• Авторизация


Продовження роману "Діта" 20-08-2011 00:13


Пройшло не так багато часу,як через спільних знайомих я найшла хлопця і побачала зустрічатись.Його звали Саша,і виходило так що він колись друзив з Романом.з тим самим Романом яких ходив зі мною.Деколи я дивувалась що Рома так нікого не знайшов від тоді коли ми розійшлися минуло років три.Саша був хлопцем звичайним,він приходив і все зусрічав мене перед заводом.Мої знайомі що робили зі мною,аж завертали голови коли ми стояли в обнімку.Так проходив місяць і я вірила вже йому і вже навіть думала що то все серйозно,що я найшла людину,яку довго шукала.
Одного дня він прийшов дуже випивший під завод,я його злякалась,він не стояв на ногах.Почав щось скривати,рідко дзвонити.Одного разу,коли в моєї сестри було весілля я пішла з Сашею.В мене в сумці було 200 євро,і коли я пішла скинути сумку,пізніше сіла побачила що грошей нема,мене охватив шок,бо ці гроші я заробляла два місяці,якже я могла їх загубити.
-Саша цього не може бути,ти ж був зі мною як могли пропасти?
-Не панікуй краще йдем до дому і на весілля не йдем.
-Чому?
-Не знаю просто.
Я бачила що він нервує,і чомусь я запідозрила його,і мені хотілоь кричати ,це ти їх взяв бо більше нікому.Але ж могло бути що хтось витянув і в автобусі чи може десь де я ходила.Потім я замітила що він перестав дзвонити аж через деякий час,і я промовила:
-Саша ..я думаю що ти міг взяти,тільки скажи нічого не буде я зрозумію,я прощу .
-Ти що дурна?Не хочу з тобою нічого мати.
Потім пішли мати з його сторони,мені хотілось плакати,але я змусила себе пересилити.Через два місяці Саша женився на своїй співпрацівниці.Все що я пережила,дало мені взнаки,і досить сильно сколихнуло.Мені не хотілось нікого шукати,я всіх відшивала хто мені писав.
комментарии: 3 понравилось! вверх^ к полной версии
4 15-04-2011 22:28


[700x465]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
[398x600]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии

3 15-04-2011 22:26



[398x600]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
2 15-04-2011 22:20



[398x600]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
фотосесія 15-04-2011 22:11



[398x600]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Без заголовка 04-01-2011 23:14


Роман "Діта"том другий

Суббота, 02 Октября 2010 г. 15:47 (ссылка)редактировать
+в цитатник +поставить ссылку понравилось!
Прочитало: 0 за час / 9 за неделю / 16 за месяц
Частина 8
На зимові свята приїхав Павлік.Я все як і раніше бігла до нього не мов шалена зірвавшись з ніг до потяга,щоб обняти його.Час проходив а мені все хотілось бути так з ним ,щоб ніколи не розлучатись,щоб відстань чи щось інше не розлучила нас.Так склалось,що Павло втратив роботу через кризу,мене це теж тріжки лякало,але я думало що ми все переживемо.Мої батьки любили його,і я бачила з якою любов"ю він ставився до мене.
-Я поговорю з твої татом.
-А що ти будеш йому казати?
-Я скажу що я люблю тебе,і ніколи тебе не залишу,щоб він не переживав.
-Гаразд.
Коли Павло поїхав до Криму,я повірити не могла що бачу його в остнній раз...Павло не мав роботи,в мене в квітні зявилась робота в офісі,фірма займалась розповсюдженям лікувальної косметики, правда там дурили і не платили нічого,я проробила три місяці і ледь вернула собі копійки якісь.Моя мама приїхала і сиділа з тіткою на кухні,і тут вони мене покликали:
-Анжеліка ми б хотіли поговорити за Павла.
-Я слухаю.
-Ви вже зустрічаєтесь майже два роки,і я знаю що ви любите один одного чого чекати, давайте розпишіться.
-Але ж мамо..в ,Павла нема поки що роботи..І я не знаю чи я готова до цього.
-Анжела він далеко,і ви не можете бути окремо один від одного.А що як так станеться що він зустріне іншу вона йому голову закрутить і він тебе кине?Я в Італії в мене не буде громадянства і я не зможу приїхати через документи заграничні.А нащо вам відтягувати,якщо він не женеться на тобі цього року то він вже і не женеться а буде тянути це далі і далі.
Я подзвонила і все обяснила Павлу,він погодився з тим,і сказав що йому всеодно,якщо я так хочу так і буде.На день молоді я ходила на концерт в Збаражі,там я побачила свою подругу Оксану Корж-Крисувату(Оксі)вона виступала на сцені і співала пісню Руслани"Знаю я".
-Оксі я така рада,що за стільки часу тебе побачила)гарно виступила,в тебе чудовий голос маєш талант,з тебе будуть люди!
-Анжела,я читала твою книгу те саме можу сказати і про тебе,що маєш талант,правда чого ти не згадала написати про моїх собачок Кулю,Чапу,Грубого?
-Гг,ну я якось може не подумала,тай це мало важливо для історії мого життя)
-Знайомся це Інна шишкова-Моя колега по роботі
-Анжела,або просто Діта.
-Приємно.
-Мені теж.
Всежтаки до липня місяця я тримлась на тій роботі і пробувала вернути свої зароблені копійки.
-Ти ніфіга не робиш
-Якщо б ви платили мені нормально я б виконувала роботу,відавайте мені гроші і ви мене не побачите більше.
-Мий підлогу
-Я не прибиральниця щоб її мити.
Я всежтаки рознервувалась і пішла і мені вже не жалко було тих 1000 грн.Я йшла нервова але побачила крамниці з весьною одежою йшла і милувалась платтями,зайшла глянути.Я повню як тепер за стані свої гроші купила получобітки з кружевом,і набір білизни.Нічого що я втратила роботу,зато я вийду заміж і буду щаслива.За то що в мене є коханий хлопець мій майбутній чоловік.Як і все я прийшла до дому і вімкнула компютер зайшла до себе вконтакте і написала листа Павлу:
-Привіт.
-Привіт
-Павло я втратила роботу...Ти вже скоро приїдеш через місяць,знаєш я ходила в загс і сказали якого числа прийти
-Так і ти скоро станеш моєю жінкою,будеш така ходити в нас вся така тушканка пишногрудка.
-ГГг,але ти як щось скажеш.
-вибач я маю йти з друзями..
-Куди?
-Гуляти.
-Добре.
В дома без роботи мені ставало доволі важко,я як ніби закрита була від світу.Я слухала блек метал,а це була музика яка діяла на мою психіку і на мою підсвідомість.Я відчувала себе самою і бачила як Павло відаляється від мене..Я все в вечір любила з ним сидіти в інтернеті,але коли літо його не було дома,він знав що в нього друзі і що йому треба було йти гуляти на пиво чи так десь не важно.
-Павло привіт!
-Чому ти не береш трубки?
-Я не чув я друзями,я занятий а ти що хотіла?
-Нічого,а коли будеш дома?
-Я не знаю.
Я ніби говорила з ним і не могла знайти спільної мови.Я не знала що відбувалось,не розуміла сама,і відчувала що треба Павла провчити,не балакала з ним по телефону.
-Чому ти не береш трубки,я переживаю за тебе
-Нащо ти ж гуляєш.
-Діта,ну я ж друзями ти маєш зрозуміти що ти в мене одна.Перестань себе вести як дура!
-Просто я переживаю,ти не розумієш..Ти далеко...я не знаю що з нами коїться.Але обіцяю що це не повториться,прости мені я люблю тебе.
-Я тебе теж люблю.
-Зашо ти мене любиш,ти ж говориш що я психічна і дурна і чому мене таку любиш?
-Ти мені вірна і ти моя.
Вже лишилось два дня до приїзду Павла,і до того як ми мали нести заяву в загс.Я купила майже все до весілля,всі родиччі і знайомі знали що я заміж вихожу.Я підбирала шовкове весільне пишгне плаття правда ще не хватало грошей щоб купити його.
За день перед приїздом мені подзвонив Павло:
-Привіт коханний
-Привіт..
-Ну що там коли приїдеш,я тут вже зачеккалась дуж дуже.
-Я не приїду.
-Павло як не приїдеш?
-Перенеси весілля на потім.Я
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Дубно 21-07-2010 19:54


Фестивалили
[525x700]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Роман "Діта" 21-07-2010 19:53


