"Иногда для нас лучше потерять что-то дорогое, чем вообще никогда не иметь этого" Юстейн Гардер

" Не получить - вовсе не страшно, но лишиться полученого - обидно." Клавдий Элиан

Дивно, чому мені це так неприємно....
Десь годинку назад до чату зайшов Gabbana. У нас склався десь такий діалог:

Gabbana: Госпожа
Gabbana: Украина)
Я: Привет!

мовчить...

Я: Как дела?
Gabbana: плохо
Я: чего?
Gabbana: бывает
Я: Кто на этот раз настроение испортил?

мовчить. довго мовчить.

Я:понятно... ты со мной не разговариваешь...
Я:так зачем поздоровался?
Gabbana:просто так

Блін, так неприємно чомусь! Сама не знаю чому! Я його навіть нормально не знаю! Ми не знаєио друг друга в реальності. А теке відчуття, начче він мій друг і кинув мене...

[542x699]
Квитки єєєєєєєєєєє!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!УРА! УРА!УРА!УРА!

Бачу, цей тиждень у мене такий насичений виходить... То взагалі нічого, а це кожен день щось нове!
Суббота - приїхала дівчина мого братика, з якою у нього весілля влітку. Пропозиція подруги(Юлі) поїхати в Чернівці! Приїзд в 12 годин ночі цієї ж подруги і нашого друга Вовки. Прогулянка до озера до 3-х годин. І розмова до 6.
Неділя - день народження брата. Гості. Розмова з Gabbana.

І вчора:

Звонить мені Юлька, мол приїжджай на вокзал, будем квитки купувати. Я доїжджаю до вокзала(їхати десь 40 хвилин) і розумію..... що забула паспорт(студентський я десь посіяла). Ідемо до мене додому. У мене під будинком залізнична каса. Не дуже привітна тьотя каже нам, що квитків на сьоме число немає. Ні в якому напрямку. Ми не повірили. Їдемо знову на вокзал. Стоїмо в величезній чергі.... І нам знову кажуть, що квитків нема. На 6-те - будь ласка! На 8-ме - тим більш! А от на 7-ме.....
Поки ми стояли в черзі до нас приєднався ще Вовка. У нього командіровку відклали і він здавав квиток. Так от, у Вовки є знайомі на ЖД, так що він достане нам квиточки! =)))
Потім ми заїхали ще в одне місце, де мала бути моя подруга з Буковини, яка завітала в Київ. Хотіла забрати її до себе, але її не відпустили. =( Це трішки зіпсувало настрій, але не на довго. Ми в трьох вирішили поїхати в "Домашню кухню". Класно посиділи. Устроїли "вечер откровений"(шось туго з перекладом =/). Ми з подругою були "трошки" шоковані з того, що Вовка нам відкрив.... Але нічого.... якось переживем....
Ну а потім знову поїхали до мене. Розмовляли десь до 3-х. Коли Юлька вийшла я рішилася запитати у Вовки чи пройшли у нього почуття до мене.... Справа в тому, що десь рік назат виявилося, що я йому подобаюсь... В общем, це довга історія. Розповім наступний раз. Так от.... Не пройшли.... Просто він навчився змирятися з цим...... Мені так шкода його! Він мій найкращий друг! Я його страшенно люблю! Але, нажаль, почуттів у мене до нього нема... Ще й.... цей трикутник... Кажу ж довга історія.... наступний раз....

Это цитата сообщения Kirsche_Joghurt Оригинальное сообщение

потрясающее))

Семь смертных грехов

ЖАДНОСТЬ

[показать]

ЗАВИСТЬ

[показать]

ОБЖОРСТВО
[показать]

ПОХОТЬ

[показать]

ЛЕНЬ

[показать]

ТЩЕСЛАВИЕ

[показать]

ГНЕВ

[показать]

Настроение сейчас - =) =) =) =) =) =) =) =)

Здаеться в четвер я буду в ЧЕРНІВЦЯХ!!!!!!!!! Я так скучила за цим містом.... Я не знаю, чи зустрінуся якось з Вадімом.... Не хочу спеціально казати йому, що я приїжджаю, щоб він не думав, що я це роблю тільки з тою цілью, щоб побачити його.... Але в душі я так цього хочу..... Ну, потім розкажу як все пройде.
Я поїду в середу ввечері з подругою, а назад вроді аж в неділю. Класно! =)
Нарешті ще раз скуштую смачнючу чернівецьку піццу! Останній раз їла її в "Мама Миа" з Вадімом і братом влітку.... Ех..........

