[427x640]
На виконання Указу Президента України «Про вшанування пам’яті Володимира Івасюка», Благодійний Фонд Влади Литовченко «Обдаровані діти - майбутнє України» та управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації ініціювало проведення мистецького заходу, присвяченого вшануванню пам’яті видатного українського композитора та поета Володимира Івасюка. В зв’язку з цим, Благодійний Фонд запровадив низку заходів.
Перша акція-концерт відбулась 10 квітня 2009 року в актовій залі школи – інтернату №23 (вул. Салютна, 11-а), де відбулися урочистості, присвячені 60-річчю від дня народження Володимира Івасюка. В цей день, для дітей та дорослих лунала музика видатного композитора, якого вважають засновником сучасної української пісні. В цьому році, Указом президента, Володимиру Михайловичу Івасюку присвоєно звання Героя України (посмертно).
Вшанувати пам’ять видатного композитора були запрошені президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти - майбутнє України», радник міністра з питань сім’ї, молоді та спорту Влада Литовченко, представник міністерства Сергій Олійник, голова Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Віктор Пилипишин, Заслужений артист України, співак Віталій Козловський, співачка Аліна Гросу, перший директор чернівецького меморіального музею Володимир Івасюка Паша Михайлівна Нечаєва.
На порозі школи почесних гостей зустрічав духовий оркестр, вхід до приміщення був оздоблений різнокольоровими кульками. Діти та дорослі - всі чекали свята. Першою піснею, яка пролунала в залі був найвідоміший його твір - «Червона рута».
В 1971 році у виконанні Володимир Івасюка, Василя Зінкевича, Назарія Яремчука вона перемогла на всесоюзному конкурсі «Пісня - 71». Тоді ж, в містечку Яремча, що на Івано-Франківщині, було відзнято перший український музичний фільм. З тих пір немає країни у світі, де б не лунали «Червона Рута» та «Водограй».
В репертуарі співака Віталія Козловського - дві пісні Володимира Івасюка: «Жовтий лист», «Вернись із спогадів». Але щоб не порушувати традицій, саме виконанням безсмертної «Червоної рути» він відкрив вечір-пам’яті. Пісню підхопив увесь зал і Віталій виконав її під акомпанемент оплесків.
Співочу ініціативу підхопили учні шкіл району, які не тільки декламували вірші Івасюка, але й виконували танцювальні композиції під його музику.
Теплу атмосферу вечора продовжив виступ Влади Литовченко, президента Благодійного Фонду:
«Я пишаюсь тим, що можу сказати теплі слова і висловити почуття до такої великої людини, як Володимир Івасюк. За свій недовгий вік, він залишив величезну творчу спадщину, яка стала відомою в усьому світі. Композитор поспішав жити. Близькі і знайомі кажуть, що на сон він витрачав не більше 3-4 годин на добу, решту часу він працював. За невеликий проміжок часу, Івасюк написав музику до ста семи пісень, серед яких «Водограй», «Тільки раз цвіте любов», «Я піду в далекі гори», «Нестримна течія». «Червона рута» - пізніше ці твори стали народними. Володимир Михайлович написав п’ятдесят три інструментальних твори та музику до декількох спектаклів. Крім того він був професійним медиком, чудовим скрипалем, грав на багатьох музичних інструментах, малював і дуже добре співав. Це все я кажу про одну людину, сина українського народу - Володимира Івасюка. Його трагічна загибель - величезна втрата, але духовна спадщина композитора і поета - величезний скарб українського народу.
Започатковуючи низку заходів з приводу святкування дня народження мого великого земляка, Фонд «Обдаровані діти - майбутнє України», ставить за головну мету розповісти нашим дітям, якою безцінною є спадщина нашого народу та як треба шанувати і любити те, що народилося на нашій землі».
Свято вшанування пам’яті Володимира Івасюка в школі-інтернаті №23 завершилось. В квітні Фонд планує провести ще декілька вечорів вшанування пам’яті в Національній бібліотеці та музичній школі-інтернаті ім. Миколи Лисенка.

