Все відбувалось в 2008-му, 3 жовтня. Місто святкувало 600-іччя. Так як я цікавлюсь всякими такими міроприємствами, то ми пішли в центр. Дорога до центру була перекрита, скажімо так, для народних гулянь, тому прийшлось добиратись пішки. Погода балувала дрібним дощиком |
Дело было в 2008-м, 3 октября. Город праздновал день 600- летие. Я интересуюсь всякими такими мероприятиями, и потому мы пошли в центр города. Дорогу в центр перекрыли для, так сказать, народных гуляний, посему пришлось добираться пешком. Погода баловала мелким дождиком. |
Велич великої країни, згасаючи в одному місці, спалахує в іншому. Занепало князівство Київське, постало Галицько-Волинське. Старовинний Рогатин про це зберігає спогади. Менше 100 років могутній державі, коли почалась історія окупацій чи протекторатів. Монголи, ляхи, австрійці, москалі… А історія все одно наша. 15-річна рогатинка Настя трапила до татарського ясиру, а через кілька років керувала Османською імперією. Роксолана відома не менш, ніж Анна-Ярославна, королева Франції, якою пишається історія Києва. | Велич великой страны, угасая в одном месте, вспыхивает в другом. Пришло в упадок княжество Киевское, поднялось Галицко-Волынское. Старинный Рогатин про это сохраняет воспоминания. Меньше 100 лет могучему госудаству, когда началась история окупаций или протекторатов.Монголы, ляхи, австрийцы, москали ...А история все равно наша. 15-летняя жительница Рогатина Настя попала к татарскому ясиру, а через несколько лет руководила Османской империей. Роксалана извесна не менее, чем Анна Ярославовна, королева Франции, которой гордится история Киева. |
За матеріалами захід.нет. У Львові на вулиці Староєврейський, поруч із зруйнованою синагогою «Золота Роза», відкрилася Галицька Жидівська кнайпа «Під Золотою Розою». Заклад демократичного формату з галицько-жидівською кухнею оформлено в стилі довоєнних років. Відвідувачі кнайпи зможуть приміряти пейси, скуштувати кошерної їжі, а також вдосталь поторгуватися з офіціантом, бо цін у меню «Під Золотою Розою» не вказано. Назви страв у кнайпі – «Форшмак від вуйця Шльома», «Борщ солодкий – Хасидові весілля» та «Ролядки язикові «Загадка Іди Черновіцер»». | По материалам захид. нет. Во Львове на улице Староеврейской, рядом с разрушенной синагогой «Золотая Роза», открылся Галицкий Еврейский ресторан «Под Золотой Розой». Заведение демократического формата с галицко-еврейской кухней оформлено в стиле довоенных годов. Посетители ресторанчика могут примерять пейсы, попробывать кошерной пищи, а также вдоволь поторговаться с официантом, потому что цен в меню «Под Золотой Розой» не указано. Названия блюд в ресторане – «Форшмак от дяди Шлема», «Борщ сладкий – Хасидовы свадьбы» и «Рулетики языковые «Загадка Иды Черновицер». |
Від себе. У Києві на Майдані суворий старезний книгопродавець, в якого я купив дві книжки про УПА змовницьки запропонував мені ознайомитись з псевдоісторико-політичним виданням, яке звинувачувало жидів у всіх наших негараздах. Добра і доступна книжка для громадсько-активних з недорозвиненим розумом. Зважаючи на те, що за словами дядечка, він пробідкував 25 літ у Сибіру, я не став викладати йому своїх поглядів на національне питання, лиже повернув книгу зі словами, що не довіряю московським видавцям (книга написана російською мовою). Засмучений неотриманою повагою, він порекомендував йти до школи у 1 клас і вчити історію. | От себя. В Киеве на Майдане суворый старезный книгопродавец, у которого я купил две книги про УПА заговорщицки предложил мне ознакомиться с псевдоисторико-политическим изданием, которое обвиняло евреев во всех наших несчастьях. Добрая и доступная книжка для общественно-активных с недоразвитым умом. Принимая во внимание то, что за словами дядечки, он пробедствовал 25 лет в Сиире, я не стал ему излагать свои взгляды на национальные вопросы , только вернул книгу со словами, что не доверяю московским издателям (книга написана на русском языке). Огорченный неполученным уважением, он порекомендовал ити в школу в 1 класс и учить историю. |
Кнайпа «Під Золотою Розою» є єдиним у Львові єврейським закладом громадського харчування. | Ресторанчик «Под Золотой Розой» единственный во Львове еврейское заведение общественного питания. |
