Стас...ітс фо ю :) Думаю ти зрозумієш...
Нахер мне город, в котором больше не встретить тебя.
Сворачивать горы с восьми до пяти, спасаясь нещадной работой,
А после в старых местах появляться, но так и не встретить тебя
Наш общий парфюм, не жалея на шею.
Взрываться в руках у кого-то, а после
Видеть во сне на плече у подруги,
Как в прошлой весне я ловлю твои руки,
Если решишься, давай поскорей.
Может быть в мае, там куча дней…
Я начинаю ждать.
Ты только не злись там на меня…
Ты просто не слушай песни мои.
Ты только не злись там на меня…
Я то чего… Я тум сама…
И все хорошо, я тут сама…
И все хорошо…
Нахер мне город, в котором
В спинах чужих ошибаться, но так и не встретить тебя.
Просто походкой в пальто эти глюки
Все дразнят и дразнят
Мою близорукую память.
Толпа меня тянет туда, где не встретить тебя.
С миром проассимилироваться…
В лесах, темно-синем седане,
А после…
Видеть во сне на плече у подруги,
Как в прошлой весне я ловлю твои руки,
Если решишься, давай поскорей.
Может быть в мае, там куча дней…
Я начинаю ждать.
Ты только не злись там на меня…
Ты просто не слушай песни мои.
Ты только не злись там на меня…
Я то чего… Я тум сама…
И все хорошо, я тут сама…
И все хорошо…
Нахер мне город, в котором
Черт знает с кем напиваться и к счастью не встретить тебя
В дебрях Москвы просыпаться, но так и не встретить тебя…
Нахер мне город, в котором больше не встретить тебя.
Даже теперь, когда осень… так здорово,
Знаешь, у нас понастроили нового…
Життя набагато простіше ніж ми думаємо (с), незважаючи на всі складні ситуації, що бувають...
"Ні" сказати так просто... так легко... А як важко навчитися з ним жити...
І неважливо хто саме каже "ні" - я чи він... Головне те, що воно прозвучало....
Іноді воно вирвається випадково і неочікувано...
Іноді виводить мене з себе...
Іноді змушує плакати..
Воно продовжує багато фраз типу "Кохаю", "будь завжди поруч", "довірся мені", "допоможи", "дочекайся" і щось типу того...
Слово "ні" має багато замінників - "можливо", "не зовсім", "майже", "так, але", "незнаю", "не дуже"... список можна продовжувати дуже довго....
Але знаєте, все таки краще говорити прямо - "ні"... Бо тільки це слово ставить крапку і зводить з розуму одночасно, підводить все до логічного чи не зовсім логічного завершення, проводить під усім минулим жирну риску.
______________________________________________
Розбити своє і його серце і вирішити вже НЕ нашу долю... НЕ спільну...
Збирати себе по шматочкам і зклеювати як дорогу порцеляну, щоб знову милувати чиїсь очі та амбіції...
Як жити далі? Як змусити себе вернутись до попереднього життя?...
Слово "люблю" приємно чути тільки вперше, коли тобі це кажуть занадто часто, то вже немає того тривожного трепету в грудях...
Я іноді думаю, що я вже давно не ексклюзивний екземпляр, а так дешевий неформальний "секонд хенд"....
І я говорю не про секс, а про почуття... Їх немає...вони витратились на дурниці...
Для того, щоб полікувати мої душевні рани, потрібна ціла купа часу... Що ж час - це єдине, що в мене є і що мені ніколи не вернути....
Тільки щоб не почути "Ні".... Тільки, щоб не було шансів на "Так"...
_____________________________________________________
А що було б, якби все пішло по-іншому сценарію? Хто зна...
Господи, за що ти забираєш молодих??.... Йому ще жити і жити...
Вадімка, а ми ж тебе бачили в суботу... Ти був такий щасливий...
Ви з Машою ще нашій компанії помахали па-па.... Боже, хто знав, що то ваша остання зустріч...
Смс прийшло сьогодні о третій... Я думала що не витримає серце.... Просто...
Просто помирати молодим не можна.... Я не думала ніколи, що таке станеться....
А ти обіцяв на наступній рік просити її руки... Думала погуляємо на весіллі...
А ви з нею жартували і казали, що спершу мені треба одружуватись, бо я старша... Ви були такі щасливі.... Напевно востаннє так завжди кохають.....
ЇЇ фото у тебе на аватарці Вконтакті... Любив... Дуже любив...
Вадімка......
Вибач мене.... Якщо щось не то сказала... Якщо чимось образила...
Сльозами не зарадиш біді.....
Хай земля тобі буде пухом.... Ми тебе будемо пам"ятати, сонечко....
