Что нам готовят и что нас ждёт - 2016 А. Д. и позже
( с Украины начали - Россией хотят продолжить и завершить .....
дополнения в комментариях ( http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post380796133/ )
+
The Esquilón San José, better known as bell of Dolores
+
+
http://newsonline24.com.ua/novoe-srednevekove-gosudarstva-facebook
+
В последнее время в соцсетях набрала популярность новая тенденция. Пошли разговоры о том, что время иерархических структур прошло, что впереди нас ждет разрушение территориальных государств и возникновение государств-корпораций. Буквально завтра можно выстраиваться в очередь за паспортами государств Facebook, Google или Apple. И якобы на этом фоне Россия развалится сама по себе, и нынешний военный конфликт изживет себя сам. Впереди светлое корпоративное будущее, товарищи!
Однако такая постановка вопроса вызывает недоумение. Поскольку люди, рассказывающие про новый технический уклад, постиндустриальное общество и радикально новые способы организации социума, впадают в неадекватный ситуации оптимизм. Явно забывая, что «лес рубят – щепки летят», и ничего не возникает просто так. В этой статье я хотел бы рассмотреть предпосылки возникновения и возможные организационные формы существования государства-корпорации. И показать, что условия необходимые для возникновения и успешного функционирования подобного рода структур фактически отбросят мир в новое средневековье, перечеркнув все достижения Нового времени.
+++
Paul V. Lashkevich только что
оплакивают святые интервенцию, аннексию и убитых...... +++ У жителя Тацинского района замироточили иконы - ( https://youtu.be/QpkRca-rI8U ) - Видеоканал "Районные вести"
Ответить ·
Княгиня Ольга Валериановна Палей,графиня Гогенфельзен
"Одна , но истинная роль ..." княгиня Ольга Валериановна Палей
«Матица [Ύστέρα], черная, почернелая, как змей ты вьешься, и как дракон свищешь, и как лев рычишь, и как ягненок спишь».
|
|
https://www.facebook.com/oleksandr.drabinko/posts/1123342734357308
+++
Oleksandr Drabinko added 5 new photos — with Nikolaos Tyshkun and Rostyslav Vorobiy.
10 hrs ·
Звершили традиційну суботню Божественну Літургію українською. Помолились за припинення провокаційної істерії та ажіотажу довкола питання приналежності юрисдикційної нашої Святої Києво-Печерської лаври. Лавра належить Преподобним!
Oleksandr Drabinko's photo.
Oleksandr Drabinko's photo.
Oleksandr Drabinko's photo.
Oleksandr Drabinko's photo.
Oleksandr Drabinko's photo.
LikeCommentShare
You, Andriy Dudchenko and 182 others like this.
5 shares
Comments
Григорій Купріянович
Григорій Купріянович Які служби у Вашому соборі є українською? Не знаю київських обставин, відтак дозвольте з цікавості запитати, чи є в Києві храм Української Православної Церкви, у якому всі богослужіння є українською?
Like · Reply · 2 · 9 hrs
юрий павлович черноморец
юрий павлович черноморец немає. Хоча ще 2005го обіцяли організувати 5 таких парафій, і навіть Кирилл Гундяєв був "за", хоча і вагався. Але так і організували. в Києві частково українською служать ще в одній громаді і все. Ще кілька громад налаштовані яскраво проукраїнські. Все інше церковнословянщиною зацементоване
Like · Reply · 1 · 9 hrs
Ирина Герасименко
Ирина Герасименко Не гнівайте Бога!!! В УПЦ служать служби на слов’янській мови, ні на українській тим більше ні на російській, на мові князя Володимира, який хрестив нашу Украіну. Священики проповідують під час Літургії та після її закінчення на українській мові. Будьте історично вихованими, у Володимирському соборі в мраморі усе написано слов’янською мовою. Будьте толерантними.
Like · Reply · 2 · 7 hrs
Григорій Купріянович
Григорій Купріянович Не розумію, чому моє запитання: чи у Києві служать у храмах УПЦ українською мовою, мало б "гнівати Бога". Православна традиція говорить (інакше ніж протягом довгих століть західня), що Бога можна прославляти кожною мовою і кожною мовою можна звершувати богослужіння. Відтак, моє запитання є доречним і не суперечить православній традиції. Крім цього існують Православні Церкви чи окремі храми, у яких богослужіння відбуваються українською мовою. Вони є частиною Вселенської Православної Церкви і факт служіння українською мовою не заважає їхньому визнанню у у Вселенському Православ'ї.
Як на мене факт, що в столиці України не має жодного храму, що перебуває в єдності із Вселенським Православ'ям, у якому повний богослужбовий цикл відбувається українською мовою, є сумним парадоксом. Я досі про це не знав, сподівався, що - все таки - такий храм існує.
