Дуже багато причиняється до закріплення родинних чуттєвих зв'язків вшановування в означені дні в році поодиноких членів родини. Наше неукраїнське середовище звичайно відзначає у стандартний спосіб дні народження кожної особи. Ми ж, згідно християнської традиції, повинні радше вшановувати дні святих, що їх імена носимо, отже іменини. Кожний календар скаже нам, коли чиї іменини припадають., Санаторий Весна Трускавец
Іменини — це не лиш пошанування іменинника, але й свято його патрона. Кожний святий заслужив собі на вінець небесної слави якимись визначними прикметами характеру й вчинками, і хто носить їх ім'я, повинен їх наслідувати. Це варто пригадувати іменинникам, а особливо батькам, коли їх діти ще малі.санаторий Алмаз
Звичайно, що найкраще починати святкування іменин і для іменинника й для зібраної його родини — участю у Богослуженні, відправленому в його наміренні.
Іменини старших: батьків, дідів, чи інших старших родичів, це чудова нагода вказати дітям на пошану до старших та обов'язок вдячности супроти них. Дарунки від дітей, виготовлені власноручно, чи то придбані за самостійно заощаджені гроші, напевно будуть найкращим виявом вдяки батькам і опікунам за їх любов та труди. Не треба теж забувати про виголошені гарною українською мовою привіти-побажання, чи листи з бажанням тим іменинникам, що живуть далеко. Це одна з багатьох нагод показати дітям, що знання української мови в їх житті необхідне.санаторий Шахтер,
Знову ж іменини дітей кожного віку, це нагода батькам та старшим спрямувати зацікавлення дитини в належному напрямі, відповідними дарунками, чи це буде українська книжка, чи заплачена мандрівка в українському товаристві, чи спортовий виряд — все це повинно дати не лиш волю забаганкам дитини, але й допомогти її ростові й розвиткові.
А іменинова забава — це нагода батькам допомогти дитині входити в товариство українських дітей, а опісля в гурти молоді, що, як ми вже згадували, веде до знайдення собі товариша життя у тому ж товаристві. А нам відомо, наскільки це важливе.санаторий Шахтер,
Ще слід згадати, що іменинника вітають нашим традиційним "Многая літа", а ніколи чужими, хоч би навіть перекладеними на українську мову.
Є ще одні "загальні" іменини, які прийнялися в нас може і під чужим впливом, але з уваги на свою велику виховну вартість здобули собі повні права в наших традиціях: це День Матері, друга неділя місяця травня. Наша Дитяча й молодеча преса, організації та школи притримуються того звичаю. Концерти з нагоди Дня Матері, виконування за неї в її день всієї домашньої роботи та багато інших способів для вигадливих, вдячних дітей — це ті традиції, що творяться на наших очах і певно колись перенесуться й в Україну, туди, де цього святкування не знають.санаторий Алмаз

Поза календарним циклем свят є ще події в житті людей та родин, що не зв'язані з якоюсь окремого порою року, але мають своє велике й переломове значення. Це народження, одруження, смерть. Довкруги них маємо особливо багато різних обрядів та звичаїв, бож мова тут не лиш про життя та добро одиниць, а й цілої родини-роду. Від числа його членів, від добре дібраних подруж, залежало його життя, добробут та живучість. А хто вмирав, залишався далі в роді і відроджувався в нащадках. Тому й був звичай надавати дітям імена померлих предків. І як ми бачили, покійних членів роду споминали й "гостили" при нагоді кожного більшого свята в році. санаторий Шахтер,

НАРОДЖЕННЯ

Поява кожного нового члена роду була великою й радісною подією для всіх. Тільки ж на матір і дитину, слабих у той час та безпомічних, чигало багато небезпек, від злих сил та від людей. "Нечистий" міг навіть забрати матері дитину та підкинути свою. Тому треба було їх належно охороняти, і це робила баба-повитуха. Вона була не лиш помічницею породіллі, але й жрицею, яка вводила нову дитину у члени роду. Та всі її завдання зовсім відпадають, коли сьогодні діти народжуються переважно в лічниці і там мають точні приписи, як обходитися з ними.Санатории Трускавца, в
Але після повороту матері й дитини додому можна багато чого доповнити. Наприклад, гарний звичай, що дитині кладуть у головах хліб — знак життя, та ніж — на оборону перед злом.Санатории Трускавца
Христини зате вже зовсім у руках батьків. Їх старалися влаштувати якнайшвидше, ще навіть того самого дня, бо перед христинами мати не сміла кормити дитя. Це знов виконують тепер тільки в випадках небезпеки життя дитини, що христять її зразу. Та з цього нам вказівка, щоб не проволікати з христинами, а хлаштувати їх якнайшвидше. Хресних батьків запрошував зараз же у день народження батько, заходячи до їх хати та обмінюючи з ними бохонець хліба.
Установи хресних батьків вимагає не лиш стародавній звичай, але й Церква.санаторий Шахтер, Між хресними та рідними батьками постає певне споріднення. Куми вважаються ніби членами одної родини. Також і діти їх належно поважають, не забувають відвідати вперше зі святою вечерею, зі свяченим чи з засіванням.
Гості, які сходяться на христини, приносять у хату хліб, сіль та овочі — знаки добробуту. Нума приносить кілька метрів білого полотна — це обрядове "крижмо". Ним покривають дитину під час хресту, а опісля шиють із нього білля дитині.
Гостина після христин — річ самозрозуміла, не лиш у нас. Із замітних звичаїв — прощаючи гостей, мати роздає "виноград", тобто варені яблука й грушки, а також, на пам'ятку, "квітки" — китички із колосків, зілля та калини.санаторий Алмаз
Цікавий наш традиційний обряд "пострижин", тобто першого стриження волосся дитині. Не раз роблять це зразу при христинах, не раз пізніше, аж до п'ятого року життя. Дитину саджають на вивернений вовною вверх кожух — знак повноти й добробуту. Хтось, дуже часто власне хресний батько, витинає їй по жмуткові волосся над чолом, над потилицею та над обома вухами. В давнину був для хлопців теж обряд "посадження на коня", бо ж чоловік мав бути лицарем-войовником і вміння їздити на коні було його основною вмілістю.санаторий Алмаз,
Всі ці обряди — це введення дитини в життя і в родину, та охорона перед "злом".

Важно знайти границю між весняними та літніми святами. Зелені Свята, що тісно лучаться з весняним Великоднем, вже припадають, властиво, на початок літа, бо першим літнім святом вважають свято Юрія, (6 травня). Святий Юрій — це мученик за Христову віру в перших віках християнства. санаторий Женева Тому, що був він лицарем-полководцем, постала між християнами легенда про його переможну боротьбу зі змієм-людоїдом та визволення прекрасної царівни. Святому Юрієві приписують теж опікунство над звірятами, над купцями, над військом і зокрема над молоддю (він же є й опікуном організації молоді "Пласт").
У народному календарі зі святом Юрія лучилося багато обрядів, що для нас ледве чи мають якенебудь значення: у Карпатах на Юрія виганяли худобу на полонини, а господар повинен був ранком у це свято викачатися в росі на свойому полі, щоб був добрий урожай цього року. Але дуже значуче для нас, це щоб передати нашій молоді леґенду про святого Юрія, як переможця добра над злом, щоб почитання цього святого давало молоді напрямок цілого їх життя.Санатории Трускавца
Інші літні свята припадають приблизно на час вакацій. Велика кількість молоді збирається на таборах різних наших молодечих організацій, наші родини теж залюбки, проводять час літнього відпочинку там, "де більше своїх". Тому є нагода при вільному часі та своєму товаристві відзначувати більше наших стародавніх свят та обрядів.
Зеленосвятнє маєння хат належить до циклю "русальних" святкувань. До них належить теж "водженім тополі", чи як подекуди кажуть, "лялі". Це дівоче свято. "Тополя", чи "ляля" — це найкраща дівчина. їй дають на голову вінок і цілу прикрашують квітами та танцюють кругом неї, співаючи пісень. Ляля має біля себе вінки та різні страви і роздає їх дівчатам.санаторий Алмаз
На цей час припадає теж топлення чи закопування людської подоби зробленої з соломи. Звуть її Морена і вдягають, як дівчину, або Коструб, Ярило, чи Купало, і тоді вбирають як хлопця. Морена й Коструб — це уосіблення зими, і тому з весняною відновою треба їх знищити "раз на завжди". Але Ярило й Купало — божища весни й літа. В сумерках віків затратилося пояснення, чому й їх позбуваються.
Свято Купала співпадає з християнсьним святом народження св. Івана Христителя — Предтечі Христового (7 липня). Це єдиний святий, що його різдво Церква святкує, віддаючи йому окрему пошану. Ці два свята так тісно получені, що навіть у піснях змішують їх назви. Санаторий Весна Трускавец На Івана Купала час найбільшої сили сонця, що в західньому світі було відоме як "середньолітня ніч". Це був в уяві наших предків час святковий і чудодійний. Предни вірили, що в цей день "сонце в воді купається", тому й вода має очищуючу силу. Таку ж силу має й вогонь. Тому хлопці й дівчата розводили вогнища і скакали через них. Це очищувало й приворожувало щастя. Якщо скакали хлопець з дівчиною разом, це ворожило їх одруження.
Як і всі переломові часи року, час Купала надавався до ворожби та прикликування долі. Дівчата плели свої вінки зранку та залишали, "щоб їх сонце поцілувало", а ввечері пускали на воду зі засвіченими свічками. Такі ж вінки пускали й хлопці, і чиї вінки зійшлися, ті й мали одружитися. А потонення вінка віщувало смерть.
Було теж повір'я, що в ніч під Купала цвіте й "горить вогнем" папороть. Під цією квіткою заховані великі скарби, а сама вона дає надлюдську силу й щастя. Та лихі сиди сторожать її і може ЇЇ здобути тільки великий сміливець.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Купальські обряди особливо мальовничі та получені з піснями великої краси. А романтична "квітка щастя" теж дуже приманчива і може допомагати молоді застановитися над тим, що великі речі здобувається великим трудом та відвагою. Тому святкування "Купала" в нас відносно досить популярні.
На середину літа припадає теж відзначення пам'яті кількох українських святих. І так 23 липня святкуємо святого Антонія Печерського, основника першого українського манастиря — Києво-Печерської Лаври, яка на довгі віки була осередком релігійного та культурного життя всього сходу Европи. Оснування Печерської Лаври було теж початком чернечого життя в Україні, яке відіграло не малу ролю в житті та розвитку нашого народу.
У дні 24 липня святкуємо пам'ять першої української княгині-християнки, святої Ольги, а 28 липня — святого рівноапостольного князя Володимира, христителя України. Знов же 6 серпня припадає свято перших українських мучеників, молодих князів святих Бориса й Гліба. Багато українців носить імена цих усіх наших українських святих. Вакаційний час не лиш

