[700x468]
нехай цей запис буде позитивним) адже я не маю права сумувати. бо ці 5 днів назавжди залишаться у моїй пам*яті як найкращі зимові канікули.
найцікавіше, що коли я їхала у Черкаго, то все собі уявляла по-іншому. та вийшло ще краще, ніж я собі там надумала) є тільки один мінус, та то так. моє)
я все пам*ятаю) оті 8,5 годин видалися такими довгими... та в мене був мій айпод, клятий контакт та смс, проте телефон швидко розрядився і я залишилася наодинці з музикою. усмішка грала на моєму обличчі, коли я близько першої ночі побачила Дніпро. і хоча тоді я ще точно не могла сказати, що це саме Дніпро, та не здогадувалася, що він замерз, то було неперевершене відчуття якоїсь величності тієї річки. пам*ятаю, як в мене колотилося серце, коли я виходила з вагона в невідомість. і тут я побачила трьох дівчат, яких до цього я бачила лише на екрані мого комп*ютера. це було так прикольно, я перший раз побачила тебе, Алінко, а не лише напис *flame* online чи квіточку в квіпі..)
ви всі виявился такими хорошими. кожна по-своєму незвичайна, та це насправді круто.
спершу, звичайно, мені було складно, бо я розуміла, що якась нєвтємна. у вас своє життя, свої жарти, свої теми для розмов, та з часом ви ввели мене у курс справ і все стало добре)
поспілкувавшись з вами, я зрозуміла, що справжня дружба є. бо ви дійсно подруги. тільки щось противно зашепотало мені у вухо, що у мене ніколи таких друзів не було.
Міс Конгеніальність, нінтендокор, українська мова, Бен Ікс, сніг, сміх, плов, смажена картопля, огірки, чай-чай-чай, гітара, твоє хвилясте волосся з червоною прядкою, посмішки, розмови до середини ночі, а потім сон до середини дня, *начухане* волосся, мої червоні очі, гривня з ноликами, стаканчик із синьою фарбою, автобус, ще один, фільм із дівчинкою, яка була зовсім не дівчинка, універсальне слово, булочка у смітнику, четвертий поверх, Париж, я кохаю тебе, кішка, що мурчить тільки у однієї людини, помідори, картопля і водка, фільм про панків, магазин, каток, ніч, Крихітка Цахес, Кити, Саус Парк, НЯМОЧКИ-ИИИИИИИИИИИИИИИ!, лошадка, фотік Нікон, ПС: Я тебе кохаю, пиріг, салатик з фруктів, Різдво, клітинка %), цукерки з горішком усередині, Ленін, якого нема, долина троянд, написи на заборі, замерзший Дніпро, тріщини, Мак, вегетаріанці, запізнення на 40 хвилин, думки-думки-думки, ходіння під ручку, обійми, квартали, замерзші руки/ноги/щоки, сліпи *_*, НЕЗАБАРОМ, диск, Куй-ТБ, суп із фрикадельками, котлетки, розмови-розмови-розмови, маленькі подаруночки на пам*ять, сльози, твій тихенький спів, Зе Кукс, вокзал, прощання, вікно, машу рукою, не бачиш. побачила, поїзд їде, сльози.
все перемішано, проте це емоційне) кілька асоціацій, події, образів, відчуттів.
і як круто, що є ласт.фм, де я можу подивитися, які пісні ми слухали. весь день сьогодні і вчора їх слухаю. і взагалі, той диск, який ми записали) та на ньому залишились ті написи. я люблю той диск)
і єдине, що мене дуже засмучує, що Черкаго так далеко... а у місті, де я живу, в мене нема людини, з якою можна було б ділитися всіма переживаннями і радощами, гуляти в будь-яку погоду, сміятися, приходити в гості, дивитися фільми вдвох, і обіймаючи, відчувати серцебиття. як жаль, що я живу не в Черкаго. чи ти не в Харкові...
хех. до речі, у потязі теж було цікаво додому повертатись) я їхала з якимось хлопцем, як виявилось потім, його звуть Славік, він із Сміли, а вчиться у ХАІ. просто я розумію, як це дивно виглядало зі сторони. *зашла дівчинка, стояла, махала рукою, потім сіла поряд. та вона плакала. потім перестала, дістала плеєр, знову заплакала. перестала. знову почала. і сльози все капали та капали з очей.*
отак и з ним і познайомились. він спитав, чого я плачу. я відповіла, що не хочу їхати. він зробив такі очі О_О і здивовано запитав: *не хочеш їхати з Черкас?!* я кивнула і відповіла: *не саме з Черкас, а від тих людей, що там живуть* ми розговорилися, він пригостив мене чаєм, а потім я лягла спати. вранці ми також поговорили, випили ще по чашці чаю із моїми вафлями, ну а потім вже я приїхала. який же він величний, мій Харків!
та все одно, у серці назавжди залишиться місто, де живуть мої друзі) люблю вас.
тож, Cherkago, I love you!
ps: хехехе, це так прикольно, я все ще думаю українською, хоча розмовляю російською... ^^,