страшенно хочу ялинку і кави з корицею.
на столі лежить щось кругле і сонячне, воно має запах нового року, і мені так шкода його їсти...
отак завжди - для когось ти Цілий Символ, з тобою пов"язано стільки Асоціацій, а якась тварюка візьме й банально перетворить тебе на сніданок/вечерю...
і, курва, тут ніякі Ідеї нікого вже не врятують))
мне казалось , что кто-то стучит в мою дверь.
я срывал сквозняки с забинтованных окон.
аметистовым сумеркам тихих аллей
я дарил свои сны - тишиною на стеклах.
вязким холодом в брошенном доме туман
что-то шепчет, осколками память терзает.
горстка пепла в ладони. *рисунок-обман*
с заклинаньем улыбкою маску пронзает .
поиграем в осколки. в растресканный рай
на изнанке твоих исчезающих линий.
трепет крыльев под кожей. смотри-узнавай -
*имена* на тропе переломанных игр.
янтарем на ладонь - чей-то брошенный взгляд,
по следам на ресницах, в осенних туманах.
мы придумали мир, где спокойствие - ад ,
облака разукрасив ожогами-ранами.
я царапал на коже песнь древних ветров.
расстояния-сказки - глотком никотина.
волчьи сны измерял ветхой стрелкой часов,
рисовал на воде от безумия картины...
мне казалось , что кто-то покинул мой дом,
не заметив дыхания под выцветшей маской...
лить бы слезы артерий, гореть бы огнем...
долг и пыль. смех и клятвы.
...продрогшие сказки...
(с) Нявка, тобто я.
виклала цю муть на "майстернях"...
в редакцію "ШО" не хочу йти. не хочеться вважатись одним рівнем з шедеврами про "печене яблучко акі голова гонгадзе". маразм.
Настроение сейчас - трохи сум(?)но_.
ось бачиш, як все саме по собі вирішується...
летиш - лети, успіхів.
питаєш, чи не хочу сказати що-небудь окрім "ясно". питаєш зі звинуваченням у голосі. театрально.
подумки сміюся.
не люблю навіть прикидатися дурною. не бачу сенсу/логіки.
є стандарт/шаблони поведінки, але є люди, на яких вони не діють.
я курю свої цигарки, ти йдеш своєю стежкою.
підсвідомість - страшна річ. дивись - створено всі обставини, аби не вирішувати.
намагаєшся красиво все обставити...
подумки сміюся.
летиш - лети, успіхів.
три години на сон,
клята стаття, кляті сновидіння, клятий мотлох у черепній коробці.
на "майстернях" вимагають продовження графомані про янголів та чужі імена, вранці мене хоче редактор та верстальник, після п"ятої...після п"ятої я швидше нап"юся, аби (не/?)завалити залік і розпочати подорож у країну Похуй. дехто знову ображатиметься. декому варто усвідомити, що олігофренам-інтровертам на кшталт мене не варто псувати нерви ультиматуумами - особлива якщо дехто поки що не перейшов до категорії вартих уваги людей.
__
чорт забирай, хоч тут не збирається купа людей, ніяких вам конфліктів щодо закритих записів, банів чи білих списків, ніяких пліток між читачами, знайомими в реалі...курва, маю змогу вилити пафос та подобу думок у простір, і ніяка зараза досі не знайшла.) нявка курва розумна, нявка курва не палиться.
річ у тім, що людині, яку ти бачив один\два рази, з якою ледь знайомий... не пропонують руку\серце\інші складові супового набору,
не зізнаються у коханні, зустрівшись вдруге.
тактика невірна. примітивна. смішна. я не знаю, навіщо усі ці нісенітниці... я не люблю локшину, я люблю сухе вино.
яку мету ти ставиш перед собою? громадянство\самоствердження\що ще?
чи ж я настільки дурною виглядаю?
такий банальний сценарій...
...навіть якось...неприємно.
асфальтоукладочним катком по самооцінці.
всі ми не-янголи? янголи страшніші за не-янголів. ти ж не хочеш переконуватись у цьому, м?
оточуючі не такі тупі, маска у тебе не надто досконала, десь розтріскана, і з обличчям ще не зрослася.
люди, бля, майте совість. . .
п"ємо каву з присмаком зими,
змішуємо повітря з яблучним димом,
кляті сусіди скидують пляшки на підвіконня та волають щось із плейлисту радіо шансон. бридко....
за кутом будинку навпроти палає\тліє останній з викрадених нами світів.
бісить те, наскільки егоїстичними і сліпими бувають люди.
от ти, блін, годину прикидаєшся олігофреном і фффтикаєш в одну точку - а *воно*, йОпт, триндить-триндить-триндить про щось настільки примітивне - про нігті\волосся\хлопців\перукарню\журнали... і *воно* ну ніяк не второпає, що щось тут не те... ну ніяяяяяк...
чи, може, це у мене з головою не все гаразд?..
тааааак, люба ідіотко, давай повернемося до шкільних часів і знову повісимо на тебе ярличок "нікчема. депресивна маньячка з розладами психіки. витирати ноги."
позитив: у понеділок ліземо в редакцію за пробною статтею.))
_обьект, находящийся в пространстве зеркала
, не рас.позн.ан.
ййййо-ххо-хооооо!..))
мдя. я - великий флудераст всемирной паутины.
у кого еще в сети 4 дневника \ и пятый - исключительно для стихотворений\,
причем веду я только один из них .
остальные же созданы исключительно для удобства - ну, этот, к примеру, из-за фан-клуба инфэрно...
какого черта я здесь флуд развожу?\\\
_пошлите меня кто-нибудь. очень нужно.
лежать на асфальте.
расчерчивать нездорово-медное небо узорами тишины.
шептать, шептать что-то в пустоту строками\сновидениями\сказками на непонятном самому себе языке.
просеивать пространство сквозь пальцы.
_песок в ладони.
городской песок. заплетенный в пыль замочных скважин, ключи к которым навеки затеряны в человеческих(?) глазах,
пыль тротуаров и трамвайных остановок,
пыль сожженных на станциях метро и крышах высоток стихов,
в пепел. пепел разодранных в клочья чувств, пепел выжженых с запястий имен.
в туман. туман мостов и пустынных аллей.
\смычком по нитям-капилярам.
так тихо и спокойно разрывать облака на осколки звезд.
так тихо и спокойно неровным дыханием по стеклу.
по шелку увядших лепестков нервными пальцами...
_нет, нет, нет. они увяли. они давно мертвы.