[699x466]
18 березня 2009 року в рамках проведення року Марії Примаченко в Україні Національна бібліотека України для дітей та Благодійний фонд Влади Литовченко «Обдаровані діти – майбутнє України» провели захід присвячений пам’яті видатної художниці.
18 березня 2009 року о 13.00 в приміщенні Національної бібліотеки України для дітей ( м. Київ, вул. Баумана, 60 ст.м. Нивки) з ініціативи Благодійного фонду Влади Литовченко «Обдаровані діти – майбутнє України» відбулася виставка дитячих робіт, присвячена творчості видатної художниці Марії Примаченко.
На виставці були представлені роботи учнів київських шкіл-інтернатів №№ 14 та 23, створені за мотивами творів великої народної майстрині. Серед них були : Васько Анна, Дмитренко Еліна, Москаленко Анастасія та Святослав, Ставцева Світлана та Хвостікова Софія учні школи-інтернату №14 та Варченко Христина, Гавриленко Жанна, Горобець Вікторія, Гурова Наталія та Таїсія, Грига Наталія,Карась Світлана, Ковальова Зоя, Мацюк Микола, Міщенко Вікторія, Мосякіна Надія, Момот Ганна, Нетреба Ганна, Тищенко Аліна, Пєхтєрева Віра, Хвостенко Світлана, Єсіна Крістіна, Шевченко Валерія, Чернецька Олена, Цибок Антоніна учениці школи інтернату №23.
- Роль Марії Примаченко в українській культурі важко переоцінити. Її творами захоплювалися багато видатних художників ХХ століття, і навіть Пабло Пікассо. Її робота прикрашає обкладинку «Всесвітньої енциклопедії наївного мистецтва», де сама художниця представлена як одна з зірок першої величини, - розповіла про своє захоплення творами майстрині президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Литовченко. - Примаченко подарувала людству геніально прості, по-дитячому мудрі, навіть, десь сюрреалістичні композиції. І мені приємно, що дітки зі шкіл-інтетрнатів, якими ми опікуємося сьогодні створили виставку робіт за мотивами Марії Примаченко.
Президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» подарувала дітка – майбутнім художникам – подарунки, і привітала їх з початком творчого злету.
У заході взяли участь:
Влада Литовченко, Президент Благодійного фонду «Обдаровані діти – майбутнє України»;
Ольга Левченко, віце-президент і директор Всеукраїнського благодійного фонду Марії Примаченко;
Олена Шестакова, куратор ювілейної виставки Музею українського народного декоративного мистецтва, присвяченої 100-літтю від дня народження Марії Примаченко, провідний науковий співробітник МУНДМ.

[500x333]
Стартувала унікальна культурологічна програма Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» – Пізнай світ, який тебе оточує».

3 березня 2009 року Посольство Грузії в Україні, в особі Надзвичайного і Повноважного посла Грузії в Україні пана Грігола Катамадзе, за ініціативою Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» в особі Президента Влади Литовченко, провели унікальну культурологічну акцію «Пізнай світ, який тебе оточує».

Головна ідея програми «Пізнай світ, який тебе оточує», познайомити підопічних Фонду з культурою і традиціями всіх країн світу. Протягом всього року, Фонд виступає ініціатором проведення культурно-просвітницьких акцій, які проводитимуться з посольствами всіх країн світу, які представлені в Україні. Першими, хто відгукнувся на ініціативу Фонду, стало посольство Грузії в Україні. Тим паче, що навесні, 3 березня, Грузія відзначає день Матері.

Щоб познайомити дітей з національними традиціями та неповторним колоритом Грузії, було вирішено запросити учасників акції в ресторан національної грузинської кухні «Алазані». Інтер'єр, якого, виконаний в стилістиці типового грузинського дворика, де збираються хороші друзі провести не квапну бесіду і покуштувати місцевих делікатесів.

Вихованців школи інтернат №14 зустрічали особисто Надзвичайний і Повноважний посол Грузії Грігол Шалвович Катамадзе, і Влада Литовченко, Президент Благодійного Фонду. Свято відкривав виступ артистів з Грузинського культурно-освітнього центру «Іберія». Юні таланти підготували цілу програму виступу. Першими виконали грузинський танець «Картулі» – танець зізнання в любові. Мовою музики і жестів молоді люди показали красиві стосунки між закоханим хлопцем і його обраницею. Найменші солісти виконали пісню на грузинській мові, а потім «Казбегурі» – танець справжніх грузинських чоловіків, який викликав шквал оплесків.

