Янукович обратился к астрологу, чтобы тот предсказал, как пройдет военный парад в Киеве 9 мая. Он много сил отдал для организации парада и очень волновался за результат.
Два дня астролог советовался со звездами и, наконец, доложил:
- У меня есть два сообщения, хорошее и плохое. С какого начать?
- Валяй с плохого…
Астролог знал, что в иные времена астрологов за плохие предсказания сажали на кол. Заикаясь, он проговорил:
- Министр обороны не выполнит вашего приказа обеспечить парад солнечной погодой…
- Я с этого козла шкуру спущу! А хорошая новость?
У астролога отлегло на сердце и он с радостью сообщил:
- Не волнуйтесь, господин президент. Звезды говорят, что это будет последний парад,
которым вам придется командовать.

Перед завоеванием Польши советские и гитлеровские войска маршировали вместе на параде в Бресте.

Сейчас украинские и российские войска маршируют вместе на параде в Киеве. Тогда был пакт Риббентропа-Молотова, сейчас - пакт Медведева-Януковича. Печальная аналогия.

Пора вже відмінити урочистості з нагоди перемоги над німцями. Хай комуністи колись кічилися - ми їх перемогли! (нічим іншим не могли похвалитися). В державах антигітлерівської коаліції урочисто день закінчення війни не святкують.

Бузина, цей голомозий капловухий кажан з ахметовської газети "Сегодня", аж бризкая слиною, коли паплюжить Україну. Кажан вислуговується перед своїми роботодавцями.

Його опуси починають нагадувати маячню хворого. Ось цитата з доробку Бузини: "Ющенко без всяких условий подарил Румынии кусок украинского шельфа".
Це безглузде твердження розраховано на непоінформованих читачів. Бузина бреше. Морський кордон між Румунієй і Україною встановив не Ющенко, а Гаагський міжнародний суд. Підкинувши таку "затравку", Бузина наплів аж два абзаци повчань і викривань в стилі пріснопам'ятної Наталки Вітренко.

Це ж стосується і інших тем, які зачепив Бузина. Розбирати їх не буду. Не хочу копатися в багні, яке продукує навіжений.

Похилились квітки рути,
Затремтіли листом лаври.
Два кремлівські ліліпути
Взяли Янека за зябри.

- Президентом став, хохляко?
Ми тебе зітремо в дим!
Ти про мову не патякай,
А віддай негайно Крим!

Папуас перелякався,
Хоч нівроку він мужик,
Ні хвилини не вагався,
Крим віддав Кремлю за пшик.

Змову зроблено таємно
Від парламенту, народу.
Мабуть, зека досвід темний
Зужиткує цей заброда.

Ганна Герман вчора в прямому ефірі у Свіка Шустера знепритомніла.

Це говорить про те, що керувати державою і піднімати повітряні кульки у Верховній раді далеко не одне і теж. Тепер Герман відчула, що означає відповідати за долю держави, коли тебе з усіх боків шпигує опозиція. Для такої ролі у неї виявилася кишка тонка. А це ж тільки потачаток. Ягідки попереду.

Ой, Саро, знову горе нам,
Міністром став наш Діма, хам.
Від його вибриків в освіті
Ростуть ряди антисемітів.

Несомненно, причины трагедии будут расследованы и объяснены. Но, на мой взгляд, главную роль тут сыграли политико-психологические обстоятельства.

Качинский не был приглашен в Катынь. Какие мотивы такого решения Кремля? То ли это политическое «фе» польскому президенту как, по мнению московских правителей, недружественному к Росси лидеру, то ли невозможность или нежелание организовать мероприятие в Катыни на должном уровне. Скорее, и то и другое.

Качинский решил лететь в Катынь без приглашения. Преподнести, так бы сказать, сюрприз Кремлю, поставив его в неловкое положение. Погодные условия для посадки самолета в Смоленске, очевидно, были действительно неблагоприятные. Мог ли Качинский согласиться на посадку в каком-то другом месте? Мог бы, но гордость не позволила ему пойти на это, иначе был бы смазан эффект его появления в Катыни. Истинный поляк, он пошел на риск, который, к сожалению, закончился трагически.

