Верховным богом в студенческой мифологии является всемогущий Анунах. Этот бог полностью правит студенческой жизнью и вершит суд. Покровительницей студентов, их заступницей и помощницей является супруга Анунаха Халява. Именно к ней обычно обращены все студенческие молитвы.
У Анунаха есть ряд богов-помощников, как то: всемогущий Нуифиг, прекрасные сестры Несейчас и Дапотом, храбрые воины Нунесдам, Пересдам и Академ. Среди
обширной свиты Халявы следует выделить таких богов, как Вотвезет, Какнибудь, Ясодрал.
Есть в студенческой мифологии и злые боги, в первую очередь брат Анунаха, зловещий Деканат. Деканат на протяжений веков борется с Анунахом, пытаясь
свергнуть его и повергнуть студенческий мир в ботанство. Но Анунах раз за разом побеждает Деканата, поддерживая раздолбайство и пофигизм.
В подчинений у Деканата находится множество мелких и пакостливых демонов: Незачет, Научрук, Курсовик, и, конечно же, беспощадная Этодва.
Раз в полгода темные силы собираются на шабаш, именуемый сессией. В это время студентам предписывается соблюдать пивной пост и вести праведную жизнь.
Особенно полезно читать нараспев древние книги: эпическую сагу "Интеграл", сборник поэм "Макроэкономика".
Во время сессии следует усиленно молиться Халяве и ее слугам.
Новий ноутбук - супер! Я дакий радий! Так зручно - робота, навчання, нет, ТВ, радіо... Я тепер по квартирі хожу з ним не розстаюсь =) Лаби в універі без черги - не треба чекати вільний комп. Але треба чимось обклеювати - пару днів поносив і вже трохи кришка пошморгалась. А взагалі -
Перевіряйте товари в інтернет-магазинах!11-10-2007 12:38
Купив я значить тиждень назад ноутбук. Найдешевший, для роботи, але з вайфаєм, щоб по квартирі провода не таскати. Поставив систему, лінух, драйвера всі, фільмів записав. І вирішив перевірити той вайфай. А воно не працює! Повіз учора в сервіс, там ковиряли-ковиряли, не знають, чому не працює. На сайті їхнього магазину написано що вайфай є, а на інших 50/50 чи є чи нема. Ну розкрутили його, виявилося він там просто фізично відсутний. Хоч і перемикач є...
Коротше, здав його, забрав гроші, замовив інший, дорожчий. Там вже точно вайфай має бути.
Пышов я значить на свої першї вибори. Зранку, людей нема. Класно, проголосував без черги. В сусідній кабінці голосував парубок явно старше мене. Вихожу з дільниці, він за мною. Тут йому хтось позвонив на мобілу і почалася дивна розмова. Говорив він про якісь такі серйозні речі, ресурси, склади... Ну, думаю, класно, такий молодий, і така серйозна справа вже. І вже через хвилин 10 я в'їхав що він говорить про варкрафт! Я йду по вулиці, він позаду, і мене пробиває на ржачку! Капєц...
Вчора,чекаючи пiсля пар розмовного клубу з англiйської мови, вирiшив сходити в гостi в гуртожиток. Вперше за 3 роки навчання. Спочатку все було нормально: магнiтнi пропуски, чистий туалет. Але! Якби все було так прекрасно, я б цього зара не писав. В маленькiй кiмнатi,з 8 квадратних метра, живе 4 чоловiки. 2 двохярусних лiжка i 4 компа. I ще шафа. 2 першокурсники,6-курсник,i мiй одногрупник 3-курсник. Так от. У 6-курсника є 18-рiчна дiвчина,киянка. I вона iнколи ночує з ним у гуртожитку. Так що ви думаєте зробив тей винахiдник? Вiн просто зайняв нижню койку i запнув її простирадлом. Уявляєте,як iншим, сусiдям, там по ночам? От такi сучаснi нрави...
В колонках играет - Elvis Настроение сейчас - ехх...
Яке дивне почуття з'являється, коли дивишся на красиву дівчину, а вона ховає погляд і червоніє... Дивишся на неї, і кожен раз дивуєшся її ідеальним рисам обличчя, стрункій фігурі. Звук її голосу вводить у стан трансу, починаєш себе уявляти в корзині повітряної кулі, високо-високо в хмарах... Її хода притягує погляд, коли вона проходить повз, всі думки з голови вилітають. Її волосся наче букет квітів, його хочеться постійно нюхати і пестити. А дні без єдиного погляду на неї проходять у безсонниці, з постійним відчуттям що от і я став наркоманом. І чим далі, тим більша розвивається залежність. І я вже не можу думати ні про що інше...
Ось такі от пироги. А тепер буду думати як з нею познайомитись
В колонках играет - шум компютера Настроение сейчас - у роздумах
Якийсь сумний в мене щоденник виходить... Хорошого чогось ніяк не виходить записати, а от сумні роздуми...
От як зараз. Я спілкуюсь із багатьма дівчатами в асьці. Про результати минулих зустрічей я вже писав. Так от. Ті, з ким мені реально цікаво спілкуватись, з якими я з радістю б зустрівся, і вони не проти зустрітись, весь час працюють або ще якось зайняті. Постійно. І виходить, що я постійно випитую чи не з'явився вільний час і набридаю. І мені це не подобається...
Чому мені постійно трапляються такі зайняті і ділові дівчата?...
От останній раз. Нарізав по Києву пішки 15км, гуляючи. А тепер страждаю, бо не можу дочекатись наступної зустрічі.
В колонках играет - дощ крапає Настроение сейчас - меланхолія
Але я ніколи не пив і не курив. Не пробував і не збираюсь пробувати. Такі в мене принципи. І ще я не вмію хитрити та натякати. Завжди говорю прямо. Інколи це ставить мене у незручні ситуації. Ось такий я правильний.
П.С.: я прогулював у школі. І багато обманював. Потім отримав таакий урок, що більш ніколи...
Сьогодні на такому веселому предметі, як "Методи оптимізації прийняття рішень" шукали локальні мінімуми функції багатьох змінних. Так викладач, молодий аспірант, визвав до дошки Дімона, який весь час сидів мовчки і чесав ріпу. Дімону накинули на голову куртку, щоб нічого не бачив, в якості приза заховали між рядами на лавці жвачку і почали грати в стару дитячу забавку під назвою "Жарко - холодно". І це все в лабораторії з компютерами =)
Дімка довго не міг знайти ту жвачку, на що один зі студентів не витримав і сказав: "Нагнись!" Прозвучало це - супер! Голос зверху. "І сказав він йому "Нагнись!" і той нагнувся і знайшов те, що шукав". Це типу оптимальний шлях до шуканої точки був =))))