Настроение сейчас - Лирико-ожидающее

Странно, не до конца понятно..
Не посещал сайт уже очень давно. Вернулся т.к. контакт закрыт, а периодически выписать все что внутри просто необходимо. И опять звучит уже хорошо знакомый лаунЧ со стены сопровождающийся звуком клавиатуры.
И так..наЧнем...


Когда находишься рядом с любимым и уже очень близким человеком - ужасно по нему скучаешь т.к. это он сейчас рядом..
Проходит некоторое время и вы расходитесь в разные стороны (слава богу физически-не морально).
И вот стоишь на остановке смотришь на своего ЛЮБИМОГО ЧЕЛОВЕКА - он становится все меньше и меньше, а чувства тоски, тревоги, нежности увеличиваются в геометрической прогрессии.
СТРАННО ЧЕЛОВЕК СТАНОВИТСЯ МЕНЬШЕ, А ЧУВСТВА К НЕМУ-БОЛЬШЕ...
ЛЮБОВЬ.НЕвру!!!!

Слушать этот музыкальный файл

люблю))

Ирена Карпа
Bitches Get Everything


OCR Busya http://lib.aldebaran.ru/
«Ірена Карпа "Bitches get everything"»: Книжковий клуб сімейного дозвілля; Харків; 2007

Аннотация

Відверта історія розкутого життя молодої кінорежисерки Тріші Торнберг, яка знімає провокативне кіно. У вільний час Тріша розважається в колі друзів, і розваги їхні з погляду пересічного громадянина досить нестандартні, навіть скандальні, її черговий фільм забороняє цензура, однак відбуваються підпільні покази, і картина Тріші здобуває премію престижного Венеційського кінофестивалю. Під час вручення кінопремії на неї чинить замах маніяк. Із жахом Тріша розуміє, що це – один з її колишніх коханців...

Ірена Карпа
Bitches get everything

БІЛОЧЦІ

Рекомендовано для читання егоїстичним сукам.

You only live once, right?
Well, except for Lazarus. Poor sucker,
he had to die twice…
(Charles Bukowski,Pulp).20

Человеческие отношения – как жвачка при совке. Надоело жевать сегодня, прилепи на стол – дожуешь завтра.
(Настя)

Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий.
Якби то холодний чи гарячий ти був!
А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний,
то виплюну тебе з Своїх уст…
(Об'явлення Івана Богослова)

00:00:00:01

Його ще зовсім дитяча шкіра пахла чимось таким, від чого на мені згорала вся трава. Знаєте цю шерхлу траву військових аеродромів? Така ж інколи росте на жіночому тілі. Невидима з висоти чужих польотів. Чорні підпалини я до часу ховаю під одягом.
Йому на сім років менше, ніж мені. Найкращий афродизіак – ризик. Для відчуття нормальності всього, що відбувається, я й сама дедалі частіше перетворююся на дурнуватого підлітка. Ми пестимо, ледь не роздягаємо одне одного просто на вулиці, моя рука в його джинсах, очі блищать, ми регочемо. Які, до біса, перехожі? Я хочу його, він найкращий, мене аж нудить від цього нонстопу.
Його батьки нічого не знають. 24 години на добу повної безсвідомості, але ж який зашкал лібідо. Можна сховатися під ковдрою знятої за 55 баксів за день квартири, майже не їсти, лиш несамовито кохатися без слів, час від часу перемикаючи середньої паршивості музичні канали велетенського телевізора. Можна, але ми цього не робимо. Поки що. Поки я надто сильно його кохаю. Поки ще не можу втриматися від мазохізму.
Чомусь я не ставлюся до нього як до м'яса, придатного чи не придатного до траху. А саме таке в мене зазвичай ставлення до більшості чоловіків. І не вбачаю у ньому розумника чи впливового потенційного друга, з якого могла б отримувати інтелектуальний чи предметний зиск. Так я ставлюся до меншості.
Я не ходжу з ним мовчки гуляти і просто десь пити чай, як то трапляється у мене взагалі з обраними. Ніколи, зрештою, не думала, як саме я до нього ставлюся. Та й навіщо? Він же є. Він справжній. Він кохає. Усією силою свого вразливого юного серця. Повисло собі як на ниточці. А в мене у кишені бритва. Тільки: тссс.
Я режисерка. Знімаю непогане кіно. Це я так думаю. Фани кажуть, воно охуєнне, заздрісники – що в мене таланту кіт наплакав. Не знаю, який то був кіт. Можливо, морський котик. Чи просто кит. І цей наплакав так нормально, перейматися добродіям не варто.