Перельман - человек непомерной гордыни. Своим отказом от миллионов он головокружительно возвысил себя над миллиардами тараканов в человеческих обличьях, копошащихся в нечистотах зависти, злобы, в омерзительных погонях за успехом, признанием, удобствами, рублями и долларами. Он наслаждается своим величием и презирает тараканов. Он создал себе памятник. Восхищайтесь, завидуйте. Грех ли гордыня? Библия отвечает на этот вопрос утвердительно. Я сомневаюсь.
получен ответ

Багато хто вважає що регіонали призначили Табсчника міністром освіти як громовідвід для ударів оппозиції. Мовляв, спокійніше буде Януковичу і Азарову.

Якщо верхівка нової влади таким чином дійсно сподівалась полегшити собі життя, то вона дуже помилилась. Табачник є креатурою Януковича, більше того, символом нової влади, і широке невдоволення одіозним українофобом буде бити і по її вехівці. Чим більше Янукович буде противитися усуненню Табачника, тим гірше для Банкової. Проти Табачника об'єднаються всі гілки оппозиції.

А щодо тих шарів єлекторату, яким мова, культура, національна історія до лампочки, для яких головне пенсії і заробітки, то і вони невдовзі побачать всю облуду передвиборних обіцянок регіоналів і почнуть стукати по асфальту касками і каструлями.

Если в Украине вас встретят пьяные мужики с наколками и крикнут:
- Героям слава!
Обязательно отвечайте:
- В натуре слава!
Потому что это, наверняка, люди Януковича. Проверяют вас на благонадежность. Неблагонадёжных бьют.

Два дні тому він заявив, що Янукович зробив помилку, запланувавши свою першу поїздку в Брюсель, а не в Москву. Це говорить про те, що він усвідомив безперспективнісь своїх сподівань посісти посаду прем'єра.
І накше б він на таку критику Януковича не наважився.

Трохи раніш ахметовська газета "Сегодня" опублікувала інтиерв'ю Тигипка, в якому він принизливо нагадував новоспеченому президентовів, що той обіцяв розглянути його кандлидатуру на пост голови уряду.

Але наступні заяви Колесникова і інших наближених до Януковича регіоналів про ймовірного кандидата на пост прем'єра, показали, що вони воліють бачити на цій посаді Азарова.

Перед другим туром виборів Тигипка сватали і Янукович, і Тимошенко. Але той занадто перебирав між двома претендентами. В тезультаті залишився в дівках.

Вісімнадцять років російські керманичі не можуть і не хочуть змиритися з незалежністю України. Своїми діями вони постійно демонстрували своє ставлення до України як до тимчасового утворення, якому дозволено погратися у незалежність. Тузла, небажання демаркувати кордон з .україною, хазяйнування у Севастополі, постійні вказівки про нібито утискання російської мови і «переписування» українцями затвердженої Москвою історії України.

Кремлівська влада жадала зміни керівництва України, щоб воно стало слухняним провідником інтересів Москви.

І ось омріяна Кремлем мить настала – на вище державне крісло в Україні видерся Янукович, якого ще на минулих виборах Путін двічі передчасно поздоровляв з президентською посадою.

І зразу ж новоспечений очільник України прогрувся перед Москвою, заявивши про можливість продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні після 2017 року, передачі української ГТС під контроль Газпрому, «освобождении русского языка» и багатьох інших речах , солодких для «вуха Москвы».

Безпрецедентне і красномовне явище – благословляв Януковича на президентство московський ієрарх. Дожилися.

Шанси на те, що суд задовольнить скаргу Тимошенко і визначить неправомірним регістрацію Януковича президентом, дорівнюють нулю. Але її звинувачення в тому, що на виборах мали місце фальсифікаціїї правильні. Треба розкрити, оприлюднити механізми фальсифікацій, покарати тих, хто до них вдається.

