З 1948 р. в Ужгородському замку діє Закарпатський краєзнавчий музей.

[показать]


Тут зібрано багатий матеріал археологічних розкопок, які ведуться з другої половини 19 ст. Заснував музейну справу в цих краях та надав археологічним розкопкам науковий напрямок Тиводар Легоцький, юрист графа Шенборна.

[показать]

Експозиція музею розміщена в 30 залах і налічує понад 110 тисяч експонатів, які в залежності від тематики, об'єднані в окремі відділи:
відділ народного мистецтва та етнографії

[показать]

[показать]

[показать]

відділ духовної культури й історії релігії

[показать]

відділ природи

[показать]

відділ історії міста і замку

[показать]

Ще цікава інформація про Закарпатський краєзнавчий музей

Раніше вулиця називалась Замковою.
Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) - це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований в центрі міста на Замковій горі.
Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.

[показать]



Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33)
[показать]

Зовсім поряд під стінами величного замку знаходиться парк Підзамковий та один з перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту (вул. Капітульна, № 33а)
[показать]

Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.
[показать]

[показать]


Багато цікавого про вул. Капітульну та світлин тут

[x150] [x150] [x150]
[x150] [x150] [x150]



Площа Жупанатська, Кальварія

На площі Жупанатська варто відвідати скверик, де серед альпійської флори сидять відомі закарпатські художники Ерделі і Бокшай (1993). Поряд знаходиться двоповерховий будинок в стилі ампір - колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. №3).

[показать]

Докладніше читати і дивитись про пл. Жупанатськую, Кальварію тут


пл. Корятовича, вул. Цегольнянська

Одна з найдавніших площ міста , де щорічно збиралися ярмарки. Перша її назва - Галькова. Зараз площа наповнена численними магазинами, має ринок, автобусну станцію та залізничний вокзал.
На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул.Духновича, №2), а навпроти аптека (вул. Духновича, №1/пл. Корятовича, №8).

[показать]

Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893-1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (вул. Фединця, №53).

[показать]

Докладніше читати і дивитись про пл. Корятовича, вул. Цегольнянську тут


Корзо, вул. Волошина, вул. Ольбрахта

Це і є історичний центр міста - центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються") , де взагалі немає зелені.

[показать]

вул. Волошина

Римо-католицький храм Св. Георгія (Юрія) 1762-1766 рр. з розписами Яноша Лукача(1763) та необарочним вівтарем з картинами Л.Й.Краккера(1895) (вул. Волошина,№9).

[показать]

Докладніше читати і дивитись про Корзо, вул. Волошина, вул. Ольбрахта тут


Православна набережна, Площа Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія

Покровська церква (Православна набережна, №23)була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896-1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні.

[показать]

Площа Шандора Петефі

Сквер та пам'ятник Шандору Петефі (ск. Б. Ференці). Поруч будівля колишнього готелю "Чорный орел" (пл. Петефи, 20) Нині тут діє дитяча музична школа.

[показать]

пл. Кирила та Мефодія
Храм Христа Спасителя

[показать]

Докладніше читати і дивитись про Православну набережну, Пл. Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія тут


вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народна площа

Варто прогулятись вул. Довженко, де збереглись будинки чехословацького періоду, що є зразками високого рівня архітектурної майстерності.

[показать]

Докладніше читати і дивитись про вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народну площу тут


Театральна площа (площа Євгенія Фенцика), Пішохідний міст та Набережна Незалежності

Готель "Корона",збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова "KORONА" вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика,№ 5).

[показать]

Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, №10).

[показать]

Читать далее...

Село Колодне, Тячівського р-ну, Закарпатської області засноване в 1450 р.
В селі знаходиться одна з найдавніших дерев'яних церков в Європі та Закарпатті - Миколаївська церква 1470 р. з дзвіницею 18 ст.
[показать]



[показать]

[показать]

Дивитись ще про Колодне тут

Село Вільховиця Мукачівського р-ну, Закарпатської обл. розташоване за 13 км від м. Мукачево.
В селі знаходиться дерев'яна, шатрова, бойківська церква св. Великомученика Дмитра 17 ст., перевезена у Вільховицю в 1910 р. з с. Бистриця та перебудована.

