Україна...о, страшна земля... Я тікав уже од них в підштаниках у вісімнадцятому році. Зараз вже інший час, але народ той же. Я вивчив його історію. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні.Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки...
Але у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п”ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім”я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту...Вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже 25 літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власної сім”ї, дружби! У них від слова „нація” остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників..От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного!


За що ми б”ємося? За що вмираємо? Вороги наші б”ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. Наші друзі воюють за мир, і лад, і радості багатого, щасливого життя своїх країн і здивовано питаються один у одного по кабінетах: за що ж бореться українська радянська людина?! За стільки, мов, доларів або марок, як німецький, чи не за стільки? За стільки гектарів землі, як Гітлер обіцяє кожному солдату? Ні, не за стільки, брати. Ми б”ємося за те, чому нема ціни у всьому світі - за Батьківщину!
[250x187]