. Мати скоро вмерла від горя, і Андрій, або, як його звали татари, Скандор, лишився сам. Одного разу він випадково зустрів серед невільників одного з воїнів батька, якого упізнав по рубцю на обличчі від рани, що той колись дістав у бою. Старий воїн умовив юнака втекти разом із ним з неволі на батьківщину. Дуже небезпечна була їх путь, але зрештою вони дібралися до рідного краю. Здаля уже було видно високий Хустський замок. Але старий воїн вже не міг далі йти і помер на руках у Андрія-Скандора. Юнак викопав шаблею могилу і поховав свого старого друга. А тоді рушив далі.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
По дорозі він раптом почув одчайдушний крик і побачив дівчину, за якою гнався величезний ведмідь. Це була його рідна сестра, яка їхала верхи, залишивши далеко позаду вершника, який її супроводжував. Кінь, злякавшись ведмедя, кинувся вбік і скинув з себе дівчину. Андрій, не довго думаючи, кинувся на ведмедя й убив його ударом кинджала у саме серце. Під час боротьби звір здер з юнака одяг і оголив родиму пляму у нього на плечі. Сестра тоді відразу впізнала свого брата і вони, від радості плачучи, впали одне одному в обійми.
Тим часом вершник під'їхав і побачив дочку воєводи, в яку він був закоханий, в обіймах татарина. В запалі ревнощів він поспішив донести своєму панові, що його дочка обіймається з татарином.
Розгніваний воєвода, вірний своїй клятві, зопалу наказав відрубати зухвалому татаринові голову. Незважаючи на благання і плач дівчини, слуги воєводи схопили нещасного юнака і потягли його на скелю, що височить напроти Хустського замку, над річкою Великою, і тут же відрубали йому голову, не чекаючи воєводи.санаторий Алмаз
Скоро під'їхав до місця страти і сам воєвода і, впізнавши в убитому татаринові сина, тут же вбив себе мечем. Він помер на мертвому тілі свого сина, їх кров змішалася і почервонила скелю, яку відтоді почали

Середньовіччя Закарпаття
Вперше згадується як Сент-Міклош аж у 1214р! Ця назва походить від маєтка, названого на честь св. Миколая.Санатории Трускавца, Хоча русини заснували це поселення під ім'ям Чинадієве, наряду з цим назва Сент-Міклош фігурує в документах до 1944р. В 1264 король Іштван V дарує Чінадієве магістру Аладару. Через деякий час Чинадієве стає центром домінії. В 1387р. власником цієї домінії став магнат Перені.

Замок  санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Замок був побудований у 15ст. Він був оточений земляними валами та ровом, з південної частини підступ до замку захищала р. Латориця. Строга сіра будівля для нас чимось нагадає будинок, прямокутний, в плані у формі П, двоповерховий. Сіра строгість і скромність будівлі видає в ній романський стиль. Єдина прикраса на вікнах нижнього ряду - простий орнамент. Під дахом вікна бійниці (всього близько 46 + 9 на баштах). Під замком розташовані підвальні приміщення, які мали господарче призначення. санаторий Женева На першому поверсі було шість кімнат, зала, каплиця, на другому поверсі теж шість кімнат із залою. З кожною зміною власників (1574р Михайло Телегі, 1625р Іштван Нярі, 1640р Лон'ї, 1726 Шенборни), а також, внаслідок свого прямого значення - оборонного, замок перебудовувався. Так, після нападу польських військ князя Любомирського в 1657р, замок після сильного пошкодження був значно перебудований. В 1703р тут перебував Ференц ІІ Ракоці після поразки з австріяками під Мукачевим.санаторий Карпаты  Замок набув сучасного вигляду після перебудови 1839р. під керівництвом архітектора Германа Ігнаці. Під час реставрації було знайдено людській скелет, замурований в стіні. Хто зна, можливо по ночах бродить по замку привид. Правда, сам замок виглядає наче привид з середньовіччя.

Замок розташований в парку, який було закладено у 1749р власником замку Ференцем Башинаді.Сходница

Побудований в 1612р разом з монастирем. Оборонна функція будівлі чудово приєдналася до культової, особливо це виразилося в вежі, яку здалека видно з дороги. Вона грандіозно возвеличується над рікою Случ і неспроста було її розташування, бо вежа виконувала і дозорну функцію, її висота сягає 70м

Костел в плані прямокутний розміром 35 на 16м, зі сходу шестигранна абсида, з півдня висока мурована башта. Башта є шестиярусною, всередині яруси між собою сполучалися гвинтовими сходами.Санаторий Весна Трускавец Товщина стін першого ярусу вежі становить 2,8м. Крім вікон башта мала стрільниці з внутрішніми камерами та вогнеподібними ключоподібними отворами.

В "Інвентарі маєтностей Подільських" за 1615р про костел пишеться: "костел мурований, ґонтами дубовими фарбованими побитий, на верху альтана білою бляхою оббита, над нею баня мідна. До костелу дверей двоє залізних. Вежа велика, біля костелу від річки Случі мурована, побілена"

До ліквідації в 1832р, домініканський кляштор добудовували, так з'явилася каплиця св. Тадеуша, ризниця, галереї. А після ліквідації, будівлю передали православній церкві, служби якої тривали до 1844р. Будівля храму почала занепадати і потребувала ремонту. Санатории Трускавца, ви За ініціативою Карашевича були зібрані кошти на ремонт. В 60-х рр XIX Росія виділила гроші на реконструкцію, але насправді був складений план перебудови костелу на православний храм. Проект підготував професор "Технічно-будівельного комітету" Е.І. Жибер. За цим проектом будівля цілком витрачала свій первісний вигляд, споруда мала потонути в надбудовах псевдоросійського стилю. Сходница  Проект був затверджений в 1871р. і частково здійснений. Єдине, що добре, так те, що проект мав всі креслення початкового плану, вигляду всіх фасадів костелу до реконструкції.