[показать]

Дивитись ще про Вільховицю тут

На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали "Відьмина яма" і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Жителі міста називають музей просто "село".

[показать]



[показать]

Експозиція ужгородського скансену налічує 12 хат, гражду, корчму, водяний млин, ступу-сукновальню, кузню, церкву, дзвіницю, каплицю, школу,а загалом - понад 14 тисяч експонатів.
Відвідувачі можуть ознайомитися зі зразками житла і садиб закарпатців низовинних районів - долинян, а на пагорбі - горян (лемків,бойків та гуцулів), а також типовою угорською та румунською архітектурою.

[показать]

На сайті описана кожна хата на схемі
Покажу найцікавіші на мою думку.

10 - Румунська хата із с. Середнє Водяне Рахівського району, поч. XX ст. - трикамерна з напівзакритою галереєю,зрубна техніка, чотирисхилий дах кроквяної конструкції, оздоблені вікна та двері. Перевезена в музей у 1969 р.

[показать]

12 - Гуцульська гражда із с. Лазещина (присілок Стебний) Рахівського району, 18-19 ст. - зрубна техніка, трикамерне житло з прибудованими коморами та хлівами, надвірна комора і дровник, обнесена високим глухим парканом з вхідними воротами. Перевезена в музей у 1967 р.

[показать]

16 - Дерев'яна церква св. Архангела Михаїла із с. Шелестово Мукачівського району, 1777 р., визнана на початку 20 ст. найвидатнішим зразком народної архітектури Закарпаття. В 1927 р. для кращого збереження була перенесена з рідного с. Шелестова до Мукачево, а в 1974 р. - до Ужгорода.

[показать]

22 - Водяний млин з с. Колочава Мігірського району к. 19 - п. 20 ст. - має спільні риси з житловим будівництвом того часу, зруб з дерев'яних брусів, чотирисхилий дах покритий дранкою, два приміщення - для механізмів млина та для тимчасового мешкання млинаря. Був перевезений в музей у 1967р.

[показать]

26 - Хата із с. Гукливий Воловецького району, сер. 19 ст. - тридільна з відкритою галереєю вздовж фасадної стіни, зруб з дерев'яних кругляків, дах чотирисхилий, покритий соломою. Перевезена в музей у 1967р.

[показать]

7 - Хата із с. Стеблівка Хустського району, к 19 ст.

[показать]



Повний опис всіх хат музею можна подивитись тут

Село Лазещина (угор. Mezohat) Рахівського р-ну, Закарпатської області розташоване вздовж річки Лазещини, біля підніжжя гір Говерла (2061 м) і Петрос (2020 м) та неподалік гори Близниця (1883 м). Це останнє поселення Закарпатської області перед Яблуницьким перевалом.
Село відоме з кінця 17 ст. Саме тут традиційно проводять фестиваль "Гуцульська ріпа" - свято на честь головного карпатського овочу - ріпи (інші назви - мандибурка, бараболя, бульба).

[показать]



В селі на цвинтарі збереглася дерев'яна церква св. Петра і Павла, збудована 1827 р.

[показать]

[показать]

Між Ясінями і Лазещиною в урочищі Плитоватий стоїть ще одна дерев'яна церква, Преображення Господнього, 1780 р.

[показать]

В селі розташований бугельний витяг:дорога - 350 м , траса - 450 м, перепад висоти 90 м.


Повний опис тут

Середнє Водяне - село Рахівського р-ну, Закарпатської обл. До 1948 р. село мало назву Середня Апша. Колишня назва походить від румунського слова "апе", що означає "вода"
Тут збереглися дві закарпатські дерев'яні церкви, присвячені святому Миколаю.
[показать]


Церква Св. Миколи ("горішня", або "верхня"), 1428 р. з перебудовами 1600 р., 1760 р. - один з найстаріших храмів у Потиссі. Церква має риси готичної архітектури.
[показать]

Церква Св. Миколи ("долішня", або "нижня") побудована з масивних дубових брусів у середині 17 ст.
[показать]


Повний опис тут

Вишково (угор. Visk, рум. Vascova) село в Хустському р-ні, Закарпатської обл. розташоване на лівому березі р. Тиса біля кордну з Румунією. Переважну більшість населення Вишково складають угорці, які в повсякденному житті використовують угорський час та угорську символіку.
Вишково засноване в 1271 р. , а перша письмова згадка під назвою Вішк сягає 1273 р.
[показать]



