Місто Хуст (угор. Huszt, словацьк. Chust, нім. Chust) районний центр Закарпатської області розташований у Мармароській котловині при злитті рік Ріка і Тиса біля Червоної Скелі.

[показать]

Наукового пояснення походження назви міста немає, проте народ залишив чимало цікавих переказів та легенд стосовно заснування та походження назви міста.

[показать]
В 10-11 ст., до захоплення Закарпаття угорськими племенами, територія сучасного міста та його околиць входила до складу Київської Русі і вже в 10 ст. тут існувало укріплене городище.
Хоча дата виникнення міста не відома, але його історія тісно пов'язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту соляного шляху з Солотвинських копалень розпочалося на цьому місці близько 1090р., тому, імовірно, що поселення навколо неї виникло в 11-12 ст.
[показать]
15 березня 1939 р.було проголошено незалежність Карпатської України, а наступного дня Угорщина анексувала все Закарпаття. Відбулася збройна боротьби між вояками Карпатської Січї і чеськими та угорськими військами.
Декларація А. Волошина була другою в історії України 20 ст. спробою проголосити незалежність української держави.
[показать]

***********
Багато цікавого про Хуст можно побачити тут

***********

Легенди про походження назви міста Хуст
1. Якось нечистий вирішив залишити пекло та повернутися на землю. Пробив головою землю серед рівнини ж живописними краєвидами, але трапилася з ним біда - не зміг витягнути на поверхню кінчик хвоста. Що він тільки не робив, але витягти хвіст так і не вдалося. Від його зусиль вся рівнинна місцевість горбами та горами вкрилась. Нечистий з розпачу завив від болю так, що було чути в усіх куточках світу: "Ой, мій хвуст-хвуст-хвуст!..". Долиною покотилося відлуння, його відчайдушного крику: "Хуст-хуст-хуст…". Нині на тому місці, де з пекла вибрався нечистий, височить гора, а поселення, що зародилося навколо неї назвали Хустом.

[показать]

***********
Легенди про походження назви міста Хуст

***********

Все дивитись по Тегу: Хуст

Чеський квартал та забудова міста 1920-1930-х рр.
Так називається квартал житлових будинків для службовців та офіцерів побудований в Хусті у 1924-1925 рр. за проектом празького архітектора-функціоналіста Й.Фрайвальда.
[показать]

Загалом в 1920-1930-х рр. спостерігався бурхливий розвиток міста, оскільки воно стало адміністративним центром чехословацької частини Марамороського комітату.

Передусім було побудовано житлові будинки, адміністративні, медичні, соціальні будівлі, школи, торгівельні приміщення, об'єкти громадських комунікацій, водогону, каналізації та розподільної мережі електроструму. Головна передумова будівництва цього періоду - відповідніть культурним потребам 20-го ст.

[показать]


***********
Чеський квартал та забудова міста 1920-1930-х рр. тут

***********

Все дивитись по Тегу: Хуст

На вулиці Леонтовича №2 між вулицями Кучера та Городоцького (в минулому Казимирівська) розташована колишня школа Святої Анни.
[показать]

Трикласну школу було збудовано в 1884 р., за правління Франца Йосифа І, на кошти міської ради та церковної громади храму св. Анни. Автором проекту будівлі у романо - готичному стилі був німецький архітектор Юліус Гохбергер, директор будівельного управління львівського магістрату.
[показать]

***********
Дивитись про школу Святої Анни тут

***********

На вулиці Клепарівській, №35 знаходиться колишній Будинок інвалідів, а нині Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

[показать]

Будинок інвалідів було побудовано в 1855-1863 рр. під керівництвом архітектора Едуарда Каллера (за проектом арх. Т. Гансена) в аркадному стилі (Rundbogenstil) за розпорядженням та на кошти австрійського імператора Франца Йосифа І, за сприяння генерал-ад'ютанта кайзера графа Грюнера.
[показать]
Триповерхова будівля у формах романської фортеці на головному та тильному фасадах має 26 скульптурних елементів і 8 барельєфів (авт. Ц. Годебський, А.М. Пер'є). Майже двохметрові скульптури Воїн (фігура чоловіка) і Спокій (фігура жінки) встановлені з обох сторін від австрійського герба, а палітра та кисть біля їхнього підніжжя символізують Науку та Мистецтво. Скульптурне оздоблення інтер'єру, на жаль, до наших днів не збереглося.