В одну із останніх зустрічей з ![]() Саме та, ми оголошуємо конкурс на найкращий пост про кафе, де можна смачно перекусити або в вашому місті або в інших. Ідея виникла тому, що зараз період відпусток. І звичайно багато людей зараз подорожує. Хто автостопом, хто дикарем, а хтось і з тур фірмою. Але в будь-якому випадку коли подорожуєш, хочеться ще кудись зайти і смачненько попоїсти бажано якихось цікавих страв. Така інформація не завжди є в достатній кількості, подорожуючі змушені йти в центральну частину міста і т.д. (сама особисто була об’єктом для розпитувань з боку туристів, де можна поїсти і скільки де що коштує). Ніхто не каже, що там кафе буде погане, але можливо десь за кутом є невеличка оригінальна кнайпа, і зовсім вона не далеко, і саме там, наприклад, подають найсмачнішу печену картоплю або неймовірну солянку тощо…. Думаю в кожного з Вас є таке улюблене місце як мінімум в своєму рідному місті, а ті, хто багато подорожує – і в чужих містах знає. Так як наша аудиторія вже така собі нівроку, а ще і географія ПЧ теж досить різноманітна, то маємо надію, що всі ми отримаємо багато цікавої та корисної інформації. | В одну из последних встреч с ![]() Именно. Мы начинаем конкурс на наилучший пост о кафе, где можно вкусно перекусить в вашем городе либо в других городах. Идея возникла потому, что сейчас период отпусков. Конечно много людей сейчас путешествует. Кто автостопом, кто дикарем. А кто-то с турфирмой, но в любом случаи когда путешествуешь, хочется куда-нибудь зайти и вкусненько перекусить чего-нибуть интересного. Такая информация не всегда присутствует в достаточном количестве, путешественники должны идти в центральную часть города и т.д. (сама лично была неоднократно объектом для расспросов со стороны туристов где можно поесть и сколько что где стоит). Никто не говорит что там кафе будет плохим, но возможно где-то за углом есть небольшая оригинальная кнайпа (оно же кафе), и совсем она не далеко, и именно там для примера подают самую вкусную печеную картошку или просто невероятную солянку и т.п….. думаю у каждого из Вас есть такое место как минимум в своем родном городе, а те, кто много путешествует – знает в чужих городах. Так как наша аудитория уже достаточно большая, а еще и география ПЧ тоже не маленькая, то надеемся, что все мы получим много интересной и полезно информации |
Для нашої з Вами зручності був створений зміст по товариству. Іншими словами, це найбільш деталізований рубрикатор з розбивкою по країнам та населенним пунктам чи по категоріям з коротенькими поясненнями для чого та чи інша рубрика передбачена, це буде постійно оновлюватись відповідно до нових статей, що будуть з’являтись. Для пошуку можна використовувати вибір по рубриці і по тегу (тегі у пості потрібно вказати відповідно до Рубрикатора). | Для нашего с Вами удобства было создано оглавление по сообществу. Другими словами, это более детализированый рубрикатор с разбивкой по странам и населеным пунктам или по категориям с краткими пояснениями для чего эта рубрика предусмотрена, это все будет постоянно обновляться соответственно новым появляющимся статтьям. Для поиска можно использовать выбор по рубрике и по тегу (теги в посте нужно указывать согласно Рубрикатору). |
Місто було названо Могилевом на честь Ієремії Могили, молдавського господаря, батька дружини Стефана Потоцького, що отримав місто у посаг за жінкою і розбудувавсь тут. Бачиться любив він дружину, і її батька шанував. | Город был назван Могилевым на честь Иеремии Могилы, молдвского хозяина, отца жены Стефана Потоцкого, который получил город в приданое за жену и постороился здесь. Видимо любил он жену, и ее отца уважал. |
Хочу зробити внесок в колекцію ![]() І ось, ліхтар з центральної вулиці Моршина: | Хочу сделать вклад в колекцию ![]() И так , фонарь с центральной улицы Моршина: |
Є у місті Львові одна така кнайпа, відома в народі як Дзиґа, хоча насправді вона називається «Під Клепсидрою». От сказали б мені - зустрінемось «під клепсидрою» і я б напевно так і не зрозуміла куди це мені треба йти. А от Дзиґа – відразу зрозуміло – куди мене послали ))). І хоча зараз новомодно стало ходити у кнайпи сучасно-створеної і всім (навіть за межами України) відомої мережі Криївка-Гасова лямпа-Мазох- і т.д., мене тягне в Дзигу завжди – якась ностальджі чи що…. жодних негативних закидів у сторону вищевказаної мережі у мене нема. | Есть в городе Львов одна такая кнайпа, известная в народе как Дзыга (если говорить об игрушке, то это так Юла на украинском называется, но здесь по текту переводить название не буду), хотя на самом деле она называется «Под Клепсидрой». Вот сказали бы мне – встретимся «Под клепсидрой» и я б наверное так и не поняла куда это мне надо идти. А вот Дзыга - сразу понятно – куда меня послали ;))))))). И хотя сейчас новомодным стало ходить в кнайпы современно-созданной и всем (даже за пределами Украины) известной сети Крыивка-Гасова лампа-Мазох и т.д., мене просто тянет в Дзыгу всегда – какая-то ностальгия или что…. Никаких негативных упреков в сторону вышеукащзанной сети у меня нет. |
