Я біля акації стою
надихатись не можу
а ти десь там, в раю
запарюєш в чай рожу

стою не пам'ятаючи себе
ні тут, ні там — посередині
не перший рік мене несе
по цій невідомій країні

я вже вернувся на поріг
стояв заслухавшись співом
здавалось вишнею пах пиріг
заходь мандрівний сміло

і крок зробив я уперед
замок лиш дзв'якнув тихо
і що? Навколо очерет
а птах зайшовся сміхом

а ти десь там, в раю
чаруєш тихо своїм світом
я ж біля акації стою
не вернусь я цим літом