Конотоп – це районний центр у Сумській області з населенням у 90 тисяч осіб. Про існування міста із такою назвою радянські громадяни довідались у 80-ті роки минулого століття, після виходу на екрани дитячого фільму «Гостья із будущего». санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Пам’ятаєте, як герой цього фільму Коля Гєрасімов замовляв квитки до Конотопа? На думку автора сценарію цього епохального фільму, класика радянської фантастики Кіра Буличова, у Конотопі у 21 столітті повинні збудувати космодром та шахту до центру Землі. Вже пройшло 10 років у 21 столітті – ні космодрому ані шахти. Що поробиш – це нездійсненна фантазія письменника, який можливо у Конотопі ніколи не бував. Але є у Конотопі те що видається фантастикою, але є реальністю. санаторий Женева Це конотопський трамвай. Цілих 3 номери.
Пам'ятник конотопському трамваю

Колії у приватному секторі

Місцеві мешканці кажуть, що колись Конотоп хотіли зробити обласним центром, тому й вирішили збудувати трамвай. З центром області не склалося, а трамвай залишився. Він вперше став на колії у 1949 році. Довжина лінії тоді становила 3,5 км. Перші два трамвайні вагончики приїхали до Конотопа із Москви, а туди вони потрапили у вигляді військової контрибуції із Німеччини.

Нині трамвай є символом Конотопу. Йому навіть встановили пам’ятник. Згідно техпаспорту конотопський трамвай вміщує 224 пасажири (восьмеро душ на один квадратний метр). Деякі вулиці, якими прокладено трамвайні колії не мають твердого покриття. Цікаво це виглядає у приватному секторі, ніби трамвай іде по сільській бруківці, в яку десь там пірнула колія. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

У Конотопі є райони із старою і досить колоритною забудовою. Дуже багато дерев’яних будинків із рідкісними для Наддніпрянщини віконницями та «рєзнимі палісадамі». В одному з таких районів збереглася старовинна садиба, яку звів у 19столітті почесний мешканець Конотопа, відомий російський воєначальник, київський військовий губернатор, а також прототип Івана Сірка у славнозвісних «Запорожцях» Рєпіна – Михайло Драгомиров. Довгий одноповерховий садибний будинок, кілька флігелів та господарських приміщень, садибний парк – з усього цього в радянські часи зробили… так-так туберкульозний диспансер. Нині в садибі збираються облаштувати музей.

Садиба генерала Драгомирова та пам'ятник санаторий Шахтер,

Конотоп – це типовий пострадянський райцентр. Він нібито й не примітний чимось особливим, але про це місто знають майже всі. На всю Україну прославив його Григорій Квітка-Основ’яненко у своїй сатиричній повісті «Конотопська відьма».

За мірками Східної України Конотоп – старе місто. Йому 370 років. Тривалий час воно було козацьким осередком – «славним сотенним містечком». В радянські часи Конотоп став другим за кількістю мешканців містом Сумської області. В ті часи Конотоп просяк радянською атрибутикою та архітектурою. Деякі будівлі радянської епохи, зведені у 20-ті роки минулого століття можна сміливо вважати пам’ятками архітектури.

Сучасний Конотоп санаторий Шахтер,

У 17 столітті Конотоп міг відіграти доленосну роль в історії України. Після Конотопської битви. Але не вийшло. Сталося це у 1659 році…

Після смерті Богдана Хмельницького на гетьмана обрали його сина – Юрія. Але безвольний і безхарактерний Юрась довго не втримав булаву. Вже через рік, на козацькій раді у Корсуні, на його місце обрали колишнього генерального писаря, Івана Виговського. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Виговський був відвертим противником союзу з Москвою, тому, зважаючи на сильне втручання московитян у внутрішні українські справи, розірвав Переяславську угоду і заключив договір із Польщею. За умовами цього договору утворювалося Велике князівство Руське (звичайно у складі Речі Посполитої). У відповідь на це московський цар відправив в Україну велике військо під керівництвом князя Трубецького. 21 квітня 1659 року це військо взяло в облогу Конотоп.

Конотопська битва

Облога Конотопа тривала 70 днів. Оборону міста тримав чотирьохтисячний козацький полк під керівництвом полковника Гуляницького. Зупинка московської армії під Конотопом дозволила Виговському зібрати досить значне військо козаків (25 тисяч), набрати більше трьох тисяч сербських і молдавських найманців, та заключити союз із кримчаками, від яких на допомогу прийшло 30-тисячне військо на

Столиця Прикарпаття має багато назв. Для когось він просто Франківськ, для когось – Франек, Станіслав, Станіславів, а для когось – Сталінськ-Прикарпатський. Особисто для мене Івано-Франківськ – біла ворона, яка відрізняється від більшості міст Галичини. Основна відмінність: перевага духу сучасності над атмосферою типової галицької провінційності. Наприклад, ніщо в житті ніколи не примусить полюбити мене центральну вулицю – Незалежності, де відсоток конструктивізму над модерном перевищує аналогічний відсоток в центрі Харкова чи Дніпропетровська.
Але, я люблю Франківськ по-своєму і третій рік поспіль тут із задоволенням буваю. санаторий Женева
Сьогодні буду намагатися розповісти про ті об’єкти Франківська, які викликають у мене захоплення. Перший з них – комплекс культових споруд у мікрорайоні Майзлі: костьол Йосипа і Троїцька церква (церква Царя Христа) з дзвіницею. Потрапити сюди просто – перейти залізничний міст по вулиці Незалежності. Але, все одно, туристи не дуже балують цей район своїм відвідуванням.

Іншій район – Пасічна трохи віддаленіше за Софіївку: на виїзді у бік Галича і Рогатина.
Тут ліворуч від дороги (вул. Нечуй-Левицького, 6) розташована дерев’яна церква Святого Дмитра. Храм не надто старий – 1902 рік. Церква карпатського типу, хрещата в плані. Належить греко-католицькій громаді. Санатории Трускавца, в

Перемістимося до серця міста, традиційної для всіх європейських міст ринкової площі:

Трикутна конструктивістська ратуша – вже п’ята у Івано-Франківську (перша збудована у 1666 році). З’явилася вона у 1928 році за проектом інженера Трелі. санаторий Шахтер

Однієї з домінант центру є колишній Єзуїтський костел. Первісно його фундамент було закладено у 1720 році, а будівництво костелу закінчено у 1729-му. Але вже у 1753 році споруду було розібрано через допущені інженерні помилки.
Упродовж 1753 - 1763 років під керівництвом інженера-фортифікатора С.Потоцького зведено новий храм у стилі бароко. Храм двічі реставрували: в 1885 і в 1955 роках. Сьогодні це - Вознесенський Катедральний собор Греко-католицької церкви.

З правого боку від катедри – площа митрополита Андрея Шептицького, яка за своєю красою і розташованими пам’ятками не поступається площі, де знаходиться ратуша. санаторий Алмаз

Домінанта площі – костел Діви Марії із дзвіницею (1672 – 1703). Храм збудовано в стильових формах пізнього європейського бароко за проектом Ф.Корассіні та К.Беное. У 1877 р. художник Е.Фабіянський виконав монументальні малювання в інтер’єрі, У XIX ст. ззовні прибудовано контрфорси. У 1882 р. костел відремонтовано після пожежі. Під костелом у крипті містилася родова усипальня Потоцьких. Сьогодні в колишньому костелі розташований художній музей.

Третім храмом середмістя є колишній вірменський костел, зведений протягом 1742-1762 у бароковому стилі на місці старого дерев’яного, що стояв тут з 1665 року. В 1760-х роках Ян Солецький виконав фресковий розпис костелу. Протягом свого існування храм неодноразово перебудовувався і реставрувався, внаслідок чого значно змінив свій зовнішній вигляд: дві круглі башти стали нижче, зникла башта, яка увінчувала дах, змінилася конфігурація фронтону.
В 70-ті роки минулого століття в храмі розмістили музей історії релігії та атеїзму, а на початку 90-х передали автокефальній православній громаді.

