ВЕЛИЧЕЗНА ПОДЯКА всім хто мене згадав і привітав!
Такої кількості поздоровлень я ще не отримував ніколи.
Вітання приходили різними шляхами і з різних місць.
Ось те, що зміг пригадати:
Ясіня (Закарпаття)
Угля (Закарпаття)
Ужгород (Закарпаття)
Мукачево (Закарпаття)
Київ
Ніжин
Рівне
Львів
Полтава
Харків
Алмати (Казахстан)
Надим (Росія)
Тюмень (Росія)
Самара (Росія)
Таллінн (Естонія)
Сігулда (Латвія)
Прага (Чехія)
Марібор (Словенія)
Будапешт (Угорщина)
Гренобль (Франція)
Сан Пауло (Бразилія)
Вулфвіль (Канада)
Ватерлу (Канада)
Ралі (Північна Кароліна, США)
Фейєтвіль (Арканзас, США)

Може це ще й не все :)
Просто неймовірно, правда?

Завтра настане нова фаза мого життя... Хоча нічого особливого не зміниться, однак люди, коли спитають скільки мені років, будуть вже дивитись на мене якось по-іншому. В Україні дата вже настала, тому привітання вже летять швидкісними інтернетними сполученнями. Дивна штука - мати рідних і друзів в одній півкулі, а самому жити в іншій...

<< Колиска моя - Україна, мій дім - планета Земля >>

Подарунок собі уже зробив, тому можна починати святкувати. Де і з ким? Доживемо до суботи - побачимо.

[400x300]

Нерви - натягнуті струни,
Часом боляче бринять,
Щось гітара грає сумно,
Думки мов лебеді летять.
Ключем летять у ті краї,
Де тепло серцю і душі,
Де рідні люди є мої,
Де легко пишуться вірші...

*******

Не шукайте долю,
Сама вас знайде,
Через гори пролетить,
Через море перейде.
Вона всюдисуща,
Навіщо шукати,
Все битися дужче
У замкнені грати,
Додати ще болю.
Без компаса й мапи
Знайдете ви долю,
Навіщо шукати?
На все є свій час
І місце своє,
І доля для всіх нас
Напевно десь є...

Это цитата сообщения Хорст Оригинальное сообщение

Оглянись...

Что получится, если представить себе всё человечество в виде большой деревни в сто жителей, принимая во внимание все пропорциональные соотношения? Мне захотелось это выяснить, и вот какая картина получилась:

57 азиатов, 21 европеец, 14 американцев, 8 африканцев;
52 человека будут женщинами, 48 - мужчинами;
70 не белыми, 30 белыми;
89 гетеросексуальными, 11 гомосексуальными;
у 80 не будет достаточных жилищных условий, 70 будут неграмотными, 50 будут недоедать, 1 умрёт, 2 родятся;
6 человек будут владеть 59% всего мирового богатства и все шесть будут из США;
у 1 будет компьютер, 1 (только один!) будет иметь высшее образование.

Если посмотреть на мир с этой точки зрения, станет ясно, что потребность в солидарности, понимании, терпимости, образовании очень высока. Подумай об этом.

Если сегодня утром ты проснулся здоровым, ты счастливее, чем 1 миллион человек, которые не доживут до следующей недели.

Если ты никогда не переживал войну, одиночество тюремного заключения, агонию пыток или голод, ты счастливее, чем 500 миллионов человек в этом мире.

Если ты можешь пойти в церковь без страха и угрозы заключения или смерти, ты счастливее, чем 3 миллиарда человек в этом мире.

Если в твоём холодильнике есть еда, ты одет, у тебя есть крыша над головой и постель, ты богаче, чем 75% людей в этом мире.

Если у тебя есть счёт в банке, деньги в кошельке и немного мелочи в копилке, ты принадлежишь к 8% обеспеченных людей в этом мире.

Если ты читаешь этот текст, ты благословлён вдвойне, потому что:
1) кто-то подумал о тебе;
2) ты не принадлежишь к тем 2 миллиардам людей, которые не умеют читать!

Валерий Травков

[400x300]

А сьогодні у нас дощ... Грім гримить, аж дух лоскоче...


