Не российский пример - басня  

не Медвежья услуга -

медведь и ворона

+

[561x700]

File:Gustave Dore L'Ours Et L'Amateur Des Jardins.png

+

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D1%8C%D1%8F_%D1%83%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B0

+

Медвежья услуга — фразеологизм, обозначающий услугу, повлёкшую, в конечном счёте, за собой негативные последствия для того, кому она была оказана. Другими словами "слоновая доброта".

Согласно этимологическому словарю русского языка Макса Фасмера, это выражение, так же как и немецкое Bärendienst, норвежское и датское bjørnetjeneste, взято из басни Жана Лафонтена «L’ours et l’amateur des jardins» («Медведь и садовник»). Согласно Фальк-Торпу, родина этой басни – Индия, где место медведя изначально занимала обезьяна.^[1]

В переложении И. А. Крылова известна как «Пустынник и Медведь» (1808).

Читать далее...

liveinternet.ru/users/paul_...333061180/

Paul_V_Lashkevich,
+++
Перспективи УПЦ

4 08 2014 |
Актуальний коментар
Геннадій Христокін, кандидат філософських наук




Українська Православна Церква – це 52 правлячі архієреї та 22 вікарні єпископи, 13 тисяч громад (парафії та монастирі, навчальні заклади та братства). 13 серпня собор єпископів УПЦ обиратиме Київського митрополита – не просто 53-го правлячого архієрея, а і свого Предстоятеля – першого серед рівних, голову Собору та Священного Синоду. Значення цієї посади важко переоцінити. УПЦ знаходиться на роздоріжжі, і від того, хто стане її Предстоятелем, залежить не лише її можливий розвиток, а і саме виживання.


Внутрішній стан


УПЦ розвивалася як конфедерація єпархій, пов’язаних між собою фігурою митрополита Володимира та відсутністю необхідності проводити спільну політику. В церкві могли уживатися такі різні люди, як українофіл митрополит Софроній Черкаський, що назвав Путіна «бандитом», і майже українофоб митрополит Агафангел, який називав Галичину «другою Чечнею» та сумнівався в існуванні самого українського етносу як самостійного цілого.

В часи нинішньої кризи всі єпископи зайняли українофільську позицію, русофіли із їхнім антиукраїнським світоглядом зачаїлися. Митрополит Агафангел, що роками плекав ідеї Новоросії, заборонив у себе в єпархії проповідь сепаратизму, а потім взагалі висловився у листі до новообраного Президента на підтримку єдиної соборної України.

УПЦ у заявах колишнього Предстоятеля митрополита Володимира, керуючого справами митрополита Антонія, місцеблюстителя митрополита Онуфрія, Священного Синоду систематично підтримувала територіальну цілісність та суверенітет України, протестувала проти насилля щодо мітингувальників, виступала за діалог як шлях вирішення суспільних проблем, свідчила про можливість мирного розвитку України при всьому її різноманітті (оскільки і сама УПЦ є прикладом єдності не меншого різноманіття, і ВРЦіРО засвідчує можливість консенсусу – на прикладі основних християнських церков України, євреїв та мусульман).

Але колись доведеться робити радикальні кроки. Існування в єдності із Московською патріархією та існування в Україні – речі вже сьогодні важко сумісні й навряд чи сумні завтра. РПЦ стає все більш радикально націоналістичною та імперіалістичною, підкоряється державі та її спецслужбам. УПЦ намагалася вижити за рахунок політики «коренізації» в Україні, а також надавши право місцевим архієреями мати власну позицію в національному питанні. Зіткнення цього вектору розвитку з ідеологією “Русского мира” привело до поразки останньої в Україні, але й сама українізація УПЦ також зупинилася. Нескінченно тримати паузу не вдасться. Потрібно вибирати: УПЦ – або своя в Україні, або представництво РФ та ідейний загін русміра.

Сьогодні існує важлива причина відкласти вибір на завтра: важка ситуація на сході країни. Надати сепаратистам зайвий козир через церковні справи – доволі легко. Приклад Югославії показує, що люди можуть воювати за релігію, в яку не вірять, не менш жорстоко, ніж фанатики: потрібна лише відсутність високої загальної культури. Примирити населення сходу із Києвом можна буде за умови повного невтручання держави в релігійні справи. Трансформації УПЦ повинні бути справою самої УПЦ. Намагання усамостійнитися цілком можливо стане реальністю і на сході – через розчарування Росією. Але для цього повинен пройти певний час після завершення бойових дій, і загальна ситуація у країні в цілому та на Донбасі повинна бути стабільною. Нове керівництво УПЦ, вибране 13 серпня, повинне завоювати повну довіру вірних на сході, а центральне керівництво держави – здобути значні симпатії місцевих громадян.