Хочеться звичайно все розповісти про поїздку – але то мабуть не все Вам і цікаво… і ще не все, повторюсь, можу описати словами. Але ще пару фрагментів опишу. Ну наприклад, вечірні Воробйові гори – вах. Скільки байків і байкерів!!!!! А які вони всі (ну майже всі) красиві (я про байки звичайно). А головне - панорама (фото робив Махітос) | Канешно хотелось бы все рассказать о своей поездке – но наверное не все Вам интересно… и еще не все, повторюсь, могу описать словами. Но еще пару фрагшментиков опишу. Ну например, вечерние Воробьевы горы – вах. Сколько байков и байкеров!!!!!!!!!! А какие они все (ну практически все) красавцы (я о байках конечно). А главное - панорама (фото делал Махитос) |
Окрім розповіді про пам’ятники архітектури і загально-відомі історичні пам’ятники, варто напевно трохи описати якою «предстала» сучасна Москва для мене. Розмах, території, величезні транспортні розв’язки, автомобільні тунелі (мені чомусь дужесподобалось по них їздити) Сильне враження на мене склав пам’ятник «Діти – жертви пороків дорослих» Пам’ятник зроблений - М. Шемякіним (Ви праві, саме він створив пам’ятник Петру в Петропавловській фортеці).…….і задуманий автором як алегорія боротьби зі світовим злом. Вразив напевно тому, що насправді надзвичайно точно відобразив дійсність….те, як ми самі своїми, навіть, нам здавалося б несуттєвими звичками, викривлюємо психіку дітей, впливаємо на їх розвиток і створюємо моральних монстрів……. Вкрай символічно відображено 13 пороків: наркоманія, проституція, крадіжки, алкоголізм, невігластво, псевдовченість, байдужість, пропаганда та насилля, садизм, безпам’ятство, експлуатація дитячої праці, злидні, війна. Зрештою судіть самі, але не будьте байдужими….. | Кроме рассказа о памятниках архитектуры и общеизвестных исторических памятных местах, наверное есть смысл немного описать какой предстала современная Москва для меня. Размах, территории, огромнейшие транспортные развязки, автомобильные тунели (мне ну очееень понравилось ездить по тунелям). Сильное впечатление на меня произвел «Дети – жертвы пороков взрослых». Создан памятник М. Шемякиным (да-да, именно он сотворил памятник Петру в Петропавловской крепости)…. И задуман автором как аллегория борьбы с мировым злом. Впечатлил наверное потому, что на самом деле крайне точно отобразил действительность…. То, как мы сами своими, даже, нам так кажется несущественными привычками, искривляем психику детей, влияем на их развитие и создаем моральных монстров…. Крайне символично отображены 13 пороков: наркомания, проституция, воровство, алкоголизм, невежество, лжеученость, равнодушие, пропаганда насилия, садизм, безпамятство, эксплуатация детского труда, нищета, война. В конце концов судите сами, только не будьте равнодушны……. |
Отакий собі борд привернув мою увагу сонячним ранком, коли я черговий раз прибула у потязі Київ-Львів на батьківщину. «Ні, не уявляю» - подумалось. Це вже як символ міста. Стільки, як то кажуть, оспівано і намальовано. От, наприклад, Піккардійська терція «Старенький трамвай», а на картинах взагалі по трамваю на бруківці можна сміливо стверджувати, що то зображений Львів. Перше, що кидається в очі і дивує приїжджих, коли бачиш львівський трамвай, те, що він вузенький, а що тут дивуватись, як Ви собі уявляєте широчезний трамвай поміститься в вузьких вуличках міста. Як тут, наприклад: | Вот такой себе борд привлек мое внимание солнечным утром, когда я в очередной раз прибыла на поезде Киев-Львов на родину. «Нет , не представляю» - подумалось. Это уже как символ города. Сколько, как говорится, воспето и нарисовано. Вот, например, Пиккардийская терция «Старэнький трамвай», а на картинках вообще по трамваю на брущатке можно смело утверждать , что это изображен Львов. Первое, что кидается в глаза и удивляет приезжих, когда видишь львовский трамвай , то , что он узенький, а что тут удивлятся, как Вы себе представляете широкий трамвай поместится в узеньких улочках города. Как тут, например: |