Реформістська синагога "Темпель" побудована у 1899 році. Ідея зведення темпля у Станіславові виникла 1887 року серед членів «Спілки прогресу». Незабаром Олександр Віттель та Еліас Фішер разом з іншими членами спілки, організовують комітет з будівництва синагоги прогресистів. 1888 спілка отримує ділянку землі. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
20 червня 1895 р. рабин Ісак Горовиць урочисто закладає перший камінь майбутньої синагоги. Будівництво продовжувалося до 1899. Автором проекту був віденський архітектор Вільгельм Штрясни. 4 вересня 1899 за присутністю міської влади та віруючих відбулося урочисте відкриття синагоги.
Будівля постраждала під час Першої Світової війни, невдовзі було відреставрована. У 1927-1929 в інтер’єрі виконано новий розпис, замінено дах. Під час 2 світової війни синагога була у значній мірі зруйнована, потім знову відремонтована.
У 1990-ті роки частину приміщень синагоги було передано місцевій іудейській общині. Частину приміщень займає меблевий магазин.
У стіну будівлі за часів нової влади була вмурована пам’ятна плита на честь ОУН-УПА. У 1943 році біля стін синагоги гестапівцями було розстріляно 27 членів Організації українських націоналістів.

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України.
В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження.

Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. У Х столітті галицькі землі входять до складу Київської Русі, але після Любецького з'їзду князів у 1097 році Галицьке князівство становиться самостійним. В 1141 році Галич становиться столицею князівства і зберігає цей титул до перенесення Данилом Галицьким столиці до Холму у 40-х роках ХІІІ століття. санаторий Алмаз

Розквіт Галича та Галицького князівства припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (1153-1187 роки). Наприкінці ХІІ століття Галич стає столицею об’єднаного Галицько-Волинського князівства. У XIV столітті Галичем по черзі володіють Потоцькі, литовські князі, угорський король Людовік Анжуйський аж поки місто не увійшло до Речі Посполитої зусиллями короля Ягайла у 1387 році, попередньо отримавши Магдебурзьке право (1367 рік).

Говорячи про давній Галич, ми маємо, насамперед княжий град поблизу сучасного села Крилос. На місті ж сучасного Галича знаходилася пристань на невелике торгово-ремісниче поселення. Саме тут, на високому пагорбі над Дністром у 1367 році розпочалося спорудження замку – головної твердині Галицького староства. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

За іншими літературними даними замок зведений в 1350-1352 рр. волинським воєводою Любартом. Спочатку це було дерев'яна споруда, яку оточували земляні вали. У другій половині XVI в. замок ще був дерев'яним. З 1590 по 1633 рр. на місто було здійснено 29 татарських нападів, найбільш руйнівні з яких були в 1594, 1612, 1624 роках. У 1621 році татари зруйнували замок, який незабаром був відбудований.

За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких підносилися п'ять оборонних башт, і мав три в'їзні брами. Тут же наголошується про необхідність його ремонту. У 1658 році замок реставрувався. Будівельними роботами керував інженер-фортификатор Ф. Корассині. У 1676 р. на Галич напали турецько-татарські війська, замок був зданий і зруйнований (залишилися лише стіни).

З середини XVIII століття замок знаходився в напівзруйнованому стані. Крім того, зірвалася частина гори, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)на якій він стояв. У 1796 році замок був частково розібраний під керівництвом інженера А. де Хегерштейна. Їм же в 1795 році були виконані обмірні креслення. У квітні 1858 року звалилася східна частина стін, що залишилися.
Трикутний в плані замок складався з двох частин, розміщених на терасах (одна над іншою). Замок був обведений глибоким ровом. Від верхньої частини залишилися руїни п'ятигранної в плані башти, що піднімається над ровом з півдня (збереглися дві стіни до рівня другого ярусу), і залишки стін з бійницями. Протягом І десятиліття башта відновлена і не найкращим чином відштукатурена. Відновлена і частина мурів: санаторий Женева

На південь від п'ятигранної башти знаходилася квадратна, а між ними (посередині стіни) - Екатерінінськая каплиця.
Замок споруджений з вапняку, мергеля і цеглини. Має численні підвали. Стіни зберігають сліди поспішних різночасних ремонтів. У стінах пам'ятника збереглися закладені цеглиною бійниці. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

З замкової гори відкривається чудова панорама середмістя:
Спустимося з замкової гори, щоб оглянути центр міста. Він розташувався у підніжжя замкової гори в межах однієї, центральною площі: маленький, але милий і симпатичний.

На центральній площі 22 вересня 1998 року – у день святкування 1100-літнього ювілею Галича, відкрито пам’ятник королю Данилу Галицькому. Автори монументу - скульптор О. Пилєв та архітектор О. Чамара зі Львова. Поява пам’ятника саме на цьому місці не випадкова, адже історики вважають, що саме князь Данило сприяв появі площі на довколишніх купецьких кварталах.
Пам’ятник вдало виглядає з усіх боків: санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Центральним елементом архітектурного ансамблю міста є церква Різдва Христова, перша документальна згадка про яку датується 1550 роком. Проте очевидно, що храм набагато

Сокаль - найпівнічніше місто Львівщині. Територіально - майже Волинь. Та все ж таки Сокаль - справжнісінька Галичина у кращому розумінні цього слова. В місті багато цікавих архітектурних пам'яток, а навколо міста пам'ятки ще цікавіше. Сокаль і Сокальщина - це, передусім, гарно збережений комплекс Бернардинського монастиря у присілку Жвирка. Саме він манить на північну околицю Галичини туристів. Але ми залишимо кляштор "на потім", а сьогодні прогуляємося центром міста у пошуках місцевих цікавинок. санаторий Шахтер

Сокаль відомий з письмових джерел з 1377 року. Та вчені дотримуються думки, що місто було засновано ще у XI столітті і зруйноване татаро-монгольською навалою у 20-х роках ХІІІ століття. Назва міста асоціюється з птахом соколом і, напевне, не дарма. У XIV столітті князь Земовит видав грамоту, якою заборонив в околицях міст полювати на соколів.

Місто розташовувалося на лівому березі Західного Бугу, а на правому березі, де сьогодні знаходиться Міський парк, стояв замок, де й проживав Земовит - князь мазовецький і принц руський, який був одружений з сестрою польського короля Ягайла Олександрою.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Саме Земовит надав Сокалю Магдебурзьке право у 1424 році.Санатории Трускавца,  На той час Сокаль був повітовим центром Белзького князівства, а в середині XV століття перейшов до Польщі.

Протягом декількох століть спокій місту тільки снився. Особливо діставалося Сокалю від татар. Лише протягом 1499 - 1523 років син Кримського хана Манглі-Гірея нападав і грабував місто дев'ять разів! У 1519 році на місці спаленого міста з 40-тисячною татарською ордою воював князь Костянтин Острозький зі своїм 10-тисячним військом. За наказом польського короля у 1571 році на правому березі Західного Бугу, де раніше стояв спалений татарами замок, збудували нові міські укріплення, які повністю розібрали у ХІХ столітті. У 1648 році місцеві мешканці з радістю допомогли козацьким загонам полковника Кудрі захопити Сокаль. санаторий Шале Грааль,

Найстарішим храмом міста вважається церква Св. Миколая, збудована в першій половині XVI століття. Сьогодні вона знаходиться на території Міського парку на березі Західного Бугу. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Саме в Миколаївському храмі у 1594 році відбулася нарада православних українських священиків в присутності перемишльського єпископа Михайла Копистинського щодо можливості об'єднання з римо-католицькою церквою.

Поруч з церквою св. Миколая стояла більш давня дерев'яна церква Пресвятої Богородиці, яка згоріла у 1821 році. Обидві храми були об'єднані спільним муром і утворювали монастирський комплекс.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Миколаївська церква відновлювалося після пожеж 1613 та 1671 років і була відреставрована у 1694 році, про що свідчить надпис над хорами. У 1752-1756 інтер'єр храму був розписаний (ймовірно, відомим живописцем С. Строїнським), а в 1890-ті роки до північної стіни добудували каплицю. Первісний вигляд церкві повернули під час реставрації 1971 - 1975 років за проектом архітекторів Ігоря Старосольського та Валентини Пашиної. У 1989 році святиню повернули віруючим.

З першого погляду на храм стає зрозумілим, що перед нами - споруда оборонного типу. Товщина стін твердині сягає 2,4 метри. Про оборонні функції нагадують і невеликі вікна, перероблені з амбразур, і могутні контрфорси. Миколаївську церкву можна вважати унікальним для Галичини твором української архітектури епохи Ренесансу.

Спустившись від церкви до берегу Західного Бугу, побачимо гарну панораму з Бернардинським кляштором на протилежному березі річки.

