Я заплуталась в житті, в собі...
... потрібно щось змінювати...але незнаю з чого розпочати...
Здавалося б у мене є все, що потрібно, але я теж хочу бути ПОТРІБНОЮ...
Можливо треба змінити зовнішність(колір волосся,...), щоб відчувати себе красивою і звертати увагу оточуючих.
Можливо потрібно змінити роботу, піти на курси бухгалтерів чи кондитера(та зайнятись випічкою професійно)...
Більше спілкуватись з друзями...в мене їх немає...
Хочу відчувати підтримку та бути ПОТРІБНОЮ...десь зникло це відчуття, сірі будні та все одноманітне...
Іноді Арсенчик ввечері, коли лягає спати хоче послухати якусь історію(чи казку) але дитинство так швидко минає.
...боюсь Самотності та Байдужості...
Людям потрібна Любов❤️ і людина, яка зможе дати її постійно(незалежно від погоди та ще чогось)...
Мабуть я вигоріла, потрібно щось змінювати в житті та розвиватись... незнаю з чого розпочати
...і боюсь

Допоможи мені бути собою, маленькою захищеною дівчинкою, якій дарують любов та ніжність.

Іноді настають моменти коли закінчується терпіння і набридає жити...бо цьому сприяєш ти своїми постійними докорами В приниженням,це В тебе виходить бездоганно.так ти ламаєш мої сили і віру В себе, бо для тебе завдати болю і принизити легше ніж підтримати або просто промовчати. Ти заплутався В собі і не знаєш чого хочеш від життя,думаєш що тобі потрібна худа гарна блондинка,але ти помиляєшся і коли ти це зрозумієш може бути пізно...цінуєш зовнішню красу і прискіпливо ставишся до мене...то знайди собі іншу....довго шукати не прийдеться..бо мої нерви так довго не витримають... Колись ти зрозумієш суть життя і які у ньому справжні цінності,нехай щастить...а я знаю що В цьому світі є як мінімум одна людина яка мене любить за то що я є,незважаючи чи я груба чи худа,чи висока чи низька,бо я його МАМА.

Ти не звертає на мене увагу.говориш що я ніяка (ні груба ні худа)...але не хвилюйся я стану сильною бо В мене є єдина людина яка любить за те що я є.за те що я живу і для неї я найкраща у світі....і це мій найрідніший синочок...саме для нього я буду жити і стану найкращою мамою у світі...буду приділяти всю увагу йому,дарувати любов і тепло...а ти шукай свого скелета і мрій дальше,якшо не можеш до цього часу визначити справжні цінності у житті!!!

........ти не приділяєш мені уваги .....і думаєш шо я цього не помічаю..........
...........дзвониш цій курві.....і заспокоюєш себе...........віриш що я цього незнаю..........
...........ти помиляєшся..........
........говориш що я погано виглядаю, що я холодна.....але насправді ти шукаєш виправдання собі...........ти знайшов собі іншу...........
.........наші стосунки це чиста формальність, завозиш і забираєш мене з роботи, заходимо в магазин.....водиш дитину в садок.........але це тільки якісь побутові стосунки........в яких немає ні грама пристрасті....почуттів, кохання згасло........
Вона забрала тебе в мене..........................
........................та нічого..............життя триває.............................................
.......колись твої рожеві окуляри зникнуть і ти побачиш хто є хто.........

Усілякий раз, коли ти виходиш з дому, підніми підборіддя, тримай високо голову і наповни легені повітрям до відмови; жадібно вбирай сонячне світло; привітай своїх друзів посмішкою і вкладай душу в кожне рукостискання. Не бійся того, що тебе неправильно зрозуміють і не втрачай ні хвилини на роздуми про своїх ворогів. Спробуй в своїх думкай твердо вирішити, що ти хочеш зробити, а потім без вагань рухайся прямо до мети. Думай про великі і чудові справи, які ти хочеш зробити, і тоді з часом ти виявиш, що несвідомо чіпляєшся за всі можливості, необхідні для виконання твого бажання, подібно до того, як кораловий поліп вбирає в себе під час морського припливу всі необхідні елементи. Подумки намалюй перед собою портрет тієї обдарованої, серйозної і процвітаючої людини, якою ти хотів би бути і твої думки час від часу будуть перетворювати тебе в таку людину.
Думка – найбільша сила. Зберігай належний душевний стан – будь завжди мужній, щирий і в хорошому настрої.
Правильно мислити – значить творити. Все здійснюється за допомогою бажання, кожне щире прохання виконується. Ми стаємо схожими на те, до чого тягнуть нас наші серця. Тримай підборіддя підтягнутим, а голову високо і частіше, частіше посміхайся.
Дейл Карнегі

7 УРОКІВ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ВИБРАЛАСЯ НА ВЕРШИНУ ГІМАЛАЇВ..



