красиві готишні дєвачькі подобаються багатьом.
а як щодо готишних мальчиків?
і чи взагалі є таке поняття, як "красиві готишні мальчики"?
фотки в коментах... і не треба казати, шо ахтунг - сама знаю, виглядають вони трошки ексцентрично, але естетична складова таки переважає... шоб уникнути різних непорозумінь - викладаю тільки те, шо мені подобається. так, отакий я маленький збоченець.
[433x650]

дядьки зі "снікерса" таки вміють користуватися моментом.
дужже хеловінська реклама з дуже правильним слоганом (це те, чого ти сам захочеш) :)
[700x478]

вони як показилися - усі наввипередки роблять ляльок під хеловін...
сьогодні надибала штуку, від якої мене пробрав абсолютно нездоровий захват.
котовідьма :)
[448x674]

це взагалі-то з романтичного вірша андруховича, але воно пероідично виповзає в моїй голові після гарних п'янок.
пива було не три літри, тому акуратно вести мене додому нікому не довелося, але два з половиною теж так нічого, особливо такого смачного і термоядерного. ми ж потім ше знайшли микулинецьке і випили по медовому; правда, назву кнайпи я не пам'ятаю, але там наче за концептом якийсь ковбойсько-індіанський стиль, якшо дуже захотіти, можна знайти. бо у них грінки смачні і достобіса гострі.
зате тепер я знаю, де банкова... хоча зовсім не впевнена, шо вдень саменька зможу її знайти.
поки з коханим учора тьопали додому (а він теж був такий нормальний після дня народження програмістки, і сушило нас вночі зовсім навіть синхронно) з поштової площі, ми встигли вирішити, шо вже наступного місяця переїжджаємо і шо мене будуть вчити займатися контентною рекламою. найцікавіше, шо зранку ніхто з нас не передумав :)
а взагалі було весело. всім учасникам п'янки дякую за гарний настрій і перепрошую, якшо когось все-таки вкусила, але про це забула - в такому разі не переживайте, дискомфорт тільки перших кілька днів, а потім організм звикає до мутацій

мені подобається, як він фотографує жінок.
не залишаючи навіть найменшого шансу на ілюзію чистоти й наївності.
не приховуючи нічого, шо так старанно зазвичай намагаються приховати.
жінки у нього - шльондри, курви, стерви... але чи не ближче то до реальності, ніж рызны романтичны картинки?

d a y d r e a m i n g
[699x469]

хеловін все ближче...
в контексті - чудові хеловінські ляльки. як вам? ;)
[479x699]

у мене по сусідству є грузинський ресторан.
насправді такий собі фіговенький, але ладно, хай вже, якшо їм так добре...
зате я не люблю, коли на мене палять чуваки звідти. просто з двору там задні двері - вхід для своїх, я так розумію.. і вони там часто сидять і розмовляють. і час від часу дуже неприємно на мене дивляться, коли я тудою ходжу. я взагалі не люблю, коли на мене так дивляться.
так от, я іноді думаю: "ну хулі ви палите? я за це у вас перцю стибзю!" - бо у них там біля входу висить червоний перець, типу сохне... ну от, сьогодні ввечері (чи то вже була ніч) ми з другом ішли тудою, і я сказала, шо непогано було б у них якось натибзити перцю, а він сказав, шо можна й зараз, і тепер у мене є два стручки справді гострого червоного перцю, і я не знаю, нашо вони мені... =)
а малюнки - в коментах...
[500x332]

здається, я знайшла штуку, яку буду слухати найближчі кілька тижнів.
перепрошую - багато штук.
почалося все з випадково надибаної металліки. тобто не металліки, а такого собі альбому з каверами, який вийшов під лейблом Rockabye Baby!
поки шо з тих, які собі хочу, не скачала тільки роллінг стоунз. але то ненадовго...
коротше, ці люди - ці чудові, кумедні люди - роблять колискові для діток (такі справжні колискові) з музики, яку слухають дорослі. наліплюють на неї веселі обкладиночки і потім продають... але то вже зовсім інша історія, нас поки шо за качання з нету не б'ють по пальцях :)
ось сайт цієї контори.
а ось - трошки обкладинок їхніх альбомів...

у мене страшенно болить голова, тому навіть не намагатимусь знайти логічних зв'язків між двома сьогоднішніми штуками. просто ктулху - і хіба це не найвища логіка?
[699x497]

власне, не всього, а тільки "короля ліра". власне, не тому, шо так любимо шекспіра, а тому, шо не прочитати його після сьогоднішньої вистави було б нечесно щодо себе.
я страшенно вдячна владикові. це було так дивно - він подзвонив зранку і запитав, чи не хочеться мені в "дах"... еммм... ясно, шо хочеться =) я про нього багато чула, але такого... такого гіпнотично-трансового, глибокого і чудового не чекала. і, крім чудової гри акторів - нє, я не знаю, як це треба викладатися, це шось неймовірне, це настільки налагоджено, шо здається, наче вони - одне велике тіло, - була ше й чудова музика "дахи-брахи". душа цього велетенського прекрасного тіла...