Початок весни пов'язали наші предки з празником Сорока Мучеників, Він припадає на 22 березня нового стилю. Тоді то, казали, птиці прилітають із вирію (з теплих країн) і приносять весну. Щоб відзначити цю радісну подію, пекли булочки в формі пташок та роздавали дітям. Цей гарний звичай мржна без труду повторяти й сьогодні.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Святкування пов'язані з Великоднем починалися, властиво, ще в зимі, із початком Великого Посту та приготуванням до нього — м'ясницями й пущенням. М'ясниці — час забав та весіль. Пущення, в останній тиждень перед Великим Постом, від т. зв. М'ясопусної або Всеїдної Неділі, це час особливо багатих гостин, обов'язково з варениками. Окремо відбувалося "бабське пущення", гостина, що в ній брали участь самі заміжні жінни. Тепер це дуже гарна нагода товариської зустрічі наших жіночих організацій.
З закінченням м'ясниць, а тим самим і часу весіль, пов'язаний звичай "колодки", Колись справжня дерев'яна колодка, пізніше замінили її пучком стрічок чи китичною квітів. Нолодку причіпали до руки хлопцям та дівчатам, яні в ці м'ясниці не подружилися. Причіпали колодку теж і їх батькам, "за нару, що не добре дбали", щоб одружити дітей. Можливо, що в наші часи цей звичай виглядав би дещо жорстоким, але в відповідному товаристві та в формі жарту можна й його переводити. Це щось на зразок "котильйонів", що їх вживають на забавах. санаторий Шахтер, До речі — коли хлопець причепить дівчині "колодку", він обов'язаний і найняти для неї танок, тобто заплатити музикам, щоб фали до танку зокрема їм обоїм. А дівчина віддячується за колодну на Великдень писанною — і так колодка стає дуже гарним та тактовним засобом дальшого залицяння.
Варто згадати, що "пущення" знане в цілому християнському світі, як ось "карнавал" у західноєвропейських народів.
Приписів посту придержувалися наші предки дуже сумлінно. У перший день посту навіть "полонали уста", щоб не осталося нічого масного, скоромного3), як теж випарювали всі горшки, щоб і в них нічого непісного не осталося. Тепер наші Церкви дуже влегшили пости. Але це не перешкоджає, щоб поодинокі родини тани встановляли для себе власний пісний календар із днями в тижні без м'яса, а то й молочних страв. Попри всі інші великі релігійні та моральні вартості, такий піст може стати теж спільним родинним самовиховним зусиллям, яке ще сильніше з'єднає родину та стане прикладом дітям на все життя. Це ж саме відноситься і До інших постів у році: Пилипівни перед Різдвом, Петрівки перед святом св. Апостолів Петра й Павла, Спасівки перед Успенням Матері Божої та п'ятниці кожного тижня.
В час посту» дуже важливе поминання померлих. Звичайно наші Церкви відправляють у тому часі окремі богослужби, "сорокоусти" і парохіяни записують своїх покійних у "родинні пом'яники", щоб їх на сорокоустах поминали. Дуже гарний новий звичай — записувати в тані пом'яники теж і поляглих за волю України, чи замучених ворогами.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), В останні часи це буде Алла Горська, Гелій Снегірьов, Володимир Івасюк. І їх годиться згадати разом із покійними членами родини.
Великий Піст — це теж час писання писанок. Ця ділянка зокрема популярна, бо писанка знайшла серед нас велику увагу. Багато наших дівчат та жінок вміють їх писати (а це традиційно і є жіноча робота). Писанки теж дуже широко використовують у пропаґандивних виставках чи показах перед чужинцями. Одначе, треба звернути окрему увагу, щоб наші писанки були згідні з народними оригіналами. Правда, кожному вільно творити собі нові взори та добирати краски, але треба дуже добре на цьому розумітися та мати великий талант, щоб створити щось нове, згідно з традиціями й символікою писанки. Писанка, навіть технічно бездоганно виконана, але з невідповідними взорами чи красками, тратить свою вартість.санаторий Шале Грааль На щастя, маємо численні альбоми з добрими взорами писанок і при добрій волі є на чому вчитися. При тому гарно теж притримуватися старовинних звичаїв, які підкреслювали святість писанки, як знану нового життя. Писанчарка мусіла бути зовсім здорова, перед початком писання повинна вся вмитися та вдягнути на себе все чисте, повинна розпочати роботу молитвою, а до писання вживати води з розпущеного снігу. Писанка варта цього. Вона, вже як саме яйце, є знаком життя. А до того кожний взір на ній має своє окреме значення.

Це зовсім певне, що Великдень у першу чергу — церковне свято й основне приготування до нього повинно бути згідно з приписами Церкви, з окремим говінням4) і прийняттям Святих Тайн чи то вислуханням Місії. Наші

Свято святого Миколая, єпископа міста Миру в Малій Азії, припадає на 19 грудня. У давній традиції в той день вільно було селянам варити пиво, бо звичайно це було лиш право пана. Тому в честь святого Миколая варили пиво та справляли бучні гостини. Одначе, не ця традиція затрималася в нас. Святий Миколай вже за свого життя на землі любив потайки помагати потребуючим, зокрема дівчатам, яким підкидав посаг, щоб могли вийти заміж. І тепер вважають його опікуном та помічником, головно дітей, рибалок та всіх, що в небезпеці. Багато є легенд про, його чудотворний рятунок людей. Та в нас найбільше закріпився звичай, що святий Миколай приносить у свій день чемним дітям дарунки. Цей звичай треба плекати в домах, школах, молодечих організаціях. Проте ж спрямувати всі сили на те, щоб таким обдаровуванням надати якнайбільше виховного змісту.санаторий Алмаз Роздача дарунків повинна в'язатися з відповідною сценкою, деклямаціями та піснями дітей. Важливо, щоб гарно прийняти та пошанувати Святого, не лиш одержати дарунки. Святий Миколай не повинен бути подібний до популярного в країнах нашого поселення Сента Клоса. Святий Миколай — угодник Божий і має право нагороджувати чи карати поведінку дітей.
Його дарунки повинні мати теж виховне значення, як ось українські книжечки чи передплати на українські дитячі журнали. Не в величині чи дорогій ціні цих дарунків сила, а в тому, що діти їх добре заслужили. Тому треба теж викорінювати прийняту тут звичку, що одержані дарунки діти якнайшвидше і без ніякої уваги нищать.
Різдво Христове припадає в нашому календарі на 7 січня, а його навечеря, Святий Вечір, на б січня. Свято Народження Ісуса Христа злилося з передхристиянським святом Коляди, чи то Корочуна, яким наші предки обходили найкоротший день у році та початок відродження сили сонця. Тим самим це був і початок нового року.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Довгі та загорілі були й є суперечки, чи не перенести нам Різдва, "як у всьому світі" на 25 грудня. Умовини праці чи навчання таки змушують до цього багато родин. Але ж слід пам'ятати, що 7-го січня святкує Різдво весь український нарід. І ми знаємо, що він його таки святкує, не зважаючи на всі большевицькі заборони та антирелігійну пропаганду. До того ж різниця в даті Різдва дає дітям та молоді краще розуміння своєї ідентичности та почуття пов'язання зі своєю спільнотою. Тим більше, що вирозумілі й людяні працедавці та вчителі навіть шанують українців, які гідно й належно відзначають Різдво Христове за своїм звичаєм.
Українське Різдво, навпаки, ніж у нашому довкіллі, свято не комерційне. Воно сповнене символікою духових вартостей. Роздача дітям дарунків залишена святому Миколаєві.санаторий Шахтер, На Різдво обмінюються хіба святою вечерею, або обдаровують ласощами колядників. Але головно Різдво повинно Захоплювати нас духовими вартостями — виявами любови, пошани до ближніх. Це ж свято милосердя. Пастушки принесли дари Божому Дитяті, і ми повинні заохочувати наших дітей, щоб відмовляли собі до Різдва в дечому та допомагали, ради свята, бідним українським дітям у розсіянні, а зокрема дітям наших в'язнів і дисидентів. Можливості такої допомоги існують, і наші установи займаються ними.
Коли говоримо про Різдво, важко відділити від нього ялинку. Хоч це звичай не український, а скандинавський, в Україні вона знана від багатьох поколінь, і її не можна й не треба уникати в побуті. Можна, одначе, її належно використати: щоб діти щось власноручно майстрували на ялинку, щоб прикрасили її в українському стилі, чи знов же, щоб дарували ялинку комусь, хто її не мав би цього року.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
Різдво, чи християнське, чи ще передхристиянське, це час побажань. Їх складали особисто рідним і сусідам, а тепер, на віддалі, єдиний спосіб передати побажання — це різдвяні картки, чи то оголошення в нашій пресі. Маємо широкий вибір українських різдвяних карток, а купуючи їх, підтримуємо наших малярів і видавців. Треба, проте, добре вважати, щоб картка не була переладована прикрасами, щоб була в доброму стилі. І найкраще написати бажання таки власноручно, не тільки підписатися під видрукованим текстом. Тоді щойно ми виявили цими бажаннями увагу адресатові. Не треба теж забувати про різдвяні привіти тим, що їх від нікого не дістануть. Це люди самітні, по лічницях та старечих домах, священики та черниці, а в неостанню чергу й підсовєтські в'язні. Їх адреси подають наші часописи, а деякі привіти до них таки продістаються. Якби навіть ні, то звертають увагу совєтської влади, що про цього в'язня знають та дбають.
Навечеря Різдва, Святий Вечір, це