– Ваше актуальне кохання, якщо можна таке запитати… Чи надихає воно вас? – це хтось із добрих журналісток.
– Одне з ваших останніх або всі в купі! – верещить голос – також добрий – із презентаційної публіки.

Ах так, забула сказати. То якраз презентація мого нового кіна «Перламутрове Порно». Здається, наступного дня цензура нашої прекрасної демократичної країни його заборонить, що не може не принести фільму мегажирних піардивідендів. Чим більше, виблядки, забороняєте, тим радісніше глядач (слухач, читач) усе хаває. А ви як собі думали? Найактивніші споживачі інтернетної порнопродукції – благочестиві американці. Сім'я і мораль – це тобі не хухримухри. Це хутра й авокадо. Та й недаремно ж наш Президент корішається з тамтешнім. Забороняйте. Нам нема нічого комерційно вигіднішого. Мій продюсер з переляку почервоніє, як срака після бані, але в глибині душі буде щасливий.
– Моє останнє, гм, кохання… – починаю я із запитальною інтонацією, вдивляючись у зал. Там десь має глипати очима об'єкт моєї нереалізованої педофілії. Агов, ти де? А, все. Бачу. – Так от, – продовжую – моє останнє кохання фактично незаймане…
(Залом перекочується традиційний смішокшепотіння.)
– Йому, знаєте, лише 17 рочків, і я боюся пред'яви від його мами. Я ж типу особа не зовсім однозначна. Та й бабла з мене злупити можна, якщо захотіти. Хоч я і не Майкл Джексон. А шкода. Але й не американський священик. Що радує. І не вчителька музики з приватними уроками, що радує моїх сусідів…
Зал регоче. Знову думають, що я бавлюся в реальне життя. Так само, як у фільмах я бавлюся в нереальне, підсовуючи насправді автобіографічні шматки.
– А… хочеться? – співчутливо питає хтось із журналістів так, що після «хочеться» зависає промовиста пауза.
– Хочеться, – цілком серйозно кажу я. – А кому ж не захочеться? Сонечко, коли там тобі вісімнадцять Читать далее...

Ірена Карпа
50 хвилин трави


http://lib.proza.com.ua/
«Ірена Карпа «50 хвилин трави»»: ''Фолио''; Харків;

Аннотация

Ірена Карпа (справжнє ім`я невідоме). 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій вельми певний спосіб життя. «Дупа і уродка (…), прибацана тьолка…» — любить цитувати журналісти антоцію до першої Іреніної книги «Знес Паленого». Насправді все ще гірше: Ірена добра, розумна, виважена, гарна…
«Сиджу вечорами, плету макраме…» — зізнається вона в одному інтерв`ю.
Це неправда, що вона любить картинги, — вона пече яблучні пляцки. Неправда, що пірнає в Тихому океані з аквалангом, — вона читає дамські романи.
Ірена НЕ подорожує автостопом, НЕ фотографує заборонених яків в Гімалаях на ІндоКитайському кордоні, НЕ пише блюзнірських текстів для альбомів типу «Курва Кам Бек!» гурту типу «Фактично Самі», НЕ міняє життєвих поглядів і місць проживання, НЕ пише дисертацій з літератури, НЕ вживає жодних наркотиків, НЕ малює автопортретів, де зображений самий лише голий торс, НЕ поводиться нечемно, НЕ заключає мільйонних контрактів.
Ірена просто НЕ каже правди.

Ірена Карпа

50 хвилин трави


(КОЛИ ПОМРЕ ТВОЯ КРАСА)

— Мені так страшно… — Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік.
— От ти знаєш, що вони з нас зроблять? — провадила вона далі. — Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! — Євка рвучко обернулась до коханого. — Ти боїшся так, як не боявся ніхто з нас. Ти ВМІЄШ боятися, правда, Даню?
Він, здавалось, з неприємністю помітив її присутність, але заговорити не спробував.
— Та ти хоч бачиш, де ми?! — не вгавала дівчина. — Ти хоч мене бачиш?!
Він, швидше, чув її надривний голос і відчував гарячковий запах знервованого тіла. Як все обридло…
Коли помре твоя красаа…— озвалося в смердючих стінах. Ця клята пісенька переслідувала з усіх радіоефірів і поволі починала доводити до сказу. Принаймні, Євку з Даньою, котрі от вже три місяці поспіль шукали порятунку. Притулку. Бодай чогось схожого.
Євка мала 19 років, руде фарбоване волосся і повну зневіру в себе.
Даня мав стільки ж, був справжнім чорнявим красенем в порівнянні з Євкою, дуже рідко усвідомлював свою вроду і те, що з ним відбувається.
Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду.
Довкола були самі райдуги. Чорт би їх забрав.
Євка сіла на ящик. Старий будівельний мотлох вже три дні правив їм за меблі в цьому “помешканні”. Вони ховалися тут, боячись навіть вийти посцяти на вулицю, від чого це життя смерділо ще більше. Смерділо страхом двох гидких створінь, які казначого бояться смерті.
Даня підійшов до вікна і став коло нього трохи боком: щоб знадвору не побачили. Щодня о цій порі він дивився вечір. Це коли сонце вже зайшло, а небо ще не втопилося. В цей час найважче позбуватися спогадів. То й був маленький Данин секрет: боротись зі сподіваннями й спогадами. Так, особливо зі спогадами — цими потворами, що нагадують, яким ти ВЖЕ міг бути, ЯКБИ НЕ…

