[206x300]
В колонках играет - Тиша і плач серця
Настроение сейчас - погано

Ранок. Розплющую очі і бачу ЇЇ. Тихо... По обличчю пробігає здивування і водночас страшенна радість. Невже хтось таки почув мої молитви?... Намагаюсь не дихати, щоб не порушити сон Янгола. Вона усміхнулась... тихенько муркнула, і прошепотіла: "Доброго ранку". Час призупинив свою розмірену ходу і тихо проповзає ледь чутним тіканням годинникових стрілок. Заварюю каву, а потім ми їдемо коридорми пустого гуртожитку на підвіконня. Дивно, але нікого навкруги, неначе змовились і залишили нас на самоті. Сидимо один навпроти другого і просто теревенимо про різні дурниці, насолоджуючись гірким смаком кави. А потім тинятимемось містом, згадуючи все немов страшний сон. В цей день існуємо тільки ми, а більше нікого і не потрібно. Пусті вулиці, пусті трамваї, лише ми і неосяжний всесвіт. Це все накликає навязливу думку, котра лякає більше, ніж смерть: можливо це все... Ні, такого не може бути... Чомусь стає холодно, всенавкругипочинаєхитатисьзапливаєгустимтуманомвсененачезбожеволілозакрутилосьувогнянімвирі... СПАЛАХ!!! Я розплющую очі... і все що встигаю побачити, так це вуста, що шепчуть: "Бувай..." Ранок.

В колонках играет - Ill Nino - How can I live
Настроение сейчас - неважно

...він - високий, плечистий, сильний. Голос у нього гучний, поводиться впевнено. Вона - жінка ніжна, тендітна. Побралися.
Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди.
Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала усміхатися, почала худнути, зблідла... Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні.
Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
– Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити. Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ліжка дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом сказав:
– Ти не помреш!
– Чому? - тихо спитала вона.
– Тому що я потребую тебе! - відповів чоловік.
– А чому ти не сказав мені цього раніше? - запитала жінка, і її очі заблистіли.
Від тієї хвилі хвора почала видужувати. Вона знову стала жвавою і веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке виздоровлення.
Не чекай до завтра, щоб сказати комусь, що ти його любиш. Скажи йому це зараз. Не думай: "Моя мама, мій син, моя дружина вже знають про це". Чи тобі би надокучило чути такі слова: "Я тебе люблю"?
Стисни руку тієї особи, яку любиш, і скажи, хоч очима: "Ти мені потрібний! Люблю тебе!"
Любов - це життя. є земля живих і земля мертвих. Їх відрізняє любов...

[624x415]

В колонках играет - Bullet for my Valentine
Настроение сейчас - Холодно і самотньо...

Сьогодні прохолодно, з-за хмар вибивається несміле сонце, і взагалі, погода така, що нема бажання не лише виповзати на вулицю із смердючого гуртожитку, але й думати. Хочеться просто сидіти, закутавшись в ковдру і потроху втрачати глузд. Погано… таке враження, що мою душу протягнули по всіх каналізаційних трубах цього триклятого міста, і кожен мав можливість туди наложити. В кімнаті темно, тісно і самотньо. Лежу без світла і слухаю як пульсує кров… Немов вибухи у голові, котрі один за одним руйнують мій мозок. Вдивляюсь у сіру стелю і бачу ЇЇ. Примарний образ, такий ж нестійкий, як і моя свідомість. Зникає, з’являється, танцює, сміється… плаче, страждає? Але мовчить. Надворі ввімкнули світло. Брудними плямами по стелі розповзаються тіні. Інколи здається, що вони здатні жити, кохати, дихати…
Єдине, що вони ніколи не зможуть, так це – говорити. Шкода, адже лише вони можуть розповісти про те, що зробило з мене того, ким я є зараз – невдоволеного психа, що живе у світі примарних мрій. Але їм можна довірити усі найпотаємніше і бути впевненим, що ніхто про це не дізнається. На тінь завжди можна покластись і не боятись того, що в один прекрасний день вона зникне. Тінь неначе душа, а може це вона і є?... Я путаюсь у власних думках. Пам'ять наполегливо тягнеться у минуле. Те саме ліжко, така сама ніч, тільки тепер все не так…Глибоко втягую повітря в надії вловити хоч якусь часточку пережитого. Все марно…
(To be continued...)