Чи можна винести якісь життєві уроки, видершись на вершину Гімалаїв? Виявляється, так. Американський блогер Пит Р один пройшов шлях від підніжжя до піку Гімалайських гір.

По вісім годин на добу, упродовж семи днів, долаючи фізичні і моральні труднощі, він ішов до вершини. І ось що він зрозумів.

Рух вперед – єдиний логічний шлях

Шлях на вершину гори – це не сходження вгору, а постійні підйоми і спуски. Коли ти знаходишся на половині шляху між наступним табором і попереднім, ти розумієш, що назад вже не повернутися, як би сильно ти не втомився і як би цього не хотів. для того щоб вирости як людина, потрібно постійно рухатися вперед, неважливо з якою швидкістю.

Йти назад чи стояти на місці не годиться. Це означає, що ви просто витрачаєте своє життя дарма. Рухаючись на гору, не можна просто взяти і зупинитися. Звичайно, якщо ви не хочете привернути увагу диких тварин чи замерзнути вночі. Навіть рухаючись дуже повільно, ви все одно наближаєтеся до своєї мети. Так само як і
в житті.

Оптимізм – ключ до успіху

Гірський маршрут складається із багатьох стоянок і поворотів між горами. Я обманював свій мозок, доводячи самому собі, що перепочину на наступній зупинці,
хоча часто це було зовсім не так. Але мені допомагала думка про те, що перепочинок буде вже скоро і залишилось пройти зовсім небагато. Якщо ви будете доводити самому собі, що щось приємне або хороше уже близько, то зможете легше досягнути своїх цілей.

Не важливо з якою швидкістю ви рухаєтеся, ви все-одно ідете до кінця

Підіймаючись на гору, неважливо з якою швидкістю ви ідете. Рано чи пізно кожен, все-одно, досягає вершини. Я ішов дуже повільно, тим не менше, гора мені підкорилась. Стараючись прислухатися до свого тіла, я робив перерви тільки коли розумів, що більше не можу іти вгору. Підкорення гори, як і життя, це марафон,
а не спринтерський забіг. Якщо ви знаєте, що рухаєтесь до цілі, для вас уже не важливо, з якою швидкістю ви це робите.

Гірший день ще попереду

В перший день моєї гірської подорожі пішов сильний дощ, і для того, що продовжити рух мені довелося іти через бруд і потоки води під пронизливим вітром. Я думав, що гірше цього дня бути вже нічого не може. На третій день мені довелося зайти на тисячу сходинок на вершину хребта, щоб потім знову спуститися вниз для переходу через міст. На четвертий день я вийшов на висоту 3000 метрів і не зміг дихати через нестачу кисню. Шлях, який повинен був зайняти дві години, я пройшов за чотири.

Життя дуже схоже на таке ж сходження. День, який ви вважали найгіршим, виявляється лише розминкою. Рішення тільки одне: не чекати хорошого чи поганого
дня, а розбиратися із нещастями чи непередбаченою вдачею по мірі їх надходження. Не варто забивати голову завтрашніми проблемами.

Швидкого успіху не існує

Більшість туристів, що здійснюють сходження, з першого ж дня починають видивлятися шикарні краєвиди з горами на горизонті. Однак, щоб їх досягнути доводиться пробиратися через темний ліс перші декілька днів. Лише пройшовши ліс за 32 години, починаєш бачити шикарні гори на горизонті.

Ставлячи собі ціль в житті, не варто сподіватися на те, що ви зможете досягти її миттєво. Доведеться чекати і діяти, і якщо ви все зробите правильно, то все вийде.

Досягнути чогось видатного не просто

Багато хто з моїх друхів запитували, чому я вирішив відправитися в Гімалаї. Дійсно, чому? Адже фотографії з кожної точки гори можна переглягути просто в Google Maps. Для них єжине задоволення було вкінці шляху, для мене ж сам шлях був чимось неймовірним. Без спілкування з іншими скелелазами в дорозі, без багатьох ситуацій, без тяжких підйомів ця подорож нічого б для мене не значила.