To be a GOOD looser. Нічогеньке гасло, правда? Від вас, отже, вимагається одне:
Посміхатись,
Посміхатись,
Посміхатись.
Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!
Євка підійшла до Дані й брудними пальцями спробувала розкрити йому повіки. Він щось сонно проказав і ще дужче замружився.
— Вони ж у тебе були зеленими, правда? — зітхнула дівчина. Свого власного лиця вона не бачила так довго, що вже й не намагалася згадати його. Просто спершу люстерко загубилось, а потім годі було думати про такі дурниці, як власна мармиза. Окрім того, не було жодного бажання заглядати собі в вічі. Все, геть усе байдуже. Навіть страх не позбавляв цієї жахливої нудьги. Здавалося, весь світ нею дуситься. І ніхтоніхто не хоче її викашляти чи виблювати. Отакто. Дбаєм за своє.


* * *

“Сумні різдвяні свята у тридцять сьомім році…” Мда. Залишся там, дитинко, залишся. Забудь, що я тебе чекаю (та чи й знаєш ти про це?), залишся там. І я легко збожеволію. Зовсім просто. Я ніколи не вийду за межі своєї божевільні. Ти любиш це слово, я знаю. Не приїзди до мене…”
Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця. Не спокуситися ласими пропозиціями зостатися за кордоном (хаха!) так само легко, як не розтулити пельки на іспиті з коханого предмету, коли знаєш геть усе…Просто мовчиш, як пень, і прислухаєшся до шурхоту сліз десь усередині, поміж своїх внутрішніх органів. Ти запустив у себе невдаху й одного дня це стерво проросте крізь твої вуха, ніс горло, дупу буйним пурпуровим цвітом.
Даня відкинувся на подушку й судомно (блаженно?) зітхнув. За півтора тижні йому слід забратися з помешкання: гроші скінчились давно. Не було навіть смішної щомісячної стипендії — Академія теж бовталася в каламутті минулого. А, пес із нею…
Даня спробував Читать далее...

Так и есть.. есть, есть, воду пить, не болеть...
Сдесь давно меня не было, даж как- то хотелось удалить страницу дабы она лишнего места не занимала...
Это все от полной недостачи времени в сутках..
Кто - то решил, что будут сутки длится 24 часа? а со мной то никто это не обговорил вот теперь живешь по каким - то странным правилам которые придумал кто -то кого я никогда даже не услышу, не то чтоб поговорить, я уже не говору о полном объявлении амнистии этому умнику)))лан, безпридметно все получается...
Да, а еще весь трабл в том, что в свое свободное- таке как сейчас время просиживаю и контакте, мне там веселее!!!
Но на работе, где я в данный момент и нахожусь контакт забанили ((, апро эту лазейку еще никто не знает))
P.s. К стати)) я даж свой пароль не помню)) попал сюда благодаря спамам))
СПАСИБО ВАМ!!!!!))))
Пощел я искать еще друзей!!! :;

Нписал только-что несколько строк и вытер. Вытер из-за вопроса "зачем?". Розозлился на себя же. Ответив "а зачем это все!? Исе что окружает, но успокоился т.к. все что не делается - тому там и место!!!! Да, а еще мне иногда кажется, что я с ума сошел и люди вокруг меня все ТАКИЕ забавные! Иду только и поражаюсь им, и приходит осознание, что это ты странный и неадекватный. Но я не парюсь! Ибо это привыкли называть нежно - ВЕСНОЙ!!!