[600x450]

[398x698]
В колонках играет - Mushroomhead - Before I die
Настроение сейчас - Задрало

Бог знову не виправдав моїх надій. Сьогодні зранку я все ж таки прокинувся, хоча мріяв про те, що нарешті засну, засну навіки… Прокручував у власній свідомості всі деталі того, що було б, якби я врешті-решт помер. Отримана картина цілком влаштовує… Десь в понеділок знайшли б мій труп, що вже почав розкладатись, підняли б паніку, повідомили батькам. Шкода їх, але таке життя. Потім розтин. Я бачив, як ще не старий, але вже сивий санітар з похмілля тремтячими руками копошиться у моїх нутрощах, шукаючи причини раптової смерті. Не хочеться розчаровувати дядька, адже у нього вдома сім’я: дружина і дві дочки, що чекають і люблять свого татуся, хоча він часто буває напідпитку. Нехай знайде якийсь крововилив у мозок. І йому менше роботи, і мене менше потріпають. А потім похорон… Прийде купа народу, більшість плакатиме, співчуватимуть батькам. Хоча, я майже впевнений у цьому, більшість із цих «плакальників» мала мене десь глибоко, а прийшли лише заради того, щоб лишній раз напитись… І ось… закривають домовину, везуть на кладовище, де на мене чекає свіжа яма; прощальні слова і все… Зверху навалять купу болота і нарешті спокій… А що потім? Рай ?... Пекло?... Чи можливо ще одне життя? Сподіваюсь, не останній варіант, адже знову доведеться чекати на щось, жити заради когось…

В колонках играет - Тихо, як в труні
Настроение сейчас - По 10 бальній шкалі десь -5

Перш за все хотілося б привітати прекрасну половину людства зі святом) Ви на це заслуговуєте. А от мені не до святкувань... Знову почуваю себе так, немов мене збив потяг. Страшенно болить голова, мабуть варто сходити в лікарню. А може просто викинутись з вікна? Полегчає одразу, і не мені одному(( Сьогодні вночі майже не спав. Думки про те, що було немов таргани снували у голові, мішаючи заснути... Я не знаю, що мені з цим робити...

[263x350]

В колонках играет - Static-X
Настроение сейчас - Хто я?... Я запутався....

Сидів без нету... думав вилікуюсь, мріяв, що вилікуюсь... Але навязливі думки щодо існування не дають спокою. Повільно вмираю... Суміш із кохання, ненависті і Богопоклоніння розїдають мою свідомість, перетворюють мене у суцільне ніщо... Коли нарешті все це закінчиться??? Хто знає відповідь? БОГ? ДИЯВОЛ? Чи, можливо, відповіді немає? Як нема кінця мукам.... Здавалось що усе, кінець ось воно - світло в кінці тунелю, але ж ні - запахи, звуки, та навіть погода, все це повертає мене назад... ХОЧУ забути але НЕ МОЖУ!!!!! Чому?! Можливо це і є ДОЛЯ?! Померти заради Янгола... Віддати своє серце... Зігріти останнім подихом... БОЖЕ!!! Я - параноїк!!? Живу власними фантазіями, плюючи на поради знайомих, ламаючи власні стереотипи... Хто я?... Хто ВОНА?... Я не знаю

[699x432]

[345x500]
В колонках играет - Та нічого мені сьогодні не треба))
Настроение сейчас - ААААА!!!!! (веселий)

ТАК!!! День сьогодні просто супер!!! тому, що:
1) Я здав сесію
2) Я нарешті виспався)))))))
3) Знайшов фільм Pink Floyd The Wall
4) і ще багато причин за які можна цей день позначити червоним кольором в календарі))
Щодо перших двох пунктів, то вони не стали для мене несподіванкою, а от ФІЛЬМ!!!! У мене просто перехопило дух, коли побачив його. Таке враження, ніби у тебе дістали зголови всі думки, перебрали їх, а потім, викинувши весь непотріб і гарненько просушивши на морозному повітрі, запхали їх назад))