Осінь, особливо пізніша, це був час, коли вже зібрали збіжжя, городовину й садовину, коли покінчився час важкої та поспішної праці і наставав час відпочинку й перебування по хатах, приготування до нового року. Наставав тоді теж час і плянування та закладання нових родин, час весіль. Це було в житті нашого народу дуже важливе.санаторий Алмаз
Осінь розпочиналася зі святом св. Симеона Стовпника, дня 14 вересня. Так і в церковному календарі того дня припадає новий рік, початок нового рокового церковного уставу. В народних звичаях із цим днем кінчалися літні зустрічі та ігри молоді, "вулиці", а починалися осінньо-зимові "вечорниці" та "досвітки".
Перше, більш осіннє свято — була Покрова Пречистої Діви Марії, Покрова, дня 14 жовтня. Це свято встановлене на пам'ятку чудесного врятування міста Царгороду в Греції від нападу сарацинів, за заступництвом Матері Божої. Подібне сталося теж і в нашій історії, коли Пречиста Діва чудесно врятувала славний Почаївськии манастир від нападу турків. Це свято теж дуже глибоко прийнялося в нас, головно тому, що вже князь Ярослав Мудрий віддав був Україну під покров Пречистої Діви.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Козаки мали у своїй церкві на Січі ікону Покрови та дуже її шанували й щедро обдаровували. В нові часи Українська Повстанська Армія вважала Пречисту Діву своєю Покровителькою та врочисто відзначувала щорічно це свято.Санатории Трускавца, ви
У нашому житті варто плекати обов'язок вислухати спільно в цей день Службу Божу, прикрасити домашню ікону Богоматері. А в розмовах дома розказати дітям про значення цього свята та згадати членів родини чи знайомих, які служили в різних українських військових формаціях.
Вечерниці відбувалися всю зиму та осінь, навіть кожного вечора. Починалися вони спільною працею дівчат (прядення, вишивання, лущення насіння стручкових рослин, дертя пір'я). Далі приходили хлопці, всі спільно співали, жартували та танцювали, якщо це не був піст (Пилипівка перед Різдвом). Далі була спільна вечеря, на яку складалися всиа приготовляли вже в час вечерниць під наглядом "вечерничної матері". Це була старша, поважна жінка, в хаті якої сходилися, і яка мала наглядати над молоддю.санаторий Шахтер,
У новіші часи звикли називати "вечерницями" просто забави з танцями. Але добре було б відновити теж інші вечерничні звичаї, як ось спільну працю дівчат (наприклад у підготові до якогось ярмарку чи іншої громадської імпрези), получену з гостиною. Слід би теж увести наново звичай співати українські пісні там, де лиш збереться молодь. Навіть і в перервах поміж танцями на "вечерницях" таких, як їх тепер маємо. При дбайливості можна теж знайти на такі вечерниці чимало українських танкових мелодій. По змозі й бдяг (головно дівчат) на забаву може бути в українському стилі.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Дуже варто влаштовувати "вишивані вечерниці" з нагородами за найбільше стилеві одяги, а для дітей забави-маскаради з одягами з української історії чи казок.
Свята святих Катерини (7 грудня) та Андрія (13 грудня) — це свята дівчат та хлопців, пов'язані з вороженням, гаданням долі. Звичайно поєднують їх в одні "андріївські вечерниці". Ворожба має завдання головно вгадати, чи й яке буде подружжя молодих людей. Подамо тут деякі з численних способів ворожби:
Виливання розтопленого воску на холодну воду та відчитування форм, у які він застигне. Часом держать застиглий віск між стіною та свічкою і вгадують із тіні.
Пускання на миску з водою двох голок, або лушпинок горіха (нераз зі засвіченими свічками в них), та вороження з того, чи вони зійдуться, чи потонуть.
Годування собаки "балабухами", чий з'їсть перший.санаторий Женева
Числення колів у плоті, чи насіння, набраного в жменю; якщо їх є "до пари", це віщує весілля.
Питання стрічних чоловіків про їх ім'я. Так буде називатися і майбутній чоловік.
Підслухування розмов на вулиці чи під вікнами та відповідне пояснення їх змісту, як ворожби.
Витягнення наосліп із-під переверненої тарілки різних предметів. Перстень значить одруження, хрестик — смерть, чотки1) — черництво тощо.
Ставлення в воду зрізаної вишневої гілки, чи розцвіте до Різдва.
Багато є теж різних відмін цих головних способів ворожби. Окрема гра на андріївських вечерницях — це "калита". Калита — це круглий корж з маком та медом. Його вішають на стрічці зі стелі. Кожний хлопець під'їздить до калити на коцюбі2), мов на коні, та старається її вкусити. Інші

Гори України складаються з гряд Кримських гір і гірських ланцюгів Карпат. У цих місцях є сотні і тисячі визначних місць, до яких стікаються туристи як із ближнього зарубіжжя, так і з усього світу. Краса гірських хребтів вражає око, втомлене від нудного міського життя, а унікальне почуття, що виникає під час сходження на гору, незабутнє. Гори України овіяні багатьма легендами і таємницями, що робить їх ще більш привабливими.
Гори України: Вид з Піп-Івана Чорногорського. Фото: Юлія Ламаалем / The Epoch Times Санатории Трускавца
Гори України: Карпати, гора Бребенескул
Гори України: Карпати, Піп-Іван Чорногорський

Карпати
На південному заході країни розташувалися Українські Карпати,санаторий Алмаз які є частиною гірської системи, що проходить через територію Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Сербії, Австрії і в тому числі України. Гірська система Карпат оригінальна тим, що на її схилах збереглися праліси, унікальні для центральної частини Європи. Самі ж гори являють собою «м'які», без скельних виступів гірські вершини — полонини, на яких не росте ліс. Влітку гірський пейзаж доповнюють численні отари овець.
Одним із найбільш примітних місць Українських Карпат є природний парк Синевир, в якому розмістилося найкрасивіше і найбільше гірське озеро в Україні з однойменною назвою Синевир або «морське око». На території заповідника працюють бази відпочинку, що надають усі умови для комфортного проведення часу.

Переважаюче українське населення, яке живе в Карпатах, має специфічні риси побуту, мови і культури. Тут проживають такі етнічні групи, як гуцули, буковинці, бойки, лемки. Санаторий Весна Трускавец
Також у Карпатах приваблюють туристів чарівні карпатські водоспади: Яремчанський (12 м), Сріблясті (5 і 2 м), Труфанець (36 м), Манявський (20 м), Шепіт (14 м) та інші.
Гора Говерла
Гора Говерла в Карпатах — найвища вершина гір України. Її висота становить 2061 м. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Крім Говерли, тут височіють ще чотири вершини понад 2000 м — Ребра (2002 м), Гутин-Томнатик (2013 м), Петрос (2020 м), Піп-Іван Чорногорський (2028 м). Говерла в перекладі з угорської означає «Снігова гора», оскільки вершина її справді зазвичай покрита снігом, іноді навіть посеред літа.
Форма найвищої гори Карпат є конусоподібною. Вершина Говерли — це невеликий плоский майданчик, з якого можна помилуватися чудовим пейзажем. Звідси видно весь чорногорський хребет. Говерлу покривають альпійські луки, чагарникові пустища, де-не-де — кам'яні осипи.
Гори України: храм, «що сягає хмар», — Фороська церква, Крим. Фото: Алла Лавриненко / The Epoch Times санаторий Женева
Кримські гори
Найбільш знамениті гори України в Криму — це Роман-Кош, Ай-Петрі, Демерджі і Чатир-даг. Розташовані Кримські гори на півдні Криму і трьома грядами простягаються на заході від мису Айя в Балаклаві до Феодосії на сході. Найвища точка Головної гряди (яйли), що протягнулася уздовж Чорного моря, — це гора Роман-Кош висотою 1545 м.
У кримських горах течуть популярні серед туристів водоспади: Джур-джур (найбільш гучний, 15 м), Арпатський (10 м), водоспад Головкінського (12 м), Су-Учхан (25 м), Найбільш високий водоспад у горах України — це Учан-Су (90 м), який розташувався на однойменній кримській річці. У перекладі з татарської мови Учан-Су означає «вода, що летить». санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Ай-Петрі
Основна гряда Кримських гір поділена на яйли — масиви, що мають горбисту поверхню. До Ай-Петринської яйли, що підноситься на висоту 1254 м, можна дістатися по шосе від Ялти або по канатній дорозі від Місхора. Ай-Петринські зубці утворюють 4 великих заввишки 12–15 метрів і ряд невеликих прямовисних піків.

