Лауреат
ОЛЕКСАНДР ШОВКОВСЬКИЙ: “ВАЖЛИВА ГРА МОГО ЖИТТЯ — НАСТУПНА”
Нинішній футбольний рік для воротаря київського “Динамо” та національної команди Олександра Шовковського особливий не лише тому, що він вкотре — найкращий голкіпер України. 2005 року здійснилася його найголовніша мрія — він з партнерами по збірній одним з перших в Європі здобув заповітну путівку на фінальний турнір чемпіонату світу-2006, який відбудеться наступного літа на стадіонах Німеччини. Тож Олександр сподівається, що його найкращі, найважливіші матчі і в “Динамо”, і у збірній України ще попереду.
Заслужений майстер спорту (2005 р.).
Народився 2 січня 1975 р. у м. Києві.
— Футболом почав займатися 1982 р. при ЖЕКу у дитячій команді “Чайка”, у спецкласі футболу школи № 170. З 1983 р. — у дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ) “Динамо” Київ. Тренер – Олександр Чубаров.
— У 1992 р. грав за “Динамо-2”, “Динамо-3”. У 1993 р. – ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України) Київ. У 1993-2005 рр. – “Динамо” Київ (“Динамо-2”). Був капітаном команди 2002, 2005 рр.
— У вищому ешелоні чемпіонатів України провів за “Динамо” Київ 246 матчів. Дебютний поєдинок у першості за основний склад провів 6 березня 1994 р. (“Динамо” – “Кремінь” (Кременчук) – 1:1.
— У європейських кубках зіграв за “Динамо” Київ 82 матчі. Перший матч у єврокубках провів 10 серпня 1994 року (“Сількеборг” (Данія) – “Динамо”, 0:0).
— Входив до складу національної збірної України в 1994-2005 рр. – 64 матчі. Перший матч у складі збірної провів 13 листопада 1994р. (Україна – Естонія, 3:0). Учасник відбіркових матчів Чемпіонатів світу 1998 р. (9 матчів), 2002р. (6 матчів), 2006 р. (12 матчів), Чемпіонатів Європи 1996 р. (1 матч), 2000 р. (10 матчів), 2004 р. (4 матчі).
— Входив до складу молодіжної (олімпійської) збірної України в 1992-96 рр. – 12 матчів, пропустив 12 м’ячів.
— Учасник відбіркових матчів Олімпійських ігор 1996 р. (7 матчів). Входив до складу юнацької збірної України 1992 р. (7 матчів).
ДОСЯГНЕННЯ
— Півфіналіст “Ліги чемпіонів” 1998/99 рр.
— Чемпіон України 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000/01, 2002/03, 2003/04 рр., грав у складі “Динамо” Київ - чемпіона України 1993/94 рр. (9 матчів із 34 ).
— Срібний призер чемпіонату України 2005р. Грав у складі команди – срібного призера чемпіонату України 2001/02 рр. (6 матчів із 26).
— Володар Кубка України 1995/96, 1997/98, 1998/99, 2002/03, 2004/05 рр., грав у складі “Динамо” Київ – володаря Кубка України 1999/2000 рр. (1 матч із 4), 2002/03 рр. (5 матчів із 8). Фіналіст Кубка України 2001/02 рр.
— Володар Суперкубка України 2004 р.
— Володар Кубка Співдружності країн СНД 1996, 1997, 1998 р. Фіналіст Кубка Співдружності 1999 р.
— Переможець Міжнародного турніру пам’яті В. В. Лобановського 2003, 2004 рр.
— Найкращий воротар України 1999, 2003, 2004 р. (за референдумом газети “Український футбол” – приз ім. О. Макарова), входив у неофіційні списки “22-х кращих” України (версія “Спортивної газети”) під №3 1998/99 рр. і (версія газети “Команда”) під №1 1999 р.
— Найкращий воротар турніру “Меморіал О. Макарова” – 2001 р.
— Найкращий воротар турніру “Кубок Співдружності” – 1997 р.
— Найкращий гравець турніру “Кубок Співдружності” – 1998 р.
— Нагороджений орденом України “За заслуги” ІІІ-го ступеня (15.10.99 р.) за видатні спортивні успіхи.
Статистичні дані на 01.12.2005 р.
“ДЕМ’ЯНЕНКО ОБ’ЄДНАВ УСІХ”
— Олександре, саме після центрального матчу першого кола з донецьким “Шахтарем” київське “Динамо” вперше в нинішньому чемпіонаті очолило турнірну таблицю. Наскільки було важко зійти на Олімп на проміжному фініші національної першості? Який з першоколових поєдинків був найважчим для тебе?
— Важлива гра мого життя — наступна. Виходячи з цього, я будую свою підготовку. Тобто, для мене не має значення, хто наш сьогоднішній суперник, з якою командою ми гратимемо, які вона ставить перед собою завдання. Є команда “Динамо” (Київ), команда з відомим на всю Європу іменем, команда, яка ставить перед собою завжди максимальні завдання, яка має в кожному поєдинку доводити обґрунтованість своїх амбіцій, досягати нових вершин.
Щодо зустрічі з “Шахтарем” в Донецьку, то вона була для нас вдалою. Але для мене особисто важчою була наступна гра, в Запоріжжі. Поле та погодні умови були проти нас, нам потрібно було створювати, атакувати, але за таких умов це дуже важко. Добре, що до команди повернувся Сергій Ребров, який здатен опинитися в потрібному місці в потрібний час, що, до речі, було і в Донецьку, і в Запоріжжі. Ми перемогли “Шахтар”, але нічого надзвичайного в цьому немає. Найголовніше те, що Дем’яненку вдалося об’єднати всіх (за допомогою своїх методів), він змусив забути про те, що сталося, і повірити в те, що ми йдемо вперед у правильному напрямку.
— Чи принциповий для динамівських футболістів той факт, що Анатолій Дем’яненко й досі виконує лише обов’язки головного тренера? Як тобі працюється з новим наставником?
— Мені не важливо, хто є головним тренером, бо
Читать далее...