міс місяця у плейбої за листопад 1968 року. народилася в 1944, померла в 1974 - кажуть, від передозування снодійного. такі справи.

[472x699]

+9

думати довго змусив цей пост, а точніше - коментарі до нього. я там трошки прогнала, але зі мною буває часто - ну, туплю.
але сьогодні шось весь день мені не давало спокою. неправильне шось. наприклад, у цій фразі:

Как и любой здравомыслящий НС, в качестве освободителей я имею в виду конечно же Рейх!

я спробувала на неї відповісти, але думала ше потім, і потім, і цілий день, і таки зрозуміла, чого тоді не сказала і шо варто було сказати.
просто не буває нс узагалі. як не буває націоналістів узагалі. як не буває патріотів узагалі. бувають патріоти, і націоналісти, і нс окремо взятої держави, які відстоюють ідеї певної окремо взятої нації. тому будь-який український (у випадку мого співрозмовника - російський) нс, який тверезо мислить, мав би розуміти, шо будь-які іноземні нс, які приходять на його територію з чіткою метою розширення власного життєвого простору, за визначенням не можуть бути визволителями. це просто ше одні, інакші окупанти. звичайно, інша річ, шо окупанти теж бувають різними, але від того сутність їхня не змінюється.
чому я вважаю і совєтів, і німців окупантами? та хоча б тому, шо люди, які приходять на твою територію, офіційно вводять власну, відмінну від твоєї, мову й валюту, створюють власні керівні й каральні органи, шо працюють за відмінними від твоїх принципами, не можуть бути зацікавлені у збереженні твоєї індивідуальності - оскільки ця індивідуальність для них небезпечна. тому шо ці люди з мирних сусідів перетворюються на загарбників, як би вони себе не позиціонували. і якшо ти патріот (мовчу про високі терміни типу націоналізму, це річ, яку тільки у справах і видно), ти боротимешся проти них. тому шо єдина альтернатива - здатися, прийняти їхні - нав'язані тобі на твоїй же землі - правила гри. йти з голими руками на гармати смішніше, але водночас правильніше. принаймні, так мені здається. хоча, з іншого боку, якшо всі героїчно помруть, сенсу з того?
я дуже поважаю гітлера - він мусив виграти ту війну, він просто не знав, шо можлива аж така шиза, як та, шо косила ряди радянської армії (очевидці згадують, шо дніпро по трупах переходили вбрід, а танки під москвою просто не могли їхати, грузнучи в людському м'ясі, і м'ясо це не належало німцям...), і не треба мені казати про героїзм - близько десяти відсотків померлих з радянського боку було розстріляно своїми ж за невиконання; це приблизно половина складу німецької армії, загиблого за весь (!) час окупації. отож, я поважаю цього шаленця, я в чомусь ним захоплена, і я пишаюся присутністю в нашій історії дивізій сс нахтігаль і галичина (принаймні, вони намагалися), але з мене погана націонал-соціалістка - я фашистка скоріше. без принципу розширення життєвого простору, в сенсі. я занадто поважаю патріотів інших держав.
ну от, виговорилася. тепер можна спати, сподіваюся, перестану про це думати, бо такі думки в поєднанні з кому вниз (неперевершена музика, я вже казала?) наводять на мене сплін. точно певна, шо забула написати шось достобіса важливе, але його можна буде написати завтра.
до речі, висловлюю повагу своєму співрозмовникові - мої рефлексії найменше стосувалися його, там нема й натяку на наїзд. я його теж розумію.
таке враження, наче я завжди про це знала, але чомусь не могла до сьогодні вербалізувати. зі мною таке часто останнім часом трапляється...

слава україні!

дівчина року - 1972 у плейбої. норвезька модель і акторка. одна з перших моделей плейбоя, яких було знято так відверто оголеними.
народжена 1945 року. це я так... вся в роздумах =) і про те, шо таких більше не роблять, - теж. останній фільм у її фільмографії датовано 1990 роком. треба буде пошукати.
одна із фраз лів: I'm posing because if one has an attractive body it should not be hidden.
і, власне, сама лів.

