вспомнился шестилетней давности текст, который уж отдан дашке и ее группе в пользование. я правда не слышала еще как это звучит..

чекай, ми забули змінити замки
надворі вже тепло, а ти так боїшся
весна розриває мене на шматки
я хочу повітря, я прошу, скоріше

поспіши, ми не встигнемо випити день
вже сонце у небі, а небо - як море
я чую акорди знайомих пісень
поглянь, в мене жар? може, дійсно, я хвора?

ну швидше, я більше не можу тягти
мені неспокійно. і вітер піднявся
звичайно, я можу без тебе піти
я просто хотіла, щоб ти посміхався..