Кількість ПЧ нашого з Вами товариства доповзла до 50. З чим Вас і нас щиро вітаємо. Це свідчить про те, що наше товариство вийшло за межі меленької кімнати для «своєї» компанії , уявіть собі таку величезну компанію «вживу» і зрозумієте, що я маю на увазі. Що особливо приємно, серед ПЧ у нас є представники різних міст і країн. Давайте ділитися знаннями та враженнями про традиції, історію та архітектуру своїх міст або сюжетами про улюблені поїздки, враховуючи правила звичайно ( дивимось тут на всякий випадок ). Зі свого боку обіцяємо ще декілька цікавих рубрик в найблищий час. Живіть цікаво! P.S. Подарунки товариство приймає у вигляді привітань і симпатій – жартую, але нам завжди приємні гарні відгуки щодо наших старань. | Число ПЧ нашего с Вами сообщества доползло до 50. С чем Вас и Нас сердечно поздравляем. Это означает, что сообщество вышло за рамки маленькой комнаты для «своей» компашки, представьте такую большую компанию «вживую» и поймете, что я имею ввиду.. Что особо приятно, среди ПЧ у нас представители разных городов и стран. Давайте делится знаниями и впечатлениями о традициях, истории, географии и архитектуре своих городов или сюжетами о любимых путешествиях, соблюдая правила конечно же ( смотрим тут на всякий случай ). Со своей стороны обещаем еще парочку занимательных рубрик в ближайшем времени. Живите интересно! P.S. Подарки сообщество принимает в виде поздравлений и симпатий – шутка, но нам всегда приятны лестные оценки наших стараний. |
Як відомо, даний комплекс (повна назва – Меморіальний комплекс пам’яті жерт голодоморів в Україні «Свіча пам’яті») був відкритий в Києві до 75 річниці Голодомора в Україні 1932-1933 років. Ми з ![]() | Как извесно, данный комплекс (полное название Мемориальный комплекс памяти жертв голодоморов на Украине «Свеча памяти») был открыт в Киеве к 75 годовщине Голодомора в Украине 1932-1933 годов. Мы с ![]() |
На другий день мого перебування в Москві ми вирішили поїхати гуляти парами: Ксана з Махітосом, ну і я з Котом. А то я без пари і Кіт вдома сумує - ну не порядок одним словом. Маршрут був визначений ще напередодні - пізнавально-гуляльний – тобто з користю для душі і тіла - Новодівочий монастирь та Царіцино. | На второй день моего пребывания в Москве мы решили ехать гулять парами: Ксана с Махитосом, ну и я с Котом. А то я без пары и Кот дома скучает – ну не порядок одним словом. Маршрут был определен еще накануне - познавательно-гулятельный :) – т.е. с пользой для души и тела - Новодевичий монастырь и Царицыно. |
Поки я чекаю музу для того, щоб описати всю красу полювання Кота на пруду біля Новодєвічого монастиря, буду задурювати Вам голову своєю колекцією. Хоча, думаю, вона в мене не погана получилась. Отож, як і обіцяла - колекція московських ліхтарів (правда тут ще не все). Ось цей - один із багатьох на Охотному ряду. | А пока я ожидаю прихода музы для того, что-бы наиболее живописно описать охоту Кота на пруду возле Новодевичьевого монастыря, буду задуривать Вам голову своей коллекцией. Хотя, думаю, она у меня не плохая получилась. Как и обещала - коллекция московских фонарей правда здесь еще не все) Вот этот - один из многих на Охотном ряду |
Загальний сюжет мого перебування в Москві вже озвучено ![]() Але варто, мабуть, все – по-порядку - Чому Москва? «Елементарно». Минулого року дуже багато читала С. Мінаєва і в нього в одному із творів єдине місце, де головний герой реально релаксував і виходив з депресії - Патріарші пруди. Одним словом мені ну дуже захотілось там погуляти. Фактично це одне із спонтанних, але згодом цільово спланованих рішень - ![]() | Общий сюжет моего пребывания в Москве уже достаточно колоритно описала ![]() Но давайте по-порядку – а почему собственно Москва? «Элементарно». В прошлом году ну очень много читала С. Минаева. У него в одном из произведений единственным местом, где реально главный герой отдыхал душой и выходил с депрессии – Патриаршие пруды. Одним словом, мне там ну очень захотелось погулять. Фактически еще одно спонтанное, но со временем четко спланированное решение – да ![]() |
А ще в світі є просто прекрасне місто – Прага …. Хто хоча б один раз побував в Празі -не може в неї не закохатись! В її вулиці, будинки, бруківку, фонтани, площі і собори… В її дерева, дахи, мости і, звичайно ж, ліхтарі…..