Неподалік від Миколаївської церкви в Міському парку стоїть руїною одна з найстаріших у Галичині синагог. Сокальську божницю збудовано в середині XVII століття. На сьогодні стан синагоги - жахливий. Інтер'єр являє собою суцільний смітник. А на стінах ще можна розглядіти залишки старих розписів і ліпнини. санаторий Женева

  Поруч із синагогою - Народний дім (колишній будинок товариства "Сокіл", ХІХ ст.):

На колишньому Ринку (сьогодні - площа Січових Стрільців) - багато цікавих будівель. Як атрибут галицького міста і місцевого самоврядування в центрі міста збереглася ратуша. "Завдяки" нещодавно натягнутій на її вежу брунатній металочерепиці споруда столітньою не виглядає. Сьогодні ратуша використовується за своїм прямим призначенням: тут розташована міська рада.

         Краткая история дворца.
        Хан-Сарай – бывший ханский дворец в Бахчисарае – является выдающейся достопримечательностью Крыма. Ежегодно сюда приезжают тысячи туристов, чтобы своими глазами увидеть эту жемчужину восточной архитектуры.Санатории Трускавца
        Ханский дворец – ровесник Бахчисарая, поскольку город начал строиться одновременно с резиденцией правителей Крымского ханства. Точное время установить трудно, ученые утверждают, что строительство было начато в конце XV - начале XVI века, в правление хана Менгли-Гирея I (1468-1515). На протяжении последующих веков существования Крымского ханства дворец постоянно строился и перестраивался, значительные восстановительные работы потребовались после сильнейшего пожара 1736 года – Хан-Сарай был практически возведен заново. санаторий Женева
        Архитектурный стиль дворцового комплекса наследует традиции османского зодчества XVI-XVII веков. Резиденции восточных правителей значительно отличаются от пышных и монументальных дворцов Европы. В них иная эстетика: в легких, напоминающих беседки дворцовых постройках, окруженных садами, с множеством фонтанов и цветников, с обилием растительного орнамента на стенах, воплощено мусульманское представление о том, как выглядит райский сад. Именно эта идея – олицетворение рая на земле – была главной для архитекторов и строителей Бахчисарайского дворца.
        После присоединения Крыма к России дворец перешел в ведение Министерства внутренних дел Российской империи и подвергся многочисленным ремонтам и переделкам, что нанесло дворцу существенный урон: было не только нарушено единство стиля, искажен облик зданий, но и попросту исчезли многие вещи из внутреннего убранства помещений.
        В 1908 году было принято решение о создании музея при Ханском дворце, его открыли для посещения научных работников и многочисленных гостей, в том числе различных высокопоставленных персон: например, в 1912 году в Бахчисарае побывал император Николай II с семьей.
        После Октябрьской революции на базе дворца был организован музей истории и культуры крымских татар. В 1961-1964 годах киевскими научно-реставрационными мастерскими была проведена научная реставрация, в результате которой восстановлен ряд архитектурных деталей и росписей Хан-Сарая.
        Территория музея в наши дни составляет 4,3 гектара, а при Гиреях дворцовый комплекс занимал гораздо более обширные площади.
        «Екатеринская миля».
        В мае 1787 года императрица Екатерина II, сопровождаемая австрийским императором Иосифом II, послами Австрии, Франции и Англии, а также многочисленными сановниками, прибыла в Крым. Это путешествие рассматривалось русским правительством как дипломатический акт, который должен был узаконить присоединение Крымского ханства к Российской империи. На путешествие императрицы было истрачено 15 миллионов рублей (для сравнения стоит заметить, что дойная корова в то время стоила 8 рублей).
        По пути следования императрицы по распоряжению Григория Потемкина через каждые десять миль возводились так называемые «екатерининские мили». Одна из них и находится у каменного моста через реку Чурук-Су, напротив дворцовых ворот. «Миля» представляет собой колонну, установленную на кубовидном постаменте; верхняя часть ее окаймлена шестигранником. Колонна сложена из хорошо обработанного известняка на известковом растворе. В 1818 году на двух гранях была сделана надпись на русском и татарском языках: «Благородной памяти Императрица Екатерина 11-я изволила быть въ Бакчисараъ въ 1787 году Маія 14».
        Мост через реку Чурук-Су.
        Вход во дворец начинается у моста через речку Чурук-Су.
        Название этой реки в переводе означает «гнилая вода». Чурук-Су делит город на две неравные части: на правом берегу расположены главные улицы Бахчисарая; Ханский дворец же находится на левом берегу реки. Первоначально резиденция Гиреев располагалась неподалеку - в шести километрах от современного Бахчисарая - в долине Ашлама-Дере. Вокруг дворца появился городок Салачик. Однако со временем долина стала тесной для ханского двора, войска, челяди. Поэтому резиденция правителя была перенесена из ущелья на открытый берег реки Чурук-Су. Началось строительство дворца, и постепенно вокруг него вырос новый город - Бахчисарай.

        По пути из Бахчисарая к Симферополю, у села Новопавловка возле дороги стоит каменная колонна на мощном основании. Это т. н. «Екатерининская миля». Такие колонны, украшенные орлом, устанавливались через каждые 10 вёрст специально к прибытию Екатерины II. В настоящее время их сохранилось всего несколько в Крыму. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
        В 1787 г. императрица посетила свои новые владения в Крыму. Грандиозное путешествие обошлось казне в 15 млн. руб. Организовал его Г.А. Потёмкин, тогдашний губернатор Новороссии. Екатерину сопровождали многие знатные особы. Императрица прибыла в Крым в мае и находилась здесь около 10 дней. «Путешествие это должно было превратиться в торжество Екатерины и вообще России в глазах Европы, в демонстрацию перед Оттоманской Портой и ее союзниками, оно должно было внушить страх недоброжелателям России...», – писал граф Сегюр, участник путешествия. И, надо сказать, Екатерине II и Потемкину это блестяще удалось. Все поняли, что Россия закрепилась в Крыму всерьёз и надолго.
        В самом селе надо повернуть направо от трассы. Это дорога к селу Скалистое и поселку Научный проложена по долине реки Бодрак.
        В пределах с. Скалистое пройдем мимо карьера Альминского завода строительных материалов, где выпиливают известняковые блоки. (Из них, между прочим, построено большинство крымских пятиэтажек). И наконец, попадем в «пещерный город» Бакла – самый северный «пещерный город» в Крыму.
        Городище основано, вероятно, скифо-сарматами в III–IV вв. и служило убежищем от набегов кочевников. Позднее были построены оборонительные сооружения – цитадель, примыкавшая к краю обрыва, и стены, её окружавшие. Вне стен крепости находилось поселение: церковь, вырубленная в скале, зерновые ямы, виноградодавильни-тарапаны, жилые дома и около сотни пещерных помещений.
        В 1299 г., во время набега на Крым золотоордынского темника Ногая, Бакла была разгромлена. Глядя на пустынное ныне городище, невольно вспоминаешь слова А.К. Толстого:санаторий Женева  «Давно безлюдные жилища, обломки, камни, пыль и прах...»
        У села Прохладное находятся базы учебных геологических практик известных вузов. Расположены они здесь не случайно. Долина реки Бодрак признана комплексом геологических обнажений мирового значения. Все они очень наглядны и познавательны.
        Кстати, в Прохладном можно отдохнуть и порыбачить на «Постоялом дворе» Андрея Дегтярева. Он расположен в красивом месте на берегу небольшого озера под горой. К вашим услугам – лодки, катамараны, место для пикника и палаток, бар и радушие хозяина.
        В поселке Научный расположена Крымская астрофизическая обсерватория (КрАО) – самое большое астрономическое учреждение в Украине. Место это выбрано не случайно – здесь очень редки туманы и велико количество солнечных дней.
        Важнейшие направления работы КрАО связаны с изучением физических процессов на Солнце и звёздах, ведутся исследования туманностей и звёздных систем. Для этого используют рефлектор с диаметром зеркала 2,6 м – один из крупнейших в Европе, менисковый телескоп с зеркалом диаметром 50 см и другие приборы. Исследования Солнца ведутся с помощью башенного телескопа и внезатменного коронографа. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
        Астрофизиками обсерватории открыто немало новых малых планет. Среди них планеты с крымскими топонимами: Таврида, Скифия, Симеиз, Севастополь, Балаклава...
        Но самое главное – в обсерваторию организуются экскурсии. Вашему вниманию предложат посещение и осмотр телескопов, демонстрацию Луны, разных планет, звезд. Захватывающе и очень интересно понаблюдать за жизнью звезд, удаленных от нас на многие миллионы световых лет...

        Теперь отправимся в путешествие по долине реки Бельбек. С трассы Бахчисарай – Севастополь у пос. Сирень дорога уходит влево по направлению к Ялте. Дорога приближается к нависающим справа и слева скалам. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Это ущелье Бельбекские (Албатские) ворота.