R.I.P.
[300x225]
Все якось так тупо і так пусто всередині....
Тільки робота, цей клятий комп"ютер мені вже навіть по ночах сниться....
Коми, крапки, орфографія.... Тексти, тексти, тексти....
Книги, мова, історія....
Пиво і сигарети...
Твої фото в чаті.... тобі теж не найкраще....пробач...
згадую його... він як будяк в серці.... ненавиджу і люблю.... чи все таки більше ненавиджу?
все одно ми з ним різні....
гопники, блондинки з неакуратно фарбованим волоссям....
в крані відсутня вода... недочитана книга... недописана стаття...
Господи, чому на мені немає кнопки off ??
я стомилася, я хочу до татка... хочу сказати як я його люблю...
і я не хочу розуміти, що це неможливо....
Мама колись казала, що було би серце, а печалі завжди знайдуться....
Здається у мене воно є.... значить я ще не геть пропаща....
[287x400]
Ти знаєш, а янголи ходять між нами,
Звичайні такі собі люди, ну майже як ми,
Купують газети і дивляться телепрограми,
І гріють під светриком тіло своїми крильми
Ти знаєш, а янголи також з роботи,
Приходять під вечір, годин напевно у сім,
І залишивши позаду всі свої турботи,
Вони поспішають туди, де чекає їх дім.
Ти знаєш, а янголи курять свої сигарети,
П"ють дешевий портвейн і носять футболки ХL,
На вулиці бідним кидають останні монети,
Хоча у самих ніколи немає грошей...
Ти знаєш, а янголи влітку з кружкою чаю,
Сідають на підвіконня укутавшись в плед,
І в зоряне небо довго-довго вдивляються,
Шукають таких самих янголів з інших планет.
Ти знаєш, а янголи також ночами,
Страждають і пишуть свої неумілі вірші,
А потім йдуть в душ і в холодній воді до нестями,
Намагаються змити весь бруд із своєї душі.
Ти знаєш, а янголи плачуть в подушку,
Коли боляче дихати і немає потрібних слів,
Витираючи сльози, тихо, майже навушко
Просять Бога, щоб янгол їхній до них прилетів.
Ти знаєш, а янголи ходять між нами,
Звичайні такі собі люди з поміж людей,
Загорнувшись у крила, вони помирають так само,
Як і ми.....
Зачепивши за вічність погляд вологих очей...
Woman I can hardly express
My mixed emotions at my thoughtlessness
After all I'm forever in your debt
And woman I will try to express
My inner feelings and thankfulness
For showing me the meaning of success
Ooh, well, well
Doo, doo, doo, doo, doo
Ooh, well, well
Doo, doo, doo, doo, doo
Woman I know you understand
The little child inside of the man
Please remember my life is in your hands
And woman hold me close to your heart
However distant don't keep us apart
After all it is written in the stars
Ooh, well, well
Doo, doo, doo, doo, doo
Ooh, well, well
Doo, doo, doo, doo, doo
Wellll
Woman please let me explain
I never meant to cause you sorrow or pain
So let me tell you again and again and again
I love you, yeah, yeah
Now and forever
I love you, yeah, yeah
Now and forever
I love you, yeah, yeah
Now and forever
I love you, yeah, yeah
Бабло.... Бабло - це сила...
І як завжди - сильніший той, у кого грошей більше.... Беззаперечне правило... Аксіома...
Насправді усвідомлюючи це, стає хєрово. Хєрово жити у світі де все і всі продаються і купуються.
Тільки не треба мені тут доказувати, що є щось таке, чого не можна купити. Купити можна все і всіх.
Просто у всього є своя ціна. У мене...У вас...
І з цим не можна боротись....Це треба сприйняти....
День - це маленьке життя, і треба його прожити так, ніби ти маєш померти зараз, але тобі раптом подарували ще добу (с)
Наслідки... Які наслідки?
хм....
Не граю я більше в такі ігри... Ігри під назвою "лав"...
Награлась... Сита по горло.... Алергію заробила на ці всі почуття...
І в серце нікого не збираюсь пускати.... Нікого....
Закрила на ремонт... На довго....На генеральний....
А душу взагалі не відкрию нізащо.....
Думаєте від ваших "всьо буде добре" або "ти заслуговуєш на кращого" за бутилкою мартіні стає легше??
Чи я маю повестися на того бландіна, що ви так дружно цепляли за сусіднім столиком?
І якого фіга вони притаскали його, щоб я як завжди відкрила рота нє в тєму і він образився...
А я ж умію...
Пі.Сі. "Три топора" і пачку Winston в студію.... І тоді я знову з "FUCKтично" перетворюсь на "Янгола"