Звичайно, можна вести дискусію, чи в богослужінні краща церковно-слов’янська мова, чи краща українська. Кожен має право на свою думку. Проте можна поставити тут фундаментальне запитання: чи служіння православних богослужінь українською мовою суперечить канонам або традиції Православної Церкви? Якщо не суперечить і – водночас – є вірні, які цього бажають, тоді доречним є чергове запитання: чому Церква не відповідає позитивно на очікування вірних? Коли німці, францизи, поляки, ескімоси хочуть мати богослужіння рідною і зрозумілою мовою, це не викликає сумнівів і дискусій, такі богослужіння відбуваються. Чому ж таке ж саме очікування українців дехто вважає дискусійним або взагалі недопустимим?
Думаю, що це погано для життя Церкви, що православний,
https://www.facebook.com/oleksandr.drabinko/posts/1122977484393833:0
+
Paul V. Lashkevich наиболее вероятный вариант - верхнюю Лавру отберут или в гос или в другой патриархат, а нижнюю оставят - ведь договор заключён на пещеры на 50 лет из которых более 20 прошло....
+
+
https://www.facebook.com/oleksandr.drabinko/posts/1122977484393833:0
+++
Oleksandr Drabinko
7 hrs ·
Декілька думок щодо "нашумівшої петиції"
Понад 13 тисяч киян підписали петицію про передачу споруд Києво-Печерської лаври з юрисдикції Української Православної Церкви до Київського Патріархату. І це — сумна новина для УПЦ, бо стає очевидним, що частина українського суспільства сьогодні не довіряє нашій Церкві, вважаючи її інструментом політичного впливу сусідньої держави.
Проте ще сумнішою виглядала б сьогодні інша новина: про те, що українська державна влада погодилася на перегляд існуючого юрисдикційного статусу Лаври. Як людина, схильна до аналітичного мислення, я далекий від того, щоб ідеалізувати окремі церковні інституції та особистостей. Однак із цієї ж причини я не можу закривати очі й на інше: останнім часом наші ура-патріоти створюють для держави не менше проблем, ніж ті, кого вони називають «малоросами» та «зрадниками» національної ідеї.
Не сперечаюся — клірики УПЦ часом самі надають реальні приводи для спокус. Серед нас є чимало українських патріотів. Та є, на жаль, і ті, хто відмовляється відспівувати наших убитих на бойовищі воїнів, підміняє проповідь Євангелія політичною агітацією, зневажає українську культуру та самобутню релігійну традицію.
Ми живемо в інформаційному світі, де ціна слова та жесту істотно зросла. Історія Церкви завжди рясніла не лише святістю, а й негараздами, неладами, нешляхетними вчинками священиків та ієрархів. Проте ніколи ще Церква не існувала в ситуації, коли злий, нешляхетний або хамський вчинок однієї людини моментально ставав відомим усім. Чи до кінця усвідомлює це сьогодні духовенство? На жаль, я не можу позитивно відповісти на це питання. Та не демонізуймо окрему соціальну групу. Так, серед духовенства, на жаль, є хами та зрадники. Проте чи можна сказати, що сучасна УПЦ – це, так би мовити, епіцентр хамства та зради? Мені згадується сумна цифра. Як свого часу повідомив голова Служби безпеки України Василь Грицак, 1372 працівники нашої спецслужби зрадили присязі й залишилися на тимчасово окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей. Вдумаймося в цю цифру: одна тисяча триста сімдесят два зрадники серед працівників СБУ, яка покликана захищати національні інтереси нашої держави. А тепер скажіть мені: хіба серед священства УПЦ знайшлася аналогічна кількість зрадників України, які б сьогодні систематично сприяли сепаратистам?
Наш клір далекий від ідеалу. І мені, людині, яку батьки та блаженноспочилий Митрополит Володимир виховали в дусі українського патріотизму, часто соромно за вчинки та слова моїх братів по вірі. Проте не можна робити вигляд, що ситуація в УПЦ радикально відрізняється від загальної ситуації в українському суспільстві. Ми не ідеальні. У нас є проблеми, і ці проблеми не можна ігнорувати. Та УПЦ не варто перетворювати на суспільного «ізгоя», а публічно, без "наїздів" вказувати на помилки і в дусі християнського терпіння і правил суспільного життя і існуючого законодавства вимагати виправлення. Так само не варто і закривати очі на недоліки кліру. Аби ситуація змінилася, потрібне уважне (і за необхідності критичне) ставлення громадянського суспільства до проблем церковного життя. Проте це ставлення має бути об’єктивним, а критика — аргументованою.
