я в січні планую ходити виключно в могилянку і з могилянки.
на те є дві основні причини (ну, крім "учитися").
по-перше, синоптики прогнозують до -30, шо в жодному разі не можна назвати прекрасною погодою для вечірніх моціонів.
по-друге, яндекс на запит статистики щодо пошуку фрази "оружие купить" видає отаку кортінгу:
[показать]
нє, ви самі підіть і подивіться отуточки. там всьо написано великими буквами.
така фігня, малята =(

други мої, це сталося.
запрошую вас у спільноту Holy_Art, присвячену мистецтву у святому й святому в мистецтві. думаю, такі речі потрібні кожному з нас, аби не забувати про існування прекрасного. приходьте самі й приводьте з собою гарних людей :)

[показать]

Madonna and Child with St Anne and the Young St John
1507-08
Charcoal with white chalk heightening on paper, 141,5 x 106 cm
National Gallery, London

мистецьке угруповання The Glue Society (не пошкодуйте хвилинки, клікніть на посилання - їхнійсайт то вагон задоволення) вирішило подивитися на сцени, описані в біблії, так, як на них раніше ніхто не дивився. благо, у них є технолігочні засоби, які дозволяють це зробити.

“We like to disorientate audiences a little with all our work. And with this piece we felt technology now allows events which may or may not have happened to be visualized and made to appear dramatically real,” say The Glue Society’s James Dive. “As a method of representation satellite photography is so trusted, it has been interesting to mess with that trust”.

бог дивиться на адама і єву в едемському саду:
[500x491]

ще...

Magazine: Elle Italia December 2008
Title: Crystal
Photographer: Matt Jones
Model: Crystal Renn

[700x462]

more...

коротше, хлопці-дівчата. про переклад "ентер сендмена" я колись наче чув, а тепер побачив ше такі штуки, і мені стало трошки дивно, а ше - приємно. бо я дуже люблю "дівчинку-буддистку" (хочте сказати, я пишу пристойні верлібери? ммм...), і про місто теж люблю (гарний переклад вийшов). та й компанія однозначно крута.

Журнал “Новая Юность” предлагает вашему вниманию стихи современных украинских поэтов. Журнальная подборка, собранная из разных имен, – всегда лишь набросок. Поэтому составителям показалось естественным отказаться от привычных иерархий в пользу диалога, ощущения живого разговора между поэтами разных культурных поколений и географических регионов. Запад Украины представлен на этих страницах Юрием Андруховичем и тремя поэтами из поколения “двадцатилетних”: Галиной Глодзь, Екатериной Бабкиной и Галиной Ткачук. Восток страны репрезентируют “тридцатилетние”: Сергей Жадан, Анна Яновская и Роман Трифонов. Столичную поэзию мы связали с именем Оксаны Забужко, а поэзию украинской диаспоры – с фигурой Василя Махно. Редакция выражает благодарность Светлане Буниной за участие в подготовке публикации.

звідси

і власне моє в перекладах марії галіної.

Это цитата сообщения Нимриль Оригинальное сообщение

Коллекция книжных переплетов



На сайте городской библиотеки Штутгарта нашла очень-очень радующие глаз реликвии.

Коллекция книжных переплетов. Коллекция представлена особо ценными экземплярами книжных переплетов периода с 16 по 19 век. (Очень извиняюсь, если какие-то фразы звучат коряво - пришлось переводить с немецкого, ибо весь сайт от и до на немецком. С немецким не очень знакома...)


переплет с использованием серебра:
[показать]

еще

ретро то ретро =)
[425x550]

more...

дві попередні добірки лежать тут і тут.

[398x650]

+19

Magazine: Russh
Editorial: Ain't Got No Home
Photographer: Derek Henderson
Model: Vika Kuropyatnikova

[349x498] [350x498]

more...

мій перший запис у блогах на імхонеті дістав відповідь хвилини через три після публікації (це значить, шо я популярна? :)).
і відповідь ця була пекельно передбачувана: "вы не могли бы ПО-РУССКИ? (капс не мій)".
ввічлива, спокійна, правда, зі словом "хохляцький", але є голови, в яких це вмуровано. проте мене страшенно здивувало, шо людина вважає за нормальне зайти до когось у блог і написати - розумієте, хотілося почитати, але мова не та, пишіть російською. причому навіть не припускає, шо це шось мінімально неввічлие (від таких припущень рятує можливість ставити мінуси в карму й відсилати в ігнор - гадять там, по ходу, тільки принциові гобліни). а якби на суахілі?..
сумно, панове.
ех. тільки шо оновилися репліки - пан виявився таки не зовсім притямним і місцями гобліном. а шкода. хоча, знову ж, є люди, в головах яких це навсіда. зате можна робити якісь соціологічні висновки.
(до речі, чорний піар - теж піар. і мене читає вже щонайменше три людини. якісь десять хвилин після публікації першого допису).

упдате: аргументацію сторін і рівень ведення діалогу можна подивитися тут: http://verbava.imhonet.ru/blog/231707/

women who smile

[511x698]

more...