        Затем справа, над селом Малосадовое, на мысе Куле-Бурун, виднеется одинокая башня. Это руины Сюйреньской крепости. Сооружена она примерно в VIII в. и была феодальным замком владетеля окрестных селений Бельбекской долины. Крепость просуществовала до XV в. и была уничтожена турками.
        Крепостная башня диаметром 8 м и остатки оборонительных стен общей протяженностью 92 м неплохо сохранились. Таких настоящих «непещерных» крепостей со стенами в Крыму уцелело не много. Внутри башни – остатки купольного перекрытия со следами фресковой росписи XIII-XIV вв. Вероятно, в это время в верхнем этаже башни была устроена часовня.

        Неподалеку от крепости на склоне мыса Ай-Тодор находился пещерный монастырь Чилтер-Коба, основанный в VIII-IX вв. и носивший тогда имя святого Федора. Здесь был целый комплекс монастырских помещений, вырубленных в скале, – кельи, трапезная, склады. А в огромном карстовом гроте находилась главная святыня монастыря – пещерный храм площадью 150 кв. м – самое большое пещерное храмовое помещение в Крыму, оно и сегодня впечатляет, хотя и в значительной мере разрушено.

        Далее автодорога идет уже по долине р. Коккозки и приближается к селу Соколиное (бывш. Коккозы). Здесь вокруг автостанции располагается несколько магазинов, кафе, где можно отведать блюда крымскотатарской кухни, небольшой рынок.

        Неподалеку от автостанции находится культурно-этнографический центр «Коккоз». Здесь гостям села предложат увлекательную экскурсию по селу, которая завершится посещением Музея крымских ремесел, а также путешествие по окрестностям села с посещением замечательных природных и исторических памятников. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

        В селе можно осмотреть летний охотничий дом князя Юсупова – здание довольно занятной архитектуры, с явными восточными мотивами. Построено оно в 1910 г. по проекту архитектора Н.П. Краснова, автора проекта Ливадийского дворца, и чем-то оно напоминает китайскую пагоду. Нынче здесь школа-интернат.
        Семейству Юсуповых принадлежали все окрестные земли. Их фамилия часто упоминается в здешних топонимах. Есть юсуповские тропа, пруд, фонтаны. На средства князя Юсупова в селе была построена мечеть. Сейчас она восстановлена и является действующей. Ее тоже называют Юсуповской. В селе – несколько восстановленных старых мечетей, древние фонтаны.

        Далее на нашем пути к Ай-Петри и Ялте в б км от Соколиного находятся два замечательных природных памятника: Большой каньон Крыма (БКК) и водопад Серебряные струи.
        Большой каньон – уникальное природное образование, поражающее своей грандиозностью. Представьте себе: высота отвесных стен каньона достигает 300-320 м, тогда как ширина его у дна порой сужается до 3-5 метров! Чем дальше в глубь Большого каньона (длина его около 5 км), тем уже его теснина. Как же образовалось это чудо природы?
        Вначале, несколько миллионов лет назад, здесь произошел тектонический разлом, разделивший единый горный массив на два – Ай-Петри и Бойка. Затем работу по формированию каньона продолжила речка Аузун-Узень. В течение многих тысячелетий река «пилила» каменную толщу, образуя теснину каньона. О грандиозной работе речного потока , санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) можно судить по обилию встречающихся на дне БКК порогов, водопадов, нагромождений глыб и валунов.
        Веками вращаемые водой, эти природные ядра-жернова высверливают в ложе ущелья своеобразные котлы и ванны. Здесь насчитывается около 150 подобных образований, среди них знаменитая «Ванна молодости», глубина которой около 3 м. Температура воды в реке даже летом не превышает 11-13°С, она изумительно чистая, освежающая и, говорят, омолаживающая.
        Впечатляет панорама

        Из Бахчисарая отправимся в долину реки Качи. По пути следования, за селом Предущельное, где долина резко сужается, образуется ущелье Каминские ворота. Издалека они кажутся узкими, а вблизи – довольно широкими.

        Рядом с дорогой, слева, нависает Качинский навес. В нем была обнаружена стоянка человека, жившего здесь в эпоху позднего палеолита (40-10 тысяч лет назад).

        Еще одна достопримечательность здешних мест – скала Таш-Аир (остановка «Второе Предущельное»).санаторий Шахтер Она знаменита скальными рисунками: обнаружены отдельные фрагменты рисунков, нанесенных красной охрой. Это очень ценный памятник живописи древних людей, относящийся, как считают ученые, к IV-III тысячелетию до н.э., то есть, медно-каменному веку. Памятников этого периода в Крыму очень мало. Эти рисунки можно осмотреть, скала расположена рядом с дорогой. Тут же – небольшой источник.

        Напротив Таш-Аира, на другой стороне реки Качи, в Алимовой балке были обнаружены таврские могильники – «каменные ящики». Район очень интересный для любителей археологии.

        санаторий Карпаты Трускавец Еще немного пути – и покажется похожая на нос корабля скала Качи-Кальон. В верхней части скалы трещины напоминают изображение креста. Отсюда и название скалы, которое переводится как «Крестовый корабль». Поселение под скалой возникло в VI в., а монастырь возник позднее – в VIII-IX вв.

        Тропинка, поднимаясь вверх, приведет вас к необычной церкви, высеченной в отдельном обломке скалы. А напротив, в скальном массиве, на разной высоте вырублено множество пещер – бывших часовен, келий, хозяйственных помещений. Их тут около 150. Когда-то они соединялись навесными лестницами. Дырки от креплений этих лестниц хорошо видны на скале.

        На территории Качи-Кальона насчитывается около 120 виноградо-давилен-тарапанов, вырубленных в скальном массиве. Видно, здешние монахи виноделием занимались серьезно. Монастыри в средние санаторий Женева века были сравнительно спокойными местами, нехорошие люди все же опасались гнева божьего и редко тревожили монахов. Поэтому монастыри стали центрами винного производства по всей Таврике. Крупными оптовыми покупателями крымского вина были хазары – большие любители этого напитка.

        В Качи-Кальоне скопления высеченных в скале пещер сосредоточены вокруг пяти огромных естественных гротов. Самый грандиозный из них – четвертый с куполообразным сводом. Здесь несколько искусственных пещер и источник св. Анастасии, который тоже считается святым. Тут размещались культовые сооружения Качи-Кальонского монастыря. А в дохристианскую эру здесь, по всей видимости, были языческие святилища. Грандиозность и мощь этого грота вызывали благоговейные чувства во все эпохи.
        Монастырь и поселение просуществовали здесь около тысячи лет. Во времена Крымского ханства монастырь получал помощь от Русского государства. Качи-Кальонский монастырь прекратил свое существование с переселением христиан в Приазовье (1778 г.).
        С вершины Качи-Кальона хорошо видно село Баштановка. санаторий Карпаты Там есть небольшой ставок, а рядом с ним – обширные поляны, окруженные лесом. Тут еще лет десять назад была туристская стоянка. Теперь здесь отличные места для воскресных пикников с видом на грандиозные стены Качи-Кальона.

        Примерно в 2 км от села Кудрино, на одноименной горе-останце, виднеется городище Тепе-Кермен. В переводе с тюркского это название и означает – «крепость на горе». Надо сказать, что зрелище Тепе-Кермена из села удивительно впечатляющее! Издали он напоминает огромную фантастическую крепость. Не случайно гора послужила основой для картины К. Богаевского «Жертвенники в пустыне».
        С вершины горы (540 м над уровнем моря и 250 м над окружающей местностью) открывается прекрасная панорама Качинской долины и окрестных гор.         Крепость-замок возникла в V-VI вв. и, по всей видимости, принадлежала местному феодалу, контролировавшему селения Качинской долины. Местные жители укрывались в ней во время

        Эски-Кермен находится недалеко от Мангупа в б км к от села Залесное (если идти пешком). Автомобилистам надо ехать через село Красный Мак.
        Городище Эски-Кермен расположено на хорошо укрепленном природой месте. Эски-Кермен переводится как Старая крепость. Плато окружено отвесными скалами. Кое-где сохранились остатки крепостных стен.
        Крепость была основана в начале VI века. Основная функция крепости – защита подступов к Херсонесу. Это был крупный торговый и ремесленный центр, который имел на то время очень хорошие оборонительные сооружения. санаторий Шахтер, Крепость неоднократно подвергалась нападениям и разрушением. Первое крупное разрушение произошло в VIII веке. Хазары разрушили всю оборонительную систему крепости, после чего город долгое время без крепостных стен. Первые попытки восстановления обороны города были проведены в X веке. 

