Настроение сейчас - переход от депрессии к надежде на чтот лучшее)Здається, що все наше життя настільке просте... та водночас, чому так тяжко?...Це все емоції, почуття, переживання..хочу їх позбутися...не маю бажання ні до чого..почати все спочатку? не можу все, що було замалювати чорним..Багато радісних хвилин було, але НЕМА.. куди все ділося?? де та безтурботність, яку не може віднайти??? Можливо, якщо в світі набагато більше негативу ніж позитиву, то люди плутають ці поняття?? Можливо негатив- це позитив, а позитив - негатив??? Де істина? Чому існують такі стереотипи? Хто їх встановлює? Не хочу..досить...нічого не хочу..набридла буденність..
Сьогодні спостерігала таку сцену: радісна дівчина вибігла з вагону метро.. Чому її очі так сяяли? За нею вибіг хлопчина,теж сяючий. Вони зупинилися на мить і поцьомалися=) Так мило.. Радість. Щастя. Безтурботність. Вони одні в цьому світі розмовляють однією мовою..
Де це все? Чим я провинилася, що не заслуговую на щастя? Якщо мене не стане, ніхто не помітить? Гм.. можливо..а може хіба-що посумують трохи і забудуть..Занадто сумно=( .. Я не хочу залишатися самотньою..я занадто довго була такою..Немає спорідненої душі..другої половинки..не в плані стосунків типу кохання, а простої дружби.. я втратила десь момент, коли з"являються друзі, яких потім називають "найкращими"..Треба щось змінюватм..Але чи буде щось краще???