Основою для єдності православного сходу з основним тілом країни та Церкви може бути лише торжество загально-християнської ідентичності, вільної від всякого політичного та націоналістичного контексту. Потрібна нова православна аполітична політика: від загального культурного розвитку єпархій до активного соціального, молодіжного та місіонерського служіння. Українське православ’я для сходу повинно бути виразом православного універсалізму, а не спробою поміняти російське законництво на українське хуторянство. Російське агресивне неостарообрядництво, яке є в РПЦ, може перемогти лише євангелізм українського православ’я. Універсальність норм Нового завіту – ось на чому наголошувала і наголошує УПЦ під час всієї кризи, і що буде затребуване і завтра.

Зовнішні виклики

Як не парадоксально, найбільшим ворогом стабільної УПЦ стає церковна Москва. Тисячі російських найманців, ідейно виховані біляцерковними структурами, становлять сьогодні значну частину терористів на сході України. З боку РФ не зупиняються спроби дестабілізувати обстановку в усій Україні, зокрема й в УПЦ, провокуючи міжконфесійне та міжюрисдикційне протистояння.
Як сьогодні знайти умиротворення «яструбів» із РПЦ, коли вже всі голуби в її керівництві випустили власні хижі пазурі? Як досягнути усамостійнення завтра? Як досягти примирення між церквами і народами післязавтра?

На всі ці Читать далее...

liveinternet.ru/users/paul_...333061180/

Paul_V_Lashkevich,
+++
Реформи або загибель українського православ’я

Юрій Чорноморець
6 серпня, 2014 - 10:15

Like


ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"
Все менше часу залишається до 13 серпня, коли члени Собору єпископів УПЦ вибиратимуть Митрополита Київського. Порядок виборів визнає сам Собор, але, згідно із статутом, кандидатами можуть бути лише єпископи УПЦ. Отже 13 серпня у першому турі з числа всіх єпископів шляхом рейтингового голосування оберуть трьох, кандидатури яких і будуть предметом фінального таємного голосування. За минулі тижні відбувався закономірний процес консолідації більшості навколо її лідерів — митрополитів Онуфрія та Антонія. Відчайдушна боротьба розгорнулася за третє місце. Митрополит Олександр Драбинко розраховує бути керуючим справами і де-факто главою УПЦ при митрополиті Симеоні Вінницькому.

• Виклики, які стоять перед українським православ’ям — велетенські. Останній раз завдання глобального масштабу перед церковним Києвом стояли в часи Петра Могили. І тоді вдалося не лише справитись із їх вирішенням, а й сформувати успішну парадигму розвитку для всього східного православ’я на три століття вперед. До речі, митрополита Петра Могилу теж переслідували звинувачення у тому, що він агент антиукраїнської влади і його завдання — поховати Київську церкву...

• Перше завдання перед УПЦ — це стати справді українською Церквою. Існує два шляхи досягнення цієї мети: революційний та еволюційний. Прибічником першого — невільним, до речі — став патріарх Філарет. Йому довелося формувати де-факто нову церкву, яка спирається на патріотичний ресурс українства та на виховані самим Філаретом професійні кадри. Ця церква вже вичерпала практично всі ресурси розвитку на власне українському патріотичному полі й досягла стелі в 4 тисячі 800 парафій, 500 тисяч вірних на недільних службах. До цього ж ресурсу українського суспільного руху можна додати Українську автокефальну православну церкву з її 1000 парафій та 200 тисячами «недільних» вірних — єдина причина існування якої окремо від УПЦ КП — несприйняття її керівництвом та рядовим складом фігури патріарха Філарета. Останній фактор може бути подоланий сьогодні, оскільки патріарх Філарет очолив церковний спротив Росії цієї весни та повністю довів, що подолав залишки психології радянського архієрея. Але чи може керівництво УПЦ покинути власну паству — а це 13 тисяч парафій та 1 млн 200 тисяч «недільних» віруючих — напризволяще, порвавши із усім минулим та сьогоденням УПЦ? Повністю очевидно, що більшість в УПЦ не готова до революційного розвитку подій. А дарувати у безпосереднє підпорядкування Москві тисячі парафій та мільйони вірних — це найбільша зрада Україні, яку тільки можна придумати. Чи є шанси на еволюційні зміни? Так. УПЦ виросла із ніші проросійської церкви, заздалегідь засудила доктрину руського світу (під іменем «політичного православ’я»). Замість революційної зміни російського церковного націоналізму на український, маємо відмову від російського націоналізму на користь чистої християнської ідентичності та українського патріотизму. Один із наслідків цілком конкретний сьогодні на Сході: замість сотень і тисяч священиків, які б підтримали сепаратизм словом і ділом (на що розраховувала РФ) маємо лише окремі випадки збройної та ідейної боротьби. При цьому сама проблема протистояння у сфері православного світогляду надзвичайно гостра: до третини російських терористів вмотивовані ідеологіями російського православ’я. Зберігаючи всередині Росії курс на розпалювання крайнього націоналізму та войовничого імперіалізму через наближених до патріарха священиків Чапліна та Смірнова, «Всемирный русский народный собор», «Союз православных братств», РПЦ фактично відштовхує від себе не лише український свідомий елемент в УПЦ, а й усе, що є живим, християнським, навіть якщо це сьогодні російськомовні та російськокультурні люди.

