[375x244]
В колонках играет - Fozzey - Dance. Dance. Dance

«Саша, шо за лажа?», волею-неволею скрикуєш прослухавши повністю альбом «Моно», але чим більше вслухаєшся у нього, тим мене епатажу і грубості залишається від концепції альбому та й самого Фоззі. Авжеж, не можна не відмітити що Саша, (чи краще Фоззі) подорослішав, і співає тепер про більш серйозні речі. Його хвилює все – політична та соціальна ситуація в нашій країні (31 radio edit), стан рідного міста (Харків), український шоу-біз «ШоПопалоШоу-2006», зокрема ситуація з хіп-хоп культурою в Україні (Непорозуміння). Та й взагалі Фоззі розповідає про все і вся. Саме розповідає, бо навряд чи це можна назвати співом :). Є на диску рівно один трек надзвичайно ліричний, сумний… Прихильники творчості ТНМК, можуть помітити що саме ця пісня «ЩастяНастяРадість» трохи переплітається з «Забув» та «Арештом». «ЩастяНастяРадість» різко контрастує з усім альбомом. Тут Фоззі сам стає сумним, зовсім не веселим, хоча і співає про щастя, доказує Насті, що все ж все що ми маємо, і є наше щастя. Є на альбомі пісні – показові, для суспільства, наприклад «Шо-мажор» чи «Почну». «Почну» - напевно створилась від стресу під час запису. Ну, з ким не буває… До речі Фоззі каже:»стерео зламалось, слухаємо Моно». Перша асоціація – моно фонічні мелодії. Далі, по тексту пісня здогадуєшся: «… чи монолог? А хто стерео – лох!». Дійсно, Фоззі презентує не «Моно», а монолог! «
Шо-мажор»… Навряд чи потрібні коментарі. Ця пісня трохи нагадує Положинського часів «Музичний лист щастя». Пісня – весела і енергійна.
Якщо говорити не про окремі пісні, а про сам альбом, то перед нами – справжній Фоззі, такий який він є зараз. Дебютник, на який ми не звернули належної уваги, через політичні трабли в Україні, справді веселіший і безтурботніший. Навіть обкладинка говорить сама до себе. Цього разу вона сіра. Є такі пісні – сірі, де не спостерігається інтерес до життя («Більше ніж», « ;».). На альбомі багато фічарінгів, проте нема нічого зайвого. Тут вам і Туман, і Діля, і старий друзяка Фоззі – Ульянов. І навіть – Віктор Прідувалов! Режисер читає реп з Фоззі у бонус-треку «Кір». Я навіть і не уявляла, що Прідувалов може так читати! Цікава пісня «Кір», хоча трохи і безглузда. На «31 radio edit» потрібно звернути особливу увагу. Пісня – агресивна, але дуже правдива. Фоззі дуже переживає за країну, його непокоїть те, що ми котимось вниз і вниз. «Лайно не безкоштовне – йди проголосуй» - взяти хоча би цей рядок. «31 radio edit» взагалі мене здивувала – Фоззі матюкається «чорними» матами але насправді це не псує пісню. Навпаки, це виглядає напрочуд органічно. «Своє кіно» разом з Ділею. Супер пісня! Ми і справді забуваємо, що у кожного своя доля, своє кіно, все блукаємо, а для особистого життя не знаходимо часу. Ось про що ця лірична пісня. «Бобіни і платівки». Пісня про дитячі музичні захоплення Фоззіка. «Дякую за те, що дали пригадати – мамині платівки і бобіни тата.»
Багато чого сказано, але ніяк не по ділу. Спочатку, до прослуховування здається що альбом сумний, і навіть трохи грубуватий. Але чим далі вслухаєшся, тим більше помічаєш ліризму у Сашка.
Ок, навряд чи слід ще щось додавати, купуйте і слухайте самі. Трек-лист

1. Почну
2. Непорозуміння
3. ЩастяНастяРадощі
4. Шо-мажор
5. Hotel
6. ;
7. Бобіни&Платівки
8. Своє кіно
9. Харків
10. Більшеніж
11. Dance.Dance.Dance.
Бонусы:
12. 31
13. Кір
14. ШоПопалоШоу-2006