Напевно нема жодної людини, котра б не знала Святого Миколая. Ми змалку віримо в чудо. Щоразу сподіваємось отримати під подушкою омріяний дарунок. Правда? Навіть будучи вже досить таки дорослими людьми, Ми і далі сподіваємось на казку. Хоч більшість з нас - це реалісти, котрі говорять, що все це легенди і вигадки і чуда немає. Але навть такі люди глибоко в душі сподаваються рано чи пізно побачити казку біля себе. І знаєте, чарівний світ наших бажань, задумів і мрій існує. Він живе всередині нас і щоб відчути його, вистачить лише заплющити очі.
Пам’ятаєте як Ви писали листа Миколаю? Якщо не писали - шкода. А скільки тепла і щирих дитячих емоцій Ви вкладали в цей лист. Якою позитивною енергією він був заряджений і немов світився добром. От зараз би нам таке вміння сприймати все навкруги. От зараз би Ми могли спокійно сісти і написати листа Миколаю Нехай він без адреси буде, просто напишіть свої бажання. Я от пишу їх тут. Правда з роками наші бажання набирають як матеріального так і душевного змісту. Якщо у Вас є діти - дайте їм відчуття справжнього чуда. Виконайте принайме одне їхнє бажання і Ви автоматом отримаєте казковий дарунок для себе. Ви отримаєте щасливі очі своєї найдорожчої людинки.
Отже мої бажання:
МАТЕРІАЛЬНЕ
- виплачувати галопними темпами кредит за авто
- оновити аудіосистему дома і поставити в машині
- замінити нарешті діда монітора
- апгрейднути мобілку
- зрости кар’єрно
- і ще мільйонмільйонівмільярдів дрібничок:)))))))))))))))))))))))

ДУШЕВНЕ:
- воскресити щастя
- відновити почуття
- приносити радість комусь
- зробити світ щасливим

Думаєте дитинство в задниці в мене, а в голові бардак? Помиляєтесь. Я будую казку. Я хочу вірити в чудо і сподіваюся на це. Я хочу показати всім, що треба бути простішими. Будьте в душі дітьми. Розкрийте свої бажання. Не ховайтесь за труднощами і не тоніть в життєвому болоті. Навчіться бачити в буденному щось казкове. Може тоді навколо нас всі почнуть посміхатися. Гарний настрій, емоції, позитивні відчуття дозволять нам здійснювати свої мрії. Вірте в Святого Миколая. Можливо в ніч з 18 на 19 грудня він завітає до Вас і принесе хочаб частинку Ваших бажань?


Біографічні відомості
Доказів про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.).

Згідно різних переказів Миколай народився 270-286 рр. у грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія), на той час це був еллінистичний регіон.

За переказами його батьки були багатими та глибоковіруючими християнами котрі охрестили сина відразу після його народження, що було рідкістю на той час. Змалку Миколай був дуже релігійним та вирішив присвятити своє Одностайно відомо, що будучи вченим юнаком, Миколай переселяється до Мири, де продовжує навчання. А вищезгаданий вуйко висвячує ще молодого Миколая на священика.

Оскільки Святий Миколай вважається покровителем моряків, існує версія, що він також був мореплавцем або рибалкою, але ймовірніше, що його родина мала певне відношення до рибальства. По смерті батьків сину залишається великий спадок, він вирішує роздарувати майно потребуючим і здійснював цей задум на протязі довгого часу. Подібні випадки доброчинності достеменно відомі та підтвердженні історичними фактами що стосуються інших єпископів IV ст.: Святий Амброзій та Василь Великий.

Роки ранньої душпастирської діяльності Миколая приходять на час сумісного правління двох римських імператорів Діоклетіан (правління 284-305) та Максиміан (правління 286-305), що і дозволяє приблизно оцінити вік Миколая. У 303 р. Діоклетіан виголошує право на переслідування християн. Після абдикації обох імераторів 1 травня 305 р. політика по відношенню до християн у двох частинах імперії була різною. В той час як у західній частині імператор Констанцій Хлор (правління 305-306) не допускає до кривавого переслідування християн, у східній частині імператор Галерій (правління 305-311) продовжує політику Діоклетіана аж до кінця свого правління і відмінив це рішення лише помираючи. Цей час з 303 по 311 рр. був найдовшим періодом переслідування християн у Римськїй імперії.