***********
Дивитись про Будинок інвалідів тут

***********

На вулиці Клепарівській, №18 знаходиться ВАТ "Львівська пивоварня", яке з 2008 р. входить до складу групи компаній Carlsberg Group і є одним з найбільших та найстаріших виробників пива та безалкогольних напоїв в Україні.
На території підприємства з 2005 р. діє перший в Україні музей пивоваріння, відкритий з нагоди святкування 290-ї річниці "Львівської пивоварні".
[показать]

Розвитку та вдосконаленню пивоваріння неабияк посприяли монастирі, адже саме освічені монахи мали можливість читати старовинні книги та знаходити перевірену віками рецептуру та методику пивоваріння. З др. пол. 17 ст. граф Станіслав Потоцький надає монахам єзуїтам право побудувати у Краківському передмісті Львова - Клепарові - броварню, "щоб пиво варити своє і добре", а вже з 1715 р. на Клепарові починає діяти перше промислове броварне підприємство.
[показать]
Серед споживачів широкою популярністю користуються такі сорти львівського пива: "Львівське Світле" Алк.об. 3,7 %, "Львівське 1715" Алк.об. 4,0 %, "Львівське Преміум" Алк.об. 4,7 %, "Львівське Міцне" Алк.об. 7,0 %, "Львівське Портер" Алк.об. 8,0 %.
[показать]
Музей працює щодня, крім вівторка з 10:30 до18:00.
Екскурсії проводяться для груп від 7 чоловік. Початок екскурсій о 10:30, 12:00, 13:30, 15:00, 16:30, 17:30. Дегустація "Львівського" пива для осіб віком від 18 років. У музеї працює сувенірна крамничка, а також можна відвідати пивний ресторан "Хмільний дім Роберта Домса", який розташований у колишніх пивних підземеллях.
Сайт музею www.lvivbeermuseum.com
[показать]

***********
Дивитись про Львівську пивоварню тут

***********

Історія Хуста тісно пов'язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту кордонів, приборкання переможених русичів та охорони соляного шляху розпочалося на цьому місці близько 1090р., за правління короля Ласло I Святого (р.п.1077-1095) і тривало до 1191р. за правління Бейли ІІІ (р.п.1172-1196). Є дані, що дата 1191 р. була висічена на камені серед руїн замку, тому історики вважають її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці.
[показать]


Зведення фортеці обернулася для мешканців найближчих поселень десятирічною повинністю. Чоловіки, жінки та діти в руках виносили каміння на вершину гори.
[показать]
У 1242 р. фортеця та місто були зруйновані татарами. За угорськими хроніками в цей період фортеця належала воєводі Хусту. У 1318 р. форпост було відновлено. Слід зазначити, що перебудова замку для посилення та удосконалення його обороноздатності велась постійно.
[показать]
З 1445 р. і до кінця 15 ст. в замку господарювали комендант-жупан Петер Зовеї, жупан Янош Кендереш Маловмізі, граф Імре Заполяї, король Матяш Гунядї І Корвін, королева Беатріс Арагонська.
[показать]
Починаючи з 30-х рр. 16 ст. і до кінця 17 ст. місто разом із замком побувало у володіннях трансільванських князів, імператора Фердинанда I, генерала Георга Баста, Іштвана Бетлена і врешті стало частиною австрійської імперії.
[показать]
Ні татарська орда хана Гірея в 1594 р., ні польське військо на чолі з князем Любомирським в 1657 р., н і турецьке військо в 1661-1662 рр. не змогли взяти фортецю. Станом на 1669 р. для оборони Хустського замку було задіяно 50 гармат, 3 тисячі ядер, кілька тонн пороху, а круті схили Замкової гори та подвійні оборонні мури робили неможливим штурм замку одночасно з усіх сторін.
[показать]


***********
Дивитись дуже багато про Хустський замок тут
***********

В цілому Хустський замок та і сам Хуст дався дуже тяжко, якесь дивне місто і якась доволі странна історія, на мою думку.