Посилання на західних спостерігачів, які знайшли вибори демократичними і такими, що відповідають законодавству, треба сприймати з великою міркою скепсису. Спостерігачі з-з-за кордону бачать лише зовнішню сторону виборів.
Я неодноразово був спостерігачем від КВУ на виборах президента і парламенту і бачив, як працюють міжнародні спостерігачі. Заходять три людини на виборчу дільницю, відрекомендовуються голові виборчої комісії. Розпитують через перекладача, як ідуть справи. Звісно, голова комісії розповідає, що все проходить нормально. Посидять спостерігачі хвилин п’ятнадцять, побачать, що голосування відбувається нібито чинно: скандалів нема, урни не перекинуті. І їдуть на іншу дільницю, а скоріше – в інший округ.
Після таких спостережень і подаються схвальні відгуки про вибори.

Відрив у першому турі Януковича від Тимошенко на 10% викликав у регіоналів таку ейфорію, що вони остаточно зірвалися з ланцюгів. Від запаху крові пораненого супротивника братва ошаленіла і робить все, щоб скоріше і переконливіше його прикінчити.

Вчора ці браві молодці буквально зґвалтували Литвина. І той, порушуючи усі норми регламенту, поставив на розгляд зміни до закону про вибори Президента. Парламент мав вигляд театру абсурду. Братва забарикадувала двері, стояла і сиділа по боках у спікера, теревенила по телефонах, швендала по залі, а дехто навіть спав, зронивши голову на стіл.

Ця вистава продовжувалася шість годин. Нарешті спікер поставив зміни до закону на голосування. Табло висвітило результат: 233 голоси «за». Братва у захваті. Справу зроблено. Кворум членів виборчих комісій при затвердженні протоколів результатів голосувань скасовано. Шлях до фабрикування «потрібних» результатів відкрито. А ще місяць тому ці ж депутати із шкіри лізли, доводячи, що після початку виборчої кампанії поправки до закону вносити не можна.

За зміни до закону проголосували і 29 депутатів з пропрезидентської партії «Наша Україна». Телебачення показало, як регіонали сидять на місцях депутатів з «Нашої України» і голосують їх картками.

Були сподівання, що Ющенко закон не підпише. Сьогодні виявилося, що сподівалися марно. Підписав. Те, що вчора Янукович впевнено заявляв, що президент закон підпише, і те, як проголосувала його партія, підтверджує про домовленості між двома Вікторами.

Ющенко остаточно впав в очах колишніх його шанувальників.

ВСІ НА ВИБОРИ!
Голосуйте за славного українського проффесора Януковича!

Це він не віддав клятим москалям нашого Чехова, оголосивши його великим українським поетом.

Це він відкрив, що Гулак-АртемОвский насправді – Гулаг-Артёмовский, а письменник Бабель - переодягнений німецький революціонер Бебель, якого заслали в Одесу для боротьби з Япончиком .

Це він вважає, що Косово і Чорногорія – одна країна, що геноцид і генофонд – тотожні поняття, що Балаклея і Балаклава одне і теж.

Отже, обравши Януковича президентом, ми будемо мати на чолі держави не тільки великого управлінця, що пройшов вишкіл у відомих таборах, а й великого вченого, який зробив незрівняний внесок у світову культуру і науку.

Тимошенко:
- Янукович, подлый трус, выходи! На дебаты!

СОВЕТ ЯНУКОВИЧУ
Умом ты, Виктор, небогатый,
Косноязычный тугодум.
Не соглашайся на дебаты,
Не выставляй себя на глум!
Гони, как прежде, порожняк,
Ты Юлю победишь и так.

Після першого туру виборів Тігіпко постав в ролі красної дівиці, до якої сватаються два достойники, а вона чи з сором’язливості, чи з розгубленості не дає згоди ні одному, ні другому. Але це лише на перший погляд. Тігіпко не дівиця і навіть не молодий парубок, йому вже 49 років, він добряче пообтерся і понабивав гуль в коридорах української політики і влади.