Вчора видався дуже гарний вечір (якщо не враховувати, що коліно підвернув, граючи в настільний теніс). Був перший у цьому семестрі Friday Night Live. Зібралося купа студентів, був концерт місцевих рок-гуртів на сцені перед Юніоном.

Але найголовніше - я познайомився з новими студентами з України і Росії. З України одна дівчинка із Запоріжжя, з Росії десь 5 чоловік, всі з Казані з Татарстану, і ще один з Великого Новгорода. Вони всі приїхали на рік по якомусь гранту. Цікаво було відповідати на їхні запитання, спостерігати, як вони на все дивилися широко розплющеними очима. Пригадав себе два роки назад... Здається було ніби вчора.

Сподіваюсь, що буде гарна компанія на цей рік. Має бути весело.


А сьогодні... дощ прийшов, і змив весь смуток...

Цитата зі щода _LE_:

"UA vs RUS - жестокая правда жизни

Если русский любит Россию - он патриот.
Если украинец любит Украину - он махровый бандеровский националист.

Если русский говорит “хохол” - он по доброму иронизирует над представителем братского народа.
Если украинец говорит “москаль” - он выявляет этим свою националистическую, антироссийскую сущность.

Если русский митингует - он отстаивает свои интересы.
Если украинец митингует - он отрабатывает американские деньги, выплаченные ему в антироссийских целях.

Если русский президент общается с американским президентом - он налаживает отношения между двумя странами.
Если украинский президент общается с американским президентом - они оба плетут антироссийский заговор.

Если русский говорит на русском языке – он просто русский.
Если украинец говорит на украинском языке – он Петлюра недобитый.

Если президент России декларирует пророссийские лозунги – это нормальный президент.
Если президент Украины декларирует проукраинские лозунги – он проамериканский и антироссийский президент.

Если русское правительство не соглашается с украинским правительством – оно отстаивает национальные интересы.
Если украинское правительство не соглашается с русским правительством – абарзели ваще."

Пісня для тебе...

... я почав цей щоденник :)

Швидко час летить, аж не віриться. Все міняється,світ навколо, я, і мій щод...

Дякую своїм читачам за те, що ви є, що читаєте,що цікавитесь моїм життям, моїми думками, за те, що стали моїми друзями.

Не багатослівний я сьогодні...

pravda.com.ua/news/2008/8/12/79800.htm

Треба серйозно замислитися над останніми подіями і проаналізувати, які можуть бути сценарії розвитку майбутнього нашої країни.

Нажаль, керманичі держави не читають таких статей, а якщо і читають, то не приймають до уваги, не відносяться серйозно.

Думайте, УКРАЇНЦІ, думайте !!!

А ось ще одна стаття:
http://pravda.com.ua/news/2008/8/12/79803.htm

Ну і третя:
http://pravda.com.ua/news/2008/8/12/79832.htm

Брудне повітря,
Мутная вода.
В душі моїй вістря:
Болить душа
За людей,
Що бідно живуть,
За дітей,
Що без їди помруть.

***********
Гей, людство, схаменись,
Вгамуйся і зупинись,
Не роби таких дурниць,
Не будуй собі темниць.


А дехто бажає
Нажитись на біді,
І душами грає,
Як м'ячем у воді.
Війной задовільняє
Спортивний інтерес,
Калічить, убиває,
А сам сміється весь.

***********
Гей, людство, схаменись,
Вгамуйся і зупинись,
Не роби таких дурниць,
Не будуй собі темниць.

...

На дворі вже весна
І дощ іде,
А ми
Бачимось у снах,
Де до тебе я
Ніяк не торкнусь.

Крапає вода,
Як з очей сльоза,
Але
Нешвидкая хода
Зупиняє час -
На тебе подивлюсь.

Приспів:
Ти для мене як зоря,
По якій до щастя я прийшов,
Коли у труднощах блукав,
З тобою вихід я знайшов.

І вітер закружляв
Думки мої,
Коли
З тобою я гуляв
У щасливому
Черговому сні.

А посмішка в очах
Твоїх блищить.
Вона
Зникає на губах
Вже тоді, коли
Я геть полетів.

Приспів:
Ти для мене як зоря...