Влада Литовченко узяла на себе відповідальну роль ведучої святкового вечора і повідала усім, хто зібрався, про те, що все, що сьогодні відбувається, проходить під знаком Весни. Відроджується природа, в серцях людей прокидаються найсвітліші і добріші надії. «Потрібно вірити і мріяти, – говорила Влада, – і ваші мрії обов'язково збудуться». – Дуже хочеться, щоб наше сьогоднішнє свято запам'яталося, для цього ми зробили все можливе і трохи неможливого – сказала президент Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України».

Навіть кольори нашого свята вибрані не випадково – червоний і білий. Крім того, що ці кольори – представляють національний прапор Грузії, існує красива легенда, чому у багатьох народів саме червоний і білий колір асоціюються з приходом весни.

Легенда, яку розповіла Влада Литовченко. Одного дня красуня Весна вийшла на узлісся лісу і вирішила допомогти проліску вибратися з-під снігу. Зла Зима, спробувала перешкодити їй, і призвала холодний вітер з снігом, щоб погубити первоцвіти. Слабка квітка поникнула, під холодним вітром. Але Весна прикрила руками паросток і вкололася терниною. Крапля гарячої крові впала на білосніжні пелюстки проліска, і він ожив. Так Весна перемогла Зиму.

Тому кожному гостю був дарований кольоровий, біло-червоний бант, в центрі якого виблискували і переливалися, як весняна роса, кришталеві намистинки Сваровськи. Грігол Шалвович, на правах господаря вечора, розповів про Грузію, про те, чим живе його країна зараз і як добре, що в Україні з такою любов'ю відносяться до древньої культури славного народу. Але враження від свята було б не повним, коли б не тісне знайомство із справжньою грузинкою кухнею, а саме з одним з найвідоміших її блюд – хачапурі (листковий пиріжок з начинкою). Але, перед тим, як його спробувати національний делікатес, Грігол Шавлович запропонував ... приготувати його своїми руками.

«Засукавши рукави», в повному розумінні цього слова, пан Катамадзе, Влада Литовченко, та інші почесні гості приступили до приготування обіду. На столі вже стояли необхідні інгредієнти, діти наділи фартушки, оточили Владу і Грігола Шалвовича, і під чуйним керівництвом кухарів ресторану, місити тісто, терли сулугуні – сирну начинку і готували баклажани з горіхами.

Коли приготовані хачапурі віднесли на кухню, Грігол Шалвович підніс кожному своєму помічникові сувеніри – дерев'яні намиста з національними хрестиками, які, спеціально для цього свята були зроблені грузинськими майстрами і освячені в Лаврі. А на білих фартушках дітей пан Катамадзе і Влада Литовченко залишили свої підписи і теплі побажання. Жодна дитинка цього вечора не залишилося без дарунку. Гості і партнери Фонду приготували для дітей свої сувеніри: книжки, пазли, солодощі.

У захід взяли участь представники Посольства Грузії в Україні, народний депутат України Ірина Бережна, представники добродійних Фондів в Україні: Товариство Червоного Хреста України, представники IRFF Ukraine (Міжнародний благодійний фонд допомоги і дружби).

Активне сприяння Читать далее...

[284x426]
Президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Литовченко перемогла у суперконкурсі «Сильна і стильна» за версією журналу «Женский Журнал»

Протягом трьох місяців кандидатури 14 відомих жінок країни були представлені у чотирьох номінаціях: сильна, стильна, успішна, приваблива. Своїм фаворитам віддали голоси майже 150 тисяч читачів журналу.

Серед 12 учасниць суперконкурсу «Сильна та стильна», які вийшли у фінал, Влада Литовченко знову здобула перемогу у категорії «Стильна». Адже у 2007 році за версією журналу «Женский Журнал» Влада уже отримувала нагороду як найстильніша.
Вітаємо усіх переможців конкурсу та бажаємо лишатися таким ж успішними та неперевершеними жінками, які усім дають приклад для наслідування!