Вступ

З раннього дитинства мріяла присвятити своє життя писанню творів різної тематики, танцям, співам, бо щось було таке в моїй душі, що мені хотілось жити і творити, я відчувала дар від Бога, але ніяк не могла себе реалізувати в чомусь.
Бувало сидячи на шкільних уроках на останьому майже ряді,відкривши блокнотик починаю писати вірш:
“Якщо змерзне душа від блакитті очей твоїх,
Не писатиму я вірша, не шукатиму я в мріях втіх”.
Вірші були шедеврами, я так називала, бо в них була глибока сутність, виплеск почуттів, думок і емоцій пережитих самих життям. Вчителі були просто в захваті від мене, я писала досконалі твори. Але поряд з цим я була дуже самотня, мене не розумів ніхто, в мене не було подруг, з якими я могла поділитись своїми почуттями, враженнями, посовітуватись, а навпаки навколо мене оточували злі язики, завідні люди. Мої батьки мене дуже любили, одягалась я не погано, і Бог на красу не обідив. Всерівно мене ніхто не міг зрозуміти, адже я була душевно багатою, добродушною. Мені здавалось, що моя доброта мене прикрашує саму, і навіть бувало таке, що мені начхають в душу, а я все стерплю і скажу дякую. Мої однокласниці не любили мене, тому що вони думали що я з себе несу щось, але це все було тіки в їх фантазіях, вони не хотіли зазирнути і відчути мою душевну красу. Все ходили збирали різні плітки, я одного разу поділилась секретом Галі, а вона пішла і розповіла все іншій, і потім суперечки, і весь клас, і всі дівки проти мене, і перепутали, і перефразували, різні сутички тоді, бійки. А деколи взагалі придирались до чогось любого, видумували щось, щоб мене розізлити, унизити. Проте час злетів, і я про школу забула як дивний сон.
На літо приїхала до мене подруга Оля Маслеєва, вона жила в Києві, тут мала діда і бабу. Ми з нею були великими подругами, часто прогулювались парками, в коротких спідницях і довгим волоссям, ми були такими смішними, схожі на хіппі…




Розділ1

Частина 1

- Привіт Олю! Я так рада тебе бачити!
-Так і не кажи, а ти вже в 10 клас переходиш, а я закінчую економічне училище, давай сьогодні підемо до моєї подруги Іри?
-Звісно, я вже сто літ ніде не ходила.
Ми прийшли до Іри і на ганку сидів дуже красивий юнак, його звали Ігор. Він подивився на мене і я побачила в ньому простоту, чесність, любязність, і навіть тоді повірити не могла, що він стане одним із моїх найбільших кохань. Побачивши мене в його очах як ніби промайнуло світло, я сподобалась йому настіки сильно, що від мене він не відводив очей.
-Олю привіт! А Іри нема вона десь пішла, а як звати цю дівчину з тобою?
-Анжеліка!
-Дуже приємно мене - Ігор, я навіть вчуся у твоїй школі.
-Справді? Ну це прикольно.
Ми ще сиділи балакали, потім зібрались іти, Ігор нас провів до дому, і сказав:
-Вийди сьогодні на балкон о 22 вечера.
-ГГ, чому?