Настроение сейчас - трішки в шоці........

Нарешті дорвалась до компа.... Ой.... за цей час стільки всього сталося..... навіть тільки що..... Здається той хлопець з чата, про якого я колись писала(Gabbana), мною серйозно захопився...... Ми з ним тільки що розмовляли..... Ось деякі уривки нашого сьогодняшнього спілкування:

Я(12:16 AM) : а чего днем настроения небіло?
Стас(12:16 AM) : ну ты испортила жутко
Я(12:16 AM) : я????
Я(12:16 AM) : чем???
Стас(12:17 AM) : да фиг знает. я сам виноват. я эмоциональный слишком. Это мои проблемы
Я(12:17 AM) : ну, солнце... не надо так!
Стас(12:18 AM) : да все ок.
Я(12:19 AM) : нет, ну не все ок... я все-таки хотела бі понять чем я тебе так испортила настроение... может все-таки обяснишь?
Стас(12:20 AM) : да просто. Ты мне понравилась...но у нас с тобой вообще вкусы не совпадают...вот я и....
Я(12:21 AM) : ясно......
Я(12:23 AM) : ну, солнце, разве по общению в аське можно узнать хорошо человека и его вкусы?
Стас(12:25 AM) : да уже узнал
Стас(12:30 AM) : я безбашенный! а тебе такие вряд ли нравятся

Ну, потім ми ще довго говорили. І якось тема зайшла про мого екс...
В общем... От кінець нашої розмови:

Стас01:41 AM) : ты до сих пор его любишь?
Я(01:42 AM) : ну, к слову любовь я отношусь очень серезно....
Стас(01:42 AM) : ну, к слову любовь я отношусь очень серезно.... Я тоже всегда так отвечаю
Я(01:42 AM) : но вот то, что чувства не прошли.....
Я(01:43 AM) : нет, к сожалению не прошли....
Я(01:43 AM) : 3,5 года - эо не маленький срок... наверное нужно больше время...
Стас(01:44 AM) : спокойной ночи......
Я(01:44 AM) : ты что обидился?????
Я(01:45 AM) : блин, ты уже второй раз за сегодня на меня обижаешся!
Я(01:45 AM) : ну перестань!
Стас (01:45 AM) : не обижаюсь
Я(01:45 AM) : а что?
Стас(01:45 AM) : просто.... думал у тебя никого нет...
Стас(01:45 AM) : прости
Я(01:46 AM) : у меня и нет никого... я пытаюсь бороться с этими чувствами. просто это сложно!
Стас(01:46 AM) : не борись
Стас(01:46 AM) : чувства есть..... никуда от них не уйдешь
Я(01:47 AM) : а что делать??? так и жить с этими чувствами????
Я(01:47 AM) : зачем???
Стас(01:47 AM) : не знаю...молись просто. а я пойду
Я(01:48 AM) : спокойной ночи...
Стас(01:49 AM) : думаю, не стоит нам общаться больше
Я(01:49 AM) : почему?
Я(01:49 AM) : что плохого в общении?
Стас(01:50 AM) : неразделенные чувства - это плохо...
Стас(01:50 AM) : и тогда общение наносит боль
Стас(01:50 AM) : и ничего более
Я(01:50 AM) : неразделенные чувства?...
Стас(01:51 AM) : все, пока.

І він одразу ж виключив. Я була трішки шокована... Не думала, що він так серйозно....

Это цитата сообщения irreelaa Оригинальное сообщение

Настроение сейчас - Плачу в душі..........

Так хочеться плакати, а сліз чомусь нема... Чому, ну чому я роблю такі дурниці?! Сама розумію це і продовжую робити ще гірші дурниці! Неначче на зло собі! Чи кому? Я не розумію себе!.....

[216x335]

Ситуація друга. Все навпаки. (Це не те, що зараз у мене відбувається, це те, що я намагаюся уявити). Чи змогла б я вийти заміж раніше, ніж він одружиться, якби так і продовжувала його любити? Той, хто пропонує виходити заміж дуже хороша людина. Він подобається мені і ззовні, і характером. Він страшенно любить мене. І мені він подобається... Але... почуття до Вадіма не проходять... Чи зможу я це зробити?
На це питання ще вежче дати відповідь.... А що, як я зроблю величезну помилку? Що як він теж мене досі любить? Що як?...
Не знаю, чи дасть мені це "Що як?" свободу....
А ви? Ви б змогли?