Карашевич точно визначив у метриці, складеної в 1887р, матеріали, конструкції, декоративне оздоблення, і те, що втратив костел після перетворення на православний храм: "Своды стрельчатые, опирающиеся на карнизы; а под карнизами, в алтаре были лепные ангелы, поддерживающие как бы своими руками своды; в четырех же углах собственно храма - четыре главы апокалиптических животных под карнизами. Эти лепные фигуры, при перестройке собора в 1875-1880годах, несмотря на их усиленную мою просьбу архитектора Денейко их не трогать, были сбиты и уничтожены, отчего внутренность храма много потеряла благолепия"

Храм мав чудотворну ікону "Розп'яття Христа", нібито за переказами ровесниця храму. санаторий Алмаз Також художньо-історичну цінність мала стародавня ікона Божої Матері в срібних шатах, які подарували подружжя Драгомірів в 1715р.

На 2001 рік костел з вежею були в напівзруйнованому стані, розміщалися будівлі на території міліцейського відділення.

фото Генадія Донця
Млин
побудований в 1905, звісно зараз не в робочому стані, але реставрується

Превед, медвєдь! санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
навіть і не знаю як прокомментувати ;) Щось створюють на добру память, показати мистецтво, досвід, що через декілька десятків-сотен років стає справжнім культурним здобутком... Це не здобуток, це видобуток...

З траси Кам'янець-Подільский-Хмельницький наш шлях до наступного населенного пункту мандрывки пройшовся через село Солобківці. санаторий Женева Звикле до пошуку чогось цікавого око вихопило два куполи. Костел. Поближчи підбігла до храму сказала "уууу. він, мабуть, новий.., але в ньому щось є " Клацнула фотоапаратом два рази костел і будівлю поруч. Підозра про "щось в ньому таке є" виявилася істиною. Соболківці навіть колись мали свій замочок. А вперше згадуються у 1493р. У 1671 р. галицький каштелян Сильницький стояв табором в Солобківцях, щоб зупинити татар, які йшли на Кам'янець. За адмінподілом 16 ст. Кам'янецький повіт, а за адміністративним поділом 19 ст. Ушицький повіт Санатории Трускавца, ви

Домініканці заснувалися тут у 1590, тоді виник кляштор. Зруйновано під час козацько-польських воїн,. На початку 1 ст був відновлений, і пограбований у 1734р козаками. В 30 роках 19ст кляштор було закрито.

При кляшторі було збудовано у 1750р костел св.Йосипа Обручника на кошти Яцька Шембергома. При храмі була відкрита лікарня. Парафіальний костел існував у 1772 р. (LKLP). Після скасування домініканського кляштору, костел діяв як парафіальний.санаторий Алмаз Але теж не довго, бо парафія діяла в 1850 р.

В Солобківцях було дві церкви одна з них деревяна церква Покрови збудована у 1735р. З 1870 церква Успіння. Вона не зберіглася. Не дожила і до наших днів інша - церква Знесення побудована у 1740. В 1840рр зруйнувалася за приини поганої побудови. Сходница

На жаль, з дороги було видно лише костел, тому я не помітила кам'яної церкви Успіння 1884р

Інколи ми можемо так закохатися заочно, що дійсність, яка суттєво відрізняється від надуманного образу, все ж таки не спроможна остаточно зруйнувати чари тієї закоханості. Добрий знайомий, дослідник та музикант Павло Нечитайло познайомив мене заочно з Сокільцем. Прочитавши статтю про загублене забуте село на Подільсько-Дністровських теренах, загорівшись бажанням все ж таки побачити село в якому були і костел, і церква, і замок, і ратуша і все все все , що було в середньовічному місці, я туди дісталася завдяки своєму другові Борису Олександровичу санаторий Шахтер Трускавец. Мені дійсно шкода тих, хто туди їде без машини... А як їхати? через Дунаївці - інакше тільки на справжньому Джипі. Питайте в людей - вони вам допоможуть. Існує два села Соколець, нове зі старою назвою перебралося на високі пагорби, а село в долині забуло своє ім'я, люди забули своє житло. Вам потрібно проїхати через новий" Сокілець, звернувши ліворуч спускатися вниз. І ось декілька метрів на швидкості в 2 км на годину і перед нами те, що колись було доволі розвинутим і потужним містом. Перед очима царство хащів, давайте заплющимо очі і нібито перенесмся на декілька століть назад.

Сокілець вважається стародавнім містом Галицького князівства. За словами, Павла Нечитайла тут було аж дві давньоруські фортеці. В 12 ст столітті місто було руйновне, відновлення життя лише за Литовську добу. Розквіт міста відбувався в період 16-18ст. До 20ст. включно (тобто до наказу покинути населенню це село в звязку з побудовою Новодністровської ГЕС), тут зберігалось середньовічне планування. До самого останнього тижня на Базарній пплощі проводилися ярмарки. Неподалік знаходилася ратуша, костел, навіть залишки фортеці. Місто Соколець було оточено кам'яним муром шириною в 1 м. Висота, доречі, збережених частин скаладає 2-3м. Завдяки енциклопедії Брокгауза Ф.А. та Ефрона И.А. (1890 - 1916гг.) дізнаємося, що Сокілець в часи панування російської влади на теренах Поділля, відносився до Подільської губернії На ті часи населення було тут в 2057чоловік. Діяли 2 водяних млина, православна церква, костел та увага! синагога.

