ты сука! ти не даєш про себе забути! йди на захід,де пьяні міста обіймають пусті,фригідні площі. де шляхи занурюються в пісок,щоб лишатись врівноваженими. румби з азімутами викидають з себе хвилини і лишають поля порожніми. лише там мешкає незаймане повітря і це саме те місце де ти міг би завагітніти моєю душею. дотик. він розповідаеться повільно і ніби не має захисту...та так і є. думаю варто дихати швидше,поки не скінчилось пальне. є категорія питань які ти не почуєш. я створюю ілюзії. ти їх фарбуєш. я єксплуатую тебе.
вітер,шмара,гвалтує кожен твій крок і хапає твоє волосся. 9k 9 ljybljy tvoe voloss9! які ви підступні. чому небо не буває блакитним? ті зробив мене безплідною
Вбивають вчинки хорошого тону. Навіть земля обертається не щиро.
Сидиш в кімнаті, заливаєш себе слізьми. Сам собі публіка,сам собі актор. Гучність аплодисментів вимірюється емоційністю постів і кількістю співчуваючих.
Всім вже розповів який ти нещасний? НАхуй тобі ті руки? Ріж їх до біса!
Можливо ще й я пожалію. Не щиро. Епоха підробок.
Штучні зірки спеціями осипають вигадані почуття,і генетично змінені троянди пахнуть цитрусом в пластиковій вазі.
Все так романтично.
Клятий період бракованихї оргазмів.
Можна питання? НАХУЯ ТРИМАТИ ЗА РУКУ,КОЛИ ТОБІ ЦЕ НЕ ПОТРІБНО? НЕНАВИДЖУ ВВІЧЛИВІСТЬ! БУДЬ МИЛИМ,
ВІДІШЛИ МЕНЕ НАХУЙ!
Касается кончиками пальцев и замечает каждое послание перед тем, как закрываются глаза. Смерть - это отметка -1 по оси ОХ, поставленная кохинором, её легко стереть с памяти прикосновением ластика. Дальше будет куда удобнее закидывать на диван ноги и совершать поступки дурного тона,ибо они будут нести иной характер.. Если слова не доступны пониманию её, не обязательно причина в имитации сигналов. Возможно дело в НЕ попутном ветре или часовая стрелка попала в пробку. Это ещё хуже, чем стоять в очереди. . Слова набирают вес и прячутся от папараций. Стабильность пугает своей предсказуемостью и цвет требований его свидетельствует о внутреннем беспокойстве. .Макроскопичные тела учат наши поведения, а потом дурно влияют на тех,чьи имена ты сейчас не вспомнишь. ПРосто хочу чтоб ты знал-она тоже результат твоих ошибок. ПОмнишь она жила в эпоху, когда людей не беспокоили проблемная кожа и потрексанные губы? Это моя любимая часть её рассказа. Я буду закрашивать стены пробелами,чтоб оставить материал для написания послания тебе. Та же музыка оказывает сопротивление потокам логичного и уязвимого. НЕ так много изменилось.
Так однаково починається наш день: ти прокидаєшся,я вирушаю в дорогу. Так по різному ми починаємо день, ти молишся,я відмовляюсь визнавати свої помилки. Прокидайся,люба! Можливо ми ще встигнемо навести наші годинники на один. час, можливо колись ми обидві прокинемось о 23-й хвилині. У тебе ніжні пальці,у мене не чуттєва шкіра. Я боюсь,що колись не почую тебе. Ти закриваєш очі,я дивлюсь на тебе-ми вміємо разом відвертатись від проблем. Наші легені в унісон видихають при палінні. Ти переживаєш за людей,які не розділяють твоєї думки.але не помічаєш,шо твій смак ніжніший,за їх уявлення про досконалість. Я піду тією дорогою,де буде шанс зустріти тебе.
как странно:
вчера я "опьянела" от этой песни,
а сегодня чувствую "похмелье"
вы понимаете, это 1969 год!