-Я тобі з замка футболкою помашу.
-Ну ти якийсь кумедний, гаразд.
Ввечері я вийшла на балкон і всеж таки Ігор покрутив футболкою, і щось там горлапанив, але я не чула. Я була щаслива, мені було тіки 14 років, але в моїй душі були такі приємні мені моменти, які я віддчула тіки тепер, адже я не мала друзів. І так я почалась зустрічатись з Ігором, він мене зустрічав з квітами із школи, проводив до дому. Одного разу я похвалилась своїм сусідкам з подвір”я:
-Ой дівчата ви бачили який у мене кавалер все для мене робить, навіть з замку футболкою машить.
-Ггг, жених і наречена.
Увечері коли ми сиділи коло озера з Ігором прибігли мої сусідки з двору і почали насміхатись:
-А нам ти футболкою помахаєш теж? Ггг ти слуга, Анжеліка з тебе сміється, вона не любить тебе.
-Ти дурепа, закрий писок.
Я заплакала і побігла до дому. Ігор мене наздогнав і питає:
-Анжеліка чому ти плачеш?
-Я не можу так Ігор, тому що я зробила не хотячи цього, я поділилась секретом з ідіотками, а вони все розбовтали, і через це я боюся втратити тебе, тепер Оля поїде і мені ні з ким буде дружить.
-Ні я не відмовлююсь Анжеліка ні від тебе, ні від нашої дружби.
-Я люблю тебе Ігор.
-Я тебе теж Анжеліка, ти така красива, не така як всі, проста, добра, мила.
Провівши мене до під”їзду, Ігор поцілував мене перший раз в уста. ”О Боже, не вже я така щаслива, що не знаю, чи на довго для мене це щастя, що як вмить щось захочу, здійсниться, а потім з полону думок вириваюсь, і розумію, що все це лише мрія.”, - подумала я і набік звернувшись клубочком заснула.
Оля вже поїхала до Києва, а мені сумно стало і я подзвонила до Ігора, домовилась про зустріч. Ми дуже любили прогулюватись по озеру. І от коли ми ішли з прогулянки, за нами ішли хлопці з моєго будинку, і дивились, п’ялились на мої стрункі ноги. Один із них давно на мене запав, але він знав що я не зможу зустрічатись з ними це йому не давало покою. Він кинув камінцем на мою ногу. Ігор розсердився і крикнув:
-Хто кинув камінцем в Анжеліку, той справжнісінький бовдур!
-Ти кого обізвав бовдуром, думай що говориш!
Вадім розізлився і стукнув кулаков у голову Ігору.
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
the true Panteon 05-10-2009 18:14


Написавши і видавши книги -Діта,мої радості не було меж.Всі казали що це книга гониво,я використовувала багато сюжетів з цього мого любимого днєвніка.Як я мріяла про весілля з Пашею....Але він в останій час за сумнівався в мені,за сумнівався чи він вдійсності любить мене,чи це інтренет притягнення,забоявся іти щоб боротись за кохання ,і цим самим відступив..Лишив мене одну перед весіллям,з моїми проблемами.За цим самим він забув що в нас була одна мрія -бути разом,в радості ігорі,в шалаші і во дворці.Стосунки ці йшли в прірву я з ним вже не бачила майбутнього,але вірила що от приїде вибачеться і я все прощу бо люблю його.Його друзі були такі самі барани як і він сам,коли щось писала,питались мене унизити висміяти,завдати болю.
Проходив час,і все забулось.Я не розуміла що могло бути причиною розриву,але сказав мені екстрасенс що він просто не хотів,він не хотів бути взрослим щоб взяти на себе обовязки.От тепер живу сама,тяжко повірити в щось,друзі ідуть і приходять,так як і кохання,і немає щось такого вічного.Але мені здається я влюбилась.І в мене вже нові друзі і спільні інтереси,я буду щаслива.
комментарии: 1 понравилось! вверх^ к полной версии
I Shalt Became 23-06-2009 22:02


Після Днюхи мені подзвонили з кадрової служби і направили мене робити в один офіс секретарем,робота дуже подобалась,і я була найщасливішою людиною старалась зі всієї сили догодити своїм шефам,і як ніби з під ніг прогибалась.Знаючи що скоро вихожу заміж я все ж таки вірила заробити щось собі і мати на прожиття гроші.Шефи мене тоже ніби любили,вони були трохи старшими за мене.Потім я побачила як шефка Сніжана починала припахувати мене робити роботу в неті,бігати по сто раз на день з ксероксами ,тіки прибіжу знов десь маю іти чи то за кавою чи де,а потім вже навіть сказала замітати і мити підлогу ну я вже звичайно відмовила,коли я таке не робила вона ще більше злилась і мої нерви теж вже не витрумували,пройшов місяць травень а мені зарплату не дали бо не мали.От і тепер чекаю
надіюсь бо щось почали капати пару копійок 50 грн в день,і це мене переконало лишитись там.
Не знаючи чого мені все ж таки не вдавалось наладити стосунки дружні з дівчатами не залежо з ким іменнно.В Збаражі було відкриття рок клубу мені дуже сподобалось як виступили мої коханні Namelles,я була з Тані сестрою Василиною і її друзями,була рада що я всім сподобалась,а рок музиканти впізнавали мене вже здалеко,я зрозуміла що я дійсно кльова бо мене всі люблять і тому я щаслива.Хоч я подобалась іншим хлопцям набагато молодшим за мене,я все ж таки давала їм поняти що до мене не потрібно загравати,а Паша і справді самий ліпший,тому що він єдиний який чекав на мене так довго і він цим самим доказав свою любов до мене
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Kladovest 01-04-2009 13:50


Настроение сейчас - средние

Нарешті я дочкекалась своєї днюхи,якраз мама поїхала в італію і в хаті стало більше місця після ремонту,до мене до хати бігав рижий кіт персицький,і тут море друзів до мене приїхало,прийшла Таня,моя найліпша подруга Наталі,і Іра сусідка.Посиділи не поганов мене в хаті,але в вечір мене як ніби хтось підмінив прийшов Саня з дівчиною і з якимось дядькою Бормсом,правда він був молодшим за мене на два годіка,Оксі прийшла з Ігором.Ми як дурні сиділи за тим столом як привязались,почали сливу квасити,я вже не могла собразити все в шголові розпливалось ,музика гупала,я захтіла піти таенцювала на трубі,потім впала мене посадили за стіл,гг,більшість людей від мене повтікало,саня з дівчиною залиився і той Борис,вроді щось признавався в коханні Борис ліз до мене,показував шо я йому не байдужа,а я просто гнала беса,і прикалувалась,всек ж таки не відповіла на його ухажування,проспала за столом а потім встала двлюсь людей нема обще,тре до дому валити,на годиник 4 ранку,а йопт,натянула сумку бурзумовську,і Борис з Санею мене провели до дому,Борис точився по дорозі,ще стояли говорили коло падєзду,Борис казав що хоче за мене боротись,я сказала що це все гон і шоб він ішов з санею проспався,г.До дому прихожу старий сидить злий ,мамадзвоне кричить плаче я думала тебе хтось викрав.Зранку проснулась дивлюсь квіти я принесла поламані,посуду що подарували вся побита,йома йо.,я звір.
Чапсто мене доставали в неті писали всякі дурниці,та я деколи і сама писала всяку білеберду,просто щоб погнати з тупих людей,але я обпеклась тому що людей який я цінувала роками любила і поважала,в неті,і так в реальному житті,насправді сміялись з мене і вважалит за дуру.Це такі як смертяк,джизус,дарк хавен,і звісно дівчата які завідували мені.На другий день подзвонив саня з Борисом,Борис сказав що справді я йому сподобалась,і вибачався,я не розумію за що вибачатись.Все таки мене будуть зустрічатись хлопці,яким я буду не байдужа,але я дуже сильно кохаю Пашу,і хочу з звязати свою долю.Їздила в кадрову агенцію думаю що скоро найдуть мені роботу,тоді я б була цілком щаслива.

[640x480]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Kurgan 07-02-2009 23:22


На новий рік приїхала Софа,я Саня і я з вичайно Оксі ігор,поїхали в Марокану,хотілось згадати старі часи,варювали там,кружляли коло труби,діско 90 було,я вже скакала під то бо не було під що вже більше.Оксі пообіцяла що коли приїде Паша ми обовязково десь знов зїздимо но,так на свята пропала,що навіть як Паша був то не прийшла.В мене зявилась хороша і вірна подруга в неті,я її найшла в контакте,вона мені сподобалась по перепискі,і ми всі разом поїхали до тернополя,прийшли в Максім було замовлено,ми походили по озері,Саня викинув в мусорнік пів пляшки брендіколи що купив йому Паша,каже все мене вже вставило,гг.Потім пішли на якесь електро диско,там було хреново,Саня сам сказав,але не хотів іти звітамти,гг,надурілись класно,але сказав що Висадка це сила.До Паші я як і раньше відчувала любов,шкода що так мало був,всього лиш 4 дня,але вірю що скоро ми таки будемо разом.Була на десятиріччі висадки,не дуже сподобалась музика яка там була,мені не подобались люди які вдівались готично неформальсько брутально,але нічого не шарили в металі.,дезу від блеку не розрізняли,тупаки короче,Люба і Наталя хороші подруги,ну як і не як Саня теж став хорошим другом,мені все з ними було весело,і це мене робить щасливою.До Сані підходили мої бувші подруги проте мені нічого не хотілось з ними говорити чи мати,хотілось лишитись просто знайомими і то якось не насмілилась сказати щось подібне.1 лютого приїхала моя мама з італії,я після висадки дуже заслабла запаленням бронхів,от і зараз лежу без задніх ніг
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Moloch 22-12-2008 22:05


Минали дні,я все думалa що зміниться щось,але нічого не мінялось.Я читала оголошення в газетах і ішла з надією мати роботу,але як все получала відмову,друзі Оксі і інші старі не писали мені і не дзвонили,я почувала себе зовсім не потрібною людиною. З Наталею дружили дуже добре і вона мені стала найліпшою коліжанкою.Чекала нового року,бо на нього має приїхати моя найбільша любов Паша.
[1600x1200]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
virsi 17-11-2008 21:41
liveinternet.ru/users/2728301/profile/

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Shagarth 27-10-2008 21:33


Сижу в хаті як завжди.Дні вже скоро темніють,в колонках гупає Shagarth,Akitsa,Raw//Шкода що як колись і тепер в мене мало друзів,не кожен може сприймати мене,але я змінилась.Я почала сумувати за Пашею,я розуміла що він самий ліпший який мене може розуміти і поважати.Саме це я хотіла щоб друзі мене поважали і цінили.Дзвінок по телефону,це дзвонила Оксі.
-Діта маленька я маю роботу!Тепер веду гурток художньої діяльності.
-Класно,Оксі я рада за тебе.!
Чогось в мені не виникало злості,зависті,чому так..а в мене все навпаки,я була рада за подругу.Слухаючи блек метал я ставала залежною від музики і в кінці вже переставала бути собою,мене не цікавили ні три трупи,ні Лубянки,ні навіть висадки і сейшени,рок концерти,ні люди ні оточуючі.Я навіть переставала щось робити вдома.Коли в Оксі була річниця і вона включила гопські пісні мадону там і міхаіла круга я думала що здурію там чи десь втечу,сидівши там як в тумані,я бачила як всі люди веселяться як вони повстроювали своє життя які всі щасливі..а я все ні,мені здавалось що хтось мене прокляв,я все почувалась не потрібною і мені нічого не оставалось зробити як піти.Можливо мої комплекси вбивали мене саму,але я не вірила в щастя везіння удачу,що там щось станеться і моє життя зміниться.Оксі я любила як сестру і люблю.Мені написала Наталя Лагода,що приїде до мене в гості.Також мені часто писав Мутер,Саня Міщук.Коли приїхала до мене Наталя я побачила до неї ту дороту і привітність якої я не бачила нівкого із дівчат,з нами також гуляла Таня.Добре погулявши я прийшла і впала на ліжко,ноги боліли ужасно.
[525x700]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
закачка музики 22-10-2008 23:21
mp300.infostore.org/info/47...66239&p=27

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
афіші 20-10-2008 18:46
froster.org/modules.php?name=Afisha

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
осінь 13-10-2008 12:14


Осінь.Явсе ж сижу дома і хочу побачить своїх друзів.Мені в нет написав Мутер і Саша.
Я зібралась їхати на Нівроку.Їдучи я була дуже рада побачити своїх друзів яких не бачила півроку.Підійшовши до Антуанети і Наталі я не замітила радості і вони даже не обняли мене як подруги,питали а ти з ким будеш,я звісно відповіла що хочу бути з ними,проте я бачила що я з ними почувалась не конфорто що вони тіки хотіли мене якось здихатись але не знали як це зробити.Я зайшла з ними в туалет але не була пяна тіки трошки,я почула як до мене дзвоне Мутер.
-Дівчата я маю іти,ходіть зі мною?
-Ні іди сама,привіт менсону передавай!-Тоня єхидно за сміялась.
Я ішла і мені якось було ніяково,це нагадувало мені ті роки з Надею і іншими дівчатами,які казали мені що не будуть зі мною дружити бо я готесса.Але мене тобі обняла Оксі.Оксі так і стала мені тою єдиною подругою.Прийшов Мутер я вже трохи повеселішала,зі мною була теж Галя,саня,потім я ще бачила блекерів Катю.
Навіть Катя мене обняла.
Нівроку було як не як чудовим сцена шикарна а музика ідіотська.Не витирпівши пішла через дорогу в туалет сижу дивлюсь в заді мене кричить мєнт щоб тікала тут не можна.оо ідіоти.Cанька напився цілу дорогу шпортався кричав хеві метал,ішов не бачив де сходи чуть башку в дрєбезги не розбив.Каже веди мене.
Мутер теж таке саме було.До дому їхати а вони понабирали бухла ще багато.Мутер сказав мені що жаліє що раньше мене не знав,я сказала що я кохаю Пашу і що я тіки можу мати до нього почуття і нідокого більше.
Обідно було за подруг але що зробиш,будуть нові і ліпші,які цінитимуть мене мою дружбу.
[525x700]
комментарии: 1 понравилось! вверх^ к полной версии
З роману .. 02-09-2008 20:39