Злий жарт зіграла доля з селом. Хоча можливо, що б тоді лишилося зараз від старовинних мурів, якби село продовжувало своє життя надалі. Але при будівництві Новодністровської ГЕС село підпадало під затоплення (як сталося, наприклад, з Бакотою, Калюсом, та іншими давньоруськими містами, а на той час селами). Мешканці були терміново переселені на високий бравий берег Ушицького каньону.Проте інженери допустили помилку - рівень підйому води виявився нижче ніж було розраховано. Завдяки цій помилці і зберіглася історична частина села. санаторий Женева Трускавец

пам'ятки старого міста

Перше, що ви зустрінете на своєму шляху - це церква Пресвятої Богородиці. Нею піклуються, виглядає вона більш менш достойно - відремонтована та діюча. Це мабуть єдине , що пов'язує старе село з новим. Поруч мабуть колишній будиночок священника. Яко ми обійдемо церко, то в око впадуть дуже старі стовпи, та старі-старі сходи з протилежного боку церкви.

Подяка спелеостичним та архіологічним дослідженням, 1996-1997, ми маємо трохи прояснену картину ніж ту, що до нас донесли праці Сецинського та Гульдмана. В південно-західному куту фортеці прослідковуються залишки підквадратної веді, а трохи на північ біля міських воріт - фундаменти бастіона. Скажу чесно, з компасом я не гуляла, пробираючись крізь будяк в мій зріст я бачила і залишки фортеці - при чому досить добре прослідковуються її план. Синагоги та ратуші, як я розумію вже не існує. Проте костел з величезними арками і поруч будинок ксьондза помилують око і найвибагливішого туриста.

підземне життя села
Однією з особливостей Сокільця є дійсно існуючий великорозмеженний підземний хід. Ще Гульдман в своїй праці писав:"В м. Соколец Ушицкого уезда находится также подземный ход, частью ныне обрушившийся. По удостоверению местных жителей ход этот имеет в длину около 100 саж., и обнаружен был этот ход в начале 60-х годов (19 века) вследствие . санаторий Женева провала ого в одном месте. Крестьяне пытались раскопать его и, по их рассказам, пол этого хода усыпан песком, местами попадается в нем зола, уголь, яичная скорлупа и кости, а в одном месте находится в нем громадный, округлой формы камень. Дальнейшие исследования означенного хода, какие сопряжены с раскопкой, были затем оставлены, а самый провал -засыпан". В 1996 р. обвалилася земля в районі колищньої Базарної площі. Це дало підстави групам під керівництвом Захар'єва та Рідуша для подальшого дослідження цього забутого міста.

Ось що вони написали в

Хмельницька обл., знаходиться недалеко від Кам'янця, по дорозі через село Довжок.. за 12 км від Кам'янця.

особисті поблукенькі
В літку 2001 р я написала такі рядки: "Виїхали об 11 ранку, але погано знаючи дорогу, ми поїхали не на Скалу-Подільську (щоб сфотографувати її, бо закінчилася плівка, а ми купили нову.), а кудись в напрямку Хотина. Не помітивши невеликий замок, ми розвернулися на Київ. Дорога жахлива..." Отже, "розвінчання міфів" відбулося в червні 2006, майже через п'ять років! Але на все є свій час. Як зараз пам'ятаю той день. Ранок, магазин, кефір плівка. Залізний конь, ми покидаємо Кам'янець. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Наша дорога має лежати на Скалу. Тепер. завдяки картам я можу сказати в чому була помилка. Ми поїхали з Довжка не на оринінське шосе, а на Рихту! Спека, маленька поганенька дорога, не знайомі назви, паніка...! Якесь дивне старе зруйноване заховане серед дерев... Ха! Замок? Ну так так!! Пройшло П'ЯТЬ років, щоб треба було по дорозі на Кудринці взнати місцевість, зупинитися (ми тоді не поспішали нікуди) і зрозуміти, що то є МЛИН! Правда старий! Перший поверх явно вказує на століття так 17. А от він і замок! Точнійше вежа. Ну так в 2001 р. мені було не до замку. Але не помітити, треба було вміти. Отже ! Я дійсно не помітила той невеликий замок санаторий Женева Трускавец , а млину надала статус замку. Щож поїхали читати та дивитися.

історія
Називалося до середини 17ст Новосілкою. З середини 16 ст до 1596р їм володіли Лянцекоронські, потім Лизавета Лянцекоронська продала Новосілку Войцехові Гуменецькому, який заснував тут своє родове гніздо. В середині 17ст, онук Гуменецького теж Войцех,надав Новосілці нове імя Рихта, а так як Рихт по Польщі було багато, то назвав Рихтами Гуменецькими. Після смерті Войцеха, який загинув під Кам'янцем в 1672р, спадкоємцем Рихт став його син - Степан, воєвода подільский. Він володив великими маєтками в Польші, але більше за все любив рідні Рихти, відновлюючии постійно замок.

На початку 19ст Рихта була продана Головинському, а потім стала власністю його зятя Константина Подвисоцького. На період 1848-1868 Рихта стала справжнім культурним осередком. В Рихтенському палаці збиралися літератори, художники, письменники. "Тут бували Крашевський, Грабовський, Верига-Даровський. В палаці були великі збірки картин, гравюр,рукописів, книг. Після смерті Подвисоцького все це було розпорошено"(Ю. Сіцинський "Оборонні Замки Західного ПОділля")

Замок санатории Трускавца
Замок побудований в 1507р.. Як зазначається в "Slowniku geograficznym" (1889р), при реставрації якогось будинку, було знайдено табличку, на якій вказано, що замок був побудований в 1507р.