Запис добавлю пізніше

В одному кінці планети у багатьох людей радість і захоплення, азарт і вболівання - Олімпійські Ігри... В іншому місці - біль втрат, розруха, чвари, смерть - війна в Південній Осетії...

Мабуть є такі місця, де людей не сильно цікавлять ні одне, ні інше, у них свої власні проблеми треба вирішувати, як то кажуть "власна сорочка ближче до тіла", або просто не знають про те, що твориться в світі.

Людську природу важко зрозуміти. А також важко (або неможливо) повністю задовільнити всі людські матеріальні бажання, політичні амбіції, довести всім навколо, що це "моє", а то "твоє", і за якими принципами все розділяється на "моє" і "твоє"...

Чому так легко розпочати війну? І чому так важко владнати конфлікт? Чому обов*язково треба шукати винних, вказувати на них пальцем, звинувачувати всіх сусідів навколо, виясняти хто кого підтримав?

ЖОДНА ВІЙНА НЕ МАЄ ВИПРАВДАННЯ !!!

"Ламать - не строить", як каже відома російська приказка.
Наприклад, взяли б разом Грузія і Росія і вклали гроші в розвиток Південної та Північної Осетії, спростили б режим сполучення між двома штучно розділеними частинами єдиної республіки, дали б їм максимальні можливості господарювати у себе. І тоді б не було сепаратистських проблем і бажань від*єднуватися. Треба робити так, щоб автономній республіці було набагато вигідніше бути в складі більшої держави, бути під її опікою, отримувати фінансування і всебічну підтримку, і разом з тим зберігати свою етнічну культуру.

Можливо я занадто спрощено дивлюся на світ, можливо я наївний, якщо думаю, що все можна вирішити досить просто, можливо... Але я інтуітивно відчуваю, що щось відбувається неправильно, що лідери спрямовують свої дії не на благо народу, який їм довірив свої долі, і, фактично, свої життя, а на задоволення своїх політичних інтересів.

Сумно...

Всі мабуть помічали, що у великих організаціях чи установах завжди на дверях або біля дверей є таблички, де написано що то за кімната, номер і хто там працює.
На протязі двох років така табличка біля моєї лабораторії мала лише номер, а місце, де повинен був бути опис і імена працівників, пустувало. На днях чувак із офісу Фізичного департаменту вирішив поробити всім нові написи для цих табличок. Для того він попитав усіх професорів, які мають у своєму підпорядкуванню різні кімнати, що написати, тобто назву лабораторій і людей, що там працюють.

У розмовах з нашим шефом, коли ми говорили про нашу лабораторію, то завжди казали, що вона ідеальна (або найкраща), жартома звичайно. І шо ви думаєте? Вчора відчиняю лабораторію і бачу новий напис на табличці:
"Perfect lab
Dr. Greg Salamo, Dr. Yu. Mazur, V. Dorogan"

Я чуть не впав. Наш шеф пожартував... А той чувак із офісу сумлінно зробив напис, який йому сказав зробити поважний професор (мабуть сказав на повному серйозі). Тепер я можу з гордістю кожному сказати, що працюю в перфектній лабораторії, а як доказ - показати офіційну табличку. :)

Ось такий наш шеф приколіст :)


А у шефа на дверях офісу написано, що "кожен принаймні раз на рік повинен бути італійцем..." (це тому що він сам італійського походження, але мабуть уже навіть говорити італійською не вміє)


[700x525]

Привіт новим "старим" знайомим :))) Давненько не бачились))
Вітаю читача --KoMa-- у своїй хаті))
[700x560]

Рівно два роки тому назад я попрощався з батьками в аеропорту Бориспіль і, вперше в житті сівши на літак, полетів у невідоме майбутнє...

В той же день, 3 серпня 2006 року, я прилетів до Сполучених Штатів Америки. ОДнак в кінцевий пункт призначення, Фейєтвіль, я попав лише наступного дня: із-за затримок літаків довелося ночувати в величезному аеропорту Атланти...

В літаку з Атланти до Арканзасу я познайомився, як потім виявилося, зі своїм першим другом - Ахмедом із Єгипту. Знаєте, на чужій землі, де нікого не знаєш, дуже важливо мати друга. Ми підтримували один одного у всіх проблемах, а проблем спочатку було не мало.