Вчора до мене прийшли такі думки.. Точніше я спробувала уявити собі таку ситуацію... Вадім(хлопець, з яким я зустрічалась десь 2,5 роки, рік тому порвала стосунки, але й досі люблю) каже мені....... що одружується....... Як я буду реагувати, що відчуватиму?
Чесно кажучи, не змогла я цього уявити. Не знаю чому.. Єдине, що точно знаю, що відреагую нормально. Ззовні.. Скажу, що дуже рада за нього.. А от що буде в середині?... От цього я не змогла собі уявити... Можливо тому, що в той момент там буде пустота? Там все помре? А ви? Що б ви відчули і що б робили, якби дізналися, що людина, яку ви кохаєте, одружується?

Это цитата сообщения Сонце Оригинальное сообщение

Стены, которые мы строим вокруг себя, чтобы скрыть печаль, скрывают нашу радость.

[500x441]
Я знов зовсім не думаю про тебе.
Тебе немає вже в моїх думках.
Я ледве пам'ятаю, що до тепер
Я бачила ім'я твоє в зірках.

Я вже не згадую про те, що з нами було.
Про перший поцілунок... Про твій сміх...
Про те, як весело нам разом було...
І ті розмови про дощі та сніг...

Не згадую я наші суперечки
Про те, що краще: Київ? Чернівці?
І як гуляли разом в тім містечкі.
Рука моя була в твоїй руці...

Не згадуються всі оті розмови,
По телефону, в msn-і, sms...
Про море й гори, іноземні мови,
Про те, що кіт - це гірше аніж пес:)...

Хіба я зможу знову пригадати
Як на зірки дивились на скалі...
Як зовсім не хотілось тоді спати,
Хоча пізня година на дворі.

Ні, я забула. Вже й не пам'ятаю
Коли в останнє був в моїх думках.
Багато про що думати я маю
Крім тебе з сноубордом у горах.

Хіба я зараз думаю про тебе?
Я просто розміркрвую над тим,
Як довго я не думаю про тебе,
А це не можна порівняти з тим.
(28.10.06)

[312x384]
Ты вошел в мою жизнь, ворвался.
Изменил в ней ты все, что лишь смог.
До того ты мной не замечался.
Хотя вру, но короткий тот срок.

Он любил меня, я его тоже,
Но ты в сердце мое постучал.
В него с силой ворвался... Ну что же...
Заходи. Он меня не держал.

Он все время лишь медлил. Все время!
А ведь время не ждет, а бежит!
Ну, а в сердце уж новое семя,
Любви новое семя лежит.

Ты пришел, ну а он уж уходит
Уступив свое место тебе.
Пусть теперь он другую находит,
Пусть другую он ищет себе!

Ты украл у него мое сердце
И теперь я прошу: не губи!
Не губи мое бедное сердце,
Ведь оно очень хочет любви.

(15.06.04, 5:54pm, 16 лет)

[250x436]
Навіщо ти мене потурбував?
Навіщо ти збудив моє кохання?
Лиш в себе моє серце закохав.
Про наслідки ж не хочеш мати знання...

Якби тоді нічого не робив,
Кохання не дало б про себе знати.
Та ти в себе закоханих лічив
І ще одне сердечко хотів мати...

Про почуття, що в серденькі жило
Можливо б не довідалась ніколи.
Отак воно й поховане б було.
Та ти все ж серце моє поневолив.

Тепер страждає серце і кричить.
Невже хотів побачить його сльози?!
У серці струна суму лиш бринить...
На біль не вистачає мені прози..
(12.11.04)

Это цитата сообщения Texxi_Exo Оригинальное сообщение


Всем, что я знаю, я обязана своей маме:

1) Мама учила меня УВАЖАТЬ ЧУЖОЙ ТРУД:
«Если вы собираетесь поубивать друг-друга – идите на улицу, я только что полы вымыла»

2) Мама учила меня ВЕРИТЬ В БОГА:
«Молись, что б эта гадость отстиралась»

3) Мама учила меня МЫСЛИТЬ ЛОГИЧНО:
« Потому, что я так сказала, вот почему»