Розташований в центрі села на правому березі Жванчика. Магнати Лянцкоронські володіли замком до 1569. Розміри його були невеликі - 64 на 57. По боках чотирикутника були невисокі башти, прямокутні, але з середини зрізані. В'ъзд до замку був по середині південного боку. На протилежному боці був палац.

Три першопобудовані башти прямокутні, розміри сторін 4,5 -5,5м та 8,6-9,3м. Від коротких сторін вели деревяні галереї, завдяки яким здійснювався перехіж між обороними стінами. Зберіглися башти до двох ярусів, на східній - залишки деревяної конструкції шатрового даху. Пізнійше побудована четверта вежа (північна) у формі прямокутника, площею 9 на 10м. Товщина стін 1,5-1,65м. Вежа має два яруси.

Коли замком завідував Осінський, то в 1762р замок був взятий турками. Осінський пустив турків з хотинської залоги. Турки рограбили замок та вбили мешканців. Осінського забрали з собою потім відпустили.

На початку 18 ст замок було перебудовано Гумецькими, була удосконалена система сухих обороних ровів, бастіони та вали. Останніми власниками замку були Підвисоцькі. Як раз вони і побудували палац. Перед першою світовою війною тут була лікарня. За війни будинок було знищено, і він перетворився на руїни.

На 2006 рік я знайшла лише дві вежі. Одна з них в занедбаному стані знаходиться на подвір'ї, куди потрапити можна свобідно. Будівлі біля вежі видають про походження матеріалу - замкове каміння. Друга вежа знаходиться на городі родини Павлова(?) (про цея дізналася з книжки Ореста Мацюка "Замки та фортеці Західної України"), доречі, з дороги видно саме її. Вежа в хорошому стані, і зрозуміло, що зберіглася добре завдяки стараннями своїх опекунів. А ще тут бігають миши (не встигла сфотографувати) та сині бабки (стрекоза рос.)

Млин санатории Трускавца.
Деякі джерела вказують на його дату побудови - 19 ст. Але мені здається, що це більш давня споруда, принаймі кладка першого поверху може на це

Хмельницька обл. Від Меджибожу знаходиться за 20км на північ.

Пилявці існували ще давно. В податкових списках Пилявці значилися як в 1530р два оподаткування та млин, 1566 - 11 плугів та декілька млинів.

В першій половині 17 ст за 5 км від Пилявець були рештки села Голичинець, яке знищили татари. Ссело то належало Ядвізі Белзькій з Бучачу, фундаторці домініканського кляштору в місті Мурафі. санаторий Алмаз Трускавец

По кляшторній фундації цієї пані Голинчаські ґрунти перейшли до мурафський домініканів. Король Владисоав ІV в 1640р дає право закласти на Голинчаньких ґрунтах місто Пиляву і для кращої охорони збудувати замок. Місту надали магдебурзького права, на 8 років звільнилися мешканці міста від податків, щоб підвищити рівень економічного розвитку.

замок
Замок містився на правому боці ріки Іква. На початку 20ст тут були руїни двох башт, будинку між ними з брамою. Дослідник Сіцинський, пише замок був квадратний в плані, з довжиною боків 50м. На рогах західно-півд. боку замку мури двох п'ятигранних башт між ними мури двоповерхового будинку завдовжки 10м Посередині того будинку немає вікон, лише амбразури санатории Трускавца на середині висоти , по три з кожного боку брами, а зверху і знизу стрільниці. П'ятигранні башти на північно-східному розі була трьох поверховою з четвертим підвальним поверхом, який виступає ширше від трьох горішніх поверхів. Кожен поверх мав п'ятигранне склепіння. Стінка кожної гранки башти має в середині 4 м довжини, крім одної, що прилягала до рогу замку і має довжину в 5,7м У двох горішніх поверхах були вікна, а в нижньому амбразури і дуже вузькі стрільниці, шириною в 8 см

Друга башня, на час дослідження Сіцинського, збереглася гірше, вона була також трьохповерховою і п'ятигранною. На решті двох рогах замку теж були башти. але на початок 20ст там вже не було ні мурів ні башт, а городи та школа.

Восени 1648р Хмельницький здобув Пилявський замок, в якому проводив переговори з поляками чекаючи на кримську допомогу. Замок був взятий хитрощам. Була поширена санаторий Алмаз Трускавец чуйка, що нібито прийшло на допомогу козакам татари в кількості 44тис., коли проводили бої то разом зі насправді 4 тис татар були перевдягнуті в татарське плаття козаки. Поляки повелися і втекли. На ранок козаки побачили спустошений польський табір.

Після того пилявські домініканці зовсім покинули Пиляву.

В першій половині 18ст Пилява належала князям Любомирським, потім Чернецьким. Вона жили в замку до пожежі, яка сталася на початку 19ст. Після пожежі власником було розібрано дві замкові башти, бо шукав він скарби. Відтоді замок вже не відроджувався і поступово руйнувався.