В історичних джерелах є інформація, що неподалік Вишково на горі Вар-Гедь (або Вар-Хедь), що означає Замкова, піднімалось укріплення, яке поряд із фортецями Хуста, Королево і Севлюша контролювало водну дорогу по Тисі, якою слідували соляні каравани з Солотвинських шахт.
але замку ви вже не побачите ((

Ще у другій половині 13ст. у Вишково була споруджена одна з перших в Закарпатті кам'яних церков, яка виконувала оборонні функції. Спочатку храм належав римо-католицькій громаді, а згодом прихильникам кальвінізму. Реформаторський костел св. Миколая зберігся до наших днів і є оригінальним пам'ятником архітектури.

[показать]

[показать]

[показать]

[показать]


Ще про Вишково дивитись тут

Нижня Апша (угор. Alsoapsa; рум. Apsa de Jos) село Тячівського р-ну, Закарпатської обл. розташоване в нижній частині р. Апшиця (притока Тиси), від якої власне і походить його назва ( "апе", у перекладі з румунської означає "вода"). За радянських часів з 1948 р. і до 2003 р.село носило назву Діброва (поряд знаходиться г. Думбрава).
Якраз серед таких "будівельних потвор" стоїть одна з найдавніших дерев'яних пам'яток Закарпаття - двозрубна Миколаївська церква (1604 р, п. п. 18 ст.).
[показать]



[показать]

[показать]


Ще про Нижню Апшу дивитись тут

Село Новоселиця Виноградівського р-ну, Закарпатської області розташоване в південно-східній частині хребта Гута, біля державного кордону з Румунією.
В селі знаходиться унікальна дерев'яна церква 17 ст. - Церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка є найменшою дерев'яною церквою готичного стилю на території Закарпаття.
[показать]



За своїм типом Успенська церква належить до дерев'яних церков Потисся та має бездоганні пропорціі.
У бабинці зроблено напис про те, що "храм робив Кочалович у 1669 році".

[показать]

Дивитись більше світлин та опис

Перечин (угор. Perecseny, словацк. Perecany, чеськ. Perecіn, польськ. Pereczyn, рум. Perecin) районний центр Закарпатської області розташований в улоговині Вігорлат-Гутинського хребта, поряд з вершинами Висока (429 м), Кичера (662), Княгиня (758), Ясиня (654), Синаторія (766), Новосільська скеля (766).

[показать]



[показать]

[показать]

У 1902 р. утворилася перечинська римо-католицька громада. Віряни не мали свого храму, тому змушені були відвідувати греко-католицький храм св. Миколая, споруджений на г. Гурка. Лісохімзавод сприяв будівництву римо-католицького костелу св. Августина (вул. Толстого, № 44).

[показать]

В Перечині варто оглянути бронзовий пам'ятник листоноші Федору Фекете (ск. М. Белень), якого також зображено на барельєфі церкви в селищі Тур*ї Ремети , де він проживав. Пам'ятник знаходиться в сквері на центральній площі міста, а зроблено його на кошти Закарпатської дирекції "Укрпошти".

[показать]

Греко-католицька церква Св. Миколая, 2003 р. (вул. Толстого, №3) знаходиться майже в центрі міста

[показать]

Свято - Миколаївський православний храм, побудований в 1769 р. (за інишими даними1763 р. ) на г. Гурка (вул. Івана Франка).

[показать]


Багато цікавого про Перечин тут

Місто Тячів (угор. Tecso, чеськ. Tiacevo, Tjacevo, Tacovo, Tjacev, рум. Teceu, Teceu Mare) районний центр Закарпатської області розташований у Хустській долині на правому березі р. Тиса.
Територія сучасного міста була заселена ще ще у 3 ст. до н. е.
[показать]


Розвитку міста посприяло його розташування на торговому шляху, який з'єднував Угорщину з Польщею через Яблуницький перевал.
Збереглася найдавніша відома печатка з гербом міста Тячева 1608 р.: на срібному тлі - чорний одноголовий орел.
Перший існуючий запис про герб міста датовано 1701 р.