Ми живемо у складний час і просто не маємо права на суто емоційні реакції. Військовий конфлікт на сході України ще не завершився. Остаточної злагоди у суспільстві ще немає. Економічні та інші ресурси тиску на Україну з боку сусідньої держави ще не вичерпано. То чи варто сьогодні, коли недруги України чекають на наші помилки, провокувати новий — міжконфесійний – конфлікт? А про нього вже говорилося не раз!
Я добре пам’ятаю, як у ніч проти 23 лютого 2014 р. ми, представники УПЦ, разом з нинішнім Президентом України, а тоді народним депутатом Петром Порошенком зупинили біля стін Києво-Печерської лаври самооборону Майдану. Крім ієрархів, духовенства та вірних УПЦ біля стін Лаври тої ночі були присутні і помірковані представники Київського Патріархату. Спільними зусиллями нам вдалося тоді запобігти можливий конфлікт. А те, що російські імперські кола тоді активно шукали нагоди для виправдання масштабного втручання в Україну, є загальновідомим. Прикметним є й інше. Хоча ніякого «штурму» Лаври «бойовиками з Майдану» не відбулося, деякі російські ЗМІ усе ж таки «заздалегідь» поширили інформацію, що Лавру «захоплено».
Провокатори є з різних сторін і імена їх відомі. Хоч цілі в них різні, та батько один - диявол.
Минуло майже два роки. Проте до остаточної стабілізації політичної
+
https://www.facebook.com/oleksandr.drabinko/posts/1122977484393833:0
Смотрите комментарий этой публикации
+
Декілька думок щодо "нашумівшої петиції"
Понад 13 тисяч киян підписали петицію про передачу споруд Києво-Печерської лаври з юрисдикції Української Православної Церкви до Київського Патріархату. І це — сумна новина для УПЦ, бо стає очевидним, що частина українського суспільства сьогодні не довіряє нашій Церкві, вважаючи її інструментом політичного впливу сусідньої держави.
Проте ще сумнішою виглядала б сьогодні інша новина: про те, що українська державна влада погодилася на перегляд існуючого юрисдикційного статусу Лаври. Як людина, схильна до аналітичного мислення, я далекий від того, щоб ідеалізувати окремі церковні інституції та особистостей. Однак із цієї ж причини я не можу закривати очі й на інше: останнім часом наші ура-патріоти створюють для держави не
Тюрьмы в США - о проблеме доступа заключённых к видеоиграм ( word пиндос - лексика дикаря)
http://blog.longreads.com/2015/12/07/the-art-of-escape/
+
What do we gain from giving inmates access to video games?
+++
ВНИМАНИЕ: Группа СИБИРСКАЯ СКИФИЯ блокирует всех, кто доказывает, что Скифы - это Русы, в частности по результатам исследований Петухова Юрия Дмитриевича. В этой группе проводится идея, что Скифы -- это тюрки. И все Русо-Арийские руны Скифов-Русов приписываются ТЮРКАМ. Хотя Тюрки - это Русо-Арии из Иранского города Тарк. Это говорит о том, что эта группа есть пятая колонна, чья цель - отколоть Сибирь в качестве Сибирского Каганата. Петухова убили за его три книги, доказывающие, что Скифы - это Русы на следующий же год, как эти книги были изданы. Мы почти потеряли Украину, потому что нашим врагам удалось отколоть от нас молодёжь Украины под ложным предлогом разного происхождения и разной истории. Именно из-за ложных исторических убеждений льётся сейчас кровь в Донецке и Луганске, а в Киеве царит фашизм. Мы не должны повторить ошибку, которую мы допустили на Украине. Друзья, просим вас обратить внимание на эту группу, и сделать флэш моб на странице этой группы -- СКИФИЯ - ЭТО РОССИЯ. СКИФЫ - ЭТО РУСЫ.
Петухов выпустил свои три исторические книги, доказывающие, что Скифы -- это Русы в 2008, а в 2009 году был уже убит. Это говорит о том, как важно это знание. Ведь на карте Аристофана (т.н. "Эратосфена", умер в 194 году до н.э.), Скифия от океана до океана, с севера на юг, и с запада на восток. Чёрное море в арабских источниках 8 века зовётся "Руским морем". Балтийское море называлось "Скифским". А самый древний город современного Израиля - Скифополь.
В летописи "Повесть Временных лет" о Походе Олега на Царьград (Константинополь) Русы прямо и называются Скифами, включая все Племена древних славян: "В лето 6415 (год 907). Пошел Олег на греков, оставив Игоря в Киеве; взял же с собою множество варягов, и славян, и чуди, и кривичей, и мерю, и древлян, и радимичей, и полян, и северян, и вятичей, и хорватов, и дулебов, и тиверцев, известных как толмачи: всех этих называли греки «Великая Скифь» (перевод Д.С. Лихачёва).
http://kassak.tv/…/191-yurij-dmitrievich-petukhov-nina-ivan…