Якщо народ бажає бути сильни, культурним і конкуреноспроможним, то йому треба постійно пам”ятати своїх героїв і подвижників, прославляти їх і думати про них. А також треба частіше співати давніх пісень – тих, що їх співали ці видатні особи.

Багатьох дивує чому наша держава не переймається своїм майбутнім, зокрема, не турбується підростаючим поколінням, станом довкілля і взагалі не має довгострокової стратегії, а лише реагує не поточні подразнення. А відповідь проста: ця держава йде до своєї смерті, тому, подібно до старого атеїста, цікавиться не майбутнім (бо не вірить у нього), а лише боротьбою з теперішніми болячками, які її чимраз дужче обсідаюсь. Найгірше, що вирішити свої поточні проблеми вона намагається будь-якою ціною, в тому числі за рахунок українських дітей і природного середовища.