Я падаю.Збулись пророцтва.
Моя любов злетіла знов у небо.
Та сил нема і іншого нетреба.
Я падаю.Так дивно просто.

Повільно,наче в воду темну.
І серце змучене останні сили
У спалаху,що тільки що зробило
Розтративши,усі,даремно

Зійшло на попел,в грудях пусто й тихо.
Душа згоріла,плачем горло звело.
У темряві старих костелів
Свічки. Не наробити б лиха.

А над землею лиш пташині зграї.
І з ними я,що між людей забутий.
Тобі мене уже не повернути.
Я з круками у наву відлітаю.