[325x500]
В колонках играет - Sum-41
Настроение сейчас - такий собі настрій, але не поганий))

Все... Це кінець... Хоча, можливо, воно і на краще - хтозна... Адже у нас ще все життя попереду. Так, це - боляче, так, це - несправедливо але мине час і разом з ним у минуле відійде весь біль, всі переживання, залишаться лише спогади... Для мене вони будуть приємними... Тому хочу подякувати ТІЙ, яка подарувала мені чарівні миті мого існування. І хочу щоб вона знала: таке неможливо забути, пережити - так, але не забути... Ну, що ж, починати нове життя ще не пізно... Побажайте мені успіху))).

В колонках играет - Slipknot-IOWA
Настроение сейчас - це не настрій, а параноя

Relax... it's over, you belong to me I fill your mouth with dirt
Relax... it's over, you can never leave I take your second digit with me...
Love...
You are... my first, I can barely breathe I find you fascinating
You are... my favorite, lay you down to sleep It's all that I can do to stop...
Love...
So blue... so broken, paper doll decays I haven't left you yet
So cold... subversive, your eyes are full of bleach
Tomorrow, I will go away again...
Love...
YOU ARE MINE, YOU WILL ALWAYS BE MINE
I CAN TEAR YOU APART
I CAN RECOMBINE YOU
ALL I WANT IS TO COVET YOU ALL
YOU BELONG TO ME
I WILL KILL YOU TO LOVE YOU. (love)

Красиво... красиво настільки, що просто не може бути правдою, красиво, незважаючи на те, що це - просто набір слів. Досить просто поміняти їх місцями, і одразу ж нова картина... Але... Все вже сказано, про все давно написано і нам залишається лише захоплюватись, ненавидіти, кохати і вмирати від власного безсилля. Тихо втрачати здоровий глузд, а ще ВІРИТИ... Вірити у те, що колись, можливо, твоя душа отримає спокій і ти в цей момент не будеш самотній..........

[700x700]

В колонках играет - Korn
Настроение сейчас - До самої дупи такий настрій

Мені набридло… Набридла моя роль у цій безглуздій виставі під назвою ЖИТТЯ, набридло щодня гримуватись для того, щоб догодити глядачам, набридло виходити на сцену і кланятись тим, хто вбив мою душу… Чому ми повинні платити таку високу ціну за те, щоби позбутись болю?.. Хто сказав, що немає нічого такого, що не можна було б забути? Навіщо… Боже, Ти створив цей світ, але ж він – далекий від ідеального, тому навіщо Ти дозволяєш йому існувати далі? Невже не видно, що ми зайшли в глухий кут?! Тисячі запитань, від яких плавиться мозок, питань, які не дають мені заснути…
ЗАВІСА

[596x694]

[340x500]
В колонках играет - я вже писав...
Настроение сейчас - нічого не змінилось

Чомусь нічого в голову не лізе... Лише всіляка дурня..
Чому люди не вміють літати? Чому їм не дано відчути
солодкий присмак висоти? Так не чесно( Одним - все,
а іншим - лише лише залишки розбитих мрій. Здається, що
Бог відвернувся від усього людства і десь там високо
сміється над нами...

В колонках играет - Сплин
Настроение сейчас - Сплин

Фу... я не виспався і мені знову бєєє). В любому випадку після
сесії забю на тиждень чи на два. Щось геть начисто розкис(
Або зберу манатки і попрусь у гори - сам, і мав я усе глибоко і
далеко. Бо реально усе дістало і політех, і придурки викладачі,
і погана погода, та й я сам собі останнім часом набрид. Сьогодні вночі години дві із собою сперечався. Треба йти в лікарню)))) Нема з ким поговорити(

[700x463]

В колонках играет - ТОЛ - Хто Я?
Настроение сейчас - ХЗ невизначине

Хм.. Шось у мене настрій нікудишній... можливо так воно і має
бути... але ж не цілий місяць... щоразу приходячи в запльований
гуртожиток я пригадую Ті вихідні))) Коли здавалось світ існує лише
для двох людей... Але, існують кляті "але" ... Гг почав писати книжку
Можливо колись стану відомим.

[585x382]