[показать]

У Тячеві з давніх часів діють три церкви: реформатська, римсько-католицька та греко-католицька.

Реформатська церква 15 ст. з годинником на вежі (вул. Незалежності/Леніна, №29).

[показать]

Римо-католицька церква св. Стефана, 1780 р. (вул. Незалежності/Леніна, №27).

[показать]

Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. (вул.Кошута, №91)

[показать]

На вулицях Тячева можна також побачити пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя угорському революціонеру Л. Кошуту, танкісту С. Вайді, Ш. Голлоші, обеліск воїнам-визволителям.

[показать]

Багато цікавого про Тячів тут

Ділове (угор. Terebesfejerpatak, словац. Tribusany Biely Potok, рум. Tribusa Alba) - село в Рахівському р-ні,Закарпатській області розташоване за 50 м від українсько-румунського кордону.
Назва Ділове згадується в документах з 1901 р., а офіційно було перейменоване в 1946 р. До того село носило назву Трибушани(згадка від 1615 р.), бо за місцевою легендою тут жили три брати Бушани. А Діловим почали назвали, бо в селі мешкали "ділові люди".
[показать]



Дерев'яний трибушанський храм Успіння Пресвятої Богородиці, 1750 р.

[показать]

Петропавлівська церква,1860 р., розташована на протилежному березі Тиси біля білопотоцького кладовища.

[показать]

Поблизу села Ділове, в урочищі Круглий, обабіч дороги розташований геодезичний знак та стела географічного центру континентальної Європи.

[показать]

[показать]


Багато цікавого про Ділове тут

За 10 км від залізничної станції Воловець та за 6 км від с. Пилипець, Міжгірського р-ну, Закарпатської області на річці Пилипець (притока Репинки, басейн Тиси) у межах полонини Боржава, біля підніжжя гір Великий Верх (1599 м) та Гимба (1497м) численними мальовничими каскадами спадає вниз 14-метровий водоспад Шипіт.

[показать]



[показать]
Утворився водоспад внаслідок розмивання гірської породи потоком Пилипця, який знайшов вихід своїм водам в глибокій ущелині. Підземне джерело в народі називають "Морським оком".
[показать]
Місцевість біля водоспаду стала популярною для щорічних зібрань хіпі та інших неформальних угрупувань (з 1993 р.) та для проведення свят і фестивалів (Івана Купала, конкурс краси "Міс Шипіт", дитячі заходи).
[показать]

[показать]

***********
Дивитись багато про Водоспад Шипіт тут

***********

Пилипець (угор. Fulopfalva) - одне з найбільших сіл Міжгірського р-ну, Закарпатської області розташоване на висоті 700-750 м н.р.м за 12 км від від залізничної станції Воловець. Через село протікають р. Плошанка, а також потоки Пилипчик та Студений.

[показать]



Нині Пилипець - популярний гірськолижний курорт з трьома бугельними витягами та трасами різного рівня складності, обладнаними на горах Гимба та Ряпушка. Траса "Затишок" з витягом ВЛ-600 має довжину спуску 700 м, перепад висот - 150 м, ширину - 100-200 м. На гору Гимба (1497 м) ведуть витяги "Боржавські полонини" - найдовший швидкісний витяг з двомісними бугелями в Українських Карпатах - довжина спуску 1500 м, перепад висот - 402 м та "Магура" - довжина спуску 900 м.

[показать]

[показать]

Із архітектурних пам'яток села привертає увагу дерев'яна церква Різдва Богородиці другої половини 18 ст.

[показать]

[показать]

***********
Дивитись багато про Пилипець тут

***********

Вулиця Жовківська знаходиться в районі Підзамче поряд з вулицею Б.Хмельницького. В 1825 - 1871 рр. вулиця називалась На Коритах, в 1871-1885 рр. - Коритна, в 1885-1946 рр. - Святого Мартіна, а за радянських часів і до 1993 р. - Декабрістів.
На вулиці Жовківській, №8 розташований костел Святого Мартіна.
[показать]


В 30-х рр. 17 ст. Олександром Зборовським (пол. Aleksandr Zborowski) був заснований дерев'яний костел Св. Мартіна для католицького чернечого ордену Кармелітів черевичкових (Ordo Fratrum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), які жили згідно конституції, прийнятої Римським Папою Євгенієм IV (1383 - 1447). На противагу їм Кармеліти босі (Ordo Fratrum Diacalceatorum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), дотримувалися більш суворого уставу, затвердженого Папою Римським Інокентієм IV (1195 - 1254).

