Не буди у моїм серці тихий щем.
Бо не знаю: Чи судилось разом бути.
Погляд твій пронизливий лише
Знову світ мені зумів перевернути.

Не буди, бо як прийде моя весна,
День та ніч в твої дивитись очі схочу.
Ти ж найкраща, неповторна, неземна.
Ти, то Ти! Й уста твої дівочі,

Образ твій проженне спокій й сон.
Знов складатиму сумні свої сонети.
Без дурних, зарозумілих забобон
Ночі темної з горла вино й секрети.

Не буди у моїм серці тихий щем.
А хоча...Буди! Нехай воно палає!
Погляд твій пронизливий лише
Знов весь білий світ перевертає.