Я теперь ненавиджу каміни
Безіменні, безневинні…
Серед лісу у заметах синіх
Засинаю нині.

Я тепер до світла не поверну.
В таку теплу хату.
Січень проростив у мені зерна.
Вересень навчив прощатись.

В лиш одне малесеньке віконце
В сірих стінах
Я тепер дивлюсь, як моє Сонце
У каміна…