Хмельницька обл. Кам'янець-Подільський район, за 7 км від райцентру, на р. Смотрич

Панівці насамперед відомі своєю друкарнею кальвеністів, які знайшли у власника Яна Потоцького тут притулок в замку, коли в Західній Європі почалися гоніння проти реформації і переслідування протестантів. В 1590р вони тут звели школу нижчу і вищу, побудували кірху "Збір". Вони побудували тут друкарню, завідувачем якої став Вавжинець (Лаврентій) Малахович. Як зауважує автор книги "Українське книговидання" Ярослав Ісаєвич, "Помилковою є думка деяких авторів(Turkowski T. Druki Litwy i Rusi w swietle wilenskiej wystawy ksiazki 1932 ), начебто в Панівці друкарню перевезли з Лащова ; лащівська друкарня продовжувала діяти одночасно з панівецькою". санатории Трускавца

З Паньківецької друкарні виходили антикатолицькі видання. Відомо в бібліографії 7 панівецьких видань. Зокрема, виділяється яскраво "Рароротре" Зиґровіуса(лютий 1611р), найгострійший протипапський в Речі Посполитій і останнім протестантським твір, надрукованим в Україні в XVII ст.

В квітні 1611р Ян Потоцький загинув під Смоленськом у Московському поході. Брати Потоцького та кам'янецькі єзуїти наказують вдові вигнати єретиків з Панівець. Керівник друкарні Малахович виїхав до Львова. А книги Панівської друкарні були спалені єзуїтськими студентами, майно забрано, школа кальвіністів розігнана. санаторий Женева Трускавец

Замок
Побудований, як вже зазначалося, у другій половині 16 ст. Яном Потоцьким.

Замок розташований вдало - в середній частині миса, з трох боків омивається Смотричем, він виконував і вартову функцію - жоден пропливаючий човен не міг пройти непоміченим

Турки штурмували в 1621 на чолі з султаном Османом II. та 1633рр під Абазом-пашою, але так і не взяли. Але в 1651 р козаки на чолі з Джерджалієм після невдалого штурму Кам'янецької фортеці, взяли замок в Панівцях. І не штурмом і не облогою. Вхід до замку відкрив поляк Тржилатковський, за це він хотів отримати чин полковника козацьких військ,але козаки його повісили за зраду своїх. Друга половина 17ст застиглий період в житті замку- він стоїть спустошений - під час перебування турків на Поділлі, потім всього рік тут перебували конфедерати (1768-1769) і його трохи відновили. Після того він підупав і почав остаточно руйнуватися. Недалеко від замку в першій пол. 19 ст збудував пан Старжинський палац. Санаторий Весна Трускавец

В плані замок квадратний , бік- 85м. З боку Смотрича був великий двоповерховий будинок, що тягнувся через увесь північний бік 54м, на кінцях якого були квадратні башти розміром 12х12м. Посередині північного боку з надвірної сторони тригриний виступ. Тут посередині у двоповерховій башті була брама. Ця башта була вкрита чотиригранним пірамідним дахом (на початку 20 століття ґонтовим) з ламаною лінією в бокових гранках. Південна стіна - 61м санаторий Женева Трускавец

Північно-західна башта в плані являє собою неправильний чотирикутник шириною 13.8 м. Довжина більшої сторони 18.8, меншої 17.3 м. Стіни складені з каменю, їх товщина на рівні другого ярусу 1.45 м. Східна стіна вежі включає кутову частину західної стіни давнього укріплення довжиною 5 м. Бійниці другого ярусу перекриті кам'яними перемичками трицентрової форми, світловий просвіт прямокутний шириною 30-40, висотою до 60 см.(ПГА України, 1986р, том 4) санатории Трускавца

Ліворуч від брами на південно-західному куті замку стояв чотиригранний будинок. Там як раз і розміщалася кірха "Збір". Майже квадратний плані "чотиригранник переходив у 8гранник на вершку. З гори чотирикутника кам'яний фриз, характерний для 16ст, з тригліфами й розетками. В стіни тієї кірхи були вставлені мармурові таблиці з надписами (10 старозавітових заповідей, символ віри, та інш.)"(Сіцинський)

палац-руїни
Влаштований при північному оборонному мурі. У плані являє собою прямокутник довжиною 54 і шириною 16 м. У його середній частині виступає тригранний ризаліт, який, відповідаючи осьовій композиції плану, утворює по двох нижніх ярусах восьмигранні зали. По обох сторонах розташовані приміщення: в західній частині палацу - три великих, у східній - шість. Перекриття на першому поверсі - кам'яні коробові стелі з розпалубками, на другому - плоскі по балках. У північній стіні першого поверху збереглись бійниці, які з боку інтер'єру закладені і утворюють ніші. Вікна з перемичками трицентрової форми. Товщина кам'яних стін 1.45-1.9 м. Фрагменти фасадних стін палацу зберегли штукатурний декор межі XVIII -XIX ст.- пілястри і русти. (ПГА України ,1986)

Хмельницька обл. Летичівський р-н, за 25 км від з.ст. Деражня. дыстатися можна маршруткою з Хмельницька

Назву місто Меджибіж дістало через своє розташування, бо стоїть воно саме там де ріка Біг сполучається з Божком - "між богами".

Вперше згадується в Іпатівському літопису в 1146г. Частково збереглися залишки городища 11-13ст. З кінця 12ст. належало місто Галицько-Волинскому князівству, відоме під назвою Побіжжя. В 13ст Меджибіж виступає як місто Болоховської землі.В 1241г. Золотой Орді вдалось захопити місто. Для захисту від ворогів його укріпили мурами та викопали рви. санатории Трускавца Місто лежало на перетині двох татарських шляхів Чорного та Кучманського.

Меджібиж перебував у Луцькій землі, потім відійшов до Литовського князівства. В 1444 опинився у складі Польщі. В 1540р. Меджибожем володіють Сєнявські.

