Этот стих был написан,когда надежда была потеряна...
Но...

Ночь окутала город
и звёзды светят с небес.
Душу пронзает одиночества холод,
ведь ты не со мною,не здесь!..

Разошлись наши пути...
Тебя я не в силах держать.
Но почему не могу я уйти?
Мечтаю вернуть всё опять.

Когда-то потеряв однажды,
я смогла тебя вернуть.
но говорят,что счастье не бывает дважды.
Любовь жестока и не понять мне её суть!

Просить "Вернись!", я уж не в силах.
Почти без боя я упала вниз.
И кровь течёт,холодея в жилах.
Зачем мне эта жизнь?!....

Ти тікаєш у ві сні"
Твоє серце в моему
Запалило вогонь,
Я незнаю, як позбутися
Твоїх долонь,
Твоїх очей,
Та блиску яскравих ночей

Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...

Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...

Я до тебе йду все більше,
Ти тікаеш все частіше,
Тільки я не збагну,
Це усні чи наяву???

Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...

Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...

І проснувшись Я бачу,
Те що було у вісні,
Ти тікаеш все по далі,
Але всеодно мені ...
Далі я знайду ще іншу,
Та небуду я палати,
Я палати у ві сні!!!

Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...


Я завжди в твоему серці,
Ти завжди в моєму сні,
Я завжди іду до тебе,
Ти тікаєш у ві сні...

Я завжди в твоему серці,
Я завжди іду до тебе,
Ти завжди в моєму сні,
Ти тікаєш у ві сні...
_________________


Усталость ветра печалью стонет
Крик мой горло крови
Слышишь? О тебе плачу
Слезами сохну
Иначе не могу
Тишина душит
Как же так отпустил
Душу жрут ангелы утоляют голод
Один остался холод

Прощала все любовь немая
Обречена лишь ждать слепая преданность
Скулила месяцами
Так мало с нею был
Рубцами оставлял на сердце ее время
Ведь знал же скорая потеря,
Но ничего не делал просто жил
И думал, что по настоящему любил

Я никогда не умру
Я буду вечно жить
Имя твое назову
И не смогу позабыть

И друг без друга плохо, мало
Тоскою грудь дышать устала
Деля на всхлипы вечность ночи
Воспоминанья рвутся в клочья
Так далеко и где то рядом
На расстоянии небес и взгляда
Нашла наш новый дом и ждешь
Я слышу ты меня зовешь