Недалеко від Верхньої станції канатної дороги є великий базар, який надає величезний вибір всіляких східних солодощів та розваг для туристів. Тут забезпечені всі умови для активного відпочинку: можливе катання на конях і верблюдах, гірському велосипеді, пропонуються польоти на параплані і т.д.
Популярні серед туристів Ай-Петринський меридіан, тобто кам'яний глобус, що показує точні геодезичні дані, оглядовий майданчик на скелі Шишко, метеостанція, печера Триглазка, обладнана для екскурсій.
Гори України: сніговий сезон на Ай-Петрі. Фото: Алла Лавриненко / The Epoch Times
Аю-даг (Ведмідь-гора)
Форма гори Аю-Даг або Ведмідь-гори характерна лаколітам — так званим «невідбутим вулканам». Її куполоподібна вершина, як вважається, утворена за допомогою

Днестр – вторая по величине река Украины, в пределах которой ее длина составляет 705 км. Она рождается на Львовщине в предгорье Карпат на высоте почти 900 м возле границы с Польшей. Река имеет 386 притоков, впадает в Днестровский лиман, соединенный с Черным морем.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Название реки Днестр происходит от древнеиранских слов и означает «Стремительная (быстрая) река», однако существует версия, что от сочетания скифо-сарматских слов и означает «Пограничная вода» или «Большая река (вода)». Древние греки называли реку Тирис, затем Тирас; у римлян она известна под названием Данастрис, Данаструс; у турков – Турла. В верховьях Днестр имеет типичный горный характер, - долина узкая, берега крутые, обрывистые, русло изобилует перекатами и порогами, течение стремительное. санаторий Алмаз

Долина Днестра, особенно в среднем течении, являет собой нагромождение живописных ландшафтов, которые с калейдоскопической скоростью изменяют друг друга почти за каждой следующей излучиной русла. Фантастической красоты пейзажи не только радуют глаз, поражают воображение и вынуждают затаить дыхание, но и в состоянии удовлетворить самые прихотливые вкусы любознательных. Санатории Трускавца, в

Горные породы, образующие стремительные берега реки, высота которых иногда достигает 150 м, тщательным образом хранят летопись этого края за последние более чем полмиллиарда лет. Один из многих геологических эталонных разрезов палеозоя расположен возле села Нагоряны, что на Винничине.Санаторий Весна Трускавец

Усього за вісімнадцять кілометрів від Києва можна сміливо вирушити на сто років назад у часі, і потрапити в давнє закарпатське село. Атмосфера в цьому місці така, що відкриває наші серця для сприйняття історії, традиції, культури наших славних предків. Що ж, ступимо разом в цей дивовижний світ українського села! санаторий Алмаз

       Українське село - це етнографічний центр народної культури неподалік від Києва, а саме поблизу села Бузова. Цей затишний і зачаровуючий реалістичністю відтворенної історії куточок був створений у 2008 році з ініціативи мецената Володимира Бондаренка. Санаторий Весна Трускавец

       Ця людина закохана здавна в українське село, особливо виділяючи при цьому закарпатські села. Історик за освітою, він зібрав свою невеличку колекцію справжніх будинків з усім старовинним начинням. Кожна хата, перевезена частинами і відтворена повністю такою, яка була, радує око своєю особливістю, індивідуальною начинкою з предметів домашнього вжитку. З кожним із них пов'язана своя історія, своя невелика таємниця, народжена в глибинах людського серця, скріплена реаліями повсякденності і побуту. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

       Серцем цього чудового місця є храм святого великомученика Дмитра Солунського, якийзустрічає відвідувачів прямо біля входу в комплекс. Незвичайна для України архітектура храму, що має форму восьмикутника. Хоч на вигляд церква і невелика, але вміщує близько ста п'ятдесяти чоловік. Унікальний іконостас церкви виконаний у стилі українського бароко Федором Воропаєм. Образи писані творчою майстернею «Триптих» (Львів), під керівництвом Володимира Олещука, дзвони відлиті на Волині. Під час служби виразно відчувається ефект присутності - в якому б місці не стояв би слухач, буде здаватися, що хор розташований прямо над ним. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

       На церковному дворі розміщені дитячий майданчик, криниця, церковно-приходська школа. Ця школа відкрила свої двері в 2009 році. У ній викладається Закон Божий, основи етики та естетики, працює відділення традиційних українських ремесел: гончарства, ковальства, вишивки, плетіння лозою і ялиновим корінням, різьбленням подереву. санаторий Шахтер

       Грот Богородиці Живоносного джерела вражає всіх своєю красою, декорований золотими мозаїками, виконання яких належить українським майстрам, що без сумніву викликає гордість. Освячену воду з нього п'ють, вмиваються, набирають з собою. Вода ця освячена молитвою і до її складу входять мінерали стародавніх видів - кримські бентоніти, західно-українські селевіти. Це робить тутешнє місце особливо радісним для душі і корисним для тіла.санаторий Женева

       За особливі заслуги перед церквою та українським народом Володимир Дмитрович Бондаренко удостоївся від патріарха високої церковної нагороди - ордена святого князя Володимира другого ступеня. санаторий Шале Грааль

       На території етнографічного музейного комплексу представлена Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Полісся, Поділля, Карпати і Південна Україна. Начиння і предмети домашнього використання тут - суцільно оригінали, деякі після реставрації. Над проектом комплексу працюють історики, етнографи і безліч інших фахівців. санаторий Шахтер,

       Працює тут і колиба, в якій можна покуштувати традиційних страв, хліба приготованого в печі за старовинними рецептами, страви закарпатської кухні, що відрізняється своєю унікальною та колоритною красою. Чого тільки варті стародавні українські частування, такі як мамалига, верещака, книдлі. Важко не піддатися спокусі спробувати ці не повсякденні страви, які потішать апетит будь-якого гурмана. Санаторий Весна Трускавец

       Для любителів ж власноруч приготувати щось на вогні, у розпорядженні українського села є нові мангальні комплекси. Вони як найкраще підходять для відпочинку на природі, серед облаштованого соснового лісу. В

Неподалік від залізничної станції Воловець (десь близько 10км), що в Межигірському районі Закарпатської області, знаходиться популярний серед туристів водоспад Шипіт.

        Щорічно тут відзначається свято Івана Купала, а з 1993 року тут проходить щорічний фестиваль, на який з'їжджаються хіппі та представники інших неформальних субкультур. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

        Загальна висота водоспаду 14 метрів, і його блискучі каскади зачаровують всіх, хто його відвідав.

        Звичайно ж, це місце не може залишитися без легенд, які так і маряться нам в шепоті води. І ось одна з них ...

        Десь і колись жив на світі хлопець і звали його Шипіт. Він був мандрівним музикантом і знав багато-багато казок, переказів і легенд. Він ходив від міста до міста, співав свої пісні і не було для нього ні перешкод ні кордонів. Скрізь раді були йому, скрізь приймали й любили слухати його розповіді. Подорожуючи по світу, Шипіт збирав історії інших людей, і це було однією з самих його великих радостей в подорожах. Санатории Трускавца,

        Одного разу, сидів музикант на пагорбі, відпочивав. День хилився до вечора, сутінки були ще прозорими і свіжими. Він грав на лютні одну зі своїх пісень, грав не для когось, а просто так. Він співав про гори і моря, річки та озера, про різних людей, про все те, що коли небудь бачив у своїх мандрах. Догравши,санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) він відклав лютню, і тихо зітхнув. Він пошкодував тільки про те, що не знає ще більше пісень, ще більше казок.санаторий Женева І тут в легкому сутінковому повітрі сколихнувся вітер, розпатлав музикантові волосся, торкнувся його обличчя, і Шипіт в тому вітрі почув голос. Безтілесний, цей голос привітав хлопця і сказав, що у нього є безліч історій, але тільки заради них йому доведеться виконати далекий-далекий шлях. Це, звичайно, зовсім не злякало мандрівника, і запитавши про напрям, він вирушив у дорогу.санаторий Алмаз Вітер то вщухав, то налітав з новою силою, але здається, це був вже вітер без голосу, він не бажав говорити з Шипотом. Тому музика йшов і йшов туди куди було вказано вітром. Він йшов без утоми, і холод дошкуляв йому, він не знав куди він йшов, але то були гори і там було холодно. Але будь-які сили вичерпуються, і Шипіт, не витримавши такої довгої дороги сів під дерево щоб відпочити. У цю хвилину з темряви перед ним постав старець в накидці, що ховала його обличчя. Старець сказав Шипоту, що шлях його майже підійшов до мети.санаторий Шале Грааль, Шипіт зрозумів, що голос вітру і голос старого дуже схожі і пішов за ним до печери всередині гір. Навколо було темно і в печері був грот, над водою якого було легке світіння. І занурившись у пітьму печери, Шипіт запитав дідуся, чому той приховує своє обличчя. Той відповів, що на все свій час, і всього обличчя напевно ніхто не зможе побачити. Музикант не був здивований, тому що місця для подиву у його душі вже не було. І він сів біля води і став слухати оповіді і легенди, нечувані досі пісні. Все це змішалося в круговерть,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) але він запам'ятовував кожну з почутих пісень та історій. Старий відкрив ліву частину накидки, що ховала його обличчя, і Шипіт побачив сяйво Місяця. Минув час, і старий закрив своє місячние око капюшоном, відкривши праве око, тоді засяяло сонце. Музикант зрозумів, що осліп, адже дивитися на світила так близько - згубно для простих людських очей. Шипіт зрозумів, що за все приходить плата, і втрата зору була платою за всі почуті від старця історії, і тому не нарікав на відлюдника, а продовжував слухати його розповіді. І день змінював ніч, і ніч змінювала день. Закінчивши розповідати свої історії, старий сказав, що багато слухали його, але тільки втративши зір відразу озлоблювалися і починали проклинати старого. Шипіт же, прийшов за знаннями і отримав їх від початку і до кінця, не висловивши жодних скарг і не наславши жодного прокляття. Всі хто побували раніше у пустельника, в результаті йшли ні з чим. Пара історій, та горе на все життя - сліпота. Старий сказав, що Сонце і Місяць - його очі. Але є ще й третє око, воно витає над гладдю води з грота. І за істинне бажанням

Львів, як відомо, є одним з найдавніших міст України. Його архітектурні пам'ятники вже давно ваблять людей з усього світу, охочих зануритися в глибини історії і власними очима побачити вікові будівлі цього чудового місця.санаторий Женева

     Але не тільки міськими пам'ятками багата Львівщина. Однією з рис її завжди були замки, відомі своєю величністю і унікальною історією. Львівська область налічує не одну таку будівлю, але деякі з них заслуговують особливої уваги. санаторий Шахтер

      Таким, наприклад, є Підгорецький замок, перші згадки про який, відносяться ще до 1445 році.