Ну і як кажуть на біс, Невідомий Хуст
а ви знали що ... Ділянку дороги від сучасного ресторану "Верховина"(колишній ресторан "Корона") до костелу Св. Єлизавети старожили міста і досі називають "Корзо" (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються").
"Корзо" було місцем відпочинку, зустрічей, побачень та знайомств переважно неодруженої молоді.
[показать]

Празький зоопарк в Хусті
І таке було…
[показать]
Залізничний вокзал
Так солідно виглядала будівля залізничного вокзалу. Протяжність станції була 500 м, відрізок залізничного шляху довжиною 1858 м з 7 стрілками. До придорожних будівель вокзалу відносився склад розміром 119 м/кв та буфет.
[показать]
Міський пляж
[показать]


***********
Дивитись про Невідомий Хуст тут

***********

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.
[показать]

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.
[показать]

***********
Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.
[показать]

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.
[показать]

***********
Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********

Колишній монастир Святої Марії Магдалини розташований на перехресті вулиць С.Бандери та П. Дорошенко (вул. С. Бандери, №8-10). Нині в приміщенні костелу діє Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, №8).
[показать]

[показать]
Існує також легенда, за якою вівтар зробив поважний чернець - домініканець, який народився і виріс у Львові, але протягом багатьох років перебував з місією на далекому Сході. Коли він повернувся, то вирішив зробити такий своєрідний подарунок храму та місту.
Поруч з костелом в 1635 р. було закінчене будівництво дерев'яної будівлі семінарії та монастирських келій.
[показать]
У 1969 р. костел передали Львівській філармонії. У 1968-69 рр. та в 1988 р. чеська фірма "Rieger-Kloss" проводила реконструкцію органу. В 1988 р. тут створили Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Сьогодні орган костелу св. Марії Магдалини є одним з найбільших та найкращих в Україні.
[показать]

***********
Дивитись про Костел Св. Марії Магдалини тут

***********

Арсенал Сенявських. На розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної розташований колишній арсенал Сенявських (вул. Бібліотечна, №2).

[показать]

У 1639 р. за проектом військового інженера генерала артилерії Павла Ґродзицького, одночасно з будівництвом Королівського арсеналу, розпочалось також зведення арсеналу для магната Сенявського. Неподалік від костелу Святої Марії Магдалини з'явилася споруда, яка виконувала оборонну функцію та була опорним пунктом зовнішньої лінії захисних споруд Львова.
[показать]
Нa прикінці 17 ст. арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських будівля арсеналу та всі інші родинні володіння перейшли у власність до литовських князів Чарторийських, які облаштували поряд з будівлею стайню і манеж.
[показать]
На початку 19 ст. будинок придбала родина Баворовських і в 1830-40-х рр. перебудували його за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на приватний музей. Скульптурний декор фасаду та інтер'єру виконав художник Й. Б. Шимзер.
[показать]

***********
Дивитись про Арсенал Сенявських тут

***********

Церква святої Параскеви П'ятниці на вул. Богдана Хмельницького, №63 відноситься до храмів оборонного типу, про що свідчать бійниці на мурах.
[показать]



Храм з'явився ще у княжий період, до формування нового центру міста, на середньовічній дорозі, т. зв. "Волинському шляху" і слугував своєрідним аванпостом за межею укріплень княжого міста.

[показать]

В інтер'єрі склепіння і стіни прикрашені фресками кін. 18 ст. роботи Луки Долинського. На парапеті хорів встановлена пам'ятна таблиця, що сповіщає про завершення відбудови 15 серпня 1644 р., оздоблена молдавським гербом та ініціалами молдавського господаря Василя Лупула, який імовірно надав кошти на відбудову.

[показать]

Василь Лупу - молдавський господар (1634-1654), спочатку прихильник Польщі, а згодом союзник Б. Хмельницького (Тиміш Хмельницький оженився з дочкою В. Лупу - Розандою).

[показать]

про Церкву святої Параскеви П'ятниці тут

Село Пустовійтівка - Роменського р-ну, Сумської області розташоване на лівому березі р. Сула.
Селище відоме ще з 1252 р., а назву поселення пов'язують з прізвищем козака Пустовійта.
Пустовійтівка - батьківщина останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (1691-1803).
[показать]

Калнишевський був військовим осавулом, потім суддею Війська Запорозького низового, у 1762 р. обраний кошовим , але після зустрічі в Москві з царицею Катериною II усунутий з посади. Проте у січні 1765 р., всупереч царській волі, старшина знову обрала Петра Калнишевського кошовим отаманом.