Так само і в житті: гроші, отримані від батьків, цінуються набагато менше, ніж ті, що зароблені власною працею. Чим більше ви стараєтеся, тим важливішою та ціннішою буде для вас нагорода.

Вам потрібні люди, яким ви будете довіряти

Я вже давно подорожую сам, і не дивлячись на це, часто спілкуюся з подорожуючими і зав’язую з ними відносини. Підйом на гору вчить тебе довіряти людям, що поруч, так як від них залежить твоє життя. Краще, що ви можете дати оточуючим, – це можливість довіряти вам.

Подорож на вершину Гімалаїв змінила моє життя. Я зрозумів багато речей, які іншим будуть здаватися банальними. Наприклад, наскільки ми вразливі. Також я зрозумів, що багато проблем не варті тих емоцій, які ми їм приділяємо. А найбільшою нагородою для мене стало досягнення поставленої цілі – вершини гори.

А у вас були події, що змінили життя назавжди?
(люди-ідеї :Максим Шевчук-Ненароком)

“Если однажды вам придется выбирать между всем миром и любовью, помните: если вы выберете мир, то останетесь без любви, а если выберете любовь, то сможете завоевать весь мир” (Альберт Эйнштейн).
.....знову не приділяєш мені ні краплинки уваги.........друзі на першому місці.......
....можливо колись ти зрозумієш свою помилку........але буде пізно..........

..........У нас тут свій маленький рай Незрозумілий.......

......ми разом 5 років.....але то не Наше життя......просте існування....без емоцій, почуттів, щастя

...а так хочеться бути Щасливими........треба зважитись на цей крок .......на КРОК до Щастя.

........інакше все НАШЕ ЖИТТЯ буде ЧУЖИМ та марним.........а для чого тоді жити?????????
[306x165]

.....можливо треба було жити як всі............


...так хочу щоб ти був собою.....ПРОСТО СОБОЮ.....таким як знаю тебе я ...таким ніжним та щирим........таким як ти є в Душі.......
....таким як ти хочеш.......не догоджаючи нікому........і не цікавлячись чиїмись думками......ПРОСТО ЖИВИ.......ЯК ХОЧЕШ ТИ

..........можливо я не дав тобі теплоту...........


.......не варто шукати винних крім себе............Живи своїм життям....будь собою..........БУДЬ СПРАВЖНІМ..........
.............
...........НЕ ДУМАЙ ПРО ЗАВТРА........це за тисячу років...а я завжди поряд......і що таке щастя незнають мільйони ...а ми його творим.....


...........давай же сьогодні покажемо людям як треба любити............


....хочу щоб МИ були ЩАСЛИВІ ВДВОХ.....

не будь таким жорстоким і не роби мене винною(насправді ти ж хочеш того самого)......
не встидайся.........Будь собою...Будь Справжнім

Душа, що вчинила зрадництво, будь-яку несподіванку сприймає, як початок відплати.
Фазіль ІСКАНДЕР
Ті, хто вірний у коханні, осягають її банальну суть. І тільки ті, люди, які змінюють пізнають трагедію любові. -----------------------------------------------------------

У ліжку зі своєю коханкою, не забувай, що твоє місце поруч із дружиною в цей момент вакантне

Ніколи не прощайте зрад! Будь зрада-це порівняння, пошук кращого ніж маєш ... Той хто шукає краще, ніколи не буде цінувати те, що має! Любов - це вибір не найкращого, а свого .
За зраду:
Англійка - кинутися в сльози, Француженка - уб'є його, Італійка - втопиться, Іспанка - вб'є себе, Німкеня - уб'є суперницю, Російська - ЗНАЙДЕ ІНШОГО
...........намагаємось повернутись в попередню колію...............................

......незнаю що думати.......ти зрадив мене..........розбив моє серце на кусочки.............
........незнаю як жити далі.......довіра зникла...
.......як відновити почуття.........це ж так легко втратити довіру
.....вже трошки заспокоїлась від неділі ( а то емоції переповнювали........................?????????? або зібратись і їхати.........або видерти патла і втопити в унітазі.........трошки заспокоїлась.....)


Коли тебе зрадили - це все одно, що руки зламали... Пробачити можна, але от обійняти вже НІКОЛИ не вийде.

Змінюють тільки невпевнені в собі, поверхневі люди, які не вміють цінувати те, що мають.
Вірність - це така рідкість і така цінність. Це не вроджене почуття: бути вірним. Це рішення.