Влада Литовченко дякує організаторам суперконкурсу та читачам за їх чудовий смак та вибір!

[284x426]
Президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Литовченко вітає з Днем Захисника Вітчизни!

«23 лютого – День Захисника Вітчизни – це свято не тільки військових, а й усіх чоловіків. Насправді - небагато в нас таких чудових свят-приводів звернутися до вас, любі чоловіки! Адже цей день присвячується тим, чий святий обов’язок – захищати свою Батьківщину, дітей, коханих…

В цей день всі чоловіки заслуговують на особливу шану та подарунки з привітаннями. В жилах сильної статі тече кров великих мужніх предків, які споконвіку стояли на сторожі спокою своєї рідної землі. Але завжди, навіть у найскладніші хвилини їхнього життя, пліч-о-пліч знаходились жінки. І сьогодні я також висловлюю привітання жінкам, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх коханих, синів, братів…

Справжні чоловіки – це мужність, турбота, сила і любов.

І саме тому, я хочу висловити свої вітання усій сильній половині людства!

Щиро зичу вам доброго здоров'я, довгих років мирного життя, бойового духу, чоловічих вчинків, уваги й турботи рідних та близьких.

Бережіть і захищайте родинне щастя!

Ваша Влада Литовченко!»

[283x460]
14 лютого у колонній залі київської мерії відбувся щорічний благодійний бал-карнавал «Карнавалія».


Щороку за сприяння Київської мерії відбувається бал-маскарад «Карнавалія». На святі влаштовують благодійну лотерею та аукціон. Лотами стали речі, що надали відомі люди країни. Для участі в святі всі заздалегідь готуються. А оскільки захід припав на свято Закоханих, то в цьому році він проходив з особливими відчуттями. Біля входу до зали була розстелена червона доріжка, і всі гості вечора сяяли у спалахах фотокамер. Також їх зустрічали та розважали хлопці-«амурчики» з ангельськими крилами, які витанцьовували та виспівували пісні про кохання.
Деякі гості спізнилися, тому що вишукане вечірнє вбрання та макіяж вимагали багато часу. І недарма, адже святковий зал так і виблискував світовими брендами від Каваллі, Гуччі, Діор та решти відомих брендів.
Незважаючи на те що у залі було досить прохолодно, українські леді мужньо тримали посмішку у своїх розкішних декольтованих сукнях. Майже усі дами, недомовляючись, прийшли у червоних платтях, оскільки цей колір є символом дня Кохання.
Як завжди особливою увагою на вечорі користувалися відомі пари: бізнес-леді Влада Литовченко і чоловік Сергій, дизайнер Діана Дорожкіна і Сергій, модель Марія Жулай та Олександр, мер Києва Леонід Черновецький та Аліна, скульптор Олег Пінчук та Лілія та решта відомих особистостей.
Гості балу були задоволені, адже мали можливість поспілкуватися і послухати святковий концерт, і потанцювати під українську музику, що вигравала у холі зали, і посмакувати різними вишуканими стравами.
- Цьогорічне свято вдалося на славу! Я бувала на балах різних рівнів і якості, бачила як влаштовують щорічні Віденські бали, однак «Карнавалія» нічим не гірша за європейські. Бал дуже цікавий! Задум сумістити благодійний аукціон із карнавалом – дуже хороший і завжди викликає схвальні відгуки, - прокоментувала президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Литовченко.
Що стосується аукціону, то бізнес-леді Влада Литовченко представила як лот сумочку від Діор, Арсений Яценюк, наприклад, віддав на благодійність книгу зі своїм автографом, Брати Клички – книгу свого авторства з автографами, Тетяна Лопуш – смартфон.
Організаторами свята виступив Благодійний Фонд «Мистецька скарбниця», який очолює подружжя Тетяни та Юрія Логушів.
Усі виручені гроші з аукціону підуть на допомогу дітям з різних інтернатів та дитячих будинків.

[400x268]
Президент Благодійного Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України» Влада Литовченко бажає всім закоханим любові, яка б ніколи не згасала!

