Культура. Республіка породила Вєрку Сєрдючку і Яна Табачника. Без коментарів.

Армія. Є безквартирні офіцери, є прозорі кордони. Немає ядерної зброї, Чорноморського флоту.

Економіка. Мільйони працездатних українців в пошуках робити емігрували. Рівень життя в країнах, що воювали (Хорватія, Сербія), вищий, аніж у цій республіці.

Ставлення до навали мігрантів. Приязно-байдуже. Що підтверджує відсутність перспективи довготривалого існування республіки.

Моральний клімат. Насадження пасивності. Безвихід. Приреченість.

Офіційна ідеологія. Багатовекторність назовні, пацифізм усередині.

Причини існування. Республіка існує за рахунок мавпування. Аргументом на користь тих чи інших її кроків є наявність подібного в російській Федерації. В разі припинення існування РФ цю республіку розіб”є параліч, бо зникне об”єкт мавпування.

Ставлення до історичної спадщини. Я республіка не має минулого – початок своєї „незалежності” вона датує 24-м серпня 1991 року. Традиційну Українську державність вона відкинула з власної ініціативи.

Перспективи. Повільне загнивання, подібне на проказу.

Наявні процеси мають природний характер, ставитися до них слід з розумінням, проте прямих контактів доцільно уникати.
Паразитування цієї молодої незалежної республіки на тілі України носить тимчасовий характер. Правий рух перебуває з нею в різних площинах, тому проблеми республіки є виключно її власними проблемами. Точка зору, що ця республіка є „останнім шансом” України, є шкідливою, оскільки дійсноссті не відповідає.
Правий рух національної та соціальної логічності прямує до відновлення Україною татусу Київської Русі – форпосту і бастіону традиційної білої цивілізації Європи, національної, культурної та расової ідентичності корінних народів континенту.
Натомісць респуьліка існує в якості бізнес-інструменту збагачення олігархічних кланів переважно неслов”янського похлдження. Різна природа, різні мотиви, різні цілі, - нічого спільного.
Оперативно наростити критичну масу патріотів – стратегія. Називати речі своїми іменами – тактика.