Бути з людиною після його зради - це як пити з брудної чашки. Начебто придатна до застосування, а пити з неї огидно...
Зрадник не сховається ні там, ні тут - його всюди чекає суд.
Зрада страшна тим, що це вже не змінити.
Він любить її більше, ніж всіх інших, але йому потрібні інші, щоб в цьому переконатися.
Кожен, хто шукає докази невірності, сподівається їх не знайти.
Дім - фортеця, і немає прощення того, кого лестощами, обіцянками або обманом переконали відкрити ворота сторонньому
У нього всі риси собаки за винятком вірності.
Хто раз вміє обдурити, той багато разів ще обдурить.
Когда-нибудь ты поймёшь,что бывают люди,которые никогда не предают,но для этого придётся пройти через очень много предательств.
Измена - самое жестокое предательство по отношению к любимому человеку, из-за которого больно на столько, что жизнь становится чёрно-белой,а мир просто перестаёт существовать!
Верность - дело совести, а измена - дело времени


-Вибач мене за зраду. - Прощаю ... А далі сказати нічого ...


Ті, хто вірний в любові, осягають її банальну сутність. І лише ті, люди, які зраджують пізнають трагедію любові.

Сама по собі зрада не завжди схожа на грім серед ясного неба, скоріше вона нагадує бомбу уповільненої дії.

Я хочу сподіватись,
Що ти мене впізнаєш
По світлу із моїх очей
Я здатна не здаватись
Це просто означає
Що ти від мене не втечеш

Мені би тільки натяк
І я б обов’язково
Розплутала твої зв’язки
Мені би тільки знати
Що ти тримаєш слово
Не плутати мене ні з ким

Якщо не будем разом
То це, напевно, стане
Найбільшою з твоїх невдач
Я вірю, ти б відразу
Знайшов мене, коханий,
Якщо би мав серцешукач

......ніби все добре.......ти кажеш що наші стосунки не змінились.....але я відчуваю щось зовсім інше.......
....говорили по телефону 15:27...все люкс........я прийшла додому....зайшла вк.......зник друг.....цікаво хто це?..........Володимир Г............ніби хтось вдарив мене в обличчя..........повіяло холодом.........холодом твоїх почуттів........як це розуміти?........
.....ти зник з моїх друзів 16:21......навіщо завдавати болю......тому хто тебе любить.........не розумію для чого ти це робиш?....

...Так хочеться мати ідеальну сім"ю...бути ідеальною дружиною.....
...хочу щоб ми жили окремо...в своїй маленькій затишній хатинці(та поки це лише мрія)...тільки ти і я і наш маленький синочок....
....хочу щоб ніхто не вплутувався в наше життя і не заважав ... не заважав жити...просто жити як ти хочеш, своїми мріями, надіями...своїм життям.....
.....хочу готувати тобі романтичні сніданки...з білою скатертиною та вазочкою з квітами на столі, щоб тобі було приємно......
......пекти тобі кекси і тортики.....ходити в гарній білизні, щоб збуджувати тебе........
.......хочу щоб ти приносив мені квіти...а не соромився (хоч я соромлюсь так само) чужих думок і слів....хочу щоб ти поспішав з роботи додому...до мене...щоб ти жив як відчуваєш...виявляючи всю свою ніжність і любов, а не відкладав наше життя на потім.......
А в нас з тобою свій маленький космос,
Свої зірки, планети, астероїди й тіла.
Свій дім, своя кімната, своя постіль,
Своє життя і навіть чашка є своя.

А в нас з тобою є свої думки безумні,
Свої хвороби, таракани в голові.
Ми маємо свої шляхи безлюдні,
Своїх людей і навіть гроші є свої.

А в нас з тобою свій безмежний простір,
Свої шалені неповторні дні.
Своя зима буде і була своя осінь,
Свої книжки, свої вірші, свої пісні.

А в нас з тобою свій безлюдний острів,
Свої моря, свої шторми і кораблі.
Свої прямі кути і навіть свої гострі,
І гості є свої і вороги у нас свої.

А в нас з тобою все тепер своє, усе єдине,
Своя історія, своє п'янке життя.
Не хочу я ніщо тепер роздільне,
Усе моє тепер твоє і твоя біль тепер моя.