штука зветься "a tale of rock" і мені страшенно подобається. три хвилини радості =)




затишних снів...

штука обіцяє бути надзвичайною й феєричною.
по-перше, театр "дах".
по-друге, галерея "лавра".
по-третє, їх анонсують зікс-зікс-оне, а тим дядькам я довіряю.

[показать]

Вартість квитків - 100 грн.
Довідки за телефонами - 8-(044)-529-40-62, 8-(044)-599-31-61

мене трошки знічує вартість квитків (тобто не в сенсі "шкода", а в сенсі "чи вдасться когось підірвати"), однак надихає оце (нє, ви тільки зайдіть і подивіться). але якшо доведеться йти саменькій - шо ж, це не критично.
але все-таки - хто зі мною? :)

книжка мене неймовірно порадувала - як і фільм свого часу. але книжка зовсім не про те - у "дев'ятих воротах" і фінал інший, і сюжетну лінію дюма зовсім випущено (шо не дивно, але все одно трошки прикро). зате задоволення від книжки не псує ніщо, навіть навпаки: текст дуже гарно руйнує очікування, те відчуття дежа вю, яке народжується від дотику тканини фільму й роману.
узагалі це дуже актуальна тема якась - про бібліофілів і бібліофілію, про відчуття себе частиною написаного тексту, більше того - про відчуття свого буття як процесу писання.

<< Ведь нынче настали совсем иные времена: самоубийства маскируют под убийства, романы пишет врач Роджер Экройд, и всякий норовит опубликовать сотню-другую страниц с описанием захватывающих впечатлений, которые он испытал, разглядывая себя в зеркало.
>>

<< Короче говоря, если вести речь об Улиссе, то я выбираю того, которого придумал Гомер
>>

<< Не забывайте, отец Дюма был известным генералом Республики, .. И писатель не раз доказывал свою любовь к народу и свободе.
– Хотя с историческими фактами он обращался куда как вольно.
– А разве это так уж важно? Знаете, что он отвечал тем, кто говорил, будто он насилует Историю?.. «Я ее насилую, истинная правда. Но я делаю ей очаровательных детишек»
>>

<< Бывают вдовы безутешные,

а бывают такие...

[580x580]

more...

[317x500]
найзимовіший - як на мене - вірш узагалі.
текст, який повертаєься до мене весь час, коли під ногами лежать сніг, пісок, сіль... коли в пучки пальців холодно-холодно, а теплий подих робиться вологим і краплями осідає на шалик чи арафатку. текст, який просто повертається до мене весь час. один із найглибше улюблених - аж до примружування очей і смакування складів.

Юрій Андрухович - Етюд з воронами

На цьому світі стільки ірреального
шукаємо тверду земну основу
грудневе пиво біля кафедрального
і сірий день мугиче боса-нову

відлига як сльоза над містом лине
автобуси приходять і відходять
і в наших кухлях писаної глини
колишеться гірка бурштинна подать

ми так цього тепла затято прагнули
як вимерзле пагіння винограду

ворони ці маленькі чорні ангели
збирають на фронтоні чорну раду
і тане сніг в якому так намішано
пісок і сіль тяжкі земні мірила

а ми в холодні кухлі тепло дишемо
і дивимось як мають чорні крила

(фото - enygma 42)

епічна фотосесія. я б навіть уточнила - фотосесія з тої епохи, коли боги померли й народилися герої.

Magazine: Vogue Italia Beauty (December 2008)
Editorial: The Now Darkness
Photographers: Greg Lotus
Model: Alana Zimmer

[511x700]

more...

Это цитата сообщения торрио Оригинальное сообщение

Литературный анекдот.



Как-то прозрачным осенним днем Паустовский накапливал материал или, как говорят в народе, спал. А ежик лез на крышу.

- Смогли бы. - шептал ежик, цепляясь за выступы стены.
- Смогли бы. - твердил ежик, хватаясь за бельевую веревку.
- Смогли бы. Ой, мама. - и ежик подтягивался на карнизе.

Наверху ежик отдышался, потом подполз к краю крыши и выпрямился. Внизу было очень далеко. Лапы дрожали. Ежик зажмурился и звонким фальцетом произнес:
- Ноктюрн! Для флейты. Исполняет ежик.
Перекрестился и прыгнул в водосточную трубу.
"Бам-Бум-Пам-Пам-Па! Дынц-Бам-Пам-Па-Дынц!" - пропела водосточная труба и выплюнула на землю ежика в облаке мусора и прошлогодних листьев.

Ежик, пошатываясь, поднялся и пробормотал: "Встали. Шаг вперед. Поклонились. Всё".
- А, ежик. Это ты трубу чистишь перед дождями. Молодец. - в окно выглядывал разбуженный Паустовский.
- Это.. Ты, писатель... Телеграмму пиши! "Молнию", понимаешь! "Москва. Маяковскому. Элементарно! Еж."

знову аліса. і знову не дуже... кхм... добра.
від artdoll56 (більше ніяких посилань на автора не маю, а форум - якшо ви на ньому не зареєстровані - видасть вам заглушну сторінку).

[699x466]

ще...