Я пропал, на время... У меня куча работы, девушка появилась и наконец-то та без которой самого себя тяжело представить без нее - половинка. Съезжаю с общежития на квартиру. В общем жизнь принемает обновленное русло происходящих событий. Надеюсь я сюда буду заходить по чаще. А сейчас надо доделать роботу и домой, точнее к половинке. Спасибо всем кто еще надеется меня *увидеть*.Всем привет! А Грин Гел одельный - С прошедшим днем РОЖДЕНИЯ!!!!!!!!!!!!!

А-а-а-а!Эту заметку я пишу с телефона!Я с 1го числа режиссер монтажа!радует!Я влюблен, не адекватен и полностью готов принять весну! Хочу одеть кеды, легкий верх. Наслождатся солнцем любить капель, мокрые ноги и перепрыгивать лужи в надежде,что эт поможет!ДА! И дышать воздухом первородной весенней природы (че сказал - сам не понял) все. Завтра допишу чет интересней!Целую всех!СПОК-нОК'!

Я сдесь давненько не появлялся.Времени нет и спать по 2часа в сутк - не вариан, зато отличная практика выносливости.Хочется многое написат,но глаза ломают зубочистки, а пластырь натягивает кожу головы на глаза. Завтра есть время поспать. В такие моменты главное, чтоб некто не появился из интересных людей,а болшенство таки интересны.А когда интересно(каламбур получился) могу не думать о сне и еде. Последний днь съемок завтра и это радует.Бля!Веталик пришел.Я ему рад и не рад-смежное чувство.И об этом тож хочется выговорится.Принес Марию иХуанну.
-А-а-а!Нет!СТОП!Я сплю и видеть н е ч е г о н е х о ч у ! ! !Короче, спконой ночи!

Слушать этот музыкальный файл

не знаю че эт такое.Посмотрим

Зашла девушка моей мечты и все оборвалось.
Продолжаю.
Православный - веселый дядька с рыжей бородой,он очень просветленный,как для отца в мире новых технологий,событий и всяко такого барахла современости,что меня очень поразило; А вот будист покарил все мое сознание.Он рассказал мне о нашем восприятии и реальности такие вещи,что у меня чуть не открылся 3й глаз.И сам по себе эт очень простой, светлый изнутри,жизнерадостный человек который всегда смотрит в глажа,а еще помоему он курит травушку. Он бест!все блин через 2часа вставать.Всем СПОК-НОК!

Закончился рабочий день.Сегодня мы снемали как представитель ислама принимал у себя католика,православного,будиста и кришнаида.
Мой психоанализ каждого из представителей сошелся на следующем: Исламец много знает,у него очень жесткие преоритеты; Представитель кришнаидов очень позетивный,но многого боится,неверенный чтоли; Ктолик - умный,разговаривает очень депломатично + такой себе семьянин; 80935342724

Проснулся рано,точнее почти не спал-не хотелось.Еду на работу и настроение в духе Амели,ток гармони не хватает.
Вот почему создатель нашей жизни поскупился на звукорежиссеров?Ну чтоб было как в фильмах - хочет реж. передать определенное настроение - добавляет музыку в соответствии.А хотя кому от этого легче будет?И так много создано,а никто по сути не ценит.Все только ДАВАЙ,ДАВАЙ.
Вывод: учитесь ценить!

Да,всегда жизнь преподносит нам выбор.Точнее я даже не знаю че происходит сейчас.Мне это нравится,но в то же время чувство будто стоишь на краю обрыва и есть лишь 2 варианта: 1.Вернутся туда откуда пришел. 2.Научится летать и там начать новый этап своего бытия.
Первый вариант меня вовсе никогда не интересовал.Но из-за этого высота обрыва на столько выросла,что все тяжелее и тяжелее становится вера в возможность преодалеть жизненный каньен.Нет я его конечно преодалею!Но необходимо выговорится.
Мне 19.меня на днях выгнали из универа т.к.вместо учебы я выбрал роботу и об этом родители не знают и преходится им самы наглым образом лгать до тех пор пока не востановлюсь на ражиссу заочку.С общаги выгоняют и целый день прошел в поисках квартиры.Слава Божиньке, что хоть на работе повышение (своего рода) с админа на режа монтажа.А ночные клубы молчат будто досихпор отсыпаются.Ах да и денег нужно 1000у.е.чтоб все оформит с жильем,а сейчас с наличко по моему всем тяжело.
Ну вот,выписался!Тепреь легко! :)Ничего страшного!уже завтра буду вспоминать это как первую двойку по математике.ЦЕЛУЮ ВСеХ!вера возвращается.

С ума сдуреть!!!4:11 на часах,а я за это время столько всего не нужного сделал!Просто не верится!!!!

Фотографии МаякОффский : /////:)

Ну такое...

Слушать этот музыкальный файл