     Відомо, що замок зводився за рахунок фінансування Станіславом Конецпольським, який викупив його і прилеглі села у Януша Підгорецького. Самі ж два поверхи палацу спорудив італієць Дель Аква, знаменитий на той час архітектор. І, нарешті, оборонні системи були зведені лише у 1635-1640 роках руками інженера Боплана. За роки свого існування замок встиг побувати у володінні багатьох людей. Від Станіслава він був переданий королевичу Якубу Собеському, який віддав його Костянтину Собеському, молодшому синові Яна III. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

    У 1720-тому володіли магнати Жевуські, які збудували тут костел Святого Йосифа, що донині стоїть біля входу в замок. І, пізніше, останніми власниками його довелося стати родині Сангушко. санаторий Алмаз

    На жаль, у радянські часи замок був розграбований, а в 1956 через велику пожежу згорів палац, від якого залишилися лише стіни. Будівлю було частково відреставровано в 1960 роках, після чого, через деякий час, тут було відкрито санаторій. санаторий Женева

     З 1997 року, після передачі замку у відання Львівської галереї мистецтв, тут постійно ведуться роботи з реставрації.

   Якщо Ви якось побачите цей замок, він може здатися Вам знайомим. Це й не дивно, оскільки саме тут проводилися зйомки славнозвісного фільму "Три мушкетери", улюбленого багатьма поколіннями любителів кіно.

   Наступним в низці знаменитих замків Львівщини йде Золочівська твердиня. Це місце відоме з 1442 року і, очевидно, знаходиться воно там, де колись височіла ще більш древня фортеця, спалена під час татарських набігів. Розташований замок в місті Золочів, що знаходиться на місці, де свого часу пролягав торговий шлях між Заходом, Сходом і Півднем Європи. санаторий Алмаз,

   До 17 століття це місце славилося своїм комфортом і сучасністю. Тут знаходилося кілька ватерклозетів, побудованих за самою новою на той час технікою, системи прослуховування, які використовувалися для підслуховування розмов прислуги, а також потаємні ходи. Санаторий Весна Трускавец

  До 1802 року замок був пристосований під житлові приміщення, а в 1840 році австрійський уряд організував тут казарми.

   Ще одною пам'ятною будовою з плеяди замків Львівщини є замок в Жовкві. У 1594 році гетьман Станіслав Жолкевський задумав перетворити відомі з 1242 Винники на місто-фортецю. А з 1603 року польський король Зигмунд III дав місту назву "Жовква". санаторий Шале Грааль

  У той час в Європі під впливом книги Томаса Мора "Утопія" було дуже модним будівництво "ідеальних міст". Відомі львівські архітектори Павло Щасливий, Павло Римлянин та Амврозій Прихильний за проектом італійського архітектора Морандо доклали зусиль до будівництва Жовкви. Звісно ж, головну увагу приділили спорудженому в 1594-1606 роках замку. Санатории Трускавца

  Цей замок в різний час приймав Петра I, знаменитих свого часу діячів Михайла Радзивіла, Артура Гладовського та інших.

  У 2003 році була проведена реєставрація цього місця, завдяки чому сьогодні він виглядає так само, як колись, у період свого розквіту.

     Зрештою, кожен замок Львівщини унікальний по-своєму. І лише побувавши в ньому, побачивши все на власні очі, можна по-справжньому відчути красу і шарм цих величних будівель. Санаторий Весна Трускавец

Наш наступний пункт призначення на заході України. Це місце, де свіжі росяні зорі перетворюються у приємні теплі дні, а повітря наповнене запахом лісових трав. Саме тут, в Національному природному заповіднику Закарпатської області, де найбільше гірських озер в Україні знаходиться видатне озеро Синевір. санаторий Алмаз

Озеро Синевір знаходиться в долині, на висоті 989 метрів над рівнем моря. Якщо ви шукаєте незайману природу – це місце для вас. Зазвичай саме там організовують лісові походи, катання на гірських велосипедах, конях, човнах та каное.

Озеро знаходиться далеко від основних доріг і громадського транспорту та вважається ще не достатньо розвиненим туристичним маршрутом. Найпростіший спосіб добратись туди - це взяти на прокат автомобіль або мотоцикл. санаторий Шахтер

Місцеві жителі Синевірської Поляни, найближчого до озера села, кажуть, що приблизно 2 роки тому в цих місцях було дуже мало туристів. Кажуть «Ми жили тут дуже, дуже погано, поки близько двох років тому, озеро було визнано одним із природних чудес України. Деякі цікаві туристи з різних куточків України почали приїжджати сюди, а в цьому році ми також вітали деяких європейців. Почали будувати більше приватних дерев'яних будинків для туристів».Санаторий Весна Трускавец

Затишна кімната в невеликому 2-х поверховому дерев'яному котеджі коштує близько 200 грн на добу. Аналогічний номер у великому, тільки що побудованому готелі коштує близько 300 гривень на добу.

Вздовж озера або вглиб лісу організовуються пішохідні одноденні та багатоденні походи. Стежка веде уздовж свіжого гірського струмка, через дерева пробиваються промені сонця, співають птахи, і ви можете легко зустріти зайця, білку або борсука. Також є багато вовків, лисиць, оленів, рисей але їх не просто побачити, в літній час. санаторий Женева

Місцевий житель говорить, "Кожен з нас має пістолет. Це обов'язково, якщо ви хочете відчувати себе в безпеці, особливо в зимовий час, коли лисиці і вовки спускаються з гір у село в пошуках їжі. Цієї зими один житель села встрелив п'ять лисиць і декількох вовків ". Трофейні шкури тепер прикрашають інтер'єр місцевої колиби, традиційні дерев'яні кафе. Санатории Трускавца

Синевірське озеро займає площу 5 гектарів і досягає 22 метрів у глибину. Вчені з'ясували, що Синевір утворився в післяльодовиковий період, приблизно 10 000 років тому. У середині озера знаходиться невеличкий острівець всього кілька метрів в діаметрі, тому місцеві жителі іноді називають озеро "Морське око". санаторий Шале Грааль,

Вода в гірських озерах з сильним відтінком синьо-зеленого кольору, а також відрізняється незвичайним смаком. Вода дуже холодна, навіть у літню спеку тільки верхівка 1 або 2 метри води нагрівається від сонячних променів, решта води залишається на рівні близько 6 градусів за Цельсієм. Саме тому купання в озері Синевір заборонено.

Хоча місцеві жителі без проблем купаються в озері, вони знають місця і вже мають необхідну адаптацію до особливостей Синевіру. Але попереджають, що багато приїжджих сміливців, незвиклих до температури води, потонули, через судоми, які зводять ноги, та невидимих вирів. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Ці складні водяні вири, можливо и дали свою назву озеру. Також існує надзвичайно красива легенда походження назви озера, яка пов'язана з ім'ям доньки місцевого графа та її коханого. 13-метрова скульптура була споруджена на березі для двох закоханих у 1984 році скульпторами Іваном Бородіним та Михайлом Саничем, пам'ятник є популярним місцем для відвідування закоханими. Санатории Трускавца,

Риболовля офіційно заборонена на Озері Синевір, але ви можете спробувати смачні страви з форелі в місцевих кафе. У довколишніх річках повно форелі.

Найбільш привабливий вид на озеро відкривається з прилеглої гори Озерна (1496). З 500 метрової висоти воно дійсно здається прозорим синім оком з зіницею-островом в обрамленні густих вій-ялин. санаторий Шахтер

Неподалік від озера, знаходиться унікальний музей лісу і сплаву. На території музею розміщена колиба, стайня, майстерня, жолоби, по яких спускали по схилах гір деревину, та багато іншого. Ви з легкістю поринете в атмосферу 18 століття.  На жаль, повені 1998 і 2000 року завдали музею

Озеро Світязь знаходиться у Волинській області, що межує з Польщею і Білорусією на північному-заході України. Це, найбільше з більш ніж 30 озер, відомих як Шацькі озера, й розташоване на території національного природничого заповідника. Світязь площею близько 26 кв. км., а його максимальна глибина сягає 58 метрів. Санатории Трускавца,

Берегова лінія озера усіяна багатьма готелями, санаторіями. Вартість номера від 90 грн на добу. Багато з цих закладів є залишками старої радянської інфраструктури при дослідницьких інститутах та інших державних установах. Можливо, вам доведеться ділити ванну кімнату і душ на поверсі з іншими відпочиваючими, і не чекайте обслуговування в номерах. Місцеві жителі в селі Шацьк також  здають в оренду приміщення. Якість коливається в широких межах, але більшість пропозицій розраховано на туристів з невеликим бюджетом. Санаторий Весна Трускавец

Це популярне місце відпочинку для жителів Західній Україні, оскільки це всього три-чотири години їзди від Львова. З Києва можна доїхати нічним поїздом в Ковель, а потім маршруткою до села Шацьк.

Купання у воді озера, яке повне корисних мінералів – не для слабаків. Верхні води озера можуть розігрітися до більш ніж 20 градусів за Цельсієм, у той час як глибокі води залишаються на рівні 9 градусів за Цельсієм. До того ж враховуючи розміри озера, ви не захочете плисти дуже далеко. санаторий Алмаз

Ви зможете без проблем взяти на прокат човен в селі всього за 30 грн на годину, або навіть невелику яхту з досвідченим яхтсменом, які проживають тут протягом десятиліть. Поїздка буде коштувати 200 грн на годину, а яхта може прийняти на борт шість чоловік.

На човні ви матимете можливість дістатися до 7га острова посеред озера, де знаходиться всього один будинок в оточенні сосен, плакучих верб і дубів. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Світязь користується популярністю у рибалок за вугра - яких ви не знайдете більш ніде в Україні, а також щука та сом. Риболовля тут офіційно обмежена, оскільки це національний парк, але місцеві жителі продають багато риби - сирої, копченої та в’яленої. Вугор тут на диво смачний, але й дорогий, десь 80 гривень за штуку. Але воно того варте!

Деякі місцеві жителі, заробляють собі на життя рибною ловлею. Вони рибалять щодня від зорі до зорі, їх дружини продають рибу на базарі, приблизно по 10-15 вугрів на добу. Взимку в селі дуже мало роботи тому вони намагаються заробити якомога більше в літній час.Санатории Трускавца

Біла Церква - місто у Київській області на річці Рось. Районний центр. Населення - понад 200 тисяч мешканців. Значний центр хімічної промисловості. Місто було засноване у 1032 році князем Ярославом Мудрим.

Колонада "Луна" у дендропарку "Олександрія"
Початок ХІ століття позначився безнастанними набігами печенігів на південні окраїни Київської держави. В результаті кордони Русі були відсунуті на північ - до берегів Стугни. В 1017 році київський князь Ярослав Мудрий завдав поразки печенігам і відтіснив їх на південь. Для зміцнення південних рубежів держави вздовж Росі у 1032 році було розпочато будівництво оборонної лінії - системи сторожових фортець, сполучених між собою величезними насипами та ровами. санаторий Алмаз

Сучасний герб Білої Церкви

Герб радянського періоду
Саме у 1032 році з'явились Корсунь, Богуслав, Стеблів, Володарка (літописний Володарев) та інші населені пункти Поросся. І саме у той рік на скелястому лівому березі Росі з'явився військово-феодальний замок, що отримав назву Юр'їв (на честь християнського імені Ярослава Мудрого - Юрій). Замок згодом "обріс" містечком, яке в кінці ХІ століття стало кафедральним центром Пороської єпархії. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Серцем міста була гора з розміщеним на ній дитинцем (замком). Також на горі стояв білокам'яний собор - обов'язковий атрибут єпархіального центру.

Юр'їв жив у постійній напрузі. Набіги печенігів змінились натиском половців, а згодом - монголо-татар. Місто було кочівникам "як кістка у горлі", постійно заважаючи їх походам на північ. Не раз його руйнували вщерть. В останнє Юр'їв пав у руїнах в ХІІІ столітті. Пав для того, щоб відродитись з новою назвою - Біла Церква. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Князь Ярослав Мудрий -
засновник Білої Церкви
Спалений кочівниками Юр'їв залишив по собі лише високий напівзруйнований єпископський собор. Ця споруда, збудована з білого каменю, довгий час служила переселенцям орієнтиром серед густих і диких лісів, що вкривали у той час долину Росі. Саме тому місце, де стояв собор, а згодом і місто, що постало з руїн князівського Юр'їва на скелястому березі, отримало назву Біла Церква. санаторий Шахтер,

Собор, якому місто завдячує своєю назвою зник в урагані історичних подій, зараз ніхто, здається, не скаже, ким і коли його було зруйновано. Під час археологічних розкопок, проведених вже у ХХ столітті, на Замковій горі було знайдено залишки цієї споруди.

У 1362 році Біла Церква разом з Київським князівством була приєднана до Литви, а після Люблінської унії (1569 року) увійшла до складу Речі Посполитої. Містечко стало центром староства (адміністративна одиниця в Польщі) та набуло значення найважливішого стратегічного пункту на півдні держави. санаторий Шале Грааль

В середині XVI століття для захисту держави від татар у Білій Церкві було побудовано замок, в якому знаходився постійний польський гарнізон, що налічував до 2 тисяч солдат і офіцерів. Замок збудував Сімеон Глібович, князь Пронський. Він стояв на Чорному татарському шляху і був головним форпостом на півдні Речі Посполитої. Під стінами Білоцерківського замку в подальші століття пролилося стільки крові, що мабуть можна було б всю Рось, на скелястому березі якої він стояв, забарвити у червоне. Гора, на якій колись був розміщений замок називається Замковою.

Нині на Замковій горі височіє костьол Іоанна Хрестителясанаторий Алмаз
Кінець ХVІ століття вперше зробив Білу Церкву знаменитим містом на всю Річ Посполиту. Цьому посприяло повстання міщан, розгніваних відміною старостою, Янушем Острозьким, Магдебурзького права у місті. В 1589 році вони захопили замок зі зброєю та боєприпасами і майже рік утримували місто в своїх руках.

Не пройшло і двох років з часу придушення повстання міщан, як у місті відбулися події, які в майбутньому сколихнули не лише Україну та Польщу, але, можливо, вплинули на розвиток історії всієї Східної Європи. В 1591 році саме захопленням білоцерківського замку почалося селянсько-козацьке повстання, яке започаткувало період постійних війн між Україною та Польщею. На чолі повстання став Христофор (Криштоф) Косинський. Цей визначний виступ був придушений зусиллями князя Василя-Костянтина Острозького.

Кшиштоф (Хритофор)Вилла Grand Сходница

Місто Золочів - районний центр у Львівській області. Розташований на автотрасі Львів-Тернопіль-Умань (70 км від Львова). Є залізнична станція. Населення - 24 тис. мешканців. Площа - 1173 га. Перша письмова згадка - 1423 рік. Пам'ятки архітектури - Золочівський замок, XVІІ ст. (зараз музей-заповідник); Золочівський двір, XV ст. (боярський двір, боярське зібрання); церква Святого Миколая, XVІ ст.; церква Воскресіння Господнього, XVІІ ст.; костел Успіння Пресвятої Богородиці, XVІІІ ст. Крім того, в Золочеві розташовано Василіанський монастир греко-католицького обряду (заснований у 1569 році).

Замок - головна пам'ятка Золочева санаторий Шахтер,

В перший тиждень нашого перебування на Львівщині йшов дощ. В той час як у Києві стояла спека. Регулярно з дня у день галицькі поля і городи небо поливало водою. І лише у Золочеві з-за хмари визирнуло сонечко. Ненадовго правда, але цього часу виявилося достатньо, щоб на горизонті золотом заблищали бані якоїсь великої церкви. Церкву ту ми побачили від автостанції на вулиці Степана Бандери (саме там нас висадила буська "маршрутка"). Церква була на віддалі кількох кілометрів, але мені відразу закортіло попрямувати до неї. "Мабуть то і є Золочівський замок, - думав я тоді. - Як в Острозі - замок на горі, а в замку церква. Та ще й відповідно до назви міста вкрита золотом". Згодом з'ясувалося, що замок в іншій стороні, а золотоверха церква є зовсім новою і навіть недобудованою.

Найстаріша будівля Золочева Боярський двір (XV століття) санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

До готелю "Україна", в якому ми прожили наступні шість днів, шлях пролягав через центр Золочева. Тому перші враження про це стародавнє місто ми отримали із рюкзаками за плечима. Центр виявився мереживом вузеньких затишних вуличок, головна з яких носила ім'я Маркіяна Шашкевича (цей поет та просвітитель народився на Золочівщині, в селі Підлисся) і була виключно пішохідною. З обох боків вулиці рясніли вивіски магазинів та кав'ярень, а від перехрестя з вулицею Рєпіна проглядався величний барочний костьол з годинником на дзвіниці. На розі вулиць Шашкевича та Валової, поряд з міською ратушею, стояв пам'ятник В'ячеславу Чорноволу, а на самій Валовій розміщувався наш готель.

Перше ж знайомство із Золочевим підтвердило, що він вартий уваги та поваги, а майбутнє наше майже тижневе перебування в цьому місті дозволило значно ближче познайомитись з місцевими пам'ятками. санаторий Алмаз

Золочівський Василіанський монастир

Трохи історії

Попередником сучасного Золочева можна вважати давньоруське місто Радече, яке в історичних джерелах згадується під 1180 роком. Радече зруйнували татаро-монголи у ХІІІ столітті, а на його місці виник Золочів. Відомо, що в XIV-XV століттях в межах сучасного міста існувала дерев'яна фортеця, яку спалили кримські татари, але перша письмова згадка про Золочів датується 1423 роком, коли він перейшов від відомого у Галичині роду Кердеїв у володіння до Яна Менжика. А вже у 1427 році Золочів належав боярському роду Щечонів, які навіть судилися між собою за право володіння містом. Від тих часів в центрі міста стоїть боярський двір. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Бояри відігравали провідну роль у розвитку Золочева й зробили його дуже багатим. Про багатство це свідчить той факт, що навіть король Владислав ІІІ Варненчик, власник значної частини земель навколо міста, заборгував боярам 300 гривень (на той час це була величезна сума). Віддавати борги Варненчик вирішив золочівськими землями, чим спровокував ситуацію, коли власниками міста почали вважати себе відразу декілька заможних родин. Довгий час після того вони сперечалися за право володіти Золочевим (зрозуміло, що суперечки ці були не завжди джентльменськими). Закінчилося все тим, що в другій половині XV століття володарями міста стали Сінинські. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Ці польські магнати зміцнили Золочів оборонним валом та дерев'яно-земляним укріпленням, що стояло на місці сучасного замку. Особливу роль в історії міста зіграв Станіслав Сінинський, що був його власником на початку XVІ століття. Саме він у 1523 році здобув для Золочева Магдебурзьке право. Крім того Станіслав Сінинський прославився своїми любовними пригодами, за які його відлучили від церкви.

Вознесенська церква Василіанського монастиря (1840 - 1860) Отель Respect Сходница

У 1532 році

Впродовж наступних десятиліть часи на Русі змінюються, і далебі не на краще. Чи відали нащадки Рюриковичів – київські Ольговичі та чернігівські Святославичі, що своєї невгамовною гризнею за верховенство своїх міст на Русі вони випускають на волю лихих демонів міжусобиці – війни усіх проти всіх? Кожен удільний князь тепер не вважав за необхідне коритися сюзеренові. Навпаки, прагнув загарбати якомога більше сусідських земель, не обираючи засобів... Спроби найбільш розважливих державців тодішньої Русі примирити ворогуючих, відновити єдність країни, успіху не мали. санаторий Алмаз

Внаслідок безперервних війн XI-XII сторіч Чернігів став столицею найбільшої держави Русі. Навіть Київ напередодні монгольського нашестя став-таки володінням чернігівських князів (лише формально: насправді там стояла залога найсильнішого на той час із руських володарів -  Данила Галицького). Але втіхи чернігівцям від тієї “величі” не було: життя міста перетворилося на суцільні спустошливі облоги, штурми, розграбування ватагами різних князів (вигадливі галичани короля Данила навіть розбомбили Чернігівський дитинець з катапульт).

Гармати на валу

Та звісно, найстрашнішим став день 19 жовтня 1239 року. Під стіни вже й так знекровленого Чернігова підступили незліченні полчища хана Менгу – кузена “імператора” Орди Батия, онука грізного Чінгісхана.

Чернігів, ще донедавна неприступна твердиня, тримав оборону сім днів, але сили були надто нерівні. Місто було не просто спустошене - практично знищене: лише за чотириста років Чернігів виріс до території, яку займав перед навалою загарбників. Монголи повністю зруйнували місто, а мешканців майже до ноги вирізали. Княгиня Домнікія, щоб уникнути полону, кинулася з вежі Спаського собору..Санаторий Весна Трускавец.

Розграбоване місто лежало в руїнах. Останній визначний князь Чернігова Михайло Другий після монгольського погрому, як і інші князі, змушений був їхати на уклін до Орди - по ярлик на князювання. Здебільшого хани були цілком байдужими до релігійних питань, але гордий та набожний князь Михайло цим зачепив Батия, і той, згідно з літописом, звелів йому плюнути на Біблію й розп’яття, ще й вклонитися статуї Чінгісхана. Князь – знаючи, звісно, що прирікає себе на смерть лютую, - відмовився, ще й додав, що негоже християнину якомусь ідолу вклонятися. За це Михайла Другого разом із його відданим воєводою, боярином Федором люто закатували. Згодом Православна церква причислила обох за їхній подвиг до лику святих.

Чернігів остаточно занепав – це помітно й по тому, що згадки про місто майже повністю зникли зі сторінок літописів. Іноді лиш з’являються глухі звістки про якихось нічим не відомих князів – а більше про голод, пожежі, два руйнівних землетруси та люту трирічну моровицю. Впродовж XIII-XVI сторіч в місті не було зведено жодної кам’яної споруди. Коли під стіни Чернігова в середині чотирнадцятого сторіччя підступили поляки, готуючись до запеклого бою, виявилося, що неприступну колись другу столицю Русі просто нікому було обороняти...

Доки за місто гризуться різні князьки та Орда, а згодом до них приєднуються молода та войовнича Литва, Польща, міжнародний зарізяка Свидригайло, міцніюча Московія, навіть Лжедмитрій... -відволічемося від сумних подій пізнього чернігівського середньовіччя, -щоб здійснити чарівну прогулянку найдавнішою (і найкрасивішою) частиною Чернігова.

ВАЛ, АБО ФОРТЕЦЯ, ЩО СТОМИЛАСЯ санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Походження назви Вал, звісно, цілком прозоре: саме тут, на високому правому березі Десни, при злитті її з річкою Стрижень, було колись закладено Дитинець – міську цитадель. А вже згодом нижче  виріс Окольний град – вулиці купців та ремісників, торговельні лабази, майстерні – у заможному Чернігові ця частина міста була дуже великою, а ще виросло обнесене ровом і валами передграддя.

Екскурсію давнім Дитинцем (нині це територія Парку культури та відпочинку імені М.Коцюбинського) напівжартома називають прогулянкою “від гармати до гармати”. З 1911 року Вал – там, де колись були головні укріплення Чернігівської цитаделі, прикрасили дванадцять чавунних гармат на декоративних лафетах. Причому гармати за ті лафети багато старші – за місцевою легендою, їх подарував Чернігову Петро Перший за мужність чернігівських козаків у війні зі шведами. Щоправда, йдеться, мабуть, просто про іще один вигадливий місцевий апокриф. Іще 1799 року тутешню фортецю ліквідували – у цих краях, дякувати Богові, тепер ні з ким було воювати. Пішли в минуле часи минулих століть,  коли грізна Чернігівська фортеця налічувала троє воріт – Водяні, Прогорілі та Київські, та аж тридцять чотири вежі з гарматами. Укріплення зрили, а на їхньому

Сегодня на повестке дня всесоюзная здравница-лечебница - город Трускавец.
Дадим слово Википедии:
Происхождение названия города «Трускавец» до конца неизвестно. Одни считают, что «Трускавец» — это видоизмененная форма польского слова truskawka — клубника. Но клубника появилась в Европе только после 1712 года, а название города впервые встречается уже в XV ст. Другие ученые считают, что на название города повлиял литовский язык. санаторий Шахтер По-литовски druska — это соль, а Прикарпатье (в частности соседний Дрогобыч) — известный центр солеварения. С этим промыслом связаны названия многих населенных пунктов Львовщины, например: Старая Соль, Ясеница Сольная, Солец, Солонсько. В пользу этого варианту свидетельствуют тесные межгосударственные отношения Галицко-Волынского княжества и Великого Княжества Литовского в XII—XV ст. огласно третьей версии название «Трускавец» происходит от славянского имени Трушко или Трусько, а со временем — Труськович, Трускавец.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Как бы оффтоп, но мне самому стало интересно - откуда в некоторых славянских языках взялись такие странные слова для обозначения заморской ягоды, причём разные: клубника, полуниця, трускавка. При том, что в чешском, сербском, болгарском и др. всё понятно - ягода она и есть "ягода":)

Трускавец — это уютная и экологически чистая зона. Город удивляет разнообразием земных и подземных минеральных вод с четырнадцатью источниками: «Нафтуся», «Юзя», «Мария», «София», «Бронислава»санаторий Шахтер, и другие; залежами «горного воска» — озокерита, единственное месторождение в мире находится в четырёх километрах от курорта в городе Бориславе.
Хм..., про озокерит не знал:)
Датой официального учреждения бальнеологического курорта считается 1827 г., когда здесь были сооружены помещения для первых 8 ванн. Хотя лечебные свойства трускавецких вод были известны давно, впервые их описал королевский врач Войцех Очко в 1578 году.
Войцех Очко в 1578 году - это конечно хорошо, но что же сейчас, спросите вы.
Википедия знает ответ и на этот вопрос:)
В городе есть два бювета минеральной воды, две бальнеоозокеритолечебницы, две курортные поликлиники, общекурортный диагностический центр на базе Центральной курортной поликлиники, 20 санаториев, 21 пансионат и отели (всего свыше 14 тысяч мест).

Один из упомняутых бюветов. Вид снаружи...санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Сочетание сенсорной панели и типичного совкового кафеля забавно смотрится.

Источники трускавецкой минеральной воды (о которых было выше) находятся в таких милых домиках:

А курортный парк полон памятников разной степени абстрактности:

Вода в Трускавце минеральная, а архитектура - деревянная=) санаторий Женева

Кроме засилия деревянных зданий, в глаза бросается обилие цветов:)

Пока я гулял по Трускавцу, дождь всё собирался, собирался...

И наконец пошёл! Да рясный... санаторий Алмаз,

Мне пришлось забежать в первое попавшееся здание, коим оказался Музей Михайла Биласа.

Ну что могу сказать... Если бы не дождь, я бы в этот музей не попал.
И многое потерял бы. Действительно, ОЧЕНЬ классно!
Смотрите сами, фотографии конечно не передают всей прелести, но тем не менее:)Санатории Трускавца

Значитсо, продолжим вспоминать жаркое лето 2008:)Санатории Трускавца
Железнодорожная кассирша в Трускавце сказала мне, что 2 билета - до Дрогобыча, а потом до Львова, покупать необязательно; достаточно купить квыток до Львова, а в Дрогобыче можно выйти, погулять и отправиться дальше в любое время. Раньше на Укрзализныце я с такими правилами не сталкивался, но не преминул воспользоваться.
Итак, следующий пункт назначения:.. санаторий Женева

А вы, кстати, знаете, кто такой Юрий Дрогобыч?

Впрочем, в куда большем почёте у дрогобыччан (или как это сказать по-русски?;) другой земляк.
Судя по количеству объектов с ликом Ивана Яковлевича (речь идёт не о 20-гривенных купюрах), в городе царит культ Франко:

Городская ратуша. Как и положено - видна почти отовсюду. Санатории Трускавца,

Вот так прогуливался я и фотографируя всё, что хорошо стоит.
После того, как несколько раз в разных местах города, я буквально лоб-в-лоб столкнулся с пареньком, вооружённым такой же как у меня картой Дрогобыча, я почуял - человек был не левый. Это был кто-то из наших (с);) И действительно, паренёк оказался пражским бэкпэкером, путешествующим по Западной Украине. Это именно его фраза What do you think about Sambir? чуть не ввела меня в искушение заблуждение:)))
Чувака больше всего интересовал дом Бруно Шульца. Мы его искали, искали, так и не нашли. Местные жители о такой достопримечательности своего города, похоже, и не знают...санаторий Шахтер,
В городе много подразрушенных зданий, сохранивших следы былой красоты... Или отреставрированных. Почти всех цветов радуги:)

Вплоть до Второй мировой войны большинство жителей Дрогобыча составляли евреи.
Хоральная синагога. При СССР - склад соли.

До самых известных дрогобычских деревянных церквей я из-за врождённого топографического кретинизма так и не добрался, так что показываю храмы попроще:) санаторий Алмаз,

Костёл святого апостола Варфоломея. На фотографии справа - памятник Иоанну Павлу II, установленный всего за год до моего визита в Дрогобыч.

А это - один из самых красивых храмов, которые я когда-либо видел. Без шуток.
Монастырь отцов Василиян, церковь святых верховных апостолов Петра и Павла.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Тернополь - очень красивый и тихий город. Много зелени и чудный пруд на реке Серет. Мы попали в город ранним утром и смогли насладиться тишиной и практически безлюдными улицами. Был канун 9го мая, но нигде предпраздничной активности не наблюдалось. Оно и понятно..санаторий Алмаз.Видели старичка в форме УПА, который с интересом разглядывал плакаты на афишной тумбе. Достопримечательности в городе расположены достаточно компактно. На осмотр хватило нескольких часов.

Фактически город был построен на месте, которое называли Сопильче или Топильче в 1540 году, в то время находилось во владениях генерала и князя Яна Тарнавского. На берегу речки Серет был возведен замок, в центре которого размещалась большая площадь, на которой проводились собрания, ярмарки. В XV-XVI веках город был полностью защищен высокими неприступными стенами, вымощенными большими каменными глыбами. Санатории Трускавца

С 1540 года до 1934 город известен как Тарнополь. С 1772 года в составе Австрии, с 1919 Польши, с 1939 года - Украинской Советской Социалистической Республики, с 1991 года в составе Украины.

Доминиканский костел. Построен в 1749-1779 гг. по проекту архит. А. Мошинского, принадлежит к сооружениям поздне-барочной архитектуры в Украине. Сильно пострадал во время Второй мировой войны. Реставрирован в 1953г. Сейчас действующий греко-католический Кафедральный Собор Непорочного Зачатия Пресвятой Богородицы санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

ЗАМОК, 1540 г. Наиболее древнее сооружение города, является произведением подольской школы оборонной архитектуры. Со времени основания неоднократно разрушался и отстраивался.В начале XIX в. замок перестроен во дворец, в связи с чем были полностью разобраны все его оборонные сооружения. В 1954 г. произведен капитальный ремонт

Вид на противоположный от замка берег

"Остров любви" на Тернопольском озер санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

ВОЗДВИЖЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ, конец XVI в.
В 1627 г. к западному фасаду пристроена трехъярусная оборонная башня-колокольня, о чем свидетельствует резная надпись над порталом. Сооружение из песчаника, трехчастное, состоит из прямоугольного в плане нефа, квадратного и равноширокого с нефом притвора с двумя ярусами башни над ним и полукруглой апсиды. санаторий Женева Неф перекрыт полуциркульным с распалубками сводом, притвор — крестовым, апсида — чет-вертьсферическим сводом. В 1959г. реставрирована. Памятник отличается от культовых оборонных сооружений Подолья наличием полукруглой апсиды, восходит к древнерусским традициям.санаторий Шахтер,
Получила название "Церкви над прудом".
РОЖДЕСТВА ХРИСТОВА ЦЕРКОВЬ,1602— 1608 гг.Сооружена возле городского вала у Каменец-Подольских ворот мастером Леонтием. Современный вид сооружение приобрело в результате перестроек. Первоначально было трехчастным, трехконховым с оборонной башней над притвором. Позднее здание по всему объему было разделено перекрытием на нижнюю и верхнюю церкви.Санаторий Весна Трускавец В 1709 г. к притвору пристроены две боковые полукруглые башни, через которые осуществлялся вход на верхний ярус, в XIX в. к западному фасаду — дополнительный объем, перекрытый восьмигранным в основе сомкнутым сводом на восьмигранном световом барабане. Три главы, венчающие сооружение, две из которых декоративные, выполнены в соответствии с традиционной схемой украинских трехверхих храмов. В интерьере объемы пространственно объединены высокими полуциркульными проемами, неф выделен большей высотой, перекрыт так же, как и бабииец, крестовым сводом. Апсида перекрыта четвертьсферическим сводом с распалубками. Памятник принадлежит к лучшим произведениям подольской архитектурной школы XVII в.санаторий Алмаз

Ніжин після Чернігова найкрупніше місто Чернігівської області. Тут мешкає 76 тисяч осіб, це промисловий та культурний центр.

Ніжинський вокзал та водонапырна башта біля нього санаторий Алмаз

Перша письмова згадка про Ніжин датується 1078 роком. Тоді поселення називалося Нежатин. В пізніших руських документах його називають Уненіж.

Відомо, що в домонгольські часи Ніжин був укріпленим населеним пунктом. У 1239 році його зруйнував хан Менгу дорогою на Чернігів. Відродилося місто у XIV столітті вже у Великому князівстві Литовському. На початку XVI століття після литовсько-московської війни Ніжин у складі Чернігово-Сіверського князівства відійшов до Московії. А в 1618 році, згідно із Деулінською угодою, вся Сіверщина разом із Черніговом та Ніжином опинилася у складі Київського воєводства Речі Посполитої. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У 1625 році Ніжину було надано Магдебурзьке право та герб із зображенням Юрія Змієборця. В місті почало формуватись самоврядування на чолі із війтом. Тоді ж Ніжин став центром староства.

Церква Івана Богослова (1752 р.)

В першій половині XVIІ століття на основі залишків укріплення часів Київської Русі на лівому березі річки Остер поляки збудували дерев’яно-земляну фортецю з 11 вежами. Пізніше, вже за російської влади, фортецю укріпили бастіонами, а всередині збудували земляну цитадель увінчану високим частоколом. На баштах цитаделі (замку) було встановлено 10 гармат. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Існувала Ніжинська фортеця до початку ХІХ століття. Тоді вона втратила своє фортифікаційне значення й була скасована. Територію замку віддали під ринок. Зараз ще простежуються вали замку біля річки Остер.

У 1648 році Ніжин став одним із найбільш значних осередків козацтва на Лівобережжі. Він став центром великого козацького полку (10 тисяч козаків) і брав активну участь у Визвольній війні. санаторий Женева

Пам'ятник Миколі Гологю (скульптор Пармен Забелло)

Благовіщенський собор (1702-1716 рр.)

В період Руїни Ніжин продовжував відігравати одну з провідних ролей у козацькому житті Лівобережжя. Тут відбулося кілька антимосковських повстань (одне з них жорстоко придушив московський воєвода Ромоданівський спаливши потім місто).

У 1663 році у Ніжині відбулася подія, яка мала важливе історичне значення для всієї України – Чорна рада.санаторий Шахтер Це була загальна козацька рада в якій право участі й голосу крім козаків надавалося «черні» - селянам та міщанам. Такі ради відбувалися дуже рідко й лише у виключних випадках – коли між старшинами був розбрат. Ніжинська Чорна рада була найбільш відомою з усіх. Її перебіг прекрасно висвітив у своєму романі Пантелеймон Куліш.

Під час Чорної ради відбувалося обрання гетьмана Лівобережної України. Санатории Трускавца, Кандидатами були наказний гетьман Яким Сомко та запорізький отаман Іван Брюховецький. Останнього активно підтримувала Москва, «зміцнивши» цю підтримку присутністю на раді 8-тисячного війська. Підтримала Брюховецького і «чернь», піддавшись на його улесливі обіцянки підняти загальний рівень життя. Після ради Яким Сомко був звинувачений у зв’язках із полякам, заарештований і страчений. Брюховецький же не виправдав сподівань народу, він зрікся Переяславських угод й вірно служив не Україні, а Москві, значно посиливши її вплив навіть у повсякденних українських питаннях. Народ зненавидів Брюховецького і в 1668 році його було вбито власними військами. Після Брюховецького гетьманом всієї України став Петро Дорошенко.

Миколаївський собор (50-ті роки XVII ст.)

У другій половині XVII та у XVIII ст. провідну роль у житті Ніжина почали відігравати греки, яких запросив у місто на поселення ще у 1657 році Богдан Хмельницький. У 1675 році греки заснували у Ніжині свою колонію. Вони створили власні: магістрат, суд, церкву, школу. А у 1696 році було засноване Грецьке торгове братство.

Греки визначили торговий розвиток Ніжина. Майже на століття місто стало головним торговим полісом Лівобережжя. Тут організовувались великі ярмарки, які тривали по кілька тижнів. На ярмарках торгували найрізноманітнішими товарами, але особливим попитом користувалися знамениті ніжинські огірки.

Ніжинські огірки – це огірки особливого сорту, насіння яких було завезене греками. Вихідці з Еллади розводили цей овоч в околицях Ніжина й засолювали за особливим рецептом. Згодом насіння та рецепт приготування ніжинських огірків