...навіть імені і навіть назви немає кохання що схоже на казку........
сьогодні життя прекрасне......живемо надією....мріємо ......рожева реальність........я щаслива......ми разом, а значить все добре...я тебе люблю....
Ну вот и все похоже, почему так сложно?
Он, она, они, дожили…
По коже дрожью, хотя все это уже в прошлом,
И теперь мы тоже просто противоположны,
А под ногами земля и асфальт с лужами,
Может быть еще чуть-чуть, да нет, будет только хуже
А тут весна сменяет зимнюю стужу
И я честно рад, что дальше не будет хуже.........
....але це було вчора........а сьогодні ми щасливі........

Это цитата сообщения ФАКтично_Янгол Оригинальное сообщение

__________00:00:02__________

Дім-сім"я-робота... Давно замкнуте коло... Цикл повторюється п'ять днів у тиждень... Два дні даються на відпочинок і місяць на відпустку, щоб була хоч якась змога відчути що ти не раб обставин... "Я викладач на 2000 тисячі гривень і більше я ніде не отримаю, мені майже 30, а я досі не знаю чого насправді прагнула в житті" - думала вона зі смутком дивлячись у вікно, на сірий асфальт з домішками зеркала калюж... "Хоча з іншої сторони є все - квартира, хай і батьків, але все таки дах над головою, чудова донька, хоч якась,але робота, навіть машина своя є, стара "Волга", що вже майже місяць у ремонті, але своя. Але найголовніше це те, що по-іншому мабуть бути не могло. А може все-таки могло бути по-іншому?? Може просто щось раптово пішло не туди й не так? Хоча куди вже краще? Донька – гарна й розумна, робота – за фахом, якому навчалася майже 10 років, квартира – хоч і не в центрі і з батьками, але в тихому районі й не далеко від зупинки...
По холодному склу бив дощ… Якщо прислухатися, то можна було б почути його ритм… Неповторну і нікому не відому мелодію. Вона любила дощ, любила стояти під ним і думати про своє, викурюючи одну за одною дешеві сигарети... Дивно, сьогодні не обіцяли опадів, але, цей дощ години на дві - три, а скоро вже додому, треба б купити подарунок донечці і собі хорошого вина. Сьогодні десять років як ми з ним зустрілись. Боже, як давно все це було. Ще вчора він в гарному костюмі ніс її на руках до РАГСу… Тоді було все - квіти, вино, кохання, танці, зустрічі до світання… Від думок її відволік телефонний дзвінок. Дзвонила донька:
- Так, ти щось хотіла. – відповіла вона відсторонено...
- Мамо, ти скоро приїдеш? – .
- Скоро сонечко, через годинку мабуть буду вже дома, а що, щось трапилось?
- Нічого мамочко,… просто я…ми...тут ще й татко приїхав.... у мене... тобто у нас погане передчуття - її голос затремтів.
- Батько? Приїхав? У нього погане передчуття? А навіщо він приїхав через 10 років? Хоча, я сама його спитаю... Скажи йому, що все буде добре… окей?… я вже виходжу. Я тебе люблю маленька...Цілую!... не сумуй...
- Я тебе теж, мамочко, приїдь скоріше, прошу…
- Все, бувай...Цілую, - сказала і поставила трубку.
Вона швидко зібрала речі й вийшла зі школи… "Чорт, а парасолі то немає", подумала вона, сутулячись від холоду і дощу, і ховаючись в старенький "совєтскій" плащик пішла до зупинки…


Ніхто не знав, що вона так і не дійде додому... Дощ, туман, слизька дорога й п'яний водій зупинили назавжди її життя цього сталевого осіннього вечора…
Рідним подзвонять пізнім вечором, і тільки пізньою ніччю донька, батьки та колишній чоловік в сльозах повернуться додому...Неподарована обручка вже не зігріється теплом її тіла... несказані слова, вже не матимуть первинного значення... Все залишилось сіро-осінім...Таким як її коротке життя....

А дощ йтиме всю ніч… Відбиваючи по холодній бруківці реквієм для неї...

Мені кажуть "У тебе складний характер, ти забагато вимагаєш від тих, хто поруч"....
Ні, я просто звикла цінувати дружбу.... Для мене це занадто велика розкіш, тому ті хто і попадають в категорію друзі повинні оправдовувати хоча б якісь критерії....
...хто хоче стати їй другом повинен бути готовим латати рани душі відвертим лагідним словом...

Думаю, я щаслива людина. Інколи я можу забувати про це, але я знаю що це так, я щаслива незалежно від того, вірю я в це чи сумніваюся. Ви також щасливі, хочете вірте, а хочете ні.