Плакаючи за коханним,сиділа в хаті коли почула дзвінок дзвонили з біржі.Бистро прибігши туди,мені порадили піти по питатись чи є в колібрісі робота бухгалтера.Приходячи туди я побачила милу жінку,яка мені вічливо розповіла що я маю поїхати в Луцьк на стажування і вона візьме мене на роботу.Я зрадівши не знала ,що вже і робити позичивши великі гроші поїхала туди.При поселені в гостиницю Луческ,я зайшла сівши на зламаному кріслі сильно заплакала,потім подивилась навкруги стояв поломаний диван,поломане радіо і якесь не понятний телевізор в якому ішов тіки 1+1,захотівши помитися я побачила ржаву вану злякавшись поївши я побігла на ту практику.
Приходячи туди там сиділа якась бухгалтерка,я вічливо привітавшись присіла і улибнулась,вона скоро показуючи клацала,все підряд,і я не встигалап записувати.Потім побачила що вона розсердивши вийшла і подзвонила по мобільнику,
-Чуєш блядь,мені привели якусь,село я охуїла.
Працюючи там приймала я товар і відгружала,працюючи до вечера,приходячи падала не їла,не мала грошей.Деколи їла серий хліб і терпіла.Не здаваючись,вчила все все що вони задавали.Кожен день її крики доводили до божевілля.Не витрмуючи такою нагрузки дві фактично кімнати були завалені товаром і я все заносячи писала,я добре знала що я пишу,а вона кричучи стоячи взаді просто вбивала мене морально.
-Блядь скоріше!ти не то пишеш,ти що дура!
На другий день я прийшла і дали мені накладну я все зробила як слід,Вона не привітаючись направила мене їхати на 40 квартал.В ту базу їхню колібрувську.
Прихожу туди сидить якась жінка,я сідаю коло неї.Та дивиться на мене як я її гімном борщ помішала чи щось зробила.
-Дорогенька дзвонила ваша керівничка і сказала,щ ти ніщо не тямеш,так що збирай свої шмотки і не кумарь її поняла?
-Що???
-Що чула.
Не віривши своїм словам ,я їхала до дому і гірко плакала.Я зненавиділа людей і перестала вірити в Бога.
комментарии: 1 понравилось! вверх^ к полной версии
Judas Iscariot 26-08-2008 23:55


Коли приїхав коханий,ми з ним кругом гуляли,по дорозі до Криму було зимно і мій тато злізав з верхньої полки став на стіл скатерть сповзла і такі 100 кг повалились до низу.Змерзнувши добряче,я таки приїхала туди,яка там була краса гори скали море,і море акацій клумбів,старовиний херсонес відвідала теж,велика церква і дзвін,класні скелі і камні возле моря чуть пальця не зломала.Все ж таки була щаслива дуже кругом побувати,навіть на фолк металі-Дорога Водона.Познайомилась з Віолетою і Миколею,дуж милі металіти,і Дашею.Перед весілем Віолета знаючи що я скоро їду,запросила мене Пашу і металістів до себе,ті напились поїли папугая пивом.Микола розізлився і забрав папугая в кухню.Не з чулася коли я вже їхала до дому плакаючи в подушку,бо полюбила Пашу, його сімю, яка до мене добре ставилась,і що так з gашею і не побула на одинці.Час минає,але чомусь нівчому не везе я хочу змінити своє життя але не получається.Мабуть я приречена,я знаю що все так не буде,але замучилась чекати.
[700x525]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии