Это цитата сообщения -Poker_Face- Оригинальное сообщение

Britney Spears - Piece of me(remix)

Замечательный официальный видеоремикс на эту песню!!!! Смотреть всем!!!!!! [показать] [показать] [показать]

Настроение сейчас - мм...скуфно))

А вы знали что радиус розы раверн синусу 2.70t? Не верите?-Смотрите!
http://xahlee.org/SpecialPlaneCurves_dir/Rose_dir/real_roses.mov

Смотреть это видео

Мы были в Крыму и там подают мясо в вине,вино поджигают и мясо варится в собственном соку,огонь мы потушили, мясо продолжало бурлить,причем в такт музыке!Я была в шоке))

Настроение сейчас - хорошо))гриппозно))

я снимаю свою собственную АМБРЕЛЛУ!Скоро выложу ее тут со своей фанеркой,так что ждите))

Слушать этот музыкальный файл

Классная песня!Клубняк+рок

Настроение сейчас - Бритни! (ой б* *)

Отдать тебе любовь?
-Отдай…
-Она в грязи…
-Отдай в грязи
-Я погадать хочу…
-Гадай…
-Ещё хочу спросить…
-Спроси.
-Допустим, постучусь…
-Впущу…
-Допустим позову…
-Пойду.
-А если там беда?
-В беду.
-А если обману?
-Прощу.
-«Спой!»-прикажу тебе…
-Спою…
-Запри для друга дверь….
-Запру…
-Скажу тебе:убей!
-Убью.
-Скажу тебе:умри!
-Умру….
-А если захлебнусь?
-Спасу.
-А если будет боль?
-Стерплю.
-А если вдруг стена?
-Снесу.
-А если узел?
-Разрублю
-А если сто узлов?
-И сто.
-Любовь тебе отдать??
-Любовь..
-Не будет этого!!
-За что?!
-За то, что не люблю рабов…

Настроение сейчас - незнаю

Такі як я
Неможу я мовчати
Захрипла я кричати
До болю і до крові
Я буду захищати
Те все у що я вірю
У все за що живу
За те у що я мрію

Я захворію і я помру
Залишеться лише надія
Мрія за яку я прожеву
Щастя-то є ти
Щастя-відчувати
Дай боже дожити
Не впасти та змінити
Щоб ти-моя мово
Могла мною гордитись

Я буду доброю,щедрою
Однак сильною,сміливою
Бо ти в мене одна
Мово моя красива
Душа ти моя
Я вірю- що таких як я багато
що всі як я кохають тебе
мовочка моя

Настроение сейчас - хуево

как сок добрый
кровь
мне так стыдно
*** BILL входит в чат
за что
я из за такого пидара как ты руки резала!
ТЫ СУКА
ОХУЕЛА ШТОЛИ
Я ТЕБЯ НЕНАВИЖУ
ТВАРЬ
ФУ
*** ManUtd покидает чат
а я тебя
что
маня
ты дура штоли
зачем
да
кто тя прсил
ты головой думаешь?
ты как ребёнок
ты чё
Так напомни, где ты живёшь
я просто дура и длондинка
адрес тоже
маня
адрес давай
что
быстро
нет
я сказал да
я сажусь на самолёт и лечу к тебе
пока
ты дурилка картонная
ar
что
машааа
немогу поверить,что человек к которому относишся со всей душей так
маша
тебя может ненавидеть
ты мне раньше ничё такого не говорила
я в шоке
а зачем,это ж мои проблемы
я на тебя ору, потому что ты дура
я знаю
нормальная руки непорежет
адрес давай
ты уже мне много раз это говорил
адрес
я звоню в трансагентство
зачем тебе?
сегодня же ночью вылетаю на украину
город
быстро
николаев
у вас аэропорт есть?
да
и что дальше?
блин к вам тока спецрейсы ну ничего
адрес
ненадо он тебе
ты меня сама встретишь?
без рук??
зачем я тебе?
ты понимаешь, что из-за меня руки режешь ты первая
дура бляяя
извини
ну и
что тебе это дает
чем ты резала руки
говори
лезвием и иголкой

зчем объясни
иголка непомогала
пришлось лезвием
зажило?
и ты молчал
а
нет
я режу руки не на показ,а чтоб боль перебить!\
дурилка
пербила?
ты довольна?
чем?
результатом
мне стыдно за свои действия
аша прости
маша
я тоже виноват
в чем?
просто я себе предстаить не мог, как возможно зажечь в ком-то чувства через интернет и птом их же убить
я не верил, что таке возможно
маша ты дурилка
теперь ты знаешь
всё-равно
твей кроиви я не достоин
но она твоя
маша
ты опять за своё
нет
маша я тт
маша
да
это я саш
ну
скажи, зачем ты вообще себя так повела
мне было очень больно в душе
настолько что я незнала куда себя деть
и решила,что физическая боль перебьет душевную

слушай я никогда не причислял тея к любовным инвалидам, способных на подобный мазохизм
я тоже
как ты ко мне относишься сейчас?
у меня такого даже в голове небыло
незнаю
как
спорный вопрос
пообещай что больше не будешь езать руки
резать
обещаю
честно?\
да
надеюсь
чувства к тебе были каки то искренние и честный,а когда ты раскрыл истенный интерес(который я итак знала) сердце разбилось.
и больше упровлять самой собой немогла
я сама себя на утро неузнала......
*** M\: No such nick/channel

Настроение сейчас - Ваше!зашибись!

Записка з України
„Дорога Люся, я вже п‘ятий день лежу у воєнному госпіталю. Мене ще не оперували. Лікарі кажуть, що ще не мають часу на мене, бо тяжко хворі потребують більшого догляду.Але я не хвилююся про це, бо знаю що десь далеко, на Миколаївщині, мене чекаеш ти- моя кохана. Вибач,що так стисло, але олівець у руці більш не тримається. З любов‘ю твій Андрійко. Ростов-на-Дону.”
-О мамо, що мені йому відповісти?- казала Олеська плачучи,- я не можу йому розповісти зараз про Люську.Нехай земля їй буде пухом. Він не витримає операції-ледве чутно,захлебуючись від сліз,помолвила вона. –Гаразд,-відповила мати, Маря Іванівна,-розкажешь йому все після того, як він одужає.
-А що робити до цього?
-Пиши від її іменні, хлопець без її підтримки не виживе.
Сказала мати та пішла спати, а маленька Олеська цілу ніч вигадувала, що ж відповісти нареченому її загиблої сестрию.Коли вона заснула, їй примарилась її Люся. Її було покароно за любов до Батьківщіни та небажання покоритися фашиській волі. З дитинства вона відрізнялася від інших дітей своею волею та незкірним характером, до того ж вона була гарна.Одного разу, у ночі,вона залізла у німецький табір і підірвала його.Але хтось з повстанців виявився перебізжчиком та здав її загарбникам. Що там з нею робили- краще нам цього не знати, бо Люсю,навіть не дивлячись на те що вона була красунею від природи, хоронили і несли у закритій труні... Як сумно, що таке бачать діти,бо таке роблять з усіма, хто не кориться фашиській армії.
З ранку вони з мамою стали писати листа солдатові. Написавши,перечитали декілька разів, зробили його схожим на ті, що писала Люся.
Вони разом писали листи десь біля року,потім ще і ще.
Так тривало, поки Олеська не підросла і не стала сама писати. За ці роки вона встигла звикнути до цього одноногого солдата, який і в такому стані захищає свою країну.
Був кінець весни 44го. Лесі вже було шістнадцять і вона стала схожею на сестру: така ж гарна, цілеспрямована та закохана у одинокого солдата. Вона його знала давно, бо Люся завжди читала їй його листи та розповідала про свої почуття. Але відчуття сорому не залишало дівчину, бо підписавшись мертвою сестрою, вона відчувала провину перед нею та відразу до себе.
Німці почали відступати, але з цим вони стали ломати та палити,мінувати міста, і Миколаїв цьому не вийняток. Олеся стала сапером. Вона вчилась цьому вже пів року і завдяки лідерському характеру спромоглась стати членом саперної служби. Робота йшла успішно, дівчину хвалили та заохочували. Вже старій та хворій матері дали пільги. Все б було добре, якщо б не один останній виклик. Троє німців захопили школу, бо їм відрізали шлях до відсттупу. Вони з автоматами зібрали людей з ближніх домівок і вночі наповнили будівлю мінами та втекли.Наступного дня іх спіймали та вбили,але люди були в небезпеці. Їх треба було рятувати.
Рано в ранці Леся стала навколішки перед іконою і довго,сльозно молилася, потім вдяглась, вмилася і поїхала на виклик.
- Хай береже тебе господь, дитинко моя.- прошепотіла старушка-мати, тримаючи в руках четки з хрестиком.
А дитинка тим часом їхала на завдання. –Боже мій, що з нашим містом сталося, воно схоже на старий полегон! Як я ненавиджу тебе- Тевтоніє!-промовила Олеська до Михайла Андрійовича-командира підрозділа,-нічого, якщо ми їх не зможемо достойно покарати, то Господь їм відплатить за гріхи.
-Леся Матвіївно, звідки стільки ненависті? Ні, я знаю. Ця війна забрала багато людських життів,мій єдиний син загинув від фашиських рук,а дружина наклала на себе руки, не давшись німцям ...вона була вагітна...-Сльоза впала з ока та покатилась з вій до долу, на сухий й холодний приклад гвинтівки. Не дивлячись на це, я вбиваю цих загарбників лише коли необхідно,бо я не вбивця,як вони,а людина з гордістю та честю. Його руки міцно вхопили зброю мозолистими долонями, а голова піднялася догори і він пішов нахилившись до іншої частини машини. Леся нахилила голову й пригадала коханого. Михайло Андрійович подивився у вікно і оголосив:”Ми приїхали, давайте хутчішь!” та додав:”Особливо, Ви- Леся Матвіївно. Це ваш останній день”.
-Так.-вона поклала шматок паперу, на якому почала щось писати, але не закінчила-я допишу коли буду повертатися.
-Гаразд, тільки хутчіш. Кожна секунда в нас на рахунку! І вони побігли у двох до входу школи.
Вони зайшли у середину, до того вже перевіреного коридору. Капітан зкомандував:”Лесю- Ви в підвал, Шустрик з нею.
-Так точно,-відповів хлопець.
-Перший взвод на 2 поверх- командир-Остапенко;
-Так точно,-відповів увесь перший.
-Всі інші за мною, йдемо на перший. Людей визволяти.
Ось вони в двох пішли. Все перевірили. В Лесі були погані стосунки з Шустриком, тому вони розмовляли тількі про роботу і не більше.
Коли все було зроблено та знешкоджено одну противопіхотну міну, хлопчина пішов на гору до рації, а вона залишилась зібрати інструменти. Але ось почула шепіт за спиною, обернулась- нікого Читать далее...

Настроение сейчас - хорошее,делаю открытку маме =)

Все мои стихи в основном пишутся ночью и наверное я их потихоньку все выложу в дневе))

Настроение сейчас - мм...хорошее)))

***

Я помню чудное мгновенье
Предо мною явилась ты
Сгинь с глаз приведенье
Ебаю в рот такие сны

В томленьях ёбанной надежды
Что проснусь как в сказке вдруг
Звучал мне долго голос грешный
И снились ужасы вокруг

Шли года. А мне все снилась
Все та же блядь что и тогда
И я мечтал, чтоб все забылось
Чтоб хуй у меня.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо мои дни
Пока однажды я не понял
Что это жизнь, блядь, а не сны!

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты
тогда не выдержал мой пенис
Свалилась на пол мертвой ты

Теперь сижу я в заточеньях
И не преходешь больше ты
она всего лишь сновиденье
Ебаю в рот я эти сны.



17 сентября 2007 г., 18:32:45

Настроение сейчас - я в кровати бесюся

Шутам


Пусть улыбаются придворные шуты
Пусть князьям глазки строят мило
Но как некрасивы с наружи все они
На одно лицо они все царскому дворянину

Распеваясь в чувствах мелкой лжи
Или грандиозных ариях на сцене
Философии бездушной мудрецы
Заговорщики, аферисты, дети…

Они стонают о поощрении любви
Как душощепательны и правдивы мнимо их мольбы!
Но по мне кА - они парадоксальны и смешны
Все они Ромео, но не к Джульетте взывают он…

То ли монстр, то ли глупец
И то и то, а вышел : «ПиПец!=0»
То ли за деньги, то ли за славу
Слишком мало чувств, но много «базару»

А во мне нет красивых речей
И локон не густ, и не лескою пряди
Но от чувства победы, любовь горячей
Мне мой корявенький стих, дороже белой наряди!
22 января 2008 г., 23:16:48