і чому інколи забуваєш ті чудові моменти коли тебе просто переповнює енергія та радість, коли все робота горить в руках, івсе вдається, і це тішть, а якщо не вдається, то це все одно тішить, бо знаєш, що в кінці кінців все буде саме так як ти хотів...
може собі якесь нагадування поставити?...