Скоріше, це тверезий розрахунок гравця, який не впевнений, на кого ставити, і який очікує вигід для себе в разі перемоги будь-кого з претендентів на президентське крісло. Він не відмовив ні Тимошенко, ні Януковичу. Але ж його цікавить посада голови уряду, ніяк не нижче. Чи дасть йому хтось її лише за красиві очі? Від нього вимагається, щоб він подав знак своїм виборцям, з ким він. Якщо Тимошенко публічно заявила, що запропонує йому посаду прем’єра, то Янукович навіть цього не зробив. Є лише якась тягомотина на цю тему регіоналки Герман. Тігіпку ж відомо, яка черга на вищі посади вишикувалась у регіоналів.

Отже, «брозовому призеру» першого туру виборів треба визначатися. Сьогоднішня заява Тігіпко на телевізійному каналі ТВі, що пропозиція Тимошенко «більш вагома», говорить
про його намір окреслити пріоритети. Він також сказав, що не переконаний, чи дотримається своєї обіцянки Тимошенко. Виходить, Тигипко очікує більших гарантій. Тоді він, можливо, і подасть знак своїм прихильникам, хто з ким.

Яценюк скоротив свій передвиборний штаб на 40 чоловік з-за браку грошей.

Да, храбрился колобок.
Только рано начал.
Надорвал себе пупок.
Єка незадача!

Ющенко підливає масла в багаття. Чого тільки варті його постійні заяви, що він виграє вибори. Це вже просто смішно. Найбільш дратує колишніх прихильників Ющенка його несамовита критика Юлії Тимошенко. У цій тендітній жінці, що стільки зусиль витратила, щоб він став президентом, Ющенко бачить найбільшого свого ворога. Після перемоги на президентських виборах Віктор Андрійович довго не хотів призначати її прем’єром. Бо бачив в ній рівного собі лідера і суперника на наступних президентських виборах. Цьому макіавеллізму він навчився у свого «батька», як він називав Кучму. Той замінював прем’єрів, щойно вони набували у суспільстві авторитету. Але, коли після появи Ющенка на майдані багатотисячний люд почав скандувати: «Юля! Юля!», президент поступився і зробив таке небажене для себе призначення.

Зразу ж почалося цькування прем’єра з боку вірних Ющенку людей – його кума Порошенка, якого президент посадив головою Ради національної безпеки України, і Єханурова, який в той час став заступником прем’єра. Саме Порошенка, а не Юлю, президент волів бачити у прем’єрському кріслі. Але не склалося.

Через сім місяці Ющенко знімає Тимошенко з посади прем’єра нібито за недоліки в роботі, а насправді - за її напружені стосунки з близькими до президента людьми. Головою Уряду призначає Єханурова, вірного і покладливого виконавця.

І ось наближаються ініційовані Ющенком позачергові парламентські вибори. Юлія Володимирівна завбачливо підписує з Ющенком угоду, в якій говориться, що демократична партія, яка набере найбільше голосів на виборах, висуває на пост Голови Уряду свого кандидата. Президент підписує угоду, бо сподівається, що саме його партія буде попереду. Але партійний блок Тимошенко БЮТ набагато випередив «Нашу Украину».

Знову, незважаючи на угоду, Ющенко тягне з призначенням прем’ер-міністра. Але парламентська більшість, в якій головну скрипку грали депутати БЮТ, висунула на прем’єрство Тимошено. Її підтримала навіть частина партійців з «Нашої України». Знову Ющенко змушений був призначити ненависну жінку прем’єром. І з ходу почав нещадно її критикувати.

Зараз, за місяць до президентських виборів, всі стріли Ющенка спрямовані не проти регіонала Януковича, не проти комуністів, не проти Яценюка, а проти Голови Уряду. Зрозуміло, хоча Ющенко і заявляє про майбутню свою перемогу, він сам у неї вже не вірить. Бо це означало б, що людина зовсім втратила відчуття реальності. Але бажання перемогти Тимошенко затьмарює для нього все. Він керується принципом: хоч і сам потону, але і тебе втоплю.

Що буде з Україною в разі приходу до влади регіоналів? Перемога Януковича більш ніж ймовірна. Великого державника Ющенка це, здається, не цікавить. Для нього головне – утопити Тимошенко.