я не шкодую, шо не народилася хлопчиком, навіть коли бачу такі штуки - ляльки в мене в дитинстві все одно були не основною забавкою, більше дідусеві платівки, книжки і різні красиві речі, на які можна було хіба дивитися (серед них, між іншим, моделі машинок з відкриваними дверцятами, тонким прозорим пластиком замість скла й навіть моторами під капотом - але я десь провтикала той момент, коли "не можна чіпати" змінилося на "упс, а де її двері?"). з іншого боку, в радісному просторі радянського союзу навряд чи з'явились би такі штуки: по-перше, і це я вже писала (або думала під час писання повідомлення), коли викладала фотографії дзиг, такі речі в себе закохують, а це ідеологічно неправильно; по-друге, це моделі зовсім буржуйських машинок - як можна?
але зараз я дивлюся на ці штуки й думаю, шо в якомусь ідеальному паралельному світі вони обов'язково були б частиною мого дорослішання. як і комікси з жахами, велетенські кольорові спідниці, музика елвіса, босі танці в спортзалах... ну, ви зрозуміли.

(я не жалею, что не родилась мальчиком, даже видя такие вот штуки - куклы в детсве все равно не были моей главной игрушкой, больше дедушкины пластинки, книги и разные красивые вещи, на которые можно было разве что смотреть (кстати, среди них - машинки с открывающимися дверцами, тонким прозрачным пластиком вместо стекла и даже моторами под капотом - но я как-то провтыкала момент, когда "трогать нельзя" превратилось в "упс, а где дверца?"). с другой стороны, в радостном советском пространстве вряд ли появились бы такие штуки: во-первых, и я уже об этом писала (или думала в процессе писания), когда выкладывала фото юл, такие вещи влюбляют, а это идеологически неправильно; во-вторых, это же модели буржуйских машин - как можно?
но сейчас смотрю на эти штуки и думаю, что в каком-то идеальном параллельном мире они обязательно были бы частью моего взросления. как и комиксы ужасов, огромные цветные юбки, музыка элвиса, босые танцы в спортзалах... ну, вы поняли).

Horch 853A Cabrio (1934)

[700x525]

ще...

хотіла написати шось високодидактичне про те, шо з книжками, взагалі-то, так не варто (ага, не повторюйте цього вдома), але якшо дуже хочеться - то можна.
власне, й написала. більше не буду. дивіться, шо зробили хлопці з HarperCollins Children's Books - кльово, правда ж?

ідеальні істоти ідеальні завжди, в усіх своїх проявах.
у леонарда коена є красива сумна пісня про famous blue raincoat. і вже не так важливо, про кого ця пісня, бо для мене вона цілковито тут, незважаючи навіть на те, шо нітрохи це не raincoat. асоціативні ряди не питають, як їм будуватися.
/остання фотка доводить мене до тихого шаленства просто. ну де такі беруться?../

[453x698]

ще...

ліза вінтерс - американська модель, народжена 6 березня 1936 року у флориді.
стала дівчиною місяця в грудні 1956 року. для центральної розкладки її фотографувала bunny yeager, яка сама, крім того, шо фотограф, була пін-ап моделлю. кажуть, шо ліза вінтерс погодилася фотографуватися тільки в неї, бо була надто сором'язлива, шоб роздягнутися перед чоловіком.
гарна білявка. дуже гарна.

[698x335]

ще...

перший день року в могилянці почався не те шоб добре - мабуть, словосполучення "абсолютно прекрасно" його опише трошки адекватніше :)
по-перше, навіть не розповідатиму, який у мене розклад, бо ви всі попадаєте від заздрощів. скажу тільки, шо маю чотири вільних дні на тиждень і один тільки трошечки зайнятий.
по-друге, сьогодні було дві пари теорії читацької рецепції та дві - аксіологічних вимірів літератури. двоє чудових розумних чоловіків (і з почуттям гумору в них всьо як треба, і взагалі це буде вагон приємного спілкування), два цікавезні предмети, значно більше, ніж два тексти, які хочеться прочитати якшо не терміново, то найближчим часом.
по-третє (і це вапше головна причина, чого я сюди приперлася розповідати, як мені безмежно добре), пан роман привіз мені "улюблену гру". таке маленьке щастя з картиною Noreen Tomlinson (я не знаю, він це чи вона) на обкладинці, яке пахне папером, клеєм і довгою дорогою. між парами займалася тим, шо шукала свої улюблені місця в тексті. англійською вони звучать ше прекрасніше й поетичніше, ніж у російському перекладі.

[273x450]Children show scars like medals. Lovers use them as secrets to reveal. A scar is what happens when the word is made flesh.
It is easy to display a wound, the proud scars of combat. It is hard to show a pimple.