Єдине, що може зірвати ідейний та організаційний розрив більшості із 13 тисяч парафій та мільйонів вірних із російським православ’ям, — це непрофесійна політика в релігійній сфері, намагання відразу отримати все. Здавалося б, історія із мовним питанням наприкінці лютого — на початку березня, коли недолугі дії українських політиків були використані як привід для сповзання в антиукраїнську нішу настроїв мільйонів людей на сході та на півдні мав би навчити чогось і церковників, і чиновників. Якщо ми не хочемо перетворити УПЦ на новий, але позатериторіальний «Крим», — треба вибирати еволюційний шлях розвитку і сприяти саме йому. Але хто може здійснити еволюційну трансформацію УПЦ? Питання риторичне, оскільки з усіх архієреїв лише один готовий до виконання історичних завдань такої складності. Готовий завдяки освіченості, досвіту — зокрема управлінському, готовий завдяки знанню того, чим є РПЦ зсередини. І саме тому проти нього спрямоване основне вістря бездоказової брехні, що виливається на шпальти та екрани.

• Друге завдання — яке стоїть перед УПЦ — це вирішення надзвичайно складного завдання: як, стаючи все більше українською церквою, залишитися Читать далее...

Читать далее...

Киев - МАТЬ городов русских, а Моськва - ТАТЬ городов русских...

http://glavpost.com/post/6aug2014/blogs/496-moscow.html

+

Читать далее...

Читать далее...

+

• ГОЛОВНА
• НОВИНИ
• СТАТТІ
• КОЛОНКИ
• ІНТЕРВ'Ю
• ФОТО
• ВІДЕО
• ДОКУМЕНТИ
• ІНОЗМІ
• БЛОГИ
• АРХІВ

Читать далее...

[350x263]

+

Читать далее...

liveinternet.ru/users/herod...333039314/

herodot_10,
+++
Укрнет

[203x330]
_

Читать далее...

+

+

liveinternet.ru/community/5...332986431/

Murlila,
+

Читать далее...

https://www.facebook.com/ki...3006073391

+

Читать далее...

toneto.net/news/kultura/kit...h-programm

+

Китай из-за электронного шпионажа отказался от зарубежных антивирусных программ

5 августа 2014

Читать далее...

liveinternet.ru/users/paul_...333004770/

Paul_V_Lashkevich,
+++
http://protv.ua/news/technology/lte-veschanie_nemt...iruyut_televidenie_buduschego/

+++

Читать далее...

liveinternet.ru/users/paul_...333004770/

Paul_V_Lashkevich,
+++
а так - прослушивают помещения
+
http://nvua.net/techno/science/Inzhenery-nauchilis...hchyu-pachki-chipsov-6429.html

techno.bigmir.net/help/1575...televizoru

[256x192] [203x330]

Читать далее...

Читать далее...

ukr-online.com/politic/8588...-zeml.html

+

Президент Росії Володимир Путін наступного тижня збирається в анексований Крим.Про це повідомляють джерела, близькі до керівництва Державної думи та уряду РФ.
За їх словами, в середині наступного тижня Крим, крім Путіна, відвідає прем'єр-міністр Дмитро Медведєв, а також члени російського уряду та депутати Держдуми.Російські депутати почнуть з'їжджатися в Крим 12 серпня, щоб поспілкуватися з мешканцями регіону, зібрати їх скарги та пропозиції.Головний захід заплановано на 14 серпня. В цей день Держдума збереться в повному складі в Ялті для зустрічі з Путіним і Медведєвим.Спочатку планувалося, що в Криму пройде зустріч президента тільки з депутатами від "Єдиної Росії", однак потім формат зустрічі вирішили розширити.В рамках заходу планується обговорити питання зовнішньої політики, бюджету, певні соціальні проблеми, про які вони дізналися на зустрічах з жителями регіону.

liveinternet.ru/users/paul_...332997708/

Paul_V_Lashkevich,
+++
на первом месте - вред от "имперских дураков", на втором - вред от имперских дорог