        История города-крепости до X века малоизвестна, т.к. город был простым оборонительным сооружением. Окончательно город был разрушен ордами Ногая в 1299 году и прекратил свое существование. До наших дней сохранилось множество пещер (около 350 в крепости и около 50 вне ее) остальные сооружения санаторий Женева не сохранились. На юго-востоке от города находится храм Трех всадников. Он вырублен в округлой каменной глыбе, рядом в глыбе меньших размеров вырублена кладовая. На северной стороне храма сохранилась фреска на которой изображены три всадника – святые Феодор Стратилат, Георгий Победоносец и Дмитрий. Вокруг храма располагалось эски-керменское кладбище.
        Дорога, ведущая к Эски-Кермен, ответвлялась от главного торгового пути и поднималась зигзагами к узкому коридору, вырубленному в скале. На этом месте когда-то были главные ворота. У третьего марша дороги находилась передовая стена, огибавшая выступ скалы перед главными воротами. Над воротами возвышалась башня, от которой в обе стороны шла крепостная стена. Все эти укрепления не дошли до наших дней, они были разрушены Хазарами. санаторий Карпаты Небольшие пещерные церкви вдоль третьего марша появились уже после разрушения оборонительной системы города. Еще один участок обороны – Дозорный комплекс находится к северу от крепости на мысе, отделенном седловиной. Главная улица начиналась сразу за главными воротами, вдоль которой находится множество пещер, одна из которых вела в башню над воротами. Справа располагался пещерный храм, состоявший из четырех помещений. Улица проходила в направлении к центральной площади с базиликой. От главной дороги шло два ответвления на запад и на восток. Кроме главных городских ворот в городе еще были трое малых ворот, т.е. калитки с хорошо охраняемыми лестницами, вырезанными в скале. С северной части скалы в древности был подъем для пешеходов, вырезанные в скале ступени вели на седловину. санаторий Женева Трускавец От системы защиты входа сохранились многочисленные пазы в стенах прохода
        Храм Успения находится на плато над тем местом, где расположен храм Трех всадников. На северной и западной стенах и на потолке храма сохранились фрагменты фресковой росписи. Рядом с храмом находятся остатки усыпальницы и кельи.
        Жилые здания строились на предварительно сглаженной скале и часто имели 2 этажа. 1 этаж приспосабливали под хозяйственные нужды, второй этаж использовали для жилья. Кровля была сделана из плоской черепицы, уложенной на деревянном настиле.
        Археологи определили, что жилые постройки не являлись первоначальными, а было как минимум строительных периода.
        Вырубленные в скале гробницы имеются в разных частях города и его ближайшей округе. В древности гробницы, вырубленные в скале, покрывались каменными плитами. Об этом свидетельствуют так называемые заплечики, вырубки по краям гробниц.

        Уникальным сооружением является осадный колодец глубиной около 50м., который был создан одновременно с крепостью. В скале вырублена ведущая вниз лестница в шесть маршей, переходит в галерею (около 10 метров длиной) в которой с потолка сочилась вода, но после того как на внешней стене колодца появился пролом колодец утратил свое оборонное назначение. Так же в разных частях города имеются высеченные в скале мешки для

        Чуфут Кале – самый сохранившийся из всех пещерных городов Крыма. Точная дата его возведения до сих пор неизвестна. Примерный период возведения VIII-X в. санаторий Шахтер В постройках явно прослеживается рука Византийского мастера. К тому же печать Византийского мастера была найдена в гидротехническом сооружении, недалеко от южного входа в крепость. Место для возведения пещерного города было выбрано не случайно. Город находится на небольшом плато, окруженном с трех сторон отвесными двухсот метровыми скалами, и только с восточной стороны плато соединялось седловиной с горой Бешик-Тау. В ущелье с северной стороны когда-то пролегал торговый путь.  Город долгое время был неприступной крепостью. Грамотно были построены и оборонные сооружения крепости. санаторий Карпаты С южной стороны дорога подходит змейкой в три пролета, что позволяло замедлить подход противника и защитникам города без особых помех проредить вражеское войско камнями и стрелковым оружием. Южные ворота были сделаны на ставнях, опять же византийской работы, из мореного дуба, но если же захватчикам и удавалось пройти ворота, то над воротами была ловушка, выступы по обе стороны коридора, по которым скатывали бревна и перерывали вход. Далее после ворот проход в город идет змейкой в четыре пролета, над пролетами были жилые пещеры, из которых при прорыве захватчиков велся обстрел врага. Восточная крепостная стена построена на пьедестале, вырубленном в скале. Пьедестал имеет форму ступеньки, и перед верхней ступенькой с наружной стороны было выложено каменными блоками. Но неприступных крепостей нет и в 1299 году после длительной осады монголо-татарским полчищем Ногая город пал. С этой даты город стал известен как Кырк-Ор (сорок крепостей). До этого времени, по мнению многих ученых, город носил название Фуллы. До начала XVI века в городе находилась резиденция крымских ханов. Очень интересной постройкой того времени является мавзолей Джанике-Ханым, дочери Тотхамыш-хана. Джанике приложила свою руку к отделению Крыма от Золотой Орды, и появлению молодого Крымского ханства. К тому же она помогала Хаджи-Гирею, восседавшему в Солхате, видела в нем опору в борьбе с Тохтамышевичами - Кичи-Мухаммедом и Сеид-Ахметом,санаторий Шахтер которые претендовали на полновластие в Крыму. Хаджи-Гирей победил, и ханский род Гиреев надолго воцарился в Бахчисарае. Мавзолей сохранился до наших дней в хорошем состоянии. В тот же период были построены мечеть и монетный двор, которые до наших дней не сохранились.

        Обычно в город попадают по частично сохранившейся на двух последних маршах каменной дороге, которая ведет к потайным южным воротам. Ворота спрятаны в скале, так, что их можно увидеть только подойдя к ним вплотную. После подъема по каменистой тропинке на лево, за развалинами нескольких жилых домов находится остатки стены, отделявшей пустырь Бурунчак. санаторий Женева От него ведет улица Бурунчакская к восточным воротам. В случае опасности, на пустыре жители могли укрывать скот и имущество. По середине города проходит Средняя улица, которая была доступна только пешим и вьючным животным. Кенасская улица с расположенными на ней кенассами (молитвенные дома кераимов) проходит по южному краю плато.  Кенассы расположены в небольшом дворике. Большая кенасса была построена в XIV веке. В ней устраивались торжественные праздничные службы. Вторая, Малая кенасса– предположительно ровесница первой. Она предназначалась для о бычных служб и для собраний, где решались различные дела караимской общины. 4 мая 1886 года кенассы посетили Император Александр Александрович и императрица Мария Оедоровна, о чем гласит каменная табличка находящаяся во дворе кенасс.
        Неподалеку от кенасс находилась первая караимская типография, основанная в 1731 г. В библиотеке Бахчисарайского музея хранятся книги на древнееврейском и караимском языках, отпечатанные в этой типографии.
        Все три улицы города сходятся на площади, на которой в 1346 г была построена мечеть, к сожалению она не сохранилась до наших дней. Чуть дальше к южному обрыву расположен хорошо сохранившийся мавзолей Джанике-Ханым.
        В нескольких шагах от мавзолея проходит Средняя, самая ранняя оборонительная стена с воротами, пересекавшая плато от одного края обрыва до другого. Большой ров перед стеной не