[699x472]

+9

робимо польську версію оголошень на гугл. мені взагалі би подобалася польська, якби не їхні чудові буквочки, рррр. доводиться регулярно користуватися копі-пейстом, продуктивність роботи падає в багато разів, але пан ришард був би мною задоволений. я собою взагалі-то теж задоволена. дірка у спині майже зажила =)

паралельно рефлексуємо на тему визволення й визволителів (треба вчити історію, хлопці-дівчата, бо це ж не діло). відмовляючись вважати визволителями совєтів (шо природно) і німців (шо теж, в принципі, нормально). і вдаючись майже в альтернативно-історичні роздуми. але альтернативну історію варто лишати людям, які в тому шарять.

разом з тим слухаємо кому вниз'ів. це прекрасно. одна з найчудовіших музик, які є в моїх папочках. така харизматична, в міру пафосна (читай - героїчно-врочисто-піднесена, в найкращих сенсах усіх тих слів), глибока й поетична... еххх.
минулого тижня бачила середу, потім не могла припинити по-дурному посміхатися, згадуючи цього великого лисого дядька. а коли вони разом з бринихом приїдуть до липівки, ми туди, звичайно, теж приїдемо, і це буде один з найпрекрасніших днів нашого життя.
бриних колись написав про то статтю - в сенсі, про то, шо кому вниз уже дофіга років не видає альбомів і не концертує так шоб дуже, але кожен їх вихід на сцену стає святом для шанувальників. і я мушу погодитися - досі не можу забути тих внутрішніх вібрацій, які мене захопили після київського форуму видавців, який для мене почався і закінчився кому вниз'ами. це було шось настільки прекрасне, шо говорити про то без сенсу. кому вниз у стінах лаври, на фоні мало не постапокаліптичних пезажів, і з такою музикою... здається, я там просто плакала. катарсис?

отак. мало бути про польські буквочки, вийшло про кому вниз. значить, останнє важливіше. та без питань останнє важливіше - в ньому надто багато...

це така життєва смуга. ляльки скрізь. тут теж.

[показать]

я не можу більше з цими красивими й розумними чоловіками.
тільки шо мене захопило бажання просто взяти і написати йому листа з одною фразою - "я люблю вас". моя любовь невинна, я говорю, как маленькие дети... написати так безпосередньо - і так шалено - як вміють, мабуть, тільки маленькі діти, і тут вона теж мала рацію. але ж - шо потім?
чоррт...

літній термоядерно-зелений дизайн - то якраз те, шо зараз гарно вписується в мій настрій.
поки не заболять оки, будемо ним користуватися. а може, оки так і не заболять, а ми передумаємо - таке теж часто трапляється.
о, до речі, зільонінького?
[550x549]

вирішила нарешті, шо ляльок треба збирати в якомусь одному, сухому й прохолодному місці. розкидані по цьому щоденнику й по спільнотах вони мене теж влаштовують, але шось це не дуже зручно, особливо, якшо хочеш шось знайти вже й зараз. тому-тому...
поки шо це місце - вчора назване мною Дом_Кукол - має якихось два пости, нецікаве ім'я, єдиного читача в моїй особі та (шо мені там найбільше подобається) спокійний дизайн. ім'я найближчим часом змінювати не збираємося, зате кількість постів - обов'язково. тому заходьте, якшо матимете час. фігні не тримаємо.

[447x500]

(Heartfelt Treasues by DollMaker & Friends)

сценарій - ніщо.
режисер - усе.
і як тільки вони примудрилися із сопливої історії про зраду і смерть зробити притчу про пророка, який занадто багато про себе подумав, тим самим знищивши не тільки готових іти за ним, а й тих, хто справді намагався йому допомогти - як понтій, наприклад?
якби довкола було не християнське суспільство (читай - якби ця історія не була такою достобіса знаною), ми мали б ше одну дуже гарну антиутопію... а так...

отож, іще трошки про дуже красивих жінок, які вже не належать цьому світові...

"Любая девушка может быть обворожительной. Все что нужно – это стоять смирно и выглядеть глупенькой."
Эти слова принадлежат Хеди Ламарр - голливудской звезде сороковых годов, заслужившей негласный титул "самой красивой девушки в мире". Она получила мировое признание после того, как снялась в таких картинах как «Дама тропиков», «Белый груз». Кинозрителям в бывшем Советском Союзе актриса известна по фильму «Самсон и Далила».