***

She was made of flesh and eyelashes.

***

"I must go now."
"Stay up the night with me! We'll go to the fish market. There are great noble monsters packed in ice. There are turtles, live ones, for famous restaurants. We'll rescue one and write messages on his shell and put him in the sea, Shell, seashell. Or we'll go to the vegetable market. They've got red-net bags full of onions that look like huge pearls. Or we'll go down to Forty-second Street and see the movies and buy a mimeographed bulletin of jobs we can get in Pakistan --"
"I work tomorrow."
"Which has nothing to do with it."
"But I'd better go now."
"I know this is unheard in America, but I'll walk you home."
"I live on Twenty-third Street."
"Exactly what I'd hoped. It's over a hundred blocks."

***

He knew that hair couldn't feel; he kissed her hair.

не знаю, хто ці хлопці, але дуже їх поважаю.
гурт зветься Vonnegut Commonage, їхній дебютний альбом (обіцяють ше) - Mr. Trout. звучання мені не те шоб дуже й дуже асоціювалося з воннегутом, хоча, з іншого боку, я взагалі не певна, яка музика - воннегутівська. а ця доволі симпатично вписується в нічне читання...
перший альбом можна безкоштовно скачати на last.fm. 22 хвилини інструментального пост-року.

artist: Vonnegut Commonage
album: Mr. Trout (Rough Demo)
title: When The Apples Drop
video: Voodoo Caravan




(а, до речі. знайшла їх учора, поки лазила інтернетами в пошуках різних штук про дядька курта. трошки подивилася жежешечку - схоже, vonnegut скоро стане найповнішою базою інформації з теми... головне, шоб мене не обламало на півдорозі).

прекрасна річ, і шкода, шо її так зовсім мало.
усе далі переконуюся, шо англійський літературний постмодерн - один із найвишуканіших. просто вундербар.
як на мене, геніальне оформлення сумнівів щодо адекватності нашого розуміння (чи навіть можливості розуміння) давніх текстів.

пасаж про едгара по (хоча вибирати важко - ше там є чудові моменти з гічкоком, діккенсом, еліотом і фройдом) та словничок - деякі тлумачення звідти обов'язково треба взяти на озброєння.

Мы мало что знаем о давно исчезнувшем народе, который в старину звался «американским» . Территория, где он жил, ныне, согласно последним данным, представляет собой обширную и пустынную, лишенную каких-либо примет равнину, по которой несутся горячие ветры. Однако обнаруженные нами вещественные свидетельства говорят о том, что под поверхностью этой опустелой земли, возможно, покоятся останки великой державы. Совсем близко от нас, хоть и за пределами наших стен, из-под руин круглой площади Эрота был извлечен замкнутый ящичек; он, разумеется, считался священным объектом и поэтому пролежал нетронутый несколько столетий. Но затем, после создания нашей Академии минувших эпох, он был извлечен для исследования. Сам ящичек сделан из некоего неизвестного нам металлического материала, и сбоку на нем с трудом читается следующее: «Э. А. По. Американец. 1809 – 1849»; внутри, когда его вскрыли, был обнаружен оттиснутый черными буквами текст с общей надписью: «Рассказы». Это было волнующее открытие – первый дошедший до нас памятник неведомой цивилизации; к сожалению, ему, видимо, суждено остаться последним. Будь, как говорится, вся земля из стекла – мы все равно искали бы зря. Поэтому значение «Рассказов» как единственного источника сведений об исчезнувшем народе поистине огромно.
Статус автора и характер его творчества определяются с несомненностью. В частности, интерпретация имени не вызывает затруднений. «По» – это сокращение от «поэт» , и вся надпись единодушно расшифровывается исследователями так: Э. А. По = Элегический (то есть грустный, печальный) Американский Поэт. Можно сделать общий вывод о том, что писатели Америки даже в эпоху Крота пользовались благословенной анонимностью. Слово «поэт» хорошо нам известно, однако, поскольку в «Рассказах» нет ни песнопений, ни гимнов, мы считаем, что термин этот применялся ко всем писателям данной цивилизации без исключения. Этот конкретный текст был сохранен не потому, что был подспорьем для пения и танца, а в силу своего исторического содержания.
ще...

and:

Антибиотик: смертоносный луч в эпоху Крота.

Бежать впереди прогресса: обычное для эпохи Крота состояние, связанное с чаянием быстрейшей смерти. Иначе оно называется Танец смерти. Страх смерти в ту пору был частью более обширного страха перед жизнью.

Биограф (от «био» + «графия»): тот, кто читает письмена жизни. Предсказатель будущего, хиромант.