По смерті Галерія його наступник та одночасний з ним правитель Ліциній (правління 307-324) був терпимим до християнства. В результаті чого зростає чисельність послідовників християнської віри, а разом з цим і кількість єпископів, котрі керували громадою віруючих, мали значний соціальний та політичний вплив, а також багатства. Нерідко вони очолювали відповідні міста. Вірогідно у цей час Святий Миколай здобув посаду єпископа Мирійського. Для чого, згідно тогочасних традицій, його мали поважати та любити у тій місцевості, що звичайно було результатом доброчинності. Як і для інших єпископів того часу популярність Миколая була запорукою його позиції та впливу.

Йому також приписують розрушення язичницьких храмів, зокрема храма Артеміди (Діани). Деякі автори пов’язують святкування дня Св. Миколая з бажанням замінити цим язичницький Читать далее...

ла-ла
[600x387]

ла-ла
[700x496]

Любят не за шота.а вопреки....інколи задумуюсь чи справді таке потрібно...
Сьогодні ходила з думкою непотрібності цього почуття,і самій від себе гидко стало,краще мучитись від його незреалізованості на повну,ніж від його відсутності... Любити - важко: жодналюдина не варта твоїх сліз,а та що варта,ніколи не змусить тебе плакати..................................

– Ти вiриш у забобони?

– Коли у тебе дома живе чорний кiт, вiрити у забобони – дурiсть.

А от бiльшiсть людей, навпаки – вiрять. Мало того, часто трапляється й так, що, побачивши того ж самого чорного кота, починають кидати камiння, тримаються за гудзик, шукають iншу дорогу або й взагалi повертаються додому. Ну, точнiсiнько, як у всiм вiдомiй пiснi. I чим же провинилась невинна тварина? Тим, що чорного кольору? Але ж брюнеток та брюнетiв – людей – сприймають нормально. Якщо не вважати за серйознiсть думки деяких людей про брюнетку з зеленими очима. Мовляв, вiдьма.

Це все з мiфiв, легенд, розповiдей, якi нав’язанi нам рiзними авторами чи простими сiльськими плiтками. Люди слухають, читають та вiрять. Чому? Скорiш за все, людям подобається у щось вiрити. I великої рiзницi майже немає. Чи це НЛО, чи нечиста сила, полтергейст або й навiть релiгiя.
[495x699]

невже і справді так важко поступитись нею,це якийсь непотрібний дар...чи як?..не розуміююю...якщо любиш жінку .а вона тебе ,чому тоді не бути разом?...хм... дивно...коли вона на все готова заради тебе,коли любить і живе тобою...чому ні? треба чекати? мучитись? нащо?....не розумію...:(((обнімай її , даруй квіти, цілуй,дивись і милуйся,нащо ж так,жорстоко,гордо, зверхньо....важко переступити?.... мабутьмабуть важко спуститись ,зігнутись трошки до неї і трошки віддати себе....
[466x699]

людина по своїй натурі егоїстичне створіння -не вміє повністю віддаватись,але хоче взяти все від інших,з трепетом чекає манни небесної,а її немає,шкода...не буває так,треба вміти жертвувати,чекати...вірити...довіряти...навчитись цьому не просто, але яке ж задоволення дістаєш коли даруєш....себе,свої почуття...
[699x466]

В колонках играет - Animal ДжаZ - можешь лететь
Настроение сейчас - крыша

что делать когда болят глаза?

как правильно мочить мачалку?

как можно не злиться?

как нужно есть пицу?

как нужно обьяснить что мат это состояние души?

как дожить до весны?

как смириться с тем что 5 из 7 дней недели половину дня проводишь зря?