        Деснянско-Старогутский национальный природный парк находится в крайней северо-восточной части Украины, Серединобудском районе Сумской области и занимает площадь 16215 га.  Создан парк был в 1999 году с целью сохранения, воссоздания и рационального использования ландшафтов Левобережного Полесья, с типичными и уникальными природными комплексами. санатории Трускавца По характеру ландшафтов его территория разделена на две части: Придеснянскую и Старогутскую.
Придеснянская часть парка представляет собой пойменную и боровую террасу р. Десны и ее притоков. Заводь Десны, в 2-4 км ширину, хорошо выраженная на всей протяжности и чрезвычайно живописная. Здесь много озер, стариц, заболоченных участков. Заводь Десны в пределах национального парка - один из наиболее сохранившихся природных комплексов заводи этой большой реки в Украине. Растительный покров здесь представлен комплексом пойменной (луговой, водно-болотной) растительности и лесов боровой террасы. Здесь произрастают многие редкие реликтовые виды, занесенные в Красную книгу Украины, а также растения, которые занесены в Зеленую книгу. В лесах боровой террасы преобладают сосняки. В понижениях произрастают дубравы, санаторий Карпаты Трускавец местами сохранились флористически богатые естественные дубово-сосновые леса.
Леса Старогутской части национального парка являются крайней южной частью массива известных Брянских лесов. Здесь преобладают сосновые массивы. Болота парка, хотя и невелики по площади, но весьма разнообразны – от верховых сфагновых до низинных.
Флора национального парка насчитывает 801 вид высших сосудистых растений. Хотя фауна парка изучена недостаточно, в ней много редких исчезающих видов, занесенных в Красную книгу Украины (20 видов) и в списки уязвимых видов Европы. Уникальность фауны естественного парка обусловлена наличием около трех десятков видов животных северного комплекса, большинство из которых находятся на южном пределе своего ареала и нигде больше на Левобережье Украины не обнаружены. Такие виды, как медведь бурый, рысь, сыч, ореховка встречаются только здесь и в Карпатах. А для зайца белого, свища и овсянки регион национального парка является вообще единственным местом обитания на территории всей Украины. В то же время, в парке присутствуют и типичные южные и даже степные обитатели.
Развитие туризма и рекреационной деятельности – одно из перспективных направлений работы парка. Для посетителей разработаны эколого-познавательные тропы, многосуточные туристические маршруты. Национальный Санаторий Весна Трускавец природный парк "Деснянско-Старогутский" привлекает любителей природы еще и тем, который расположен он в экологически чистом регионе Украины, а также отдаленностью от больших промышленных городов. Здесь имеются все возможности для организации отдыха: устройства палаточных городков, сбора редких грибов и ягод, спортивной рыбалки, охоты. Приграничное положение парка создает перспективы для преобразования его в билатеральный заповедный объект с прилегающими объектами в России.

         Михайловская целина - целинный участок разнотравно-злаково-лучной степи в лесостепной зоне. Это единственный подобный заповедник в Украине. Многие называют его «брендом» Сумской области. санатории Трускавца Сумчанам добираться до не тронутых цивилизацией земель не долго – степь находится всего в 100 км от Сум, возле хутора Октябрьский Лебединского района.
Заповедником местного значения Михайловская целина была провозглашена в 1928 г., а в 1947 г.стала государственным заповедником республиканского значения. С 1961 г. и по сегодняшний день Михайловская целина входит в состав Украинского государственного степного заповедника. Территория заповедника насчитывает 202,4 га.
Растительный покров целины схожий с растительностью южных степей. В его составе господствующее место занимают разнотравно-тырсовые и разнотравно-типчаково-тырсовые группировки, которые главным образом растут в юго-восточной и восточной частях заповедника. Но в Михайловской степи также есть растительность, характерная для северных степей. Например, санаторий Шахтер Трускавец только здесь растут колокольчики и разные влаголюбивые растения. Здесь мало ковыля перистого, зато много широколистых злаков - стоколоса безостого, пырея, куничника и других растений, не присущих степям юга.
Всего здесь зарегистрировано 493 видов растений; растительность характерна для южных степей (злаки — типчак, полевица, осока). На Михайловской целине вы можете увидеть такие редкие растения: дельфиний клиновидный, астрагал пушистоцветный, гвоздику Евгении, касатик боровой, брандушку, ковыль и другие. Есть в степи и привычные нам ромашки, васильки, лен. На территории Михайловской степи есть озерца, болота, которые во время ливней заполняются водой. Санаторий Весна Трускавец
Благодаря заповедному режиму за полстолетия создались условия и для обогащения фауны. Встречаются лоси, кабаны и даже волки. В последнее время все более чаще появляются косули. Постоянными жителями являются зайцы и лисицы. Очень много мелких грызунов и птиц.
Экспертный совет Сумской области определил семь чудес природы Сумщины и одним из них стала «Михайловская целина».

Засновано місто як укріплення у середині 14ст князем Любартом в названо на його честь. До Люблинської унії 1569р Любартів був центром удільному князівства Литовської держави. Після 1569р Любартів став належати до Польщі. З 1589р потрапляє у володіння князів Острозьких. Вперше назва Любар зустрічається в документах за 1604р.

Костел санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Домініканський кляштор був заснований у 1634р. Від ансамблю зберігся лише костел, зведений у 1752. Будівля перебувала в поганому стані. Але віднедавна на кошти польської католицької громади було відновилено храм. Проведено капітальний ремонт в середині храму. санаторий Женева

Храм був романського стилю, побудований у вигляді хреста з восьмигранною вежею. Перший костел був зведений на кошти князя Станіслава Любомирського у 1630. Але під час козацьких війн його було зруйновано. В 1752р. на кошти князя Любомирського - Франциска розпочинається будівництво нового костелу. Князь так і не дожив до завершення будівництва, яке тривало 13 років. Нарешті, 4 серпня єпископом Київським та Чернігівським Ю.А. Заулуським храм було освячений на честь Святого Архангела Михаїла та Святого Яна Непомуцена. Санатории Трускавца,

В домініканському монастирі зберігалася велика кількість ікон, портрети єпископів (хелмиських, плоцьких, луцьких, познанських, краківських, львівських, литовських), портрети Святіших Отців, сім картин, на яких зображено мученицьку смерть від татар. Монастир мав багату бібліотеку. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У 1864 отці Домініканці залишають монастир та Любар. Храм переходить до дієцезіальних священників. У 1904р парафія належить Житомирському деканату. До парафії належать дві філії у Вроиці-Великій та Новій Чорторії, чотири каплиці (с. Пединка, Мотовилівка, Вищекуси та любарська цвинтарна).

В храмі була чудотворна ікона Розіп’ятого Ісуса. До неї йшло багато паломників, було багато зцілень в тих, хто молився біля образу.

Наполеон Орда.

Георгівський монастир санаторий Шахтер

У 1666р був заснований Георгівський православний монастир. В 1775р відкрито школу вже як у Василіянському монастирі.. Школа за значенням булла другою після межирецької. У 1784р школа була шестикласною, нараховувала 450 учнів. Капітальний ремонт споруди проведено у 1888р. Будівля школи у стилі бароко, цегляна, двоповерхова, з асиметрично розташований головним входом в триповерховому об’ємі, який завершує фігурний фронтон. Стіни будівлі зміцненні контрфорсами. Планування коридорне з однобічним розташуванням приміщень.санаторий Алмаз

Вперше Миропіль згадується як село Сапогів у Литовських метриці за 1440-1498рр. «А къ городу к Чуднову первое село Сапогов. А в том селе 25 человека подымщину дают, а три слуги на войну ходят.» Зрозуміло, що село було дуже мале. У 1585 воно належало князям Острозьким. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

У 1753р. Миропіль переходить у власність Антонія Любомирського. Шляхом родинних стосунків Миропіль ставав власністю Валевських, Джедуських, Ростворовських, і у 1846р нарешті, коли Устиня Росворовська вийшла заміж за маршалка шляхти губернії ковенської Маріяна Гуттен-Чапського, Миропіль лишався у власності цієї родини до 1917 р. санаторий Алмаз

Коли у 1863 р маєтки Чапського були конфісковано, а його заслано в Сибір, родині вдалося врятувати тільки Миропіль. Останніми власниками земель Мирополя були сини Мартіна - Станіслав та Миколай. Але господарював та мешкав Станіслав. Санаторий Весна Трускавец,

При Маряні Чапському тут була конзавод де розводили арабських скакунів та коней англійської породи. Також пасіка була на 1000 вуликів.

Останнім власником Мирополю був поміщик Станіслав Чапський. На кінець ХХ ст.. тут вже було 4тис мешканців (зараз це важко уявити), три православних церкви, костел, винокурний завод, броварня, борошнових млинів, паперова фабрика. Доречи фабрика була побудована у 1832р . На кінець ХІХст була власністю Чапського, який здавав її в оренду. У 1957 року об'єднанням сіл Кам'янка, Старий Миропіль, Новий Миропіль і Миропіль утворено смт Миропіль.

Миропіль розташований на берегах річок Случ та Чоботівка. В період другої світової війни по всьому березі Случу від Колодязного до Вільхи проходила лінія оборони. Тож неподалік знаходяться доти. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

До пам’яток відноситься кам’яний хрест висотою в 2 метри. Його було встановлено ще у середині ХІХ ст. Його витесав з каменю місцевий майстер Степан Клименко на честь відміни кріпосного права.

Костьол св. Антонія.