4) Мама учила меня ДУМАТЬ О ПОСЛЕДСТВИЯХ:
«Вот вывалишься сейчас из окна – не возьму тебя с собой в магазин»

5) Мама объясняла мне ПРИЧИННО-СЛЕДСТВЕННЫЕ СВЯЗИ:
«Если ты сейчас же не перестанешь реветь – я тебя отшлепаю»

6) Мама учила меня ПРЕОДОЛЕВАТЬ НЕВОЗМОЖНОЕ:
«Закрой рот и ешь суп»

7) Мама научила меня СТОЙКОСТИ:
«Не выйдешь из-за стола, пока не доешь»

8) Мама учила меня НЕ ЗАВИДОВАТЬ:
«Да, в мире миллионы детей, которым не так повезло с родителями, как тебе»

9) Мама учила меня СМЕЛО СМОТРЕТЬ В БУДУЩЕЕ:
«Уж погоди, дома я с тобой поговорю»

10) Мама научила меня ОСНОВАМ САМОЛЕЧЕНИЯ:
«Если не перестанешь косить глазами – на всю жизнь так и останешься»

11) Мама научила меня ЭКСТРАСЕНСОРИКЕ:
«Надень свитер – я же знаю, что тебе холодно!»

12) Мама научила меня КАК СТАТЬ ВЗРОСЛОЙ:
«Если не будешь есть овощи – никогда не вырастешь»

13) Мама преподала мне ОСНОВЫ ГЕНЕТИКИ:
«Это у тебя всё от отца!»

14) Мама научила меня ВЫСШЕЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ:
«Чтоб твои дети были такие же, как ты!»

Это цитата сообщения djabchyk Оригинальное сообщение

життя - це нескінчена мандрівка, памятаєш: "шляхи існують для мандрів, а не для кінцевого пункту".

по дорозі життя багато зупинок, але треба вміти йти далі, посміхаючись як попереду, так і не забувати посміхатись оглядатися назад і, може трішки з ностальгічним сумом, та все ж таки посміхатися,... посміхатись бо позаду залишилась частинка тебе.

щасливої дороги, незабутніх мандрів друже!
попереду найкраще!

Это цитата сообщения Настоящее_Солнце Оригинальное сообщение

со временем начинаешь убеждаться, что если люди близко - то любит только один. Если любовь на расстоянии, то могут и оба.

Вчора у мене подруга була в гостях, тому не могла сюди зайти. Тільки що поїхала додому.
Класний вчора день був! Ввечері, як і казала, поїхала з друзями в УГІ в Лісову Бучу на "Пісню року". Класненько було. Музика, пісні... Відпочили, побачили старих друзів. Але саме більш мені запам'яталася розмова з однією своєю подружкою. Ми з нею разом були в таборі. Подружилися там. А потім я познайомилась в одному чаті з її двоєрідним братом))) Зовсім випадково! Ми з ним зустрілися, я йому дуже сподобалась... А мені... Ну, він взагалі цікавий, хороший... але почуттів у мене до нього немає. Яз ним все одно спілкуюсь. Так от. Я передала від нього вітання цій своїй подружці, а вона так зразу відвела мене в сторону, посадила і така, мол, що там у вас? Я вже тут думаю, що їй казати..Брат все ж таки... Не удобно якось казати, що він мені не особо... А тут вона каже таку фразу: "Він звичайно красавец, і язичок у нього підвішаний, він цікавий, але... Він тебе не достойний!" Я просто випала!)))))))))) Ну ніяк такого не очікувала!)))) Її сестричка навпаки хоче, щоб у нас щось вийшло, наші общі знайомі теж постійно випитують як там у нас, як він мені, а я й не знаю що казати. "Хороший, цікавий..." А вона!..)))))) Я її прям ще більше полюбила! Коли мене всі будуть бити хоч вона за мене заступиться!))))
[500x433]

Настроение сейчас - Грустно...

Сьогодні рівно рік, як ми розірвали стосунки......................... Але надія.....

Разломи мое сердце на части,
Ты увидишь, что в нем болит,-
И цветные осколки счастья,
И тяжелые капли обид,

И надломленной веры трости,
И живые любви ростки,
И шипи беспричинной злости,
И большой пустоты пески.

И изорванную одежду
Горькой правды в пятнах белил,
И ожившую птицу-надежду,
Ту, которую ты не добил.
(Наталья Щеглова)

[700x524]