[показать]

[показать]


***********
Багато цікавого про Костел Св. Мартіна можно побачити тут

***********

Львівський палац мистецтв на вул. Коперника № 17 був споруджений в 1996 р. за проектом Василя Каменщика, розробленим ще у 1987 р., поряд з палацом Потоцьких.

[показать]


Фасад будівлі прикрашений символічним горельєфом із зображенням св. Луки (скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра, Л. Яремчук). Загальна площа палацу - 8,7 тис. м. кв. На 4 поверхах розміщено 12 експозиційних залів, є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня.
В палаці мистецтв відбуваються регулярні мистецькі події: Львівський Осінній Салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку "Весняні настрої", пленери львівських художників на місцях, пов'язаних з іменем Т. Шевченка і щорічна виставка творів за їх результатами до Шевченківських днів "Свою Україну любіть…". На основі творів і документів, подарованих Львівському палацу мистецтв, тут постійно функціонує кімната-музей Т.Шевченка.

[показать]

***********
Багато цікавого про Львівський палац мистецтв можно побачити тут

***********

На вулиці Коперника, №15 розташована розкішна будівля колишнього палацу Потоцьких.
Родина Потоцьких, продавши свій палац на пл. Галицькій, придбала у 1822 р. ділянку землі з палацом на вул. Широкій. Старий палац був розібраний у 60-х рр. 19 ст.
[показать]


[показать]

Альфред II Юзеф Потоцький гербу Пилява- граф, політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат в Ланьцуті був палким поціновувачем французької архітектури, а оскільки на той час була мода на все французьке, то було надзвичайно престижно замовити проект нового палацу у французького архітектора.

[показать]

Будівля палацу має розміри 55 х 131 м з загальною площею 3100 м2. Від великого центрального вестибюль-холу у два боки відходять коридори, які у правій частині закінчуються господарськими приміщеннями, а у лівій - приміщеннями для прийому гостей, які пов'язані з терасою і виходом у сад. В оформленні парадних залів(Червона, Дзеркальна, Голуба, Кабiнет Ордината) широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, настінний розпис.

[показать]

До речі, біля палацу Потоцьких в 1978 р. режисером Георгіем Юнґвальд-Хількевичем були зняті сцени відомого і для багатьох улюбленого фільму "Д'Артаньян та три мушкетери" за мотивами роману Олександра Дюма - батька "Три мушкетери". Кадри з фільму взято з сайту "Д'Артаньян та три мушкетери" в Львове

[показать]

***********
Багато цікавого про Палац Потоцьких можно побачити тут

***********

Унікальна пам'ятка живої природи - "Долина нарцисів" знаходиться на околиці Хуста в урочищі Кіреші між р. Тиса та р. Хустець. За легендою, саме у дзеркальних водах Хустеця, син річкового божества Кефісса і німфи Ліріопи - Нарцис побачив своє відображення, закохався і помер від туги. А на березі річки з'явилася ніжна квітка з холодною красою і з ароматом, який одурманює.

[показать]


Вже скоро! Ми цього року знову поїдемо ...

[показать]
Цвітіння в "Долині нарцисів" зазвичай починається у першій половині травня та триває близько двох тижнів. В цей період сюди приїжджають тисячі туристів не тільки з України, а й з-за кордону. Охоронці стежать, щоб відвідувачі не топтали і не зривали нарциси, а зухвалих порушників чекає штраф в розмірі близько 15 $ за одну зірвану квітку. Але, на жаль, навіть такі заходи не вберігають квіти від знищення і "Долина" поступово зменшується. До неблагоприємного людського фактору додаються також природні - зміна вологості і клімату.
[показать]
"Долина Нарцисів" Хустське відділення Карпатського біосферного заповідника
Тел. моб. 067 310 35 16
Час роботи: з 1 по 25 травня з 9.00 до 21.00


***********
Багато цікавого про Карпатський біосферний заповідник "Долина нарцисів", ур. Кіреші можно побачити тут

***********