«Від щирого серця вітаю всіх з Днем Кохання!
Щоб у Ваших серцях вічно палало полум’я любові.
Завжди пам’ятайте і шануйте тих, хто потребує Вашого тепла та підтримки. Бережіть кохання!
А для тих, хто досі не знайшов своєї другої половинки, пораджу – не розчаровуватися. День зустрічі неодмінно прийде!

З коханими не розлучайтесь..!

Завжди Ваша Влада Литовченко!»

Фотографии Влада_Литовченко :

[300x451]

Если мир поделен на мужчин и женщин, если есть мужские и женские качества, значит женщины должны пользоваться тем, чем их наделила природа.

Мужчина всегда ассоциировался у меня с силой, конкретными поступками и ответственностью. Но, к сожалению, у большинства наших мужчин этих качеств явно не хватает, и львиная доля мужских функций перекладывается на плечи дамы. Получается, что современная женщина должна быть сильной, самодостаточной, иметь свой бизнес(то есть кормить себя и своих детей), и в то же время быть коммуникабельной, обаятельной, умной, образованной, красивой и ухоженной. Вот только когда достигаешь всего этого, невольно возникает вопрос: а зачем тогда вообще нужен мужчина?
Но женщины натуры ищущие и вопреки всему пытаются найти свою половинку. Поэтому периодически выходят замуж или предпочитают жить в гордом одиночестве, подбирая себе от сезона к сезону мужчину «в комплект». Если что-то не так, сильная женщина просто и безболезненно расстается с мужчиной, который не соответствует ее ожиданиям. Такова данность современного мира. Я – романтик в душе, но думаю, что эта схема отношений будет закрепляться.
Я считаю, что в бизнесе у женщин огромные преимущества – профессионализм, лидерские качества, напористость, целеустремленность плюс шарм, обаяние, умение от природы манипулировать ситуацией. Иногда на деловых переговорах можно просто улыбнуться, посмотреть в глаза, похлопать накрашенными ресничками и это может дать нужный результат гораздо быстрее. Если мир поделен на мужчин и женщин, если есть мужские и женские качества, то почему мы – женщины – не должны пользоваться тем, чем наделила нас природа? Это ведь абсолютно логично, правильно и естественно.
В том, что женщины идут в политику, ничего удивительного нет. На мой взгляд, это может изменить мир к лучшему. Женщины имеют комплексное масштабное мышление и хорошо умеют анализировать. Существуют социологические исследования, которые показывают, что общество полноценно развивается, когда в принятии государственных решений участвует хотя бы 20% женщин. Кто же правит миром? Официально – мужчины. Они занимают лидирующие позиции практически во всех сферах. Они умеют целенаправлено выстраивать и реализовывать свои бизнес-программы или добиваться политических высот, не отвлекаясь ни на что другое. Женщины же совмещают много разных функций, ролей, миссий. И если женщина (специалистом какого бы высокого класса она не была) встретит любовь, скорее всего она сделает выбор в пользу семьи. Пусть мужчина - голова , но этой головой может искусно манипулировать – поворачивать в разные стороны, склонять, опускать, поднимать, вертеть влево и вправо – гибкая грациозная женщина – шея.

[300x450]
Если бы понты звенели, Украина бы оглохла!

