• Авторизация


3 місяці Lisa-Katrina : 07-11-2025 23:23


земф (700x420, 40Kb)

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Лабубік Lisa-Katrina : 07-11-2025 23:23


Це - лабубік для Паши :)

Лабубик_2025 (437x700, 108Kb)

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии

04.11.2025 Lisa-Katrina : 04-11-2025 21:28


Лететь (700x525, 48Kb)
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
10.10.2025 Lisa-Katrina : 10-10-2025 23:38


Интересно, как ты там. Буду думать, что в порядке.
(с) Земфира
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
знов дякую Lisa-Katrina : 03-10-2025 23:02


Нещодавно промайнула фраза: з'являться люди з минулого. Будьте обережні - це може бути з корисних почуттів...
Мабуть в нас вже такий вік, такий статус, такий досвід життя, що будь-які люди з минулого, які не присутні в нашому теперешньому житті сприймаються як щось неординарне, на що треба реагувати з обережністю.
Та ні, в нас вже давно немає таких зв'язків.
І от дзвінок від старого друга. Ми не дуже часто спілкуємось, але тепер я знаю, що він є. Що в ноьго самого купа задач, але він написав мені, і одразу подзвонив, коли дізнався. Це дуже цінно для мене (в силу моїй інтровертнсті) Це дуже цінно, розуміти, що я не сама.
Дякую, любі. Завдяки вам я - тримаюсь.
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Як я це все пережила... Lisa-Katrina : 21-09-2025 00:20


Коли мене питають: як ти все це пережила? "Я тебе зустрічала - ти була такою спокійною, вриівноваженою..."

Я завжди така, "та, что идет по жизні смеясь " . Всі, хто мене знає останні роки дуже дивуються, коли я не стримуюсь і даю волю емоціям. "Ти завжди така залізна леді" - говорять мені.. 

Перші 10 днів я жила на адреналіні. В мене з'явилась купа задач, які мені довелося врішувати самій в різних частинах міста. вдповідати на купу дзвінків. розказаати дітям, батькам...( Доречі, мамі я розсказала тільки через 3 тижні). 

Потім, коли адреналин почав стихати, почались істерики. "Я же розплакалась, я не железная..." Я зрозуміла, що сама не витягну, що треба пити щось заспокійливе.

Підрахувала найближчі термінові витрати. Стало ще гірше.Виписала все на папері. Мозок почав шукати шляхи вирішення проблем.

Потім відпустка закінчилась, треба виходити на роботу. Це трохи відволікло. Заспокіливі вийшли на перше місце, бо спілкування з нашими людьми і без моїх нагальних проблем потребуе не абиякого психичного ресурсу.

Потім несподівано віихали квартиранти. Це неабияк підкосило мій і без того невеликий бюджет. Але мозок вже навчився мислити криточно. Розрулилося. 

Я безмежно дякую моїм дітям, нашім друзям за підтримку, за дзінки і домомогу. Без вас я б не впоралась! Дякую, що ви в мене є! Люблю вас!

[700x393]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии