Я не хочу повторювати те, від чого зарікалася
"Я есть мой выбор" Сартр
"Ничто не заменит опыт, совершенно ничто" Маслоу
"Целое – больше чем и отлично от суммы его частей"
"Если мы умрем в другой войне или если мы будем оставаться напряженными, невротичными и тревожными в нарастающей холодной войне, то это благодаря тому, что мы не понимаем себя и друг друга. Улучшите природу человека, и вы улучшите все... Нам нужна психология..."
"Теперь, если мы еще раз попытаемся суммировать индивидуальные черты и феноменальные формы модусов бытия-в-мире [Эллен] в различных пространствах мира,.. нам вновь лучше всего начать с мира-ландшафта [Urnwelt], ограниченность и стесненность проявляет себя здесь как потемнение, тьма, ночь, холод, отлив; границы и пределы – как стена влажного тумана или облака, пустота – как Сверхъестественное, стремление к свободе (от мира) – как воздушный полет, Я – как замолкнувшая птица. В мире вегетации ограниченность и стесненность проявляются как увядание, барьеры – как духота, пустота – как пустыри, стремление к свободе – как стремление к росту, Я – как засохшее растение. В мире вещей мы обнаруживаем ограниченность в норе, могильнике; барьеры – в стенах, кладках, узах, сетях; стремление к свободе – в сосуде изобилия, Я в сброшенной оболочке. В животном мире ограниченность видится как существование в норе, барьеры – как земная поверхность или черная ночь, Я – как червь, более не способный стремиться к свободе, пустота – как простое растительное существование. В Mitwelt ограниченность видится как подчиненность, притеснение, вред, преследование; пустота – как недостаток мира, безразличие, безрадостная покорность, уединение, одиночество; барьеры – как узы, ежедневные расчеты, нехватка воздуха, сама нора – как маленький мир (мир повседневности); стремление к свободе как желание независимости, непокорность, бунт; Я – как бунтовщик, нигилист; позже – как опасливый соглашатель. В Eigenwelt как мире мысли мы распознали ограниченность как трусость, терпимость, отказ от высоких планов; барьеры – в обвинениях, насмешливых призраках или привидениях, кружащих и вторгающихся отовсюду, пустота – как подчиненность единственной идее, даже как Ничто; Я – в робком земляном черве, замерзшем сердце, стремление к свободе – как отчаяние. Наконец, в Eigenwelt как телесном мире, мы находим ограниченность или стесненность как толстое тело, барьеры – в слоях жира, о которые, как о стены, стучит кулаком существование, пустота – в скуке, глупости, старости, уродстве и даже в смерти, стремление к свободе – в желании похудеть, Я – просто как наполняющийся и опустошающийся тюбик" (1958, сс. 328-329). Бинсвангер
І Нііічого ж ти мені сьогодні не скажеш,
Як/ким привести комп у стабільно працюючий стан
як/ким виселити людину з квартири
Біля дому чорний кіт перебіг дорогу
а білих вночі немає
в кишені одне старе бажання "на щастя" розсипалося на дріб.язок - багато багато маленьків двійнят
а хто з них буде жити
хіба то хто покаже
двері дому зустріли мене купою старих дощок
збираю розбиті шматки
і ще довго будемо заглядати в чужі кишені
чужі вінка
і все намагатимемося сховати свої
думатимемо, що не боїмося дивитися в очі
але так нічого і не казатимемо в обличчя
все будемо робити робити себе щасливими
писати усякі несінітниці
і думати, як воно могло б бути
ви ніколи не звертали увагу на те, щоу старших людей дивна спина?
жіноча дивна спина
можна було б навіть фантазувати про врослі у неї крила
чи фаталізувати про невіддерту з неї буденність
а то всього ж лиш банальна схильність до зайвої ваги
чи то вікова схильність
але спина дивна
не знаю
але у мене з 19 на 20 почалося літо
і фєньки на руках
різка зміна соціалльних статусів
всьо гарно
і тепер у мене намеє аргументу "весна тільки почалася". німагу прідумать нічєво другова
хаааарааашо)))
і атпразнивалі гадавщіну. бугага
Сни вони такі сни
сниться постійно те чого не має/було/буде
Можна ж мені вже і не снитися
да-да
  |
Саме час, мабуть, забрати одну обітцянку
дану не тут
дану нікому
і я , здається, колись собі вже нашифрувала забагато дурниць, щоб зараз бути в змозі до них ще щось додати
тобто
Удачі, да
Оууує
Немного жаль, что теперь не лето.
Холодно в кедах, но это - фигня!
Немного холодно в кедах, но это - фигня!
Греют феньки озябшие руки.
Холодно в кедах, но это - ...
*і все одно, що я скажу виспавшись))))))*
Знайшла купку проблем на свою голову
втомлена невідомо від чого
що ж тут би зробити
Мені постійно видається, що люди не змінюються
ніякі
ніколи
це, мабуть, неполіткоректно з огляду на місце мого навчання
але не вірю я у те, що люди змінюються
Ненавижу себя ненавидеть
знаєте, я увісні часто розповідаю свої сни.
отак сниться щось, один сюжет закінчується, починається інший і у ньому я комусь розповідаю: знаєш, а мені тут таке снилося *і оповідаю перший сюжет цієї ж ночі*
але сьогодні у мене персональний рекорд
замість звичного дворівневого "сну" (онієї оповідки), прийшов трьохрівневий: сниться квартира, килимок під дверима на який нагадили і всякоє такоє.
потім спускаюся знову туди і бачу знову квартира, килимок на який нагадили і кажу: "йомайо мені ж це снилося тільки. оцей килимок на який нагадили. да точно снилося, мені не так давно вже снилася ти (мама) у цій квартирі" (як прокинулася згадала, що реально кілька тижнів тому снилася та квартира). а пізніше в якійсь іншій дії до мене доходить: так це ж мені снилося , що мені снилася ця квартира.
а ще пізніше я прокинулася ( і зрозуміла, що мені снилося, ніби мені снилося, що мені снилося)
я завжди думала що ота мультяшка (чи що воно таке колись було) ніби людина безкінечно прокидається у ві сні від сну це забавна вигадка.
чи це я так намагаюся втікти з власного сновидіння.
загалом я збентежено чекаю на продовження
Колись я отримаю усе чого хочу
але за завелику ціну
ніколи не вміла співвідносити свої бажання з реальністю
а вони мали звичку збуватися
другу ніч сниться, поміж усього, що я гукаю когось з "наших". не пам.ятаю кого, чому, навіщо. але голосну кричу "Ееева, Буууууча !!!"
на підвіконні зранку викроковував голуб і заглядав у вікно. коли я вирішила його покормити, він полетів.
пообрізала нігті, котрим зазвичай заздрять різні дєвачкі. перший час це неймовірне відчуття- подушечки пальців вперше за багато-багато часу стають чутливими. водиш,водиш по усьому пальцями.
а ще я себе жахливо сьогодні поводила: дратувалася, грубіянила, скаржилася, дратувала(, або ні), вимагаючи до своєї персони надмірної уваги і щєпєтільнасті в вапросах.
доїдаю цукерки і йду спати.
пора нарешті виспатися
Ото ж буває так щось ся снить,
що весь день потім намагаєшся второпати, що снилося, а не було, а що було, а не снилося.
і бувають такі гарні сни, коли і не хочеться того робити )