Вона безпричинно сміється в дзеркало
Тонка лінія між ілюзією і реальністю
В люстерці з червоним обрамленням
Ротик, набитий осіннім листям
Після літніх дефлорацій.
Стікають останні соки по підборіддю
Готуючись до зими
Легкий пушок над губою
Зловив перший сніг
Не встиг весь потрапити до носа
Загубився у дзеркальних ілюстраціях
Краса - в креогенних камерах
А твоя - іншого походження
[604x381]

Настроение сейчас - нерозуміюсебе

Сон, який мав би лякати моїми страхами, але прокидаюся з нестримною радістю.
Що сталося? Коли все змінилося настільки, що в мене дух перехоплює навіть у снах, коли я відповідаю на це страшне колись питання.
Завмирає подих в усвідомленні того, що один підпис на папері - і наше життя переходить у інший вимір, у інший стан, час і простір міняється кардинально. Я нарешті у сні приймаю одне з найважливіших рішень всього життя і мене переповнює небувала легкість, радість, свобода, а не навпаки, як думалося.
Роздуми займають все менше часу,
все менше часу треба на рішення
все менше часу на сумніви
все менше часу на страх
для когось це просто штамп, для когось свято, для мене, виявляється, це нарешті вибір, від якого залежить все моє наступне життя
Коли все змінилося?
Чого боятися більше - рішення чи розчарування?

[604x381]

Краще взагалі не любити, ніж любити занадто
Люди не міняються, вони просто покривають себе плівкою змін на час, поки це зручно для них.
Чому саме коли людина тобі потрібна, вона зникає, міняє, забиває, зриває, вбиває все, що було і могло бути. Рідні душі можуть відчувати один одного, а чи бувають вони?
2015 рік, а ще досі немає апарата стирання людей з пам*яті

чорна діра, яка затягує кожного, хто покине безпечну дистанцію..
цікаво, чи є якась людина, яка може похвастатися, що була щаслива поруч мене?
і чому мій негатив сильніший любого чужого позитиву, чому заражає він, а не навпаки??
інколи здається, що все це безнадійно, хоч намагаюся лікувати.ся.
інколи зається, що краще не мучити людей
інколи здається, що краще просто не бути

все так міняється\крутиться\вертиться.
все чудово
з невеличким страхом десь там глибоко всередині, що все розвіється
цього разу треба уникати наступати на граблі

ну а так. час бомжування і дороги
струсити всю пилюку з голови і побачити, що з цього всього вийде
можна думати про швидкоплинність або почати вірити у зворотнє
[510x275]

люди не можуть насолоджуватися тим, що в них є.
шукають різні шляхи, щоб стати нещасними, відчути жалість до себе
[450x281]
[700x388]

від завтра 4 дні абсолютного спокою і самотності.
треба серйозно розібратися в собі і що робити далі,
перебороти свою безглуздість і розчарування у всьому
люди настільки намагаються викликати\створити щось особливе, що все навколо перетворюють в ікони попсовості.
є стільки всього вартого уваги, чим можна зайнятися, але руки просто опускаються і якби ж це було через лінь чи боязнь труднощів. тут собака поглибше зарита
напевно мені все-таки треба якась зовнішня сила, яка б в мене вірила і пресувала до глуздості.
але відштовхую це, розцінюючи як прояв слабкості

моя наївність, що ця людина здатна на почуття
гра завершена.

туктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктуктук
отак швидко і не чітко
[604x453]

дурна риса нехтувати людьми, які хоч якось намагаються допомогти і віддавати перевагу тим, кому, по суті, просто похуй.
причому вже далеко не вперше
і щоб показати наскільки я туплю, карма заганяє в безвихідь якраз тоді, коли нікого не залишилося.
і як завжди, коли найбільше потрібна хоч якась підтримка, я всіх порозганяла.
всі плани як мильні бульбашки полопали, треба щось робити, але без поняття що.
знову клітка

- ну і як?
- та якось дивно, якщо так подумати. і це стає ключовим словом останнього часу. дивне вібрує всередині, дивне твориться з людьми навколо мене, або я, як завжди, не бачу, що відбувається насправді.
- може треба міняти мушлю?
- цікаво, кому безпечніше перейти дорогу - слизняку или улитке? улитка имеет дом, чтобы спрятаться и людям она больше нравиться, чем слизняк, но...
каждый раз прятаться и дом не такой уж прочный. слизняк знает, что ему некуда прятаться, потому опасность кажется не такой уж непредвиденной.
- тому в тебе стоїть в кімнаті цілий стакан мушель?
- та гарні вони. хоча в зберіганні порожніх, ненаповнених щось можна і розгледіти.
- все тобі хочеться розгледіти, але всеодно так мало бачиш