Храм був побудований у 1820 році, , фундаторкою стала Анна Ростворовська. Довгий час стояв у забутті, зараз потрохи відновлюється. Храм прикрашає фігура св. Антонія. санаторий Женева

Коли Міропіль був у власності Антонія Джедуйського, то тут існував маєток, але він був розібраний і побудований палацик, який ми можемо споглядати лише на малюнку Наполеона Орди. Палац був побудований у 1850-1860рр Маряном Чапським у нео-готичному стилі і виглядав наче маленький замок. завдяки чотирикутній вежі з зубцями нагорі. Частково палац був одноповерховий, а частково з балконами та терасами. санаторий Шахтер

Всередині палацу була ліпнина. Станіслав зібрав бібліотеку на 5 тис книг багату на природну та історичну тематику, було чимало стародруків. Також були ікони грецьких, французьких, польських живописців. Палац був повністю знищений під кінець першої світової війни.санаторий Алмаз

Зовсім недалеко від районного центру Любар, на березі р. Случ знаходиться село Нова Чорторія.Санатории Трускавца, Власниками були Наталія та Петро Оржевські. Вони були відомі своїм меценатством - вони давали кошти на будівницьво школи та лікарня для селян, а сама графиня працювала декілька годин на день, як сестра милосердя. На початку XIX ст. власники маєтку Оржевські будують палац. Це була одноповерхова будівля. Наприкінці ХІХ ст. палац значно перебудовується - стає двоповерховим. Фасади палацу були реконструйовані і набули мотивів ренесансу з новомодним на той час модерном. А ось стіна, яка виходить до парку зберегла свою первинну барочну трактовку. санаторий Алмаз

Зараз в колишньому палаці розміщено аграрний технікум. Тому у вихідні дні майже нереально потрапити всередину щоб подивитися інтер’єри. В вестибулі збереглися старі сходи з кованим перилами з мотивом каштанового листя та геральдичних драконів. Гарні в палаці вітражі, особливо в овальній залі великий вітраж на античну тему художника Ф. Беляковського. санаторий Шахтер
Від первинного оформлення зберігся мармуровий камін в великій залі. А в колишньому будуарі збереглася гарна стеля з ліпним фризом з квіткових гірлянд.
Палац знаходиться в парку площею в 70га. Липова алея веде до ріки. Ймовірно парк був прикрашений, але з архітектурних форм лишився лише мостик на пагорб, на якому стояла альтанка. Поверхня води вкрита зеленим цвітом, а качки які плавають в ставочку, лишають червоні сліди, бо сама вода мабуть містить дуже велику кількість заліза. Інакше я не можу пояснити її такий червоний колір.

В’їздні ворота разом зі будиночком-сторожкою прикрашеним дерев’яною різьбою.

Церква санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

13 вересня 2008р
В сотні метрів від палацу стоїть родинна церква-усипальня побудована на початку ХХ ст. у російсько - візантійському стилі. Стіни були вкриті орнаментальним тематичним розписом роботи художника Нестерова. Місце, де покоїлися останки графа Оржевського, було варварськи розграбоване у період з 40 – х до 60 – х років минулого століття.

Млин Санаторий Весна Трускавец

13 вересня 2008р
Не одразу розумієш що будинок-велетень над рікою Случ - це є один з перших парових млинів. Зверніть увагу, що з боку дороги будівля має 5 поверхів, а з боку ріки аж 7. До основної будівлі приєднується двоповерховий корпус - склад для готової продукції. Млин переробляв 500тис пудів зерна. Аж до 1962р млин приводився до руху від парової турбіни за допомогою ременевої передачі. Потім млин працював за допомогою електроенергії.Санатории Трускавца

Стародавнє волинське місто Овруч вперше згадується ще до хрещення русі ,Санатории Трускавца до 946р. Відоме в літописах під назвами Вручай, Вручий, Овручев. Коли саме точно був заснований центр древлянської землі невідомо, адже ця місцевість була заселене ще в 5-4тис до н.е. В літописі вперше згадується як древлянське місто, яке було підкорено княгині Ользі. В літопису згадується як місто, де загинув князь Олег в 977р.

Овруч мав потужну фортецю на час входження в Київську Русь. В 12ст місто було резиденцію князя Рюрика Ростиславовича.санаторий Шахтер

Окремі рештки укріплень цього періоду збереглися і до наших днів. Знищений монголо-татарами, Овруч відродився і на початку XIV ст., коли ввійшов до Галицько-Волинського князівства, мав свою фортецю. З 1356 р входить місто до Литовського князівства. Кримський хан Едигей взяв місто в 1399р.

Овруч був об'єктом постійного нападу кримських татар. для оборони був збудований дерев'яний замок, який було зруйновано в 1506р. З часом фортеця була відбудована, та модернізована - з'явився глибокий рів, а саму фортецю обнесли кам'яним муром. Фортеця мала чотири в'їздні брами та шість багатоярусних башт. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

З 1569р Овруч входить до складу Речі Посполітої і стає центром Овруцького староства. У 1641р. королем Владиславом ІV було надане магдебурзьке право. В 1648р Овруч було визволено козаками, але за перемир'ям 1667р знову місто увійшло до Польщі, а після 1793р Овруч увійшов до складу Російської імперії.

Церква св. Василія

Найстарішим храмом Овруча є храм св. Василя. Побудований він в 1190р на місці ще давнішої церкви - дерев'яної, зведеної в 997р. За переказами звів ту церкву великий князь київський Володимир, що прийнявши християнську віру взяв ім'я Василій. Храм входив до палацевого комплексу князя Рюрика Ростиславовича. Зазнавши постійних руйнацій, остаточно був зруйнований литовським князем Гедиміном в 1321р. Прямо на кам'яних руїнах старої церкви в 16ст було зведено дерев'яну церкву, яка згоріла, наступна - теж дерев'яна - була розібрана в 1734р. В 1848р впали склепіння храму-руїни. Від давньоруської церкви лишилося три апсиди та частина північної стіни.санаторий Женева У 1876р була збудована біля церкви капличка, яку розібрали на початку 20 ст. Щоб хоч якось зберегти цінну пам'ятку архітектури 12ст. , були виконані реставраційні роботи архітектором Щусевим. Архітектор зі всією душею поставився до складної задачі відновити храм. Він писав: "Как хирурги, мы подняли по кирпичикам стену, замерили ее и порставили на свое место. Таким образом, удалось северную стену и значительную часть южной стены реставрировать точным методом"

Ми маємо сотні храмів, спотворених реставрацією, коли оригінальний архітектурний стиль віддавався працівникам цегли , дерева та металу, які нав'язували визначним пам'яткам чужий стиль, або повністю віддавали об'єкт на розсуд моді. Щусєв зі всією відповідальністю підійшов до відродження овруцького храму св. Василія. На основі досліджень академіка Покришкіна, який вивчав цю церкву в 1907-1908рр., досвіді історії давньоруської архітектури Новгорода та Пскова. санаторий Алмаз

Храм чотиростовпний триапсидовий. Унікальним явищем для кінця 12ст є те, що на рогах західного фасаду містяться дві круглі башти. Фасади інкрустовані природним відшліфованим камінням різних кольорів. В інтер'єрі церкві на фрагментах давніх стін збереглися рештки фресків. Під час реставрації 1908-1912р біля церкви було збудовано двоповерховий корпус келій жіночого монастиря, трапезну та дзвіницю., санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На освячення новореконтруйованої церкви приїхав навіть сам імператор російський Микола ІІ. В розпису інтер'єру приймали участь відомі художники К.С. Петров-Водкін, Ф.К. Волков, Б.Н. Максімов. Справжнім відкриттям було те , що під час реставрації в 1989р. виявилося, що 14 ікон другого ряду іконостасу належали до новгородської школи 16ст.

Після реставрації 1908-1911р при храмі відкрили жіночу обитель. Вона діяла до 1935-го року, потім була закрита радянською владою, відкрилася у 1944-му році, та 1959-го була знову закрита. Санаторий Весна Трускавец

В 1990р церква була освячена та відкрита для богослужінь. В будівлі при церкві розміщується жіночий монастир.

Свято-Преображенський собор

Новенький Кафедральний собор побудований

Одне з найдавніших поселень Волині, що розташоване басейні р.Уборть. За народними переказами, це місто раніше називалося "Олеговим городищем". Засноване ще в другій половині Х століття Овруцьким князем Олегом Святославичем. Олевськ був важливим пунктом древлянської землі. Санатории Трускавца,

Вперше документально згадується в 1488, коли київський боярин Пирхайло попросив київського воєводу дати йому у володіння Олевсько. На початку 16ст. місто було приписане Овруцькому замку В 1569р. опиняється у владі Польщі. Польський король надає місту магдебурзьке право в 1641р, дозволив щотижневі торги, та проводити ярмарки двічи на рік. В 1793р місто відійшло до Російської імперії. санаторий Женева

Миколаївська церква
Будівництво церкви датується 1596р. На кам'яному хресті вмурованому в західну стіну прибудованого до церкви мурованого притвору видовбана дата 1618. Первісно одноверхна, хрещата в плані. Готичні риси постають в стрільчатих формах низької арки в західній частині бабинця та стрільчаті форми чотирьох арок, які тримають над середньохрестям підбанник. санаторий Алмаз

Після відбудови церкви в 1864р над центром кожного з рамен просторового хреста зявилися невеликі восьмигранні фальшиві верхи, поставлені прямо на дах. Звісно це порушило первісний вигляд храму, який відзначався гармонійними пропорціями та логікою побудови.