БМВ: иератический знак, обнаруженный на нескольких изделиях из металла. Считается связанным с ритуалами, посвященными богу механики и вычислений. См. Бог.

Бог: в эпоху Апостолов – верховный правитель вселенной; в эпоху Крота – покровитель техники и науки (см. также Бог из машины); в эпоху Чаромудрия – принцип жизни, выходящей за свои собственные пределы.

Буря чувств: считалось, что в некоторых случаях чувство злобы или тревоги, испытываемое тем или иным человеком, может достигнуть такой силы, что способно вызвать резкое изменение погоды.

ще...

моє повернулося.
одразу для настрою тримайте красивенну картинку з різними останніми словами.
я буду. зовсім :)

[465x696]

(с)звідкись

[300x300]це прекрасне знайшлося, коли я знову вирішила перевірити, шо це за малознайомі назви в папці з музикою. такі знахідки бувають нечасто (ну от коли я востаннє шось про музику писала?), але тим приємніше.
Vàli, в яких вийшов єдиний альбом Forlatt (здається, контракт підписаний на більше... хоча, мабуть, тоді з 2004 року ше б шось з'явилося), - норвезький гурт, який грає акустичний інструментальний неофолк. десь так. чудова ніжна музика, з розряду тих штук, які в моєму розумінні - втілений спокій.
для смаку - трихвилинна Dypt Inne I Skogen. воно все таке.



стягнути можна тут.

ше трошки про едгара.
спершу хотіла ці ілюстрації повісити з віршами, але там стільки тексту... за назвами знайти неважко, якшо захочеться.
більше дюлака можна знайти в інтернетах і на WonderStory.

Bells
[511x699]

ще...

[показать]verbava -
Квіти, які я лишив на землі

Квіти, які я лишив на землі,
яких не зібрав для тебе, -
сьогодні я приношу їх усі,
щоб вони росли вічно,
не в мармурі чи в поезії,
а там, де впали й зотліли.

І кораблі на врочистих пристанях,
велетенські й ефемерні, як герої,
кораблі, якими я не керував, -
сьогодні я приношу їх,
щоб вони вічно плавали,
не в моделях чи в піснях,
а там, де розбилися й потонули.

І дитина, на чиїх плечах я стою,
чиї прагнення я розбив
суворою царською дисципліною,
сьогодні я повертаю її
для вічної туги,
не у сповіді чи в біографії,
а там, де вона зростатиме,
стаючи лукавою й грубою.

Це не злість відволікає мене,
схиляє до відречення й зради:
це втома, я йду, бо втомився тобою.
Золото, слонова кістка, Бог, плоть, місяць...
Тепер я майстер переліку.

Моє тіло, колись таке шляхетне,
моє тіло стало музеєм:
ця частина - спогад від чийогось рота,
ця - від руки,
ця - від вологи, ця - від спеки.

Хто власник усього, чого він не зробив?
Я так само не причетний до твоєї краси,
як до кінських грив і водограїв.
Це мій фінальний перелік.
На останньому видиху - люблю тебе, я люблю тебе -
о, тільки рухайся вічно.

оригінал

цікавого щодо цього перекладу - кілька.
по-перше, тут знову glory. здається, поряд з orchads це його улюблене слово.
друге - мені стає легше відступати від букви, щоб передати дух (звісно, той дух, який я відчуваю). не знаю, чи корисно це для юного організму, але. я так почуваюся ближчою до коена.
по-третє, це джон донн. третій рядок четвертої строфи - пряма цитата з повною зміною сенсу (розумні люди називають це контрафактурою. гарне слово). ось як воно все в донна:

Sweetest love, I do not go
For weariness of thee,
Nor in hope the world can show
A fitter love for me...

страшно приємно, шо з цим місцем у мене сталася проблема й довелося шукати. самого перекладу це не змінило (звісно, можна було би процитувати український переклад донна, але я його не знайшла, якшо він узагалі є), але дуже мене порадувало як хронічного філолога.

треба би сісти й перечитати по. але це, мабуть, після перечитування воннегута. хоча...
ляльки від Charles Batte.

(і взагалі, ця пристрасть романтиків - повальна просто - до мертвих жінок мене розчулює. не пам'ятаю, в кого це було (чи не жижек писав?), але приблизно так: романтики творять собі ідеальний жіночий образ, але шоб могти якось вселити його в реальність, справжню жінку їм доводиться вбити. шо вони роблять винахідливо і не без задоволення... =))

[430x700]

ще...

ну так. знову.
якість фігова, але якшо ви їх десь знайдете в хорошій якості, ви будете героями...

[700x461]

ще...

навздогін попередньому повідомленню - трошки красивих рогатих черепів.
хочу такий принт собі на футболку. один із таких.