Кто-то может мне сказать, что такое понт? И сколько он стоит? И чем определяются «дешевые понты»? И почему хороший понт дороже денег? (это ж сколько?) И что такое хороший понт? Мы так часто употребляем это слово, что уже никто толком не скажет, что оно определяет…
Видимо, не я одна задумывалась над этой темой, Виталий Коротич в «Бульваре» целую статью опубликовал о понтах. Тоже говорит, что «понты» - понятие широкое. А Сергей Мусаниф и того больше – книгу написал. «Понты и волшебство» называется. Фэнтези.
Недавно сидели с подругой в кафе в Пассаже, наблюдали уморительное действо. По Пассажу из конца в конец медленно проезжает кабриолет BMW. Музыка орет на весь Крещатик, динамики разрываются. Внутри – два загорелых красавца медленно и самодовольно крутят головами – а смотрят ли на них? «О, понты поехали!», - говорит подруга. «Понты» проехались туда, и медленно развернулись обратно. Через пару минут этим же маршрутом прокрасовалась парочка на байке – навороченном и ярком, что новогодняя елка. Через десять минут этот же байк проехался туда-сюда еще раз, но уже с другой девицей. Мы с подругой предположили, что, наверное, это специальный аттракцион – за пару гривен на расфуфыренном мотоцикле тебя в обнимку с «правильным» байкером, как полагается, в косухе, темных очках и кожаном обмундировании, провезут пред всем честным народом. А если кто посмеет не посмотреть на тебя, то его уши будут подвергнуты жестокому мотоциклетному реву.
Согласно «Справочнику жаргона», «понты – это игра на публику, рисовка, вызывающее поведение». В чем же подоплека такой показухи? Есть, например, теория, что понты – двигатель цивилизации. Якобы у древних людей еще не было слова "понты", но сами понты уже были - охотники выпендривались друг перед другом не меньше нашего. И что именно любовь к дорогим вещицам и ярким побрякушкам и превратила дикарей в цивилизованное общество. Ради престижных вещей люди начали обрабатывать поля, добывать полезные ископаемые, строить города и развивать ремесла. А двигатель всего этого – обыкновенная человеческая психология. Человеку важно чувствовать свое превосходство и повышать самооценку. Это в свою очередь стабилизирует состояние душевного здоровья.
Во-вторых, положа руку на сердце, в наше время без понтов вообще никуда. Если у тебя офис не в центре, а на окраине, если на встречу с клиентами ты приезжаешь на «Ладе» в потертой футболке – так ли удачен был бы твой бизнес, так ли велики были бы твои доходы и доверие к тебе со стороны партнеров? Действительно, никто не верит, что спортивные машины покупают ради скорости, а часы с бриллиантами - чтобы знать точное время. Людям нужны символы своей избранности. Вот только конфуз получается: едешь на дорогущем Mazeratti с Patek Phillippe на руке, а тебе вслед шипят: «Фи, дешевые понты!». Не такие уж и дешевые, если на то пошло. Так что в этом плане от понтов есть польза. Как всегда, главное во всем – мера, просто нельзя понтам позволять себя захлестнуть.
Еще один аспект – разговорные понты. Подразумевается сама подача речи - это определенный поток мыслей, эмоционально окрашенный, рассчитанный на энергию, на движение и на последующие адекватное восприятие. С помощью «понтоватой» лексики, это можно сделать довольно красиво, иногда некоторые беседы попросту не интересны без понтов. Однако это, конечно же, не означает, что надо лезть на рожон, наглеть и откровенно хамить. Словесные понты по существу - это тот же эмоциональный окрас словесной подачи, и умение изящно, красиво, умело обогащать ими речь, не напрягая собеседника, без агрессии, без подоплеки – своего рода искусство.
Некоторые люди любят всячески подчёркивать свою респектабельность, рассказывать про многочисленные квартиры, машины, доходы, про материальные ценности.
Рассказывать, что объездил полсвета, частенько закидывая фразы вроде «А сейчас из Антананариву пишу…», «Вот, люблю в Париж на завтрак, знаете ли…». Кичиться своими знакомствами с известными и богатыми людьми. Наверное, слова таких людей в переводе звучат так:
"Посмотрите, какой я умный и хороший! Любите меня.... ну, пожалуйста... а ещё я умею жонглировать разноцветными шариками и дольше всех подбивать теннисный мячик! Меня все любят... не бросайте меня...". Многие воспринимают это негативно, но на самом деле таких людей надо понять, и, возможно, пожалеть – вероятно, в детстве они не получили должного родительского внимания, в школе – признания одноклассников, а во взрослой жизни у них остались неудовлетворенные амбиции.
Ознакомьтесь с результатами опроса на тему «Как вы относитесь к понтам». Да-да, даже здесь есть свои статистические данные, пусть даже полученные в результате Интернет-голосования! Большинство людей, почти 60% считают это негативом и жалкой показухой. Почти 25% - что это способ самоутвердиться и набить Читать далее...