В церкві зберігся стародавній двоярусний іконостас. Значну цінність мала ікона "Богородиця Олевська", яка потім зберігалася в Харківському музеї.Санаторий Весна Трускавец

Стара Котельня Згадується в літописах з 1143р. як Котельнич та Котельниця. В домонгольські часи селище мало фортецю. Тут ще можна побачити вали давньоруського городища. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Цитую Грушевського:" Над подневим Потетровю визначним городом була Котельниця на р. Гуйві; се був великий і сильний замок, городище вельми добре, мало не таке як житомирське, як казали у 16ст. В середині і в 2-ій половині ХІІст Котельниця була центром княжої волосості, куди входило також і києвськое Побіжжя - городи Божський , Межибоже і ще два міста " санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

Цікаво те, що в 1683р райцентр Андрушівка згадується як приписане село до Котельні, тепер все навпаки, Котельня знаходиться в Андрушівському районі.

Про Стару Котельню вдалося знайти ще те, що іудейська громада була тут з 1775р. Масові вбивства євреєїв відбулися під час другої світової війни, загиблі поховані в районі "Ліски". Місцева влада займається відновленням надгробків. Санаторий Весна Трускавец

костел Антонія Падуанського
Костел був побудований в 1786р . Розташований храм на схід як раз від згаданого давньоруського городища, ви навіть можете прослідкувати фрагменти засипаного оборонного рову. Костел в найкращих традиціях бароко, цікаво який він був до початку руйнації. Фасад прикрашений пілястрами іонічного ордеру, арка головного входу франкована тосканськими колонками. В ПГС згадується про цегляну огорожу з воротами, рештки її ви можете побачити позаду храму.санаторий Алмаз

невеличка передмова. Взагалі то нам було потрібно зовсім інакше село. Але чомусь вдивляючись вже в сутінках в карту, я кажу нам треба сюди. Мої любі супутники про це дізнаються про таку помилку тільки з цієї сторінки. санаторий Алмаз, Отак, переплутавши одне село з іншим можна випадково знайти щось цікаве! Отже

Знаходиться село Топори неподалік від Ружина. Колись ці землі входили до Київської губернії, зараз це вже Житомирська область. Топори розділяє ріка Орєховатка. На початок ХХст в селі було 1065 православних і всього 122 католики.санаторий Шахтер Неподалік від села Топори знаходиться місцевість «Селище». Кажуть, що за давні-давні часи тут знаходилося старе поселення Топори. В іншому урочище, яке називають Паліїха, за легендою, зупинявся своїм станом Семен Палій. Там ще був старий колодязь обкладений камінням. Але у 1839 р керуючий маєтком Людомор-Людовік Тарнецький наказав закидати цей колодязь каменями.

У 1736р Топори належали до Погребищенського ключа і були у власності Махала воєводи Виленвського та Яна каштеляна Краківського Вишневеского. З 1741р належало вдові Теофілії Вишневецькій з роду Радзивіллів.санаторий Женева Деякий час Топорами володіли гетьман Радзівіл, одружений на донці Яна Вишневецького, а потім граф Ржевуйський. У 1792 р граф Ржевуйський продає Топори Васькевичу, а той у 1800р перепродає Конопацькому. У власності Топори затримуються трохи менше ніж на півстоліття, і у 1849р до 1857р це власність Христини Ігнатівни Стахурської. Останніми власниками були все ж таки Ржевуські. Село купила Анна, дружина Адама Ржевуського. Вона побудувала великий цукровий завод.

Костел санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
Від маєтку, як ви прекрасно розумієте, нічого не лишилося. Він був розташований неподалік костелу, який на наше щастя таки дожив до наших днів. У 1803р поміщиком Конопацьким був зведений мурований костел св. Трійці, який потім зробили парафіяльним. За радянські часи тут був або клуб,або більш схоже який спортзал.

Церква Санатории Трускавца
Я не можу однозначно стверджувати, що сталося з церквою євангеліста Іона Богослова, бо вона була дерев’яною з трьома куполами і побудована у 1741р. А у 1828р церква була піднята на кам’яний фундамент, розширена і вкрита залізом. То ж можливо маємо велику ймовірність, щоб вважати церкву на фотографії нижче саме нею.

Село турчинівка засноване у XVIII. Санатории Трускавца Жителів тут небагато добре, якщо набереться півтисячі. Доїхати можна автобусом з Житомира : 6-15 або вже в 13-55, ще є якийсь бусик о 12.35 йде через Чуднов  Турчинівка належала Федору Терещенко. Він зробив щедрий весільний подарунок свої донці Наталії, яка вийшла заміж за Сергія Уварова. Доречі це був її першій шлюб, в якому народилося двоє діточок, які романтично були названі на честь батьків - Наталія та Сергій. Під час революції родині Уварових-Терещенко вдалося втекти за кордон - до Парижу.санаторий Алмаз Маю данні, що Наталія та Сергій розлучилися. Але коли точно не знаю. Другим чоловіком Наталії Терещенко був граф Луї де Гвідон, доречи, льотчик! Померла Наталія Терещенко в Парижі у віці 97 років. Наскільки вдалося взнати зі спогадів Мішеля Терещенко - племінника Наталії Федорівні, їй вдалося втекти у 1918р. Останні роки в Україні Наталія Федорівна жила дуже скромно, без прислуги. Без виходів у світ. Дозволяла собі лише верхові прогулянки. У 1918р прийшли червоноармійці, щоб її заарештувати. Вона відкрила двері у настільки простенькій сукні, що солдати подумали, що то це прислуга. Наталія Федорівна вмить вловила дарований долею шанс. Вийшла через садовий вихід, сіла на коня і зникла. Вже будучи старою жінкою вона лишилася жити в Парижі, і любила писати ікони. санаторий Женева

Він був керівником дворянства Бердичівського повіту. Жила молода родина і в Турчинів ці, і мала дачу у Ворзелі (вона доречи, збереглася, нині там школа), але переважно в Києві у власному будинку, побудованому за проектом архітектора П.І. Голандського. Наталія Федорівна відкрила безкоштовний родильний приют, вона і сама там працювала при чому простою акушеркою.

Палац санаторий Шахтер,

Маєток Терещенко-Уварових розташований майже в центрі Турчинівки, але це дуже затишне місце. Зараз тут знаходиться ПТУ №30, про що свідчать залізні літери на старих воротах. Проходимо через хвіртку у воротах. Алеєю з квітів та дерев проходимо декілька метрів - і ось перед нами гарний палац.

Будівництво палацу розпочав ще Федір Терещенко у 1899р, а завершувала цю справу його донька. Всі палаци, якими володіли Терещенки, а це Червоне, Денеші, та київські будинки - це дуже романтичного вигляду будівлі. Турчинівка не є виключенням. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Прямокутний в плані двоповерховий цегляний палац зведений в мотивах ренесансу. Він має два виступаючих центральних ризаліти. Над парадним входом балкон-тераса. Ліворуч знаходиться кутова кругла вежа зі шпилем. А праворуч кутовій прямокутній еркер з шатровим дахом. На садовому фронтоні, який виглядає гірше ніж парадний зверху знаходиться герб-вензель Уварових та дата початку будівництва палацу, на парадному дата завершення. Дах прикрашає кована огорожа .

Поруч з палацом знаходиться флігель - висока трьохповерхова вежа з зубцями та шпилем романтично прикрашає закинуту одноповерхову досить велику за розмірами господарчу будівлю. За архітектурою флігель ніби перекликається з палацом. Правда у 1967 до північного фасаду було прибудовано прямокутну будівлю. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Доречи, яблуні посаджені садівниками при Терещенках ще досить добре плодоносять. Правда яблука кислі, але саме такі я і люблю. А біля палацу на галявині пасуться коні. Хто знає, може це праправнуки того коня, що спас життя Наталі Федорівні. санаторий Алмаз