Пітніють руки від твого торкання
В крові біжить адреналін
Від недоступного кохання
Якого не пізнати всім

Можливо нас засудять люди
І проклянуть за це батьки
Але з тобою хочу бути
І не зважати на пльовки

Нас закидатимуть камінням
Сміятимуться нам у слід
Та руки наші мов склепінням
Вінчатимуть кохання плід…

У меня внутри пустота
Идеальная тьма поглощения
Жизнь скомканого листа
Неузнавшего просвещения….

Было больно, очень больно. Тысячи маленьких иголок впивались в мозг, освобождая простор для маневров боли.
Стальной кулак, заносимый на доли сикунды, обрушивался на голову девушки. Кровь. Потоки крови заливали глаза.
Неестественная поза, в которой корчилось тело, ламала кости и рвала мышци.
- Хотела любви , сука. Получи любовь.
Грубыле лапы тянут за окровавленные, когдато рыжие локоны, стараясь поднять голову. Взор фокусируется на молодом, наглом чемто даже красивом лице, искаженном маской злобы и нечеловечиской ненависти.
Его дыхание опаляет кожу. Его глаза выпивают душу.
Еще удар. Слезы ручьями бегут из глаз вливаясь в потоки крови. Губы разбиты. И вот кажется за этой пеленой тьмы и приходит смерть. Становится тихо тихо. Никто не может нарушить эту тишину. Смерть обнимает тебя за плечи и нежно целует в шею.
- Потерпи, моя девочка. сейчас станет лучше. Уже все закончилось.Все.

Смотреть это видео

Драма, короткометражная
DIY Г-К продакшн
Режиссёр – Олеся Кустова
В ролях – Олеся Кустова, Оксана Желудкова, Андрей Сковородников и др.

Мы видим их на улицах, в больницах, школах, магазинах, автобусах…Мы видим и презираем… Мы смотрим и плюемся…
Две судьбы, два юных прелестных сознания…Им кажется, что весь Мир отвернулся от них, что их наказание-это они сами…Единственным убежищем стало одиночество…они мечтали уехать в свою немую любовь, где люди общаются глазами….

То, что открывается на экране – это не пропаганда, не попытка морализаторства либо обращения к скандальной теме однополой любви. Гротескная, противоречивая форма подачи художественной короткометражки, созданной в Красноярске, позволит отсечь из сознания зрителя всё лишнее, зашорившее взгляд, и показать ту простую и ясную мысль, что несёт создатель фильма – радуйся жизни, ощути любовь, и никогда не мешай делать этого и другому. И будет счастие всем, на всей этой земле, а не робкая попытка сохранить огонёк тепла и надежды в самых укромных уголках нашего холодного и злобного мирка.

Мысли мои как прозрачный ручей
Кристальны, чисты и невинны
Воткну в сердце нож. Не спрашивай чей
Раскроются раны старинны

Руки твои держат тонкий кинжал
Легкий нажим рукояти
И брызнула кровь, случайно попав
На тело святой благодати…

Слезы мои сбежав по лицу
Падают в наши ладони
Губы твои подобны творцу
Шепчут: «Меня ты запомни»

Вчора дізналася, що Він тебе кохає….а ти? …ти…. Він сказав що у вас все гаразд…. готова була…зламати клавіатуру…такий біль…. кулаки стискаються впиваючись нігтями в долоні…. так боляче….мовчала….відчай…

…намагалася згадати твої очі….я впевнена вони темні…

…нарешті тебе побачила…ці чорні сповнені глибини очі…рідні….кохані….ладна дивитися в них вічно…. не знала що сказати…серце билося так швидко…що це кохання чи закоханість?….

…тепер Він знає….що я тебе кохаю…..єдина людина…яка знає про мене більше ніж всі…. Він позіхнув на тебе… ворог…. Суперник… думає що знає мене… тільки нехай спробує тебе скривдити…. Буду твоїм янголом….стоятиму непомітно за правим плечем…. оберігатиму… і кохатиму завжди….

Твої холодні руки
Торкнулись мого тіла
Хвилини до розлуки
Ти так цього хотіла
Подивишся ти в душу
Коханими очима
Покинути я мушу
Рюкзак вже за плечима

І серце розірветься
В обіймах мого болю
Тонка доріжка в’ється
Але вже не на волю
Я ж так тебе кохала
Чи ти мені пробачиш
Я знаю цього мало
Але колись побачиш…

нема людини болить душа
з’явилась - серце поспіша
за груди взявшись душить біль
на рану сиплеться мов сіль
оте жагуче почуття
без котрого нема життя....

Дєвучка з вулиці
Ти чого мучишся
Вени ріж душу рви
Всеодно допи*ди
Всім кого пізнала
Всім кого кохала
Все що в себе мала
То пороздавала..

Не вір тому дядю
Що дає цукерку
Посадить в машину
В кляту табакерку
Відвезе і продасть
Отака от напасть
Не встигнеш мигнути
Попадеш у пути

Зла секс індустрія
Більше багатіє
На таких як ти мала
Що дурепою була
У кохання вірила
І спіднички міряла
Хавала морозиво
Милувалась розами

Тебе гвалтували
Нагло роздягали
Тіло руйнували
В душу наригали
Кинули на холоді
Представницю молоді
Життя гниє у смітті
Нема сенсу у житті

Ти біжиш по вулиці
Серце розривається
Що ж тобі робить тепер
Думка не складається
Жити більш не хочеться
А чи варто думати
Варто лиш зробити крок...

Очі кров’ю заливають тіло
Сльози душу розривають вщент
І кохання лімфу мою пило
В долі відгризаючи момент

Подивись на мене моя люба
Чи тобі потрібна я така
Будь зі мною ти паскудна сука
Поки не почую я: «Пака»

Ось тоді порвуться муки пути
І долівку заливає біль
Із тобой якийсь мучачик мутить
А моя могила – моря сіль

«Кто хочет - ищет способ, кто не хочет — оправдание»