[показать]

Петро Калнишевський помер у віці 112 років в Соловецькому монастирі, де й був похований

[показать]

У 2008 р. з нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі Помісним Собором Української Православної Церкви КП Петра Багатостраждального (Калнишевського) було канонізовано.

[показать]

Коштом Калнишевського в Пустовійтівці в 1773 р. була споруджена дерев'яна трибанна Троїцька церква. За переказами , подвір'я отамана було розташоване неподалік від храму.

В 1929 р. доктор мистецтвознавства професор С. Таранушенко зробив детальне дослідження та опис церкви: "Церкву будував один з кращих майстрів того часу. Про це свідчать обробка деревини (дуб), складання зрубів, рубка замків. Стан збереження її бездоганний. Будівля висока, одна з найбільш імпозантних і величавих на Лівобережжі..."

[показать]

Біля Пустовійтівки на мисі правого берега р. Хмелівка біля її впадіння в р. Сула розташоване унікальне явище серед курганних груп Посулля - Скіфські кургани, відомі також як Оксютинецький некрополь 6 - 4 ст. до н. е.

[показать]

В урочищі Стайкин Верх знаходиться найвищий скіфський курган Дніпровського лісостепового Лівобережжя - Старша Могила.

[показать]

***********
Дивитись багато про Пустовійтівка тут

***********

На вулиці Леонтовича №2 між вулицями Кучера та Городоцького (в минулому Казимирівська) розташована колишня школа Святої Анни.
[показать]

Трикласну школу було збудовано в 1884 р., за правління Франца Йосифа І, на кошти міської ради та церковної громади храму св. Анни. Автором проекту будівлі у романо - готичному стилі був німецький архітектор Юліус Гохбергер, директор будівельного управління львівського магістрату.
[показать]

***********
Дивитись про школу Святої Анни тут

***********

На вулиці Клепарівській, №35 знаходиться колишній Будинок інвалідів, а нині Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

[показать]

удинок інвалідів було побудовано в 1855-1863 рр. під керівництвом архітектора Едуарда Каллера (за проектом арх. Т. Гансена) в аркадному стилі (Rundbogenstil) за розпорядженням та на кошти австрійського імператора Франца Йосифа І, за сприяння генерал-ад'ютанта кайзера графа Грюнера.
[показать]
Триповерхова будівля у формах романської фортеці на головному та тильному фасадах має 26 скульптурних елементів і 8 барельєфів (авт. Ц. Годебський, А.М. Пер'є). Майже двохметрові скульптури Воїн (фігура чоловіка) і Спокій (фігура жінки) встановлені з обох сторін від австрійського герба, а палітра та кисть біля їхнього підніжжя символізують Науку та Мистецтво. Скульптурне оздоблення інтер'єру, на жаль, до наших днів не збереглося.

***********
Дивитись про Будинок інвалідів тут

***********

На вулиці Клепарівській, №18 знаходиться ВАТ "Львівська пивоварня", яке з 2008 р. входить до складу групи компаній Carlsberg Group і є одним з найбільших та найстаріших виробників пива та безалкогольних напоїв в Україні.
На території підприємства з 2005 р. діє перший в Україні музей пивоваріння, відкритий з нагоди святкування 290-ї річниці "Львівської пивоварні".
[показать]

Розвитку та вдосконаленню пивоваріння неабияк посприяли монастирі, адже саме освічені монахи мали можливість читати старовинні книги та знаходити перевірену віками рецептуру та методику пивоваріння. З др. пол. 17 ст. граф Станіслав Потоцький надає монахам єзуїтам право побудувати у Краківському передмісті Львова - Клепарові - броварню, "щоб пиво варити своє і добре", а вже з 1715 р. на Клепарові починає діяти перше промислове броварне підприємство.
[показать]
Серед споживачів широкою популярністю користуються такі сорти львівського пива: "Львівське Світле" Алк.об. 3,7 %, "Львівське 1715" Алк.об. 4,0 %, "Львівське Преміум" Алк.об. 4,7 %, "Львівське Міцне" Алк.об. 7,0 %, "Львівське Портер" Алк.об. 8,0 %.
[показать]
Музей працює щодня, крім вівторка з 10:30 до18:00.
Екскурсії проводяться для груп від 7 чоловік. Початок екскурсій о 10:30, 12:00, 13:30, 15:00, 16:30, 17:30. Дегустація "Львівського" пива для осіб віком від 18 років. У музеї працює сувенірна крамничка, а також можна відвідати пивний ресторан "Хмільний дім Роберта Домса", який розташований у колишніх пивних підземеллях.
Сайт музею www.lvivbeermuseum.com
[показать]