В 1593 Адам Єронім Сєнявський надав Меджибожу Магдебурзбке право. В 16-17ст тут жив представник львівського єпископа. В 1570р в місті було зазначено протестанську громаду, тут перебував проповідник Томаш Ходоровський. В другій половині 18ст в Меджибожі зародилася іудейська течія під керівництвом Ізраїля Бешта - хасидизм. Санаторий Весна Трускавец

Наполеон Орда
Замок
Замок побудований на мисі р. Бог та Божок, в плані через цю топографію замок має форму видовженого трикутника. Площа його 3\4 га. одна сторона 130м, , західний бік - 85м.

Будівлі зосереджені в східному куті, там же розташована кругла башта. П'ятигранна двоповерхова нарізна башта з амбразурами знаходиться на північ-заході. Біля неї в'їзд до замку. На цьому боці був глибокий рів через який вів міст. В тупому куті замку - північний бушта восьмикутова. Вона виступає 5 боками і має навкруги балки із залізними штахетами. Башта трьохповерхова. Від неї з двох боків ведуть комори.

На території замку розташована церква. В плані прямокутна з п'ятигранною абсидою, довжина 21, ширина 10м. Збудував цей костел Рафаїл Сенявський на місці більш давнього. В 1831 костел був переосвячений на православну церкву.

В 15-16 ст замок постійно переживає напади татар.В 1453р коли татари напали на поділля то аж під Теребовлею їх настигло військо в якому був і меджибожський староста Мацелен. Під час польсько-турецьких війн замок побував в козаків, поляків, турків. При чому доходило до року втримання - 1648 у руках козаків, 1649 у поляків, в 1650 Хмельницький здобуває його, і знову здобуває вже в 1653р. І так ще на протязі 30 років. В 1699р за Карловицькою угодою Меджибож входив до складу Польщі. санаторий Алмаз Трускавец

18 століття теж не залишило замок в спокої. В 1702р його облягли козаки та повстанці. А в 1730 році за те що його власник Чарторийський брав участь в польському повстанні, Меджибіж, як і інші маєтки, був в нього конфіскований.

В 1831р став осередком військового постою. За тих часів у Меджибозькому замку містилися різні військові установи.

фото червень 2006р
Костел

Мурований хрещатий костел, споруджений 1632 року. Був розташований на пагорбі, укріпленому мурованою підпірною стіною. Зараз це руїни хоча на початку 20 ст він ще був. Судячи з фотографії основа будувалася в готичному стилі, потім можливо був модернізований під бароко, особливо фасад. Якщо на початку 20 ст стан був досить непоганий, то вже в 40-х роках дах почав розвалюватися, а в 1959р -від костьолу лишилися тільки мури.санатории Трускавца 
іудейська "мекка"
Починаючи з середини XVIII в. Меджибож стає місцем проживання єврейського лікаря та засновника хасидизму Бааля Шеми Тови. Раббі народився в маленькому містечку на кордоні Польщі та Валахії, рано лишившись батьків, він жив при синагозі. Післі смерті своєї першої дружини, він відправляється на Галиччину. Дотримуючись праведного образу життя, він бул вчителем в хедере (початкова школа), а також шойхетом в селах. Раббі присвячував весь свій вільний час медитації, а також вивченню Тору, так він відкрив в себе багато здібностей. В Меджибіж Бааль Шем Тов переїхав на початку 1740-х гг. Так місто стало відоме як центр хасидизму. Прах "людини з добрим им'ям" зберігається на кіркуті в Меджибожі, неподалік від якого зведена синагога.
де зупинитися Санаторий Весна Трускавец
На повороті з траси на Меджибож зведено новий готель, тут також знаходиться кафе з пристойними цінами та смачною їжею. Це не реклама. Бо те кафе, що знаходиться перед мостом, напів дорозі до замку, я вам особисто не раджу. Чому? Бо чекати на пельмені, які куплені в найближчому магазині, і їх тільки що і треба? як зварити, цілих

51 км від Хмельницька та 64 від Вінниці.

Летичів має свій герб: у лазуровому полі хвилястий посередині хвилястий пояс, у горішній частині золоте сонце з шістнадцятьма променями, у долішній частині основний старовинний символ, ще з часів Стефана Баторія – срібний вовк що біжить. Пояс означає річку Вовк, на якій розташоване місто, сонце символізує Подільську землю. Символи знаходяться на щиті що обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями вежі. санатории Трускавца

Вперше згадується в XII ст у зв'язку з нападами на нього монголо-татар, хоча деякi дослiдники виводять дату - 1411 p. В XV ст. було побудовано фортецю. Але спочатку фортеця була деревяною. В 1466 король Польщі Стефан Баторій надає Летичову магдебурзьке право. Наприкінці 16 ст було зведено нову- муровану фортецю, залишки якої ми спостерігаємо прямуючи трасою Вінниця - Хмельницький. Санаторий Весна Трускаве

В 1835h тут був похований Устим Кармелюк. Тут йому споруджено пам'ятник (1974р), встановлено меморiальну дошку на мiсцi тюрми, де в 1827 p. вiн був ув'язнений

Фортеця
В оборонний комплекс міста входили сама фортеця - її залишки - мури з баштою ви просто не зможете не помітити. Кругла башта з протилежного боку ховає смітник. Дуже принизливо для такої стародавньої визитівки міста. Збереглися східні та частково південні мури. Башта двоярусна, з підвалами. Верхи закінчуються зубцями. Також зверніть увагу на ключеподібні бійниці та амбразури.
Санктуарій Летичівської Богородиці

Старовинний переказ дійшов до нас про виникнення монастиря. Невдовзі після того, як Ян Потоцький побудував у Летичеві фортецю. До її брам прийшли брати проповідницького ордену, але зустрілись з негостинністю міського старости. Ян Потоцький не лише заборонив місіонерам оселитися в місті, а навіть до нього входити. Однак, на прохання дружини дозволив їм оселитися на передмісті, в Залетичівці, у двох сільських хатах.

Одного разу, пізно вночі, ченці молилися перед іконою Діви та Сина, яку принесли з собою. Мешканці містечка побачили надзвичайне сяйво, немов спалахнула пожежа. Подумали, санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) що горять хати. Але коли наблизились до хатини, де молились ченці, побачили диво: світло наче вогняний стовп, сходило від ікони Богородиці у небо. Сповнені радості та щастя, впали на коліна, віддаючи шану Пресвятій Діві Марії. Туди ж прибула і шляхта, і сам староста Ян Потоцький. Він простояв на колінах до ранку, віддаючи у володіння Пресвятій Діві свій замок і увесь край. Староста прийняв визнання віри і свою фортецю пожертвував на оселю для Цариці Небес.

Під час одного з багатьох наїздів татар на Поділля, під Летичевом зі своїм втомленим і знесиленим військом затримався Станіслав Ревера-Потоцький (згодом великий гетьман корни і воєвода Київський та Краківський).Санаторий Весна Трускаве Коли гетьман зі своїм військом розбили табір для відпочинку у сні він бачить постать жінки, що остерігає його про небезпеку ворога. Зібрана рада старшин переконує його про надмірну втому і знесилення, переконують не звертати уваги на видіння. Та видіння повторилось знову і знову. Він віддав наказ готуватись до бою. Перші промені сонця показали татарські санаторий Женева Трускавец війська, що насувались. Заспівавши за звичаєм старовинну пісню «Богородиця», мужні оборонці кинулися в бій. Після перемоги гетьман прибув до храму, щоб скласти подяку Богові. На іконі він побачив ту саму жінку з видіння. Сповнений прагнення увіковічити спомин про отриману Небесну опіку, гетьман і все його військо, склали так зване «копитове» пожертвування на будівлю мурованого храму у Летичеві.

Цей переказ підписало багато свідків. Будовою храму на території укріпленого замку зайнявся летичівський староста Ян Потоцький, який разом з дружиною також пожертвував значну частину власних коштів. санатории Трускавца

Ознайомитися з історіє можна на офіційному сайті Санктуарія Летичівської Богородиці

На сьогодні монастир реставрований. В храмі проведено ремонт і ніщо ненагадує що тут була стайня конів, потім склади міндобрив, зерновий та цегельний, корчма та приміщення різних цехів. В 1985 в приміщеннях колищнього монастиря спалахнула велика пожежа, що тривала більше доби, після цього будівлі було повернуто її первісне призначення.
Михайлівська церква
Нажаль, наша подорож не включала в себе довготривалі подорожі - їхали ми групою Audi Sile на власний

в один рядок
Невелике село у третину тисячі мешканців розташувалося трохи відсторонь траси Староконстянтинів - Житомир. У 16 ст ці землі належали князям Острожським, санаторий Алмаз Трускавец тоді воно мало назву Кисилей і відносилося до Остропольскої волості, як маєток Констянтина Острожського. Перша згадка датується 7 грудня 1601р. в донесинні Криштова Щуки та Станіслава Янковського Луьцкому міському суду про села, які були спустошені та спалені татарами у 1593р. За Колбушовською транзакцією від 1753р це село, як і інші села Кульчинецького ключа дісталося від останнього Острожського ординату князя Януша - Олександра Сангушко - князю Антонію Любомирському, старості Казимирському. В 19 ст. Село Киселі належало дворянці Глембоцкій. Була тут церква влкм. Дмитра, побудована на кошти селян у 1758р. Була вона і дзвінниця деревяні на мурованому фундаменті. санаторий Алмаз Трускавец

"палац"
В санатории Трускавца паспорті Сахновецької сільради, до якій підпорядковується село Киселі, написано "Палац палацо-паркового ансамблю". Як на мене трохи промовисто. Зараз в приміщенні палацу розміщено сільську школу.

Решту фотографій можна побачити тут Серед них є інтерєри майже всіх кімнат палацу.

історія
Про Качанівку написано дуже багато

Думаю вам знадобиться для прогулянки паркомкарта!(подивитися тут 100kb) Також раджу подивитися архывны фото - ось тут

На сайті "Тури вихідного дня" знайшла стислу, але цікаву історію маєтку та парку. санаторий Шахтер

Садиба була заснована відомим російським полководцем, графом П.О.Рум'янцевим-Задунайським (1725-1796) як одна із резиденцій президента Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії. Тоді ж, за проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий Максим Мосцепанов вибудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував регулярний парк при ньому.

Другий будівельний період садиба переживає у 1808-1824 роках за нових власників — українського поміщика Григорія Почеки (1765-1816) і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської). Розширюється територія садиби, палац перебудовується в стилі російського класицизму, зводяться нові будівлі різного призначення, закладається пейзажний парк.

Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, що продовжувався більше 70-ти років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції.санаторий Алмаз Цьому сприяло архітектурно-художнє середовище, привітлива гостинність господарів і чарівна неповторність української природи, уособленої у величезному садибному парку площею понад 600 га.