[699x443]

ще...

крутезні роботи від Peter F Pracilio.
хтось прокоментував ці штуки як "f*ck hirst" - чому б і ні? у кожному разі, вони такі цікавіші.

[698x248]

ще...

який він скрізь абсолютно прекрасний.

Never Get Old (2004 M/V)



more...

для різноманіття напишу шось за жизнь.
ночі три тому мені снився девід бові. класний такий, з різними очима, канєшно жи. на майспейсі є капєц смішна фотка бові в банному халаті, який (не халат, а бові) фоткає себе в дзеркалі - але він до того нестерпно прекрасний, шо йому навіть це можна пробачити (і шо ви думаєте? замість того, шоб далі писати за жизнь, я полізла дивитися фотку бові в банному халаті. ага, the teenage-myspace-girl thing. але ж чоооорт).
цієї ночі мені снився той-хто-дуже-логічно-мені-все-таки-приснився-бо-я-аж-сама-з-себе-дивувалася і буря. андріївська церква якось так високо, а під нею - важкі аж брунатні хмари. і я розповідала йому про бурю, бо в голові не лишилося ніц, крім погоди, а просто мовчати з ним я ше не навчилася - ні в сні, ні так.
доперекладали литовську версію сайту. вчора з нею дуже активно любилися, але перекладачка класна, бажання застрелитися не виникло.
коханий запустив сайт про бєрци, але там ше майже ніц нема. проте ж.
за попередній місяць прочитала п'ять романів воннегута. лишилося 9. і дві п'єси, бо більше не можу знайти. і три збірки оповідань прочитати, а дві прослухати в аудіокнижці, бо їх нема в читабельному вигляді. а в того дядька, який начитує "armageddon in retrospect", англійська вапше жорстка - ну, я думаю, цілком нормальна в нього англійська, але для американців. зараз трошки відірвалася від воннегута на бредбері - того, який рей.
пальці пахнуть новокупленим м'ятним милом.

щоправда, без заклинань усередині.
але якшо вже гримуар - то, найімовірніше, такий.
єдине, що підірвало мій абсолютний захват цими штуками, - папір у них не ручної роботи. однак, слід визнати, доведений до кондиції.
якшо я колись таки буду викладати, хочу собі такий блокнот, шоби ходити з ним на пари.
від Kreativlink - Renate Ikinger.

[700x697]
ще...

поки зима, я хочу сонця і травички, на якій можна валятися.
влітку мене пре від згадок про сніг. я не знаю, хто знається на снігові краще, ніж фіни (тюленів з антарктиди не пропонувати, в них нема фотокамер), тому буде шматочок прекрасних фінських краєвидів.
інсталяції Timo Jokela (особливо гарно їх дивитися під фінськомовні треки найтвіша...)

[699x453]

ще...

італо кальвіно - про книжки. точніше, про книгарні.

Ты пошел в книжный магазин и купил книгу. И правильно сделал.
Еще на витрине ты заметил нужную обложку. Зрительный след повел тебя вдоль плотных заслонов из Книг, Которых Ты Не Читал. Насупившись, они устрашающе поглядывали на пришельца с полок и прилавков. Но ты не должен поддаваться их внушению. Ты знаешь, что на книжных просторах десятки гектаров занимают Книги, Которые Можно И Не Читать; Книги, Написанные Для Чего Угодно, Только Не Для Чтения; Уже Прочитанные Книги, Которые Можно Было И Не Открывать, Поскольку Они Принадлежали к Категории Уже Прочитанного Еще До Того, Как Были Написаны. Ты одолел передовой пояс укреплений, и тут на тебя обрушиваются ударные силы пехоты, сформированные из Книг, Которые Ты Охотно Бы Прочел, Будь У Тебя Несколько Жизней, Но Жизнь, Увы, Всего Одна. Стремительным броском ты обходишь их и попадаешь в самую гущу Книг, Которые Ты Намерен Прочесть, Но Прежде Должен Прочесть Другие Книги; Слишком Дорогих Книг, Покупать Которые Ты Подождешь, Пока Их Не Уценят Вдвое; Книг, Которые По Тем Же Причинам Ты Купишь, Когда Они Выйдут В Карманных Изданиях; Книг, Которые Ты Мог Бы Взять У Кого-Нибудь На Время; Книг, Которые Читали Все, Поэтому Можно Считать, Что Ты Их Тоже Читал. Отразив эти наскоки, ты вплотную подступаешь к стенам крепости, где заняли оборону
Книги, Которые...

і, звісно, божественне у простоті своїй:

Что может быть естественнее полного согласия, достигнутого между Читателем и Читательницей посредством книги?