• Авторизация


Без заголовка 11-01-2007 01:51 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[422x480]
Здається, я закохана. А, можливо, це образа, чи ненависть? Я забула всі почуття, вони переплуталися в мені і я, здається, гублю розум... Все через людину, яка раптом стала для мене всім і залишилася нічим, нездійсненним. Цей лист для нього...
"Привіт.:) Мені сумно без тебе. Коїться щось дивне останнім часом, і я не можу зрозуміти, в чому справа. Мені не вистачає тебе, кожної хвилини рука тягнеться до телефона, бо хочеться чути твій голос, знати де ти, як в тебе справи, просто розмовляти з тобою. Та мені вистачило б і маленької смски, щоб почувати себе щасливою. Чому так? Це якась хвороба, чи, може, хімічна реакція організму? Мені кортить торкнутися тебе, тримати твою руку, відчути тебе поруч. І коли ти посміхаєшся мені, затримуєш трошки надовше в своїх обіймах, я відчуваю, що вмію літати. Але я знов і знов боляче падаю і забиваюсь на холодному асфальті, коли розумію, що ти бачиш в мені тільки друга, а ще, - смішну дитину в мартінсах, яка постійно посміхається, бігає по місту як навіжена, трохи ненормальну. Але ти, нажаль, не бачиш в мені дівчину, яка бажає опинитися в твоїх обіймах, відчути твій цілунок і бути коханою тобою. Уяви собі, вона існує, така дівчина, вона живе в мені, і саме їй рветься всередині, і кортить плакати, коли ти знову йдеш, йдеш другом, а не коханою людиною. Я розумію, що не можу нічого просити і на щось сподіватися. Знаю по собі, що означає "тільки друг", і бачу твоє ставлення до мене. Я подобаюсь тобі, але, нажаль, не як дівчина. Тож я навіть не буду відсилати цей лист, оскільки розумію, що то є безнадійним. Я, звичайно, не буду сумувати, навіщо сумувати за тим, чого ніколи не мала? Просто саме в цей момент мені боляче. Але воно минеться. Все коли-небудь минає... "
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
Memente_mori 12-01-2007-03:44 удалить
Сонечко, ми с тобою не так давно знайомі, але ти стала для мене близькою людиною за цей короткий і незначний час. Як ти знаєш, я рідко прив’язуюся до людей, але все ж деякі, як Оля, Паша, а тепер и ти все ж запали мені в душу. І з цим все нічого не поробиш. Читаючи цього листа, я навіть знаю, кому ти його адресувала, в мене краялося серце. Ти чарівна людина і заслуговуєш на щире і чисте кохання, яке одного разу стрілою віб`ється у твоє серце і відізветься взаємністю у тієї людини, до якої ці почуття плинуть. Не сумуй, моя смішна дитина в мартінсах, яка постійно посміхається, все це прийде до тебе. І тоді твоя посмішка буде подарована тому єдиному, в обіймах якого в тебе з`являються крила, що відносять тебе у світ без проблем та розчарувань... Посміхнись, читаючи цей коментарій, і на душі повинно стати тепліше і затишніше. А тепер послухай ще одне. Це буде звучали як побажання чи, навіть, як порада. Не роби хибних кроків і нікуди не поспішай. Не потрібно ні яких листів чи інших натяків на твої почуття до нього. Це може його відсторонити, може злякатися втратити ті товариські відносини, що між вами зараз. Якщо це станеться - тобі стане ще гірше. Хай воно саме пливе по течії життя, а можливо все ж одного дня він розглядить ту дівчину, яка бажає опинитися в його обіймах, відчути його цілунок і бути коханою ним. Життя несе в собі багато прекрасного, головне це побачити. Я тебе люблю і цілую. І ніколи не переставай всміхатися, тобі це личить. P.S. Буслаева я принесу. Ногами босыми - по камню... Распахнутым сердцем - навстречу... И радуга в небе - как знамя... И чуть ароматнее свечи... И тихий и ласковый вечер И губ твоих жгучее пламя... Твои беззащитные плечи И всё,что не сказано нами... [567x248]


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Без заголовка | Milenia_serce - Milenia_serce | Лента друзей Milenia_serce / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»