***********
Дивитись про Львівську пивоварню тут

***********

Історія Хуста тісно пов'язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту кордонів, приборкання переможених русичів та охорони соляного шляху розпочалося на цьому місці близько 1090р., за правління короля Ласло I Святого (р.п.1077-1095) і тривало до 1191р. за правління Бейли ІІІ (р.п.1172-1196). Є дані, що дата 1191 р. була висічена на камені серед руїн замку, тому історики вважають її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці.
[показать]


Зведення фортеці обернулася для мешканців найближчих поселень десятирічною повинністю. Чоловіки, жінки та діти в руках виносили каміння на вершину гори.
[показать]
У 1242 р. фортеця та місто були зруйновані татарами. За угорськими хроніками в цей період фортеця належала воєводі Хусту. У 1318 р. форпост було відновлено. Слід зазначити, що перебудова замку для посилення та удосконалення його обороноздатності велась постійно.
[показать]
З 1445 р. і до кінця 15 ст. в замку господарювали комендант-жупан Петер Зовеї, жупан Янош Кендереш Маловмізі, граф Імре Заполяї, король Матяш Гунядї І Корвін, королева Беатріс Арагонська.
[показать]
Починаючи з 30-х рр. 16 ст. і до кінця 17 ст. місто разом із замком побувало у володіннях трансільванських князів, імператора Фердинанда I, генерала Георга Баста, Іштвана Бетлена і врешті стало частиною австрійської імперії.
[показать]
Ні татарська орда хана Гірея в 1594 р., ні польське військо на чолі з князем Любомирським в 1657 р., н і турецьке військо в 1661-1662 рр. не змогли взяти фортецю. Станом на 1669 р. для оборони Хустського замку було задіяно 50 гармат, 3 тисячі ядер, кілька тонн пороху, а круті схили Замкової гори та подвійні оборонні мури робили неможливим штурм замку одночасно з усіх сторін.
[показать]


***********
Дивитись дуже багато про Хустський замок тут
***********

В цілому Хустський замок та і сам Хуст дався дуже тяжко, якесь дивне місто і якась доволі странна історія, на мою думку.

Ну і як кажуть на біс, Невідомий Хуст
а ви знали що ... Ділянку дороги від сучасного ресторану "Верховина"(колишній ресторан "Корона") до костелу Св. Єлизавети старожили міста і досі називають "Корзо" (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються").
"Корзо" було місцем відпочинку, зустрічей, побачень та знайомств переважно неодруженої молоді.
[показать]

Празький зоопарк в Хусті
І таке було…
[показать]
Залізничний вокзал
Так солідно виглядала будівля залізничного вокзалу. Протяжність станції була 500 м, відрізок залізничного шляху довжиною 1858 м з 7 стрілками. До придорожних будівель вокзалу відносився склад розміром 119 м/кв та буфет.
[показать]
Міський пляж
[показать]


***********
Дивитись про Невідомий Хуст тут

***********

В 1920-30-х рр. чехословацька влада досить ліберально ставилася до всіх релігійних конфесій. В кінці 1930-х рр. на Закарпатті налічувалось близько 410 тис. греко-католиків та понад 150 тис. православних, римо-католики, реформати та чисельна єврейська громада.

В цей період відбулося офіційне визнання православної церкви, що зумовило зростання громад цієї конфесії, будівництво храмів, монастирів та інших закладів. Сформувалося дві течії духовенства і громад - одна підпорядковувалася православній церкві Сербського Патріархату, а інша православній церкві Константинопольського Патріархату і зокрема голові чеської православної общини у Празі архімандриту Савватію. В історії Закарпатської православної церкви це явище відоме як "Савватіївський розкол".
[показать]


Костел Св. Єлизавети 14 - 18 ст. (вул. Жовтяна, №45)

[показать]

имо-католицький костел Св. Анни, кін.18- поч.19 ст. (вул. 24 Жовтня, №40)
[показать]

Синагога (вул. Майдан Незалежності, №11)
[показать]

Свято-Благовіщенський храм
[показать]


***********
Дивитись про храми Хуста тут

***********

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.
[показать]

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.
[показать]

***********
Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********