Швидко зклеїти свою цілісність, яка почала вже тріскати, а я і не бачила.
ці всі перебої, амплітуди, скачки занадто часто повторюються, що вже передбачуються наперед.
Щоб не настала критична точка, треба змінити свою монополярність на багатополюсність.
[590x400]

весна, жара, трава
травень розпочався напрочуд добре, тепер, як завжди, чекається якогось найобу
[618x600]

Ніщо не може налагодитися хоч в одній з колій
і чим далі, тим страшніше
і ніхто не може допомогти
тепер я ночами не можу спати
я не розумію, що від мене хочуть мертві люди, які постійно кличуть до себе і чому мені сприймається це все з таким жахом, що я не можу взяти себе в руки, а тільки беззахисно битися в кутках, з криками прокидатися і з такою ж панікою боятися заснути.
починаю боятися всього, вслуховуватися в різні звуки, виділяти різні образи з тіней.
аби все скоріше закінчилося
аби не сама

хватить дєтачка страдати всякою фігньою.
роби, що маєш робити і не витрачай час на марні речі
бо вже втрачається розуміння того, що відбувається
твій синій скоро тебе виведет на фінішну.

Друг мой, вспомни, что молчать хорошо, безопасно и красиво.
Федор Достоевский
Федор прав как всегда
[490x700]

вони повсюди і мали б бути різні, а все зводиться до одного, що запам*ятався і все.
навіть хронічна нежить якось не сильно допомагає.
щось пропало.
те, що раніше було природнім, тепер може показатися тільки в якості маски.
але все повернеться
[700x442]

Руда дівчинка мала нещодавно день утримування. Він якось настав сам по собі.
Все почалося з того, що вона утрималася від кави зранку, а потім все пішло\поїхало\закрутилось.
Потім утримання від шкідливих приписів, гадок і шоколаду
від порожніх балачок, думок і великих запасів в холодильнику
від надмірних перегрузів і всіляких ігор
від бажання щось повідомити, змовити, вити
діло йшло до вечора і здавалося немає нічого не можливого
Утримання від дурних компаній, чужих історій, соплів і самогвалтування
Утримання від невдалих кадрів, стаканів і нових бокалів, які мали б поповнити домашню колекцію
Утримання від клептопоходів і симпатії до продавців
Все мало завершитися напрочуд щасливо,
але ж хепі енди не в цьому житті
все погане саме йде нам в руки
головокружіння від мізеру алкоголю
бродіння в пошуках ніпалєвного місця
люлька миру
лялька вата
стєклобінт
хепі бьоздей
енівей
[600x450]

всередині щось зубасте
покурила, без кави і ванілі, без мислєй і падаконіка
Просто відповіла зимі ментолом через кватирку, щоб знала - все проходить. І вона теж. Циклічна самодурка.
Зробила бойкот дню всіх чотирнадцятих, але не тут то було. Несподіванні зізнання майже біля закінчення і мій дурний сарказм у відповідь. Ну а що ще тут вдієш?) Хоча це вже навіть не піднімає самооцінку
купила собі пивні дріжді, щоб хоч якось вирости
І знову повернулася до йоги, щоб хоч якось заспокоїтися
А, і ще чомусь частіше почали попадатися всілякі історійки про самогубців.
грати не грати?
[590x409]

Сьогодні я відчувала різку присутність когось в моєму сні. І в голові один трек крутився без зупину.
Щось на зразок подорожі-медитації. Лежачи з закритими очима я відчувала чиюсь астрально-тактильну близькість поруч себе. Коли відкривши очі, щоб побачити хто це - все зникло
Інколи я починаю боятися своїх снів
[500x506]

Хемінгуей, Кафка і Ремарк біля ліжка
крамсання кольорів ножицями вже третій день підряд
повільне перетворення в інфузорію, тільки без туфельок - ще не сезон
апатичний симбіоз
написати ессе про імпресіонізм,
дописати новелу
знайти масляні фарби
і дочекатися весни
скоро в дорогу
[534x700]