раджу. афішку можна подивитися тут, замовляйте квитки, йдіть, настроюйтеся на шось неймовірне... бо воно таки неймовірне.
[700x488]

довго думала, які тексти вибрати на дослідження з компаративістики.
групою ми - і то було ясно вже у вересні - будемо робити лавкрафта/майрінка і, може, ше когось, але акцентуватимемо увагу на цих двох авторах і їхніх інтертекстах.
а сама...
мені здається, придумала. хоча біс його зна.
страшенно хочу дослідити зв'язки між "отягощенными злом" стругацьких (1988) та євангелієм від іуди (знайдене наприкінці сімдесятих, але опубліковане значно пізніше). ясно, шо там навряд чи будуть контактні зв'язки, але без типологічних ну ніяк не обходиться - сумніваюся, шо в радянському союзі стругацькі мали доступ до цих документів, але чогось же у них з'явилося саме таке переосмислення - і саме тоді.
у мене не зникає враження, шо налажаю. по-перше, це ж треба адекватний переклад євангелія від іуди (знов переклад... коротше, це вже серйозна проблема), доведеться перечитати купу різних версій... по-друге, при всій моїй любові до стругацьких "отягощенные..." - доволі-таки герметичний текст, принаймні, для мене, яка тоді ше не жила (ну, в крайньому випадку, не цілком свідомо) і бачить надто мало знаків у тексті. по-третє, і то головне, у мене сезонний вломмм, а літератури нема, і робити майже все доведеться самій, а то так довго...
коротше, ситуація не фонтан, але завдання ми собі поставили і будемо намагатися його виконати.
тепер ви про це знаєте, і вже нема куди діватися =)
пішло перечитувати стругацьких...

трошки фетишу...
[700x525]

на просторах лі.ру є чудова спільнота Ктулху фхтагн.
усім шанувальникам великого і зеленого ктулху - туди. поки він сам не прийшов і вас не зохавав...

шкода, шо я зараз не можу писати.
а може, й на краще - інакше б вийшли страшні банальності про те, як його (тебе?) раптом почало бракувати, хоча ми й прикидалися дорослою дівчинкою і не скучали зовсім-зовсім... з вигляду, принаймні.

цвєтаєва.

***
Чтоб высказать тебе... — Да нет, в ряды
И рифмы сдавленные... Сердце — шире!
Боюсь, что мало для такой беды
Всего Расина и всего Шекспира!

«Все плакали, и если кровь болит...
Все плакали, и если в розах змеи...»
Но был один у Федры — Ипполит!
Плач Ариадны — об одном Тезее!

Терзание! Ни берегов, ни вех!
Да, ибо утверждаю, в счете сбившись,
Что я в тебе утрачиваю всех
Когда-либо и где-либо небывших!

Какие чаянья, когда насквозь
Тобой пропитанный — весь воздух свыкся!
Раз Наксосом мне — собственная кость,
Раз собственная кровь под кожей — Стиксом!

Тщета! Во мне она, везде, закрыв
Глаза — без дна она, без дня, и дата
Лжей календарная... Как ты — Разрыв,
Не Ариадна я и не... — Утрата!

О, по каким морям и городам
Тебя искать: незримого — незрячей!
Я проводы вверяю проводам
И в телеграфный столб упершись, плачу.

це все мила omami і її останній пост...
я тепер по-ідіотськи посміхаюся замість того, шоб перекладати новинки...
але то так, несуттєво.

страшенно оптимістичні штуки від джима сміта. хто там шо казав про ранок понеділка? ;)
[500x375]

зі старого.
іноді вони повертаються.
а може, то саме настрій такий правильний...

***
Маленький червоний чортик скаже: «Вітаю»,
- І стіни стануть чимось на кшталт фортеці.
Стягну з себе джинси, запарю чорного чаю –
Вчорашній зелений плескатиметься на денці.

Вмощуся на ліжку, зверху вляжеться втома,
І чортик мені підморгне і стулить повіки.
Маленька ремарка: мене нема, я вже вдома.
У тіло вповзає сон непочутим криком.

А потім з’явитесь Ви, я не зможу спати,
Фортеці впадуть і крики позатихають.
І чортик, зараза така, перетворить раптом
Моє «Я Вас хочу» в банальне «Хочете чаю?»

ну... ймовірно.
але ймовірніше, шо спочатку тебе зохаває ктулху...
[698x230]

саме так - зовсім маленькі і страшенно симпатичні...
[699x469]

без коментарів.
[700x583]

до попереднього допису.
а може, і просто так.
на день упа ми були в кам'янці, на жаль, - але коханий мене й так не відпустив би.
зате були люди, які постаралися зробити гарні фото зі свята і навіть написали до біса кумедний текст до них. за це щиро вдячна. хоча, мабуть, вони абсолютно не хотіли прислужитися людям з поглядами, схожими на мої.

душа радіє. ми ще трохи пам'ятаємо своїх національних героїв...

дивитися тут і тут