Як виявилось, в мене така ж пристрасть до ліхтарів, як і в ![]() |
А еще на земле есть замечательный город - Прага… Кто побывал в Праге хотя бы раз - не может в нее не влюбиться! В ее улицы, дома, булыжные мостовые, фонтаны, площади и соборы… В ее деревья, крыши, мосты и, конечно же, фонари…
Как оказалось, у меня такая же страсть к фонарям, как и у ![]() |
- Ось Титан, який звалив на себе цілий світ | - Вот Титан, взваливший на себя целый мир |
Собі на пам’ять ми з Сонечком купили тільки свічку, зроблену у вигляді загорнутого листа бджолиної соти, вилитого вручну. | Себе на память мы с Сонэчком купили только свечу, сделаную в виде свернутого листа пчелиной соты, вылитого вручную. |
Хто таким цікавиться, могли помітити, що такі самі продають в Мильній лавці скарбниць. Нам просто дуже сподобалась історія, яку розказував продавець ( о велика сила маркетингу) про незвичайну силу свічок , вилитих вручну, про їх здатність захищати будинок А ми як раз оберіг і шукали, правда хотіли спочатку купити мотанку – ляльку берегиню, які виготовляли наші пращури. | Кто таким интересуется, то могли заметить, что такие же продают в Мыльной лавке сокровищ. Нам же, просто очень понравилась история, которую расказывал продавець (о великая сила маркетинга) о необыкновенной силы свечей, вылитых вручную, о их способности защищать дом. А мы как раз оберег и искали, правда хотели купить мотанку – куклу берегиню, которые изготавливали наши предки. |
Навіть і не знав , що так вийде…взагалі не знав, що вийде щось, їхав на «обум» Лазаря» в місто з минулого, зв’язаного зі мною довгими і міцними нитками століття…ЩО ж вам розповісти? Просторе місто. Чисте місто. Москва у порівнянні з ним здається ринком, її прибирають і засмічують відразу, а в Мінську чисто. Там немає таджиків- двірників, немає відморожених водіїв маршруток, а на будівельних майданчиках не трудяться гастарбайтери і китайці по підвалах не шиють джинси. Бомжі, яких я зустрічав, і п’яниці так само виглядали охайно, не відштовхуючи не скільки. Там багато що здається таким самим як і у нас…і зовсім не таким. Те саме життя, але все йде по-іншому…Російська мова. Відсутність поширеної торгівлі усім підряд. Мінімальна реклама, що не забиває візуальне сприйняття. Дешева їжа. Але люди змучені і не дуже-то добрі…як і москвичі… Всього і не розповісти так от, коротко… … Далі невеликий фоторепортаж: | Даже и не знал что так получится... вообще не знал что получится что-то, ехал "на обум Лазаря"в город из пошлого, связанный со мню длинными и крепкими нитями событий... Что же вам рассказать? Просторный город.Чистый город. Москва по сравнению с ним базаром кажется, она убираемая и замусориваемая тут же вновь,а в Минске чисто. Там нет таджиков-дворников, нет отмороженных водителей маршруток, а на стройках не трудятся гастарбайтеры и китайцы по подвалам не шьют джинсы. Бомжи, встреченные мной и пьянчуги, тоже выглядели опрятно, не отталкивающе не сколько. Там многое кажется таким же как у нас... и совсем не таким. Та же жизнь, но идёт вс же по другому... Русская речь. Отсутствие повсеместной торговли всем подряд. Минимальная реклама, не забивающая визуальное восприятие. Дешёвая еда. Но люди усталые и не очень то добрые... как и москвичи... Всего не расскажешь вот так вот, кратко... ... Далее небольшой фоторепортаж: |
Недалеко від всім відомого Карлового мосту в Празі, в місці, де в річку Влтаву впадає невеличка річка Чортівка, стоїть млин. Він відомий як «Чортовий млин» а чому – ніхто так і не знає… |
Неподалеку от знаменитого Карлова моста в Праге, в месте, где в реку Влтаву впадает малюсенькая речка Чертовка, стоит мельница. Она известна как «чертова мельница» а почему – никто толком и не знает… |