Зараз, після двох років досвіду, цікаво пригадати ті моменти, знову пережити ті емоції, відчуття невідомого, перечитати перші пости цього щоденника...
А життя іде далі...

Сьогодні вийшла дуже цікава історія, в якій брали участь Brigitta, waterlily і Оксана_007, ну я і звичайно.

Brigitta через мобільний інтернет звернулася до мене по асі, чи не зміг би я подивитися для неї розклад руху поїздів із Рівного до Львова на сьогоднішній вечір. Я глянув, але як завжди сайти нашої доблесної залізниці не дають повної інфи, а лиш більше заплутують. На щастя, в онлайні опинилися waterlily, яка родом з Рівненщини і Оксана_007, яка і зараз живе в Рівному. То я розпитав у них, які є варіанти, щоб добратися до Львова. Оксана_007 навіть подзвонила на вокзал (дяки їй величезні). Вся отримана іформація була передана через американський вузол зв*язку (тобто через мене ☺) прямо на мобільний телефон Brigitta. І пізніше вона успішно сіла на поїзд із Здолбунова до Львова.

Не знаю як вас, а мене особисто дуже вражають можливості сучасного зв*язку і сила віртуальних стосунків через інтернет. Це мабуть називається терміном "Соціальна мережа" (Social networking), коли люди, ніколи не бачивши один одного "вживу", допомагають один одному, і це відбувається з одного кінця планети до іншого на протязі кількох хвилин! Приємно, коли така глобальна система працює на благо.

Було б цікаво почути, чи у когось були подібні випадки.

Правила гри: відповідаєте на 5 питань, а тоді передаєте естафету чотирьом своїм друзям.

1) Что ты делал 10 лет назад?
В 1998 році я закінчив 3-й курс універа і мабуть саме в цей час
лазив по металевому даху нашого будинку в Ясінях, відчищав його
від ржавчини, і потім фарбував. Прикольно було. Мені сподобалось.

2) 5 дел из списка "надо срочно сделать".
* піти до спортзалу (повернути форму)
* змінити страхову компанію для авто (бо стара занадто багато здирає)
* поміняти мобілку (стара вже надоїла)
* постригтися (спекотно)
* поміняти стиль життя, чи шо (...)

3) Любимое лакомство.
Та багато чого люблю. Час від часу смаки міняються.
Борщ. Вареники.

4) Что бы ты сделал, если стал миллионером?
Ой, у мене колись був цілий список, що б я зробив, якби...
Пороздавав би частину рідним і близьким, частину вклав би мабуть
в якусь високотехнологічну справу, а ще подорожував би по світу.
Колись у мене були великі плани щодо розвитку Ясіня, але там
одного мільйона явно не вистачить :)

5) Места, где ты жил.
Народився: Ясіня (Закарпаття)
Університет: Ужгород
Аспірантура: Київ
Зараз: Фейєтвілль (Арканзас, США)

Передаю естафету waterlily, Оксана_007, Танчік_із_Канади, Brigitta

Вчора мені по скайпу написала Юля з Харкова, яка тут (в Арканзасі) вчилася два роки і у травні отримала диплом магістра. Вона каже, що в серпні приїде сюди нова дівчина з України, Уляна. Уляна якимось чином знайшла Юлю і зателефонувала їй у Харків, щоб розпитати про Фейетвіль, університет і про наших людей. Так що можливо, що я її буду зустрічати в аеропорту, якщо попросить звичайно.

Ще я знаю, що приїде один хлопець з Росії, з Великого Новгорода, Максим. Він уже контактував зі мною, розпитував про тутешнє життя і про квартири.

Так що намічається нова компанія, нові знайомі, нові друзі. Сподіваюся, що буде весело.

Хтось мабуть пам'ятає, як я кілька місяців тому писав про лекцію нобелівського лауреата і про святкування 100-річчя фізики у нашому університеті. Ось лінк на той пост:
http://www.liveinternet.ru/users/vitador/post71681956/

Так от, на сайті з'явилися фотки із того святкування і в один кадр я таки попав :)
Це коли ми сиділи на банкеті:
[640x427]

Ось таке у нас було святкування
[548x699]