У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе
Чому ти на стільки красива
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Яких я не відкриваю тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити

Трошки більше ніж навхрест
Зав'язались вузелки
І не розірвати
І не розв'язати
Доторкнутись до зіниць
Я на вік в тобі застиг
Все це так спонтанно
І чомусь банально
Знати, думати
Себе побачити зі сторони
Можливо, все в житті можливо

У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе
Чому ти на стільки красива
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Яких я не відкриваю тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити

З двадцять другої весни
Я закину свої принципи
Це буває рідко
Але так помітно
Друзі всі здуріли мов
Всіх понесло на любов
І ніхто невправі
Тут вже ніхто невправі
Стримати чи зупинити
Це ж нормально треба бути нам
Якось жити нам

У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе
Чому ти на стільки красива
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Я просто не відкриваюсь тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити (4)