[показать]

Принято считать, что красота и ум – понятия несовместимые. В этой связи трудно поверить, что в годы Второй мировой войны эта блистательная красавица изобрела сигнальное устройство, с помощью которого обеспечивалась секретность военной связи. Без ее изобретения – технологии "прыгающих частот" – не летали бы сейчас военные спутники и не работали бы сотовые телефоны стандарта GSM. А вообще судьба ее удивительна: вся жизнь Хеди Ламарр полна невероятных событий, легенд и скандалов.

новий хлопчик - хоча, йолки, ви ше старого не бачили.
коротше, двійко хлопчиків, які з деяких точок зору тягнуть на вампірчиків. одні з небагатьох bjd-хлопчиків, які мені подобаються.

[показать] [показать]

дивитися красату

різного типу.
от я зі своїми пивно-кавовими цілком вдало борюся за допомогою дієти номер п'ять, а декому навіть радикальніші заходи не допомагають...

[показать]

я би від таких не відмовилася. зрештою, є купа штук, від яких я би не відмовилася. але-але...

[показать] [показать]

+10

дуже й дуже сумніваюся, шо тут потрібен переклад. просто кайфові комікси, які мені чимось нагадали жуйки "лав із". гарного перегляду =)

[показать]

+9

Настроение сейчас - афігєть як кльово

іноді вони повертаються.
навіть із хірургічних відділень затишних київських клінічних лікарень.
навіть із дірками у вкрай важливих частинах тіла, але все ж повертаються.
ейсід теж це зробила. посєму тепер не буде вам від неї рятунку - найближчий тиждень (або щонайменше до знімання швів) ейсід буде малоходяча, домашня, знуджена лежанням і скучена за тирнетою та різними гарними людями, яких нема змоги дістати, окрім як у тирнеті.
значить, так. холіцистит - то страшне слово, але його в мене вже ніколи більше не буде. сталося це занадто несподівано, шоби когось попередити. найближчий місяць ейсід взагалі житиме виключно за правилами дієти номер п'ять, а божественний гіннес - то шось із області мєчтов на півроку, якшо не більше. зате у мене лікар файний.
продовження кіна ужасів усі охочі можуть прочитати далі. не без хеппі-енду :)

або майже усе. відео сюди зашпиндячити так і не вдалося, тому тримайте посилання на жж, в якому воно лежить.
це шото.

все идет по плану

значить, знову маленький лікнеп. але передовсім - урок толєрантності =)

гулі - ghoul, з арабської الغول, шо можна буквально перекласти можна як "демон" - це такі міфологічні істоти, які в близькосхідній міфології виступають майже мирними потворками. вони живуть у запущених місцях, на цвинтарях, у печерах і криницях, після боїв з'являються на ратних полях - свого роду трупоїди-санітари. були б. якби не одна особливість: вони деколи полюють на дітей, на розкрадачів могил і взагалі на людей, які опиняються на їхній території дещо невчасно - наприклад, за півгодини до обіду, хє-хє.
ось вам, маєте комікса.

[показать]

Настроение сейчас - просвітлена

мене вже трошки попустило від прекрасності конвокації, роботу я чесно зробила, і тому... майже звіт.

одразу перепрошую за такі собі фотки - до речі, я там така кумедна і стрьомна... ммм... якби не знала, шо люди зі слабкими нервами сюди не ходять, гарно подумала б, чи взагалі їх викладати =))) - просто було насправді не до того. це треба переживати, а не фотографувати. подвиг здійснила даша семенова ака scarabaea, якій честь і хвала.
отож...
усе почалося приблизно так...

я така жадіна-гавядіна, і так давно не викладала файних малюночків (перепрошую, робота, ніц з тим не зробиш)...
але сьогодні з роботи принесла шось просто феєричне - тобто мені так здається, бо я отримую від усіх цих машиночок неймовірний кайф. отож, ловіть. сімейка екскаваторів, яка вийшла на пасовисько. тато, мама й багато діток.

[показать]

а тут вони позують парами...

по-перше, хулє сталося зі щоденником??? (і нашо мені синеньке поле пошти, якшо я цю пошту мала десь далеко? і як повернути те, шо було?)
по-друге, ось вам гарного. дивіться в коментах, мені не шкода. буде багато.
[466x699]