В Качанівському альбомі для гостей залишили автографи М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров, М.Максимович, Г.Барвінок, художники Л.Жемчужніков, О.Волосков, А.Горонович, В.Рєзанов, М.Врубель, М.Бодаревський, брати В. і К.Маковські, відомі історики Д.Яворницький, О.Лазаревський, М.Маркевич, Г.Житецький, багато інших славетних митців, вчених, громадських і культурних діячів. Всього ж в альбомі більше 600 автографів. Качанівка відігравала виключну роль у творчості багатьох відомих митців того часу. Впродовж 1836-1838 років в садибі проводив літні вакації талановитий художник, учень Академії мистецтв Василь Штернберг, який тут написав кращі свої твори, за що був удостоєний високих академічних нагород.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

Літом 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глинка. Тут він писав пісні, романси, кантату на честь Г.Тарновського «Гімн господарю». Деякі твори вперше виконувались у супроводі місцевого кріпосного оркестру, яким диригував сам маестро. Після від'їзду Глинки в садибі назавжди утвердився культ композитора. І зараз на пагорбі, біля Майорського ставу, стоїть струнка, білокам'яна альтанка, названа його іменем, як символ російсько-українського культурного єднання. Знаменно, що Тарас Шевченко у травні 1843 року, під час своєї першої подорожі по Вкраїні, їхав з Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав свою кращу картину «Катерина». Останній візит Великого Кобзаря в Качанівку датовано 21 серпня 1859 року, коли він залишив в альбомі автографів запис: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла...». санаторий Женева В садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музикантами. Неподалік височіє могила-курган художника Григорія Честахівського, товариша і духівника Т.Шевченка, який передав у Качанівку особисті речі, рукописи, художні твори Кобзаря.

Свого розквіту Качанівка досягає в період господарювання Василя Тарновського-молодшого (1837-1899). Відомий ліберально-громадський діяч, фанатичний колекціонер українських старожитностей, істинний меценат і патріот України Василь Васильович перетворив садибу у справжню архітектурно-художню перлину, яка і сьогодні вражає відвідувачів своєю величчю і чарівністю.Санатории Трускавца Дві пристрасті жили в ньому — садибний пейзажний парк і колекціонування. Обидві справи він виконав у повній мірі, чим заслужив вдячність нащадків.

Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі. Та не в розмірах його унікальність, а в тому, що він увібрав в себе все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво і українська природа. В різномаїтті кольорів і пахощів, в кришталевій чистоті джерел, в дзеркальній гладі великих і малих ставків (площею 125,63 га) зачаровує парк

Село на відоме з 1616р. Ці землі належали гетьману Данилові Апостолу. Його нащадки ще довго володіли Жуклею, але потім село перебувало у володінні Селецьких, Синельникових, потім нарешті опинилося у власності роду Комстадіусів. Вони володіли Жуклею з 1830. санаторий Шале Грааль

Комстадіуси - нащадки васала шведського короля Еріка XIII та засновника міста Комстад (XVст).На початку XVIIIст Карл Самуїл Комстадіус переїхав до речі Посполитої та поступив на службу, там він отримав герб "Наленч. Його онук Федір Савелович Комстадіус у 1769 році перейшов на службу Російської імперії на приймав участь у російсько-турецькій війні. У 1806 Федір Комстадіус отримав дворянство. Рід Комстадіусів мав маєтки на Херсонщині, Криму та Чернігівщині, зокрема у Жуклі. Санатории Трускавца, в

Комстадіус побудував в Жуклі цукровий та скляний заводи, за нього було розпочато виробництво лляної та конопляної олії, цегли, смоли та дьогтю.

Двоповерхова стара школа була теж побудована одним з Комстадіусів наприкінці ХІХст. Останньою власницею Жуклі була С. М. фон Таль, яка у 1884р купила маєток в Жуклі на торгах у Варвари Оленич-Гніненко, старшої доньки О. Ф. Комстадіуса .Сходница Хоча тут дивні обставини випливають. Тому що Софія Миколаївна фон Таль мала перший шлюб з Миколаєм Августовичем Комстадіусом. Софія проявляла цікавість до історії та колекціонування, а ще займалася благодійністю. Маєток в Жуклі був повністю знищений за часи революції.

Покровска церква
Церква св. Покрова була побудована за кошти власника Жуклі з роду Комстадуісів. Вперше коли я побачила цю церкву в мене виникла одна асоціація - богатир. Не вистачає лише меча та щита поруч. Дуже своєрідна архітектура, храм побудований у староруському стилі з елементами модерну. Церква св. Покрова доречи молода, була зведена в перше десятиріччя ХХст.санаторий Шале Грааль Потрапляючи всередину переживаєш трохи розчарування храм не здається таким великим як зовні, реставрація ще триває. Бажаю храму скорішого одужання та більше не перебувати у зоні міжконфесійних конфліктів.

Монастирський ансамбль складається з: Миколаївська церква

Надбрамна церква-дзвіниця зведена у 1774р

Собор Різдва Богородиці санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Зведений за проектом архітектора Дж. Кваренгі у 1800-1806рр. В соборі влаштована усипальня Кушельових-Безбородько.

Трапезна церква Параскеви П’ятниці Сходница

Корпус настоятеля санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Монастир заснований Мазепою. У 1798р. монастир був відновлений графом І.О.Кушельовим-Безбородко. За перші радянські роки тут був притулок для душевнохворих, потім навіть Свято-Параскевиевский жіночий монастир! Він проіснував до 1952р. Був закритий і на території було розмішено виправну колонію, яка існує і досі. Зараз монастир функціонує. Настоятель монастиря - Архимандрит Варфоломей.